Митрополит Іларіон
- Чи задумувались ви, що для людини є найціннішим?

А що могло бути ціннішим понад усе для більшості населення українських земель у ХІХ ст.(Орієнтовні відповіді: здоров’ я, життя та воля). Люди зазвичай цінують те, чого не мають чи те, що втрачають. 

-  Що ви знаєте про ситуацію яка панувала у соціально-економічному житті  у другій пол. ХIХ ст.?

Зараз ми пригадаємо основні риси, які були характерні для господарського розвитку на українських землях середини ХІХ ст.вкажіть, які з них були прогресивними, свідчили про розвиток ринкових відносин, а які гальмували економічний розвиток. (розділіть їх на дві колонки)

-                     Переважало поміщицьке землеволодіння

-                     Поглиблення соціального розшарування

-                     Посилення експлуатації селян (зростання панщини)

-                     Використання нової техніки: сіялок, жаток, кінних молотарок

-                     Низька врожайність

-                     Сільськогосподарська спеціалізація районів

-                     Розорення поміщицьких маєтків.

-                     Збільшення податків.

 Аж страх погано

У тім хорошому селі.

Чорніше чорної землі

Блукають люди, повсихали

Сади зелені, погнили

Біленькі хати, повалялись,

Стави бур’яном поросли.

Село неначе погоріло,

Неначе люде подуріли,

Німі на панщину ідуть

І діточок своїх ведуть!..

І не в однім отім селі,

А скрізь на славній Україні

Людей у ярма запрягли

Пани лукаві... Гинуть! Гинуть!

У ярмах лицарські сини,

А препоганії пани

Жидам, братам своїм хорошим,

Остатні продають штани...

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Погано дуже, страх погано!

В оцій пустині пропадать.

А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать — і мовчать!

Ось як про волю висловлювавсь Леонардо да Вінчі Воля – головний дарунок природи.

 Сьогодні ми поведемо мову про те як селянство Наддніпрянської України отримувало довгоочікувану свободу.

Що означає поняття реформа, яке сьогодні у нас є базовим.

 Реформа  ( від лат.  – перетворюю, поліпшую) – політичне, економічне чи інше перетворення, що здійснює влада заради зміцнення чинного ладу 

-Чи виправдала реформа 1861 року сподівання суспільства?

У лютому наступного року виповниться 157 років з часу скасування кріпацтва. З цієї нагоди одне з відомих видань має видрукувати спецвипуск газети. Сьогодні ви спробуєте себе у ролі редколегії та під моїм керівництвом  створимо макет газети з нагоди цієї події. Назва нашої газети перед вами.(тема уроку) Інформацію будемо брати з підручника.

1.Українські землі напередодні реформи 1861р

 Учитель. Отже, реформа підготована і настав момент, коли селяни отримують довгоочікуване звільнення. 19 лютого 1861 року було підписано Положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності та оголошено Маніфест про скасування кріпацтва.

У церквах священники виголошували Маніфест таким чином ознайомлювали селян із умовами документу.

Тимчасовозобов’язані селяни – селяни після реформи з якими ще не уклали викупну угоду.

Викупна угода –договір селян з поміщиком про скасування кріпацтва.

Відрізки –ділянки землі, які у селян забирали після аграрної реформи.

Недоїмки-борги селян перед державою.

         1)    Поміщик давав селянину так мало землі, щоб економічно змусити його звернутися по допомогу і потрапити в нову економічну залежність від нього.

         2)    Мала місце система відрізків, коли для кожного регіону встановлювалась «вища» і «нижча» норма наділу: в чорноземних районах селяни отримували 3-5 десятин землі на душу; в нечорноземних районах – 4-7 десятин.

         Якщо в селянина до 1861 р. було менше «нижчої» норми наділу – поміщик повинен був за законом дорізати йому землю (на практиці подібного майже не було), а якщо більше «вищої» норми наділу, надлишок названий відрізком – поміщиком відрізався.

         Як наслідок, до 1861 р. середній селянський наділ дорівнював 4,4 десятини на ревізьку душу, після реформи – 3,4 десятин.

         3)    Фактично відбувався обман селянина під час викупу ним землі, бо селянин під час викупу землі  одразу платив поміщику лише 20% суми, решту – 80% поміщику виплачувала держава, а селянин зобов’язаний був повернути гроші за ці 80% державі протягом 49 років, плюс, іще 6% додаткового боргу щорічно. У підсумку, селяни виплатили за землю суму в три рази більшу ніж вона коштувала. Планувалося у п’ять  разів, лише революція 1905-1907 рр. змусила царизм частково скасувати виплатні платежі. Таким чином, селяни заплатили не тільки за землю, а ще й за своє звільнення.

         Отже, більшість селян отримали менші наділи, ніж мали до реформи через великі відрізки. У результаті, значно зросла кількість  малоземельних селян, які мали до 3 десятин землі. На Лівобережній Україні таких селян стало 43%, на Півдні – 26%

    Зберегли всі землі, що знаходились в них до 1861 р. Розмір викупу перевищував в них не в п’ять разів, а лише на 45%.До 1886 р. вони викупили свої наділи. Пільги державним селянам пояснюються тим, що держава була зацікавлена в якнайшвидшому переведенню країни на економічні рейки і тим, що на державних землях не було поміщиків, які не бажали віддавати свою землю селянам.

   Колишні двірські, селяни дрібнопомісних поміщиків, повинні були два роки відробити на поміщика – тимчасовозобов’язані, після чого одержували волю без землі поповнюючи ряди промислових та сільськогосподарських працівників.

Капіталізація –процес перетворення певної галузі господарювання на прибуткову шляхом активного вкладення капіталу для отримання прибутку.

Після реформи селяни ставали власниками своєї землі. Земля перетворилась на предмет купівлі-продажу. Це привело до того, що поміщики, які не здатні були господарювати, продавали свої землі, а вправні селяни та купці її купували.
          У ході цих змін сільське господарство та промисловість перейшли на ринкову економіку (американський та прусський тип господарювання). Так була закладена основа для капіталізації села. Капіталістичні господарства використовували новітні знаряддя праці та машини, особливо на Півдні та Правобережжі.

Це сприяло зростанню продуктивності сільського господарства. На к. ХІХ ст. 90% експорту пшениці з Росії становила саме українська пшениця («житниця Європи»). Все ширше вирощувались технічні культури (Правобережжя – цукровий буряк, Полтавщина і Чернігівщина – тютюн, Південь – льон, згодом соняшник).

Були і фактори, які стримували розвиток аграрного сектору. 
 Демографічний бум спричинив аграрне перенаселення, що поведе за собою еміграцію. Відбувалось розшарування селян та зростала кількість малоземельних селян.

Сенсація наступної рубрики: «Дожились до того, що хоч серед хати ори»

Як ви розумієте цей вислів?

На с. 172 у рубриці «Працюємо над народними приказками» знайдіть приказку, яка найбільш чітко характеризує наслідки цієї реформи.

 Отже, ми з’ясувала суть реформи та її наслідки. Тож давайте з’ясуємо суть проблемного питання.

Чи погоджуєтесь ви з твердженням (так «+»,ні -)

1. Маніфест був підписаний 19 лютого 1861 р. Миколою ІІ  -

2. Кріпосницька система скасовувалася.  +

3. Реформу 1861р. назвали Великою. +

4. Негативним наслідком стало малоземелля селян. +

5. Цукробурякове виробництво розвивалось у Південній Україні. –

6. Демографічний ріст загострив земельну проблему. +

7. Вкажіть ім’я російського монарха, за часів правління якого було скасовано кріпосне право:

А  Петро I;

Б  Олександр II;

В  Микола I;

Г  Олександр I.