Якщо кожен з нас запитає себе, яким є національний устрій України, то в спогадах виринають вишиванки, шаровари, віночок із різнобарвними стрічками, червоні чобітки... Проте, не все так просто! Національний костюм уособлює національну самосвідомість, етнічну самоідентифікацію, постаючи водночас і могутнім засобом історичного формування, історичного утвердження як в індивідуальній, так і в суспільній свідомості. Костюм має яскраво виражений знаковий характер, визначає належність людини до певного етносу, створює його художній образ, втілює естетичний ідеал нації, етичні норми та уявлення. Будь-який костюм складається протягом століть, тому обов’яково втілює в собі історію нації, її національні цінності. Як частка народної душі, він має велике історичне та художнє значення. 

    Чи маємо ми вишиванку? Як часто одягаємо її? Для яких свят чи подій?  Приводів надіти унікальний одяг з натурального полотна (льняного, бавовняного або ситцевого) з вишивкою більш ніж достатньо. 

  9 А ділиться світлинами про свою вишиванку.
Диндарь Аня 

Якщо вірити історичним джерелам, то перша згадка цієї страви датується 1788 роком. Варто зазначити, що початковий рецепт нітрохи не змінився, хіба що замість молока в деяких рецептах стали додавати вершки. Мені теж сподобалося готувати картопляний гратен з вершками, бо так він виходить більш ніжним. А ще, крім чудового смаку цю страву надзвичайно легко приготувати.

У багатьох стародавніх  народів світу було безліч схожих ігор на сучасний футбол і сьогодні існує велика кількість його різновидів. Хоч футбол вважають спадкоємцем гри з м'ячем родом з Великої Британії, претендентів на прообраз футболу доволі багато. У Стародавньому  Римі та Греції, а також у Середньовічній  Італії та навіть в ацтеків були ігри зі схожими рисами до сучасного футболу. Англійський король Едуард II 1314 року своїм указом забороняв у Лондоні грати у футбол, загалом до середини сімнадцятого століття в Великій Британії прийняли більше ніж 30 указів які на офіційному рівні обмежували або і повністю забороняли гру у футбол.  Хлопчики і не тільки))) 6-Б класу Роменська ЗОШ №11 не тільки знають історію футболу, а  і вправно грають у нього. А також гарно знають емблеми футбольних клубів та вміють їх намалювати, зокрема країн Іспанії та Німеччини. Це справжні фанати: Коваленко Дмитро, Фомін Максим,  Місько Нікіта, Марченко Єгор, Василенко Євгенія, Шишкіна Анна, Джолос Анастасія, Степанюк Валерія, Листопадна Анна.

Без сумніву, такі питання як «хто такі поліглоти?», «Як люди стають поліглотами», здатність людської пам`яті запам`ятовувати таку величезну силу слів, мов – привертають увагу психологів, вчених тощо. Це цікаво і звичайним людям, чия діяльність не пов`язана із знанням багатьох мов. У народі існує величезна кількість міфів про вивчення іноземних мов, а особливо про тих, хто сам володіє кількома мовами, тобто поліглот. Невідомо, як це було раніше, але сьогодні на поліглотів дивляться з якоюсь сумішшю благоговіння і заздрості. Це завжди вражає, коли комусь вдається освоїти п’ять чи шість. Чи є ліміт у можливостей поліглотів? І, якщо так, скільки мов для вивчення є багато мов?Учні 6-Б класу Роменської ЗОШ №11 сьогодні під час проходження веб-квесту намагалися розібратися у цих питаннях. У ролі поліглотів себе спробували Листопадна Анна, Чепурко Поліна, Шишкіна Анна, Василенко Євгенія, Дзюба Поліна, Козій Катерина, Меланіч Анастасія. А Василенко Женя це зробила навіть двічі, виконавши п’єсу  «Сонатіна» латвійського композитора  А. Жилинського (музичний поліглот)))).

#ДеньЄвропи2020 #ЄвропаПочинаєтьсязТебе