<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Історія навколо нас by Наталія Середа</title>
      <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t</link>
      <description>Подорож історичними місцями учнів 5-А класу</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-09-26 01:10:47 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2026-02-18 18:50:36 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet.net/icons/png/1f30d.png</url>
      </image>
      <item>
         <title>Добери і підпиши світлини подорожей історичними місцями, напиши про них щось цікаве</title>
         <author>natachansereda</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2312764583</link>
         <description><![CDATA[<div>Новгород Сіверський. Спасо Преображенський монастир.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1840562051/ffa4921863a5e8812d3b5dcca3b86222/IMG_2034.jpg" />
         <pubDate>2022-09-26 01:26:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2312764583</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей Гуцуленд в Карпатах</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313165973</link>
         <description><![CDATA[<div>Довбиш Євгенія<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822464824/aae6b1dc767572e5e78336ea4424e840/D4EC75A3_AE1B_4EED_A915_391ACE0CC9E4.jpeg" />
         <pubDate>2022-09-26 07:33:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313165973</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей Кожудуба Шостка</title>
         <author>hilkovskiy25</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313181014</link>
         <description><![CDATA[<div>Хільковського Дениса</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822463817/d5b12ce2e13c37e1221117fe38ad1097/____________.jpg" />
         <pubDate>2022-09-26 07:45:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313181014</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Софійський собор М. Київ. Україна</title>
         <author>minchenko18</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313184468</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822474346/8c84d191da19896c615a4eaf318e716b/_____.jpg" />
         <pubDate>2022-09-26 07:48:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313184468</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Яблуня Колонія</title>
         <author>shtihno29</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313185930</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822473248/a735d2373f4ef9804137220bb999b513/IMG_6d24825e2d23e955f11cc05ca657d815_V.jpg" />
         <pubDate>2022-09-26 07:49:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313185930</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Подорож  в с. Дубровка </title>
         <author>kovalenko111</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313214836</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822469321/7425131ba4b4cd7fc5414fbdb0660995/IMG_ecdfe261e9136f7babafa1c9ceaca174_V.jpg" />
         <pubDate>2022-09-26 08:12:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313214836</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>tsimbalist27</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313218156</link>
         <description><![CDATA[<div>Київський&nbsp;Поділ!</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822478092/f2a4296352fbf34e7ea46d38e2f70eae/IMG_1288fed6699de3db4bde14497d3109c1_V.jpg" />
         <pubDate>2022-09-26 08:15:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2313218156</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Спасо-Преображенський собор в м. Новгород-Сіверський, побудований в 1791-1796 роках на місці Спаського собору початку 13 століття. Собор збудовано за проектом архітектора Джакомо Кваренги.</title>
         <author>borodina3</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2314199343</link>
         <description><![CDATA[<div>Бородіна Марія</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1823535594/734c04cd619130636e1ddf1d7e681e3e/___________viber_2022_09_26_21_14_30_788.jpg" />
         <pubDate>2022-09-26 18:28:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2314199343</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей Кожедуба Шостка</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2315201813</link>
         <description><![CDATA[<div>Благуш Катерина</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822480564/4b26abfc8c05dd75f1fa653b24565ef1/20220926_173002.jpg" />
         <pubDate>2022-09-27 09:08:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2315201813</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>gluh3</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2315904832</link>
         <description><![CDATA[<div>Яблуня Колонія М. Кролевець Україна</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822471123/552fb1219b453047dc5dad4d2cbfacf8/IMG_20220801_201156.jpg" />
         <pubDate>2022-09-27 16:13:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2315904832</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>zenchenko10</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2316061177</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Спасо-Преображенський кафедральний собор м.Суми</strong></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1825293840/ff2e691da4a095908a123aaccfba8714/IMG_20210624_131021.jpg" />
         <pubDate>2022-09-27 17:37:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2316061177</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кам&#39;янець-Подільська фортеця(замок) - унікальний історико-архітектурний пам&#39;ятник, музей під відкритим небом. </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2317826907</link>
         <description><![CDATA[<div>Полюхович&nbsp;Поліна </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1825163954/b2aec5ba61b4ddc874cb30161caee61f/Screenshot_2022_09_28_18_47_34_0554138153.png" />
         <pubDate>2022-09-28 16:15:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2317826907</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мандрівка в кінно-спортивний клуб село Дубровка.</title>
         <author>koshel13</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2319789179</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822469349/ca5ab391ca50342682c5dda0dff86452/IMG_20210603_105147.jpg" />
         <pubDate>2022-09-29 17:03:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2319789179</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дубрівка. Кінна база</title>
         <author>savko22</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2322590587</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822483582/f1600535116df5f9994fd7feee34a4df/IMG_1828dfd5d70d70c00cf0168386f50d1f_V.jpg" />
         <pubDate>2022-10-02 13:13:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2322590587</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>naumenko19</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2322662903</link>
         <description><![CDATA[<div>Спасо-Преображенський&nbsp;Новгород Сіверський монастир, Науменко Кирило </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1831417011/34c0114a74251cb5c1c81bd8fd9b3b9b/IMG_3130d33dc67cc20fa2bf39c0fb805eb5_V.jpg" />
         <pubDate>2022-10-02 15:03:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2322662903</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Жінка з рушницею.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2322676436</link>
         <description><![CDATA[<div>Закртій олександра</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822468153/856fe05205fe0179f20469699efa935b/IMG_6669dce85d2f6c31ad98455886ac3bb4_V.jpg" />
         <pubDate>2022-10-02 15:21:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2322676436</guid>
      </item>
      <item>
         <title>музей Кожедуба </title>
         <author>mahnovska17</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2323945130</link>
         <description><![CDATA[<div>https://www.google.com/url?sa=i&amp;url=http%3A%2F%2Fdancor.sumy.ua%2Fnews%2Fnewsline%2F237243&amp;psig=AOvVaw3s_uxJIsksBKthMZu2yg7D&amp;ust=1664895114610000&amp;source=images&amp;cd=vfe&amp;ved=0CAkQjRxqFwoTCPCJzeOnxPoCFQAAAAAdAAAAABAD</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com/url?sa=i&amp;url=http%3A%2F%2Fdancor.sumy.ua%2Fnews%2Fnewsline%2F237243&amp;psig=AOvVaw3s_uxJIsksBKthMZu2yg7D&amp;ust=1664895114610000&amp;source=images&amp;cd=vfe&amp;ved=0CAkQjRxqFwoTCPCJzeOnxPoCFQAAAAAdAAAAABAD" />
         <pubDate>2022-10-03 14:52:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2323945130</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей води</title>
         <author>tsimbalist27</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2324275366</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822478092/6fdd1457e7165db18983416ca4e1264d/Screenshot_20221003_203456.png" />
         <pubDate>2022-10-03 17:40:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2324275366</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Межиріцька стоянка — пізньо -палеолітична стоянка мисливців на мамутів. Розташована в с. Межиріч в Канівській громаді Черкаської області, на мисі, в межиріччі р. Рось та р. Росави, 12 км на захід від р. Дніпро. Палеолітичні культурні рештки пам&#39;ятки залягають на глибині 2,5 — 3,5 м від сучасної земної поверхні.</title>
         <author>hilkovskiy25</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2332515918</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822463817/3957659b09b4c233a8ca0bd1f95230ca/800px_Mezhirichmap3_.jpg" />
         <pubDate>2022-10-09 15:02:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2332515918</guid>
      </item>
      <item>
         <title>скіфське золото</title>
         <author>savko22</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2332580159</link>
         <description><![CDATA[<div>назва: скіфське золото<br>місто розташування: степова частина України<br>час, яким датується пам'ятка: 1975-1976 і 1978-1987 рік<br>що розповідає «пам'ятка» про минуле: скіфське золото-було чудовим підтвердженням того, яких успіхів встигли досягти майстри в ювелірному мистецтві</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822483582/629150b67f3d478e1ef6672bcffbc3a3/skifski_kovpaky.png" />
         <pubDate>2022-10-09 16:31:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2332580159</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мізинський Браслет</title>
         <author>kovalenko111</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2332623569</link>
         <description><![CDATA[<div>Мізинський Браслет з ікла мамонта зі Сваргами. Приблизно 18000 років до Р.Х. Україна, Мізин, Чернігівська область.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822469321/67b70034e035d7d73affaccab6151e6b/10120201o.jpg" />
         <pubDate>2022-10-09 17:30:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2332623569</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мі́зинська стоя́нка — пам&#39;ятка археології в Україні. Розташована на Сіверщині, поблизу села Мізин (Коропський район, Чернігівська область). Належить до пізнього палеоліту, датується близько 18 000 років до н. е. Тут знайдено першу у світі колекцію давніх музичних інструментів.</title>
         <author>naumenko19</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2332675343</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1831417011/f96c423a91b647ab88962b781ea43571/150px_Coin_of_Ukraine_Paleolit_R.jpg" />
         <pubDate>2022-10-09 18:39:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2332675343</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Київський зоопарк</title>
         <author>shahov28</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2337530425</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1823029361/caf5d70ef6d82b64c3edaaff59ac5298/16655999653504212361621716709805.jpg" />
         <pubDate>2022-10-12 18:39:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2337530425</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Володимирська церква. Володимирська церква в Шостці — православний храм, збудований в 1883 році, освячений у пам&#39;ять рівноапостольного князя Володимира.Невелика мурована церква стоїть у центральній частині міста між парком (зі сходу) й масивом 5-поверхової житлової забудови (з заходу). Біля східного фасаду будівлі у 1989 р. прокладено автомагістраль. Будівлю оточують високі дерева, що дещо навіюють композиційну роль церкви як архітектурного акценту в забудові. Збудовано як кладовищенську каплицю в 1883 р. Пізніше вівтар розширили, згодом (орієнтовно в 1950-х рр.) до нього зі сходу прибудували комірчину для поховального інвентаря. Під вівтарною частиною є невеликий однокамерний підвал. Нині будівля є парафіяльний храмом. </title>
         <author>dovbish4</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2478684907</link>
         <description><![CDATA[<div>Володимирська церква у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0">Шостці</a> має значну історико-архітектурну цінність як одна з небагатьох мурованих каплиць, уцілілих на Сумщині, а також єдина старовинна церковна будівля, що збереглася в Шостці. Її виявлено й обстежено у 1990 р., включено до Зводу пам'яток історії та культури України (том <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">«Сумська область»</a>), після чого поставлено на державний облік як пам'ятку архітектури й містобудування місцевого значення з охоронним № 329-См.І ця будівля є пам‘ятка архітектури.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0)(2).jpg/390px-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_(%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0)(2).jpg" />
         <pubDate>2023-02-13 10:08:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2478684907</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2483817707</link>
         <description><![CDATA[<div>Обеліск&nbsp;слави,вічний вогонь.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1962836997/9452389706f8531a10307710b2ea6e9c/20230215_192114_COLLAGE.jpg" />
         <pubDate>2023-02-15 17:23:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2483817707</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Зенченко Ганна, 5-А клас</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2485344303</link>
         <description><![CDATA[<div><mark>Пам'ятка історії мого рідного міста</mark><br><strong><em>Церква Різдва Христового.<br></em></strong>Церква Різдва Христового по вул. Садовий бульвар, 50 вважається найстарішою будівлею в Шостці. З початком її спорудження в 1779 р. зведення містечка пішло повним ходом. Церква побудована на приватні пожертвування, зроблені чинами та робітниками порохового заводу, який знаходився поруч, тому іноді церкву називають Заводською. Вона відкрилася в 1785 р., дзвіницю прибудували в 1809 році. Одночасно розширили й саму церкву. На церковній площі відтепер проходили різні міські урочистості: святкові служби, урочисті ходи.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1867776159/13005e720c84eed991d06180ad3dcf06/19437_800x600_shost2.jpg" />
         <pubDate>2023-02-16 17:46:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2485344303</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Пам&#39;ятник незалежності україни</title>
         <author>hilkovskiy25</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2486339155</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Стилістично це суміш <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE">українського бароко</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%BF%D1%96%D1%80">ампіру</a>. Монумент споруджено в композиційному центрі Майдану Незалежності у Києві на честь десятиріччя незалежності України у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/2001">2001</a> році. Це колона, яка увінчана фігурою жінки (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%8F">«Берегині»</a>) з калиновою гілкою в руках, висота монументу — 61 метр<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a>. Як модель для статуї Берегині автор <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D1%83%D1%89">Анатолій Кущ</a> вибрав свою дочку, художницю зі світовим ім'ям <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%81">Христину Катракіс</a>.<br><br></div><div><br>Колона, облицьована білим італійським мармуром, стоїть на постаменті у вигляді християнського храму в стилі українського бароко, прототипом якого є <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE">Брама Заборовського</a>. На колоні стоїть статуя Оранти України — дівчини, одягненої в український національний костюм, яка тримає в руках калинову гілку. Окремі елементи скульптури — калинова гілка, орнамент на одязі й стрічки вінка покриті золотом. Маса скульптури з литої бронзи — близько 20 тонн.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822463817/28e494ca522febbd0c6f5a87a46f8226/1024px_17_07_02_Maidan_Nezalezhnosti_RR74397.jpg" />
         <pubDate>2023-02-17 13:44:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2486339155</guid>
      </item>
      <item>
         <title>меморіал загиблим захисникам України</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2486434384</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1967042224/5370a01918576bb940c14c59128f5e3a/IMG_20230217_170200_916.jpg" />
         <pubDate>2023-02-17 15:03:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2486434384</guid>
      </item>
      <item>
         <title>памятник  «Героям Чорнобиля»</title>
         <author>minchenko18</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487032422</link>
         <description><![CDATA[<div>14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, котрі ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822474346/51bc863249109451e804c5fea72198aa/image.png" />
         <pubDate>2023-02-18 10:05:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487032422</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей Пантелеймона Куліша</title>
         <author>shtihno29</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487089717</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Пантелеймона Куліша відкритий у Шостці 11 серпня 2006 року у приміщенні Центральної міської бібліотеки ім. Л. Толстого з ініціативи міського голови М.П. Ноги. Експозицію становили предмети, що розповідають про життя, рідних та друзів знаменитого уродженця цього краю. Серед експонатів – раритетні видання творів письменника, його портрет, виконаний із тополиного пуху, а також різноманітні предмети побуту. Окремий стенд розповідає про традиційні "Кулішевскі читання", що проводяться щороку.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822473248/2ab8acaebe1e57f8f7f268135b2ce599/o_1ef28c7ar1hj110pkknib21n2059.jpg" />
         <pubDate>2023-02-18 13:09:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487089717</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Пам&#39;ятник Володимиру Великому</title>
         <author>kovalenko111</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487142279</link>
         <description><![CDATA[<div>Пам’ятник Володимиру Великому – найстаріший скульптурний пам’ятник Києва, споруджений у 1853 році. Виконаний він у неовізантійському стилі. Автори проекту – архітектор Олександр Тон, скульптори Василь Демут-Малиновський та Петро Клодт. Також треба зазначити те, що це один з небагатьох пам’ятників, який зміг вціліти у радянські часи.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822469321/9bec7c1a3cfb92a7f238a46ae27a632a/image.png" />
         <pubDate>2023-02-18 15:12:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487142279</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Козацька застава </title>
         <author>savko22</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487465387</link>
         <description><![CDATA[<div>у 2014 році 12 жовтня, у парку ім.&nbsp; Жданова відбулося урочисте відкриття пам'ятного знака українському козакові, встановленому на головній алеї.<br>Право відкрити пам'ятний знак було надано його автору-скульптору Олександру Забєліну, а також народному депутату України Ігорю Молотку, який підтримав ідею створення пам'ятника знаку.<br>Установка пам'ятного знаку – перший крок на шляху відродження парку ім.  Жданова.  Олександр Забєлін запропонував усю центральну алею оформити у козацькому стилі.  Також було озвучено ідею дати парку нове ім'я і з цього дня називати його Козацькою заставою.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1822483582/41606058b52c8a4290f4bd81b989cb1f/S30219_112324_1_.jpg" />
         <pubDate>2023-02-19 09:39:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487465387</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дмитро Волк</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487510586</link>
         <description><![CDATA[<div>Житловий будинок по вулиці Свободи,41<br>Дата будували с 1927-1929 роках </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1968420434/11bb213827420582c80923909cfd501a/IMG_20230219_120710_HDR.jpg" />
         <pubDate>2023-02-19 11:41:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487510586</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>blagush1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487515399</link>
         <description><![CDATA[<div>Вічний вогонь.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1831587820/d2915638ea6c9069e71d3d88a7a83ea9/_________.jpg" />
         <pubDate>2023-02-19 11:56:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487515399</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>naumenko19</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487516166</link>
         <description><![CDATA[<div>У музеї знаходяться військова форма, особисті речі, льотна книжка, листи Кожедуба. Всі ці предмети передали музею родичі Івана Микитовича. Також тут зберігаються примірники книг Кожедуба «Служу Батьківщині» та «Вірність Вітчизні». Також тут відтворено гуртожитську кімнату, де у юні роки проживав Кожедуб. Крім того, в музеї знаходяться макети літаків періоду Другої світової війни. Музей облаштований невеликим кінозалом, де ви зможете подивитись кінострічки не тільки про відомого уродженця Шостківщини, а й про військові події. Недалеко від музею, у парку Кожедуба, знаходиться експозиція військової техніки. Тут стоїть реактивний літак Міг-21 УМ. Саме на такому літаку літав Кожедуб після війни.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1831417011/2e66dc54f3624923d18d0ff015ab8868/29257_370x246_kojedub_front.jpg" />
         <pubDate>2023-02-19 11:58:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487516166</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахов Максим</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487640714</link>
         <description><![CDATA[<div>висота 62м. 40см.<br>встановлений у 1981 році</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1968575783/fca0b23c60a68f32475e858d53250f83/images.jpg" />
         <pubDate>2023-02-19 16:34:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487640714</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бородіна Марія</title>
         <author>borodina3</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487700589</link>
         <description><![CDATA[<div>Шосткинський краєзнавчий музей.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1823535594/c4c6af930afb0c5c74b13edc39647b6e/tanks.jpg" />
         <pubDate>2023-02-19 18:38:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/2487700589</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кафе криївка</title>
         <author>safanasenko038</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3114790268</link>
         <description><![CDATA[<p>Ресторан - "Криївка", розташований у Львові на Площі Ринок, увійшов до Книги рекордів України за найбільшу кількість вигуків гасла " Героям слава!". Коли гості хочуть зайти до " Криївки", аби пройти "контроль" , їм потрібно промовити гасло" слава Україні", після чого вони чують " Героям Слава!"і проходять у заклад.  Печерний ресторан , оформлений як підземний бункер і прикрашений осколками1940-х років, радіо приймачами, мапами, артилерією та ліхтарями. Був відкритий у 2007 році.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2727851438/4e2ee02d974e61431af8bc0256d4373a/_________.jpg" />
         <pubDate>2024-09-11 17:11:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3114790268</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>budiksofia11</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3123387004</link>
         <description><![CDATA[<p>На перехресті вулиць 6-ї Гвардійської дивізії та Онупрієнка з’явився новий пам’ятний знак. Місце для нього було обране не випадково, адже Шосткинщину у серпні 1943 року звільняла саме 6-та стрілецька дивізія. Сама ж операція по визволенню тривала протягом 12 днів. Урочисте відкриття пам’ятного знаку відбулось 2-го вересня.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2737159797/38d656083cbe2e23f4a5efb7b2bd55e8/IMG_ef4f02ac342f19d6e3964a9d33e0c0b2_V.jpg" />
         <pubDate>2024-09-17 11:32:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3123387004</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Вічний вогонь-у багатьох містах України відкрито пам&#39;ятники і меморіали з Вічним вогнем. Ці місця давно стали візитними картками, вони приваблюють людей різного віку, гостей і туристів. Для ветеранів це місце зустрічей і пам&#39;яті про далекі воєнні часи, загиблих товаришів. У день святкування Великої Перемоги над німецько-фашистськими окупантами, 9 Травня, до пам&#39;ятників і меморіалів несуть живі квіти і покладають вінки. </title>
         <author>setrakova24</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3123540649</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/64/%D0%9E%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BA_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%96_%D0%92%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C.jpg" />
         <pubDate>2024-09-17 13:05:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3123540649</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глухівський учительський інститут</title>
         <author>shlik29</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3124056402</link>
         <description><![CDATA[<p>Інститут з трирічним терміном навчання засновано 1874 р. Першим його директором став учень К.Д.Ушинського А.В.Білявський. Під інститут було відведено мурований двоповерховий будинок, споруджений у І-й половині ХІХ ст., пристосований до нових потреб і добудований з лицевої сторони за проектом архітектора П.Шлейфера у 1874-1876 рр. У 1878-1879 рр. над тильною частиною старого будинку надбудовано третій поверх. У 1903-1904 рр. інститут розширено добудовою до тильної частини корпусу.</p><p>Тут отримали вищу освіту кінорежисер О.Довженко, письменники С.Васильченко і С.Сергєєв-Ценський. 1925 р. інститут перетворено на педагогічний технікум, 1930 р. – на інститут соціального виховання, 1937 р. – на учительський інститут, з 1954 р – Глухівський педагогічний інститут. 1976 р. присвоєно ім’я С.М. Сергєєва –Ценського, 2008 р. – О.Довженка.</p><p>Пам’ятка розташована на території Національного заповідника «Глухів». Займає східну частину території педуніверситету, виходячи фасадами бічних крил на червону лінію забудови вул. Інститутської. Чільний південний фасад обернений до вул. Києво-Московської, від якої корпус відділяє сквер.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2755085350/96ca21c9610d28a871c254aeea4bbfa3/ychitelskiy_institute.jpg" />
         <pubDate>2024-09-17 17:28:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3124056402</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької</title>
         <author>novikov21</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3124096546</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької</strong>&nbsp;— театр опери і балету у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2">Львові</a>, в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0">історичному центрі міста</a>, на <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_(%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2)">проспекті Свободи</a>, 28. Названий на честь відомої української оперної співачки <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0">Соломії Крушельницької</a>.</p><p>Будівництво театру розпочалось у червні <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1897">1897</a> року за проєктом архітектора <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B8%D2%91%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%82_%D2%90%D0%BE%D1%80%D2%91%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Зиґмунта Ґорґолевського</a>&nbsp;— автора багатьох монументальних споруд <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0">Польщі</a> й <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччини</a>.</p><p>Відкрився <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80">театр</a> для глядачів <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/4_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F">4 жовтня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1900">1900</a>&nbsp;р. </p><p><strong>Роки незалежної України</strong></p><p>У травні <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1999">1999</a>&nbsp;р. <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80">театр</a> став важливим об'єктом Шостої Зустрічі Президентів країн Центральної Європи у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2">Львові</a>: <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F">Болгарії</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2">Петер Стоянов</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F">Румунії</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83">Еміль Константінеску</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Угорщини</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BF%D0%B0%D0%B4_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%86">Арпад Генц</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F">Австрії</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%81_%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C">Томас Клестіль</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F">Словенії</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%BD">Мілан Кучан</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%8F">Чехії</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%86%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB">Вацлав Гавел</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччини</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3">Роман Герцог</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">України</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%87%D0%BC%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Леонід Кучма</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0">Польщі</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Александр Квасневський</a>. Ця історична зустріч президентів сприяла другому оновленню театру.</p><p>У <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/2000">2000</a> році театр святкував 100-річний ювілей. Було вирішено, що Указ про надання театрові імені Івана Франка «втратив чинність», і тому його замінили на ім'я <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0">Соломії Крушельницької</a>. </p><p><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2755006099/6fb47d2fd12a5b6deeb1e9d3baaa26ad/_______________________________________________________________________________________13.jpg" />
         <pubDate>2024-09-17 17:52:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3124096546</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шосткинський казенний завод &quot;Імпульс&quot;</title>
         <author>kudryavec18</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3124178540</link>
         <description><![CDATA[<p>Засновано у 1848 році. Це єдине в у Україні й одне з небагатьох у світі підприємств, що у замкнутому циклі виготовляє засоби ініціювання зарядів вибухових речовин (капсулі-детонатори, електродетонатори, детонуючі шнури тощо) для проведення відповідних робіт у гірничодобувній і вугільній промисловості, геологорозвідці, нафтогазовидобуванні, будівництві та металургії.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2755154903/2f1c615f8443513be96bfba7c049bb01/IMG_3324a9742d82d53cafd2274b24f84ffb_V.jpg" />
         <pubDate>2024-09-17 18:44:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3124178540</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скульптура Івана Мазепи</title>
         <author>sacha1988surkov</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3124187833</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2754669413/10ca636bf11a4a0a719354d63ba9df52/1000009954.jpg" />
         <pubDate>2024-09-17 18:50:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3124187833</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бреч — село в Україні, у Корюківській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 226 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Брецька сільська рада, якій були підпорядковані с. Лубенець, с. Ховдіївка, с. Озереди, с. Гуринівка. Вікіпедія</title>
         <author>kiselevatany14</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3125284174</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2758359958/e56435e4b24079f06efa2117929c462f/IMG_20240915_123436.jpg" />
         <pubDate>2024-09-18 10:01:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3125284174</guid>
      </item>
      <item>
         <title>КАРПАТИ</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3126035528</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p>Карпати — це східне відгалуження Альп. Ці гірські системи багато в чому схожі (наприклад, флорою та фауною), але геологія Карпат складніше. До речі, частина гір, що проходить по території України, є найтоншою в Карпатах;</p></li><li><p>Перша геологічна карта України — карта Карпат. Складена в 1809 році польським географом Станіславом Сташицем, на ній відзначена в тому числі і найвища точка нашої країни Говерла;</p></li><li><p>На вершині Говерли — найвищої гори в українській частині Карпат (2061 м) — в 1996 році був встановлений хрест із тризубом. На даний момент це найбільш високогірна конструкція України;</p></li><li><p>Найбільше за площею гірське озеро Синевир має площу 7 га, а саме високогірне — Бребенскул — знаходиться на висоті 1801 м над рівнем моря. Синевир — озеро завального типу походження (що утворилося в результаті перекриття русла гірських річок), а Бребенскул — льодовикового походження. Обидва озера знаходяться в Закарпатській області.</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://live.staticflickr.com/3709/10728453083_0cfed0116a_b.jpg" />
         <pubDate>2024-09-18 17:18:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3126035528</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Володимирська церква </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3126084691</link>
         <description><![CDATA[<p>Невелика мурована церква стоїть у центральній частині міста між парком біля східного фасаду будівлі у 1989 року покладено автомагістраль. Будівлю оточують високі дерева , що дещо навіюють композиційну роль церкви як архітектурного акценту в забудові. Збудовано як кладовищенську каплицю в 1883 році . Пізніше вівтар розширили згодом до нього зі сходу прибували комірі чину для похвального інвентаря. Під вівтарною частиною є невеликий однокамерний підвал. Нині будівля є парафіяльний храмом . Церква довільна складається  з прямокутних у плані нави і вівтаря з'єднана трьома арковими отворами. Вівтар нижчий ніж назва комірчина ще нижча. З заходу да нави  поглядає мініатюрний дерев'яний вихід тамбур. Наріжники нави акцентовані гранчастими пілонами які раніше увінчувалися цибулястими маківками на високих шиях . Вінчає високої чотиригранний наметовий дах з глухим ліхтарем і маківкою. У зовнішніх формах будівлі чітко виявлено ієрархічність архітектурних форм послідовне наростання мас до центрального верху. </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2760584184/3955258d796813bddf3b597da7a20d2d/Screenshot_2024_09_18_13_20_24_219.png" />
         <pubDate>2024-09-18 17:48:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3126084691</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Церква Різдва Христового.</title>
         <author>krasnorutsky16</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3136144476</link>
         <description><![CDATA[<p>Вважається найстарішою будівлею в Шостці. Вона відкрилася в 1785 році, дзвінниці прибудували в 1809 році. З 1917 року вона називалася церква Різдва Христового імені Червоної армії. У 1928 році її закрили і зняли купол. Були спалені ікони і весь церковний інвентар.</p><p> У 1993 році під стінами храму в прибудованому приміщенні пройшла перша літургія. Церква була відбудована і освячена єпископом Конотопським і Глухівським 26 липня 2000 року.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2788364097/5c2317c363a37ad16b1aec3d269d9f92/Screenshot_20240924_192110_1.png" />
         <pubDate>2024-09-24 16:46:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3136144476</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіфське золото</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3150626012</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Пектораль із Товстої могили</strong> або <strong>Золота пектораль</strong>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C">пектораль</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%96%D1%84%D0%B8">скіфського</a> правителя <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/IV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5.">IV століття до н.&nbsp;е.</a></p><p>Вага&nbsp;— 1148 г, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80">діаметр</a>&nbsp;— 30,6&nbsp;см, зроблена із <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE">золота</a> 958 <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0">проби</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D1%96%D0%B7_%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B8#cite_note-%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%82-1"><sup>[1]</sup></a>. Техніки виготовлення: <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F">лиття</a> за втраченою <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA">восковою</a> моделлю, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F">карбування</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F">гравіювання</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C">філігрань</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F">паяння</a>, інкрустація кольоровими <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C">емалями</a>.</p><p>На думку вчених, пектораль була виготовлена ​​грецькими майстрами-<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">торевтами</a> на замовлення скіфської знаті у другій чверті <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/IV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5.">IV століття до н. е.</a> в ювелірних майстернях <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B8">Афін</a> або <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B9">Пантікапея</a>.</p><p>Пектораль було виявлено о 14 годині 30 хвилин <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/21_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F">21 червня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1971">1971</a> під час <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F">археологічних</a> досліджень центрального поховання у <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_(%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BF)">кургані</a> скіфського періоду <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0">Товста Могила</a> поблизу міста <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2">Покров</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Дніпропетровської області</a></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2831744844/19719b079c09995ed4051923b1f746f0/image.png" />
         <pubDate>2024-10-02 16:30:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3150626012</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Корецький замок</title>
         <author>malishenko19</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3155411845</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p>У1386  році князь Федір Острозький розпочав будівництво фортеці та її укріплень над річкою Корчик..З трьох сторін замок був оточений глибоким ровом, який  надійно захищав фортецю від нападу.Із заходу вона була прикритта річкою. До замку Острозьких можна було дістатися лише через міст, який з"єднував його з навколишнім світом. Пізніше  Корецький замок був перебудований на зразок палацу. Востаннє 1780 року,його  перебудував князь Юзеф Клеменс Чарторийський.1832 року палац-замок згорів і відтоді в ньому не проводилося жодної суттєвої реконструкції ,Щоправда, в 1920-х роках  власник руїн Корецької фортеці Бнінський намагався провести ремонт, але через деякий час роботи були призупинені.</p></li><li><p>Цікаво,що на сучасному гербі міста Корець зображено надбрамну вежу замку Корецьких.</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b0/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%90_01.jpg" />
         <pubDate>2024-10-06 14:07:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3155411845</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мартинівський скарб</title>
         <author>girya8</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3155718933</link>
         <description><![CDATA[<p>Мартинівський скарб — скарб, знайдений 1907 року на березі річки Рось, у селі Мартинівка Київської губернії, Російська імперія (нині Черкаська область, Україна). Складається з 116 срібних виробів, вагою 3,3 кг. Датується VI — VII століттями. Приналежність скарбу точно невідома; найчастіше знахідки вважають артефактами пеньківської культури, яку пов'язують з ранньослов'янським племенем антів. Зберігається по частинах у Музеї історичних коштовностей України (Київ) та Британському музеї (Лондон)</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2754480848/eb75e463aa41e96f233a7d1f27e63087/246491239_4372389149503914_2926994484353141574_n.jpg" />
         <pubDate>2024-10-06 20:45:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3155718933</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кам&#39;яна ікона</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3159138368</link>
         <description><![CDATA[<p>Сєтракова Вероніка</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2859355340/53ef552ea2376189faede395ed2b1e2a/ikona.jpg" />
         <pubDate>2024-10-08 12:52:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3159138368</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Софійський собор</title>
         <author>masich20</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3159414171</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Софійський собор</strong>, або <strong>Софія Київська</strong>&nbsp;— собор <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/XI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XI століття</a> у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Києві</a>. Початково збудований у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">візантійському</a> стилі, але зазнав численних руйнувань, у XVII—XVIII&nbsp;ст. був реставрований, принципово змінив свій вигляд і тепер є зразком <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE">українського бароко</a>.<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)#cite_note-4"><sup>[4]</sup></a> Одна з небагатьох уцілілих споруд часів Русі.</p><p>Збудований у 1017—1037<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2)#cite_note-5"><sup>[5]</sup></a> роках на замовлення і коштом київського князя <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9">Ярослава Мудрого</a>. Названий на честь <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F">Святої Софії</a>. Мав статус <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC)">катедрального собору</a>. З перервами був резиденцією <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%94%D1%97_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%96">київських митрополитів</a> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F">православних</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0">унійних</a>). До середини <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/XIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIII століття</a> використовувався як головна церква <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C">Русі</a>, місце поховання <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C_%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">великих князів київських</a>. При соборі велося літописання, була створена перша <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE">бібліотека</a>. Занепав у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/XIV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIV</a> столітті. Відновлений стараннями митрополита <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0">Петра Могили</a> і гетьмана <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D0%B0">Івана Мазепи</a>. Був головним храмом <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80">Софійського монастиря</a> (з 1638)</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2860112201/b5acfbf3c6dcecf12bfe025530a742d0/800px_80_391_0151_Kyiv_St_Sophia_s_Cathedral_RB_18_2__cropped_.jpg" />
         <pubDate>2024-10-08 15:12:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3159414171</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мартинівський скарб.</title>
         <author>krasnorutsky16</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3159586855</link>
         <description><![CDATA[<p>Знайдено 1907 року на березі річки Рось, у селі Мартинівка Київської губернії( нині Черкаська область, Україна). Складається з 116 срібних виробів, вагою 3,3 кг. Датується VI-VII століттями. Приналежність скарбу точно невідома. Найчастіше знахідки вважають артефактами пеньківської культури, яку пов'язують з племенем антів. Зберігається по частинах у Національному музеї історії України.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2788364097/2837d84c2c0492e60f29d9d7bf10d91b/Screenshot_20241008_190727.png" />
         <pubDate>2024-10-08 16:49:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3159586855</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мартинівський скарб</title>
         <author>shlik29</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3159615701</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Мартинівський скарб</strong>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1">скарб</a>, знайдений <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1907">1907</a> року на березі річки <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%8C">Рось</a>, у селі <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Мартинівка</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F">Київської губернії</a> (нині <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Черкаська область</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">Україна</a>). Складається з 116 <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BB%D0%BE">срібних</a> виробів, вагою 3,3&nbsp;кг. Датується <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/VI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">VI</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/VII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">VII століттями</a>. Приналежність скарбу точно невідома; найчастіше знахідки вважають артефактами <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">пеньківської культури</a>, яку пов'язують з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8">ранньослов'янським</a> племенем <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8">антів</a>. Зберігається по частинах у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Національному музеї історії України</a> та його філії&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%8E_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Скарбниці Національного музею історії України</a>(<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Київ</a>) та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">Британському музеї</a> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD">Лондон</a>).</p><p><br/></p><p>Підготувала:Шлик Софія 5А</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/35/Slavic_silver_hoard.JPG" />
         <pubDate>2024-10-08 17:06:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3159615701</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скарби, знайдені в незалежній Україні</title>
         <author>novykovvd</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3159812602</link>
         <description><![CDATA[<p>Золотий скарб знайшли на березі озера Ялпуг неподалік села Орлівка Ренійського району на Одещині в 2008 році.</p><p>Там була давня дунайська переправа. Через неї гунни здійснювали набіги на Візантійську імперію.</p><p>Знайдені стародавні меч, кинджал, сідло, кінська збруя та парадний пояс. Прикраси зроблені із золота, срібла і позолоченого срібла зі вставками з відшліфованих каменів альмандинів. Такі ювелірні вироби в V ст. н.е. виготовляли тільки в Константинополі, і потрапляли вони до варварів як плата за службу або як відкуп від безперервних набігів. Один із "чорних" археологів надав одеським історикам лише фотографії знайдених скарбів. Хотів продати за $250 тис.</p><p>Подальша доля скарбу невідома.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2754934691/ff8725a9645e5b975460d26dec4617c6/IMG_b2ab772ebf206c46ea748108a73e63e5_V.jpg" />
         <pubDate>2024-10-08 18:59:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3159812602</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мартинівський скарб</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3160772436</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Мартинівський скарб</strong>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1">скарб</a>, знайдений <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1907">1907</a> року на березі річки <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%8C">Рось</a>, у селі <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Мартинівка</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F">Київської губернії</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F">Російська імперія</a> нині <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Черкаська область</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">Україна</a>. Складається з 116 <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BB%D0%BE">срібних</a> виробів, вагою 3,3&nbsp;кг. Датується <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/VI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">VI</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/VII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">VII століттями</a>. Приналежність скарбу точно невідома; найчастіше знахідки вважають артефактами <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">пеньківської культури</a>, яку пов'язують з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8">ранньослов'янським</a> племенем <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8">антів</a>. Зберігається по частинах у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Національному музеї історії України</a> та його філії&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%8E_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Скарбниці Національного музею історії України</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Київ</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">Британському музеї</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD">Лондон</a>.</p><p> Зовнішні відеофайли<a rel="nofollow" class="external text" href="https://www.youtube.com/watch?v=5Bjn8DaW4dQ">Мартинівський скарб</a> 13 квітня 2021.<br><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Національний музей історії України</a>. <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/YouTube">YouTube</a></p><p>Найімовірніше, що речі скарбу належали <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8">антському</a> дружинникові, який здобув їх у військових походах, зокрема на <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8">Балкани</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1#cite_note-3"><sup>[3]</sup></a>.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2864529635/81b9cf86fcdc1e28a93e30926f35fc39/Slavic_silver_hoard.JPG" />
         <pubDate>2024-10-09 09:48:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3160772436</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Лисяча бухта (залив чорного моря между чорними скелями &quot;Кара-Даг&quot; й &quot;Меганом&quot; у Криму //Лисяча бухта знаходиться під горним масивом &quot;Эчки-Лаг&quot;</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3178006675</link>
         <description><![CDATA[<p>Також у Криму є Золоті ворота (скеля).//Золоті ворота Кримскотат//Прибережна скеля арочної форми у вулканічного масиву "Кара-Даг"  на березі чорного моря | ближча чий населений пункт — село "Курортне", частина городского округу Феодосія.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-10-20 16:34:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3178006675</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Церква Святого Михайла в селі Ображіївка</title>
         <author>msirov</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3178024170</link>
         <description><![CDATA[<p>Церква Святого Михайла в селі Ображіївці є унікальною пам’яткою архітектури. Справа в тому, що в дизайні архітектури цього храму майстерно пов’язано народне зодчество і світовий професіоналізм.</p><p>Вона була зведена в 1835 році (за іншими даними в 1839 році).  Приваблює орнаментована церковна огорожа навколо подвір’я, з триарковою брамою, зведені на початку 20 ст.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2917729257/3064dc2d00863719f6e280169f5c1c00/____j.jpg" />
         <pubDate>2024-10-20 16:57:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3178024170</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>tsigikal28</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3178151791</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>А́рка Свобо́ди украї́нського наро́ду</strong> (до 14 травня 2022 року&nbsp;— <em>А́рка дру́жби наро́дів</em>, народна назва <em>Ярмо́</em>)&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптурна композиція</a> в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Києві</a> на території <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA">Хрещатого парку</a>. Первісно складалася з арки та двох скульптурних груп під нею. Відкрита в рамках <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1500-%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0">святкування 1500-річчя Києва</a> та 60-ї річниці створення <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA">СРСР</a> у 1982 році.</p><p>14 травня 2022 року, згідно з рішенням <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0">Київської міської ради</a>, отримала сучасну назву після демонтажу однієї зі скульптур<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a>.</p><p>16 квітня 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики визнало монумент таким, що не є нерухомою пам’яткою України.<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83#cite_note-3"><sup>[3]</sup></a> 30 квітня 2024 року демонтовано композицію на честь <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0">Переяславської ради</a>.<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83#cite_note-4"><sup>[4]</sup></a></p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/1/17/Friendship_of_Nations_Arch_NoFoP.jpg" />
         <pubDate>2024-10-20 19:57:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3178151791</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіфське золото. Меч з золотими піхвами</title>
         <author>msirov</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3178207030</link>
         <description><![CDATA[<p>Скіфський меч із золотими піхвами.</p><p>Датується IV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.</p><p>Знайдений у скіфському кургані Товста Могила, розкопаному у 1971 році експедицією під керівництвом Бориса Мозолевського поблизу м. Орджонікідзе (нині – м. Покров) на півдні Дніпропетровської області.</p><p>Цей предмет науковці вважають царською інсигнією – символом влади.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2917729257/4e5bfa31f8ee0e71b982703d4f9d22b8/____________________.jpg" />
         <pubDate>2024-10-20 21:33:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3178207030</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Цигикал іВАН</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3325667494</link>
         <description><![CDATA[<p>&nbsp; У багатьох містах України відкрито пам'ятники і меморіали з Вічним вогнем. Ці місця давно стали візитними картками, вони приваблюють людей різного віку, гостей і туристів. Для ветеранів – це місце зустрічей і пам'яті про далекі воєнні часи, загиблих товаришів. У день святкування Великої Перемоги над німецько-фашистськими окупантами, 9 Травня, до пам'ятників і меморіалів несуть живі квіти і покладають вінки.</p><p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вже традиційною стала патріотична акція Молодіжної дорадчої ради при міському голові «Пам’ять», що присвячена Дню Перемоги. Ми, вихованці дорадчої ради, разом із волонтерами шкіл № 1, 8 та 11 та зі своїм координатором Петрушкою Н.М. напередодні свята упорядкували Меморіал Слави у центрі міста. До акції долучилася й депутат міської ради від Опозиційного блоку Опанасенко Т. М., яка працювала з нами попередні роки й зараз підтримує нас.</p><p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 23 молодих патріоти вшанували пам’ять ветеранів Другої світової війни – досконало помили й почистили меморіал. Це наша данина поваги до великого подвигу нашого народу, який вистояв і переміг у страшній війні і відстояв наше майбутнє.</p><p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; «Працюючи в святих для нас місцях, ми простими і реальними справами доводимо наше шанобливе ставлення до подвигу воїнів-героїв, показуємо приклад молодому поколінню», - говорить Тетяна Михайлівна Опанасенко.</p><p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Волонтери дорадчої ради, разом із своїми наставниками, завітали у гості та привітали зі святом Корж Євдокію Савеліївну, остарбайтера Другої світової війни. З цією привітною жіночкою ми познайомилися, займаючись пошуковою роботою, й перейнялися її долею: відвідуємо стареньку, надаємо посильну допомогу.</p><p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дуже важливо, щоб нинішнє покоління ніколи не забувало про страшні злочини проти людства, вчинені гітлерівськими загарбниками, щоб ніколи не повторився той жах війни, який пережили наші діди, тим більше, що з кожним роком все менше і менше залишається живих свідків тих страшних і напружених днів. Пам’ятаємо!</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/3396668939/d2471561fc3fe55a0006110b79f2d29b/______________1_.jpg" />
         <pubDate>2025-02-12 11:44:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3325667494</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Історія навколо нас </title>
         <author>andresyan1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3330126338</link>
         <description><![CDATA[<p>Церква Різдва Христового в місті Шостка є найстарішою будівлею міста. Її будівництво розпочалося в 1779 році і тривало шість років, завершившись у 1785 році. Храм був зведений на кошти працівників та службовців місцевого порохового заводу, через що його іноді називають "Заводською церквою". У 1809 році до церкви була прибудована дзвіниця.</p><p><br></p><p>Протягом своєї історії церква зазнавала різних змін. У 1928 році її закрили, зняли купол, а ікони та церковне начиння були спалені. Під час Другої світової війни, за німецької окупації, храм знову відкрили, але після визволення міста його знову закрили. У повоєнні роки будівля використовувалася як солдатський клуб, а пізніше — як кінотеатр. Лише в 1993 році під стінами храму в прибудованому приміщенні пройшла перша літургія після тривалого періоду закриття. Церква була відновлена і 26 липня 2000 року освячена єпископом Конотопським і Глухівським Інокентієм.</p><p><br></p><p>Церква Різдва Христового розташована за адресою: Садовий бульвар, 50, м. Шостка, Сумська область, Україна.</p><p><br></p><p>Цікаво, що внутрішні розписи храму були створені місцевим художником Володимиром Афоніним, який присвятив цій роботі майже 20 років свого життя. Розпис стелі був натхненний Трапезним храмом Києво-Печерської лаври. Окрім цього, художник працював над розписами й інших церков у Шостці.</p><p><br></p><p>Церква Різдва Христового є важливим духовним і історичним центром Шостки, відображаючи багату історію та культурну спадщину міста.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0_%D1%81%D0%B2._%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.jpg/200px-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0_%D1%81%D0%B2._%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.jpg" />
         <pubDate>2025-02-16 09:31:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3330126338</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Замок Підгорецьких</title>
         <author>afanasenko2</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3331715998</link>
         <description><![CDATA[<p>Замок було збудовано на місці попередньої садиби Підгорецьких упродовж <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1635">1635</a>–<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1640">1640</a> років за вказівкою коронного гетьмана <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Станіслава Конєцпольського</a>. Сучасного вигляду замок набув після реконструкції 1720-х років за <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%86%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%96%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Жевуських</a>, коли було добудовано третій поверх, демонтовано надбрамну вежу.</p><p>Підгорецький замок розташований на краю рівнинного плато, що на одному з відрогів <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B8">Вороняків</a> (частина <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Подільської височини</a>), на висоті 399&nbsp;м над рівнем моря, неподалік від долини верхів'їв річки <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B8%D1%80">Стир</a>. </p><p>Замок має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На його рогах розташовані п'ятикутні бастіони.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/2a/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F.jpg" />
         <pubDate>2025-02-17 18:54:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3331715998</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Історія навколо нас</title>
         <author>novikov21</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3332814437</link>
         <description><![CDATA[<p>Маєток було збудовано 1749 року з ініціативи власників місцевих земель - Герасима, Пилипа, Йосипа та Дениса Надаржинських. Фактично в готовому вигляді він нагадував такий собі остов у вигляді овалу, ширина якого сягала 60, а довжина - 80 метрів. Головним її призначенням була оборона від регулярних нападок з боку кримсько-татарських загарбників. Пізніше комплекс використовували як манеж, для утіх великих панів і розваги гостей. Зовнішній же вигляд маєтку більше схожий на неприступну фортецю з величезними сторожовими вежами.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ae/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%2C_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%80_1.jpg" />
         <pubDate>2025-02-18 13:56:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3332814437</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей Івана Кожедуба</title>
         <author>budiksofia11</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3332895509</link>
         <description><![CDATA[<p>Відкрили музей у червні 2005 року з нагороди 85 річниці дня народження льотчика.Музей Івана Микитовича Кожедуба є відділом Шосткинського міського краєзнавчого музею. Музей міститься у приміщенні гуртожитку, де в роки навчання в технікумі проживав тричі Герой Радянського Союзу І.М.Кожедуб.</p><p><br></p><p>В експозиції музею представлені  фотографії, документи, особистості речі І.М. Кожедуба: військова форма, листи, записники, льотна книжка тощо, які були передані музею як самим Іваном Микитовичем, так і родичами героя. Тут знаходяться й авторські книги Івана Кожедуба «Служу Батьківщині», «Вірність Вітчизні».</p>]]></description>
         <enclosure url="http://museum.shostka.org/index/museum_kojedub/0-6" />
         <pubDate>2025-02-18 14:53:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3332895509</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Монумент Батьківщина-Мати</title>
         <author>malishenko19</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3333024989</link>
         <description><![CDATA[<p>Монумент був заснований у 1981 році. Автором монумента&nbsp; є український скульптор <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Василь Бородай</a>.Загальна висота монумента з постаментом — 102 метри. Висота скульптури «<strong>Батьківщина</strong>-<strong>Мати</strong>» (від п'єдесталу до кінчика меча) — 62 м. В одній руці статуя тримає 16-метровий меч вагою 9 тонн, а в іншій — щит розміром 13х8 м з тризубом. Вся споруда — суцільнозварна і важить 450 тонн.Вона знаходиться вулиця Лаврська, 27, Київ, 02000. Домінантою всього комплексу є найвищий у Європі, 102-метровий, монумент «Батьківщина-мати», в постаменті якого міститься музейний Головний корпус. Основна тема, яку досліджує і репрезентує Музей, – <strong>події Другої світової війни в Україні, що забрала життя до 10 млн її жителів</strong>. Батьківщина-Мати входить у <strong>двадцятку найвищих статуй світу. </strong>Вона перевищує Статую Свободи у Нью-Йорку: її висота — 102 м, а американського пам’ятника — 93 м.Монумент зводився <strong>як символ перемоги</strong>, саме тому в кінцевому проєкті руки споруди підняті вгору. Однак, назва Батьківщина-Мати так швидко стала популярною, що монумент став асоціюватися <strong>саме з поняттям рідного краю.</strong></p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/en/4/43/%C2%AB%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B0%C2%BB.jpg" />
         <pubDate>2025-02-18 16:26:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3333024989</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Церква Різдва Христового.</title>
         <author>krasnorutsky16</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3333109150</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2788364097/3fc3c26000067a1424ca9a0ceae4700d/_____________________.jpg" />
         <pubDate>2025-02-18 17:38:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3333109150</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей Івана Кожедуба</title>
         <author>surkov27</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3333214380</link>
         <description><![CDATA[<p><sub>Іван Микитович Кожедуб - великий українець і найкращий ас союзників в роки другої світової війни. Іван Кожеду́б - льотчик-винищувач збив 64 літаки противника Тричі Герой Радянського Союзу (1944, 1944, 1945 рр.). Маршал авіації (1985 р.).</sub></p><p><sub>      Народився 8 червня 1920 р. в сім'ї церковного старости в селі Ображіївка, Сумська область. Українець. Закінчивши у рідному селі семирічну школу, вступає в 1934 р. до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 р. розпочинає навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі і одночасно в місцевому аероклубі. У Червоній Армії з 1940 р. У 1941 р. закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. Служив в ній інструктором.5 серпня 2015 року делегація Київського військово-історичного товариства побувала з робочим візитом в місті Шостка Сумської області та відвідала Музей Івана Кожедуба.</sub></p><p><sub>       В 2005 р., до 85-річчя прославленого аса тричі Героя СРСР Івана Микитовича Кожедуба Шосткинський державний краєзнавчий музей відкрив новий відділ "Музей І.М. Кожедуба". Музей міститься у приміщенні гуртожитку, де в роки навчання в технікумі проживав прославлений герой.</sub></p><p><sub>      В експозиції музею представлені  фотографії, документи, особистості речі І.М. Кожедуба: військова форма, листи, записники, льотна книжка тощо, які були передані музею як самим Іваном Микитовичем, так і родичами героя. Тут знаходяться й авторські книги Івана Кожедуба «Служу Батьківщині», «Вірність Вітчизні».Відвідувачі музею мають можливість озна­йомитися з макетами літаків періоду війни.</sub></p><p><sub>        Музей обладнано кіно - та відеотехнікою, яка дає змогу пере­глянути відеофільми про І.М. Кожедуба та документальні кінострічки про Велику Вітчизняну війну. В музеї експонуються роботи художників Шосткинщини та інших регіонів України, які беруть участь у щорічних пленерах на батьківщині героя. У виставковій залі музею  щомісяця влаштовуються тематичні та художні виставки, на яких демонструють свої роботи художники, майстри декоративно-ужиткового мистецтва, різноманітні творчі об’єднання.</sub></p><p><sub>        У сквері біля музею, просто неба, створено експозицію бронетехніки, яка налічує 12 одиниць.</sub></p><p><sub>        З нагоди 90-річчя від дня народження І. Кожедуба (2010 р.) частину вулиці перейменували на вулицю Кожедуба. І адреса музею стала: вулиця Кожедуба.</sub></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/3423785941/6af4df32a9782705ee2a913773beb510/____________________.jpg" />
         <pubDate>2025-02-18 19:16:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3333214380</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Історія навколо нас</title>
         <author>girya8</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3333350629</link>
         <description><![CDATA[<p>Шосткинський міський краєзнавчий музей, заснований у 1993 році, розташований за адресою: вул. Свободи, 53, м. Шостка, Сумська область.</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://uk.wikipedia.org">uk.wikipedia.org</a></p><p><br></p><p>Музей має багатий фонд, що налічує понад 5 000 експонатів, і поділений на кілька відділів:</p><ul><li><p><strong>Природа краю</strong></p></li><li><p><strong>Історія краю</strong></p></li><li><p><strong>Музей І. М. Кожедуба</strong></p></li><li><p><strong>Експозиція кінофототехніки</strong></p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2754480848/6a414a6eff93ea0ced98a4f3f9f37aff/__________________3376483.jpeg" />
         <pubDate>2025-02-18 21:54:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3333350629</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей І.М Кожедуба</title>
         <author>shlik29</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3334062032</link>
         <description><![CDATA[<p>Музей Івана Кожедуба знаходиться у одному з приміщень гуртожитку технікуму, де жив майбутній льотчик. Тут ви дізнаєтесь про Кожедуба-студента: Іван Микитович навчався у Шосткинському хіміко-технологічному технікумі та Чугуївській&nbsp;авіаційній школі льотчиків. Відкрили музей у червні 2005 року з нагоди 85-ї річниці з дня народження льотчика. Музей Івана Кожедуба є відділом Шосткинського міського краєзнавчого музею. Експозиція музею У музеї знаходяться військова форма, особисті речі, льотна книжка, листи Кожедуба. Всі ці предмети передали музею родичі Івана Микитовича. Також тут зберігаються примірники книг Кожедуба&nbsp;«Служу Батьківщині» та&nbsp;«Вірність Вітчизні». Також тут відтворено гуртожитську кімнату, де у юні роки проживав Кожедуб. Крім того, в музеї знаходяться макети літаків періоду Другої світової війни. Музей облаштований невеликим кінозалом, де ви зможете подивитись кінострічки не тільки про відомого уродженця Шостківщини, а й про військові події. Недалеко від музею, у парку Кожедуба, знаходиться експозиція військової техніки. Тут стоїть реактивний літак Міг-21 УМ. Саме на такому літаку літав Кожедуб після війни. <br><br>Read more at:&nbsp;<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/1938_muzey-ivana-kozheduba.htm">https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/1938_muzey-ivana-kozheduba.htm</a></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2755085350/cca05b5924291aecf7c5777cf02a7198/29257_800x600_kojedub_front.jpg" />
         <pubDate>2025-02-19 09:17:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3334062032</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Історія навколо нас</title>
         <author>msirov</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3343716252</link>
         <description><![CDATA[<p>1 серпня 2006 року у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0">місті Шостка</a> Сумської областї відкрито громадський музей <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Пантелеймона Куліша</a>. Музей працює на базі Шосткинської центральної міської бібліотеки КЗ «Шосткинська публічна бібліотека» по вулиці Миру, 11.</p><p>Ідея створення музею Пантелеймона Куліша виникла у 2005 році під час проведення Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова–мова єднання». Гостем конкурсу був <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Олександр Лазаревський</a>, краєзнавець, член Національної спілки письменників України, правнук відомого <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">історика О.&nbsp;М.&nbsp;Лазаревського</a>. У привітальному слові дослідник зробив сенсаційне повідомлення: в особистому архіві родини зберігається лист П. Куліша і він охоче подарував би його майбутньому музею. Ініціативу підтримав Шосткинський міський голова <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0">Микола Нога. </a></p><p>Музей Пантелеймона Куліша зберігає, вивчає та пропагує творчу спадщину корифея української культури. Сьогодні його фонди нараховують понад 500 експонатів. Експозицію складено таким чином, щоб розкрити всі грані творчості та діяльності <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">П.Куліша</a>&nbsp;— письменника, перекладача, видавця, бібліографа, творця «Граматки», першого біографа та видавця епістолярної спадщини М. Гоголя, критика, фольклориста тощо.</p><p>Ключове місце займає літературно-мистецька експозиція, найбільш численна за кількістю експонатів. Головний акцент зроблено саме на виданнях Кулішевих творів та літератури про нього. Серед реліквій&nbsp;— прижиттєві видання творів Пантелеймона Олександровича «Крашанка», «Про злодія», «Орися». У музеї зберігаються унікальні стародруки перекладів творів <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%A8%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80">Шекспіра</a> (1862), <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82">«Гамлет»</a> (1899), <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%97_(%D0%BF%27%D1%94%D1%81%D0%B0)">«Приборкана гоструха»</a> (1900), «Біблія» українською мовою, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)">«Чорна рада»</a> (1925) та багато інших раритетних видань.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2917729257/fa8aee7db4e1a7a3874353c941c00d7c/image.png" />
         <pubDate>2025-02-26 14:23:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3343716252</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Вічний вогонь Шостка</title>
         <author>ischenko2</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3581756600</link>
         <description><![CDATA[<p>ІЩЕНКА МИХАЙЛА</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358123705/20a5bdfb4e89d0d21b7651366890e95f/IMG_d2f3763b819a6017ea3c2496e943338d_V.jpg" />
         <pubDate>2025-09-12 08:03:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3581756600</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Богдан Хмельницький</title>
         <author>evsey1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3581974512</link>
         <description><![CDATA[<p>Під час повстання козаків 1630–1638 рр. Хмельницький був уже генеральним писарем, брав участь у повстанні проти Речі Посполитої, в тому числі – Кумейківській битві та як військовий писар підписав капітуляцію супротивника під Боровицею 24 грудня 1637 року. У 1644–1646 рр. – брав участь у війні Франції з Іспанією, командуючи більш, ніж двохтисячним загоном козаків.&nbsp;</p><p>Скориставшись відсутністю Хмельницького, польський підстароста Чаплинський напав на його хутір, пограбував його, насильно заволодів жінкою, забив майже до смерті молодшого сина. Безплідні спроби шукати відплати на суді призвели до того, що у 1647 році Хмельницький почав підготовку народного повстання проти польського панування в Україні. 9 лютого 1648 року козаки обрали Хмельницького першим гетьманом Запорозької Січі. З чотирьохтисячним військом він виступив проти поляків. Це був початок нового козацького повстання, яке незабаром перетворилося на Національно-визвольну війну українського народу, яку очолив Б. Хмельницький.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358904398/80b84dd2eebacb7acdac5bb130330e3e/images.webp" />
         <pubDate>2025-09-12 11:24:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3581974512</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Вічний вогонь </title>
         <author>lobanova2</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3582133178</link>
         <description><![CDATA[<p><br></p><p><br></p><p><br></p><p>У Шостці існує пам'ятник Обеліск Слави з Вічним вогнем, розташований біля перехрестя вулиць, де колись були вулиці Леніна та Карла Маркса. Цей меморіал присвячений партизанам, а Вічний вогонь було перепоховано в парку Свободи. </p><p>Де знаходиться: </p><p>Пам'ятник розташований на перехресті колишніх вулиць Леніна та Карла Маркса.</p><p>Історія:</p><p>Вічний вогонь перенесено на це місце як перепоховання партизан, що загинули під час Другої Світової війни. </p><p>Обеліск Слави також є частиною пам'ятника, присвяченого полеглим заводчанам, які брали участь у бойових діях. </p><p>Важливість: </p><p>Меморіал є пам'яткою культурної спадщини України.</p><p>Лобанової  Євгенії</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358191036/cca1fdca16fb1cde668d7f3ab86632d5/2560px_Shostka_10.jpg" />
         <pubDate>2025-09-12 13:35:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3582133178</guid>
      </item>
      <item>
         <title> ВАТ &quot;АК Свема&quot; ( колишнє ВО Свема) - радянське та українське підприємство з виробництва кіно-, фото та рентген- плівки, фото паперу, магнітофон них стрічок та касет. Розташоване в місті Шостка.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3582148199</link>
         <description><![CDATA[<p>Історія </p><p><br></p><p>На XV з'їзді партії місцем будівництва першої радянської кіноплівки вибрано місто Шостка. У вересні 1930 року директором недобудованої фабрики призначили Храута Віктора Фоміча.</p><p><br></p><p>1 жовтня 1931 року фабрика запрацювала. 1934 року на фабриці почали виготовляти плівку для звукозапису та рентген - плівку. Вже 1937 року на плівку, виготовлену на фабриці, був знятий фільм "Великий Громадянин" - перший радянський художній фільм  повністю знятий на радянську кіноплівку. 1938 року почали виготовляти кольорову кіноплівку.</p><p><br></p><p>Під час другої світової війни фабрика була вивезена до Красноярську. 1954 року було відкрито цех в виробництва магнітних стрічок. З 1965 року "Свема" марка і товарний знак підприємства.</p><p><br></p><p>Назва Свема перекладається зі словосполучення слів "Світлочутливі матеріали".</p><p><br></p><p>Шосткинське науково-виробниче об'єднання Свема вважалося асом з високих технологій в області тонкої хімії. І спеціалізувалося на випуску професійних аматорських кіно- і фото плівок, магнітних стрічок для аудіо- відео- , комп'ютерної техніки, а також аерокосмічних фотоплівок, радіо графічних плівок, що склеюють стрічки, поліграфічних фарб. Продукція призначалася як для цивільного, так і для військового сектора. Поставлялася в країни РЕВ і країни, що розвиваються.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/96/Logo_Svema.png" />
         <pubDate>2025-09-12 13:46:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3582148199</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>kpiatyhor</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3582167026</link>
         <description><![CDATA[<p><br></p><p>Музей меморіально-освітнього комплексу пам'яті жертв тоталітаризму та збройних конфліктів "Родинна пам’ять" відкрився в 2015 році в одній із будівель колишнього виробничого об'єднання "Свема" в місті Шостка.</p><p>Створений як база для вивчення історії Європи на прикладі історій мешканців Шостки та району – жертв Другої світової війни. Ініціатором заснування музею став художник Кролевецької ткацької фабрики Іван Дудар, який ще з початку 2000-х років почав збирати матеріали про примусову працю шостківчан на нацистському пороховому заводі фірми "Айбіа" в Німеччині. Партнерами проєкту стали Документаційний центр дослідження історії порохового заводу Лібенау та УНФ "Взаєморозуміння і примирення".</p><p>Експозиція розміщена на двох поверхах, площею понад 700 квадратних метрів. Основою для художнього рішення стали кролевецькі рушники та шосткинська кіноплівка. Експозиція розповідає про довоєнну промислову історію Шостки, сталінські репресії на Шосткинщині, нацистську окупацію міста в роки Другої світової війни, повоєнну відбудову міста.</p><p>Музей присвячений жертвам Голокосту, радянським військовополоненим, остарбайтерам, в'язням нацистських та сталінських концтаборів.</p><p>Меморіально-освітній комплекс "Родинна пам’ять" є відділом <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://travels.in.ua/uk-UA/object/4574">Шосткинського краєзнавчого музею</a>.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4359583367/491bbce39b5494ea1d63a8ca49290933/______________2025_09_12_165530.png" />
         <pubDate>2025-09-12 13:58:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3582167026</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Чорноморські колонади</title>
         <author>somov1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3582381924</link>
         <description><![CDATA[<p>У місті Чорноморськ піднімаючись сходами з набережної, погляд захоплюють дві білосніжні колонади. Їх  вважають зменшеною копією Воронцовського ансамблю в Одесі. Але на відміну від одеських, чорноморські колонади бездоганно білі&nbsp;й облагороджені металевими лавками, які вдало&nbsp;доповнюють композицію. А під час війни їх стали підсвічувати патріотичним жовто-блакитним кольором.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4360504039/f17fce06bae2ecee420008f885b9ff9c/____________viber_2025_09_12_19_28_06_431.jpg" />
         <pubDate>2025-09-12 16:34:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3582381924</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>kuzaeva</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3582986817</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Шосткинський міський краєзнавчий музей </strong>— краєзнавчий музей у місті Шостці (райцентр на Сумщині), цікаве зібрання матеріалів з природи, історичного й культурного розвитку краю. У структурі музею створені відділи: "Природа краю"; "Історія краю"; "Музей І. М. Кожедуба"; експозиція кіно-фототехніки. У музейному закладі діють постійні експозиції: "Історія міста"; "М. Неплюєв і Хрестовозджвиженське братство"; експозиція, присвячена Народному архітектору СРСР, Герою Соціалістичної Праці, академіку Д. М. Чечуліну. Частково створено також експозицію бронетехніки 1970—80-х років, яка розташована в музейному сквері просто неба. В експозиції представлені оригінальні експонати: ікони XVIII—XIX століть, церковні печатки, фрагменти козацької зброї, кіно- і фототехніка XIX—ХХ століть, стародруки: "Мінея службова" (1741), "Бесіди Іоанна Златоуста" (1767), "Пентікастаріон" (1792). У музейній експозиції, присвяченій тричі Герою Радянського Союзу І. М. Кожедубу, представлені особисті речі: кітель, шинель, льотна книжка, записники, рукавички, листівки, фото.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/3410081881/839ff140d5a1d5e59d8d28b29555f61e/______________________________________.jpg" />
         <pubDate>2025-09-13 10:42:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3582986817</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей І.М. Кожедуба</title>
         <author>truhachova1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3583000076</link>
         <description><![CDATA[<p>Відомості про музей Музей Івана Кожедуба знаходиться у одному з приміщень гуртожитку технікуму, де жив майбутній льотчик. Тут ви дізнаєтесь про Кожедуба-студента: Іван Микитович навчався у Шосткинському хіміко-технологічному технікумі та Чугуївській&nbsp;авіаційній школі льотчиків. Відкрили музей у червні 2005 року з нагоди 85-ї річниці з дня народження льотчика. Музей Івана Кожедуба є відділом Шосткинського міського краєзнавчого музею. Експозиція музею У музеї знаходяться військова форма, особисті речі, льотна книжка, листи Кожедуба. Всі ці предмети передали музею родичі Івана Микитовича. Також тут зберігаються примірники книг Кожедуба&nbsp;«Служу Батьківщині» та&nbsp;«Вірність Вітчизні». Також тут відтворено гуртожитську кімнату, де у юні роки проживав Кожедуб. Крім того, в музеї знаходяться макети літаків періоду Другої світової війни. Музей облаштований невеликим кінозалом, де ви зможете подивитись кінострічки не тільки про відомого уродженця Шостківщини, а й про військові події.<br><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4363427008/45925440f2f52303b2afb629fcb1a2dd/Screenshot_2025_09_13_140019.png" />
         <pubDate>2025-09-13 11:05:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3583000076</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Стадіон Динамо Київ</title>
         <author>jakushev</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3583613146</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358995521/4cf6f5b2e2a35d688ce3e7e9675d12a5/Panoramio___V_A_Dudush_________________.jpg" />
         <pubDate>2025-09-14 08:43:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3583613146</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Парк свободи </title>
         <author>filonenko3</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3593734580</link>
         <description><![CDATA[<p>Парк Свободи у Шостці був заснований у 1920-1930-х роках і спочатку називався парком імені Карла Маркса. Згодом там з'явилися дитячий майданчик, танцмайданчик, шаховий клуб та пам'ятник воїнам-афганцям. У 2016 році парк перейменували на Парк Свободи в рамках процесу декомунізації. </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358157028/2e7808cd3ca2f6097c3802b866cda88a/Screenshot_20250919_125214.jpg" />
         <pubDate>2025-09-19 09:55:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3593734580</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Трипільська богиня — це символ родючості, життя і матері у трипільській культурі, що уособлювала Матір-Берегиню всього сущого. Це давнє вірування, яке виражалося у численних глиняних статуетках, відомих як &quot;трипільські Венери&quot; або &quot;мадонни&quot;, що зображували вагітних жінок з об&#39;ємними формами. </title>
         <author>lobanova2</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3616534927</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358191036/f9469f391a31f639bdebddb872ddb520/screenshot_2023_08_14_at_16_41_21.png" />
         <pubDate>2025-10-03 08:29:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3616534927</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>filonenko3</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3616744581</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358157028/7c26890a3a9c997f951c695a28e2c704/Screenshot_20251003_144805_com_android_chrome_CustomTabActivity_edit_42135128240904.jpg" />
         <pubDate>2025-10-03 11:50:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3616744581</guid>
      </item>
      <item>
         <title>«Скіфське золото» – це назва археологічної колекції стародавніх артефактів, знайдених на території України, переважно в Криму, а також назва резонансного музейного проєкту та однойменної пам&#39;ятної монети НБУ, яка опинилася в центрі судових спорів між Україною та Нідерландами після вивезення для виставки. </title>
         <author>zenchenko21</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3618770875</link>
         <description><![CDATA[<p> Де знаходиться: Скіфське золото зберігається в Національному музеї історії України в Києві. </p><p>Час, яким датується пам'ятка: Скіфське золото датується періодом VII–III століттями до нашої ери, що відповідає часовим рамкам існування скіфської цивілізації в Україні. </p><p> Що розповідає пам'ятка про минуле: Скіфське золото розповідає про світогляд, вірування та суспільний устрій скіфів, розкриваючи їхню унікальну міфологію, сакральну мову "звіриного стилю", а також уявлення про космос, життя і смерть. Ці артефакти, зокрема скіфська пектораль, слугують ключем до розуміння релігійних поглядів, системи цінностей, соціальної структури (землероби, воїни, жерці) та навіть тогочасних уявлень про Всесвіт та його структуру. </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4505236711/f4502263c117239b78b32c3f96f63384/image.png" />
         <pubDate>2025-10-05 16:41:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3618770875</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіфське золото</title>
         <author>jakushev</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3619746458</link>
         <description><![CDATA[<p>Скіфське золото — це дорогоцінні прикраси, зброя та посуд, які належали давньому народові — скіфам. Вони жили на території України понад дві тисячі років тому.</p><p>Скіфи були хоробрими воїнами й умілими майстрами. Вони робили прикраси із золота у формі тварин, птахів і міфічних істот. Найвідоміші їхні знахідки — це золоті прикраси з курганів, наприклад із кургану Товста Могила.</p><p>Скіфське золото сьогодні зберігається в музеях і є справжнім скарбом історії України.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358995521/0d41fd2c55d2548e36d8649391a275e5/_______________.jpg" />
         <pubDate>2025-10-06 10:54:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3619746458</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Майже тисячорічна писанка</title>
         <author>truhachova1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3625071150</link>
         <description><![CDATA[<p>Унікальною знахідкою стала така глиняна писанка, яку відшукали у 2013 році на березі водосховища у Демидівському районі на Рівненщині. Вік — 950 років, стан — ідеальний, ніби зробили буквально вчора. Саме це й визначає цінність артефакту, адже до того знаходили тільки фрагменти настільки старих символічних яєць — а тут ціле і неушкоджене. Розпис на поверхні виконаний у вигляді хвиль та колосків, що символізують родючість. Зараз експонат зберігається в Рівненському обласному музеї.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4363427008/7eaf87816ee0560b604da080b2729376/eggs_all_1.jpg" />
         <pubDate>2025-10-09 10:26:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3625071150</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Меч Святослава або Хортицький меч </title>
         <author>smijan</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3625664877</link>
         <description><![CDATA[<p>Рік тому у Запоріжжі меч з 22-метрової глибини виловив звичайний рибалка. Руків'я меча інкрустовано міддю, мосяжем та сріблом.</p><p><br></p><p>Робота ювелірна, надтонка, мала забрати довгі місяці.</p><p><br></p><p>З заліза зняли шар іржі, під ним реставратори побачили напис латинкою "Ульфберг" - ідеться про майстерні у верхів'ях Рейну.Реставратор каже - це не перші варязькі мечи, знайдені біля Хортиці. 80 років тому, при будівництві ДніпроГЕСу неподалік місця нинішньої знахідки знайшли ще п'ять. Але вони значно простіші.</p><p><br></p><p>Унікальність зброї, збіг місця знахідки з приблизним розташуванням місця загибелі київського князя Святослава Ігоровича, а також виявлення подібних мечів схиляє істориків до думки про те, що даний меч є свідком і безпосереднім учасником останньої сутички київського князя Святослава Ігоровича з печенігами в 972 році.  </p><p>Деякі науковці вважають, що знайдений меч належав самого князю Святославу, прозваному Хоробрим.</p><p><br></p><p>За літописом, Святослав повертався від греків, яких переміг і взяв данину не золотом, а зброєю. Найкоштовніший меч пішов князю. З ним в руках він і помер - меч знайшли без піхов.</p><p><br></p><p>"Ми повинні його перевести у статус національної святині, - зазначив академік НАНУ Андрій Авдєєнко. - В Польщі на мечі-кладенці, який на 350 років молодше, приймають присягу". Історики наголошують - княжий меч на 300 років старший, ніж кремлівська реліквія "Шапка Мономаха". А ще кажуть - символічно,  що реліквія піднялась з ріки вже в незалежній Україні. Бо Святослава мають за збирача українських земель, що пройшов з мечем від Кавказу до Болгарії.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4365911943/b4a09df3b661f4c8933095d76d85bed6/e74210e_1.jpg" />
         <pubDate>2025-10-09 17:24:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3625664877</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Трипільська кераміка</title>
         <author>kpiatyhor</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3629692062</link>
         <description><![CDATA[<p>Трипільська кераміка — це вироби з глини, створені представниками Трипільської культури, яка існувала на території сучасної України, Молдови та Румунії приблизно в</p><p>5400270054002700</p><p>54002700</p><p> роках до н. е.. Вона вирізняється вишуканими формами, багатим біхромним (чорно-червоним) орнаментом на світлому тлі, а також різноманітністю: від побутового посуду до ритуальних предметів і антропоморфних статуеток. Це мистецтво вважається одним із найвищих досягнень стародавнього світу.&nbsp;</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9b/Ceramic_vessel_-_Neam%C8%9B_County_Museum_Complex_20276.jpg/120px-Ceramic_vessel_-_Neam%C8%9B_County_Museum_Complex_20276.jpg" />
         <pubDate>2025-10-13 12:46:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3629692062</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіфське золото</title>
         <author>somov1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3631676295</link>
         <description><![CDATA[<p>Скіфське золото - це колекція археологічних артефактів, переважно золотих, що датуються скіфським періодом. Велика колекція давніх артефактів розповідає про життя, культуру, релігію та світогляд скіфів, зокрема про їхні видатні мистецькі досягнення, побут та міфологію.</p><p>«Скіфське золото»<strong> </strong>наразі знаходиться в Україні та експонується у Національному музеї історії України в Києві.</p><p>Пам'ятка датується VII—III століттям до нашої ери.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4360504039/3b82c27d984012b85e312136e4651034/182d0a4b2a634d74a7d9e94ee3c5e278bfxyqyiawmrvg1r_image.jpg" />
         <pubDate>2025-10-14 13:13:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3631676295</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Вишгородська ікона Богородиці</title>
         <author>evsey1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3641265713</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358904398/c3161db2145b36247664198dd54975e9/800px_Vladimirskaja_ikona_Bozi_max_1920x900_format_webp_kwSYEUU.webp" />
         <pubDate>2025-10-20 15:37:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3641265713</guid>
      </item>
      <item>
         <title>&quot;Календар знаменних дат України 2025 року&quot;.</title>
         <author>zenchenko21</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3649075866</link>
         <description><![CDATA[<p>1 дата: 1150 років з часу першої літописної згадки про Чернігів (885). </p><p>2 дата: 370 років з часу видання у Москві книги «Катехизм» — першої друкованої української книги, що збереглася (1655).</p><p>3 дата: 305 років з дня смерті Григорія Орлика, українського державного і політичного діяча, сина гетьмана Пилипа Орлика (1720).</p><p>4 дата: 110 років з дня народження Івана Кавалерідзе, українського скульптора, кінорежисера, драматурга (1887).</p><p>5 дата: 105 років з часу укладення Варшавського договору між Українською Народною Республікою та Польщею (1920).</p><p>6 дата: 90 років з дня народження Василя Стуса, українського поета, дисидента, Героя України (1938).</p><p>7 дата: 85 років з дня народження Сергія Параджанова, українського кінорежисера, сценариста, художника (1924).</p><p>8 дата: 85 років з часу, коли було видано Акт про проголошення незалежності України, прийнятий Українською Національною Радою (1941).</p><p>9 дата: 80 років з дня смерті Василя Чумака, українського поета, прозаїка, перекладача (1922).</p><p>10 дата: 60 років з дня народження Андрія Сахарова, російського фізика, дисидента, нобелівського лауреата, який відстоював права українських дисидентів (1921).</p><p><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4366766453/72ff1c75cfebee8b2b6dc58128ca4b36/image.png" />
         <pubDate>2025-10-24 11:35:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3649075866</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Знаменні дати 2025 року в Україні</title>
         <author>kpiatyhor</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3670376916</link>
         <description><![CDATA[<p>1&nbsp; жовтня – День Захисників та Захисниць України</p><p>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; – День Українського козацтва, Свято УПА</p><p>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; – Покрова Пресвятої Богородиці</p><p>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; – День ветерана в Україні</p><p>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; – Міжнародний день музики</p><p>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; – Міжнародний день людей похилого віку</p><ol start="2"><li><p>3 листопада – День ракетних військ і артилерії України</p></li><li><p>10 листопада – Всесвітній день молоді</p><p>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;-Всесвітній день науки</p></li><li><p>21 листопада – День Гідності та Свободи.</p><p>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;– День Десантно-штурмових військ ЗСУ</p></li><li><p>5 грудня – Міжнародний день волонтерів</p></li><li><p>6 грудня – День Збройних сил України</p><p>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; – День Святого Миколая&nbsp; Чудотворця</p></li></ol>]]></description>
         <enclosure url="https://elvis.padletcdn.com/1/fetch/e_in/pixabay.com/get/g173e98a0978e273e7b7c0a0329264dd64ee971e0c563b531167db86e5413777bcc46085c10423cb9b355d4347abeb5bd.jpg" />
         <pubDate>2025-11-06 16:51:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3670376916</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Календар Майя — це не єдиний календар, а ціла система календарів, розроблена цивілізацією Майя в Мезоамериці. Вона була однією з найточніших у світі свого часу, адже Майя дуже ретельно спостерігали за планетами, зірками та Сонцем. </title>
         <author>zenchenko21</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3671827085</link>
         <description><![CDATA[<p>Основні складові частини календарної системи Майя:                1. Цолькін  – Священний календар</p><p>Це 260-денний ритуальний цикл.</p><p>Він не поділяється на місяці, а складається з послідовності 20 назв днів, які комбінуються з числами від 1 до 13. Унікальна дата повторюється кожні 260 днів (20 * 13 = 260).</p><p>Використовувався для релігійних цілей, пророцтв та визначення часу проведення церемоній. </p><p>2. Хааб – Цивільний календар</p><p>Це сонячний календар, що складається з 365 днів.</p><p>Він має 18 місяців по 20 днів кожен, плюс додатковий період із 5 нещасливих, або "пустих", днів наприкінці року.</p><p>Використовувався для сільськогосподарських потреб та цивільного літочислення. </p><p>3. Календарний Круг</p><p>Це об'єднання Цолькіна і Хааба. Повна дата в цьому календарі включає назву дня і число з Цолькіна, а також назву дня і число з Хааба (наприклад, 12 Бен 11 Якса).</p><p>Повторення конкретної дати в Календарному Крузі відбувається приблизно раз на 52 роки.</p><p>4. Довгий рахунок             </p><p>Оскільки Календарний Круг повторювався кожні 52 роки, Майя використовували систему "Довгого рахунку" для вимірювання значно довших періодів часу — тисячоліть.</p><p>Ця система вела абсолютний відлік часу від міфічної дати початку (близько 3114 року до н.е. за нашим календарем).</p><p>Вона використовувала вігіземальну систему числення і була важливою для відстеження великих історичних подій. </p><p>Нещодавні археологічні знахідки підтвердили, що календар Майя передбачає існування людства ще принаймні на сім тисяч років.  </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4366766453/644d2e4dce67e398bcc70f22249f6744/image.png" />
         <pubDate>2025-11-07 12:33:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3671827085</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Вавилонський календар</title>
         <author>somov1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3672187286</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Вавилонський календар</strong> — одна з найдавніших календарних систем, створена ще в Стародавньому Вавилоні, між 18 та 6 століттями до н.е. Ця система стала основою для багатьох інших стародавніх календарів Близького Сходу, зокрема єврейського календаря. Він був місячно-сонячним, що означало синхронізацію фаз Місяця з сонячним роком.</p><p>Вавилонський календар мав значний вплив на календарі, що з’явилися пізніше, зокрема на ассирійський, єврейський і навіть частково на грецький та перський. Його використання у торгівлі та управлінні допомагало вавилонянам координувати сільськогосподарську діяльність, релігійні свята та економічні процеси.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4360504039/248bcce98b0222543e1f391c01c194df/vavylonskyj_kalendar.jpg" />
         <pubDate>2025-11-07 17:06:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3672187286</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шостка</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3779941923</link>
         <description><![CDATA[<p>Пам'ятник "Літак МіГ-21" (на честь льотчиків-земляків)</p><p>Назва: Пам'ятний знак льотчикам-шосткинцям (Літак МіГ-21).</p><p>Де знаходиться: м. Шостка, вул. Свободи (біля гімназії/колишнього БК ім. Карла Маркса).</p><p>Кому присвячений: Встановлений на честь льотчиків, які народилися або навчалися в Шостці та брали участь у Другій світовій війні, зокрема тричі Героя Радянського Союзу Івана Кожедуба.</p><p>Опис: Це справжній радянський винищувач МіГ-21, встановлений на високому похилому постаменті, що імітує зліт літака в небо.</p><p>Цікавий факт: Шостка — це батьківщина Івана Кожедуба, найрезультативнішого льотчика-винищувача союзних військ того часу. Хоча літак моделі МіГ-21 з’явився пізніше війни, він символізує незламність авіаторів міста.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/5145749128/e01afbc69d9330778de0c10945cdc9ed/MiG_21_Shostka.jpg" />
         <pubDate>2026-02-06 09:28:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3779941923</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Пам&#39;ятник «Батьківщина-мати» (Жінка з рушницею) у Шостці</title>
         <author>zenchenko21</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3779990809</link>
         <description><![CDATA[<p>📍 Розташування та історія</p><p>Пам'ятник знаходиться на <strong>вулиці Свободи</strong> (яка раніше мала назву 50-річчя Жовтневої революції). Він був встановлений на честь воїнів-земляків, які захищали нашу землю під час Другої світової війни.</p><p>🗿 Опис пам'ятника</p><ul><li><p><strong>Образ:</strong> Це велична постать жінки, яка втілює образ матері-захисниці.</p></li><li><p><strong>Деталі:</strong> У її руках — рушниця, що символізує готовність народу захищати свій дім. Погляд жінки суворий і рішучий, спрямований уперед.</p></li><li><p><strong>Значення:</strong> Скульптура символізує не лише військову звитягу, а й незламність духу, терпіння та жертовність жінок, які чекали на своїх рідних з війни або самі ставали до лав захисників.</p></li></ul><p>💡 Чому це важливо сьогодні?</p><p>Сьогодні цей пам’ятник набуває нового значення. Вулиця тепер називається <strong>вулицею Свободи</strong>, і це дуже символічно: жінка зі зброєю ніби охороняє цю саму свободу, за яку українці борються століттями. Це нагадування про те, що захист своєї країни — це справа кожного.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4366766453/fc032cd0fb91b403f604d3ac7390370e/______________6_.jpg" />
         <pubDate>2026-02-06 10:13:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3779990809</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Історична пам&#39;ять </title>
         <author>azarenko</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3780269095</link>
         <description><![CDATA[<p>Пам'ятник «Вічний вогонь» у Шостці є частиною великого Меморіалу воїнам-землякам, який розташований у самому центрі міста, біля парку Свободи (колишній парк Карла Маркса). Це головне місце вшанування пам'яті загиблих у Другій світовій війні.</p><p>Меморіальний комплекс був відкритий у 1970 році до 25-річчя перемоги над нацизмом. Він присвячений тисячам шосткинців, які не повернулися з фронтів, а також партизанам та підпільникам, що діяли в регіоні.</p><p>Скульптурна група: Центром композиції є постаті радянських солдатів, які символізують мужність та скорботу.</p><p>Стели з іменами: Поруч із вогнем встановлені плити, на яких викарбувані прізвища мешканців міста, що загинули в боях.</p><p>Вічний вогонь: Розташований перед скульптурою у чаші, стилізованій під зірку. Традиційно він запалювався на знакові дати (День визволення міста, День пам'яті та примирення</p><p><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4360077322/a8697ac577a6aa86551dfeba691a4928/Screenshot_2026_02_06_16_11_08_437_com_android_chrome.png" />
         <pubDate>2026-02-06 14:21:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3780269095</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Жінка з рушником</title>
         <author>ach580336</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3781840278</link>
         <description><![CDATA[<p>Це пам'ятник у місті Шостка Сумської області, розташований на площі Свободи (колишня назва — площа 50-річчя Великого Жовтня). </p><p>Пам'ятник відомий серед місцевих жителів як "Баба з рушницею".</p><p>Він був встановлений на честь 50-річчя Жовтневої революції.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/5153007577/39fc11efeb549853945a231b37cf44b8/71069965_2664643377104773_2367678705641193472_n.jpg" />
         <pubDate>2026-02-08 12:25:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3781840278</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Вічний вогонь</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3781980223</link>
         <description><![CDATA[<p>Міський голова Микола Нога, зазначив, що наш народ пережив страшну, криваву війну. Торкнулася вона і Шостки. На початку вересня 1941 року місто було окуповано. «На війні загинула велика кількість шосткинців… Сьогодні в Україні теж іде війна і ми все повинні зробити, щоб завоювати мир, щоб мир був в Україні», – сказав Миколай Нога.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/5153431189/435c0ff483a5f4edc6c6fdbd770e891a/IMG_e53782fadf0a3004da959162e1dafae6_V.jpg" />
         <pubDate>2026-02-08 14:45:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3781980223</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей імені Івана Кожедуба</title>
         <author>azabielina</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3783631636</link>
         <description><![CDATA[<p>Музей Івана Кожедуба</p><p>Це біографічний музей, присвячений тричі герою Івану Кожедубу - видатному льотчику - асу, народженому поруч із м. Шостка, в селищі Ображіївка. Експозиції музею  розповідають про життя і подвиги легендарного пілота та є важливим історико - культурним обєктом. </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4399119000/5bb21ca8e90959efe14c262d9398b86c/IMG_1108a870ac77df38a480761ceda6d923_V.jpg" />
         <pubDate>2026-02-09 16:58:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3783631636</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шосткинський міський краєзнавчий музей</title>
         <author>somov1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3786979967</link>
         <description><![CDATA[<p><br>Музей заснований в 1993 році. Розміщений на головній вулиці міста в історичній будівлі. Присвячений історії, природі та промисловому розвитку міста Шостка і району. Його фонд нараховує понад 5 180 предметів. Музей представлений тематичними відділами: природа краю, історія, експозиція кіно- й фототехніки (на основі фондів заводу «Свема»), а також меморіальний відділ Івана Кожедуба. Серед унікальних експонатів — аерофотомоделі, історичні документи, уламки козацької зброї, стародруки.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4360504039/35c8ed296e0d7425c2000986fd865897/29715_800x600_museum_front2.jpg" />
         <pubDate>2026-02-11 19:18:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3786979967</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Церква Різдва Христового у Шостці! </title>
         <author>truhachova1</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3788026656</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p><strong>Адреса:</strong> вул. Свободи, 14 </p></li><li><p><strong>Хто створив:</strong> Зведена у <strong>1779–1785 роках</strong> за кошти та сприяння адміністрації місцевого порохового заводу.</p></li><li><p><strong>Архітектор:</strong> Вважається роботою видатного майстра <strong>Луїджі Руска</strong> (або його школи) у стилі класицизму.</p></li><li><p><strong>Особливість:</strong> Спочатку будувалася як частина заводського комплексу; зараз — головний духовний центр міста.</p></li></ul><p><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4363427008/605bc67113240367c53880a680aa8c65/19437_800x600_shost2.jpg" />
         <pubDate>2026-02-12 13:30:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3788026656</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Історична пам&#39;ятка </title>
         <author>smijan</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3788331028</link>
         <description><![CDATA[<p>Місце, де 20 грудня 1905 року сталася сутичка робітників і селян з царським військом, а 8 листопада 1917 року відбувся мітинг на підтримку Жовтневого збройного повстання в Петрограді.   </p><p>Місце розташування: м. Шостка, пров.Садовий, 71</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4365911943/2088403906088546b95b8db0654d936b/Screenshot_20260212_191612.png" />
         <pubDate>2026-02-12 17:21:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3788331028</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Братська могила жертв фашизму (1941-1943 рр.)</title>
         <author>kuzaeva</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3788991193</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Місцезнаходження:</strong> подвір’я головного корпусу Хіміко-технологічного коледжу ім. І. Кожедуба Шосткинського інституту Сумського державного університету (вул. Інститутська, 1).</p><p><strong>Дата встановлення:</strong> 1958 р. групою учнів під керівництвом І.С. Дубіни.</p><p><strong>Опис:</strong> бетонна скульптура у вигляді скорбної матері з букетом квітів, покрита алюмінієвою фарбою, виготовлена у Харківських художньо-виробничих майстернях. Висота скульптури – 2,30 м, висота постаменту з цегли. Поруч з братською могилою – мармурові плити з прізвищами загиблих – жертв фашизму.</p><p><strong>Історичний контекст: </strong>будинок хіміко-технологічного технікуму був перетворений на в’язницю. У гуртожитку технікуму містилось гестапо. 19 липня 1942 нацисти окремими групами розстріляли та живцем закопали у яму на території технікуму 452 чоловіка. Відомі прізвища 16 загиблих.</p><p><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/3410081881/77625c21e34315b280b65d070ff1b0d5/_____________________________.jpg" />
         <pubDate>2026-02-13 06:47:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3788991193</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Георгіївська церква в Шостці</title>
         <author>b74076255</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3789086999</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4360358677/1525f34f5ca194da5cb23263ec8f38ee/IMG_20260213_105253.jpg" />
         <pubDate>2026-02-13 08:56:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3789086999</guid>
      </item>
      <item>
         <title>У місті Шостка, що на Сумщині </title>
         <author>filonenko3</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3789092270</link>
         <description><![CDATA[<p>У парку Свободи в Шостці відкрили меморіал захисникам України. У відкриття взяли участь ветерани АТО, військовослужбовці, сім’ї загиблих воїнів-шосткинців, керівництво міста, громадськість, пише <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="http://shostka.info">shostka.info</a>.</p><p>&nbsp;</p><p>&nbsp;Пам’ятник складається із стіни з гранітних блоків на якій викарбувані імена полеглих героїв, які загинули захищаючи нашу Батьківщину – Василя Кондратенка, Сергія Коворотного, Івана Євдокименка, Костянтина Сергієнка, Олександра Ковтуна, Ярослава Бугаєвського, Антона Хоби, Дмитра Гриня та залізним силуетом воїна. </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358157028/96954f0050e9ebe0bc1a4e24a02594c5/image_371_1.png" />
         <pubDate>2026-02-13 09:03:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3789092270</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Історія навколо нас</title>
         <author>jakushev</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3789928465</link>
         <description><![CDATA[<p>Колесо огляду в Шостці, відкрите у червні 2017 року, стало новою визначною пам'яткою міста та популярним атракціоном. Воно розташоване у міському сквері, працює щодня з 10:00 до 22:00, пропонуючи краєвиди на місто. Це сучасний атракціон, який прийшов на зміну старому колесу в парку ДК «Свема».</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4358995521/c806dbbb86a51733775f26e8fbda9358/79323612_3106591336021962_4354409566067228672_n.jpg" />
         <pubDate>2026-02-14 08:58:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3789928465</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей Івана Кожедуба</title>
         <author>kpiatyhor</author>
         <link>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3793927212</link>
         <description><![CDATA[<p>Знакова локація, присвячена відомому льотчику-винищувачу часів Другої світової війни — Івану Кожедубу. Музей побудований на його малій батьківщині, в с. Ображіївка, яке знаходиться за 10 км від Шостки. Відвідувачі можуть побачити особисті речі Кожедуба, зокрема нагороди, фотографії, військовий одяг. Ціна квитка 20 гривень, працює з 10:00 – 16:00 кожен день, окрім понеділка.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4359583367/94a6c62c22bc14f3458784cb09f4453a/______________2026_02_18_204849.png" />
         <pubDate>2026-02-18 18:50:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/natachansereda/zntssgsekoo53q9t/wish/3793927212</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
