1881 р. відкриття Генріха Герца.
Коли він узяв два електроди і подав між ними досить високу напругу, з’явилися іскри. Це нормально. Але коли Герц посвітив на ці електроди, іскрове напруження змінилося. Пояснювалося це тим, що світло вибивало електрони з матеріалу електрода. Але, як не дивно, максимальна швидкість вибитих електронів не змінювалася, якщо змінювалася інтенсивність світла, а змінювалася із частотою світла. Цей результат був би неможливий, якби хвильова теорія була вірною.
У 1905 році Альберт Ейнштейн мав рішення:
 світло насправді було частинкою. Все це було незадовільно. Вчені вважають за краще одну теорію, яка завжди вірна, двом теоріям, які іноді вірні. А якщо теорія вірна лише іноді, то ми хотіли б принаймні мати можливість сказати, за яких умов вона вірна. Але саме в цьому й полягала проблема цього відкриття. Фізики не знали, коли розглядати світло чи будь-який інший об’єкт як хвилю, а коли як частинку. Вони знали, що деякі речі викликають хвилеподібну поведінку, наприклад, краї щілин. Але у них не було чіткого пояснення, чому це так чи коли якусь теорію використовувати.Вчені Корейського інституту фундаментальних наук показали, що властивості джерела світла впливають на те, наскільки воно є частинкою, а наскільки хвилею. Завдяки новому підходу до вивчення цієї проблеми вони проклали шлях, який може навіть призвести до покращень у квантових обчисленнях. 

Протягом багатьох років вчені не сприймали ідею телепортації цілком серйозно. Вважалося що вона порушує принцип невизначеності, що забороняє будь-якому вимірювальному або процесу, що сканує добути інформацію з атома або будь-якого іншого об’єкту.

Чим довше сканується об’єкт, тим більше на нього впливає процес сканування. Він продовжується до того часу, поки вихідний стан об’єкту не порушиться настільки, що неможливо буде отримати достатню кількість інформації для створення точної копії. Не можливо виявити всі характеристики для створення нової ідеальної копії.

1993 
В журналі Physical Review Letters шестеро фізиків-теоретиків Чарльз Беннетт, Жиль Брассар, Клод Крепо  та Річард Джозза, Ашер Перес та Уільям Уотерс опублікували статтю, де розповіли про використання парадоксу Енштейна-Подольського-Розена, щоб обійти принцип невизначеності.

Вчені описали, що маючи в кожній з лабораторій пару заплутаних частин та можливість обмінюватися двома бітами інформації, можна передати інформацію від першої частинки до другої, яка знаходиться в іншій, віддаленій лабораторії. Квантова інформація з першої частинки зникне та відновиться на іншій завдяки заплутаності.

Тоді ще невідоме квантове явище описали як «телепортинг» та пояснили чим воно відрізняється від популярного явища «телепортації» в художніх творах. Квантова телепортація не передає енергію або тіло на відстані.

Команда Бенетта створила квантову теорію заплутаності та запропонувала декілька методів для точної передачі класичної та квантової інформації через канали шуму.

Під керівництвом Антона Цайлингера з Університету Інсбрука і Франческо де Мартіні (Francesco de Martini) з Університету Риму пройшла перша експериментальна квантова телепортація поляризаційного стану фотона.

В червневому журналі Nature було опубліковано статтю, в якій дві групи вчених розповіли про телепортацію квантового стану атома. Команда американських вчених телепортувала кубіт на основі іону атома берилію, тоді коли австрійська – квантовий стан іона атому кальцію. Ці експерименти дали поштовх у створенні квантових комп’ютерів та реалізації квантової криптографії.

В цьому ж році фізики Віденського університету телепортували фотони на відстань 600 метрів через річку Дунай. 

Вчені вперше передали інформацію між світлом і речовиною: квантами лазерного випромінювання та атомами цезію. Дослідники з Інституту квантової оптики імені Макса Планка в Гархінзі та Інституту Нільса Бора в Копенгагені перенесли квантовий стан світлового імпульсу в мікроскопічний об’єкт – ансамбль, що складається з 10-12 атомів.

Фізики вперше телепортували квантовий стан кубіта на один метр. До цього телепортація вдавалася на більш короткі відстані.

В експерименті фізиків з Науково-технічного університету Китаю та Університету Цинхуя квантовий стан фотонів передалось на 16 км. Середня точність передачі досягнула 89%, що значно перевищило межу попередніх досліджень на 75%. Дослідження тільки підтвердило можливість квантової телепортації в космосі й стало своєрідним кроком вперед у використанні квантової комунікації в глобальному прояві

Група китайських вчених повідомила, що вони провели квантову телепортацію через озеро Цинхай – на відстань 97 км. Попередній рекорд становив 16 км, який був поставлений тими ж китайськими вченими.

Через вісім днів після зізнання китайських вчених європейська та канадська групи розповіли, що передали інформацію з одного Канарського острова до іншого. Таким чином вони збільшили рекордну відстань до 143 км.

Фізики Делфтського технічного університету, що в Нідерландах, продемонстрували квантову телепортацію між двома кубітами, які були віддалені один від одного на три метри. Вчені досягли точної телепортації квантової інформації на короткій відстані. Це стало важливим кроком до створення квантового інтернету.

Група вчених з Національного інституту стандартів і технологій США телепортувала фотони по оптоволоконному кабелю на довжину 102 км. Нову технологію можна використовувати для створення пристроїв – квантових ретрансляторів. Вони періодично можуть передавати інформацію, щоб розширити охоплення мережі та, можливо, цього буде цілком достатньо, щоб побудувати квантовий інтернет.

В Китаї було здійснено першу квантову телепортацію з Землі на орбіту. Фізики з Шанхая заявили, що переправили інформацію з квантового супутника під назвою «Мо-цзи» на станцію стеження на Землі. Таким чином вчені-дослідники телепортували одиничні фотони з наземної обсерваторії на супутник на навколоземній орбіті, яка знаходиться на відстані 1400 км. Успішна реалізація проекту відкрила дорогу до далекої телепортації та стала першим кроком на шляху до створення квантового інтернету.
Квантові обчислення
1970
Стівен Візнер винаходить спряжене кодування.

1973
Олександр Холево публікує роботу, де показує, що n кубітів можуть зберігати не більше, ніж n бітів класичної інформації (границя Холево).Чарльз Беннетт показує, що універсальні обчислення можна зробити логічно оборотними.
1981
Річард Фейнман у своїй промові на Першій конференції з фізики обчислень, що відбулася в травні в МТІ, зазначає, що неможливо ефективно моделювати еволюцію квантової системи на класичному комп'ютері. Він пропонує просту модель квантового комп'ютера, який буде спроможний виконувати таке моделювання.

1982
Пол Беньов пропонує перший теоретичний опис структури квантового комп'ютера.
Вільям Вуттерс і Войцех Зурек, а також незалежно від них Денніс Дікс доводять теорему про неможливість копіювання.

1984
Чарльз Беннетт і Жиль Брассар використовують ідею спряженого кодування Візнера для побудови квантового розподілу криптографічного ключа.
1994
Пітер Шор винаходить важливий квантовий алгоритм, що швидко факторизує великі числа. Цей алгоритм одночасно розв'язав як задачу факторизації, так і задачу обчислення дискретного логарифма. Безпрецедентна важливість алгоритму Шора полягає в теоретичній можливості зламу багатьох сучасних криптографічних систем, зокрема RSA. Винаходження алгоритму Шора спричинило сплеск інтересу до квантових комп'ютерів у цілому.

2003
Тодд Піттман із співробітниками  та незалежно від них Джеремі О'Браєн із співробітниками демонструють логічні елементи CNOT, побудовані на лінійних оптичних елементах. BBN Technologies разом із дослідниками з Бостонського та Гарвардського університетів вводять в експлуатацію DARPA Quantum Network, першу повнофункціональну квантову мережу.

2004
В Оксфордському і Йоркському університетах демонструється ЯМР-комп'ютер на чистих станах (використано спінові стани параводню).

Квантова революція вплинула на розвиток технологій, таких як квантові комп'ютери, які можуть вирішувати складні завдання набагато швидше, ніж сучасні суперкомп'ютери.

Квантова фізика допускає багато дивних парадоксів, наприклад, парадокс Ейнштейна-Подольского-Розена, що стосується "заплутаних" частинок. Ці парадокси залишають фізиків з численними викликами і загадками.

Висновок

 Квантова революція перетворила наше розуміння природи, відкривши двері до нових технологічних досягнень та викликів. Вивчення квантової фізики може бути навіть захопливим та інтригуючим дослідженням для молодих вчених.

Оскільки кубіти надзвичайно чуттєві до зовнішніх подразників, для того щоб контролювати, маніпулювати і використовувати їх кубіти потрібно охолоджувати до рівня, що наближається до абсолютного мінімуму температури (або нуля по Кельвіну), приблизно 15 мілікельвінів. Це холодніше як у космічному просторі! Фактично, всередині квантового комп’ютера найхолодніше місце відоме нам у всесвіті.
Є цілий ряд застосувань, де квантові комп’ютери принесуть особливі зміни:

1. Моделювання фізичних систем задля винайдення ліків і розроблення нових матеріалів;
2. Розв’язання комплексних проблем оптимізації в ланцюгах постачання, логістиці і фінансах;
3. Поєднання зі штучним розумом задля прискорення машинного навчання;
4.Факторизація цілих чисел, що дозволяє            розшифровувати найбільш широко застосовані протоколи кібербезпеки (наприклад, RSA, асиметричний алгоритм кодування, який застосовується для захищеного передавання даних).

З квантовими комп’ютерами на 1000 кубітів, так званими «шумними квантовими комп’ютерами проміжного масштабу» (NISQ), ми вже бачимо цінне практичне застосування для розроблення матеріалів, винайдення ліків або логістики. 

Світлове випромінювання лазера створюється атомами хрому, збудженню яких служить лампа підкачки - потужна імпульсна газорозрядна трубка, спірально закручена навколо стрижня. Рубіновий лазер працює у імпульсному режимі. Існують газові та напівпровідникові лазери безперервної дії.

Властивості лазерного випромінювання:

1. Випромінювання має дуже малий кут розбіжності.
2. Світло лазера має виняткову монохроматичність.
3. Лазерний промінь – дуже потужне джерело світла.

Лазерний промінь використовується для зв'язку, особливо в космічному просторі, де немає хмар, що поглинають світло. Лазери використовуються для запису та зберігання інформації (лазерні диски). Величезна потужність лазерного променя використовується для випаровування металів у вакуумі, зварювання і т.д. За допомогою лазерного променя проводять хірургічні операції.