Засоби навчання — це матеріальні й ідеальні об’єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії інформації й інструменти діяльності вчителя й учнів. До них належать: природне і соціальне оточення, обладнання, підручники, книги, комп’ютер з відповідним програмним забезпеченням, наукова допомога, електроні довідники, енциклопедії тощо.

Ефективність засобів навчання визначається такими чинниками:

§  наскільки засоби навчання відповідають потребам навчально-пізнавальної діяльності (традиційно функції засобів навчання розглядають у взаємозв’язку з діяльністю вчителя: інформаційна й управління пізнавальною діяльністю);

§  умови, у рамках яких вони використовуються (навчальна ситуація, вчитель, учні).

Класифікація засобів навчання за дидактичною функцією

Традиційні засоби навчання і засоби нових інформаційно-комунікаційних технологій

З іншої точки зору засоби навчання можна поділити на 2 групи:

§  традиційні (навчальні і технічні засоби навчання, підручники, дидактичні матеріали, довідкова та інша предметна література);

§  засоби нових інформаційно-комунікаційних технологій (програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі комп’ютерної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, забезпечуючи операції щодо пошуку, збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації).

До засобів нових інформаційно-комунікаційних технологій належать: комп’ютер, комплекти термінального обладнання для комп’ютерів усіх класів, локальні комп’ютерні мережі, пристрої введення-виведення, засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією (на базі технології мультимедіа і систем “віртуальна реальність”); сучасні засоби зв’язку; системи штучного інтелекту; системи машинної графіки; програмні комплекси (мови програмування, транслятори, компілятори, операційні системи, пакети прикладних програм загального та навчального призначення тощо). Особливо слід виділити використання програмних засобів у зв’язку з їх широкою популярністю в практиці освітнього процесу.

А.П.Єршов вказував такі основні напрямки застосування нових інформаційних технологій у навчанні:

§  інструментальний — комп’ютерна підтримка універсальних видів діяльності (письма, малювання, обчислень, пошуку інформації, комунікації);

§  навчальний — застосування комп’ютера як засобу навчання конкретних навчальних предметів з використанням педагогічних програмних середовищ спеціального призначення;

§  профорієнтаційний і трудовий — використання комп’ютерів та інформаційних технологій для набуття трудових навичок і орієнтації у різного роду професіях, що пов’язані з обчислювальною технікою;

§  дефектологічний — комп’ютерна підтримка навчання дітей з дефектами і недоліками розвитку;

§  учительський — застосування комп’ютера для підтримки різного виду організаційно-педагогічної та методичної діяльності та для контролю навчального процесу;

§  організаційне — використання комп’ютера для управління школою та іншими навчальними закладами;

§  дозвільне — усі види використання комп’ютера, що пов’язані з особистими інтересами (особистий архів, розваги, ігри).

Відповідно до Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів електронні засоби навчального призначення — це засоби навчання, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні. До них відносяться програмне забезпечення навчального призначення: імітаційні, моделюючі, контролюючі комп’ютерні програми; бази даних та бази знань; електронні підручники та посібники; електронні словники, публікації у комп’ютерній мережі тощо.

На сьогоднішній день не існує не тільки єдиного підходу до класифікації електронних засобів навчального призначення, а й визначеності з термінологією в цій сфері. Так, різні автори  дають різні назви деяким видам електронних засобів навчального призначення. У роботах останніх років можна зустріти такі назви електронних засобів навчального призначення, як педагогічні програмні засоби навчального призначення, освітні електронні видання, програмно-методичні комплекси навчального призначення, електронні підручники, Інтернет-підручники, електронні навчальні посібники, віртуальні лабораторії, електронні атласи, комп’ютерні тренажери,  електронні бази знань, бібліотека електронних наочностей, контрольно-тестуючі комплекти та ін.

Розглянемо окремі електронні засоби навчального призначення за визначеннями Н.В.Морзе.

Навчальні компакт-диски. На таких носіях розміщуються різні види екранно-звукових засобів, пристосованих для використання за допомогою комп’ютера. Використовуються для демонстрації, фронтальної та індивідуальної, домашньої самостійної роботи.

Електронна бібліотека створюється у вигляді централізованого сховища, побудованого на поєднанні апаратних та інформаційних ресурсів. Інформація відшуковується в системі запам’ятовуючих пристроїв за допомогою відповідних методів пошуку.

Електронні навчальні курси — навчальні курси, подані мовою розмітки гіпертексту. Їх основою є інформаційні ресурси, до яких належать інформаційно-навчальні матеріали: лекції, словники, посилання на літературні джерела, на віддалені мережеві ресурси (бази даних, WWW-сервери, ПЗ та ін.). Крім інформаційних матеріалів, курси повинні містити матеріали для організації контролю та самоконтролю: завдання для самостійного виконання, питання для самоконтролю, тести тощо. Курс виконується у форматі, який допускає гіперпосилання, графіку, анімацію, реєстраційні форми, інтерактивні завдання, мультимедійні ефекти тощо. За його допомогою можна автоматизувати не тільки діяльність учнів у процесі навчання, але й діяльність вчителя: підготовку до занять (лекції, лабораторні роботи), проведення колоквіумів, контрольних, лабораторних, практичних робіт, організацію навчально-дослідницької роботи учнів.