<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Кібер-загрози by Валентина Олексіївна Хижняк</title>
      <link>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2023-11-05 06:16:11 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-11-07 12:32:29 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Сектинг</title>
         <author>avchetvertakfpsrso22_</author>
         <link>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj/wish/2776618348</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Секстинг </strong>– пересилання особистих знімків, повідомлень інтимного характеру через засоби комунікації: смартфони, електронну пошту, соціальні мережі тощо.</p><p><br/></p><p><strong>Сутність секстингу </strong></p><p>Найбільш відома й часта небезпека секстингу – поширення відвертих фотографій/відео/скрінів тощо без відома тих, чиє тіло на них зображено. До подібного можуть вдаватися колишні партнер(ки), незнайомці/-ки, колеги чи однокласники/-ці з метою помсти, шантажу, цькування тощо.</p><p>Дуже часто діти стають жертвами секстингу, тому що не вбачають в цьому реальної загрози, а думають лише, що це цікавий та безпечний спосіб пізнати свою сексуальність, отримати схвальні коментарі та «лайки». Для підлітків це може бути способом виразити свою довіру та симпатію до того, кому вони надсилають свої повідомлення, проте іноді такі дії можуть бути результатом примусу або шантажу. </p><p>Найбільш  широко використовується поділ секстингу на «первинний», тобто  надсилання особистих фотографій сексуального вмісту іншим, та «вторинний», коли фотографії сексуального змісту передаються іншим особам без дозволу особи, яка надіслала ці фотографії.</p><p><br/></p><p><strong>Наслідки секстингу:</strong></p><p>1. Шантаж інтимними фото</p><p>2. Булінг та кібербулінг</p><p>3. Психолочні травми </p><p>4. Вступаючи до університету чи шукаючт роботу, інформацію про кандидатів часто перевіряють в інтернеті – провокаційні матеріали можуть завадити здійсненню бажаного.</p><p><br/></p><p><strong>Статистичні данні</strong></p><p>У науковому середовищі секстингом почали цікавитися на початку 2000-х. Результати перших досліджень були навдивовижу різними: опитування засвідчували, що займаються цим від 5 до 44 % дорослого населення. 2011 року Американська академія педіатрії внесла секстинг до ризиків, пов’язаних із використанням підлітками соціальних ЗМІ. Пізніше з’ясувалося, що лише 10 % неповнолітніх вдавалися до секстингу і тільки 1 % із них отримували чи надсилали відверті фотографії.</p><p>Дослідження Інституту соціології НАН України, проведене 2009 року з ініціативи компанії «Київстар», показало, що більше як 28 % українських дітей, які взяли участь в опитуванні, були готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у мережі.</p><p><br/></p><p><em>Найбільш вразливою категорією користувачів інтернету до секстингу є діти, підлітки та юнаки.</em></p><p><br/></p><p><strong>Попередження наслідків секстингу</strong></p><p><em>Розуміння ризиків:</em> Важливо освоїти ризики, пов'язані з секстингом, і розуміти, що відправлені повідомлення можуть незаконно розповсюджуватися або використовуватися для шантажу. Постійно наголошуйте на тому, що інтернет не завжди є безпечним місцем для обміну інтимними матеріалами.</p><p><em>Освіта і обговорення:</em> Розмовляйте зі своєю дитиною або підлітком про ризики та наслідки секстингу. Поясніть, що навіть якщо вони відправляють матеріали друзям або партнерам, це все одно може бути небезпечно.</p><p><em>Захист особистих даних</em>: Навчіть свою дитину або підлітка захищати свої особисті дані та паролі. Поясніть, що важливо не ділитися особистою інформацією, яка може бути використана для шантажу.</p><p><em>Свідомий вибір і згода</em>: Важливо наголосити на тому, що вибір відправити сексуальний контент повинен бути свідомим і з вільною згодою обох сторін. Засуджуйте будь-яке створення або розповсюдження матеріалів без згоди особи.</p><p><em>Уникнення натиску:</em> Навчіть свою дитину або підлітка відповідати "ні" в разі натиску на секстинг або небажаного обміну інтимними матеріалами. Вони повинні знати, що це їхнє право мати контроль над своїм тілом та інформацією.</p><p><em>Довіра та відкритість:</em> Створіть відкриту атмосферу для спілкування, де ваша дитина або підліток може вам довіряти і розповідати про будь-які ситуації чи проблеми, пов'язані з інтернетом.</p><p><em>Звертання за допомогою</em>: Якщо ви вважаєте, що ваша дитина або підліток потрапив в проблему, пов'язану з секстингом, не соромтеся звертатися за допомогою до фахівців або правоохоронних органів.</p><p><br/></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://www.youtube.com/watch?v=amM0pCH18x4">https://www.youtube.com/watch?v=amM0pCH18x4</a></p><p><br/></p><p>Використанні джерела:</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://www.wonderzine.me/wonderzine/life/sex/3029-sexting">https://www.wonderzine.me/wonderzine/life/sex/3029-sexting</a></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://rescentre.org.ua/bezpeka-ditei-v-interneti/nedytiachi-lystuvannia-shcho-take-sekstynh-i-chym-vin-zahrozhuie-pidlitkam">https://rescentre.org.ua/bezpeka-ditei-v-interneti/nedytiachi-lystuvannia-shcho-take-sekstynh-i-chym-vin-zahrozhuie-pidlitkam</a></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://psychologist.net.ua/sekstyng-prychyny-ta-naslidky/">https://psychologist.net.ua/sekstyng-prychyny-ta-naslidky/</a></p><p><br/></p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2205996261/9d76f5618a4e05d09a4b55eed6576877/stop_1170x568.jpg" />
         <pubDate>2023-11-05 12:59:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj/wish/2776618348</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Смішинг</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj/wish/2777694351</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Визначення поняття загрози</strong></p><p>Смішинг (англ. "smishing") - це вид шахрайства (форма фішингу), при якому зловмисники відправляють фішингові текстові повідомлення на мобільні телефони з метою обману людей і виведення їх особистої інформації, такої як паролі, номери кредитних карт і т.д</p><p><br/></p><p><strong>В чому полягає сутність небезпеки</strong></p><p>-Зловмисники можуть виглядати, ніби вони надсилають повідомлення від довірених джерел, таких як банки, компанії чи урядові органи, що робить їх повідомлення більш надійними для жертв.</p><p>-Смішингові повідомлення часто містять заголовки, що створюють враження, що є невідкладною ситуацією або важливими новинами, що змушує користувачів реагувати швидше.</p><p>-Смішинг може використовувати слабкості в поведінці користувачів, такі як недбале відкривання посилань чи передача особистих даних без перевірки.</p><p>-Зловмисники можуть виманювати жертв у встановлення шкідливого програмного забезпечення на своїх пристроях, що може використовуватися для збору інформації або навіть здійснення атак на інші пристрої.</p><p><br/></p><p><strong>Наслідки загрози</strong></p><p>-Зловмисники можуть отримати доступ до ваших особистих даних, таких як паролі, номери кредитних карт, інша фінансова інформація.</p><p>-Зловмисники можуть здійснювати несанкціоновані операції на вашому банківському рахунку або зловживати вашими фінансовими ресурсами.</p><p>-Зловмисники можуть використовувати зібрану інформацію для різних шахрайських цілей, включаючи ідентичність, шахрайство з кредитами, обман і т. д.</p><p>-Жертви смішингу можуть відчувати стрес, тривогу і незручність через порушення їх приватності та безпеки.</p><p><br/></p><p><strong>Статистичні дані</strong></p><p>-У квітні 2022 року в день відправлялось/надходило близько 378 509 197 спам-текстів.</p><p>-В середньому люди отримують близько 41 спам-повідомлень на людину на місяць.</p><p>-Менше 35% людей знають, коли вони стають об'єктом smishing-атак.</p><p>-В результаті smishing-атак жертви втратили багато мільйонів доларів. Зловмисники можуть позбавити жертву конфіденційної інформації, використовуючи підроблені повідомлення 2FA (двофакторна автентифікація).</p><p><br/></p><p><strong>Найбільш вразлива категорія користувачів</strong></p><p>-Ті, хто не має глибокого розуміння кіберзагроз і не приділяє належну увагу заходам безпеки</p><p>-Споживачі, які легко відкривають невідомі посилання або завантажують файли</p><p>-Люди, які надають особисту інформацію без перевірки</p><p>-Молодші та менш досвідчені користувачі: особи, які не мають великого досвіду в користуванні інтернетом та мобільними пристроями, можуть бути менш обізнані з потенційними загрозами та пастками.</p><p><br/></p><p><strong>Попередження наслідків</strong></p><p>-Не відповідайте на невідомі або підозрілі текстові повідомлення, особливо ті, що запитують особисту інформацію чи гроші.</p><p>-Перевіряйте відправника повідомлення та джерело інформації перед реагуванням або наданням особистої інформації.</p><p>-Не відкривайте посилання або не завантажуйте файли з невідомих джерел, особливо якщо вони прийшли вам в смс або чаті месенджеру.</p><p>-Навчайте себе та інших про загрози смішингу та інші види кіберзагроз, щоб бути готовими реагувати на них.</p><p>-Якщо ви отримали підозрілі повідомлення, повідомте про них свого мобільного оператора чи компетентні органи з кібербезпеки.</p><p><br/></p><p>Джерела:<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B3">https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B3</a></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://hackyourmom.com/kibervijna/chym-smishyng-vidriznyayetsya-vid-fishyngu-i-yak-vid-nogo-zahystytysya/">https://hackyourmom.com/kibervijna/chym-smishyng-vidriznyayetsya-vid-fishyngu-i-yak-vid-nogo-zahystytysya/</a></p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.tierneys.co.uk/wp-content/uploads/sites/2/2019/08/SMISHING.jpg" />
         <pubDate>2023-11-06 09:25:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj/wish/2777694351</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кібербулінг</title>
         <author>kahumennafpsrso22_</author>
         <link>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj/wish/2779676771</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Кібербулінг</strong> – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.</p><p><br/></p><p><strong><em>В чому полягає сутність небезпеки</em></strong></p><p>Відчуття того, що з тебе насміхаються або тебе переслідують, може заважати людям говорити або намагатися боротися з проблемою. У крайніх випадках <strong>кібербулінг</strong> може призвести навіть до скоєння самогубства. </p><p><br/></p><p><strong><em>Наслідки загроз</em></strong></p><p>Коли відбувається кібербулінг, то у дитини може виникнути відчуття, що її атакують всюди, навіть вдома, і порятунку немає.</p><p>Наслідки можуть бути тривалими і впливати на дитину різними способами:</p><ul><li><p>психологічно — дитина засмучена, відчуває себе збентежено, іноді навіть злою;</p></li><li><p>емоційно — почуття сорому та втрата зацікавленості в улюблених речах, зміна настрою;</p></li><li><p>фізично — почуття втоми (втрата сну) або навіть такі симптоми, як болі в животі та головний біль.</p></li></ul><p>Булінг за допомогою засобів електронної комунікації небезпечний для психологічного здоров’я жертв. Цькування часто призводить до депресії та інших розладів серед дітей та підлітків, у них знижується самооцінка, вони частіше думають про деструктивну поведінку, що може спричинити заподіяння шкоди оточуючим та собі.</p><p><br/></p><p><strong>&nbsp;<em>Статистичні данні</em></strong></p><p>За даними ЮНІСЕФ, в Україні кожен п'ятий підліток визнавав себе жертвою онлайн-знущань, а кожен десятий - регулярно брехав батькам або друзям про час, проведений у соцмережах. Крім того, третина підлітків використовують соцмережі, щоб позбутися негативних відчуттів, кожен восьмий підліток залежний від соцмереж.</p><p><br/></p><p><strong>&nbsp;Н<em>айбільш вразлива категорія користувачів</em></strong></p><p><em>Найбільш вразливі підлітки, оскільки саме в підлітковому віці діти більше спираються на думку однолітків. </em></p><p><br/></p><p><strong>П<em>опередження наслідків</em></strong></p><ul><li><p>На початковому етапі прояву кібербулінгу, якщо це можливо, емоційно не реагувати, оскільки "емоції породжуються емоції".</p></li><li><p>Фіксувати всі дії кривдника (наприклад, робити фото або скріншоти неправдивої інформації про себе; інформації, що містить персональні дані; інформації, що принижує честь та гідність.</p></li><li><p>Звернутися за порадою щодо дій кривдника до батьків, вчителів, довіреної особи або зателефонувати на національну дитячу "гарячу" лінію. Лінія є анонімною та конфіденційною. </p></li><li><p>Жертвам кібербулінгу важливо не залишатися з переслідуванням один на один – треба з кимось поділитися, бажано з компетентною людиною</p></li><li><p>Якщо кібербулінг відбувається в соціальній мережі (наприклад, Facebook, Telegram, Вконтакте, Twitter, Youtube тощо), потерпілий має можливість звернутися зі скаргою до адміністратора сторінки або групи, що створена у відповідній соціальній мережі, з метою видалення інформації про нього.</p></li><li><p>Звернутися до органів Національної поліції, за номером 102 (цілодобово).</p></li></ul><p><br/></p><p>Джерела:</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://www.unicef.org/ukraine/cyberbulling#10">https://www.unicef.org/ukraine/cyberbulling#10</a></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://www.hsa.org.ua/blog/protydiya-kiberbulingu-sub-yekty-reaguvannya-ta-mehanizmy-zahystu-porushenyh-prav-dytyny">https://www.hsa.org.ua/blog/protydiya-kiberbulingu-sub-yekty-reaguvannya-ta-mehanizmy-zahystu-porushenyh-prav-dytyny</a></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://lb.ua/society/2020/10/09/467767_kozhen_pyatiy_pidlitok_viznavav.html">https://lb.ua/society/2020/10/09/467767_kozhen_pyatiy_pidlitok_viznavav.html</a></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2205973053/370c0bfaae6c5270a33a80f65dee67cf/____________.jpg" />
         <pubDate>2023-11-07 11:45:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj/wish/2779676771</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шерентінг</title>
         <author>kahumennafpsrso22_</author>
         <link>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj/wish/2779712382</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Шерентінг</strong> - новий термін, утворений від англійських слів parenting (виховувати) і to share (ділитися, розміщувати в інтернеті). Це поняття якраз і описує явище, коли батьки викладають у соцмережі фотографії своїх дітей і публічно розповідають про ситуації з їхнього життя.</p><p><br/></p><p><strong><em>В чому полягає сутність небезпеки</em></strong></p><p>Багато батьків не замислюються над тим, як саме виглядає на фото їхня дитина для інших користувачів мережі. Адже це, фактично, <strong>публічний доступ</strong>. Звісно ж, батьки фотографують свою малечу у позах, які викликають замилування: у підгузках, без одягу, в одних трусиках, у ванній чи під час сну. Але варто пам’ятати, що ці світлини може передивитися будь-хто – як друг, так і злочинець, який ховається під чужим акаунтом.</p><p><br/></p><p><strong>Н<em>аслідки загрози</em></strong></p><p>Фотографії легко можуть потрапити до рук педофілів, тож перед публікацією варто задуматись про безпеку власної дитини. Те ж саме стосується й позначення геолокації.</p><p><br/></p><p><strong><em>Статистичні данні</em></strong></p><p><em>По статестичним данним під шеретінг попадають буквально всі діти та підлітки.</em></p><p><br/></p><p><strong><em>Найбільш вразлива категорія користувачів</em></strong></p><p><em>Загалом це діти та підлітки.</em></p><p><br/></p><p><strong>П<em>опередження наслідків</em></strong></p><p>Професорка <strong>Андра Сіібак</strong>, яка спеціалізується на теорії масових комунікацій і детально вивчала явище шерентінгу, каже: батьки вважають, що несуть відповідальність за своїх дітей і тому мають право публікувати їхні фото без дозволу.</p><p>Разом з тим пані Сіібак наголошує, що батькам все ж варто взяти до уваги бажання дитини мати особисте життя. </p><p>"Звичайна розмова про те, які фотографії подобаються вашим дітям і чи можна їх публікувати, допомагає налагодити стосунки", - каже вона.</p><p>Також підлітки можуть поговорити з батьками спробувати викликати у батьків співчуття, щоб вони поставили себе на місце дитини.Дійсно, для багатьох батьків публікація фотографій своїх дітей – це спосіб показати свою любов. Але не варто забувати про безпеку і право на приватність, яке є у кожного з нас.</p><p><br/></p><p>Джерела:</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://vseosvita.ua/news/nebezpeka-sherentinhu-chomu-batkam-ne-varto-publikuvaty-foto-svoiei-dytyny-bez-ii-dozvolu-6355.html">https://vseosvita.ua/news/nebezpeka-sherentinhu-chomu-batkam-ne-varto-publikuvaty-foto-svoiei-dytyny-bez-ii-dozvolu-6355.html</a></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://www.bbc.com/ukrainian/news-47761619">https://www.bbc.com/ukrainian/news-47761619</a></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2205973053/51205770ec981a3625857efb88f1087a/__.jpg" />
         <pubDate>2023-11-07 12:14:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj/wish/2779712382</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тролінг</title>
         <author>kahumennafpsrso22_</author>
         <link>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj/wish/2779727602</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Тро́лін</strong>г — вид взаємодії в онлайн-дискусіях на віртуальних комунікативних ресурсах, коли взаємодія націлена на провокацію у читачів емоційної відповіді, емоційної реакції, емоційних аргументів, образ і тривалих марних дискусій, флейму, нагнітання конфліктів для реалізації цілей інтернет-троля.</p><p><strong>&nbsp;<em>В чому полягає сутність небезпеки</em></strong></p><p>Суть троллінгу полягає в тому, щоб, зля людей, керувати ними. Робиться це шляхом публікації явно провокаційних заяв. Як правило, відбувається це з розрахунком на те, що прочитали втратять самоконтроль і почнуть на емоціях видавати не кращі фрази, які скомпрометують їх самих. Нерідко, за відгуками, тролінг викликає масштабні дискусії, що супроводжуються яскравими негативними реакціями учасників. Той, хто займається подібного роду провокаціями, прагне отримати лулз, матеріальну вигоду або самоствердитися. Інакше кажучи, тролінг в реальному житті – це «зачепити за живе», «сипати сіль на рану».</p><p><strong>Н<em>аслідки загрози</em></strong></p><p><em>Приниження людей.</em></p><p><strong>С<em>татистичні данні</em></strong></p><p><em>По статестичним данним під тролінг попадали майже всі користовачі мережі</em></p><p><strong><em>Найбільш вразлива категорія користувачів</em></strong></p><p><em>Під тролінг можуть підпадати всі, але найбільш близько та агресивно на це реагують підлітки.</em></p><p><strong><em>Попередження наслідків</em></strong></p><p>Повідомлення, написані тролем, зазвичай «провокаційні, дивні, несуттєві та несерйозні». Методи, наприклад, мають вид претендування на крайні погляди всіх видів, щоб використовувати явно нелогічні аргументи і/або неприємні методи обговорення. Мета полягає в тому, щоб змусити інших думати, що тролль є серйозним і відчути себе змушеним написати йому відповіді. Троль часто анонімний або використовує перевірену особу, а іноді також використовує окремі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81">облікові записи</a> для цієї мети. Чим бурхливіше реагує спільнота, тим імовірнішим є подальший тролінг з боку ініціатора, оскільки це підтверджує ефективність його дій. Оскільки тролі намагаються спровокувати реакцію, гарною ідеєю є не реагувати на троллінг та ігнорувати їх (або відправляти в <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BD_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0">бан</a> і тд). Так народилась часто вживана в інтернет-сленгу фраза: «Не годуйте тролів»</p><p><br/></p><p>Джерела:</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://wishkola.org.ua/uk/typy-zahroz-v-interneti">https://wishkola.org.ua/uk/typy-zahroz-v-interneti</a></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://what.com.ua/troling-prikladi-opis-pravi/2/">https://what.com.ua/troling-prikladi-opis-pravi/2/</a></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://ukr-socium.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/17-25__no-4__vol-47__2013__UKR.pdf">https://ukr-socium.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/17-25__no-4__vol-47__2013__UKR.pdf</a></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2205973053/a27de0e05d7ea77b16a08f0b69f071a8/______________1_.jpg" />
         <pubDate>2023-11-07 12:27:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vokhyzhniakfpsrso22_/z2l7e3l9ii9r86xj/wish/2779727602</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
