<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні by Olga Shylkina</title>
      <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2025-02-07 11:44:55 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2026-02-02 08:02:47 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title></title>
         <author>olga_shylkina</author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3319861351</link>
         <description><![CDATA[<p>Станом на 2024 рік в Україні налічується <strong><em>8 об'єктів </em></strong>Світової спадщини ЮНЕСКО (7 культурних і 1 природний), що охороняють унікальні історичні та природні пам'ятки. До них належать:</p><p>- Софія Київська, </p><p>- Києво-Печерська лавра, </p><p>- центр Львова, </p><p>- Резиденція буковинських митрополитів, </p><p>- дерев'яні церкви Карпат, </p><p>- Дуга Струве,</p><p>- букові праліси </p><p>- Херсонес.&nbsp;</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/UNESCO_logo_green.svg/330px-UNESCO_logo_green.svg.png" />
         <pubDate>2025-02-07 11:51:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3319861351</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дуга Струве</title>
         <author>olga_shylkina</author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3765860934</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Дуга Струве</strong> — це <strong><mark>гігантська «лінійка» довжиною понад 2820 кілометрів, яку науковці створили у XIX столітті, щоб дізнатися точну форму та розміри Землі</mark></strong><mark>.&nbsp;</mark></p><ul><li><p><strong>Як вона виглядає:</strong> Це ланцюг із 265 спеціальних точок (геодезичних пунктів), розставлених від Північного Льодовитого океану до Чорного моря. Ці точки утворюють «коридор» із трикутників, що проходить через <strong>10 сучасних країн</strong>, зокрема й через <strong>Україну</strong>.</p></li><li><p><strong>Навіщо це зробили:</strong> У ті часи не було супутників чи GPS. Астроном Василь Струве хотів довести, що Земля — це не ідеальна куля, а трохи сплюснута біля полюсів. За допомогою математичних розрахунків (тріангуляції) та вимірювань на місцевості він зміг обчислити параметри планети з неймовірною точністю, яку підтвердили навіть сучасні супутникові дані.</p></li><li><p><strong>Чому це важливо:</strong> Це був один із перших масштабних міжнародних наукових проектів. Сьогодні вцілілі пункти дуги (в Україні їх збереглося кілька, наприклад, у селі <strong>Стара Некрасівка</strong>) внесені до <a rel="noopener" class="H23r4e" href="https://whc.unesco.org/en/list/1187/"><strong>Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО</strong></a> як унікальна пам'ятка науки та техніки.&nbsp;</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/10/Struve_Geodetic_Arc-fr.svg/500px-Struve_Geodetic_Arc-fr.svg.png" />
         <pubDate>2026-01-27 09:48:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3765860934</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Резиденція митрополитів у Чернівцях</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767276701</link>
         <description><![CDATA[<p>До Списку світової спадщини ЮНЕСКО резиденцію внесли у 2011 році. Колишню резиденцію митрополитів Буковини і Далмації збудували за проєктом відомого чеського архітектора (автора Віденської опери та церкви Лазаритів у Відні) Йосифа Главки. Збудована відносно недавно, в 1882 році, у стилі еклектики, в якому переважають елементи візантійського та романського стилів. Комплекс складається з головного корпусу, церкви Трьох Святителів, колишнього пресвітерію, дендропарку.</p><p><br></p><p>Нині тут розташовані основні корпуси Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.</p><p><br></p><p>Дещо цікаве:</p><p><br></p><p>на спорудження резиденції пішло 1750 тисяч флоринів, що можна прирівняти нині до 2 мільярдів євро;</p><p>з усіх 140 шедеврів, які потім втілив архітектор, Резиденція митрополитів Буковини і Далмації вважається найкрасивішою «перлиною»;</p><p>на якість перевіряли кожну цеглину, для цього скидали її з 10-метрової висоти. Дала тріщину — брак</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/56/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_02.jpg" />
         <pubDate>2026-01-28 07:44:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767276701</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Букові праліси</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767289337</link>
         <description><![CDATA[<p><strong><mark>Унікальні, незаймані людиною лісові екосистеми, що збереглися з часів льодовикового періоду, є частиною об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи"</mark></strong>. Вони слугують генетичним сховищем, прихистком для великих ссавців (ведмедя, рисі, вовка)На той час об’єкт включав ділянки букових пралісів в Україні та Словаччині, що розташовувались на території Ужанського національного природного парку, Карпатського біосферного заповідника та національного парку «Полоніни». В 2011 році до даної номінації Світової спадщини було включено п’ять нових ділянок реліктових букових лісів Німеччини. 2 липня 2017 року, об’єкт ще раз був розширений, було додано ще ділянки з дев’яти держав Європи</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/5100742101/ad865448a8e9b2717d8ef77c4f8e386e/image.jpg" />
         <pubDate>2026-01-28 07:53:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767289337</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Херсонес</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767290281</link>
         <description><![CDATA[<p><br></p><p>2.Зараз на центральній площі Херсонеса Таврійського підноситься Володимирський собор, відновлений на місці свого зруйнованого попередника, побудованого ще в XIX столітті;</p><p>3.античний театр у Херсонесі побудований на рубежі III і IV століть, служив ареною для громадських зборів, свят і гладіаторських боїв. Але з впровадженням християнства в Римську імперію був доведений до запустіння, а пізніше і зовсім забудований храмами;</p><p>базиліка в Базиліці – середньовічний храм, який отримав свою назву від того, що одне святилище було побудовано на руїнах іншого;</p><p>вежа Зенона, названа так на честь візантійського імператора;</p><p>залишки оборонних стін міста.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/94/%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81_%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BA_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8.jpg" />
         <pubDate>2026-01-28 07:54:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767290281</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767292248</link>
         <description><![CDATA[<p>Києво-Печерська Свято-Успенська Лавра. </p><p>Києво-Печерська Свято-Успенська Лавра знаходиться на правому березі Дніпра, на дніпровських пагорбах. </p><p>Перші ченці тут селилися в печерах, саме звідси назва Печерська. Києво-Печерська Лавра почалася з перших печер, виритих в 11 столітті, протягом 9 століть постійно розросталася.</p><p>Історія Києво-Печерської Лаври починається в 1051 році, коли чернець Антоній поселився в печері між двох пагорбів. До Антонія потягнулися послідовники. Поступово з'являлися все нові печери, вони з'єднувалися одна з одною лабіринтами. Число послідовників Антонія росло, і їм стало тісно в печерах, і тоді була побудована Успенська церква та келії на поверхні. Князь Ізяслав подарував монастирю територію, що включає в себе всю гору над печерами. В 1062 році монастир був названий Печерським.</p><p>У період 1106-1108 р.р. була побудована церква біля воріт головного входу в монастир. Її так і назвали Троїцька надбрамна церква. Незважаючи на минулі століття, церква пережила набіги, пожежі, і збереглася до наших днів.</p><p>Ченці Києво-Печерської Лаври відрізнялися високими моральними якостями і подвижництвом. З часом, монастир перетворився на навчальний заклад, для православних правителів. З усіх куточків Русі сюди починають з'їжджатися освічені люди. Слава про лавру розійшлася далеко за межі Київської Русі.</p><p>Під час навали орд Батия в 1240 році Києво-Печерська Лавра була розграбована. Більшість ченців було вбито. У 14 столітті, Лавра була відбудована і стала усипальницею князів і знаті. Але в кінці 14 століття знову була розграбована кримським ханом. Статус Лаври монастир отримав в 1688 році.</p><p>У 1615 році при Києво-Печерській Лаврі була відкрита друкарня, яка довгий час залишалася найбільшою в Києві. Відома й іконописна майстерня Лаври. У 18 столітті навколо монастиря з'являються земляний насип і кам'яна стіна. У 1718 році пожежа, знищила всі дерев'яні споруди на території монастиря. У 1720 році починається відновлення монастиря. Саме з цього часу почнеться розквіт стилю бароко в Києво-Печерській Лаврі. Будується Велика Лаврська Дзвіниця висотою 96.5 метрів. У 19 столітті Києво-Печерська Лавра включала в себе вже 6 монастирів.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-01-28 07:55:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767292248</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Києво-Печерська лавра</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767372799</link>
         <description><![CDATA[<p>Києво-Печерська лавра - це <strong><mark>стародавній монастир з унікальними підземеллями, де спочивають мощі сотень святих, а також перша в Київській Русі друкарня, центр літописання та науки, що мала власні заводи, винокурні та близько 70 тисяч кріпаків, і дотепер вражає незрозумілим світоточінням мощей та іншими загадковими феноменами, будучи об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО</mark></strong>. &nbsp;</p><p><strong>Цікаві факти про Києво-Печерську лавру:</strong></p><ul><li><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" class="DTlJ6d" href="https://www.google.com/search?client=safari&amp;hs=cgu9&amp;sa=X&amp;sca_esv=f845591e1947aef4&amp;hl=uk-ua&amp;biw=390&amp;bih=739&amp;aic=0&amp;sxsrf=ANbL-n5WUYdxsW3cCKAsSTPSY1p7R87Ssg%3A1769590240099&amp;q=%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%8F&amp;ved=2ahUKEwjZ26Kt7a2SAxWJTVUIHS1yHFoQxccNegUIxQEQAQ&amp;mstk=AUtExfBfoig2h9xwyOdT5-SF9pMStmay1hAJW_c9ohZzD36pGeYKhav5YPoUGASXgO_X9CInLJTTS8HR5_1MAvYzKbqkTtq_oGxmf4BflTeZeCv7UvdViN6cqwfpFskEXf39w4dx3zp5cwABfv4MxMjvq2xNWy_aBnp4-MXAIZGPEtZtGLaZ0VsWeNtVbupBCjGk9iDmVea6FlXwkk5vmHSXzlsIols1TcoZVgLs-L1ABfUOw2SSfGx7ZhZL9WEdkMgcRHVmYVJa5UWRfHLEd1G9vWZe&amp;csui=3"><strong>Містичні підземелля</strong></a><strong>:</strong></p><p>Мережа підземель Лаври включає не тільки печери з мощами святих (понад 120), але й таємні ходи, льохи та інженерні комунікації; там спочивають мощі 73 святих у Ближніх печерах та 49 у Дальніх, а деякі ділянки мають унікальні властивості, що сповільнюють окислення та знищують бактерії.&nbsp;</p></li><li><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" class="DTlJ6d" href="https://www.google.com/search?client=safari&amp;hs=cgu9&amp;sa=X&amp;sca_esv=f845591e1947aef4&amp;hl=uk-ua&amp;biw=390&amp;bih=739&amp;aic=0&amp;sxsrf=ANbL-n5WUYdxsW3cCKAsSTPSY1p7R87Ssg%3A1769590240099&amp;q=%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F+%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C&amp;ved=2ahUKEwjZ26Kt7a2SAxWJTVUIHS1yHFoQxccNegUIxgEQAQ&amp;mstk=AUtExfBfoig2h9xwyOdT5-SF9pMStmay1hAJW_c9ohZzD36pGeYKhav5YPoUGASXgO_X9CInLJTTS8HR5_1MAvYzKbqkTtq_oGxmf4BflTeZeCv7UvdViN6cqwfpFskEXf39w4dx3zp5cwABfv4MxMjvq2xNWy_aBnp4-MXAIZGPEtZtGLaZ0VsWeNtVbupBCjGk9iDmVea6FlXwkk5vmHSXzlsIols1TcoZVgLs-L1ABfUOw2SSfGx7ZhZL9WEdkMgcRHVmYVJa5UWRfHLEd1G9vWZe&amp;csui=3"><strong>Ілля Муромець</strong></a><strong>:</strong></p><p>Легенда стверджує, що в печерах похований знаменитий богатир, який насправді був ченцем, чиї останки з бойовими ранами знайдені в лаврських підземеллях.</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/5100998665/607935995a2b4c5c8a41337ae7564b89/IMG_0754.jpeg" />
         <pubDate>2026-01-28 09:00:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767372799</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Деревʼяні церкви карпатського регіону</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767669136</link>
         <description><![CDATA[<p>На території України є найбільше у світі дерев’яних церков, це понад 2500.</p><p>Вони вражають своїми формами, досконалістю, різноманіттям, ідеальним поєднанням конструкції, функції і краси. Українські дерев’яні церкви зачаровують своєю гармонією та ідеально вписуються у ландшафтне середовище і можуть стати візитною карткою нашої країни.</p><p>У 2013 році 16 дерев’яних храмів карпатського регіону було занесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО, 8 з них розташовані в Україні, а 8 у Польщі. Церкви на території Польщі також були збудовані українцями, але через історичні обставини зараз, вони розташовані в межах сусідньої держави. Внесення до списку UNESCO надало українським шедеврам найвищий пам’яткоохоронний статус, а також привернуло увагу туристів зі всього світу.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/47/Drohobych_Lvivska-St._George%27s_Church-south-east_view.jpg/3840px-Drohobych_Lvivska-St._George%27s_Church-south-east_view.jpg" />
         <pubDate>2026-01-28 13:01:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3767669136</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Софіївський собор.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3768126492</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p>Софіївський собор у Києві є національним історико-архітектурним заповідником і входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Він відомий своїми унікальними фресками та мозаїками XI століття.</p></li><li><p>Собор був збудований у період Київської Русі, ймовірно, за правління Ярослава Мудрого, і служив головним християнським центром Східної Європи, а також місцем збереження бібліотеки Ярослава Мудрого.</p></li><li><p>Протягом століть собор зазнавав руйнувань та перебудов, але збережені елементи архітектури та мистецтва свідчать про візантійський стиль. У XX столітті його планували зруйнувати, але згодом перетворили на музей-заповідник.  </p></li><li><p>Сьогодні Софіївський собор <a rel="nofollow noopener" href="https://cutt.ly/7QCNCH8">знаменитий</a> своїми <strong>унікальними фресками</strong> (понад 3000 метрів квадратних) та мозаїками (на площі у 260 метрів квадратних) <strong>XI століття</strong>.<br></p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/5103543284/798773c9f9e82f161c51715fbc74ddd0/image.webp" />
         <pubDate>2026-01-28 18:31:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3768126492</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Херсонес (Паша Калітін)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3768140154</link>
         <description><![CDATA[<p>1.Центральна площа Херсонеса – була закладена при будівництві міста і протягом усього часу не міняла своїх функцій. На ній традиційно будували храми – спочатку античні, потім – християнські.</p><p>2.Зараз на центральній площі Херсонеса Таврійського підноситься Володимирський собор, відновлений на місці свого зруйнованого попередника, побудованого ще в XIX столітті;</p><p>3.античний театр у Херсонесі побудований на рубежі III і IV століть, служив ареною для громадських зборів, свят і гладіаторських боїв. Але з впровадженням християнства в Римську імперію був доведений до запустіння, а пізніше і зовсім забудований храмами;</p><p>базиліка в Базиліці – середньовічний храм, який отримав свою назву від того, що одне святилище було побудовано на руїнах іншого;</p><p>вежа Зенона, названа так на честь візантійського імператора;</p><p>залишки оборонних стін міста.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/77/%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_1935_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_4.jpg" />
         <pubDate>2026-01-28 18:42:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3768140154</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3768236376</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Кам'яна́ Моги́ла</strong>&nbsp;— світова пам'ятка давньої культури в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">Україні</a> поблизу <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C">Мелітополя</a> (смт <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B5_(%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Мирне)</a> у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Запорізькій області</a> над річкою <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B0_(%D0%90%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5)">Молочною</a>, з 2008&nbsp;р.&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="new" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA&amp;action=edit&amp;redlink=1">Національний історико-археологічний заповідник</a>. Пагорб, що тисячоліттями слугував людям вівтарем для відправлення <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">язичницьких</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4">обрядів</a>, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B8">петрогліфів</a>. </p><p>Кам'яна Могила є природним утворенням, висота якого сягає 12&nbsp;метрів. Вона займає площу розміром 1,6&nbsp;га, на території якої розміщені близько 3 тисяч плит. Плити розташувалися не у випадковий спосіб: це правильно розвалений кам'яний панцир, а його печери і гроти стали зручними для культових цілей. На плитах залишали малюнки, які предки наносили не фарбою, а протирали шматком каменю. Ці протертості іноді вкривали мінеральними чорними і червоними фарбами<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a>.</p><p><br/></p><p>З 2006&nbsp;року заповідник є претендентом на включення до <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96">списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО</a>.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bd/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4.jpg/1280px-%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4.jpg" />
         <pubDate>2026-01-28 20:09:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3768236376</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Львів. Історичний центр</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3769003130</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Львів. Історичний центр. ЮНЕСКО</strong></p><p>Львів – один із найбільш бажаних туристичних центрів України, як для іноземців, так і для самих українців. Безліч нових цікавих атракцій, зокрема, харчувально-розважальні заклади, манять сюди десятки тисяч туристів. Але ще більше манить львівська старовина – неймовірний історичний центр, із безліччю колоритних храмів, із древніми польськими кам’яницями, із помпезною забудовою часів Австро-Угорщини.</p><p><strong>Критерії ЮНЕСКО.</strong></p><p>Критерій ii: За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини;</p><p>Критерій v: Політична і торговельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили різноманітні та все ж взаємопов’язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт.</p><p><strong>Історія</strong></p><p>Вважається, що Львів у XIII столітті заснував Данило Галицький і назвав на честь свого сина Лева. Після погрому монголо-татарами столиці Галицько-Волинського князівства Галича, Данило передав столичні функції місту Холм (нині польський Хелм), який перед ординцями встояв. У 1253 році князя коронують королем Русі, а 1256 роком датується перша письмова згадка про Львів. Ймовірно, саме між цими роками новий король намагається укріпити своє королівство будуючи нові фортеці й міста, і засновує місто Лева. Але не виключено, що Львів був заснований у 1247 році – заснування могло бути приурочене до одруження Лева Даниловича з угорською принцесою Констанцією, дочкою короля Бели IV. Також є припущення, що місто заснував сам Лев Данилович, який правив Руссю із 1264 по 1301 роки.<br>Львів заснували між пагорбами в заболоченій долині річки Полтви. Під час правління Лева Даниловича до Львова перенесли столицю Галицько-Волинської держави (Руського королівства). Резиденцією князів став новозбудований Низький замок (був розташований на місці теперішнього Національного музею ім. Шептицького та Театру ім. Заньковецької). Замок називали Низьким, на противагу Високому, який стояв на Замковій горі. До нашого часу жоден із львівських замків не достояв – їх збудували у 1270-ті роки, і зникли вони теж майже одночасно –австрійська влада їх розібрала у ХІХ столітті.</p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/5106661732/4a58def288913f315933c2527b9d8cd4/image.png" />
         <pubDate>2026-01-29 09:14:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3769003130</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Резиденція митрополитів Буковини і Далмації</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3772179082</link>
         <description><![CDATA[<p>Резиденція митрополитів Буковини і Далмації — визначний архітектурний шедевр Західної України, розташований у місті Чернівці (Україна). З 24 серпня 1963 року є пам'яткою архітектури національного значення. 28 червня 2011 року на 35-й сесії комітету ЮНЕСКО архітектурний ансамбль резиденції (англ. Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans) включили до списку Світової спадщини. За підсумками загальнонаціональної акції «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци», що проводилась протягом 2010–2011 років, митрополича резиденція потрапила до топ-7.</p><p><br/></p><p><strong>Будівництво</strong></p><p>Автором грандіозного проекту став молодий чеський архітектор Йозеф Главка, який обійняв посаду заступника голови будівничого комітету (Євгена Гакмана). 6 липня 1864 року буковинський єпископ на місці старої резиденції урочисто заклав «наріжний» камінь у фундамент каплиці Св. Іоана Нового Сучавського. З цього розпочалося будівництво комплексу, що тривало майже двадцять років.</p><p>За масштабами будівництво резиденції не мало аналогів на Буковині й коштувало астрономічні, за тодішніми мірками, гроші — 1 мільйон 750 тисяч гульденів. Фінансування, головним чином, здійснювалось за рахунок Буковинського православного релігійного фонду. Як прояв добросусідства, свої пожертви зробили місцеві німецька та польська католицькі громади, а також юдеї. Значну допомогу надавало Міністерство культів і освіти Австро-Угорщини.</p><p>Вирішивши максимально використовувати місцеві будівельні матеріали, Й. Главка почав вивчати місцеві надра. Він особисто побував у, багатих на запаси каменю-пісковика, селах Чуньків, Василів, Дорошівці. У вказані населені пункти були відряджені досвідчені каменярі, які навчали місцевих майстрів тонкощам ремесла. Як наслідок було запущено каменярський конвеєр, звідки потоком надходили необхідні матеріали. У самих Чернівцях запрацювали два цегельних та один керамічний заводи, а також будівельна школа. Особлива увага приділялась виготовленню клінкера.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://tamtour.com.ua/rezydentsiia-mytropolytiv-bukovyny-i-dalmatsii" />
         <pubDate>2026-02-01 11:45:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3772179082</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Софіївський собор у Києві</title>
         <author>sofiiakulbachna</author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3772572496</link>
         <description><![CDATA[<p>Софія Київська — найдревніший християнський храм Київської Русі 11 століття,  внесений до списку ЮНЕСКО у 1990 році.</p><p><br/></p><p>Цікаві факти про Софію Київську:</p><p>«Нерушима стіна,, - Мозаїка Богоматері Оранти, що височіє в головному вівтарі, створена без жодної реставрації і збереглася з 11 століття. Вважається, що поки стоїть Оранта, стоятиме і Київ.</p><p><br/></p><p>Сучасні дослідження вказують, що будівництво розпочав Володимир Великий, а не Ярослав Мудрий, який лише завершив його.</p><p><br/></p><p>Собор містить унікальні зображення, що не є суто релігійними: портрет родини Ярослава Мудрого, сцени полювання, музикантів та акторів.</p><p><br/></p><p>У розписах можна зустріти зображення гепарда, верблюда, ведмедя, вепра та фантастичних істот.</p><p><br/></p><p>Початково собор був візантійського стилю, але у 18 столітті був перебудований у стилі українського бароко, набувши грушоподібних куполів та білого кольору стін.</p><p><br/></p><p>У соборі збереглися саркофаги Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха та інших видатних діячів. </p><p><br/></p><p>У 2008 році відновлені царські ворота за старими малюнками — на це витратили 104 кілограми срібла.</p><p><br/></p><p>Саме тут, ймовірно, зберігалася славнозвісна, але досі не знайдена бібліотека Ярослава Мудрого.</p><p><br/></p><p>Висота дзвіниці, побудованої гетьманом Іваном Мазепою, сягає 76 метрів.</p><p><br/></p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/79/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2.jpg" />
         <pubDate>2026-02-01 18:19:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3772572496</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>sofiiakulbachna</author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3772588811</link>
         <description><![CDATA[<p>Спасо-Преображенський собор у Сумах внесений до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО. </p><p>Рішення було прийнято 4 грудня 2025 року, загалом під захист внесли 19 об'єктів України, п'ять з яких розташовані на Сумщині. </p><p>Його унікальність полягає у 56-метровій дзвіниці з англійським годинником.</p><p><br/></p><p>Найцікавіші факти про собор:</p><p>Це єдиний у світі православний храм, на куполі якого встановлено чавунні скульптури (апостолів Петра, Павла, Якова, Андрія та чотирьох євангелістів), що є елементом католицької традиції.</p><p><br/></p><p>На 4-му ярусі дзвіниці встановлено годинник-куранти, виготовлений в Англії  у 1884 році. Вони вважаються досконалішими за кремлівські, оскільки заводяться лише раз на три доби.</p><p><br/></p><p>У 2009 році з собору було викрадено чудотворну Корсунську ікону Божої Матері, яка вважалася покровителькою міста. </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/1965991174/0bc4d969d920bebd1a14c9b33ded5ffc/PXL_20260201_140811710_PORTRAIT.jpg" />
         <pubDate>2026-02-01 18:42:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3772588811</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерев&#39;яні церкви Карпатського регіону</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3772605215</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Найстаріший 500-літній храм гончарів</strong></p><p><strong>Потелицький</strong>&nbsp;храм Святого Духа – один з найстаріших дерев’яних у Західній Україні. Історики його датують 1502 роком. Храм збудували на місці попередника після спалення не тільки його, а майже усього містечка татарами. Будівництво церкви замовили місцеві гончарі, які славилися в ті часи далеко за межі свого регіону. Іконостас молодший від храму на століття, а одна з ікон «Деісус» (1683 рік) належить пензлю видатного Івана Рутковича. Кажуть, у цій церкві молився Богдан Хмельницький. У давні часи біля храму було встановлено 7 козацьких гармат. До наших часів з оборонної забудови збереглися дві дерев’яні сторожові вежі. Сакральний комплекс, до якого входить така ж дерев’яна дзвіниця, розташований на пагорбі, поруч є ставок, а до храму провадить місток.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/5120991904/d04ee1a6cbd6770a05253647525a610b/123.jpg" />
         <pubDate>2026-02-01 19:06:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olga_shylkina/yte0jldw0isip5d5/wish/3772605215</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
