Плодові тіла шапинкових грибів споживає багато тварин: ссавці, мишо-подібні гризуни, білки, борсуки, кабани, лосі, козулі), птахи, суходільні молюски та багато комах.

Значення грибів у господарстві людини. Відомо 100 видів їстівних грибів, але в їжу використовують близько 40. Деякі з них штучно вирощують (печериці, гливу). Із цвілевих грибів (пеніцил, аспергіл) отримують антибіотики — ліки, які використовують при багатьох захворюваннях. З ріжків (паразитичних грибів на злакових рослинах) отримують речовину, яка пригнічує ріст клітин злоякісних пухлин. Широко використовують дріжджі в хлібопеченні, виноробстві, пивоварінні та виготовленні спирту; особливі дріжджі використовують при виготовленні кефіру та кумису. Серед цвілевих грибів є такі, які застосовують при виготовленні твердих сирів. Види грибів, що паразитують на комахах, використовують для боротьби зі шкідниками. Багато паразитичних грибів шкодять здоров’ю людини та народному господарству. Значних збитків завдають гриби-руйнівники деревини; гриби, що вражають злакові, знижуючи їх врожаї (парша яблунь і груш та інші). Гриби викликають захворювання у тварин і людей (молочниця, парша, стригучий лишай та інші). При збиранні грибів необхідно бути особливо обережним, утримуватись від збору низьких за якістю та невідомих грибів, бо вони можуть спричинити смертельне отруєння.

Для грибів характерний багатий спектр ферментів і вторинних метаболітів. Гриби, як і тварини, є гетеротрофами (на відміну від автотрофних рослин), але якщо у тварин їжа перетравлюється всередині організму після того, як тварина її поглине, то гриби виділяють ферменти назовні, субстрат перетравлюється, а потім готові поживні речовини абсорбуються (всмоктуються, поглинаються) клітинами гриба. Відсутність пластид та хлорофілу, наявність хітину в складі клітинної стінки, синтез глікогену (а не крохмалю), утворення сечовини (як продукту обміну азоту) теж зближує гриби з тваринами.

Будова грибів своєрідна. Справжніх тканин немає; різні структури (плодові тіла) утворені плектенхімою - сплетінням гіф. Гіфи утворені клітинами, неповністю ізольованими одна від одної септами (або взагалі несептовані) так, що сусідні клітини можуть вільно обмінюватись вмістом. Самі клітини можуть бути без ядер, з одним, двома чи кількома ядрами.

Мітоз у грибів відбувається без деструкції ядерної оболонки: вона розподіляється між дочірніми ядрами, а веретено поділу проходить безпосередньо через ядро. Мейоз у грибів відбувається відразу ж після утворення зиготи. Характерне розмноження спорами. Рухливих клітин немає на жодній стадії.

У шапкових грибів спора після проростання утворює первинний міцелій, кожна клітина якого містить одне гаплоїдне ядро. Гіфи можуть зливатись; проростаючи, вони утворюють вторинний міцелій, кожна клітина якого містить два гаплоїдних ядра. Якщо ядра однакові (наслідок злиття гіфів, що проросли з однієї спори) такий штам (міцелій) називають гомокаріотичним, якщо різні (наслідок мутації чи злиття гіфів, пророслих з різних спор) – гетерокаріотичним. Гетерокаріоз у генетичному відношенні нагадує гетерозиготність, але геноми різних штамів тут знаходяться в різних ядрах (гаплоїдних).

Іноді гаплоїдні ядра в такому міцелії можуть зливатись, утворюючи диплоїдні, в яких гомологічні хромосоми можуть кон’югувати та обмінюватись ділянками. В подальшому з диплоїдних ядер можуть знову утворюватись гаплоїдні. Цей процес називають парасексуальним циклом.