<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Конспект: Маннгайм К. Про особливості культурно-соціологічного пізнання by Дарія Прокопів</title>
      <link>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2021-09-25 09:24:00 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2021-09-26 20:33:32 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Словник </title>
         <author>dariiaprokopiv</author>
         <link>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1767131817</link>
         <description><![CDATA[<div>1) <strong>Релятивізація</strong> - процес абсолютизації відносності змісту і значення феноменів духовної культури та соціального життя, в залежності від їхнього суб'єкта, умов та ситуацій. <br><strong><br></strong>2)<strong> Корелят</strong> - елемент, поняття та ін., що є співвідносні зі своїми відповідниками.<br><strong><br></strong>3)<strong> Соціогенетична концепція</strong> -<strong> </strong>полягає в детальному тлумаченні значущості середовища для становлення особистості, а також демонструє можливості генної програми організму.<br><strong><br></strong>4)<strong>&nbsp; Гносеологія</strong> - теорія пізнання.<br><br>5) <strong>Іманентний</strong> - внутрішньо притаманний предметам або явищам; той, що випливає з їхньої природи.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-09-25 09:24:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1767131817</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Питання </title>
         <author>dariiaprokopiv</author>
         <link>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1767131983</link>
         <description><![CDATA[<div>1) <em>Що передбачає нова генетична концепція творіння духа, про яку говорив Маннгайм К. у своїй праці?</em> (3 Розділ ст. 244 - 245)<br><br>2) У першому розділі автор висловлює наступну думку: <strong><em>"...ценностный акцент перенесен на сам феномен культуры в его вневременной сущности."</em></strong>(ст. 236 - 237) З іншого боку, у четвертому розділі (ст. 246 - 247), Маннгайм К. стверджує, що: "Феномены культуры — это не что-то застывшее, и познание их не может быть статичным, никогда не изменяющимся." Отже, повстає питання: <em>який є правильний спосіб розгляду поняття культури та її функціонування - часовий чи позачасовий</em>?</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-09-25 09:25:03 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1767131983</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Коментарі </title>
         <author>dariiaprokopiv</author>
         <link>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1767132093</link>
         <description><![CDATA[<div>1) Незаперечним є той факт, що дана праця Карла Маннгайма написана на дуже високому науково-академічному рівні, яка містить у собі багато культорологічно-пізнавального матеріалу. Попри те, що робота була написана на початку двадцятого століття, думки, які були у неї вкладені, досі актуальні та вагомі у процесі вивчення соціології культури.&nbsp;<br><br>2) Хоча текст праці добре структурований, проте,&nbsp;без ретельного опрацювання кожної частини, читач може не збагнути повноти викладу думок автора. Після прочитання я зрозуміла, що в процесі навчання я ще буду неодноразово повертатися до праці Маннгайма, щоб змогти почерпнути більше культурологічних знань. </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-09-25 09:25:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1767132093</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Приклади </title>
         <author>dariiaprokopiv</author>
         <link>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1767132190</link>
         <description><![CDATA[<div>1) Маннгайм К. висловив наступну думку: "<strong><em>Чем больше человек осознает свою историческую определенность, тем меньше он способен воспринимать свою внутреннюю и внешнюю реальность как природно-стабильную</em></strong>." <br>Ця теза нагадала мені одну з тем книжкового форуму "Свій дім", на якому мені довелось побувати. На цій зустрічі запрошені спікери обговорювали поняття "свого", "історично-складеного", та набутого в процесі життя. В результаті дискусії прийшли до висновку, що значення історичної визначеності людини входить в людину як "генетичний код" і превалює над змінною внутрішньою та зовнішньою реальністю. <br><br>2) Також Маннгайм писав: "<strong><em>...на основе элементов, более простых образований объясняются явления более сложные.</em></strong>"&nbsp;<br>Тут можна привести до прикладу явище, яке в психології відоме як "узагальнення" - одна з операцій мислення, що має свій сенс також і в культурі, коли, на основі поодиноких явищ, можемо вивести думку про щось більш глобальне. (прикл.:&nbsp; Карл Маннгайм на початку своєї праці починав з окремих понять, щоб в результаті здійснити теоретичне узагальнення культурних явищ.&nbsp;<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-09-25 09:25:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1767132190</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Доповнення </title>
         <author>dariiaprokopiv</author>
         <link>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1767132298</link>
         <description><![CDATA[<div>1) У другому розділі Карл Маннгайм представляє нам шість суттєво важливих факторів формування сучасного поняття культури. Я б хотіла доповнити цей список сьомим пунктом - врахування антропологічного підходу до вивчення культури, який підготовлює інтелектуальний ґрунт та доповнює інструментами вивчення дане поле знань.<br><br>2) У цьому пункті я хочу доповнити та частково дати відповідь на запитання, яке поставив Маннгайм у четвертому розділі своєї праці:<strong> "</strong><strong><em>какие одновременно существующие духовные реальности придают современному понятию культуры его подлинный смысл?"</em></strong><strong> <br></strong>Беручи до уваги сучасний стан розуміння духовності, для початку слід вияснити, чим наповнене це поняття, оскільки у кожній культурі воно несе в собі різне значення. Таким чином, можна зробити висновок, що при різних духовних реаліях, про які говорив автор, у культури не може бути єдиного сенсу.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-09-25 09:25:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1767132298</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Конспект</title>
         <author>dariiaprokopiv</author>
         <link>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1768971363</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;<strong><em>Становлення соціології культури</em></strong>&nbsp;<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; 🠓 &nbsp;<br>1 🠖 Історичний аспект творення<br>- відокремлення філософії та науки від теології<br>- ідея ієрархії (боротьба сфер за автономію та першість)<br>- шість факторів, які характеризують сучасний світоглядно-культурний процес&nbsp;<br>- "давність" - абсолютна якість<br><br>2 🠖 Природа культури&nbsp;<br>- метафізична концепція культури<br>- значення природи як поняття-корелят культури<br><br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-09-26 17:22:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariiaprokopiv/xql798bo6o8jmloq/wish/1768971363</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
