<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Новаторство в музичному мистецтві by Nadia Potapova</title>
      <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-10-05 05:33:40 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2026-01-10 15:51:01 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>ЗРАЗОК. Король джазу - Луї Амстронг. Виконала: Потапова Надія</title>
         <author>potapovanadia3</author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2327005286</link>
         <description><![CDATA[<div><em>«Передусім, де б ви не почули джаз, його завжди значно легше впізнати, ніж описати словами. Але й в найпершому наближенні ми можемо визначити джаз як напівімпровізаційну музику, що виникла в результаті 300-річного змішування на північноамериканській землі двох великих музичних традицій — західноєвропейської та західноафриканської, тобто фактичного злиття білої та чорної культури. І хоча в музичному відношенні переважаючу роль тут зіграла європейська традиція, але ті ритмічні якості, які зробили джаз настільки характерною, незвичайною і легко впізнаваною музикою, безсумнівно, ведуть своє походження з Африки. Тому головними складовими цієї музики є європейська гармонія, євро-африканська мелодія та африканський ритм». </em>Джазовий дослідник <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%BB%D0%BB_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%81">Маршалл Стернс</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1908">1908</a>—<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1966">1966</a>) в книзі «Історія джазу» Джерела:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%97_%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B3</div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/lx2vaY0kqNw" />
         <pubDate>2022-10-05 05:52:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2327005286</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Король Рок-н-ролу-Елвіс Преслі.Виконала-Бондар Дар&#39;я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2869897590</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Е́лвіс Ааро́н Пре́слі</strong> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <em>Elvis Aaron Presley</em> або <em>Elvis</em>; <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/8_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F">8 січня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1935">1935</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%BE_(%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%81%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BF%D1%96)">Тупело</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%81%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BF%D1%96_(%D1%88%D1%82%D0%B0%D1%82)">Міссісіпі</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F">16 серпня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1977">1977</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D1%84%D1%96%D1%81_(%D0%A2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%81%D1%96)">Мемфіс</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%81%D1%96">Теннессі</a>)&nbsp;— славнозвісний <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8">американський</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BA">співак</a> і <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80">актор</a>. Один із найуспішніших музикантів XX століття. Установив чимало досі не перевершених рекордів у царині звукозапису. Став настільки популярним, що більшість людей зазвичай називає його просто «Елвіс» або «Король рок-н-ролу», а в США&nbsp;— просто «Король»</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/15_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F">15 серпня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1977">1977</a> року Преслі, як завжди, приїхав у свій маєток глибоко за північ, повернувшись від зубного лікаря. Решту ночі він провів у розмовах про майбутні гастролі, що мали розпочатися через два дні, про книгу його охоронців, про плани заручин зі своєю новою подругою <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="new" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80&amp;action=edit&amp;redlink=1">Джинджер Олден</a>. Уранці Преслі прийняв дозу заспокійливих ліків, та коли заснути не вдалося, через кілька годин прийняв ще одну дозу, яка, очевидно, виявилася критичною. Після цього він провів якийсь час, читаючи книги у ванній кімнаті, влаштованій на зразок будуара. Близько другої години дня, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F">16 серпня</a>, Олден, прокинувшись і не виявивши Елвіса в ліжку, пішла у ванну кімнату, де знайшла його бездиханне тіло на підлозі. Вона викликала «швидку допомогу», що доставила Преслі в реанімацію, хоча було очевидно, що всі зусилля марні. О четвертій годині дня було зроблено офіційну заяву про смерть унаслідок серцевої недостатності. Проте пізніший розтин показав, що причиною зупинки серця стала саме надмірна доза різних наркотиків.<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B2%D1%96%D1%81_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BB%D1%96#cite_note-arch-18"><sup>[18]</sup></a> Через напівзасекречений характер розслідування існує також безліч інших версій смерті, зокрема популярна легенда, що співак досі живий. Після заяви про смерть біля огорожі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4">«Грейсленду»</a> одразу ж почали збиратися тисячні натовпи шанувальників. Преслі поховали <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F">18 серпня</a> на кладовищі, через декілька місяців його прах було перенесено до <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4">«Грейсленду»</a> — після спроби фанатів зламати труну, аби перевірити, чи дійсно «король рок-н-ролу» помер</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=lSRKUQa23rI" />
         <pubDate>2024-02-01 13:46:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2869897590</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2876657093</link>
         <description><![CDATA[<var>Е́лвіс Ааро́н Пре́слі (англ. Elvis Aaron Presley або Elvis; 8 січня 1935, Тупело, Міссісіпі — 16 серпня 1977, Мемфіс, Теннессі) — славнозвісний американський співак і актор. Один із найуспішніших музикантів XX століття. Установив чимало досі не перевершених рекордів у царині звукозапису. Став настільки популярним, що більшість людей зазвичай називає його просто «Елвіс» або «Король рок-н-ролу», а в США — просто «Король» (англ. The King).Елвіс Преслі залишається однією з найвідоміших осіб світової попкультури. В Америці він давно увійшов до повсякденного життя обивателів, нарівні з президентами й спортсменами. Жарти, асоціації, натяки, відкриті пародії тощо стали невід'ємним явищем американської індустрії розваг. Зняті безліч кіно- і телефільмів, як біографічних, так і таких, що мають лише непряме відношення до самого життя Преслі, видані ще більше книг (включаючи енциклопедії і кулінарні). Процвітає широка індустрія імітаторів Преслі в усьому світі (при цьому вони, як правило, використовують найбільш впізнаваний образ Преслі 70-х рр.). Його маєток Грейсленд є другим у США після Білого дому місцем за відвідуваністю (600 тисяч людей на рік).</var><p><br/></p><p>Музика Елвіса Преслі продовжує видаватися, не втрачаючи обертів (див. нижче посилання на докладну дискографію). Періодично проводяться масштабні маркетингові кампанії, що виводять Преслі у верхні рядки хіт-парадів (виходи DVD або нових синглів). З 2002 року почалися перші «офіційні» випуски танцювальних реміксів на пісні Преслі: «A Little Less Conversation» (2002; ремікс Junkie XL), «Rubberneckin’» (2004; ремікс Пола Окенфольда). У 1999 році BMG заснувала новий лейбл Follow That Dream, який спеціалізується винятково на випуску музичної продукції Преслі (див. дискографію).</p><p><br/></p><p>Усіма справами Преслі опікується компанія Elvis Presley Enterprises, якій належать права на комерційне використання імен «Елвіс» і «Елвіс Преслі»; компанія знаходиться під частковим контролем Прісцилли і Лізи-Марі Преслі. Остання стала також співачкою і випустила 2 альбоми.</p><p><br/></p><p>Денис Павленко</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2321946782/6e48dae0a8d4a0205155f83d96f3f2b1/1585901228160065902.jpg" />
         <pubDate>2024-02-07 14:27:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2876657093</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Це відомий репер Lil Nas X це одна із його композицій</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2882384520</link>
         <description><![CDATA[<p>Григор’ян Никита </p>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/r7qovpFAGrQ?si=FwgOXugIvOgS2hXU" />
         <pubDate>2024-02-13 15:53:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2882384520</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Рей Чарльз Джазовый виконааець</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2884427461</link>
         <description><![CDATA[<p>Робота Никита Григор’ян  </p>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/fVPPbNcg5fM?si=18Ee8IBPp1IJaC-7" />
         <pubDate>2024-02-15 07:46:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2884427461</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Поп-виконавець М.Джексон.Виконала-Бондар Дар*я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2884866085</link>
         <description><![CDATA[<p>Майкл Джо́зеф Дже́ксон (англ. Michael Joseph Jackson; 29 серпня 1958, Гері — 25 червня 2009, Лос-Анджелес[2]) — американський співак, танцюрист, кіноактор, автор пісень, який досяг міжнародної популярності у віці 12 років як соліст дитячого гурту «П'ятірка Джексонів», а згодом став одним із комерційно найуспішніших сольних артистів в історії. Володар численних премій та нагород; вважається «королем попмузики».</p><p>Найбільшим визнанням користуються три альбоми, записані під керівництвом продюсера Квінсі Джонса, — «Off the Wall» (1979), «Thriller» (1982) і «Bad» (1987). «Thriller» був занесений у Книгу рекордів Гіннесса як диск, що був розпроданий найбільшим накладом за всю історію музики (108 млн примірників, станом на 2010 рік).</p><p>В активі Джексона тринадцять премій «Ґреммі», стільки ж разів він підіймався зі своїми піснями на перший щабель американських чартів продажів. Двічі його ім'я занесене в Зал слави рок-н-ролу — як учасника «П'ятірки Джексонів» (1997) і як сольного виконавця (2001).</p><p>Вдень <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/25_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F">25 червня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/2009">2009</a> року Джексон раптово помер у 50-річному віці через зупинку дихання та серця через передозування ліками. <em>Побічну дію ліків</em> поліція розглядає як найпершу версію <em>раптової</em> смерті короля попмузики. За неофіційною інформацією, Майкл Джексон перестав дихати після чергової ін'єкції знеболювального препарату<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BB_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD#cite_note-76"><sup>[76]</sup></a>. Начебто, після <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%27%D1%94%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0)">ін'єкції</a> сильнодійного знеболювального препарату «Демерол» у Джексона почалося ускладнення: він дихав все повільніше, поки не припинив дихати зовсім.</p><p>Майкл був доправлений до лікарні <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%96">Університету Каліфорнії у Лос-Анджелесі</a> бригадою екстреної допомоги <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/9-1-1">911</a> нібито в стані <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B0_(%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0)">коми</a>, але лікарі не змогли врятувати його життя<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BB_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD#cite_note-77"><sup>[77]</sup></a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BB_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD#cite_note-78"><sup>[78]</sup></a>. Смерть настала близько 15 години за місцевим часом GMT-8:00 (1 година ночі за Києвом).</p><p>Щодо факту смерті Майкла Джексона проводиться розслідування<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BB_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD#cite_note-5ua-79"><sup>[79]</sup></a>.</p><p>Розтин тіла попкороля провели у п'ятницю, 26 червня 2009 року.<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BB_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD#cite_note-5ua-79"><sup>[79]</sup></a></p><p>27 червня 2009 року родичі Джексона висунули вимогу провести ще один розтин тіла<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BB_%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD#cite_note-80"><sup>[80]</sup></a>. У родини залишилися питання, на які досі не було відповіді.</p><p><em>«Є чимало запитань, наприклад, 12-годинна прогалина між тим, коли Майклу стало недобре і тим часом, коли медики заявили, що він не дихає. Що сталося у цей час? Ми не знаємо…»</em>,- каже Джессі Джексон, однопрізвищник попкороля та відомий правозахисник.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=PlBU9UyqCO4" />
         <pubDate>2024-02-15 14:58:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2884866085</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2890963845</link>
         <description><![CDATA[<p>Майкл Джо́зеф Дже́ксон (англ. Michael Joseph Jackson; 29 серпня 1958, Гері — 25 червня 2009, Лос-Анджелес[2]) — американський співак, танцюрист, кіноактор, автор пісень, який досяг міжнародної популярності у віці 12 років як соліст дитячого гурту «П'ятірка Джексонів», а згодом став одним із комерційно найуспішніших сольних артистів в історії. Володар численних премій та нагород; вважається «королем попмузики». Майкл Джозеф Джексон обожнював музику композитора Сергія Прокоф'єва, Петра Чайковського, гурту Бі Джіс. Також серед музичних виконавців Джексону особливо подобались: Джеймс Браун, Джекі Вілсон, Смокі Робінсон, Діана Росс, і ще гурт The Temptations.</p><p><br/></p><p>Крім того, Майкл Джексон захоплювався творчістю американського тріо коміків The Three Stooges[92].</p><p><br/></p><p>Денис Павленко</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2321946782/82bf7a3763d5af0ce9184c8efdcac03a/2300_Jackson_Street___Michael_Jackson__Album__2300_Jackson_Street___1989_.jpeg" />
         <pubDate>2024-02-21 13:52:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2890963845</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шансон</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892319156</link>
         <description><![CDATA[<p>В сучасній Франції шансоном називають популярну французьку музику, яка зберігає специфічну ритміку французької мови, відрізняючись від пісень, написаних під впливом англомовної музики. Серед виконавців шансону — Едіт Піаф, Джо Дассен, Жак Брель, Шарль Азнавур, Енріко Масіас, Лео Ферре.</p><p>Романюк Єлизавета </p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-02-22 12:30:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892319156</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Романюк Єлизавета </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892325618</link>
         <description><![CDATA[<p>Джаз (англ. jazz) — вид музичного мистецтва, що виник на межі XIX—XX століття в США серед пригнобленого, безправного афроамериканського населення, серед нащадків рабів, насильно вивезених зі своєї батьківщини[1] та отримав згодом певне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури — свінг. Як і реггі з репом традиційно вважається «музикою афроамериканців»</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=neV3EPgvZ3g" />
         <pubDate>2024-02-22 12:36:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892325618</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Романюк Єлизавета </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892330034</link>
         <description><![CDATA[<p>Рок-музика — узагальнена назва низки напрямків популярної музики другої половини XX століття, що походять від рок-н-ролу та ритм-енд-блюзу. Термін Rock очевидно є скороченням від Rock'n'roll і дослівно перекладається як «хитати(ся); трясти(ся)».</p><p><br/></p><p>Рок-музика</p><p>Стилістичні походження</p><p>рок-н-рол</p><p>блюз</p><p>кантрі</p><p>Походження</p><p>початок 1960-х - США, Велика Британія</p><p>Типові інструменти</p><p>гітара, бас, барабани, Клавішні</p><p>Популярність</p><p>всесвітньо, висока популярність після 1950-х</p><p>Похідні жанри</p><p>Альтернативний рок - Важкий метал - Панк-рок</p><p>Піджанри</p><p>Артрок - Гаражний рок - Глем-рок - Гліттер-рок - Дезерт-рок - Детройт-рок - Джем-гурт - Дженгл-поп - Дівчачий гурт - Експериментальний рок - Інструментальний рок - Класичний рок - Краутрок - Пауер-поп - Пост-рок - Протопанк - Психоделічний рок - Серф - Софт-рок - Хард-рок - Хартленд-рок - Християнський рок - Group sounds</p><p>Споріднені жанри</p><p>Аборигенський рок - Анатолійський рок - Афро-рок - Блюз-рок - Бугалу - Джаз-фузія - Індо-рок - Кантрі-рок - Кумбія-рок - Медчестер - Мерсібіт - Неопрогресивний рок - Прогресивний рок - Пунта-рок - Раґа-рок - Раї-рок - Рокабілі - Рокосон - Самба-рок - Спейс-рок - Танго-рокеро - Фламенко-рок - Фолк-рок</p><p>Регіональні сцени</p><p>Австралія - Австрія - Аргентина - Бельгія - Білорусь - Боснія і Герцеговина - Бразилія - Велика Британія - Вірменія - В'єтнам - Греція - Данія - Домініканська Республіка - Естонія - Замбія - Ізраїль - Ісландія - Іспанія - Індія - Індонезія - Ірландія - Італія - Камбоджа - Канада - Китай - Куба - Латвія - Литва - Малайзія - Мексика - Непал - Нідерланди - Німеччина - Нова Зеландія - Норвегія - Перу - Південна Африка - Польща - Португалія - Росія - Сербія - Словенія - США - Таїланд - Татарстан - Угорщина - Україна - Уругвай - Філіппіни - Фінляндія - Франція - Хорватія - Чехія - Чилі - Швеція - Швейцарія - Югославія - Японія</p><p>Інші теми</p><p>Бек-біт - Рок-опера - Рок-гурт - Виконавці - Зала слави - Соціальний вплив</p><p>Рок-музика має велику кількість напрямків: від танцювального рок-н-ролу до важкого металу. Зміст пісень варіюється від легкого і невимушеного до похмурого, глибокого і філософського. Зазвичай рок-музика протиставляється попмузиці (т. зв. «попсі»), хоча окремі напрямки балансують на межі між ними.</p><p><br/></p><p>Основні центри розвитку рок-музики — західна Європа (особливо Скандинавія та Велика Британія) і США. Пізніше національна рок-музика з'явилася практично у всіх країнах. Українська рок-музика з'явилася за часів СРСР в кінці 1960-х років[джерело?].</p><p><br/></p><p>Термін «рок-музика» щодо конкретного колективу іноді не є чітко визначеним через комбінування та поєднання окремими виконавцями різної жанрової стилістики. При визначенні належності до того чи іншого напрямку роккультури, користуються соціальним та музичним факторами.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-02-22 12:41:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892330034</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Романюк Єлизавета </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892333718</link>
         <description><![CDATA[<p>Електро́нна му́зика — широкий термін, що позначає музику, створену з використанням електронних інструментів та комп'ютерних музичних програм.</p><p><br/></p><p>За класичним визначенням Е. Денисова, електронна музика — це «музика, звукові об'єкти якої створені електронними генераторами»[1]. Згідно з цим визначенням матеріальною основою електронної музики є електронно вироблені, препаровані та синтезовані звуки[2]</p><p><br/></p><p>У ширшому сенсі під електронною музикою розуміють «весь спектр жанрових різновидів музичної композиції, пов'язаних з використанням електронних засобів в музичній творчості, включно з електронним синтезом звуку та алгоритмічною композицією»[3] Як маркетинговий термін, електронна музика означає музику, створену переважно за допомогою електронних засобів, таких як синтезатори, семплери, комп'ютери і драм-машини.</p><p><br/></p><p>Вперше термін «електронна музика» з'явився у 1951 в декларації групи музикантів, що працювали в Кельнській студії RTF Elektronische Musik (E.M.A.K.).</p><p><br/></p><p>Будь-який звук, створений за допомогою електричного сигналу, може бути названий електронним. Тому термін електронна музика іноді помилково застосовують до музики, що виконується на звичайних акустичних інструментах, при записі або виконанні якої використовувалися електронні підсилювачі (наприклад, у джазі або в народній музиці).</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=ZAJfdISuwwg" />
         <pubDate>2024-02-22 12:45:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892333718</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Романюк Єлизавета </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892339694</link>
         <description><![CDATA[<p>Мю́зикл (від англ. musical play — музичний спектакль) — музично-сценічна вистава, в якій поєднуються різноманітні жанри і виражальні засоби естрадної та побутової музики, хореографічного, драматичного і оперного мистецтва. Від оперети відрізняється наскрізним драматургічним розвитком, використанням вокально-хореографічних ансамблів, драматичним змістом.</p><p><br/></p><p>Мюзикл, як жанр виник в США у 1920-х роках. До найкращих зразків мюзиклу належать «Оклахома» Р. Роджерса, «Співаючи під дощем» Джина Келі, «Вестсайдська історія» Л. Бернастайна, «Моя чарівна леді» Ф. Лоу, «Людина з Ламанчі» М. Лі, «Привид опери» Е. Л. Вебера, «Гамільтон» Ліна-Мануеля Міранди.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=QQW5HqjhDxQ" />
         <pubDate>2024-02-22 12:51:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892339694</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Едіт Піаф-виконала Бондар Дар*я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892656839</link>
         <description><![CDATA[<p>Едіт Піаф (фр. Edith Piaf, справжнє ім'я Едіт Джованна Ґассіон (Edith Giovanna Gassion); 1915 — 1963) — французька співачка й акторка, одна з найвідоміших естрадних співачок світу.</p><p>В <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1958">1958</a> році Едіт почала виступати в концертному залі «Олімпія»&nbsp;— успіх був фантастичний. Після цього вона вирушила в одинадцятимісячне турне Америкою, після якого були чергові виступи в «Олімпії», турне по Франції. Такі фізичні, а головне, емоційні навантаження сильно підірвали її здоров'я.</p><p>У <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1959">1959</a> році під час виступу в Нью-Йорку Піаф знепритомніла прямо на сцені. Після кількох хірургічних операцій вона повернулася до Парижа. У 1961 році, у 46-річному віці, Едіт Піаф дізналася, що вона невиліковно хвора на рак.</p><p>У <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1960">1960</a> році <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="new" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%94&amp;action=edit&amp;redlink=1">Клод Левеє</a>, композитор і співак з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BA">Квебеку</a>, давно знайомий з Піаф, приїхав до Парижа для роботи над спільними проєктами. Едіт виконала чотири його пісні: «Старе піаніно» (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Le Vieu Pianos</em>), «Бульвар злочину» (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Boulevard du Crime</em>), «Ураган» (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Ouragan</em>) та «Голос» (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>La Voix</em>)<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B4%D1%96%D1%82_%D0%9F%D1%96%D0%B0%D1%84#cite_note-6"><sup>[6]</sup></a>.</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/25_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F">25 вересня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1962">1962</a> року Едіт співала з висоти <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B0">Ейфелевої вежі</a> з нагоди прем'єри фільму <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="new" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C&amp;action=edit&amp;redlink=1">«Найдовший день»</a> пісні <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Non,_je_ne_regrette_rien">«Ні, я ні про що не жалкую»</a> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Non, je ne regrette rien</em>), «Юрба», «Мілорд», «Ти не чуєш», «Право любити».</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/9_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F">9 жовтня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1962">1962</a> року, в 46-річному віці, виснажена й хвора, Піаф одружується з Тео Сарафо, молодим 26-річним співаком. Дуетом вони виконували пісню «Для чого служить кохання?» (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>À quoi ça sert l'amour?</em>), написану Мішелем Емером, одним з найвірніших її композиторів.</p><p>На початку <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1963">1963</a> року вона записує свою останню пісню «Людина з Берліна» (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>L'Homme de Berlin</em>), написану Франсісом Ле та Мішелем Вандомом.</p><p>Останній її виступ на сцені відбувся <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F">18 березня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1963">1963</a> року. Зал, стоячи, улаштував їй п'ятихвилинну овацію.</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/10_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F">10 жовтня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1963">1963</a> року Едіт Піаф померла. Тіло співачки перевезли з міста <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81">Грасса</a>, де вона померла, у Париж цілком таємно, а офіційно про її смерть оголосили 11 жовтня 1963 року в Парижі (з чим пов'язані помилки в деяких джерелах). У той же день, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/11_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F">11 жовтня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1963">1963</a> року пішов з життя друг Піаф <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE">Жан Кокто</a>. Існує легенда, що він помер, довідавшись про смерть Піаф.</p><p>Похорон співачки відбувся на цвинтарі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80-%D0%9B%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B7">Пер-Лашез</a>. На ньому зібралося понад 40 тисяч осіб, багато хто не приховував сліз, квітів було стільки, що люди були змушені йти по них мов килимом.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=IwTcFZkjxyc" />
         <pubDate>2024-02-22 16:53:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2892656839</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2899174548</link>
         <description><![CDATA[<p>Сюжет поеми «Авось» (1970) і рок-опери заснований на реальних подіях і присвячений подорожі російського державного діяча Миколи Петровича Резанова до Каліфорнії у 1806 році і його зустрічі з юною Кончітою Аргуельо, дочкою коменданта <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE">Сан-Франциско</a>.</p><p>За спогадами Андрія Вознесенського, поему «Авось» він почав писати у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80">Ванкувері</a>, коли «ковтав … утішні сторінки про Резанова товстого тому Дж. Ленсена, стежачи за долею співвітчизника»<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%C2%AB%D0%AE%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B0%C2%BB_%D1%82%D0%B0_%C2%AB%D0%90%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%8C%C2%BB#cite_note-3"><sup>[3]</sup></a>. Крім того, зберігся і був частково виданий подорожній щоденник Резанова, який був також використаний Вознесенським.</p><p>В сюжет рок-опери покладено короткочасну і трагічну любов Резанова та Кончіти. Відправляючись назад, додому Резанов обіцяє своїй коханій повернутися. Але дорогою додому через <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80">Сибір</a> захворів і помер у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8F%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA">Красноярську</a>.</p><p>Кончіта не вірила слухам, які доходили до неї про смерть нареченого. Тільки у 1842 році англійський мандрівник Джордж Сімпсон, прибувши у Сан-Франциско, повідомив їй подробиці його загибелі. Повіривши в його смерть лише тридцять п'ять років по тому, вона дала обітницю мовчання, а через кілька років прийняла постриг в домініканському монастирі в Монтерреї, де провела майже два десятиліття і померла у 1857 році.</p><p>А ще через півтора століття, стався символічний акт возз'єднання закоханих. Восени 2000 року шериф каліфорнійського міста Бениша, де похована Кончіта Аргуельо, привіз до Красноярська жменю землі з її могили і троянду, щоб покласти до білого хреста, на одній стороні якого вибиті слова «Я тебе ніколи не забуду», а на іншій&nbsp;— «Я тебе ніколи не побачу».</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-02-28 14:23:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2899174548</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шансон Виконав Денис Павленко</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2899212221</link>
         <description><![CDATA[<p>справжнє ім'я Едіт-Джованна Ґасьйон, Edith Giovanna Gassion; 19 грудня 1915, Париж — 10 жовтня 1963, Грасс) — знаменита французька співачка й акторка, одна з найвідоміших естрадних співачок світу.Велика кількість пісень Едіт Піаф використано у фільмах, наприклад, «Врятувати рядового Раяна» та «Початок». Життю співачки присвячено численні фільми та п'єси.Музей Едіт Піаф — це невеличкий приватний музей в Парижі, присвячений співачці. Заснований у 1977 році Бернардом Маркусом (Bernard Marchois), автором двох її біографій[13]</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2321946782/b267e2aa995f7c2d09d2f86c3081fa42/Screenshot_20240228_162923_Google.jpg" />
         <pubDate>2024-02-28 14:46:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2899212221</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Чарлі Паркер. Виконав Норов Олександр</title>
         <author>titoren16_</author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2900409752</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Чарлі «Птах» Паркер</strong> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <em>Charles "Bird" Parker, Jr.</em>; <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/29_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F">29 серпня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1920">1920</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/12_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F">12 березня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1955">1955</a>)&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8">американський</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B7">джазовий</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%BD">саксофоніст</a> і <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80">композитор</a>. На початку кар'єри в нього було прізвисько Yardbird, що потім скоротилося до Bird (в пер. з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <em>Птах</em>). Це прізвисько часто використалося в назві його творів, наприклад «Yardbird Suite» і «Bird Feathers». На честь його названий нью-йоркський клуб <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="new" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Birdland&amp;action=edit&amp;redlink=1">Birdland</a>, а також твори інших композиторів.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=UTORd2Y_X6U" />
         <pubDate>2024-02-29 10:35:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2900409752</guid>
      </item>
      <item>
         <title>The Beatles виконав Норов Олександр</title>
         <author>titoren16_</author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2900415826</link>
         <description><![CDATA[«Бітлз» (англ. The Beatles) — британський біт-рок-гурт, створений 1960 року у Ліверпулі. Один з найуспішніших з комерційного погляду та найвпливовіших з музичного та культурного гуртів в історії попмузики. Кількість проданих платівок гурту перевищує один мільярд примірників, що є рекордом світової музичної індустрії. 15 альбомів гурту «Бітлз» очолювали хіт-паради Великої Британії — це більше, ніж у будь-якого іншого виконавця[1].

До складу ансамблю більшу частину його існування входили Джон Леннон (вокал, ритм-гітара), Пол Маккартні (вокал, бас-гітара), Джордж Гаррісон (вокал, соло-гітара), Рінго Старр (ударні).]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=2Q_ZzBGPdqE" />
         <pubDate>2024-02-29 10:40:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2900415826</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Рок-опера.Виконала Бондар Дар*я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2900514738</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Рок-опера</strong> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <em>rock opera</em>) — музично-драматичний жанр, основою якого є <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BA-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0">рок-музика</a>, а коріння пов'язане з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BB">мюзиклом</a>. Подібно до класичної <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0">опери</a>, рок-опері характерні різні номери: <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D1%8F">арія</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3">монолог</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80">хор</a>, розмовні <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3">діалоги</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C">танцювальні</a> епізоди зі специфічною пластикою, найрізноманітніші прийоми звукового оформлення та світлові ефекти. Музична мова рок-опер пов'язана з використанням рок-ансамблю, а також класичного оркестрового складу або їх поєднання. Манера виконання наслідує різні види рок-музики, використовує елементи музичної мови інших шарів культури&nbsp;— від фольклору і бароко до <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B7">джазу</a> і <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0">авангарду</a>.</p><p>Історія жанру[<a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-editsection-visualeditor" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BA-%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0&amp;veaction=edit&amp;section=1">ред.</a> | <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BA-%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0&amp;action=edit&amp;section=1">ред. код</a>]</p><p>Автором першої рок-опери і засновником цього жанру вважається гітарист <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%82_%D0%A2%D0%B0%D1%83%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B4">Піт Таунсенд</a>, лідер гурту <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/The_Who">The Who</a>, який випустив у <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1969">1969</a> році альбом «<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Tommy">Томмі</a>», означений як «рок-опера». Деякі джерела<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BA-%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a> першою рок-оперою називають «<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%81%D1%8F_(%D0%BC%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BB)">Волосся</a>» Г. Макдермота (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1967">1967</a>), проте інші<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BA-%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a> називають цей твір мюзиклом.</p><p>Однією з найвідоміших в історії стала рок-опера британського композитора <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%8E_%D0%9B%D0%BB%D0%BE%D0%B9%D0%B4_%D0%A3%D0%B5%D0%B1%D0%B1%D0%B5%D1%80">Е.&nbsp;Л.&nbsp;Веббера</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81_%E2%80%94_%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0">«Ісус Христос&nbsp;— суперзірка»</a>, написана в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1970">1970</a>-<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1971">71</a> роках. Цей твір був визнаний вдалим і новаторським. Критик Вільям Бендер писав:</p><p><em>"Що б не говорили про Ісуса, Уеббер і Райс зуміли сплавити воєдино слова й музику, знайти таку переконливу мову, що після них рок ніколи вже не буде як раніше... Уеббер і Райс не перевершили </em><a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B7"><em>Бітлз</em></a><em> або </em><a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%83%D0%BD%D0%B7"><em>Роллінг Стоунз</em></a><em>, Прокоф'єва, Орфа, Стравінського, або будь-якого іншого музиканта, чий вплив помітний в їхній рок-опері. Але їм удалося органічно з'єднати всі запозичення й створити свій власний, серйозний і значний твір"</em></p><p>.</p><p>Незабаром до жанру рок-опери звернулися радянські музиканти. Першою радянською рок-оперою стала «Орфей і Евридика» (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1975">1975</a>)<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BA-%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0#cite_note-3"><sup>[3]</sup></a> О.Журбіна. Широку популярність здобули опери О.Рибникова «Зірка і смерть Хоакіна Мур'єти»(<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1976">1976</a>) та «Юнона і Авось» (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1981">1981</a>), О. Градського&nbsp;— «Стадіон» (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1985">1985</a>) та інші.</p><p>Популярною українською рок-оперою стала «Біла ворона», написана композитором <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE">Геннадієм Татарченко</a> та поетом <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Юрієм Рибчинським</a> в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1989">1989</a> році. Темою цієї рок-опери став подвиг <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%27%D0%90%D1%80%D0%BA">Жанни д'Арк</a>.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-02-29 12:15:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2900514738</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Рок-Опера виконав Денис Павленко</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2900522070</link>
         <description><![CDATA[<p>Велика кількість пісень Едіт Піаф використано у фільмах, наприклад, «Врятувати рядового Раяна» та «Початок». Життю співачки присвячено численні фільми та п'єси</p><p>Рок-опера (англ. rock opera) — музично-драматичний жанр, основою якого є рок-музика, а коріння пов'язане з мюзиклом. Подібно до класичної опери, рок-опері характерні різні номери: арія, монолог, хор, розмовні діалоги, танцювальні епізоди зі специфічною пластикою, найрізноманітніші прийоми звукового оформлення та світлові ефекти. Музична мова рок-опер пов'язана з використанням рок-ансамблю, а також класичного оркестрового складу або їх поєднання. Манера виконання наслідує різні види рок-музики, використовує елементи музичної мови інших шарів культури — від фольклору і бароко до джазу і авангарду. Автором першої рок-опери і засновником цього жанру вважається гітарист Піт Таунсенд, лідер гурту The Who, який випустив у 1969 році альбом «Томмі», означений як «рок-опера». Деякі джерела[1] першою рок-оперою називають «Волосся» Г. Макдермота (1967), проте інші[2] називають цей твір мюзиклом.</p><p><br></p><p>Однією з найвідоміших в історії стала рок-опера британського композитора Е. Л. Веббера «Ісус Христос — суперзірка», написана в 1970-71 роках. Цей твір був визнаний вдалим і новаторським. Критик Вільям Бендер писав "Що б не говорили про Ісуса, Уеббер і Райс зуміли сплавити воєдино слова й музику, знайти таку переконливу мову, що після них рок ніколи вже не буде як раніше... Уеббер і Райс не перевершили Бітлз або Роллінг Стоунз, Прокоф'єва, Орфа, Стравінського, або будь-якого іншого музиканта, чий вплив помітний в їхній рок-опері. Але їм удалося органічно з'єднати всі запозичення й створити свій власний, серйозний і значний твір"</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2321946782/d1020d68cecbd4f62afe3abdea00c527/Screenshot_20240229_141908_Google.jpg" />
         <pubDate>2024-02-29 12:23:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2900522070</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бондар Дар&#39;я-електронні музичні інструменти.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2960309595</link>
         <description><![CDATA[<p><strong><br>Лазерна арфа&nbsp;</strong>&nbsp;- електронний музичний інструмент, що являє собою кілька лазерних пучків, які потрібно перекривати, за аналогією зі щипками струн звичайної арфи. Для уникнення травм при грі на інструменті використовувалися спеціальні окуляри та рукавиці. В основному інструмент використовується під час концертів. На лазерних арфах грають Б. Зайнер,</p><p>Ж. Жарр, К. Ліфанте, С. Памарт та інші.</p><p><strong>Синтезатор&nbsp;</strong>&nbsp;- електронний пристрій, який синтезує звук за допомогою одного чи кількох електричних генераторів коливань різноманітної форми</p><p><strong>Вокодер&nbsp;</strong>(англ.&nbsp;vocoder)&nbsp; - &nbsp;інструмент (немузичний), призначений для аналізу та синтезу звуків та мовлення. Вперше вокодер був використаний гуртом «Kraftwerk» у 1974 році. Пізніше його широко застосовували у своїй творчості «Pink Floyd», Ж. Жарр та інші музиканти</p><p>Взагалі, <strong>електронні музичні інструменти&nbsp;</strong>&nbsp;- тип електромузичних інструментів, будова яких ґрунтується на використанні електронних схем, що генерують змінний струм певної частоти і форми, що відповідає певній висоті і тембру звуку.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=ZAJfdISuwwg" />
         <pubDate>2024-04-18 12:59:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2960309595</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2994415428</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>1. ФОНТАН BELLAGIO, ЛАС-ВЕГАС, США</strong></p><p><br/></p><p>«Bellagio» – це великий фонтан, який розташований на рукотворному озері перед однойменною готелем. Його особливістю є великі хореографічні вистави води, світла і музики, які проходять кожні 30 хвилин вдень і ввечері і кожні 15 хвилин з 20.00 до опівночі. Милуватися фонтаном може кожен, його добре видно з вулиці. Художні шоу, засновані на грі світла й води, проходять під музичний супровід всесвітньо відомих творів, наприклад, Time To Say Goodbye “,” Your Song “,” Viva Las Vegas “,” Luck Be a Lady “, and” My Heart Will Go On “.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-05-15 15:26:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2994415428</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Розважальна музика.Виконала Бондар Дар&#39;я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2996246349</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Джаз</strong> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <em>jazz</em>)&nbsp;— вид музичного мистецтва, що виник на межі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIX</a>—<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XX століття</a> в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8">США</a> серед пригнобленого, безправного афроамериканського населення, серед нащадків <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%A1%D0%A8%D0%90">рабів</a>, насильно вивезених зі своєї батьківщини<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B7#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a> та отримав згодом певне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури&nbsp;— свінг. Як і <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D1%96">реггі</a> з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF">репом</a> традиційно вважається «музикою афроамериканців».</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=rcYNmxWhUsA" />
         <pubDate>2024-05-16 16:10:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/potapovanadia3/xnrh802vjcpn06nr/wish/2996246349</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
