Дмитро Коцюбайло

Дякую за відважну службу Україні впродовж 8 років 🇺🇦

30 червня 2023 року Євген загинув під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку разом зі своїми побратимами, до останнього залишаючись вірним присязі та Україні.

Світла пам’ять Герою.
Вічна слава та шана захиснику України!

Вона народилась у 1998 році у Львові, закінчила Національний університет "Львівська політехніка". Потім з 2017 року була у команді Суспільного. Вона працювала з філіями, готувала міжрегіональні спеціальні ефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою.

Крім цього, поза роботою брала участь в освітніх проєктах.

Жінка багато уваги придяляла пам'яті та її важливості. В одному зі своїх інтерв'ю вона пояснювала, що варто почати з уявлення про рівні того, як ми можемо пам'ятати й хто загалом має цією пам'яттю займатися.

Загинула Ірина за пару днів до свого дня народження — 29 травня 2024 року. Трагедія сталась під час ротації у Харківській області, де станом на травень загострилась ситуація. Дівчині було 25 років.

“Хочу дітей. Хочу будинок. Хочу садити помідори… але війну закінчити найважливіше. Війна — найгірше місце, де я колись була, але вона дає квиток у справжнє життя, у світ непідробної незалежності, вона таврує знання про скороминущість існування”, — ділилась раніше Ірина. Ці мрії вона здійснити не встигла.

Світла пам'ять та подяка! Вічна слава Захисниці!

16 вересня російський штурмовий загін атакував позицію Стоцького, але йому та двом побратимам вдалося відбити атаку. У бою загинув один із бійців. За мужність і героїзм Владислав Стоцький, Роман Омеляненко та Олександр Хомяк отримали звання Героя України. Також 12 травня 2025 року Владиславу Стоцькому вручили орден "Золота Зірка".

(народився 18.07.1999)

Дякую тобі за відвагу та стійкість. Бережи себе і повертайся туди, де тебе чекають

24 лютого 2022 року іванофранківка Катерина Бринецька на позивний Грета прийшла у військкомат, а за два місяці відправилася на передову. Вона — солдат-стрілець 78 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини.

Дякую за незламність і мужність!

Щиро дякуємо Героям України за мужність, силу та незламність. Завдяки вам ми маємо можливість жити, навчатися й мріяти під мирним небом. Слава Героям України!

Андрій Ігорович Орлов

У вересні 2022 року у складі розвідувальної групи Андрій Орлов здійснював вдале коригування вогню артилерії та авіації по скупченню сил противника в районі с. Мала Сейдеминуха Бериславського району Херсонської області. Було знищено техніку та особовий склад ворога. Розвідувальна група також вела стрілецький бій із переважальними силами противника. У результаті ворог відступив. Під час бою Андрій Орлов зазнав осколкового поранення вуха та шиї.

10 листопада 2022 року у складі розвідувального загону брав участь у звільненні м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області та особисто підняв прапор над будівлею районної адміністрації

Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 листопада 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Нагороду вручив Президент України Володимир Зеленський 14 листопада 2022 року у м. Херсоні у ході робочої поїздки на деокуповану частину Херсонської області.

ПАМ’ЯТАЄМО ТИХ, ХТО ВІДДАВ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ.

#ДеньГероїв

#ГероїУкраїни

#ДякуюГероям

Щиро дякуємо Герою України за силу, відвагу та незламність. Слава Героям України!

Мешканець міста Білгорода-Дністровського. Солдат, загинув 27.03.2024р. Максиму було 19 років..

Світла пам'ять герою!

Щиро дякуємо Вам за мужність, силу та захист України. Ми пишаємося Вашою стійкістю та відвагою. Віримо у Ваше якнайшвидше повернення додому та щодня чекаємо на Вас.

Мешканець міста Черкаси, служив у 30 механізованій бригаді з 2022 року і безвісти зник 17 травня 2023 року, до сих пір вважається безвісти зниклим. Дякуємо за захист нашої країни, та за мужність, чекаємо додому!❤️

З першого дня повномасштабного російського вторгнення Роман без вагань став на захист Батьківщини. Спочатку брав участь у боях під Києвом, згодом у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» звільняв Сумщину та воював під Ізюмом на Харківщині. Роман був розвідником — сміливим, рішучим та завжди готовим прикрити побратимів.

«Чим більше росіян ми вбʼємо зараз, тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям», — ці слова Романа стали пророчим маніфестом для всього покоління сучасної української молоді.

9 червня 2022 року Роман Ратушний героїчно загинув під Ізюмом, потрапивши у ворожу засідку під час виконання бойового завдання у складі розвідувального дозору. Йому назавжди залишилося 24 роки.

Він не встиг створити власну сім'ю, але залишив по собі незабутній слід в історії України. Роман мріяв про сильну, європейську, квітучу державу і віддав за цю мрію найдорожче — своє життя.

За видатну особисту мужність і героїзм Роману Ратушному було посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Світла пам'ять та безмежна вдячність Захиснику! Вічна слава Герою!

Відкриття Алеї Слави Арцизької громади, яка отримала величну та горду назву «Незламні», відбулося в особливий для кожного серця день — День Соборності України.

Цей меморіал став не просто місцем пам'яті, а священним символом єдності, невимовної вдячності. Портрети наших Небесних Героїв, які віддали найдорожче — своє життя — за свободу рідної землі, зайняли своє гідне, почесне місце на центральній вулиці Арцизу.

Дякуємо кожному і кожній, хто тримає небо над Україною. За мужність і незламність: За те, що попри холод, втому та надлюдські випробування, ви стоїте щитом за наші життя, за наших дітей і наше майбутнє. За кожен новий ранок: За можливість прокидатися у своїх домівках, працювати та жити на рідній землі. За віру в перемогу: Яку ви гартуєте щомиті на передовій.

Ми пам'ятаємо кожного, хто віддав найдорожче — своє життя — у цій боротьбі. Ті, хто зараз в окопах, на бойових чергуваннях, у шпиталях чи на реабілітації — ви є уособленням справжньої сили та гідності нації.

З квітня по липень 2023 року виконував бойові завдання на Авдіївському та Мар’їнському напрямках Донецької області, керував розрахунком МК-19 в районі н.п. Красногорівка, пост спостереження «Маз». За цей період група прикордонників під керівництвом майстра-сержанта Олега Пришневського відбила не одну ворожу атаку.

27 січня 2024 року у період з 00.15 по 02.50 група піхоти противника за підтримки артилерії розпочала штурм позицій українських захисників. Через інтенсивність бойових дій було втрачено зв’язок, внаслідок чого майстер-сержант Олег Пришневський ухвалив рішення та прийняв командування старшого позиції на себе. Під час безперервних ворожих обстрілів та штурмових дій противника, зазнали поранення різної важкості кілька військовослужбовців. Майстер-сержант Олег Пришневський віддав наказ винести поранених побратимів до укриття в безпечній зоні, а сам при цьому продовжив нищити живу силу противника вогнем з кулемета, прикриваючи відхід підлеглих. Під час пошуку боєприпасів біля тіл знищених окупантів, військовослужбовець виявив ворожі одноразовий гранатомет та робочу радіостанцію, завдяки якій зміг чути та оцінювати наміри противника.

27 січня 2024 року о 07:00 противник здійснив чергову спробу штурму позиції за підтримки мінометів, ствольної артилерії, FPV-дронів та дронів зі скидами боєприпасів, внаслідок чого отримали поранення 3 військовослужбовця. Майстер-сержант Олег Пришневський вмить оцінив обстановку та організував надання допомоги легкопораненим. Сам же негайно розпочав огляд важкопораненого побратима, щоб зрозуміти ступінь його поранення в районі живота та надав йому невідкладну домедичну допомогу, чим стабілізував його стан, врятував життя та дав змогу ведення бою на одній із вогневих позицій.

У подальшому майстер-сержант Олег Пришневський зайняв одну із більш вигідних позицій та дав вказівку побратимам зібрати весь наявний боєкомплект, а сам, використовуючи кулемет та гранати, продовжив знищувати противника, який уже наблизився впритул, та особисто ліквідував 4 окупантів.

Указом Президента України від 29 квітня 2024 року № 250/2024 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» ПРИШНЕВСЬКОМУ Олегу Миколайовичу – майстер-сержанту.

Мій батько. Дякую йому за мужність, силу, відвагу, за те, що захищає нашу країну і нас всіх.

Виконував бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках. Через дії ворога втратив нижню кінцівку.

Дякую за твою відвагу, витримку та силу стояти до кінця!!

ШАНУЄМО ТИХ, ХТО СЬОГОДНІ БОРЕТЬСЯ ЗА НАШУ СВОБОДУ.

Завдяки вам ми маємо можливість жити, навчатися, мріяти та вірити у майбутнє.

Пам’ятаємо тих, хто віддав життя за нашу свободу, і шануємо тих, хто щодня бореться за Україну.

Ви — наша гордість і приклад справжнього героїзму. 🇺🇦

#ДеньГероїв #ГероїУкраїни #ДякуюГероям