Це те, на що ми виділяємо час, те, що ми робимо усвідомлено й зважено, те, що дає нам енергію. Піклування про себе - це свідомий вибір.

 Пропонуємо до уваги техніку «5 запитань собі»

Дуже добре буде виділити трохи часу і прописати відповіді на усі запитання. Це сприятиме усвідомленню інформації і дозволить побачити картину в цілому. Якщо будуть виникати додаткові запитання – записуйте і їх та шукайте відповіді.

Що мені не приносить задоволення?

Складіть перелік того, що вам не подобається і чого ви не маєте бажання робити. Наприклад, не відповідайте на електронні листи та дзвінки після восьмої вечора, не погоджуйтесь на відвідини заходів, на які вам не хочеться йти, не вживайте їжу, яка здається вам не смачною.

Чи достатньо я сплю?

Визначте скільки часу вам потрібно для повноцінного сну. Що заважає спати стільки, скільки потрібно? Що ви можете зробити аби відновити баланс?

Коли в останнє я був у лікаря?

Хворобу легше попередити, ніж вилікувати. Навіть, якщо немає скарг, варто раз на рік відвідувати лікарів. Відчуття того, що все в порядку додасть сил на нові звершення.

За що я сьогодні вдячний?

Заведіть собі звичку перед сном подякувати собі щонайменше за три речі. Намагайтесь збільшувати цей перелік і доповнювати щодня. Згадуйте найменші дрібниці. Наприклад, за политі квіти, домовленість із дитиною про самостійне виконання домашнього завдання з математики, за прогулянку із собакою не 15 хвилин, а 25. Важливо помічати не тільки успіхи, а й помилки та кроки щодо їх подолання.

Чи можу я бути не ідеальним?

Дуже часто наші внутрішні перфекціоніст та відмінник вимагають майже неможливі речі: встигнути все і зробити це ідеально. Дозвольте собі думку, що посуд іноді може лишатись не вимитим, вечеря може бути не з трьох страв, а з однієї, речі у шафі можуть лежати не за кольором. Проте ви за цей час зробите собі манікюр, вип’єте смачного чаю, поспостерігаєте за природою за вікном.

І наостанок. 

Турбота про себе це не лише додаткове тістечко та гаряча ванна. Це те, що наповнює, відновлює, надихає. Це не коли ми намагаємось «виправити себе», а коли задовольняємо потреби.

1. Мандали, хатинки, веселки

2. Мрію

3. Найбезпечніше, захищене місце

4. Те, що хочеться робити одразу після війни

5. Розмальовки

6. Янголів

 Гра у слова

Діти в укритті навчили мене грі - "питання" - один гравець ставить питання - другий має відповісти на нього питанням - гра йде до тих пір, доки хтось скаже припущення без питання.

(Наприклад – ти їв сьогодні? – а чому ти цікавишся? Хіба це секретне питання? І т.д.)

1. Чотири слова - (дітям від 8 років можна пропонувати і 5-6 слів) - обираємо 4 абсолютно не пов'язаних між собою слова. Використовуючи їх, складаємо по черзі маленьку розповідь.

2. «Багатоманіття слів». Обираємо довге слово. З його літер кожний на своєму листку складає і записує багато маленьких. (Діти можуть спочатку бути в команді з дорослими, а потім, вони швидко стають самостійними гравцями).

3. «Малювання словом» - обираємо «складне» для дитини слово, яке важко писати або вимовляти. Придумуємо, що саме будемо малювати. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи лише загадане слово (пишемо його багато разів в різних площинах).

4. «Навпаки» - говорити слова навпаки, не записуючи їх. (наприклад, Чайник - кинйач, стіна - анітс...)

6. Написати врозкид на листку літери, з'єднувати їх лініями в слова.

7. «Покажи слово» - один гравець загадує слово й показує його пантомімою.

8. «Я загадав» - розказати про загадане слово, не називаючи його (наприклад. «Я загадав - білий, холодний, скрипить під ногами, тане...)

9. В моєму дитинстві ця гра називалась «індукція - дедукція». Гравець задумує предмет. Всі інші мають його вгадати, завдаючи питання, на які він може відповісти лише Так чи Ні (з маленькою ми починали з загадування тварин та частин тіла).

10. Остання літера. Кожний гравець говорить слово, яке починається на останню літеру попереднього слова.

11. Рима. Називаємо 4 (або два) випадкових слова, для яких шукаємо риму або з якими придумуємо вірш на 4 рядочки.

12. «Буква» - називаємо слова тільки на задану букву. (Варіант для дорослих: слова - предмети на загадану букву, які можна покласти в трилітрову банку).

13. Шукаємо схожість. Називаємо два випадкових слова - чим вони можуть бути схожі?

14. Чарівна мова. Для дітей, які вчаться розбивати слова на склади. Говоримо, перед кожним складом додаючи додатковий склад (жи, ма, хрю....)

15. «Дурниці». Говоримо початок речення, до якого потрібно придумати абсолютно «пришелепкувате», нереальне продовження.

16. «Казка» - складаємо казку - кожен говорить по реченню.

17. Асоціації - один гравець називає слово, наступний - свою асоціацію на це слово (дітям можемо пояснити - перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово).

18. «Це слово вміє...» - описуємо слово його «уміннями».

19. «Картина» - називаємо слово. По черзі розказуємо, яку «об'ємну» картину ми бачимо, коли вимовляємо це слово (наприклад, для одного гравця слово «чай» означає: сім'я сидить за столом і розмовляє, для другого - чайна плантація і збирачі чаю, для третього - стіл накритий скатертиною, грає музика, для четвертого - чайна церемонія, для п'ятого - людина сама стоїть у вікна, насолоджуючись самотою і чаєм.

20. Антоніми - називаємо слова і шукаємо до них антоніми.

21. Неіснуюче слово - придумуємо неіснуючі слова, і що б вони могли означати на мові іншопланетян.

22. Тарабарська мова - говоримо один з одним «тарабарською мовою», намагаючись за інтонацією вгадати - про що кожен говорить.