Астрід у дитинстві багато читала, тому навчалася легко. Проте у школі її найбільше мучила дисципліна на уроці. Закінчивши середню школу, Астрід недовго пропрацювала журналісткою в місцевій газеті, а потім поїхала до Стокгольма, де вчилася на стенографістку. Паралельно вона працювала за фахом.

У 1929 році Астрід працювала секретарем Королівського товариства автомобілістів в Стокгольмі, а два роки по тому вийшла заміж за свого начальника Стуре Ліндгрена.  У 19 років Астрід стала матір’ю, у неї народився маленький син Ларс.

Крім дитячих книг, письменниця іноді створювала романтичні історії, наприклад, «Брати Левине Серце» (1979), а також дитячі детективи і шахрайські повісті про Еміля з Леннеберги. Астрід Ліндгрен стала першою дитячою письменницею у своїй країні, що отримала премію за досягнення в галузі літератури. Найбільший творчий розквіт письменниці випав на 1940-1950-і роки. Однією з найкращих робіт Ліндгрен була повість-казка про самотніх і занедбаних дітей «Міо, мій міо» (1954). У вільний від письменства час, вона вела різні ток-шоу та вікторини на шведському телебаченні та радіо.

Астрід Ліндгрен найвідоміші твори: «Пеппі Довгапанчоха» (1945), «Міо, мій Міо» (1954), трилогія про Карлсона (1955-1968), «Расмус-волоцюга» (1956), «Мадікен» (1960), «Еміль з Леннеберги» (1963), «На острові Сальткрока» ( 1964)

Астрід Ліндгрен – відома …........... письменниця.

Найчастіше героями її творів були …............

Найвідоміші твори письменниці – … .......та ….............

Повість про пригоди хлопчика в Країні Далекій називається …................

Головного героя звали ….................

Він потрапив до казкової країни за допомогою …...................

Кращого друга головного героя в Країні далекій звали – …..........

Міо повинен був боротися із лицарем … ...........