−    Які з них ви полюбляєте  читати?

−    Чим вам подобається  цей жанр?

−    Яка тематика творів для вас є улюбленою? 

     Він народився 5 травня 1846 року на Підляшші в дрібно поміщицькій родині.  За бажанням батьків вступив у 1866 році на медичний факультет Варшавського університету, але вже наступного року перевівся на філологічний факультет.

      Навчатись доводилось в дуже скрутних матеріальних умовах. Як свідчив згодом сам Сенкевич, нерідко траплялося «протягом двох днів не їсти без найменшої водночас надії пообідати другого чи третього дня». По закінченні Варшавського університету обрав професію журналіста.

      Сенкевич в одному з листів зазначав: «Я маю мужність писати про речі, яких досі ніхто не порушував».

     Помер 1916 року в Швейцарії. 1924 року його останки були перевезені на батьківщину.

      Він автор великих історичних романів: «Хрестоносці», «Куди йдеш?», «Трилогія» ( «Вогнем і мечем»,  «Потоп», «Пан Володийовський»), романів на сучасну для нього тематику – «Без догмату», «Родина Поланецьких», численних нарисів і есе.

      Найкращі твори – новели, в яких Сенкевич виступає проти національного утиску, духовного убозтва буржуазного суспільства, продажності преси й чиновництва, а також і проти польського панства, яке байдуже й безвідповідально відносилося до народних потреб, до життєвих інтересів і прагнень трудового люду.

      Представників саме таких верств польського шляхетства викриває письменник в оповіданні «Янко-музикант» (1879). Винуватцем трагічної долі дітей виступають суспільні відносини. В атмосфері неуцтва, жорстокості й байдужості гине величезний талант малого сільського хлопчика.

       Для новели характерна зосередженість на одній події, лаконічність оповіді.

       Нобелівська премія Генрику Сенкевичу була вручена «за видатні заслуги в галузі епосу» .На врученні зазначалося, що Сенкевич – «один із тих геніїв, котрі втілюють у собі дух нації».

       Прозу Сенкевича можна порівняти з творами російських та українських письменників, де показано високі моральні якості простої людини, її багатий духовний світ, потяг до знань і краси, незважаючи на злиденне існування (І.С.Тургенєв «Муму»), тяжку долю дітей – жертв соціальної несправедливості, гноблення й самодурства (А.П.Чехов «Ванька», І.Франко «Лель і Полель», В.Короленко «Діти підземелля»).

        Твори видатного польського письменника виходили в перекладах багатьма мовами світу. Серед українських перекладачів можна назвати такі імена, як С.Ковганюк, О.Лєнек, М.Пригара.

що хочу написати, 

як написати і для чого написати.     

Що ми робимо 

- Ми пишемо твір. Твір – це наше висловлювання, у якому містяться наші думки, враження, почуття.

Як ми його пишемо

 – визначаємо тему, висловлюємо свої ідеї, доводимо їх за допомогою аргументів (доказів).

Для чого ми пишемо твір

 – для того, щоб довести, що обраний нами герой найкращий, щоб спонукати інших людей прочитати міф.