Недоліки інтерв'ю: 1) необхідність пошуку психологічного контакту з кожним респондентом; 2) значні часові та матеріальні витрати, пов'язані з підготовкою інтерв’юерів та проведенням інтерв'ювання; 3) проблема збереження анонімності; 4) порівняння результатів, отриманих різними інтерв’юерами.

Додатково+
https://padlet.com/spanchenko/padlet-w9shyl0xt4yl3u0n/wish/2518406245

Підготовчий етап відбувається в такій послідовності: 

1) визначення предмета та об'єкт а опитування, постановка дослідницьких завдань, вибір виду інтерв'ю;

2) проектування інструментарію психологічного дослідження (у т. ч. складання плану інтерв'ю, формулювання приблизної сукупності питань респондентам, виокремлення категорій аналізу інформації, розроблення інструкцій, підготовка технічних засобів реєстрації та оброблення даних);

3) пілотажне (розвідувальне) інтерв'ювання. Воно будується за спрощеною програмою, як а має стислий за обсягом інструментарій (анкети, бланки інтерв'ю, питальники, картки для фіксації результатів тощо);

4) уточнення програми дослідження, редагування питань, зміна інструкцій, аналіз помилок і невідповідностей, що виникли у процесі пробного інтерв'ю;

5) складання остаточного варіанта системи питань, способів аналізу інформації, а також текстів інструкцій респондентам.

Комунікативний етап передбачає процес спілкування з респондентом і, як правило, має таку структуру: 

1) вступ (установлення контакту, інформування про мету опитування, умови його проведення, формування установки на співпрацю, відповіді на питання, що виникають у респондента); 

2) основна частина (докладне дослідження, яке проводять за заздалегідь розробленим планом);

3) завершення (зняття напруги, висловлення подяки за участь у роботі).

На аналітичному етапі інтерв'ювання відбувається опрацювання, інтерпретація та аналіз зібраної інформації, зіставлення результатів усного опитування з даними, отриманими з допомогою інших методів психологічного дослідження.

Додатково +
https://padlet.com/spanchenko/padlet-w9shyl0xt4yl3u0n/wish/2518402207

Основним інструментом пізнання в даному методі виступає автобіографія. Автобіографії поділяються на спонтанні (копи ініціатива перегляду свого життя належить самій особистості) та провоковані(коли особистість спонукають розповідати про себе за визначеним планом).

           Для обробки отриманих даних частіше за все використовуються статистичні методи (знаходження середніх значень, відхилень від середнього значення, зв'язку між змінними, рівня значущості, достовірності, виявлення чинників і т. п.. Такі методи дозволяють розкрити закономірності, що є, представити інформацію в узагальненому і наочному вигляді.

       Важливу роль відіграють методи інтерпретації, які дозволяють додати змістовно-психологічного значення отриманим даним. Іншими словами, ці методи дозволяють перевести отриману в ході діагностику і обробки дані (числа, закономірностях) з мови математики на мову психології, тобто здійснити перехід від чисел і закономірностей до психологічних понять і думок.

            Інтерпретація розуміється як сукупність значень, що надаються певним способом різним даним (в більш загальному значенні: теоріям, символам, формулам, виразам і т. п.). Іншими славами, інтерпретувати щось - значить приписати (привласнити) цьому змісту значення.

      Б. Г. Ананьев виділяв два методи інтерпретації даних, отриманих в дослідженні: генетичний, що пропонує виділення фаз, стадій, критичних моментів розвитку, і структурний, що визначає структурні зв'язки між характеристиками особистості.

         Аналіз взаємозв'язку між великою кількістю змінних здійснюється шляхом використання багатомірних методів статистичної обробки вручну або із застосуванням комп'ютера. Мета застосування подібних методів - зробити наочними приховані закономірності, виділити найбільш істотні взаємозв'язки між змінними.             Перерахуємо багатомірні статистичні методи:

Багатомірне шкалування забезпечує наочну оцінку схожості і відмінності між деякими об'єктами, що описуються великою кількістю різноманітних змінних. Ці відмінності представляються у вигляді відстані між об'єктами, що оцінюються в багатомірному просторі.

        Факторний аналіз заключається у виявленні і інтерпретації чинників.

      Чинник - узагальнена змінна, яка дозволяє стиснути частину інформації, тобто, представити її в зручному вигляді. Наприклад, факторна теорія особистості виділяє ряд узагальнених характеристик поведінки, які в цьому випадку називаються рисами особистості.

      Кластерний аналіз дозволяє виділити ведучу ознаку і ієрархію взаємозв'язків ознак.

          Латентно-структурний аналіз являє собою сукупність аналітико-статистичних процедур виявлення прихованих змінних (ознак), а так само внутрішньої структури зв'язків між цими ознаками. Він дає можливість дослідження вияву складних взаємозв'язків характеристик психосоціальних явищ, що безпосередньо спостерігаються. Латентний аналіз може бути основою для моделювання вказаних взаємозв'язків.

Проводячи аналіз отриманих даних, недостатньо мати еталон для порівняння. Крім цього необхідно знати, в якому порядку розташовуються явища, що вивчаються, як вони співвідносяться один з одним, наскільки або у скільки разів одне явище відрізняється від одного, що дозволяє виявити причинно-наслідковий зв'язок.

Розв'язання цієї проблеми приводить дослідника до необхідності свої знання про процес, що вивчається перекладати з рівня якісних понять на рівень кількісних - у вигляді чисел, граф, схем, формул. Використання таких знакових замінників визначає можливості оперувати поняттями, порівнювати між собою такі, які в даній психологічній ситуації взаємодіють, і на цьому рівні будувати модель процесу, що вивчається.

Серед недоліків методу соціометрії:

Метод спостереження полягає в тому, що експериментатор збирає інформацію, не втручаючись у ситуацію. Існує принципова відмінність наукового спостереження від життєвого, яке обмежується реєстрацією фактів і має випадковий, неорганізований характер. На противагу йому наукове спостереження базується на певному плані, програмі, фіксації фактів та особливостей ситуації, на аналізі та інтерпретації. Для наукового спостереження характерні перехід від опису фактів до пояснення їхньої суті, формування психологічної характеристики особистості.

У науковій психології використовується також метод самоспостереження, який виступає як засіб вивчення, аналізу та синтезу власних учинків і дій, порівняння своїх думок з думками інших людей. У процесі самоспостереження людина спирається на рефлексію, тобто на розмірковування та переживання щодо власних психічних станів і якостей особистості. Однак при цьому слід ураховувати схильність людини до суб'єктивізму і додатково застосовувати інші методи.

Головним методом психологічного пізнання вважається експеримент. Дослідник активно втручається у діяльність та поведінку піддослідного для створення необхідних умов, за яких виявляються ті чи інші психологічні факти, явища, якості. В експериментальному дослідженні має бути обов'язковий контроль за умовами перебігу експерименту, за подразниками, що діють на людину, за її реакціями на них. Для встановлення загальних закономірностей розвитку та функціонування психіки до експерименту залучається велика кількість піддослідних. Практикується й експеримент з однією особою.

Метод тестів. Вони призначені для того, щоб установити наявність чи відсутність уже відомих психологічних особливостей у тих чи інших досліджуваних.
Тести - це найчастіше разові випробування, вони дозволяють зробити зріз, зафіксувати те, що є на даний момент.
Тому не можна на основі результатів тесту будувати прогнози, передбачати можливості чи міру успішності подальшого психічного розвитку.

Застосування анкет (опитувальників) допомагає збирати фактичний матеріал, що стосується характеру, змісту та спрямованості думок, оцінок, настроїв людей. Недоліком цього методу є певний суб'єктивізм, неможливість контролювати щирість респондентів (тих, хто відповідає на запитання анкети). Для підвищення рівня вірогідності результатів опитування доцільно додатково застосовувати інші методи.

Соціометричний та референтометричний методи забезпечують вивчення стосунків між членами груп, виявляють їхню структуру (лідерів, аутсайдерів тощо) на основі відносно простої процедури вибору одними членами групи інших за параметрами симпатії-антипатії, референтності (стосовно певних цінностей).

Інтерв'ю та бесіда як методи здобуття інформації про особистість, її погляди, самооцінку, ціннісні установки, психічні властивості спираються на попередньо розроблену програму, гнучку стратегію формування запитань залежно від очікуваних та отриманих відповідей. Вони вимагають значної підготовки інтерв'юера, певної майстерності, зокрема здатності викликати довіру до себе, налаштувати людину на відвертість тощо.

Аналіз продуктів діяльності як метод дослідження можливий за наявності об'єктивних (матеріальних або матеріалізованих) наслідків діяльності людини, таких як архівні матеріали, чернеткові записи, щоденники, креслення, варіанти ескізів та малюнків, їх аналіз дає підстави ретроспективно відтворювати закономірності психічної діяльності особистості, її психічні властивості. Прикладом застосування цього методу є вивчення психологом Б. М. Кедровим наукового архіву Д. І. Менделєєва часів створення ним періодичної системи хімічних елементів та побудова на цій основі психологічної теорії наукового відкриття.

Для біографічного методу характерні використання матеріалів, що стосуються особливостей життя людини, її розвитку як особистості, аналіз важливих подій у її дитинстві, юнацтві, навчанні та трудовій діяльності, внаслідок чого реконструюються характерні риси особистості.

Трудовий метод передбачає включення дослідника у конкретну діяльність (професійну, громадську тощо), оволодіння її технологією, входження у відповідну роль з метою вивчення ніби зсередини її закономірностей. Ефективність трудовою методу залежить від здатності дослідника до перенавчання, перевтілення, певного артистизму, рефлексії, об'єктивної фіксації дослідних даних тощо.

Якщо коротко їх охарактеризувати, то лабораторний експеримент полягає у ретельній підготовці. Він проходить у спеціальних приміщеннях з великою кількістю обладнання, при цьому всі об’єкти віддають собі звіт в тому, що приймають участь в дослідженнях. Однак справжні цілі подій можуть бути від них приховані.
Природний експеримент передбачає ретельне приховування від об’єкта всіх даних про його залучення в науковий процес.

Спостереження– метод психологічного дослідження, який полягає у спостереженні за об’єктом дослідження, реєстрації та поясненні психологічних фактів. Метод спостережень характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці. 

Опитування– метод дослідження, при використанні якого людина відповідає на ряд питань, що їй задаються.

Тестування – спеціалізований метод психологічного дослідження, застосовуючи який можна отримати точну кількісну або якісну характеристику розвитку певних психічних явищ за допомогою порівняння їх показників з еталонними. 

Тести – стандартизовані способи вимірювання конкретного психічного явища. Вони набули широкого застосування у психологічній діагностиці – теорії і практиці визначення рівня розвитку певних аспектів людської психіки.

Експеримент – метод психологічного дослідження, специфіка якого полягає в тому, що в ньому продумано створюється штучна ситуація, у якій досліджувана властивість виявляється найкраще і її можна точніше і легше оцінити. Це головний метод психологічних досліджень, який передбачає активне втручання дослідника в діяльність досліджуваного з метою створення умов, в яких виявиться психологічний факт.

   Анкета складається із звернення до респондента, основної частини – блоку запитань до опитуваних, паспортички, в якій представлені відомості про опитуваних ( вік, стать, освіта, місце мешкання, соціальний стан та ін.)

     Вимоги до анкети і анкетного опитування

- опитування не повинно тривати більше 30 – 40хвилин у зв’язку з тим, що респондент втомлюється, і останні запитання зазвичай залишаються без повноцінних відповідей, за цей час опрацьовується 25 – 30 запитань;

- важливо, щоб інтерес до предмету опитування не спадав, а поступово підвищувався. Тому більш складні за змістом (і розумінням) запитання повинні йти слідом за більш простими;

- перше питання не повинно бути ні дискусійним, ні насторожливим. Хай краще воно буде нейтральним;

- важкі запитання доцільно вмістити в середині опитування, щоб респондент «включився» в тему;

- запитання повинні бути ясними, чіткими і зрозумілими всім респондентам;

- запитання повинні відповідати всім вимогам: спочатку мова має йти про встановлення того чи іншого факту, події, а потім вже про його оцінку.

     За допомогою анкетного опитування ми можемо зібрати основну масу соціологічної інформації, але щоб вона була більш достовірною, можна поєднувати його з іншими методами: анкетування і спостереження, анкетування і вільне інтерв’ю.

Використовуються різні типи анкетування залежно від характеру та способу отримання необхідної інформації: суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове (охоплюється конкретна група учасників); усне і письмове, індивідуальне чи групове; очне і заочне. Не завжди вдається опитати кожну людину певної великої групи. Тому психологи працюють з певною вибіркою, в яку може входити половина опитуваної групи або 5-10 %. Вибірка - це група людей, відібраних для опитування згідно з певними характеристиками. Під час проведення відбору психологи повинні турбуватись про те. щоб вибірка була репрезентативною. Репрезентативна вибірка - група людей, в якій рівномірно представлена вся досліджувана спільнота. Нестеренко Володимир