1.     До прикметників дібрати синоніми з довідки, установити відповідність, усно пояснити правопис.

Хоробрий –

Немолодий –

Непереможний – 

Гарний – 

Молодий – 

Сучасний – 

Жорстокий - 

Фальшивий -

Довідка (Нездоланний, неправдоподібний, незрівнянний, теперішній, мужній, літній, юний, непримиренний)

  2 . Розібрати за будовою слово весняний.

1. Ірина Семенівна була вчителькою:
 а) географії;   б) історії;     в) ботаніки.

2. Герої твору — вже учні класу:
 а) сьомого;   б) шостого;        в) п’ятого.

3. Ірина Семенівна називала учнів:
 а) «професорами»;  б) «діточками»;  в) «зайчатами».

4. Яку колекцію вчителька зобов’язала зібрати школярів улітку?
 а) Лікарських трав;   б) листочків;     в) комах.

5. З яким запитанням звернувся Митько до вчительки?
 а) «А можна вдвох збирати одну колекцію?»;
б) «А як оформляти цю колекцію?»; 

 в) «А скільки екземплярів повинна містити ця колекція?».

6. Бабуся Сергія жила в селі:
 а) Юстинівка;  б) Юпітерка.    в) Юрківка.

7. Василь Трош — це в майбутньому:
 а) видатний музикант;
 б) майстер велосипедного спорту міжнародного класу;
в) кандидат у майстри спорту з шахів.
8. Приїхавши до бабусі, хлопці почули якесь виття, яке було пов’язане:
а) з коровою;
б) військовими тренуваннями;
в) музичним інструментом.

9. Чим хлопці вразили Троша?
 а) Поведінкою;
 б) сачками і рюкзаками;
в) манерою спілкування.

10. Про який географічний континент згадується у творі?
 а) Америку;    б) Європу;      в) Африку.
11. Чим бабуся пригощала Сергія та Митька?
а) Картоплею; б) голубцями;   в) пиріжками.
12. Наївшись, хлопці вирішили прогулятися:
а) по лісу; б) селом;в) на річку.

Ідея: утвердження життя як найвищої цінності, як щастя. Відображення протесту проти недосконалості людського суспільства, нещирості суспільної моралі.

– життя – є щастя, тому потрібно любити і цінувати його;

– має право на існування щирість людських стосунків, а не лицемірні моральні принципи;

– єдність людини і природи.


Виконайте

1. Твір В. Винниченка “Момент” написаний у стилі

А реалізму

Б експресіонізму

В футуризму

Г імпресіонізму

2. За жанром твір В. Винниченка “Момент” є

А новелою

Б оповіданням

В баладою

Г повістю

3. Особливістю композиції твору є все зазначене, ОКРІМ

А розповіді від першої особи

Б обрамлення

В кульмінації на початку твору

Г напруженості в розгортанні подій

4. Основними мотивами твору є все зазначене, ОКРІМ

А плинність часу

Б любов до життя

В показ людини в межових ситуаціях

Г роль митця в суспільстві

5. Прочитайте уривок:

“Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалось... З ким? А з небом, з вітром, з сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого... Словом, кажу вам, були це навесні”.

Ці рядки є частиною

А прологу

Б експозиції

В розвитку дії

Г кульмінації

6. Прочитайте уривок:

“Це було торжество двох великих кузьок; це був вихор життя, який зміта все сміття “не треба”, “не можна”, це було щастя крові мозку, нервів, кісток; це було найвище щастя народження...”

Ці рядки є частиною

А зав’язки

Б розвитку дії

В кульмінації

Г розв’язки

7. Шехерезадою у творі В. Винниченка “Момент” є

А панночка Муся

Б контрабандист Семен

В в’язень-оповідач

Г жовнір

8. На думку ліричного героя, дзеркалом душі панночки є

А внутрішня краса, що розкривається в розмові

Б приємний, лагідний голос

В великі палаючі очі Мусі

Г чарівний сміх Мусі

9. Установіть послідовність подій у творі:

А “А я мовчки дививсь на неї, і чудно мені було якось. Ми - двоє людей, загнаних другими людьми, — сидимо і маємо зараз через щось іти ще до якихось інших людей...”

Б “...якраз кроти дверей сиділа... —уявіть собі!.. — сиділа панна. Сама настояща, городська панна...”

В “Це було торжество двох великих кузьок; це був вихор життя, який зміта все сміття “не треба”, “не можна”, це було щастя крові, мозку, нервів, кісток; це було найвище щастя народження, народження не з сліпими, а з одвертими, видющими очима душі”

Г “Зачулась важка Семенова хода. Він ввійшов з якимись свитками в руках і, подаючи їх мені, сказав:

— Одягніться”.

10. Установіть відповідність між символічним образом та його значенням.

1 поле

2 ліс

3 кузьки

4 кордон

А символ смерті

Б символ свободи життя, народження й росту

В символ відсутності обмежень і правил

Г символ межі між життям і смертю

Д символ ворожої стихії (у момент небезпеки) чи свободи й кохання (у момент щастя)

11. Прочитайте уривок:

“А (...) присовувався все ближче і ближче. Темна стіна його тупо, мовчки дивилась на нас...”

На місці пропуску має бути слово

А кордон

Б ліс

В дощ

Г мур

12. Панна попросила свого подорожнього, щоб, якщо її вб’ють, він написав її рідним так: “Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що...”

А люблять волю

Б люблять життя

В йдуть до перемоги

Г шукають кохання

1. Підготувати цитатну характеристику до образу Панни.

2. Написати твір-мініатюру «Що таке справжнє щастя?».

- Що завадило Толику продати родинне помешкання?

- Скільки років його дідусь переховувався в погребі? Чому?

- Із ким познайомилася Софійка в Києві, перебуваючи у гостях у нареченого тітки Сніжани?

- Що дізналася Софійка про власницю блакитної стрічки?

- Що стало причиною частих гульбищ у сусідській квартирі?

  Словесний портрет персонажа.

1. Обличчя: кругле, зморшкувате

2. Очі: чорні, хитрі

3. Погляд: хижий, часто відводе вбік

4. Лоб: низький

5. Ніс: широкий

6. Рот: великий, загубився в густій бороді

7. Губи: товсті

8. Волосся: рідке, заховалося під селянською шапкою

9. Постава: кремезний, ступає то крадучись, то впевнено, відчуваючи у собі 

силу, і наче чогось боїться

1. Обличчя: продовгувате, худорляве, бліде, сумне

2. Очі: налякані, втомлені

3. Погляд: стурбований

4. Лоб: широкий

5. Ніс: гострий, довгий

6. Рот: малий 

7. Губи: міцно стиснуті

8. Волосся: світле, пряме, густе

9. Постава: невисокий, худорлявий, дещо згорблений, ступає тихо, 

намагається не привертати до себе увагу

 «…русявий юнaк у формі з оберемком білого бузку».

«Двірник-дворянин».

«…своє прізвище перекрутив. "Новим і чистим чоловіком зробитися хочу!" - пояснювaв.»

Михайло Міщенко-Бєлий.

За заміткою газети :"Це ж сорок років життя в підземеллі угробити!" Судити зa дезертирство його вже не стaнуть: зaкінчився термін дії зaкону. Тa хібa він сaм себе не зaсудив до нaйтяжчої міри покaрaння?.."

                                                                                             Васюня Кулаківський

 «Тaк шкодa Русaлоньки!»

«… вонa обожнює мaленького Ростикa!»

«…з мaтемaтики все одно підхопилa сімку! Не крaще й з укрaїнською. Зaвдaння виконaлa швидко, нaвіть дaлa списaти Кулaківському, a той…»

                                                                                             Софійка

«…тaкож порятувaлa свого судженого. Але не з води. … полaмaв ногу нa футболі. До трaвмопункту потрaпив сaме нa її чергувaння. Тaк і познaйомились.

«Тоненькa, в білому лікaрняному хaлaті ….».

«… елегaнтний високий блондин.»

«…приховує існувaння попередньої сім'ї»

« …тaкий скупий із сином?»

«Аж десять копійок зекономив нa вaзі!»

                                                                             Сніжана Ягода і Валентин Білий

«…пaтлaтий чоловік з мольбертом».

«…з Києвa художник якийсь. Друге літо нaд'їжджaє в село, мaлює. Живе нa околиці, в хaтині якогось знaйомого. Дивaкувaтий, ні з ким не знaється. Його й прозивaють зa це…».

                                                                               Сергій Кавун (Пустельник)

«…він іще худіший тa дрібніший. Мов хрущик.».

«…єдиний мужчинa в сім'ї. Мaмa прaцює прибирaльницею, тa й то чaсто хворіє, a в сім'ї ще трійня мaлих сестричок.».

Домашнє завдання.

 Скласти сенкан до образів:

 Софійки; Сашка;  Вадима.

2. 1949 (рік народження письменника).

3. Київський інститут (місце навчання Ярослава Стельмаха).

4. Михайло Стельмах (батько письменника). 

5. 1975 (бийшла друком перша книжка Ярослава Стельмаха). 

6. Перекладач (фах митця).

Метод «Незакінчене речення»
1. Хлопці рушили до озера, бо…                                                      2. Біля озера вранці друзі знайшли відбитки…                        3. Сергій запропонував назвати чудовисько, що живе в озері…                                                                                            4. Хлопці вирішили використати як приманку…                  5. Друзі вирили яму, щоб…                                                        6. До пастки потрапив…

Метод «Незакінчене речення…»
1. Хлопці думали, що в озері живе… 

2. Сергій кричав, бо йому… 

3. Хлопці сумували, бо Митькозавр… 

4. Бабуся характеризувала друзів як дітей… 

5. Хлопці хотіли отримати медалі… 

6. Після того як друзі відбили ріг у Митькозавра… 

7. Митькозавром виявився… 

8. Василь хотів просто… 

9. Сліди Митькозавра Василь ставив за допомогою…

10. У тромбон Василь дудів, щоб… 

11. Митько запропонував подякувати Василеві, адже… 

12. Вася сам себе пошив у дурні, тому що…

Гра «Так чи ні»
1. Із собою хлопці взяли енциклопедію й у ній шукали відомості про химеру лісового озера. (Ні) 

2. Митько читав Сергієві про різних динозаврів. (Так) 

3. Митько сказав, що назва села Юрківка пов'язана з юрським періодом. (Так) 

4. Хохуля - дивний за походженням вид тварин третинного періоду, що зберігся до наших днів. (Так)

5. Хлопці вирішили зробити приманку для звіра й завели у ліс корову. (Ні)

6. Сергій і Митько посварилися, побилися через те, що не вирішили, хто буде копати яму. (Ні)

7. На березі озера лежало пір'я пташки, яку нібито з'їв Митькозавр (Так) 

8. Хлопці привели козу як приманку. (Ні) 

9. Сергій знайшов сандалю туриста, який відпочивав біля озера. (Так) 

10. Прив'язана курка дуже сильно кричала, тому до хлопців збіглися лісові хижаки. (Ні) 

11. Таємничий звір потрапив до ями, але зміг вибратися й утік. (Ні) 

12. Дідусь Трохим здогадався, хто викопав яму. (Так)

 
 

           Коли людина дорослішає, вона зустрічається віч-на-віч з несправедливістю, заздрістю, злістю. Спочатку вона розгублюється, бо її вчили змалечку, що підступність та підлість завжди будуть покарані, що злість тільки знищує душу людини, що заздрість взагалі погана риса. І що ж тоді залишається робити цій людині, яка уперше зіткнулася зі злом? Отоді вона вже повинна сама вирішити, чи їй пристати до сил зла, чи залишитися вірною принципам добра, яким вчили її ще змалечку.

              Щоб змінити світ, щоб нарешті добро перемогло зло, потрібно змінити спочатку свій світогляд, світогляд своїх близьких, друзів — навчитися робити добро. Якщо кожен з нас стане добрим "чарівником", навчить цьому тих, кого любить, то тоді неодмінно добро буде переможцем у нелегкій боротьбі, яка ведеться з початку створення світу. Отже, вчімося добру, вчімося його робити для інших людей і чекатимемо, коли воно запанує на Землі як повноправний її володар.

Складіть «доміно», добираючи синоніми до слів «добро», «зло»

 добро — вірність, ввічливість, людяність, мужність, працьовитість, щирість

 зло — жорстокість, егоїзм, боягузтво, грубість, зазнайство, скупість

Складання проекту «Прокляття роду Кулаківських»

- До кожного з героїв підібрати влучний вислів, який би чітко охарактеризував негативні прояви, яких треба було позбутися.

Прокляття прокляттям, На чужому нещасті

а характер характером щастя не побудуєш

Один раз в рік і рушниця стріляє. Вік з нелюбом проживала

У нього взимку снігу не випросиш. Сам себе наказав - 30 років ховався

Загинув молодим.  Одна добра душа

Перекотиполем життя прожив. Поїхав шукати легкого карбованця

Домашнє завдання

 Написати твір – мініатюру «Якби я міг змінити хід історії…».

1.     Портрет як засіб характеристики героя.

2.     Риси вдачі.

3.     Спрямованість думок та інтересів, мета життя або певного етапу життя.

4.     Шляхи досягнення мети.

5.     Мова як засіб характеристики героя.

ІІІ. Над чим змусив задуматися, чим схвилював герой.

Зразок  характеристики:

І. Митько – головний герой пригодницької повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки».

ІІ. Змальовуючи його, автор не дає докладного опису його портрета. Як ви думаєте, чому? (проблемне питання). Можливо, тому, що його зовнішність – звичайна, не містить чогось особливого, як, наприклад, зовнішність Павлика із оповідання С. Черкасенка «Маленький горбань», або тому, що головне  у творі – події у швидкому розвитку та внутрішні якості героя, такі як: дотепність, вигадливість, кмітливість, цілеспрямованість, наполегливість, чесність, оптимізм). Думки після закінчення 5 класу були спрямовані на гарний заслужений літній відпочинок, який він хотів організувати без пильного батьківського нагляду. А для цього треба було поїхати на село до бабусі. Звичайно ж, батьки не хотіли відпускати його, але він був дуже переконливим у своїх доказах (розділ І) і чесно дотримувався всіх отриманих приписів. Мова героя на початку твору не звертає на себе увагу, але у кінці – суттєво змінюється: у ній починають з’являтися спеціальні слова-терміни, назви різних видів доісторичних тварин (стегозаври, індикоптерії тощо).

ІІІ. Герой змусив задуматися над тим, що навчання може бути цікавим і приносити задоволення.

 | Тема | Шанобливе ставлення до України
| Ідея | Любов до рідної землі
| Основна думка | Чуттєве переповнення ліричного героя до своєї Батьківщини
| Жанр | Пейзажна лірика
| Художні засоби
| Метафори | «Блакить душу обвіяла», «душа сонця намріяла», «душа причастилась кротості трав»
| Епітети | —
| Порівняння | «Струмок серед гаю як стрічечка», «метелик мов свічечка»

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. До кого звертається автор у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А Товариша;  

Б іноземця;

В вигаданого співрозмовника; 

Г батька.

2.         Який художній засіб використовує автор у рядку «На квітці метелик мов стрічечка»?

А Метафору;  

Б порівняння;

В епітет;         

Г персоніфікацію.

3. Яка пора року зображена у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А Весна;          

Б зима;

В осінь;           

Г літо.

4. Без чого не можуть люди «і нивки зорати»? (Вірш «Не бував ти у наших краях!»)

А Заробітної плати;   

Бпісні;

В їжі;   

Г сліз.

5. Який художній засіб використовує автор у рядку «Горить-тремтить ріка»?

А Метафору;  

Б порівняння;

В епітет;         

Г персоніфікацію.

6. Яка пора року зображена у вірші «Гаї шумлять»?

АВесна;          

Б зима;

В осінь;           

Г літо.

7. Хто виступає ліричним героєм у вірші «Гаї шумлять»?

А Автор;         

Б          маленький хлопчик;

В парубок;      

Г батько.

8. Чим милується ліричний герой у вірші «Гаї шумлять»?

А Гаєм;           

Б річкою;

Вхмарками;    

Г травою.

9. До кого звертається автор у вірші «Блакить мою душу обві­яла»?

А Природи;    

Б світу;

В матері;        

Г України.

10. З чим порівнює автор могили у вірші «Не бував ти у наших краях!»?

А Хмарами;    

Б степом;

Вгорами;        

Г лісами.

11. Який вірш закінчується рядком «...як музика»?

А «Гаї шумлять»;

Б «Не бував ти у наших краях!»;

В «Блакить мою душу обвіяла»;

Г «А я у гай ходила».

12. З чим автор порівнює неба край у вірші «Гаї шумлять»?

А Музикою;     

Б золотом;

В коханням;   

Г думками.

Домашнє завдання: вивчити вірш (на вибір) напам"ять.

Володимир Кирилович Винниченко широко відомий як видатний письменник, творець нової української прози і яскравий політичний діяч часів революції та громадянської війни. Творчість В. Винниченка критики порівнюють із річкою, що часом робить стрімкі, несподівані повороти, інколи міліє, проте русло її тішить чистотою і силою джерел. Коли наприкінці 20-х років розгорілася дискусія навколо його роману «Сонячна машина», М. Зеров висловив думку, що цей твір знаменує новий, третій період у творчості Винниченка.

Літературно-художня спадщина письменника суттєво розширила ідейно-тематичні та жанрово-стильові межі української літератури, давши потужний потенціал для подальшого розвитку прози та драматургії. Як письменник-гуманіст Винниченко глибоко вірив, що в людині, в людській спільноті переможе добро, правда, щастя. Ідея людського щастя на Землі проймає всю його творчість від перших оповідань і романів до останніх і досі не друкованих ще творів.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал підручника на сторінках 202-203.
Перегляньте відеоматеріал "Історична правда з Вахтангом Кіпіані: Володимир Винниченко" і розкажіть, про які факти з життя письменника й досі "мовчать" підручники.

Домашнє завдання: повторити вивчене з теми. 
Прослухати аудіозапис виразного читання поезій 
П.Тичини.
https://youtu.be/e8wg6Z0M2cA

 

1. Фанфік «Дорога у далеку Канаду» (за новелою                В. Стефаника «Камінний хрест»). 
         Пам’ятайте, що у фанфіку ви виступаєте співавтором твору і домислюєте, як могли б розгортатися події. Зауважте, що дорога була надзвичайно важкою, виснажливою, часто трагічною, адже емігрантам із Галичини необхідно було спочатку їхати потягом, а потім дуже довго пливти кораблем. Врахуйте це, якщо оберете подану тему.

 

2. Важкий хрест Івана Дідуха (за новелою В. Стефаника «Камінний хрест»).

 

3. Фанфік «Якби закохані поєднали свої долі» (за новелою В. Винниченка «Момент»). Поміркуйте, як би могла скластися доля Мусі і колишнього в’язня, якби їхнє кохання мало продовження.

 

 4. Щастя – момент (за новелою В. Винниченка «Момент»).

Виразне читання розділу повісті «Митькозавр з Юрківки» - «Озеро. Змії люблять сіно», «Таємничий і бр-р-р-р який страшний. Хороший хлопець. Нервові можуть далі не читати», «Я вкрив себе ганьбою. Великий зоолог».

2.     Обмін враженнями про прочитане.

3.     Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів).

4.     Робота над характеристикою героїв.

З а в д а н н я: використовуючи цитати з тексту, довести:

·        що Сергій і Митько люблять природу;

·        що вони мають почуття гумору, уміють покепкувати не лише з інших, а і з себе самих;

·        що вони дружелюбні;

·        що вони довірливі;

·        що вони сміливі шукачі пригод;

·        що вони допитливі.


Домашнє завдання.

Навчитися виразно читати, переказувати розділи повісті, визначати елементи сюжету; зробити ілюстрації; підготувати повідомлення про лохнесське чудовисько та інші дива світу.

навчити учнів характеризувати образи дітей та дорослих, аналізувати їхні  вчинки, коментувати прочитане, висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного; удосконалювати навички аналізу художнього твору,  переказу епічних творів, їх коментування, висловлення своєї думки щодо прочитаного, творчо підходити до роботи з художньою літературою,

розвивати уяву та образне мислення, збагачувати словниковий запас учнів, логічне мислення, зв'язне мовлення; 

виховувати  почуття товариськості, відповідальності за свої вчинки. 

Тип уроку:позакласне читання

Очікувані результати: учні повинні знати сюжет тексту особливості виразного читання твору та його переказ; учні повинні вміти аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки в різних життєвих ситуаціях; аргументувати свої думки, співпрацювати з членами групи.

Обладнання:портрет М.Павленко, текст, ілюстрації до твору, опорні таблиці.

     Емоційне налаштування

     Прийом «Очікування»

-         Чого я очікую від сьогоднішнього уроку?

-         Думаю, що робота буде…

     Бесіда:

1.      Чи згодні ви зі словами  Марини Павленко? 

2.      Чому казки ми так ніколи і не полишаємо? 

3.      Уважно розгляньте світлини  письменниці. Що в них є спільного? 

4.      Як вони пов’язані із твором «Русалонька із 7-В…»

     Вступне слово вчителя  про повісті

Новий етап в творчості Марини Павленко знаменувався появою книги «Русалонька із    7-В,  або Прокляття роду Кулаківських», яка стала лауреатом конкурсу «Коронація слова». У 2005 році видавництва «Теза», «Соняшник» надрукували цей справжній бестселер для підлітків.

Авторка назвала свій твір сучасною казкою про неймовірні пригоди семикласниці Софійки, яка вміло веде детективне розслідування.

Успіх книги написати нову книгу — «Русалонька із 7-В та Загублений у часі». Ця книга здобула нагороду конкурсу «Дитячий портал».

У наступній книзі Марини Павленко «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу» перебіг подій був більш драматичним для Софійки. Їй довелося вступити в жорстоку боротьбу з новою однокласницею — Росавою Підлісною.

У нових виданнях, присвячених Софійці, Марина Павленко продовжила розповідь про детективне розслідування зниклих з музею картин («Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту»). Книга «Русалонька із 7-В та Загублений у часі» здобула нагороду конкурсу «Дитячий портал».

Дивовижно, але все, що необхідно для гарного детективу (переслідування, ризик, змови, неочікувані ходи, загадкові обставини), для фентезі (магія: зелена, жовта, червона, словесна, імітативна, часова; чарівні предмети, фантастичні істоти, обряди, ритуали і замовляння), для любовного роману (кохання, перші побачення, «коли поряд просто приємно йти… і сміятися…», любовні трикутники, змови і інтриги, сукні, дієти і, навіть, чарівні черевички), – все є у творах для підлітків Марини Павленко.

     Розповідь вчителя про четверту повість

І що то за доля в Софійки така – нерозділене кохання? от і цього разу закохалася – подумати тільки! - у чоловіка рідної тітоньки. Добре хоч бачитися можуть часто: мають спільну справу. Так, спільну справу, бо Софійка розшукує зниклі з музею полотна. 
 Що ж, у неї завжди так: кохання і розшук переплітаються так щільно, що й гадки не маєш, як усьому дати раду...

Цього разу вона зі своїм дядьком-художником та друзями Сашком і Лесею опиняється в тенетах лабіринту, проходить його небезпечними закапелками і дістається до надзвичайної розгадки. І все це завдяки своїй кмітливості, уважності й доброзичливості. У неї завжди так - кохання і розшук переплітаються так щільно, що і гадки не маєш, як усьому тому дати раду... 

«Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту» – четверта книга тетралогії Марини Павленко, в котрій, як і в попередніх книжках серії, все вибудовується на образі-символі Русалоньки. 

     Переказ сюжету твору «Русалонька із 7-В. В тенетах лабіринту»

Цього разу йдеться про полотно художника Юліана Мокрицького. У лабіринті таємниць, пов’язаних із долею цього митця, опиняється відома читачам героїня – Софійка Щербань, вона ж Русалонька.

У музеї Софійка зауважує підміну картин відомих художників, зокрема й їхнього земляка Юліана Мокрицького. Вона віднаходить хату художника, працює в архіві музею і за допомогою дядька Пустельника розплутує клубок таємниць. Знову в пригоді стає магічна старовинна шафа. Сни, які бачить героїня, коли спить у цій шафі, відкривають їй події минулого, а Хазяйка Щербанівська скеровує на правильний шлях у пошуках істини. Дівчинка дізнається нові деталі історії свого роду, тепер по лінії батька, який є нащадком Щербанівських.

Лейтмотивними художніми образами є картини Мокрецького із зображенням дому в традиціях соцреалізму та Русалоньки. Авторка не оминає нагоди розкрити перед юними читачами особливості художнього мистецтва, розповісти про течії, які панували в живописі та малярстві на початку ХХ століття.

Марина Павленко оптимально використала традиції поєднання реального й історико-містичного. Медійним компонентом міжчасовими пластами, презентованими у творі, є сон дівчинки.

Уже традиційно пізнавальний аспект твору реалізовано в історичних візіях про радянський час, репресії митців та національно свідомих громадян. У цій книзі значно посилюється естетична функція, адже твір сприяє розвитку в дитини-читача емоційного споглядання картин, вміння бачити щось більше, ніж звичайний малюнок, захоплюватися красивим і духовно збагачуватися.

     Характеристика героїв твору

Повість Марини Павленко притягує майстерним висвітленням стосунків підлітків, де кожен є особистістю і носієм рис людини певного типу. 

Софійка – розумна, романтична, смілива, добра і чуйна дівчинка. У цій книзі закоханості Софійки доповнюють іще й наївні дитячі почуття до Пустельника – її дядька і чоловіка тітки Сніжани. У характері героїні переплелися дитячі та «дорослі» риси: відповідальність за молодшого брата й Сашкових сестер, сформованість поглядів щодо куріння та алкоголю (вона засуджує поведінку Ірки Завадчучки, яка завжди відзначалась       епатажністю, передчасним дорослішанням і відсутністю чітких моральних цінностей). 

Сашко – відданий друг, який уміє піклуватися про інших, власними силами досягати бажаного, добрий і щирий хлопець. 

Вадим – прихильник матеріального, поверхового, часом агресивний. 

Леся Радзивіл – відмінниця і «правильна» дівчинка. А ще на високому рівні виписано образ поза присутнього персонажа – художника Юрія Мокрецького. Окрім глибоко індивідуальних, у творі є й типові літературні образи, скажімо, сексота Кваші, цікавої баби Валі.

Дорослі персонажі твору не вражають глибиною психологічного висвітлення; їх часто подано поверхово, рівно наскільки, настільки цього вимагає сюжетна розповідь. 

Образи дітей-підлітків письменниця висвітлює не тільки на рівні змісту, поетики (художніх засобів зображення), але й на рівні мови. Діалоги персонажів подано підлітковим сленгом, що, своєю чергою, є одним із засобів комунікативної функції тексту. Читач, немов у дзеркалі, може побачити, як сам спілкується, і задуматися про власну мовну поведінку. Показовим (можливо, дещо гіперболізованим) прикладом є казочка про Івасика Телесика, яку переказує Вадим Кулаківський. Окрім того, це ще й стильовий прийом передання комічного. Дотепність – риса стилю Марини Павленко, яка проявляється в усіх книгах про Русалоньку. Літературознавець Юлія Гончар зауважила, що їй дуже близька «проста й водночас образна, глибоко метафорична мова письменниці».

     Аналіз повісті «Русалонька  із 7-В. В тенетах лабіринту»

Як і в попередніх книгах, Марина Павленко презентує літературу, сповнену добра, доброчинності, взаємодопомоги, дружби, чесності, взаємоповаги. Бо ж хіба може бути книга для дітей інакшою? Проблеми підлітків розкрито через призму психологічного аналізу та висвітлення  вчинків дітей.

Текст комунікативний і дидактично комфортний, порушує питання, цікаві дітям, подає досвід героїв, актуальний саме для них – їхніх ровесників.

Дуже влучно і лаконічно про книжки Марини Павленко пише Юлія Гончар: «Дивовижно, але все, що необхідно для гарного детективу (переслідування, ризик, змови, неочікувані ходи, загадкові обставини), для фентезі (магія: зелена, жовта, червона, словесна, імітативна, часова; чарівні предмети, фантастичні істоти, обряди, ритуали і замовляння), для любовного роману (кохання, перші побачення, “коли поряд просто приємно йти… і сміятися…”, любовні трикутники, змови й інтриги, сукні, дієти і, навіть, чарівні черевики) – все є у трилогії для підлітків Марини Павленко».

Русалонька не тільки рятує родину Вадима Кулаківського від прокляття, допомагає знайти себе в часі Янові-Казимиру, розгадує таємницю Білокрилівської Русалки, розкриває таємницю Юрія Мокрецького і разом із дядьком викриває злочинців, а й вибудовує дерево свого родоводу, дізнається його історію, пізнає сама себе, визначається зі своїми почуттями до інших людей. Русалонька дорослішає.

Кожна книга Марини Павленко розкриває читачам фрагмент життя семикласниці Софійки, робить їх учасниками розказаної історії, викликає хвилі емоцій, спонукає оцінювати (схвалювати, засуджувати, критикувати, аналізувати) вчинки кожного героя і зіставляти їх зі своїм життєвим досвідом, замислюватися про те, що відбувається навколо, а особливо насолоджуватися читанням, смакуючи словом.

     Робота з таблицею

 | Назва твору |  «Русалонька із 7-В. В тенетах лабіринту»
 | Автор |  М. Павленко
 | Жанр |  повість
 | Тема |  
 | Ідея |  
 | Герої |  Сніжана, Сашко

     Літературнагра «Про кого йдеться»

Це прапрадід Вадима Кулаківського. Саме від нього починається прокляття роду. Ніхто з членів його сім’ї не зазнав щастя. Його бажання мати більше, ніж має, спричинило те, що кожне наступне покоління Кулаківських «мало гроші, а щастя — ніколи». У роду були зрадники, убивці, злодії — все те негативне й зле, чого боїться в житті людина. Він перший, хто порушив присягу «не вкради».

Сама авторка твору з кригою в голосі розповідає, що таких людей ми можемо зустріти і сьогодні, позбутися від них дуже важко, а може, й неможливо, бо викликають вони страх та відразу. А вдається зробити це лише Софійці — дівчині з іншого століття. Вона рятує покоління Кулаківських від загибелі (Гордій Кулаківський).

Це людина, яка поставилася безвідповідально до дорученої йому справи. Хвалькуватий та закоханий у себе. Рятує своє життя втечею та переховуванням. Залишає сім’ю: дружину та двох синів, яким доводиться жити з тавром батька-зрадника.

Як сказала Софійка, дівчинка, що намагалась допомогти героям ХІХ ст.: «Усі Міщенки схожі між собою».

Не допомогло йому навіть те, що змінив своє прізвище, а його син на — Михайла Бєлого, бо хотів стати «... новим і чистим чоловіком» (Данило Міщенко).

Син Данила Міщенка, що з вини батька стає двірником. Спочатку справляє враження порядного юнака, що закоханий у панночку Юзю. Але з часом побачимо різку зміну в характері хлопця. Жорстокість, мстивість заполонили його серце. Жив, ховаючись від людей, ніколи не ділився наболілим, душив у собі любов до Юзі. Сина виховав схожим на себе.

Його батько втратив звання «дворянського предводителя», і це не дає йому дорівнятися до майнових статків його коханої (Михайло Міщенко).

     Підсумкова бесіда:

1.      Яких змін зазнають герої?  

2.      Чи можливо в реальному світі змінити минуле? 

3.      Які істини Ви візьмете із собою  в життя?

     Вправа «Незакінчені речення»

·        Я ніколи не буду …                                         

·        Я буду намагатися …

·        Я хочу вірити …

Прочитати біографію Любові Пономаренко

Прочитати «Гер переможений»

* Скласти тести до біографії Любові Пономаренко

 

                           5   власноруч

 

                Ігрове завдання «Третє зайве»
 Визначити в кожному рядку «зайвий» прислівник за
правилом правопису. Свій вибір обгрунтувати.                   
Широче..о, безмі..о, радіс..о, поіме..о.
Самотужк.., взагал.., наввипередк.., завжд.. 
Не/байдуже; не/вгаваюче; не/гірше, а краще; не/добре.
Ні/звідки, ні/відкіля, ні/скільки, ні/так/ні/сяк.
Десь/то, як/раз, бозна/коли, казна/де.
В/купі, в/голос, в/обмін, в/край.

 

Мета уроку: ознайомити з життям і творчістю письменниці, допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст повісті; розвивати навички виразного читання, переказу твору та вільноговисловлення думки, прищеплювати інтерес до пізнання нового, виховувати прагнення до самовдосконалення, самореалізації в ім’я добра.
Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.
Обладнання:  портрет письменниці, ілюстрації до твору.

                        Х І Д   У Р О К У

І.  Повідомлення теми і мети уроку.  Мотивація навчальної діяльності.
 Метод «Мікрофон».
-         Як ви розумієте епіграф уроку?

            Сьогодні на уроці ми познайомимось із  новою пригодницькою повістю сучасної письменниці Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9», в якій добро знову дає відсіч  злу. І героями-переможцями є  не фантастичні супер-кібер істоти, а звичайні люди, що в нормальному житті малопримітні, та ще й боягузи по суті.
                        У книгах нечасто боягузи є героями - радше за старою звичкою їх шпетять і страмлять і протиставляють їм сміливців, чия рука не здригнеться. А даремно, бо от деякі психологи, що вивчають феномен страхів, твердять, ніби боягузи в житті бувають чесніші в своїх почуттях за сильних духом героїв. Бо всіма фібрами переляканих душечок своїх вони відчувають тонше небезпеку, швидко на неї реагують, вони чутливіші взагалі, вони не покриті товстою корою, як куленепробивні сміливці, до чиїх почуттів буває неодразу й докричишся, та й часом їх там, насправді, й нема.

                      І якби світ складався з суцільних боягузів, то, може би, він був би м'якший. Це заспокійлива версія психологів, яка дуже втішає негероїв. Принаймні їхній світ не напханий робокопами - в ньому все звично й без подвигу. Отже, давайте поринемо у світ карколомних пригод звичайного хлопчика Климка, який, пройшовши випробування, поборов свій страх і став сміливим.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.     Слово вчителя.

            Відома українська письменниця Леся Воронина (справжнє ім’я ) народилася у Києві в письменницькій родині.( Назвали Лесею на честь Лесі Українки, та в паспортному столі не захотіли за­писувати, сказали: «Таково імені нєту», а Леся, мовляв, – похідне від Лари­си або Олександри, тож мама записала мене Оленою. Та я все життя – Леся). Дід - Прохор Воронин - був письменником, тато - художником-оформлювачем та реставратором. Мама перекладала книжки з кількох європейських мов. Маленька Леся почувалася білою вороною, бо розмовляла у російськомовному Києві українською. Рано почала читати. І сама дуже швидко почала вигадувати різні історії. (Мені здавалося, що це є в кожної людини. З подивом дізналася, що такі здібності мають не всі, а діти ж люблять різні цікаві історії! Я й ста­ла таким собі неформальним лідером у садку, а потім у школі. Мої одноклас­ники страшенно любили слухати ті ку­медні побрехеньки. А ще я вміла досить точно копіювати й пародіювати інших, вигадувала різні сценки. Та хоча зрос­тала в літературному середовищі, пись­менники здавалися мені якимись осо­бливими, унікальними – куди вже мені до тих небожителів?! Але все одно пи­сати почала рано (для себе, десь у пер­шому класі).

               Навчаючись у школі, зацікавилася українським фольклором, співала у хорі «Гомін», а також захопилася східними двобоями та йогою. 1972 р. вступила на заочне відділення філологічного факультету Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила 1979 р. За роки навчання встигла попрацювати кур’єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогово та на багатьох інших роботах. Мандрувала Україною (автостопом) та Польщею (на байдарках). 1987–1991 рр. – редактор відділу літератури та мистецтва журналу «Україна». З 1991 року працювала у дитячому журналі «Соняшник» (з 1992 до 2006 — головний редактор часопису). Нині – автор та ведуча програм на радіо Культура. Член Спілки письменників України, член Асоціації Українських письменників. Пише для дітей, бо вважає,  «що найкращі люди – це діти й підлітки, вони щирі й безкомпромісні. Вони вірять, що світ можна змінити на краще, вміють дружити й жертвувати собою заради іншого, сприймають життя оголеними нервами. Це вже потім на людині наростає захисний панцир і вона вчиться йти на компроміси, пристосовуватися й відмовлятися від найцінніших речей заради грошей, слави, посади…»
1.     Виразне читання повісті.

2.     Робота над змістом повісті.  Бесіда за запитаннями.

            Хто з нас не уявляв  хоч раз себе суперагентом, який спасає Всесвіт від прибульців? Хто з нас не мріяв про подорожі в часі і про розкриття неймовірних таємниць? Хто з нас не хотів би бути членом якогось таємного товариства?  Товариства ТТБ! Мріяв про це і Клим Джура, звичайний українськй хлопчик, який одного чудового ранку опиняється в штабі Таємного Товариства Боягузів. Згодом хлопчик з’ясовує, що Землю от –от мають захопити підступні космічні прибульці, які заразили більшість людей вірусом СТРАХУ . І головне, що порятунок людства залежить тільки від нього! Виявляється, що головне – це вміти здолати свій СТРАХ.

Розділ І - V
- Хто такий Кактус? ( Какатус – це Сашко Смик, сусід головного героя Клима).
- Коли саме розпочалася ворожнеча між Сашком і Климом? (Битися хлопці почали ще лежачи у візочках).       - Зачитайте, як після літніх канікул змінився Кактус? (Він став схожий на гібрид жирафа з орангутантом. Тобто виріс одразу на дві голови й накачав м’язи, як у Шварценеґґера).
- Що трапилося із Климком після останньої зустрічі із Сашком? (Хлопчик несподівано полетів у люк).
- Куди саме потрапив Клим? ( Климко потрапляє до ТТБ).
- За що Климу стало соромно, коли він побачив себе на великому екрані? (Він побачив вулицю, по якій щодуху мчала якась зіщулена перелякана істота. Це був Климко, який тікав від Кактуса).
- Що запропонував механічний голос Климу? Як відреагував на це хлопчик? (Взяти участь у таємному експеременті. Схрестивши безіменний і середній пальці, пообіцяв стати агентом ТТБ).
- З ким познайомився Климко після того, як якась сила спрямувала його до старого будиночку? (З двома хлопцями, яких Клим прозвав Зайцем і Жуком).
- Яке завдання - випробування чекало Клима ввечері? (Рівно о 21.00 стояти біля банку й грати жалісну пісеньку про байбачка).
- Повернувшись додому, про що довго думав Клим? ( Чи можна порушити клятку, яку дав ТТБ?)
 ІV. Систематизація й узагальнення знань.
Завдання: скласти план до І-V розділів.

Гра „Займи позицію”.
- Чи можна вважати Климка боягузом? Чому?
- Як би ви вчинили, опинившись у такій же ситуації, як Климко?
VІ   Оголошення результатів навчальної діяльності.

VІІ Домашнє завдання. Прочитати 6-12 розділи повісті, вміти переказувати зміст, намалювати ілюстрацію до одного з розділів повісті ( для охочих).

ІІІ. Мотивація  навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку.
1. Робота з епіграфом.
Поясніть зміст епіграфу до уроку.
2. Вступне слово вчителя.
      У війні, як правило є переможці й переможені. Переможців, як правило, уславлюють, схи-ляють перед ними в пошані голову. А от як бути з переможеними? З тими, наприклад, хто пот-рапив на війну не з власної волі. Це дуже складне питання. Врешті-решт, ці переможені спокутують свій гріх довгим перебуванням у полоні й важкою працею. Тож не слід забувати, що людина завжди має лишатися людиною і всіма засобами намагатися не допустити зла, насильства, війни. Про це ми з вами й поміркуємо на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Ознайомлення з біографією письменниці. 
   Любов Петрівна Пономаренко народилася 25 травня 1955 року. Береги Лисогору, який часом розливався веснами аж до хат села Іванівці Срібнянського району Чернігівщини, — то незабутній рідний край дитинства поетеси і прозаїка... Ще в шкільні роки почала писати вірші. Була навіть на одній з літературних нарад обдарованих школярів у Києві. Лауреат премій «Благовіст» (1999), імені Олеся Гончара (2000), імені Панаса Мирного (2005). Член Національної спілки письменників України з 1987 року.
             Батько дівчинки Петро Йосипович Кириченко викладав математику, а мати, Мотря Пилипівна,— біологію та хімію. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут імені М. В. Гоголя (1978). Щасливим випадком потрапила на семінар молодих літераторів. Вірші, які читала, особливого враження на присутніх не справили. Але була в них точність деталі, психологічна точність, був сюжет. «А ви спробуйте писати прозу», — порадив керівник семінару.
                    І ось у видавництві Спілки письменників України 1984 року вийшла перша книжка повістей та оповідань авторки «Тільки світу», у 1999 р. — «Дерево облич», у 2005 р. — «Портрет жінки у профіль з рушницею».
                    Точність, економічність слова: там, де іншому потрібно було б сотню слів, Л. Пономаренко обходиться кількома. В авторки рідкісне новелістичне мислення. Критики відзначають мужність, поетичність, народність слова письменниці. Так, говорить вона голосом свого краю. Бо авторка мислить сучасно, і сама структура її новел сучасна, близька до образного, об'ємного мислення кіно, телебачення, живопису.

4. Словникова робота.
Гер — пан. 

Шнель — швидко. 

Гут — добре. 

Кіндер — діти. 

Фрау — звертання до жінки в Німеччині.

 

5. Бесіда за змістом твору.
— В який час відбуваються події, зображені у творі?
— Яку роботу виконували полонені німці? Де вони жили?
— Чим займався Фрідріх після робочого дня?
— Що робили діти, коли побачили скопану грядку?
— Яке він знайшов інше заняття?
— Яка трагічна подія сталася з німцем? Де його поховали?
— Чому дівчинка не зірвала квітку?
— Якою подією завершується твір?

— Пригадайте, який твір називаємо оповіданням. (Невеликий прозовий твір, у якому розповідається про якийсь епізод із життя одного або кількох персонажів.)

— Дайте визначення новели.

Новела – різновид оповідання, невеличкий епічний твір, характерними ознаками якого є:

- незвичайна життєва подія,
- напружений розвиток дії,
- несподівана розв’язка,
- героїв небагато,
- увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб,
- як правило, відсутні описи.

7. Міні-дослідження жанрових особливостей новели. 

 Завдання

Полонені: «зводили цей квартал з любов'ю і розпачем», «не любили цей народ, не любили будинки», «але тільки-но звівся фундамент...», «Фрідріх скопав маленьку грядочку...», «ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау», «у Фрідріха теж була фотокартка...», «Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли», «Саджав нас на коліна та співав...»

Дорослі: «Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував...», «...гиркав охоронець», «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх...», «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною», «...самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували», «його поховали за містом...»

Діти: «ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв'язали його травою і поставили на грядці», «І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку», «ми не могли його не дражнити», «ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав...»

- Цеглинки, які уособлюють любов полонених німців до праці, спогади про рідну домівку.

- Квіти(нагідки) — любов до прекрасного. Людина, яка любить прекрасне, не може бути жорстокою і злою в душі.

- Фотокартки — те, що з'єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим.

- Грядка — «його (Фрідріха) державка в нашому злиденному місті».

- Прикраси зі шматочків цегли (сонце і квіти) — творча натура Фрідріха.

- Квітка, що розцвіла посеред грудня — символ незнищенності людської душі, пам'ять.

- Хрест — символ смерті.

— Яка з цих деталей найбільше пов'язана з ідеєю твору? (Знайдена фотокартка. Оповідачка змогла усвідомити всю глибину страждань полоненого німця лише через багато років, коли сама стала матір'ю).

— Предметом новели є незвичайна подія. Що незвичайного трапилося у творі «Гер переможений«? (Через 50 років жінка знаходить у стіні будинку фотокартку дітей Фрідріха).

— Що більше, на вашу думку, цікавить автора: незвичайна подія чи персонажі? (Персонажі, які потрапляють у незвичайні життєві обставини, вони вражають нас своїми вчинками, глибиною душевних переживань).

— Чому автор ускладнює композицію, подавши дві розв'язки? (Хоч між ними різниця в 50 років сюжетного часу, Л. Пономаренко прагне закріпити в свідомості читача біблійні істини: любов покриває багато гріхів, любов є мірилом всіх людських цінностей).

Любов Пономаренко зізнається, що їй в літературі подобається все, що несе дух новизни і відкриття. За словами письменниці, трагічні долі героїв — то різні періоди життя її самої або близьких: друзів, сусідів, знайомих. Кожен твір — і переплаканий, і пережитий. Головне для неї не образи і картини, а життя з його глибинками і широтами, як добром, так і злом. Чи не в цьому секрет популярності Л. Пономаренко, зумовлений мистецьким кредо: «бачачи минуле і дивлячись у майбутнє, бути сучасним».

Технологія «Проблемна сітка» (з метою визначення головної ідеї твору).

1. Чи може бути злою людина, яка любить квіти?

2. Чи мали діти право на таку поведінку?

3. Чому людина повинна прощати завжди, навіть своїм ворогам?

V. Домашнє завдання. 

Підготуватися до самостійної роботи

            Лікарські рослини збирали старі люди і звичайно діти.Кожна господиня мала вдома багато цілющої рослинності.Це звичайно материнка звіробій ромашка барвінок м’ята.Замість пігулок безумовно бабусі лікувалися відварами цілющих трав.Що й казати,ми бажаємо вам здоров’я, тобто гармонії між внутрішнім і зовнішнім світом.

Завдання 2. Введіть у речення вставні слова, які стоять у дужках. Запишіть речення.

  В Україні здавна шанували барвінок,бо він зміцнює організм,загоює рани,лікує хвороби шкіри (звичайно). Лише в наш час достеменно відомо,що відвар барвінку можна вживати при лікуванні різних захворювань(на щастя).                                   Звіробій повністю використовується у народній медицині (наприклад).За даними науковців,крім знеболювання,чебрець наділений і протизапальною дією(звичайно).

Завдання 3. Прочитайте текст. Випишіть з тексту вставні слова, з’ясуйте, що вони виражають.

Лісовий готель

        Напевне, кожному доводилось бачити цю гарну квітку – дзвіночок. Але не кожен знає, що він є і лісовим готелем для багатьох комах. Уночі, коли в лісі стає прохолодно, випадає роса, комахи, безумовно, замерзають, їхні крила намокають. Ось тут і стає їм у пригоді дзвіночок, який на ніч не закриває свою квітку. Отже, заповзають  і залітають туди всі, хто хоче в теплі переночувати. Адже в квітці температура на 4-5 градусів вища, ніж зовні. Рятує комах дзвіночок і вдень - від негоди .                                                                                                                                  Таким чином, перш ніж зірвати цю красиву і добру квітку, подумай, що це –чиясь домівка.  

А) Удвох, вночі, два, довго;

Б) влітку, наспіх, вбік, бік;

В) босоніж, насилу, давно, тричі.

А) Обід був розкішний, як годилося б весільному.

Б) Він сказав, що до нього під вечір мають прийти.

В) Софійка тихенько відчинила двері й пішла додому.

А) кинути вниз, виходити звідти;

Б)зробити наперекір, сказати навмисне;

В) іти пішки, вивчити напам’ять.

А) вголос;  Б) праворуч;   В) напередодні;

А) навмисне;    Б) влітку;    В) вороже.

А) ясно;    Б) сильно;    В) швидко.

А) ушосте, обіруч;

Б) мимоволі, ліворуч;

В) відтепер, стрімголов.

Свяще..о, відмі..о, тем..о, гума..о.

А) Надворі ще (не) холодно.

Б) Відійшли ми зовсім (не) далеко.

В) (Не)веселі, а дуже сумні очі дивились на мене.

____________________________

11) Замініть фразеологізми близькими за значенням прислівниками з довідки. Вкажіть на їх розряд за значенням. До прислівників доберіть антоніми.
А) Одна нога тут, а друга там ___________________________
Б) До останньої нитки ______________________
В) Голкою ніде ткнути ________________________________
Довідка: раптово, швидко, дуже тісно, тихо, особисто, близько, поступово, відразу, дуже добре, монотонно, наскрізь.
12) З поданими словами складіть словосполучення, дібравши прислівники з довідки. Визначте головне й залежне слова. Визначте розряд прислівників за значенням.
А) Читання ______________________
Б) Виконаний __________________
В) Зібравшись __________________
Г) Танець _____________________
Довідка: дуже, нашвидку, повільно, по-кошачому, навприсядки, надворі, здивовано, сьогодні.

Контрольну роботу виконати і надіслати на  електронну пошту до 14.00 год.

Обладнання: портрет Лесі Українки у національному вбранні, фотоматеріали, виставка друкованих видань про Лесю (статті, монографії, критична література);

твори письменниці.

Теорія літератури: біографія письменника, актуальність творчості письменника, світогляд.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ  УРОКУ

Для кожної людини дуже важливо залишити після себе слід на землі. Для письменника таким «слідом» є його твори. Саме тому він прагне писати так, щоб його слово не залишило байду жим жодне серце не тільки сучасників, а й представників майбутніх поколінь.

Що стосується Лесі Українки, то можна зі 100-відсотковою впевненістю казати про те, що творчість автора «Лісової пісні» примушує хвилюватися кожного читача, глядача — будь-кого, хто мав щастя ознайомитися з безсмертними творами видатної українки. До особистості Лесі Українки й до сьогодні зберігся стійкий інтерес.

Ми відзначаємо вже 140 річницю з дня її народження. Вивчаючи біографію письменниці, спробуємо знайти відповідь на питання: у чому ж причина невгасаючої актуальності її творчості та постійного інтересу до неї як людини? Не секрет, що в наш час популярність створюється за допомогою ЗМІ. В останні роки велику роль відіграє Інтернет. Сьогодні ми створюватимемо портрет письменниці, доповнений матеріалом з інших видань, Інтернет-ресурсів зокрема. Ця робота допоможе не тільки ознайомитися з біографією цієї видатної жінки, а й дати відповідь на проблемне питання уроку.

Створення асоціативного ряду до слова жінка.

Жінка: ніжність, материнство, лагідність, чуйність, турботливість, краса, мрійливість, слабкість, чарівність, поезія, квіти, кохання… (асоціацій може бути багато).

Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському, тепер Житомирської області, в інтелігентній, «літературній» родині. Мати, відома письменниця Олена Пчілка, та батько — юрист, громадський діяч, багато уваги приділяли вихованню дітей (було їх шестеро), їхній гуманітарній освіті.

Дитячі роки Лесі минали на Поліссі в оточенні дивовижних краєвидів. Дівчина росла веселою і жвавою, розумницею і чепурушкою. Серед ровесників виділялася здібністю і працьовитістю. Дружила з селянськими дітьми, знайомилася з народними звичаями, традиціями, фольклором Волині. Химерний світ української міфології з її мавками, перелесниками, русалками зачарував вразливу дівчинку. Маленька Леся так повірила в існування фантастичних істот, що потаємно вночі, перемагаючи страх, бігала в ліс і там шукала мавку. У поемі «Про велета», написаній в останній рік життя, Леся Українка згадує:

Давно, в дитячий любий вік,
 в далекім ріднім краю
 я чула казку. Чула раз,
 а й досі пам'ятаю.

Леся дуже любила музику, старанно вчилася грати на фортепіано. Вважала навіть, що з неї був би кращий музика, ніж поет. Але хвороба (туберкульоз кісток) змусила перервати це захоплення. З болем прощалася з інструментом, якому виливала свої радощі й жалі в поезії «До мого фортепіано». Проте музика відлунюється в багатьох творах, про що свідчать заголовки: «Сім струн», «Мелодії», «Ритми», «Пісні про волю», «Лісова пісня».

Через хворобу Леся не змогла ходити до школи, не вчилась у жодному навчальному закладі. Але, наполеглива і працьовита, вона здобула глибокі і різнобічні знання самотужки. Особливо добре знала літературу — вітчизняну і світову, володіла класичними й основними європейськими мовами, що дало змогу читати в оригіналі твори багатьох письменників світу, перекладати з грецької, французької, німецької, англійської, італійської, польської мов. Історію так досконало вивчила, що у 18 років написала підручник «Стародавня історія східних народів». З юних років цікавилася філософією, знайомилася з основами суспільних наук.

На вироблення світогляду Лесі Українки, на формування й постійне зростання її творчого таланту, художнього мислення мали великий вплив три чинники.

Перший із них — вплив оточення, серед якого вона жила. Сюди належать батько Лесі, Петро Косач — член старої київської громади, культурна, освічена й гуманна людина; її мати, Ольга Косач — відома українська письменниця, під чиїм пильним поглядом Леся Українка робила свої перші поетичні кроки і кому завдячувала головним чином всеохопною любов'ю до рідної мови, рідної пісні й свого народу. Життя змалку серед українських селян, дослухання до народних пісень, казок і легенд, з одного боку, й висока культурна атмосфера в сім'ї Косачів, зокрема безпосередні взаємини родини Косачів з родинами Старицьких і Лисенків, з другого, мали великий вплив на духовне життя й інтелектуальний розвиток письменниці. До цього також приєдналися живі й жваві зв'язки з дядьком — Михайлом Драгомановим, який привертав її увагу на питання суто літературні й наукові, суспільні й політичні.

Другий з них — чудове довкілля розкішних волинських лісів, що збудило в Лесі Українці любов до природи, яка не полишала її впродовж життя, де б вона не перебувала: в Україні чи далеко від неї — в Єгипті, Сан-Ремо, на Кавказі тощо.

Третім важливим чинником, що мав уплив на всю творчість Лесі Українки, надаючи їй глибокого філософського й емоційного змісту, були обставини важкої та невиліковної хвороби поетеси. Власне, вони й змушували письменницю часто перебувати на самоті, в колі власних думок, спонукали до самозаглиблення, приневолювали зусебіч продумувати й розглядати життєві явища й проблеми, наполегливо шукаючи на них відповідей у роботі власної думки та у творах світової літератури.

Швидкому розвитку письменницьких здібностей Лесі Українки сприяла творча атмосфера, у якій зростала, її оточення, серед якого були Михайло Старицький, Микола Лисенко.

Коли дівчинці було дев'ять років, заарештували за революційну діяльність її тітку Олену Антонівну Косач. Ця подія надзвичайно схвилювала Лесю, і вона написала вірш «Надія» — перший відомий нам твір письменниці. Глибоко вразила Лесю трагічна загибель у каторжанській тюрмі в снігах Забайкалля революційної народниці Марії Ковалевської, матері її найближчої товаришки. У вірші «Віче», згадуючи свої дитячі забави серед руїн замку Любарта в Луцьку, Леся Українка говорить, що діти «таємні товариства закладали», співали «червоні пісні». Відтоді в душі маленької дівчинки — майбутньої великої поетеси — проростали перші зерна протесту і непокори, розуміння того, що живе вона «у небезпечний час», який вимагає «боротись до загину». Відтоді і на все життя її захоплює герой, який, «до землі прибитий списом, шепотів: «Убий — не здамся!» («Мрії»).

Уперше ім'я Лесі Українки з'явилося 1884 року у львівському журналі «Зоря», де було надруковано вірші 13-літньої поетеси «Конвалія» і «Сафо». З того часу її твори все частіше публікуються в різних виданнях, а 1893 року у Львові вийшла перша поетична збірка «На крилах пісень».

З кінця 80-х років Леся Українка живе в Києві. Вона стає душею літературного об'єднання творчої молоді «Плеяда», часто буває також на потаємних сходах, де читають і обговорюють реферати на політичні теми, ведуть гарячі дискусії.

Плеядівці намагалися працювати для народу. Вони готували популярні видання з історії, географії, перекладали твори російської і світової зарубіжної літератури, писали власні твори на актуальні теми. З «Плеядою» пов'язаний початок роботи Лесі Українки — прозаїка. Вона пише оповідання «Така її доля», «Святий вечір», «Весняні співи», «Метелик» та ін., які публікують у журналах «Зоря», «Дзвінок». Одночасно молода письменниця займається перекладами, віддаючи цій справі багато часу й енергії. Першою ластівкою був переклад оповідань М. Гоголя «Запропаща грамота» та «Зачароване місце», який здійснила Леся разом із братом Михайлом (виданий 1885 року у Львові). Та найбільше уваги приділяє вона поезії Генріха Гейне. 1893 року у Львові з'явилась українською мовою «Книга пісень» німецького поета, куди ввійшли 92 переклади Лесі Українки.

Та це був час не лише невгамовної праці, крилатих злетів, надій і сподівань. Це одночасно й роки важких страждань молодої дівчини, у якої «була весна, та тільки за вікном». Пекуче боліла нога, вражена туберкульозом.

Лікарі радили теплий клімат. І почалися мандрівки в теплі краї, у «добровільне вигнання». Перша поїздка 15-річної Лесі до Чорного моря викликала багато вражень, які вилилися в ліричному циклі «Подорож до моря». А далі була Болгарія з дуже дорогою для неї зустріччю з Михайлом Драгомановим, який там жив як політичний емігрант. Далі Крим і його поетичний резонанс «Кримські спогади» та «Кримські відгуки», «Іфігенія в Тавріді». Пізніше Італія, Єгипет.

Тут, у Криму, 1897 року Леся Українка познайомилася з С. К. Мержинським. Це була надзвичайна людина. Революціонерромантик, за словами сучасників, він був одним з перших пропагандистів марксизму в Україні та в Білорусії. Лесю Українку вражала душевна краса цієї людини, постійне внутрішнє горіння, глибока інтелігентність, самовідданість у роботі. Мержинський високо цінував письменницьку працю Лесі Українки, шанував її талант, силу волі. Через сприяння Сергія Костянтиновича поетеса знайомиться з редакцією петербурзького журналу «Жизнь», де публікує літературно-критичні статті «Малорусские писатели на Буковине», «Заметки о новейшей польской литературе», «Два направления в новейшей итальянской литературе», «Новые перспективы и старые тени».

Велике горе спіткало Лесю Українку: в березні 1901 року Помер Сергій Мержинський, людина, для якої вона «почала нову мрію життя, вмерла і воскресла».

«Уста говорять: «він навіки згинув!» А серце каже: «Ні, він не покинув!», — так починається одна з поезій, присвячених Мержинському. Його образ оживає у віршах «Завжди терновий вінець», «Порвалася нескінчена розмова», «Квіток, квіток, як можна більше квітів…» та в багатьох інших. Тим часом слова поетеси ширилися по Україні. У статті «Леся Українка» І. Франко ставить її творчість поруч з Кобзаревою: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хворої дівчини».

1899-го року у Львові виходить друга поетична книжка Лесі Українки — «Думи і мрії», письменниця активно друкується в журналах «Народ», «Житє і слово», «Літературно-науковий вісник», готує нову збірку. «Відгуки», яка вийшла у Чернівцях 1902 року.

Революційні події 1905 року вносять новий струмінь у творчість письменниці. «Мріє, не зрадь… хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною», — такими словами зустріла вона час народного повстання. Того року Леся Українка багато мандрувала. У Тбілісі бачила калюжі крові на тротуарах, у Києві — вуличні бої, у Петербурзі була свідком страйку, маніфестацій.

У своїй творчості Леся Українка тяжіла до ліро-епосу, вона написала багато поем, серед яких виділяються «Давня казка», «Роберт Брюс, король шотландський», «Ізольда Білорука». І хоч переважають запозичені сюжети, це не значить, що авторка відривалась від рідного ґрунту. Незважаючи на «чужі» образи, поетеса ставить проблеми, які були злобою дня тогочасного суспільства.

Продовжуючи роботу в галузі перекладу, письменниця звертається до драми Гергарта Гауптмана «Ткачі», з польської на українську мову перекладає вірші Марії Конопницької, з італійської — Ади Негрі. Для російського читача готує і видає в Ростові-на-Дону оповідання Івана Франка «На дне», «К свету», «Сам виноват», «Хороший заработок».

Особливе місце у творчій біографії Лесі Українки посідає фольклор. Починаючи з ранніх літ («Русалка») і закінчуючи останніми творами («Про велета»), він органічно входить в образний світ письменниці. Цьому прислужилась її невтомна систематична праця над збиранням скарбів народної духовної культури. Леся записувала обряди, пісні, думи у виконанні кобзарів, щоб врятувати від забуття. У спадщині письменниці зберігається рукописний зошит колодяженських пісень (весільні, обжинкові, родинно-побутові, веснянки, колядки), друкована збірка «Дитячі ігри, пісні й казки» (1903), упорядкований збірник «Народні пісні до танцю» (54 тексти). 30 записів веснянок і пісень за допомоги Лесі Українки зробив Микола Лисенко, 225 пісень увійшло до збірки «Народні мелодії. З голосу Лесі Українки», яку упорядкував і видав 1917 року її чоловік Климент Квітка.

В останні роки життя Лесі Українки невблаганно прогресувала хвороба, з якою вона вела «тридцятилітню війну». Поетеса вимушена покинути Україну, холодний клімат не дозволяв жити в рідній стороні, і вона оселяється на півдні. Літом жила на Кавказі — у Кутаїсі, Хоні, Телаві, де служив її чоловік Климент Квітка, а на зиму виїжджала в Єгипет. «Найгірше мені те, що я тепер і писати не завжди можу, — скаржилась у листі до Бориса Грінченка, — бо часто від виснаження голова не служить, і то так, як ще зроду у мене не бувало, хіба після операції». В одну із мандрівок до Єгипту в січні 1911 року в морі, серед снігової бурі, закляклою від холоду рукою, вона записала:

Хто не жив посеред бурі,
 той ціни не знає силі,
 той не знає, як людині
 боротьба і праця милі.

Боротьба і праця. Такий був зміст усього життя Лесі Українки, життя, гідного подиву і захоплення. 1 серпня 1913 року в невеличкому грузинському містечку Сурамі Леся Українка померла. Не лише в Україні, але й у петербурзькій, московській пресі, у Грузії і Білорусії, навіть на Далекому Сході були вміщені некрологи на її смерть. «До нас докотилась сумна чутка, — писали робітники з Миргорода, — що не стало славної поетеси Лесі Українки. З приводу смерті поетеси ми, робітники, прилучаємо свій жаль до великого смутку неньки України. Спи ж спокійно, наша сестро, ти була людиною і не даремно жила у світі. Твоя муза найшла співчуття і в душі робітника».

Тіло Лесі Українки перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі. Похорон поетеси перетворився у велику народну демонстрацію. Море людей, море квітів, жандарми, які супроводжували процесію, зрізали червоні стрічки з вінків, забороняли промови, співи. Але людей прибувало, були й промови, співи.

Велика українська поетеса «оберталася в легенду».

·         Яку роль у формуванні характеру та світогляду письменниці відіграла 30-річна боротьба з хворобою?

·         Чому ці слова Лесі Українки можна вважати девізом усього її життя:

·         Так! Я буду крізь сльози сміятись,
 Серед лиха співати пісні,
 Без надії таки сподіватись,
 Буду жити! Геть думи сумні!

·         Доведіть, що у формуванні світобачення письменниці значне місце посідає родина та культурне оточення.

·         Яку роль у формуванні особистості поетки відіграє М. Драгоманов?

·         Як вплинула на поетичне світосприйняття Лесі Українки природа Волині?

 

Леся Українка — мужність, нескореність, освіченість, митець, поезія, загадка, завзяття, воля, патріотизм, пристрасть, музика, філософія, наука, революція, творчість, романтичність, кохання.

1 - й у ч е н ь. 25 лютого 2011 року в Україні на державному рівні відзначався 140-річний ювілей з дня народження видатної української поетеси і письменниці Лесі Українки. (Постанова Верховної Ради України від 21 жовтня 2011 року № 2633 «Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки). Як це було.

У Києві 25 лютого о 12:30 біля пам'ятника Лесі Українці (станція метро «Печерська») відбулися поетичні читання «140 рядків для Лесі», участь у яких узяли не менш ніж 14 найкращих українських сучасних поетес, повідомляє ZN.UA. Вони почали виступ з десяти Лесиних рядків, а продовжили власними творами.

«На батьківщині Лесі Українки, в місті Новоград-Волинський Житомирської області було презентовано екскурсійний маршрут «Мала батьківщина Лесі Українки». У бібліотеках міста відкрито книжково-ілюстративні виставки, виставки-портрети, в інтернеті розміщено віртуальну виставку «Поетеса зламу століть», — повідомляє УНІАН.

25 лютого в Новограді-Волинському в музеї родини Косачів були виставлені картини художників — членів групи Пулинського земляцтва із селища Червоноармійськ, також відбулася науково-практична конференція, присвячена Лесі Українці.

«У Львові до дня народження письменниці показали чотири постановки вистави «Лісова пісня». Три театри презентували свої постановки в рамках Всеукраїнського театрального фестивалю «Ні, я жива, я буду Вічно жити!», який тривав 25–27 лютого у Львівському муніципальному театрі. Ще одну «Лісову пісню» представили у театрі імені Леся Курбаса», — повідомляє ZAXID.NET.

Крім того, «…з 16 по 28 лютого у львівській центральній міській бібліотеці імені Лесі Українки відбувся цикл святкових заходів. Це, зокрема, презентація збірки дитячої письменниці Дар'ї Іваницької «Леся Українка — дітям» та бібліографічний огляд творів про Лесю Українку «Трагедія великого роду», художній вернісаж, літературна вікторина та конкурс малюнків», — повідомили у прес-службі львівської обласної адміністрації.

У Луцьку відбулося кілька тематичних виставок. Зокрема, в музеї Лесі Українки — ювілейна експозиція «У піснях наших завжди сяятимуть зорі», у Волинському національному університеті імені Лесі Українки — виставка художніх робіт викладачів та студентів Інституту мистецтв, у бібліотеці ВНЗ — виставка літератури, присвячена 140-річчю з дня народження Лесі Українки та 100-річчю з часу написання драми-феєрії «Лісова пісня».

25 лютого Волинь побачила балет «Лісова пісня» у виконанні артистів Донецького національного академічного театру опери та балету імені А. Б. Солов'яненка, а також виставу Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка «Голгофа» за драмами Лесі Українки«Одержима» і «На полі крові».

У Палаці культури Луцька відбувся V Всеукраїнський конкурс хорового мистецтва імені Лесі Українки.

2 - й у ч е н ь. Ювілей Лесі Українки відзначили також за кордоном. Так, наприклад, у Берліні відбулося покладання квітів до меморіалу Лесі Українки. Нагадаємо, що в серпні 2010 року в столиці Німеччини була відкрита меморіальна дошка Лесі Українці.

«У столиці Естонії Таллінні 26 лютого о 15:00 в Будинку Братства чорноголових відбувся вечір, присвячений 140-річчю Лесі Українки. Прозвучали музичні номери, читалися твори Лесі Українки, виступали ансамблі «Журба», «Відлуння», хор «Провесінь», — повідомляє Postimees.

У російському місті Владивосток 25 лютого о 15:00 за місцевим часом у центральній бібліотеці ім. А. П. Чехова пройшов літературно-музичний захід «Я квіти на морозі посію». Гостей ознайомили із самобутньою творчістю поетеси, перед ними виступили Український народний хор імені А. Кріля Горлиця, повідомляють Regions.ru.

День народження Лесі Українки відзначили також у Баку, у Гарадагському районі в парку, що носить ім'я Лесі Українки, біля погруддя великій поетесі. На заході учні Української недільної школи прочитали вірші Лесі Українки українською мовою, а школярі Гарадагського району — азербайджанською мовою. На заході побував повірений у справах України в Азербайджані Мирослав Блащук, повідомляє агентство АРА.

Доказом світового визнання української письменниці є те, що творчість Лесі Українки вивчають у країнах, які знаходяться дуже далеко від її батьківщини. Наприклад, у Китаї. У китайських перекладах поезії Лесі Українки з'явилися вперше ще 1921 року, вдруге — 1948 — до 35-ліття від дня смерті славетної поетки. Її вірші перекладав відомий літератор і вчений Ґе Баоцюань. Дослідженнями громадської діяльності та творчості української поетеси займалися професори Хе Жунчан та Чжу Хун у Центрі вивчення України Уханського університету (створений ще в 1960-х рр.). Директор центру Хе Жунчан 1990 року був на першому конгресі Міжнародної асоціації україністів у Києві, а 1991 року виступав з доповіддю на міжнародній конференції у Луцьку «Леся Українка і світова культура». Сьогодні дослідженнями творчості Лесі Українки займається професор Уханського університету Куан Цзенцзюнь.

·         Про що свідчить зібрана учасниками групи інформація про святкування ювілею Лесі Українки? (Творчість української поетеси має світове значення — її знають і люблять не тільки в Україні, а і за кордоном.)

·         Згадайте ювілейні заходи. Про що свідчить їх різноманітність? (Твори великого майстра слова актуальні і цікаві сучасникам. Творчість Лесі та її особистість вплинула не тільки на розвиток сучасної літератури, а й на розвиток науки, туризму, театру. Вона надихає на створення нових творчих колективів, викликає появу нових художніх та наукових видань. Її поезії пробуджують у людях кращі почуття.)

 

1. Людина, яка засвідчила перевагу сильного духу над слабким тілом.

·          «…від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї хворої, слабосильної дівчини» (Іван Франко).

·         Щоб збагатити своїх співвітчизників досвідом інших країн, знемагаючи від невимовного болю, Лариса Косач досконало вивчила десять іноземних мов, з яких перекладала українською перлини світової класики (до слова, і її твори виходили 22-ма різними мовами нашої планети). Проте, за переконанням Михайла Грушевського, залишалася водночас «глибоко національною у своїй основі, всім змістом своїм зв'язаною нерозривно з життям свого народу».

·         А історик культури Іван Огієнко (митрополит Іларіон) акцентував увагу: «Леся Українка у розвої української літературної мови має чи не найвидатніше місце. Твори Лесі Українки завжди мають із криці викутий словник».

·         Поет та історик культури Євген Маланюк вважав, що Леся Українка пішла далі, аніж Тарас Шевченко, який «був проявом не так нації, як нашої (дуже складної!) раси, її підземно-тектонічних, ще незбагненних нами, до кінця не просвітлених глибин».

·         А ось Леся Українка — це «вже явище національне. Це прояв нації — напередодні її політичного відродження й спізненого культурного самоусвідомлення. Щось від французької Жанни д'Арк було в ній. І чи не роль саме Жанни д'Арк в нашій літературі, а тим самим і в історії нашого народу відіграла ця хвороблива й така прекрасна у своїй високій простоті донька княжої Волині… Це визнали в тому числі й сучасники Лесі Українки, перетворивши похорони поетеси на масову маніфестацію, під час якої поклали на могилу поетеси вінок із написом: «Ясній провідній зорі».

·         Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків із діаспорою Львівського національного університету «Львівська політехніка» написала: «Леся хотіла зробити те, чого ми не можемо зробити дотепер — ввести нашу літературу в світовий контекст».

 

·         Яку роль у формуванні характеру та світогляду письменниці відіграла тривала боротьба з хворобою?

·         Доведіть, що на формування світобачення письменниці значний вплив мала родина та культурне оточення.

·         Доведіть, що творчість Лесі Українки цікава сучасникам.

 

Зверніть увагу на інтерес до особистості поетеси за межами України.

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Скласти хронологічну таблицю життя і творчості письменниці.

3. З доступних джерел (Інтернету, зокрема) дібрати матеріали про збірку «На крилах пісень».

4. Творче завдання: Лесю Українку називали дочкою Прометея. Чому? Напишіть відповідь у вигляді невеличкого твору-роздуму. (Коментар учителя, повторення алгоритму створення твору-роздуму.)

5. Індивідуальне випереджувальне завдання: Неоромантизм у світовій та українській літературі, загальна характеристика неоромантизму Лесі Українки. Ознаки неоромантизму.

·         Що в біографії письменниці вас найбільше вразило і схвилювало?

·         Чи збігається ваше уявлення про поетесу, отримане на уроці, з першим уявленням про неї, що виникло у вас після ознайомлення з її творами у попередніх класах?

 

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Обладнання: словник літературознавчих термінів, дидактичний матеріал (тестові завдання), аудіозапис.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Виразне читання поезії Лесі Українки напам’ять (2-3 учні).

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

✵ Як би ви охарактеризували поезію Лесі Українки за читацьким сприйняттям?

Про видатну поетесу написано багато наукових розвідок, художніх творів, але загадка її геніальності та сили духу залишається. Тому ми продовжимо говорити про талановитого автора, про Ларису Петрівну Косач. Це буде для вас зустріч з чудовою лірикою видатної поетеси. У нас на уроці присутні «Літературознавці». (характеризують літературну діяльність авторки, створюють словничок літературознавчих термінів), «Дослідники». (визначають тему та ідею віршів, аналізують поезії, звертаючи увагу на художні засоби, строфи).

ІV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Коли розповідь ведеться про «жіночу поезію». то найчастіше у ній насамперед відзначають ніжність, м’якість, особливу задушевність, милосердя і доброту ліричної героїні. Усе це ми, безумовно, знаходимо у творах Лесі Українки. Проте не слід забувати про те, що, як поет-лірик, вона сформувалася в ту епоху, котра привела до пошуків нової особистості — борця і героя, мислителя і мрійника. І тому в симфонії поетичного слова, овіяного жіночністю, звучать такі виразні життєстверджувальні мотиви: мотиви уславлення мужності й сили людського духу.

Вже рання тематична лірика Лесі Українки відзначається своєрідністю й оригінальністю. Поезії «Contra spem spero!». «Лагідні весняні ночі». «Якщо прийде журба». «До мого фортеп’яно». цикл «Сім струн». виразно засвідчили вихід української поезії за межі традиційних мотивів і поетичних форм. Іван Франко високо оцінив ці твори поетеси. Відзначав, що в них окремі «прекрасні строфи». де авторка «не віддається песимізмові». Адже сама назва поезії «Contra spem spero!». (1890) в перекладі з латини означає «без надії сподіваюсь». Великий Каменяр із захопленням говорить про Лесю, дивуючись, що у цієї «слабосильної хворої дівчини». стільки мужності, стільки любові до життя, стільки пристрасті в художньому слові, що з нею не зрівняється жодний поет, бо лірика тієї пори часто перепліталася нотками безнадії, розпачу, розгубленості.

«Вона помалу доходить до того, — констатує Франко, — що може виспівувати найтяжчі, розпучливі ридання і тим співом не будити в серцях розпуки та зневіри, бо у самої в душі горить могуче полум’я любові до людей, до рідного краю і широких людських ідеалів, ясніє сильна віра в кращу будущину». Це справді так, адже свої пісні, свої думки поетеса дарувала людям, щоб жагучим вогнем палити байдужих, освітлювати нації шлях до верховин духовності й краси.

Поезія «Contra spem spero!». — не тільки творче, але й життєве кредо поетеси. Ця велика і мужня жінка понад усе цінувала незламність сили людського духу, вміння людини подолати себе й обставини, які виникають на життєвому шляху, і сама подавала такий приклад — вела тривалу й виснажливу боротьбу з хворобою. З самого дитинства вона була упевнена в тому, що «сором хилитися, долі коритися!». Хоч доля поетеси приготувала для неї чимало випробувань (тяжка хвороба, передчасна смерть коханого), вона була мужньою, завжди знаходила в собі сили протистояти тим випробуванням.

Леся змалку знала собі ціну, ненавиділа почуття жалості й ні від кого не приймала співчуття. Вона не дозволяла опускатися «безсилим рукам». прагнула праці без відпочинку, знаючи, що «людині боротьба і праця милі». — а творчість, велика наполеглива праця митця допомагали їй у цьому.

У поезії «Contra spem spero!». Леся Українка висловлює оптимістичну віру у своє поетичне покликання. Цей «безнадійно-надійний». вірш вона будує на контрастних образах: з одного боку, відчуття гнітючості та зневіри, з другого — оптимістичний настрій, сподівання. Зневіру передано за допомогою образів суму: «думи, ви хмари осінні». «у жалю, в голосінні». «сльози гіркі». «серед лиха». «без надії». «думи сумні». «на вбогім сумнім перелозі». Протилежними до цього ряду виступають оптимістичні, радісні образи: «весна золота». «мелодії літа». «сміятись». «співати пісні». «жити хочу!». «барвисті квітки». Поєднання цих контрастних ліній формує образну систему твору, в якій голос поетеси звучить виразно й піднесено.

Цей вірш належить до лірики «чуття». що є художнім вираженням «крику душі». прагненням молодої жінки жити повнокровним життям навіть тоді, коли на заваді стають особисті й суспільні перешкоди.

Перепони, що виникали на Лесиному життєвому шляху, лише додавали їй енергії й снаги:

Так! Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні.

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Цей вірш, як і вся творчість письменниці, — яскраве свідчення титанічного духу Лесі Українки, яка ладна була забути про власний біль, готова була виконувати найважчу роботу задля щастя свого народу.

Дійсність царської Росії уявлялась Лесі Українці в образі міцної льодової кори, морозу. Цим силам вона робила виклик, висловлюючи готовність «сіять квітки на морозі». «лить на них сльози гіркі». поки не розтане лід і не зійдуть квіти — квіти добра і щастя для людей.

Своє життя Леся називала «темною ніччю». свої думи — «хмарами осінніми». свій шлях — дорогою на «гору круту крем’яную». куди підіймалася, несучи «камінь важкий». а сама була ясним променем, що пробиває «темряву ночі». яскравою квіткою, яка «на вбогім сумнім перелозі». розцвіла в лютий мороз, зіркою, яка осяяла тернистий шлях до волі. Вона кликала «без надії сподіватись». вірила, що квіти, посіяні на морозі, зійдуть і настане «весела весна»; вона «сміялася крізь сльози». і «серед лиха співала пісні». Це було гасло її життя.

Леся Українка слово зробила зброєю в боротьбі за світлу мрію, «безжалісним мечем». що карає ворогів народу й стоїть на заваді до здійснення найзаповітніших сподівань.

Поезія «Contra spem spero». назва якої в перекладі з латини означає «без надії сподіваюсь». написана 19-річною Лесею Українкою. У цей період перед нею постав вибір: чи бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично), чи перемогти. Леся не піддалася, вона поставила перед собою мету — і перемогла. Наперекір зловісним «осіннім хмарам». вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям, про що написала у листі до брата (відомого у літературі як Михайло Обачний): «Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся здіймати «сізіфовий камінь». догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша:

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать…».

Леся Українка — образ сильної, вольової людини, борця, якому протистоять люди із рабською психологією, настроями розпачу, зневіри. Вірш «Contra spem spero.. !». сміливо можна взяти за епіграф до всієї творчості поетеси: у ньому звучить оптимістична віра людини у своє поетичне призначення. Хоч вірш написаний у той період, коли напади болю в нозі, ураженій туберкульозом, рідко змінювалися тимчасовим полегшенням після лікування.

Боротьбу проти тяжкої хвороби Леся Українка жартома називала «сізіфовим каменем». Вона хоче вселити віру: людина стає сильною тоді, коли усвідомлює свою відповідальність перед народом. Ліричний герой висловлює готовність «сіяти квітки на морозі». поливати їх сльозами, поки не розтане лід і не зійдуть квіти добра, радості і щастя.

✵ Які життєві обставини спричинили написання твору?

✵ Визначте провідну думку поезії. (Вболівання за долю рідного народу, місце особистості в суспільному житті, заперечення пасивного співчуття стражданням народу.)

✵ Як поетеса розуміє своє місце в суспільстві? (Активна життєва позиція: «Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі…». «В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей».)

✵ Які рядки з цього вірша, на вашу думку, під час декламації слід прочитати найбільш емоційно? (Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! / Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа? /… / Так! я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Буду жити! Геть думи сумні!)

✵ Як використано контраст у поезії? Наведіть приклад. («… я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надїі таки сподіватись»; «несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать»; «Буду сіять квітки на морозі. ..».

✵ Який загальний настрій поезії? Чи є в ній місце суму, відчаю, безнадії?

✵ Які романтичні образи створено авторкою? (Лірична героїня — самотня, трагічна, вольова, незламна. Вона протистоїть імперії, але ця непересічна особистість, яка веде відчайдушну внутрішню боротьбу зі своєю недугою і зовнішню — із самодержавством своїм словом, — це незламний борець.)

✵ Доведіть символічність твору. (Символічними є образи, поєднані у пари за принципом контрасту: осені і весни, сумного перелогу і барвистих квіток, льодової кори і гарячих сліз, важкого каменя і веселої пісні, темної ночі і провідної зірки. У поезії імперію, яка запроваджувала політику утисків, заборон і рабської покори, символічно названо «довгою темною нічкою невидною». На «вбогім сумнім перелозі». «барвисті квітки». символізують волелюбні визвольні ідеї. Символічним образам, які уособлюють самодержавство («льодова кора». «крута, крем’яна гора». «темна ніч»., протиставлені ті, що символізують визволення («барвисті квіти». «весела весна». «зірка провідна». (прийом контрасту).)

✵ Нічка невидна — символ похмурого життя

✵ Зірка провідна — надія, світло, сподівання

✵ Весна золота — передчуття оновлення, прогресу

✵ Квітки на морозі — життя наперекір смерті

✵ Весела пісня — поетичне слово, пронизане оптимізмом

✵ Пригадати фразеологізм «сізіфова праця». його лексичне значення.

✵ Визначте віршовий розмір, спосіб римування та риму. (Анапест, перехресне римування, чоловіча рима)

✵ Які ще художні засоби використано в поезії і з якою метою? (Епітети: «хмари осінні». «весна золота». Вони підкреслюють оптимізм героїні. Анафора «Буду сіять». надає героїні відчуття впевненості у своїх діях. Градація — наростання настрою непохитності прийнятого рішення: «хочу крізь сльози сміятись». «Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать». «Буду пісню веселу співать». «я буду крізь сльози сміятись». «Буду жити! Геть думи сумні!».)

✵ Дайте характеристику ліричної героїні вірша. (Сильна, незламна, вольова особистість, яка сповнена мрій і сподівань на краще, готова битися до перемоги)

✵ Знайдіть рядки, які можна вживати як афоризми. (Як афоризми звучать усі протиставлення: «Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота!».

✵ Знайдіть алюзію в поезії. («Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать». — ці рядки нагадують міф про Сізіфа, який такий же важкий камінь намагався закотити на гору)

✵ Чи збігається життєва позиція ліричної героїні вірша зі ставленням самої авторки до життя? (Поезія «Contra spem spero». є своєрідною програмою дій, це гімн життю і боротьбі. Повставши проти духовної деградації, яку нав’язувала поетесі її фізична недуга, вона виграла свою «весну золоту».)

Тема: поетеса проганяє жалі й голосіння, які ввірвалися в молоде життя.

Ідея: вболівання за долю рідного народу, заперечення пасивного співчуття його стражданням.

Жанр: поезія громадянської лірики.

Лірична героїня: активна, вольова, цілеспрямована, рішуча, прагне діяти, відповідальна перед народом, свій обов’язок вбачає у боротьбі, свідома у виборі життєвої долі.

Строфи: 9 чотирядкових:

1 — окреслення теми;

2-7 — утвердження волі до боротьби;

8 — зміна настрою;

9- віра в перемогу, надія на майбутнє.

✵ Латинський заголовок;

✵ міфологічний образ Сізіфової праці;

✵ повтор «Я буду». — створення композиції.

Оглядаючись на свій письменницький шлях з відстані кінця 1911 року, Леся дає таку самохарактеристику: «Життя ламало тільки обстанову навколо мене, а вдача моя, виробившись дуже рано, ніколи не мінялась та вже навряд чи й зміниться. Я людина еластично-уперта, скептична розумом, фанатична почуттям, до того ж давно засвоїла собі «трагічний світогляд». а він такий добрий для гарту.

Повертаючись із Єгипту в травні 1913 року, останній раз відвідала Леся Українка Київ. Українська громадськість влаштувала поетесі врочисту зустріч. З Києва Леся Українка знову повернулася на Кавказ, в Кутаїсі. Крайня грошова скрута призводить навіть до того, що доводилося продавати хатні меблі, аби прогодуватись. Лікування в Єгипті на цей раз не допомогло, загострення хвороби прогресувало. Та ця героїчна жінка продовжує працювати, не полишає своєї єдиної зброї — творчості.

Визначити провідну думку поезії «Слово, чому ти не твердая криця». (вірш, у якому змальовано та висвітлено крик душі полум’яний, заклик до боротьби за соціальне і національне визволення).

Жанр поезії: громадянська лірика.

Тема твору: звернення до слова, як до могутньої зброї в руках людини.

Ідея: уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч. Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що може захистити людську гідність та добитися справедливості. Лірична героїня прагне вдосконалити його й передати «месникам дужим».

✵ епітети: твердая (криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); іскриста (зброя); невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки);

✵ метафори: слово — «зброя іскриста». «єдиная зброя». «меч на катів». «щира, гартована мова»;

✵ риторичні звернення до слова.

Римування: парне.

Віршовий розмір: чотиристопний дактиль.

Підтвердити, що твір побудований на персоніфікації. (До свого слова авторка звертається як до живої істоти, порівнюючи його з гострим мечем та іскристою зброєю. Система вдало дібраних епітетів допомагає створити образ, який став символом не лише Левиної поезії. Поетеса вважає, що слово може бути «мечем на катів». не лише в її руках. І коли не залишиться сил у неї, нові месники підіймуть зброю і кинуться одважно до бою: «Зброє моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти хворим рукам!». Майстер слова розуміє, що боротьба буде нелегкою, будуть поразки і страшні жертви, але це не лякає її. Таким вагомим та впевненим є слово Лесі Українки.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання учням. Свої думки обґрунтуйте, вибравши п’ять найважливіших (на ваш погляд) крилатих висловів, які є промінчиками душі поетеси. (Учні переносять промінчики — думки схематично, утворюючи сонце)

✵ Любіть волю, честь і славу.

✵ Я честь віддам титану Прометею.

✵ Крилате слово — ото моя стріла.

✵ Хай сяє над людьми правда і надія.

✵ Веселкою моя надія грала,

✵ Горда, ясна, огнистая мова.

✵ Мій дім — мій храм.

✵ Буду жити! Геть думи сумні!

✵ Слово, моя ти єдиная зброя!

1. Стильовою домінантою творчості Лесі Українки є:

А реалізм;

Б імпресіонізм;

Г сентименталізм.

2. Справжнє прізвище Лесі Українки.

А Олександра Білозерська;

Б Марія Вілінська;

Г Олена Пчілка.

3. Назва вірша «Contra spem spero!». перекладається з латини як:

А мріє, не зрадь;

В надія помирає остання;

Г пам’ятай, що живеш.

4. Вірш «Contra spem spero!». побудований на…

А порівняннях;

Б риторичних запитаннях;

В оксиморонах;

5. «Чи не одиноким мужчиною на новочасну соборну Україну». Лесю Українку назвав…

А Іван Карпенко-Карий;

В Михайло Коцюбинський;

Г Василь Стефаник.

6. Перша збірка Лесі Українки «На крилах пісень». побачила світ завдяки активному сприянню…

Б Панаса Мирного;

В Олени Пчілки;

Г Ольги Кобилянської.

7. Прочитайте наведений уривок із вірша «Contra spem spero!». Лесі Українки:

В уривку використано

А персоніфікацію;

Б метонімію;

В гіперболу;

8. Провідним мотивом вірша «Contra spem spero!». Лесі Українки є…

А заперечення права молодої людини на справжнє щастя;

Б любов до рідного краю, його історії;

Г місце митця в суспільному житті.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Що найбільше вразило вас у житті Лесі Українки? В одному з листів вона писала: «Не знаю, чи буде хто з молодшого покоління згадувати про мене… Але я б хотіла на те заслужити». Як ви думаєте, чи заслуговує Леся Українка на те, щоб її згадували, читали її твори?

Є вислів: «Життя Лесі Українки — подвиг». Чи можна вважати її життя подвигом? Чому?

Підбиваючи підсумки нашого уроку, хочу зазначити, що життя Лесі Українки було піснею — піснею мужності й любові, добра та справедливості, натхненною думкою про Україну:

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Бути світлим променем для інших, самому дарувати світло — ось найвище щастя для Лесі Українки: в ньому скільки ніжності та тепла, світла, що потужно пробилося до нас із минулого.

4. Заключне слово вчителя

Леся так жила і так творила: заради людей, в ім’я їхнього щастя. Вона, мов легендарний Прометей, запалила вогонь свого життєдайного Слова і понесла його людям, так само, як нескорений титан; віддала його тим, хто страждав; приймала жорстоку покуту і так само не корилася немилосердній долі.

Думаю, що Леся Українка, як особистість може бути взірцем і для вас, і для сучасної молоді. Тому що справдилась її мрія про незалежну вільну Україну. І весь український народ може говорити рідною мовою, висловлювати думки, не боятися переслідувань, розвивати свої творчі здібності, бути активними у процвітанні рідної Батьківщини, вірити у добрі сили та відновити мир на рідній землі.

VI. ДОМАШНЯ РОБОТА

1. Виразно читати та аналізувати опрацьовані поезії.

2. Вивчити напам’ять вірш «Contra spem spero!».

3. Читати драму-феєрію «Лісова пісня».

1. Коли відбуваються події, описані у творі? (Напровесні)

2. Що трапилося з лосем? (Провалився в ополонку)

3. Хто врятував лося від вовчої зграї? (Мисливці)

4. Де лося переслідували вовки? (У тайзі)

5. Де відбуваються події, відображені в оповіданні? (У заповіднику)

6. Хлопчики-підберезники прийняли спочатку лося за… (собаку, що купається в ополонці).

7. Чи боявся лось людей? (Ні)

8. Де хлопці залишили конячку? (На узліссі)

9. Чому лось упав? (У нього стріляли)

10. Кого зустріли хлопчики у лісі? (Дядька Шпичака)

11. Чому дядько обіцяв хлопчикам і м’ясо, і роги з лося? (Боявся)

12. Чого однаково хотіли і дядько, і хлопчики? (Щоб лось ожив)

Заповнити таблицю, вибравши з довідки риси характеру персонажів.
Герої | Хлопчики-підберезники | Дядько Шпичак
ДОВІДКА. Що уособлюють | Добро, милосердя, справедливість | Зло, шкоду, безсердечність, боягузтво
Дії | Кинулися рятувати звіра, незважаючи на небезпеку; кмітливо придумали спосіб порятунку, хоч були маленькі й слабосилі | Дорослий, але сидів і насмішкувато з кущів спостерігав, як діти рятували лося; вистрілив у нього; боячись покарання, хотів його позбавитися
Портрет | Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда | Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких він тонув мало не по пояс. Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і від того воно бралося то темними, то світлими спалахами
Характер | Кмітливі, сміливі, добрі, милосердні, справедливі, невідступні в захисті своїх гуманних переконань | Підлий, підступний, жорстокий, несправедливий, жадібний, боягузливий; навіть прізвище має неприємне.

Домашнє завдання: запишіть, що Вас найбільше вразило в оповіданні «Лось» Є. Гуцала.

А) «Садок вишневий коло хати»                  Б) « В бур’янах»                   В)  «Гаї шумлять»

А) Танцюють       Б) співають                                                       В) сміються           Г) розмовляють

А) «Садок вишневий коло хати»                           Б) « Зірка»      В)  «Гаї шумлять»   Г) «Не бував ти у наших краях»

А) «Садок вишневий коло хати»               Б) « Зірка»      В)  «Гаї шумлять»   Г) «За сонцем хмаронька пливе»

А)  Зіронька встає, соловейко научати не дає;

Б)  Маленькі діточки, рожева хмарка

В) неначе ворог, мов матері діти

А) про дітей      Б) про тварин       В) про природу        Г) про державу

а) П.Тичина           1. «Не бував ти у наших краях»

б) Є. Гуцало           2.  «За сонцем хмаронька пливе»

в) Т.Шевченко       3. «Княжа Україна»

                                 4. «Зірка»

а) порівняння                     1. « Купатися в морі сліз»

б) персоніфікація               2. «світло поволі заповзає в хату»

в) гіпербола                        3. «А туман, неначе ворог , закриває  море»

                                             4. «Рожева хмаронька пливе»

А) «Садок вишневий коло хати»                1. «Хмарки біжать – милуюся,Милуюся-дивуюся,чого душі моїй

Б) « Зірка»                         так весело»

В)  «Гаї шумлять»              2. «Ніч -велика чарівниця! Зачарувала звіра, птицю»

   3. «Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть»

    4.«Ллється чисте срібло з відер на маки й калину»

А) «Лось»                                                        1. «Там же небо-блакитні простори…»

Б) «Не бував ти у наших краях»                2. «Ставши над Дніпром зеленооким…я прошу перо у них високе»

В)  « Журавлі високі пролітають»              3. «Хрущі над вишнями гудуть…»

                                                                4.«Струмінь вітру доносив запах річкової криги, у ньому жив дух

                                      примерзлого болота…»

А) Початок твору                                      1.Діти думали,як той лось міг попасти у воду

Б) Розвиток подій                                                               2. Лось звик до заповідника

В) Кінець твору                                            3. Лось не ворухнувся. Він припав до землі, прислухаючись, чи  дале-

ко ще весна…

А) дядько Шпичак                                          1. «Неквапно попрямував  до тієї поляни, на якій любив найчастіше

Б)  Лось                                                            бувати…»

В) брати-підберезовики                             2. «Охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору…» 

 3. «… треба думати про те, щоб якось його заховати, замівши сліди»       

 
Контрольну виконати до 13.00 год., надіслати не електронну пошту.

 

1) Климко Джура — головний герой повісті Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».

2) Вік хлопчика.

3) Зовнішній вигляд.

4) Поведінка, вчинки.

5) Заняття, уподобання.

6) Стосунки з однолітками, дорослими, рідними.

7) Риси характеру.

8) Моє ставлення до героя (що подобається, що ні).

1. Укажіть рядок, у якому подано правильне твердження:                                          а) однорідні члени речення  - це ті, які відносяться до одного члена речення; б) звертання – це слово чи сполучення  слів, що називає того, до кого звернена мова ;     в) вставне слово є членом  речення;    г) кома  не ставиться між однорідними членами, якщо вони з’єднані    повторюваними сполучниками.

а) Щасливо, радісно весільно квітує нива молода.     б) Сила, та розум – краса людини.    в) Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.                      г)   У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні, груші,  сливи.

 а) Жив, живеш і будеш жити мій народе.   б) Не розлюблю тебе ніяк,  моя вишнева Україно.   в) О краю мій тужу я за тобою!          г) Люблю я  сонечко,  тебе.

4.  Укажіть рядок, у якому подано  речення із вставним словом, що означає невпевненість:     а) У калині, кажуть, материна любов і мудрість.               б) Скажіть, будь ласка, де живе  мрія.     в)  Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.   г)  Без сумніву, і ми не в тім’я биті.

5. У якому  варіанті  НЕ  виділене вставне слово:                                                            а) Чужа душа – то, кажуть,  темний ліс.   б) Мова  - це, без сумніву, фундамент культури.       в) Може то птахи приносять на своїх крилах весну? г) Нам літня ніч короткою здається.  

6. Однорідними присудками ускладнене речення:    а) Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі.   б) Любив дід гарну бесіду і добре слово.                        в) Тече вода в синє море, та не витікає.          г) Раділи верби і тополі…

 а) Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки. 

 б) І над водою і над гаєм все мовчить.    в) І доріжки і стежини – усе замело снігом.                   г) Верба й калина символи України.

а) До тебе люба річечко ще вернеться весна.   б) Скажіть шановний  де мешкає  Софія.     в)  Як тебе не любити Києве мій.    г)  Друже  радий зустрічі з тобою.

а) Раділи і садок і поле, і долина.    б) Будинки, сади, сніги  - усе мліє в теплі сонця.   в) Світить та не гріє сонце золоте.     г) У лісі не було нічого: ні ягід, ні грибів, ні черешень.

 | 1. однорідні підмети | а) Кажуть мудрість приходить з роками.
 | 2. звертання                                  | б) Костик і Марійка  думали про поїздку на     конкурс.
 | 3. вставне слово | в) Мамо іде вже зима.
 | 4. однорідні додатки | г) Даруйте людям радість і тепло.

11.    Поставте розділові знаки в реченні. Переробіть речення так, щоб 

Усе навколо сповнене весняної сили дерева птахи люди.

Білий пухнастий сніг, мабуть, скоро розтане. 

Доповніть твердження.

1. Максим Рильський народився _____________ в м. __________ в родині _________________. 2. На становлення Максима Рильського як патріота своєї країни впливало спілкування з такими родинами українських діячів:_________________. 3. Після закінчення школи майбутній письменник вступив до _____________________ на ___________ факультет, але через два роки перейшов на ________________.

Виразне читання поезії «Дощ (Благодатний, довгожданий…)»

1. Яку пору, на вашу думку, зображено в поезії? Який час доби описує автор? Чому ви так думаєте? 2. Який настрій викликає у вас вірш? 3. Які засоби роблять поезію музикальною? 4. Які художні засоби допомагають ліричному героєві висловити свої враження? 5. Чи збігається ваш настрій із настроєм ліричного героя? 6. Яка тема поезії? Яка її основна думка? 7. Чому автор називає дощ «золотим вечірнім гостем»?

Домашнє завдання

Прочитати вірші М. Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною…» та «Люби природу не як символ…». Вивчити одну з поезій напам'ять.

Тип уроку: комбінований урок.

                   ХІД УРОКУ

I.  ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

     1. Прийом «Незакінчене речення».

 - Що таке речення? (Це слово чи група слів, що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ)

 - Яке речення називається простим? (Те, що має лише одну граматичну основу)

 - За метою висловлювання речення бувають? (Розповідні, питальні, спонукальні)

 - За інтонаційним забарвленням бувають речення? (Окличні, неокличні)

 - За наявністю Г Ч речення бувають? (Двоскладними, односкладними)

 - За наявністю Д Ч речення бувають? (Поширеними, непоширеними)

 - Що таке складне речення? (Речення, що має дві і більше граматичних основ).

2.  Відгадати загадки, вказати речення з однією граматичною основою, з двома.

Хто вік біжить і не втомиться? (Вода)  Зоря-зірниця по землі ходила, ключі загубила, а сонце зійшло і ключі 
знайшло. (Ніч і день)

IV. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Пояснення матеріалу 

Складне речення – це речення, що має дві чи більше граматичні основи, тобто складається з двох або кількох простих речень.

  Верба схилилась над водою, їй сонце коси золотить.
   Ми розвіяли хмари похмурі, щоб над нами сіяла блакить.

      Прості речення у складному об’єднані між собою за змістом та інтонацією.

      Якщо прості речення у складному об’єднані між собою за допомогою сполучників ( і, а, щоб, тому що) або сполучних слів (який, де), то такий зв’язок називається сполучниковий.

 Дощ пройшов,    і    світлі ручаї в синє море виливають воду.
       Якщо прості речення у складному об’єднані між собою лише інтонацією (без сполучників), то такий зв’язок називається безсполучниковий.

  Колишуться смереки, гойдається сосна. 

      На письмі між простими реченнями у складному(сполучниковий і безсполучниковий зв’язки) ставимо кому

 V . ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ 

   1. Гра «Знайди втрачене».

Скласти частини прислів'їв. Записати. Пояснити розділові знаки.

Життя не має ціни                                   правда мовчить.

Коли гроші говорять                                але воля дорожча за життя.

Лагідні слова роблять приятелів            там непорядки водяться.

Де слова з ділом розходяться                   а гострі слова роблять ворогів.

 

Життя не має ціни, але воля дорожча за життя.

Коли гроші говорять, правда мовчить.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова роблять ворогів.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. 

   2. Розподільний диктант.

Розподіліть речення в дві колонки:

 Ніч пливе за вікном, все заснуло кругом.
Сяє сонце з неба ясно, і цвіте калина красна.
 Добре пригріває весняне сонечко, і підсихає в лісі земля. 
  Заховалось за горами сонечко, з гір повіяло холодом.

3. Графічний диктант.

Скласти схеми речень. Як поєднуються частини складного речення?

 Земля дрижить, а кінь біжить. 

 Пахне липою медово, і співає соловей.

 Сонце піднялося вгору, туман розвіявся. 

   5. Синтаксичний розбір речення.

3 двох простих речень утворіть складне, зробіть його синтаксичний розбір (за схемою).

Летіла пташка по синьому небу. Вона весну у країну далеку з собою несла.

Схема синтаксичного розбору складного речення

 | Принципи Виділення    речень |      Види   | 
 | За метою висловлювання | 1. Розповідні | 
 | 2. Питальні | 
 | 3. Спонукальні | 
 | За емоційним забарвленням | 1. Окличні | 
 | 2. Неокличні | 
 |     За будовою:           1. За граматичною  основою | 1. Просте | 
 | 
 | 2. Складне:  - безсполучникове | 
 |  - сполучникове | 
 | 2.     За головним членом | Двоскладне | 
 | Односкладне | 
 | 3.     За наявністю другорядних членів | Поширене | 
 | Непоширене | 
 | За змістом | Повне | 
 | Неповне | 
 | За наявністю Зв., ВС... | Ускладнене | 
 | Неускладнене | 

 

 | Летіла          пташка по синьому небу, вона весну у країну далеку з собою несла.

 

 [1 Летіла пташка по синьому небу], [2 вона весну у країну далеку з собою несла].

( Розповідне, неокличне, складне, безсполучникове: 1 речення – двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 речення – двоскладне, поширене, повне, неускладнене; [...], [...].)

VІ. Перевірка вивченого. 

         Виконати тестові завдання. 

VІІ. Домашнє завдання. 

Вивчіть правила. Запишіть 2 складних речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв'язком. Зробіть синтаксичний розбір 1 речення.

Обладнання. Підручник, картки із завданнями, фото України. 

Сьогодні на уроці ми повторимо тему « Числівник». Для того, щоб урок пройшов цікавіше, проведемо його у формі «Турніру знавців чисел» . Давайте розіб’ємося на чотири команди  за таким принципом : зима, весна, літо, осінь. Перемогти в цьому турнірі ви зможете тільки в тому випадку, якщо будете всі разом виконувати завдання, підтримувати одне одного. 

1.     Вправа  «Знайомство»

Кожній команді потрібно придумати назву,щоб у ній  обов’язково був числівник ( Семеро козенят, восьмеро розумників, п’ять троянд, дев’ятеро переможців тощо). Якщо в назві буде числівник, то команда отримає 5 балів.

2.                Вправа «Мозкова атака». Робота з картками. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал. Максимальна кількість - 10 балів. 

-                     На які групи за значенням поділяються числівники ( кількісні, порядкові)

-                     На які питання відповідають порядкові числівники? ( котрий?)

-                     На які групи за будовою поділяються числівники? ( прості, складні, складені)

-                     Навести приклад складеного порядкового числівника

-                     Навести приклад складного кількісного числівника. 

-                     До якого розряду відноситься числівники півтора, одна восьма? (дробові)

-                     Написати 3 приклади збірних числівників        (двоє, троє, п’ятеро)

-                     Якою частиною мови є слова трійка, одиниця, сотня, десяток? (іменники)

-                     Якою частиною мови є слова один, двадцять вісім, третій (числівники)

-                     Якою частиною мови є слова потроїти, розполовинити. (дієслова)

 

3.                Вправа «Математична станція »  

Записати умови задачі, замінюючи цифри словами. Розв’язати задачі. Записати відповідь повним реченням( числа записуємо словами). За кожну правильно записану задачу команда отримує 5   балів . Максимальна кількість  – 10 б. 

У комп’ютерній грі треба перемогти 10 монстрів. Юрко переміг 4 монстри, а Сашко - 2. Скільки ще монстрів залишилося перемогти дітям ?

На столі лежало 54 олівці,  ручок – на 23 менше, а фломастерів в 3 рази більше, ніж ручок. Скільки всього предметів лежало на столі?

 

4.                Вправа «Загадкова» . Відгадати загадки. За кожну правильну відповідь - 1 бал. Максимальна кількість- 10 б.

Одна нога і шапка, а голови нема. Що це таке? (Гриб).

 Є зовсім інша птиця: якщо сяде на сторінку, то з похиленою головою, повертаюсь я додому (двійка).

 Трикутна дошка, а на ній три волосини. Волосок – тонкий, голосок – дзвінкий (балалайка).

 Хто за рік чотири рази перевдягається? (Земля)

 П’ять братів поруч живуть, у кожного своє ім’я (пальці).

 6 ніг, 2 голови, один хвіст. Хто це? (Вершник на коні).

 

Має шкір сім, витискає сльози всім (цибуля).

 

Ти зі мною не знайомий? Я живу на морському дні. Голова і 8 ніг, ось і весь я –(Восьминіг).

 Відгадайте-но, хлоп’ятка, що за цифра акробатка? Як на голову устане, рівно на три менше стане (9).

 

Живуть вони не за стіною – день і ніч вони зі мною: їх цілий десяток – вірних хлоп’яток! (Пальці).

5.     Вправа «Відпочинок». Давайте відпочинемо всі разом, бо ми єдина команда. Якщо ви будете вправно і дружно виконувати вправи, то зможете отримати по 10б. 
Фізкультхвилинка

 Раз! Два! Всі присіли.
 Потім вгору підлетіли.
 Три! Чотири! Нахилились,
 Із струмочка гарно вмились.
 П'ять! Шість! Усі веселі.
 Летимо на каруселі.
 Сім! Вісім! В поїзд сіли
 Ніжками затупотіли.
 Дев'ять! Десять! Відпочили
 І за парти дружно сіли.

 

6.     Вправа «Пишаюся Україною». 

Завдання для групи : прочитати цікаві факти про Україну, правильно вимовляючи всі числівники, які зустрічаються у текстах . Кількість балів за завдання- 5 б. 

 

І група - Найбільший та найпотужніший у світі літак було збудовано в Україні. Велетень Ан-225, також відомий як «Мрія», побудований у 1988 році на заводі імені Антонова. Літак внесено до Книги рекордів Гінесса за його 240 рекордів! Зараз Ан-225 орендують чимало країн світу задля вантажних перевезень, які не під силу жодному з існуючих наразі авіалайнерів, адже перевозить «Мрія» ні що інше, як пасажирські літаки! Декілька крил, хвости та фьюзеляжі — лише найменка частка вантажів, що їх транспортує Ан-225.

 

В Україні є пустеля. І ця пустеля займає 210 000 га. Здивовані? Виявляється, що справжнісінька пустеля із височенними бахранами розташовується на Херсонщині, біля узбережжя Чорного моря. Піщаний масив має назву Олешківські піски. Потрапити туди можна проїхавши 30 км на схід від Херсону.

 

ІІ група-  Хрещатик – одна з найкоротших головних вулиць країн у світі. Її довжина становить лише 1,3 кілометра. Простягається вздовж сходів, що сполучають Володимирський узвіз та Набережне шосе (біля пам’ятника Хрещенню Русі). За доби Київської Русі у струмку, що протікав через Хрещатий яр, хрестили дітей київського князя Володимира Святославича, а в 988 році біля місця впадіння цього струмка в річку Почайну відбулося історичне хрещення киян. Відтоді вся довколишня місцевість, включаючи Поштову площу і частину Михайлівської гори, стала відома як Хрещатицьке урочище. Назву «Xрещатик» або Велика Хрещатицька вулиця до 1869 року мала сучасна Набережно-Хрещатицька вулиця, тому що саме нею, за переказом, кияни в 988 році йшли на хрещення.

 

Гасову лампу винайшли в Україні. Бориславські аптекарі Ян Зег та Ігнатій Лукасевич у 1853 році зробили всесвітньо відомий винахід.

 

ІІІ  група - Новорічну пісню українського композитора Леотовича співають на всій планеті. Мова йде про «Щедрик» Леонтовича – одну з найпопулярніших новорічних пісень. Уперше виконана в 1916 році у Києві, мелодія рознеслася світом і вже 1921 року лунала в нью-йоркському Карнегі-Холлі.

 

Найдовша печера України носить назву «Оптимістична» та знаходиться на Поділлі. Це гіпсова печера на глибині 20 м довжиною 216 км. Найдовша гіпсова печера у світі і друга за довжиною взагалі, вона поступається лише Мамонтовій печері у США.

 

Україна має найбільшу кількість фахівців у галузі IT в Європі. Наразі 100 тисяч українських IT-працівників заробляють на життя програмуванням.

 

І V група - Тарас Шевченко – діяч культури, який має найбільшу кількість пам’ятників у світі. Українському Кобзареві встановлено 1384 пам’ятники по всіх куточках світу.

 

Тарас Григорович у вигляді римського патриція проголошує промову в Римі, у Бразилії його зображено молодим та з книжкою в руках, а в Польщі – зовсім юним хлопчиком зі свічкою.

 

Уперше на письмі слово «Україна» було вжито ще у 1187 році. «Країна, Вкраїна та Україна» було вжито в Іпатієвському літописі і набуло широкого вжитку серед українського народу в його живій і письмовій мові.

 

( Під час читання фактів учитель демонструє учням картинки із зображенням місць України, про які розповідається)

 

Україна – це не просто місце на карті, і у нас є багато причин , щоб любити і пишатися своєю Батьківщиною. Наша країна чудова, незалежна, демократична держава, у якій живе народ із неймовірно багатою культурою. З кожним роком Україна все міцніше стоїть на ногах, бо наш секрет успіху простий: потрібно любити свою країну, вірити в свої сили і добросовісно робити свою роботу. 

7.                Вправа «Тренувальна ». Виконати тестові завдання. Максимальна кількість балів- 5

1.                Укажіть рядок, у якому допущено помилку в О. в. числівника.

А П’ятьмастами шістдесятьма трьома.

Б  Дев’ятьмастами дев’яноста п’ятьма.

В  Тристами сорока сьома .

 Г Чотирмастами п’ятдесятьма п’ятьма .

 

2.                Знайдіть форму родового відмінка числівника 500

А п’ятсот

В п’ятистам

Г п’ятьмастами

 

3.                Числівник є в реченні

А Тричі крига замерзала, тричі розтавала.

Б Козацький полк ділився на сотні.

Г Раптово вдарив двадцятиградусний мороз.

 

4. Відмінкова форма числівника є НЕПРАВИЛЬНОЮ

Р. в. двохсот п’ятдесяти шести

Д. в. трьомстам шістдесяти п’яти

Зн. в. триста п’ятдесят шість

Ор. в. двомастами п’ятдесятьма сімома

 ІІІ. Підбиття підсумків уроку. Підрахунок балів, які отримали команди. Усі учні з команди-переможиці отримують по 12 б. 

ІV.Домащнє завдання. Повторити тему   «Числівник»-  с. 164-187,  виконати тестові завдання на с. 186-187  (підручник для 6-го класу загальноосвіт.навч.закл./О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.- К.: Генеза, 2014.- 256с.)  

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання:  роздавальний матеріал, підручник.

 

*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома  учнями.

 | Картка 1 Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. Вказати похідні прийменники. Підкреслити в реченнях члени речення. Пояснити, чому прийменники не є членами речення. Пішла Настя по с..лу  добувати к..селю. Груш у бур’яні не/ро..шукують. Уродили на в..рбі груші. Дали пол..зати меду чер..з скло. По/пер..д полювання собак не/годують. П..ганий будяк і з/під к..шені виросте. Він і на оч..реті вузлів шукає. Плив, плив, а коло бер..га потонув. На/п..редз..ми напасся вітру в рукавицю.

 

 | Картка 2 Переписати, вставляючи пропущені букви. У кожному реченні визначити прийменники. Вказати похідні прийменники, пояснити спосіб їх творення. С..дить батько кінець стола, на руки сх..лився. (Т.Шевченко.) Із-за гори місяць ясний на луг поглядає; край бер..га дівчинонька тихо походжає. (Л.Глібов.) Д..рева споконвіку поруч нас. Вмирає за людину дер..вина.  Знов по короткій ночі день устав ясночолий. (К.Галчинський.) Маю жаль я за всім, що пл..ло біля мене й круг мене. (М.Рильський.) Ідуч.. назустріч бур..вію, сам на півдорозі упаду. (М.Сингаївський.) Поміж двома мат..риками  ліг многоводний океан. (М.Рильський.)  

-    На якій підставі прийменники поділяються на непохідні й похідні? 

-     Від яких частин мови можуть утворюватися похідні прийменники? Навести приклади.

-     Як пишуться похідні прийменники, утворені від прислівників, іменників та прийменників? 

-    Навести  приклади похідних прийменників, що пишуться окремо. 

-     Як пишуться похідні прийменники, утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників? Навести приклади. 

* Робота з підручником.  Самостійне опрацювання учнями таблиці  “Правопис прийменників” 

Назустріч долі, навколо нас, попри невдачі, всупереч чуткам,  з-поміж друзів, на відміну від інших, з-попід брів,  залежно від часу, незважаючи на біль, у зв’язку з певними подіями, незалежно ні від чого.

 Прочитати словникові статті. Виконати роботу за варіантами: 

1) прислівник назустріч, іменник  із  прийменником на зустріч  увести до самостійно складених речень (усно); 

2) прийменник незважаючи на та дієприслівник із часткою не зважаючи  ввести до самостійно складених  речень (усно).

Назустріч.  1. присл. Назустріч плив корабель.  2. прийм. І я пішов, прискорюючи крок, назустріч людям. (В.Симоненко.)

На  зустріч,ім. з прийм. Ми ходили на зустріч з колишніми однокласниками.

Незаважаючи,прийм.  у поєднанні з прийменником на. Незважаючи на те, що сім’я жила бідно, всі діти одежали освіту. 

Не зважаючи,дієприс. з част. Працював добре, не зважаючи ні на які обставини.

По/між, із/за, з/заду, на/в/круги, на/зустріч, з/по/серед, подібно/до, близько/від, на/чолі, із/за, по/серед, з/по/між, у/супереч, відповідно/до, за/винятком, з/під, по/близу, на/в/коло, за/для, із/над, на/перед, незалежно/від, з/поза, згідно/з.

(За)для нас; (з)поміж нас; (по)між людьми; (на)чолі(з) учителем; (з)під опіки батьків; (на)зустріч щастю; (у)напрямку(до) площі; (на)передодні свята; (по)над деревами; (у)ві сні; (з)(по)над гір; (з)над вершин дерев.

Зібратися (в)гори — котитися (з)гори — котитися (з)гори високої; говорити (в)третє — заглянути (в)третє вікно; приїхати (в)двох — (у)двох кімнатах; йти (на)зустріч — (на)зустріч з братом.

І. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає, червоніє, круглолиций, горить, а не сяє. (Т.Шевченко.) З-за хмар височенько пливе місяченько. (М.Вороний.) Розвидняється, світять каштани, усміхається обрій з-під брів. (Є.Гуцало.) Уже прокидалося місто в каштанів з-поза плечей. (О.Довгий.) З-поміж верб, та груш, та яворини чорні стріхи глипають, нагнувшись, мохом вкриті, корчами калини... (І.Франко.) Гвоздики рожеву засвічують мідь з-за гілки, з-за тину, з-за рогу. (П.Усенко.) Сходить місяць, гаснуть зорі, з-за гаю спів несе луна. (М.Старицький.) У спомини тополею високою  з-за обрію приходить рідна пісня. (П.Перебийніс.)  З-над річки лине пісня голосна. (М.Рильський.) 

Може, мій вечірній срібний голос долетить до тебе з-за Дніпра. (М.Сингаївський.) У ту ніч чиєсь ридання з-понад озера неслось. (Олександр Олесь.) 

Орлиний клекіт ... хмари чути. Черепаха ... панцира все бачить. ... смичка тонка паляничка. .... того, хто стоїть, підошов не вирізай. Одного й за стіл садять, а  іншого й ... столу виганяють. 

Для довідок. З-за. З-під. Із-за. З-під. З-під.

(На)дворі була ще весна, і висока трава (в,у)степу була вже готова під косу. (І. Нечуй-Левицький) (При)поясі у вершників були шаблі, а в руках — луки (із)стрілами. (П. Панч) Хати без дахів (с)купчені, (при)ліплені одна(до)одної, одна (над)другою. (М. Коцюбинський)

Стояв вантажний літак, (до)верху забитий якимись ящиками й тюками. (В. Кучер) Дивись, (з)над Дніпра (зі)брались кревні, привітали край мій древній. (А. Турчинська) (З)переляку душа в п’яти утекла. (Нар. творч.) С(підтишка) литки рве. (Нар. творч.)

Бігти, дерева; місце, сцена; туга, батьківщина; сісти, стіл; екскурсія, Одеса; приїхати, канікули; книга, ми; садок, хата; стояти, степ; іти, щастя.

Услід за вітром, упродовж року, з дня на день, коло броду, з-під снігу, поміж осиками, на стежці, понад гаєм, слідом за батьком, попід явором, при дорозі, з-поперед усіх, у процесі обговорення, на честь ювілею, у напрямку до парку, за сім метрів, через місяць, проти ночі.

Ідея: возвеличення сильної особистості, яка здатна попри усілякі труднощі (болі, страждання) рухатися вперед і здобувати волю.

Жанр: а) моральний заповіт нащадкам; б) своєрідний лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе; в) особистий звіт перед нами, перед суспільством; г) лірична пісня душі.

Рід: лірика

Вид лірики: громадянська

Ідейний зміст поезії: у вірші Олена Теліга насправді звернулася не тільки до сучасників. Можна стверджувати, що рядки цього твору — моральний заповіт усім нащадкам, яких вона закликає не до словесних гасел, а до конкретних дій. Людина може бути ослабленою своїми переживаннями, інтимними почуттями, коли ж ідеться про справу, то поетеса закликає: «Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив». Не слід зрікатися радостей, що їх дарує доля, але, коли цього потребує справа всього життя, коли перед нами ворог, — не можна бути слабким. 

Композиція: вірш складається з 4 строф.

Настрій: життєстверджуючий, оптимістичний.

Віршовий розмір: ямб.

Художні засоби: Риторичний оклик: «Не треба слів! Хай буде тільки діло!», «Сміх рветься джерелом на волю!». Епітет: «святий союз». Метафора: «біль бринить», «сміх рветься», «купати душу в зливі». Антитеза: «Мій біль бринить, коли сміюся». Оксюморон: «щастя з гострим болем».  

Образи: вогонь, вода, вітер - символізують буремність, неспокій, прагнення чогось незвичайного, небуденного і водночас очищення, оновлення.

Лірична героїня: сильна, мужня, сувора, щира, вразлива, тверда, безкомпромісна; не вимагає від своїх послідовників повного зречення власних інтересів заради боротьби; вона вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли цього потребує ситуація, коли перед нею ворог, - вона не має права бути слабкою чи безвольною.

Образи: вогонь, вода, вітер - символізують буремність, неспокій, прагнення чогось незвичайного, небуденного і водночас очищення, оновлення

Висновок: треба бути мужнім, чесно, сумлінно виконувати свою справу, йдучи до заповітної благородної мети. Не можна жити лише розумом, треба не боятися своїх щирих почуттів. Треба бути принциповим, безкомпромісним і не йти ні на які угоди із запеклим ворогом. У цьому вірші О.Теліга окреслила перед сучасниками, минулими, сьогоднішніми і майбутніми, поняття щирого, а не плакатного патріотизму.


Аналіз вірша "Радість" Олени Теліги:
Тема: висловлення життєвого оптимізму, радості, які охопили ліричну героїню, її прагнення передати це тим, хто її оточує.

Ідея: возвеличення гарного настрою як стимулу для виконання позитивних дій, добрих вчинків, рухатися до визначеної мети.

Основна думка: радість — життєстверджувальний мотив, який наділяє кожного оптимізмом, гарним настроєм.

Рід: лірика

Жанр: вірш

Зміст твору: лірична героїня вірша сповнена життєвого оптимізму, вона несе радість у серці, причини її пояснити не може. До неї «радість тулиться», і це піднесення передається поетичним порівнянням «як безжурний вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності, тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.

Композиція: вірш складається з трьох строф

Віршований розмір: анапест.

Римування: кільцеве.

Настрій: життєрадісний, оптимістичний

Художні засоби: Метафора: «радість тулиться», «хлопчина рветься», «поле стелиться», «я пролітаю», «козачками вдарю попід мурами». Порівняння: «тулиться як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься як метелиця». Анафора: «Ніби поле перед нами стелиться, / Ніби зникли авта й мотоцикли». Риторичний оклик: «хлопчина не дає спокою!». Інверсія: «Переходжу обережно вулицю».

Лірична героїня: сповнена оптимізму і неприховано радіє життю. Ця радість нагадує безжурного хлопчину-вітрогона, що не дає спокою героїні. Ця радість нуртує в її душі, і вона переконана - так має бути.

Висновок: дуже важливо, коли людина радіє життю, коли ноги самі просяться до танцю, коли душа співає. Олена Теліга була переконана: справжню людину завжди вирізняє любов до життя, до людей, до Вітчизни.

Головна думка твору:  оспівування краси осінніх перетворень.

Основна думка: кожна пора по-своєму чарівна. 

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш

Тематика: пейзажна лірика.

Епітети: «палітрою пишною», «красою розкішною», «роси сріблисті», «шати барвисті», «ніжно сміється», «цілунками переливними», «срібно-блакитне повітря», «ніжні пісні тиходзвонні». 

Метафора: «грає цілунками», «розсипа вона роси сріблисті».

Персоніфікація:  «осінь … кружляє, тумани розливає, ліс одягає, обливає, сміється».

Оклики: «Ніжні осінні пісні тиходзвонні!»

Перелічення:  «Фарби рожеві, злотисті, червоні».

Порівняння: осінь-маляр із палітрою пишною.

Алітерація: «Там розсипа вона роси сріблисті», «Ніжні осінні пісні тиходзвонні». 

Неологізми: тиходзвонні.

Кількість строф – чотири.

Вид строфи: тривірш (терцет).

Віршований розмір: чотиристопний дактиль: чотиристопний  - у рядку повних чотири стопи,  закономірність – наголошений склад чергується з двома ненаголошеними.

Рими:  пишною – розкішною, кружляє – розливає,  сріблисті – барвисті, дивними – переливними, вітру – повітря, червоні – тиходзвонні.

Зорові образи: палітра, небо, роса, ліс, туман.

Слухові образи: сміється, пісня.

Образи кольорів: сріблистий, барвистий, рожевий, злотистий, червоний, срібно-блакитний. 

Домашнє завдання: виразно читати поезію М.Рильського "Осінь-маляр із палітрою пишною...", переглянути відеоурок.

Жанр: драма-феєрія (твір, у якому реальне поєднується з фантастичним, діють казкові персонажі).

Напрям: модернізм.

Течія: неоромантизм.

Тема: життя людини в природі, де існує гармонія, і в соціумі, де наявна дисгармонія.

Ідея: утвердження краси вільнолюбного духу, кохання й мрії, людського життя, гармонійного й цілісного, як природа, єднання людини й природи, гімн сильній вільній людині; засудження людського матеріалізму й обмеженості.

Мотиви: "гармонія"; "вічне повторення"; "єдність душі й тіла"; "любов як вища сила", "роздвоєність особистості"; "природа й людина", "неодновимірність життя".

Композиція (сюжет): твір складається з прологу та трьох дій, у яких події співвіднесені з різними порами року та різними етапами стосунків Мавки й Лукаша (зародження — занепад — прозріння): (пролог) знайомство з персонажами драми на лоні волинської весняної прирди; (дія І) зустріч із людьми, які живуть неподалік від лісу, зародження кохання між лісовою істотою Мавкою та людським хлопцем Лукашем — (дія II) прихід Мавки в літній час до світу людей, її боротьба за своє кохання, за своє місце серед людей — одруження Лукаша з Килиною — (дія ІІГ) у почуття Лукаша й Мавки вривається осінь із холодними дощами, опалим листям і пронизливими вітрами — Лісовик карає Лукаша за зраду Мавці, перетворюючи того на вовкулаку, — злидні обсіли хату Килини — Мавка прощає коханому, силою любові виривається із царства Того, хто в скалі сидить, й повертає Лукашеві людську подобу, а сама ледь не гине від руки Килини — горить хата Лукаша — востаннє лісова красуня з'являється перед Лукашем у постаті Долі, просячи дати їй душу — останній монолог Мавки сповнений оптимізму: вона в серці має те, що не вмирає, а отже, з весною вона оживе зеленою вербицею, адже життя знищити не можна.Основний композиційний принцип драми — паралелізм, тобто зображення життя природи у зв'язку з життям людини. Наприклад, уже з прологу читач може з'ясувати різницю між світом природи й людини: у першому не існує уявлень про добро й зло, а в іншому — вони є. Мавка ж, потрапивши у світ людей і спізнавши кохання, відчуває цю людську роздвоєність, яку їй удається подолати силою кохання, "яке не вмирає".

Головні герої та їх образи: людей: Лукаш — образ юнака розкривається через образ Мавки; має багату душу, що промовляє до Мавки голосом сопілки; здатен щиро покохати, але потім затягується в "житейське болото"; не зміг "своїм життям до себе дорівнятись"; Мавка — лісова істота, юна дівчина, безкорислива, щира, ніжна, мрійлива, романтична, волелюбна, стійка у випробуваннях; дотримується високих моральних цінностей; пізнає складність і біль "роздвоєного" людського буття, але перемагає в боротьбі проти згубної людської моралі; мати Лукаша; Килина; дядько Лев; діти Килини; міфологічних істот: Мавка, Лісовик,Водяник, Русалка, Перелесник, "Той, що греблі рве", "Той, що в скалі сидить", Русалка Польова, Пропасниця, Потерчата, Куць, Злидні, Доля; природи: ліс, озеро, верба, дуб, поле, квіти, сніг; предметів і явищ: сопілка, серп, косовиця, хата; потойбіччя; вогонь.

Символічні образи: Мавка (символ гармонійного існування, відданої любові, твердості духу); Лукаш (символ дисгармонії людської натури, слабкості, пізнання істини); дядько Лев (символ гармонійного співжиття з природою); Килина (символ "приземленої", нікчемної людини); сопілка (символ творчої, гармонійної сутності людини; неперервності потягу до краси); верба, вогонь (символи духовного очищення, вічного повторення, відродження); міфологічні образи драми так само є носіями певних символічних смислів.

Художні засоби виразності: епітет; постійний епітет; порівняння; метафора, символ, метонімія, синекдоха; алітерація, асонанс; інверсія; антитеза; риторичні фігури та ін.

Примітки та корисна інформація: У "Лісовій пісні" втілилося народне сприйняття навколишнього світу, давнє міфологічне мислення українців. У "Лісову пісню" письменниця вклала "цвіт душі".

Твір вражає красою високої мрії, музикою мови. Основний конфлікт у творі — між буденним життям і високими пориваннями душі — підпорядкований головній ідеї — боротьбі за гармонійне вільне життя, високу мрію, красу і вірність, боротьбі проти буденщини, сірості й банальності.

Сама ж історія написання п'єси нерозривно пов'язана з так званим грузинським періодом життя поетеси (1908-1913). Під впливом розлуки з рідним краєм Леся Українка, не маючи змоги через хворобу відвідати дорогу її серцю Волинь, згадала свої ліси і "затужила за ними". Саме ця туга, за словами самої поетеси, і була справжнім імпульсом до створення "Лісової пісні". П'єсу написано в небачено короткі строки — за дванадцять днів липня.

З листа Лесі Українки до сестри: "Писала я її недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій".

1. Місце Мавки в системі образів «Лісової пісні».

2. Риси характеру героїні.

3. Як розкривається характер Мавки в її вчинках, у стосунках з іншими персонажами (міфічні персонажі)? Які висловлювання дійових осіб доповнюють характеристику героїні?

4. Як характеризує Мавку її любов до Лукаша?

5. Портретні риси як засіб розкриття душевної краси героїні.

6. Роль пейзажу в розкритті психологічного стану Мавки.

7. Ставлення Лесі Українки до своєї героїні.

Характеристика дядька Лева

1. Місце дядька Лева в системі образів драми «Лісова пісня».

2. Безкорисливість — провідна риса характеру дядька Лева.

3. Художні засоби розкриття характеру персонажа.

4. Зображення дядька лева в його діях і вчинках.

5. Портрет дядька Лева.

6. Показ взаємин дядька Лева з іншими персонажами та їхнє судження про нього.

7. Мовна характеристика персонажа.

8. Дядько Лев — реалістичний образ мудрого й щирого селянина-трудівника.

Домашнє завдання: переглянути відеоурок, за поданими планами підготувати усну характеристику образів Мавки та дядька Лева.

Тема: зображення непростого шляху становлення спортсмена, верховинського хлопця.

Ідея: схвалення наполегливості, щирої дружби, вміння залишатися самим собою за найнесприятливіших обставин; засудження людської підступності, зла і брехні.

Жанр: пригодницька повість.
Домашнє завдання: опрацювати, законспектувати  матеріал підручника (сторінка  254);  дочитати повість, визначити елементи сюжету, переказувати епізоди, що найбільше сподобалися.

Етюдом у малярствi, графiцi, скульптурi називають елементи й деталi майбутнього витвору. У лiтературi ж етюдом (або студiєю, образком) називають невеликий обсягом, переважно безсюжетний твiр настроєвого характеру. До написання етюдів зверталися такi вiдомi майстри художньої лiтератури, як М.Коцюбинський, І.Франко, В.Стефаник, О.Гончар.
Особливостiетюду: лаконiчна форма; опис безпосереднього враження; образнiсть мови (художнi засоби i прийоми).

Робота над етюдом Василя Сухомлинського «Все в лісі співає».

- Побувавши на лузі, де ми спостерігали за квітами, подумки перекинемося до весняного лісу. Уважно прослухайте текст, який написав В.Сухомлинський, і уявіть собі таку картину.

-          Чи сподобалися вам пісні дерев?

-          Чия пісня сподобалася вам найбільше? Чому?

-          У якому стилі написано прослуханий твір? Доведіть свою думку.

-          Які художні засоби використовує автор?

-          Який за обсягом прослуханий твір?

Робота над етюдом. Метод  кубування- це методична стратегія, яка дає змогу зрозуміти явище (предмет розмови) різнобічно, у шести різних площинах.

§  Дайте визначення поняття весна (Весна – це пора року, яка приходить після зими).

§ З якими словами, поняттями, образами асоціюється у вас весна (краса, чарівність, цвітіння дерев, приліт птахів, яскраве сонечко, різнобарв’я, теплий вітерець, дзюрчання струмків, прощання із зимою).

§  Порівняйте весну (наче чарівниця у білому вбранні, що своєю чарівною паличкою відмикає золоті ворота для сонечка, краси, тепла).

§  З чого зіткана весна ( теплого дощику, цвітіння вишні, абрикоси, яблуні, з легкого туману, з перших квітів, весняних свят - 8 Березня, Масляна, Пасха)

§  Які  барви та кольори ви використали б для весни (білий, рожевий, молочно-білий, зелений, блідо-блакитний, лимонний)

§  Знайдіть аргументи «За» і «Проти». «За» – прощання із холодом, тепле сонечко, перші квіти, радісний, веселий настрій, пробуджує природу, можна не так тепло вдягатися.  «Проти» - прощавай сніг, сніжки, морозець, що щупле щічки, зимові свята, довгі зимові канікули.

Домашнє завдання.  Написати етюд про природу.

 

Вправа 1: перепиши текст, постав займенники у потрібній формі, вкажи їх розряд за значенням, визнач синтаксичну роль.

Останнім часом гине (наш) рослинне і тваринне багатство. Невже (ми) байдуже до (це)? Невже (ми) сором не їсть, не пече (ніхто з ми) обурення?

Без сумніву, (ти) легше дихається серед зелені, ніж на похмурому пустирі. А чи кожен з (ми) посадив за життя деревце чи квіточку?

Вправа 2. Випиши займенники. Визнач, якими членами речення вони виступають у реченні. (Підказка: займенник може бути будь-яким членом речення).

Шануй і поважай матір і батька. Вони дали тобі життя. Ти будеш дорослою людиною, але для матері і батька до останнього їхнього подиху залишишся дитям. Своєю працею і піклуванням вони несуть радість у твою колиску. Не забувай, що батьки також мають право на радість. Шануй і поважай бабусю й дідуся... дорожи честю сім'ї, оберігай її, як святиню. Де б ти не був, ніколи не забувай про свою рідну домівку. Завжди пам'ятай про неї (В. Сухомлинський).

Домашнє завдання: вивчити параграф 59, виконати вправу 506.

1. Ідуть — ідучи, летять — летячи.

Бачать, виробляють, ходять, знають, пізнають, копають, ховають, ловлять, сідають, мають.

2. Спитав — спитавши.

Зробив, покликав, написав, почув, зібрав, прийшов, ходив, запросив, відправив, похвалив.

2. Випишіть дієприслівники, визначте їх час і вид. Поясніть творення дієприслівників.

1. Бували місяці, коли я ані одної днини не пропускала, не вийшовши на якийсь шпиль гори, не відкривши якогось нового чарівного закутка між скелями, не сполохавши якогось хижака з-поміж густих смерек і не покупавши босих ніг в розпіненому потоці (О. Кобилянська). 2. Ніч, тиха, тепла, стояла над землею, поблискуючи зорями, мліючи у своїй розкоші (Панас Мирний). 3. Дивлячись на людей, усміхався мій батько, великий добрий чоловік     (О. Довженко). 4. Рим переміг Грецію мілітарно, але вона його підкорила культурою, продовживши себе в античному інваріанті і подарувавши йому історичне безсмертя (Л. Костенко). 5. Хома якусь хвилину сидів замислений, лише оглядаючи рівну дорогу (О. Гончар).

3. Утворіть від наведених дієслів дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу.

З дієприслівником, утвореним від виділеного дієслова, складіть два речення так, щоб в одному з них дієприслівник був звичайною обставиною, а в іншому — входив до дієприслівникового звороту.

Німіти, стояти, сміятися, опрацьовувати, бачити.

4. Утворіть від наведених дієслів дієприслівники доконаного виду минулого часу. Використавши дієприслівник, утворений від виділеного дієслова, складіть два речення так, щоб в одному з них дієприслівниковий зворот був на початку речення, а в іншому — в середині.

Спитати, вийти, добігти, підняти, обговорити, засміятися.

Домашнє завдання: вивчити параграфи 78,79,виконати вправу 557.

                Дійсність і мрія одночасно співіснували в душі письменника: перша змушувала думати, страждати, друга постійно вабила, кликала за собою...

Сьогодні ми з вами помандруємо до світу творчості Григора Тютюнника і з’ясувавши основні віхи життєвого і творчого шляху, ґрунтовно проаналізуємо його оповідання «Дивак» та образ головного героя – Олеся. 

    Народився на Полтавщині у 1931 році. Виховувався у дядьковій родині на Луганщині. У 1957 –1962 роках навчався на російському відділені філологічного факультету Харківського університету. 

«У тридцять третьому році сімейство наше опухло з голоду, а дід, батько мого батька, Василь Феодулович Тютюнник, помер — ще й не сивий був і зуби мав до одного міцні (я й досі не знаю, де його могила), а я в цей час — тоді  мені було півтора року — перестав ходити (вже вміючи це робить), сміяться і балакать перестав...У тридцять сьомому році, коли батькові сповнилось рівно сорок (він з 1897 року), його заарештували, маючи на увазі політичний мотив, і пустили по сибірських етапах...

У 1957 році прийшов папірець, який сповіщав, що батько ні в чому не винен і реабілітований посмертно. По тому, як забрали батька, ми залишилися удвох: мати двадцятичотирьохрічною вдовою (вона молодша за батька на шістнадцять років) і я. Мені тоді йшов шостий рік. 

Я любив і знав казки Пушкіна і безліч українських народних казок, з  яких я найбільше люблю й зараз «Котигорошко»,— прекрасна казка», - Гр. Тютюнник. 

Незатишно йому жилося ще з юних літ. Завжди почував свою самотність.

«На початку війни тьотя народила мені сестрицю. А дядю забрали на фронт. Уже в сорок другому році почався голод. Я їв тоді картопляну зав'язь, жолуді, пробував конину — коли вона кипить, з неї багато піни...

Люди, дивлячись на змучену тьотю і на нас, голодненьких дітей, порадили мені чкурнути до матері на Полтавщину, щоб легше стало всьому сімейству,— голод як-не-як. Я так і зробив. Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти І порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев'ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик.

Ішов рівно два тижні. Через Слов'янськ, Краматорськ, Павлоград (чи Конград), Полтаву, Диканьку, Опішню. А слідом за мною, коли трохи полагодилося із залізницею, приїхала і бідна моя тьотя з грудною сестричкою.

Зажили ми в селі. Потім хату спалила бомба, І ми опинилися в чужих людей — те, що було і в Донбасі: міняли квартиру за квартирою, бо ніхто довго не хотів держати постояльців з двома дітьми. Так і в селі було», - Гр. Тютюнник. Саме ці події автор поклав в основу твору «Климко». 

Григір зумів сягнути в корінь найболючіших проблем сучасності, але змушений був творити в постійному протиборстві із застійними канонами. Було йому всього сорок дев'ять, коли пішов із життя.

Ще молодим він зробив для себе висновок: «Життя у творчій свідомості письменника начебто роздвоюється: одна площина—існуюче,   друга—бажане.   Це  єдине  джерело творчої енергії».

Зацікавившись кінематографом, Гр. Тютюнник працює у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка, — створює літературний сценарій за романом Г. Тютюнника «Вир», рецензує твори колег-кінодраматургів та фільми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повністю віддається літературній творчості.

Першу новелу написав російською мовою, а після смерті старшого брата почав писати виключно української мовою. 

Творчий спадок Григора Тютюнника кількісно невеликий — укладається у двотомник, що з'явився 1984 р. Жанрово одноманітний — це новели, оповідання, кілька повістей.

Нешироке також і тематичне коло його творів. Найглибшим болем Григора Тютюнника було сучасне йому село. З нього він вийшов сам у небезпечні мандри по інших, чужих світах. Тому, безперечно, саме сільська тематика була дуже спокусливою для багатьох тогочасних прозаїків. Але в її освоєнні Г. Тютюнник іде власним шляхом.

Природа рідного краю, яку тонко відчував, любив Григір Тютюнник, майже завжди виступає як одна з дійових осіб його творів («Ласочка», «Степова сторожка», «Степова казка», «Громовик»). 

Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат — письменник Григорій Тютюнник. Уже відтоді поступово формувались характерні прикмети творчої індивідуальності молодого письменника: постійне невдоволення собою, наполегливі пошуки точного слова — найпотрібнішого, найвиразнішого, — тривале обдумування кожного твору (і згодом, досить часто, — попередня, до викладу на папері, «апробація» їх в усних розповідях).

Майже більша половина написаного Григором Тютюнником – про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Батьківської любові, якої він сам був позбавлений у дитинстві, вистачало і його синам – Михайликові й Василькові, і всім, для кого писав.

Своїх героїв Григір Тютюнник не ідеалізує, не наділяє якимись особливими рисами характеру. В основному це звичайні сільські люди — жінки, чоловіки, старенькі, діти. Серед них немає лише позитивних чи негативних. Людина постає, мов жива. До того ж говорить вона не правильною літературною, що можна спостерегти в багатьох інших авторів, а природною для неї мовою.

Діти з оповідань і повістей Тютюнника — голодні, бездомні, гнані нуждою — також змушені нести на собі тягар усенародного горя, не огрублюючись і не черствіючи душею, сприймають вразливо і болісно переживають будь-який прояв наруги над людиною, виявляють особливу чулість до тих, кому стає неймовірно важко, з усіх сил прагнуть їм допомогти.

Дитина – чисте, незіпсоване створіння. Саме образ дитини Тютюнник протиставляв злу. Цей образ у нього є критерієм моралі. Скрізь у письменника постає складний, дорослий світ, побачений зором дитини.

Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, письменника були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах...

Наприкінці 70-х років виходить негласна заборона на друк творів письменника у періодиці.

У лютому 1980 р. Г. Тютюннику присуджено республіканську літературну премію імені Лесі Українки (за книги «Климко», «Вогник далеко в степу»), що присуджується за найвидатніші твори для дітей та юнацтва.

1989р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.



Домашнє завдання: переглянути відеоурок, читати "Дивак".

Антипод — 1. тільки мн. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі. 2. Перен. Про людину, що своїми поглядами, рисами характеру або ж соціальним становищем цілком протилежна іншій людині.

Симбіоз (від гр. співжиття) — поширене в живій природі явище закономірного, не випадкового, співжиття живих істот, що належать до різних систематичних груп.

Прагматизм — здатність задовольнити свої потреби та інтереси. Прагматик — людина, яка все робить з точки зору доцільності, вигоди.

Мати Лукаша: сестра дядька Лева, вдова, бажає щастя синові; стара, спрацьована, корислива; прагне кращого життя синові; думка про власність як про єдине щастя; вороже ставлення до Мавки; прихильна до сильної, міцної Килини; природа — засіб споживання, задоволення своїх потреб; перебуває в дисгармонії з природою, нищить красу навколо себе; не розуміє прагнень сина.

Килина: сільська молодиця, вдова; енергійна, завзята; хоче влаштувати своє життя і життя своїх дітей; лицемірна, улеслива зі свекрухою, згодом зла і підступна; заклинає Мавку із заздрості та ревнощів; прагматична, корислива.
     Нещирість і лицемірство обох жінок тонко відображає їх мова. При першій зустрічі улесливо люб’язні. «Рибонько». «любонько». «Килинко». — так звертається мати до майбутньої невістки. І до Мавки: «Нездаренько». «нехтолище». «ледащо». Килина теж підсолоджує свою мову словами: «тітусю». «дядинусю». Та в кінці твору їх люб’язність зникає, і ми бачимо зовсім іншу картину:

Мати. Ой синоньку! О, що ж я набілилась з отею відьмою!

Лукаш. І та вже відьма? — Ба, то вже судилось відьомською свекрухою вам бути. Та хто ж вам винен? Ви ж її хотіли!

Мати. Якби ж я знала, що вона така нехлюя, некукібниця!

Килина. Ой горе!

Хто б говорив! Уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав!

Ну вже ні і матінко, Лукашу в тебе залізо — й те перегризе!

   Отже, матір Лукаша й Килину можна й справді вважати антиподами Мавки.

     Найдраматичнішим образом твору є образ Лукаша. Його драматизм, у першу чергу, — у непорозумінні самого себе, у його роздвоєності. Він зрадив не лише Мавку, а й самого себе, зруйнував власне щастя. Саме тому в образі Лукаша найбільше конкретно розкрито симбіоз високої духовності і буденного прагматизму.
      Лукаш має неабиякі здібності митця, хист талановитого музики, «співочу душу». Але, за словами Мавки, він «не може своїм життям до себе дорівнятись». В умовах тогочасної дійсності, де процвітає гонитва за наживою, байдужість до ближнього, грошові стосунки, сільський хлопець не спроможний вирватися з кола дрібновласницьких інтересів. Його засмоктують буденні, дріб’язкові справи.

      Читаючи та аналізуючи «Лісову пісню». Лесі Українки, доходимо висновку, що першопричина людського горя, зла у самій душі людини: Лукаш тяжко страждає і зрештою гине, бо неспроможний зрівноважити в собі духовні й матеріальні цінності. Якщо головним для людини стає суто матеріальне, побутове, вона знищує себе.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати виразне читання в ролях (бажано напам’ять) окремих уривків поеми.

Домашнє завдання: дочитати оповідання, підготувати характеристику образу Олеся.

                   

                 Складові елементи листа:

1. звертання до адресата, вітання;

2. вступ, у якому засвідчити обізнаність із життям і творчістю письменника;

3. основна частина: висловлення власних вражень і думок про його твори;

4. закінчення, побажання й запитання до письменника.

5. підпис, місце написання.

Комунікативна мета художнього листа – емоційний вплив на адресата.

1) наявність всіх структурних елементів тексту (звертання, розповідь, побажання, підпис);

2) переконливість і емоційність мовлення;

3) доречність, доказовість цитат;

4) особисті відкриття, новаторство;

5) доброзичливість та повага до співбесідника;

6) емоційність та оптимізм.

Домашнє завдання. Напишіть лист Леоніду Глібову ( 1 сторінка) , в якому висловіть свою подяку за його творчість, напишіть про те, які твори автора ви читали, чим вони вам сподобалися, який виховний вплив байок Глібова на вас.

 - Які ж проблеми порушує автор у повісті?

"Неймовірні пригоди Івана  Сили" - казка про життя реальної людини. Автор "Неймовірних пригод Івана Сили" Олександр Гаврош наполягає на тому, що цей твір - дитяча казка.

"Неймовірні пригоди Івана Сили",  пропри казкову форму, - твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість.      О.Гавриш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.

Домашнє завдання

Намалювати афішу  до виступу Івана Сили в цирку (на вибір).

Написати фанфік «Я – герой повісті «Іван Сила»» або «Мій найкращий друг Іван Сила».

Лукаш і Мавка — образи, які втілюють уявлення Лесі Українки про людину з її непослідовними поривами до духовно красивого життя. Обидва персонажі мають риси вимріяної поетесою гармонійної людини — пристрасної, щирої, здатної відверто виявляти свої почуття і жити в злагоді з природою.
Лише природа, на думку Лесі Українки, може навчити людей, як жити вільним, красивим, духовно багатим життям. Донька лісу Мавка і селянський син Лукаш знаходять щастя у сильному і справжньому коханні. Та Лукашеве щастя недовге: він був щасливий, поки жив тим, про що його душа співала «виразно-щиро голосом сопілки». Коли ж пішов проти природи, то зрештою втратив радість, любов, навіть людську подобу.

Лукаш помирає. Людина програє у безглуздому двобої з природою. Хто винен у цьому? Лукаш мав дар, на який не зважали інші люди, який не усвідомлював навіть сам, і тільки дитя природи Мавка змогла той дар оцінити:

Я тебе за те люблю найбільше,

Чого ти сам в собі не розумієш…

Цей дар — музика, мистецтво, творчість, з яких виросло їхнє кохання. Але хлопець занедбав свій талант, свою душу задля дріб’язкових інтересів. Зрада Лукаша — це передусім зрада самого себе. Саме тому Леся Українка застерігає: відчуження людини від природи руйнує її душу.

Щоб краще простежити зв’язок людини з природою, поринемо в атмосферу місцевості лісу, де відбуваються події.

Композиція твору відповідає часовому простору дії драми, що відбувається упродовж року (весна, літо, осінь, зима). Спробуємо прослідкувати, як зі зміною стану природи змінюються наші герої.

У пролозі окреслюється місце драми: густий предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галявина з плакучою березою і з великим крислатим дубом. Тиховодне лісове озеро оточене густим очеретом та рогозом, вкрите ряскою, лататтям.

Події у творі розпочинаються навесні. З чим у вас асоціюється весна? (Пробудження, розквіт, початок нового, кохання, радість, сонце, зелень тощо.)

Рання весна, природа ще спить, але у всьому відчувається чекання якогось поштовху, щоб відбулося чудесне пробудження. І ось звучить голос Лукашевої сопілки — «ніжний, кучерявий, і як він розвивається, так розвивається все в лісі». Прокидається лісова красуня Мавка, і їй здається, що «весна ще так ніколи не співала, як тепер».

Природа у третій дії зовсім не така, як у двох попередніх — вона непривітна, ворожа до людини. «Хмарна, вітряна осіння ніч. Останній жовтий відблиск місяця гасне в хаосі голого верховіття. Стогнуть пугачі, регочуть сови. Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям, що розлягається все дужче, дужче і враз обривається. Настає тиша.

Починається хворе світання пізньої осені. Безлистий ліс ледве мріє проти попелястого неба чорною щетиною, а долі по узліссі снується розтріпаний морок».

Лукаш не зміг «своїм життям до себе дорівнятись». тобто не зрозумів, у чому його поклик, щастя, що наймиліше і найдорожче у житті, і перетворився на вовкулаку. Мавка потрапляє до «Того, що в скалі сидить». Проте, пройшовши муки забуття, втративши свій чарівний образ, повертає Лукашеві людську подобу.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати есе «Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються».

- ознайомити учнів із життям і творчістю М.Вінграновського, ознайомити учнів зі змістом повісті, з'ясувати її тематичну спрямованість, композицію;

- розвивати вміння грамотно відповідати на запитання, робити висновки, коментувати епізоди твору, оцінювати поведінку його героїв;

- виховувати духовні цінності особистості, почуття патріотизму, любові до батьків, природи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет М. Вінграновського, книжкова виставка його творів.

Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

Народна мудрість

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Сьогодні ми відкриємо для себе ще одне ім'я з української літератури, що, безперечно, є її здобутком і окрасою. Творчість Миколи Вінграновського нікого не залишає байдужим, бо пробуджує теплі та світлі почуття до всього земного.

2. Робота з епіграфом

Чи всі ви живете за правилом «Так треба жити, щоб нікому зла не чинити». (Відповіді учнів.)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф)

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

  Микола Степанович Вінграновський — сучасний письменник, кіноактор, кінорежисер, сценарист — народився в місті Первомайську на Миколаївщині.

Ще в дитинстві відзначався допитливістю та дотепністю. Також Микола мав надзвичайний хист відчувати неповторну красу природи, людську доброту, помічати те, що інші не завжди помічають.

У школі вчився добре. Після закінчення школи вступив до Київського театрального інституту. Так 1956 року Микола став студентом. Назавжди запам'яталася юнакові зустріч з Олександром Довженком. Великий митець забрав Вінграновського на навчання до Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москву.

Після закінчення вузу М. Вінграновський розпочав свою роботу на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка як актор, режисер і сценарист.

У кіноповісті «Повість полум'яних літ». (режисер О. Довженко) Вінграновський блискуче виконав роль головного героя — Івана Орлюка.

Писати вірші почав у студентські роки. З 60-х років виходять його поетичні твори для дорослих. Багато пише для дітей: зб. «Андрійко-говорійко». «Мак». «Ластівка біля вікна». «На добраніч». повісті «Первінка». «Сіроманець». та ін. Микола Степанович — лауреат Міжнародної премії фундації Антоновичів та Державної премії ім. Т.Шевченка.

26 травня 2004 р. на 68 році життя перестало битися серце Миколи Степановича Вінграновського, заслуженого діяча мистецтв України, одного зі славної когорти поетів-шістдесятників.

Сьогодні до нас у гості завітала казка М. Вінграновського «Сіроманець». Митець продовжує традиції народної казки, одухотворяючи звірів, і здається, що вони справді вміють думати, почувати, говорити.

Ця казка на білих лапах

Іде уночі по дорозі,

І місяць тече по хатах,

І в казки на віях сльози.

Іде вона, наша казка,

Аж дивиться — наша хата!

Хлопчик не міг іще спати,

Заходь в нашу хату, будь ласка!

М. Вінграновський

За жанром цей твір не просто повість, а повість-казка. Саме з великої любові до природи народився такий гуманний заклик письменника М. Вінграновського, який звучить у повісті «Сіроманець». Пригадайте кінець фрази — важливе, ключове слово «Треба оберігати не тільки воду, повітря і ліс, але й… ?». (звірів)

То, виходить, природа та звірі в небезпеці? Виявляється, їх треба оберігати? І від кого ж? (Від злих, невдячних людей.)

2. Словникова робота

- Гармонія — поєднання, злагодженість;

- гуманізм — людяність у діях і ставленні до інших, із почуттям любові та поваги; льоля — дитяча сорочка;

- підзор'я — поетичний образ життя на рідній землі, під зорями;

- стратегія — наука ведення війни;

- тактика — наука про підготовку та ведення бою;

- інтернітина — просмолений м'який будівельний матеріал для зовнішніх покрівель;

- охляп — (їхати охляп) їхати на коні без сідла;

- фланелевий — виготовлений із фланелі, м'якої натуральної тканини;

- полігон — ділянка місцевості, спеціально обладнана для проведення навчальної стрільби;

- диверсія — пошкодження військових об'єктів ворожими агентами або народними месниками;

- бушлат — верхній одяг у моряків.

3. Робота з текстом

(Учні зачитують описи природи та вовка з повісті «Сіроманець».)

- «Ліс тепло дрімав у сніговій халабуді. Дрібненькі хрестики від синичих лапок, замерзла блідо-блакитна головка лісового дзвоника, щиглики на кінському щавелю перезимували цю зиму».

- «Сонний ліс тихо спав у таких, як і сам, сонних снігах».

- «Вечоріло. Сіре повітря між вечором і ніччю текло собі яром… Гойднувся листок на березі, наче подумав, падати йому сьогодні чи почекати краще до завтра».

- «Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками. Тихо пливло павутиння, і тоненька хмарина лежала над яром, наче капустяний листок».

- «У яру нічого не росло — боялося весняних вод».

- «Дихнула весна з лиману. Теплий погляд весни зупинився найперше в снігах — і осіли сніги. Навпроти сонця удень засокотіли з-під них золоті струмки».

- «Перед ним стояв Сіроманець! Високий, широкогрудий, з малими вушками на великій голові, з великими димчастими незрячими очима».

4. Бесіда

✵ Як називають описи природи в художньому творі? (Пейзажі)

✵ Чи є природа дійовою особою в повісті «Сіроманець». Доведіть свою думку. (Так, бо вона оживлена, допомагає краще розкрити характери дійових осіб, вона застерігає, оберігає й навчає.)

✵ За допомогою яких художніх засобів авторові вдалося передати сутність природи як живої істоти? (За допомогою метафор, персоніфікації — листок подумав, весна дихнула, сонний ліс тихо спав, повітря текло, ліс дрімав… )

✵ Яким зображений Сіроманець у творі? (Вовк — жива істота, дитя природи; йому, як і людині, теж притаманні почуття.)

5. Рольова гра «Я — Сіроманець».

Я — вовк, люди звуть мене Сіроманцем. Я живу один у лісі, мені дуже самотньо. Я вже старий, але сильний. Колись я був вожаком зграї, та вовків, навіть вовченят убили люди. Від старості й горя я осліп. Мої незрячі очі не бачать, але мене рятує нюх, бо я вовк, звір. Я тримався далі від людей, бо вони злі. Якось я зустрівся із хлопчиком і зрозумів, що серед людей є добрі, милосердні. Цей хлопчик не раз рятував мене, допомагав, говорив зі мною, як із рівним. Він став мені справжнім другом. Коли доля нас розлучила, я за ним так сумував, що пішов шукати і знайшов. Я плакав від радощів, а хлопчик повів мене далеко, щоб повернути мені зір. Я йшов з ним полями, дорогами, і ми оберігали один одного. Так, люди знищили мою зграю, полюють за мною, але я прощаю, не хочу помсти, а мрію про дружбу з людьми. Адже нам, звірам, так важко живеться в цьому світі. Нам і податися нікуди. Люди нас переслідують, знищують. Що нам робити? Чому так мало людей, схожих на цього хлопчика — мого друга?

6. Виразне читання в ролях початку твору

(Від слів «Вночі прийшла осінь». до слів «Зграя мовчечки влягалася».

7. Бесіда

✵ Якби не було в цьому уривку слова «вовк». то йшлося б неначе про кого? (Про людину)

✵ Що говорили про вовка в селі люди? (Що він з'їв багато овець, кіз.)

✵ Чи було це насправді так? (Ні)

✵ Хто з селян ненавидів Сіроманця? (Василь Чепіжний)

✵ Чому В. Чепіжний — злочинець? (Бо він ночами краде.)

✵ Що хоче зробити Чепіжний з вовком? (Зловити і вбити.)

✵ Де Сашко робить вовкові пристанище? (У яру)

✵ Чи довіряє вовк Сашкові? (Так, повністю)

✵ Як Сіроманець потрапив у сім'ю льотчика Петра Ляха? (П. Лях підібрав голодного і знесиленого вовка на зимовій дорозі та привіз його додому.)

✵ Чи згадував Сіроманець Сашка, коли жив у льотчиків? (Так, сумував.)

✵ Куди якось подівся вовк з полігону? (Пішов шукати Сашка.)

✵ Чи зустрілися знову Сашко і Сіроманець? (Так)

✵ Що хоче зробити Сашко для вовка? (Вилікувати його очі, сліпоту.)

9. Складання асоціативного грона до образу сіроманця

вожак зграї | 
 | старий
уміє говорити | 
 | сліпий
уміє плакати | 
 | досвідчений
уміє дружити | 
 | розумний
любить дітей | Сіроманець | сильний
уміє співати | вовк | самотній
уміє прощати | звір | красивий
добре розбирається | 
 | вірний
в людях | 

здатний на подвиг | 
 | добрий | 
 | великий

8. Хвилинка відпочинку

Устаньте і привітайте сонечко на небі, потягніться до нього руками (руки вгору, потягніться).

Уявіть, що ви — деревця під вітерцем, і покажіть, як колихаються вгорі гілочки-руки дерев (помахайте руками, як гілочками).

Опустіть руки донизу і покажіть, як ви хлюпаєте долоньками в річковій водиці.

А тепер покажіть, як треба обережно, навшпиньки ходити по травичці, щоб комашку не роздавити (походіть на місці навшпиньки).

Візьміться попарно за руки, подивіться одне на одного, скажімо всі дружно: «Ми — діти Природи: ти і я».

10. Робота над змістом. Переказ епізоду

«Сіроманець на полігоні».

Зразок переказу

Сліпий вовк утікав подалі від людей і опинився в такому місці, де пахло чим завгодно, тільки не людьми. Там земля часто здригалася, бо це був полігон — місце для бойових навчань. Там було страшно, вовк оглух від вибухів, узимку охляв без їжі, але до людей самотній сліпий вовк не йшов. Він зовсім ослаб від голоду, його просто котив по дорозі вітер, а врятував Сіроманця льотчик Петро Лях і привіз вовка додому.

11. Виразне читання уривка

(Від слів «Вовк волочив Андрійка за комір». до слів «На його спині лежав Андрійко».

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія

(Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням.)

- Мене змусило замислитися…

- Мені соромно…

- Я обіцяю…

2. Слово вчителя

Сказав мудрець:

«Живи: добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!».

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

V ІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати характеристику образу Сашка.

За вибором учня:

- намалювати Сашка з Сіроманцем.

Жанр: вірш.

Напрям: модернізм.

Течія: символізм.

Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: нерівностопний хорей.

Римування: паралельне й перехресне (ааббвгвг).

Строфа: восьмивірш (октава).

Провідний мотив, мотиви: возвеличення краси природи, єдність її з мистецтвом.

Тема: гармонія природи й мистецтва.

Ідея: звеличення краси й природи; возвеличення природи, життя як джерела творчої енергії.

Композиція (зміст): (І октава) має крилами усміхнена примарами хмар Весна — (II октава) Весна — Блакитна Панна з'являється, їй хвала — (III октава) опис краси Панни — (IV октава) у душі ліричного героя радість: "в'ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні і сплітаються в гротески голосні".

Художньо-стильові особливості: "Блакитна Панна" рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас зі співом птахів і струмків. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику (Осанна!), метафори (в душі моїй / В сяйві мрій / В'ються хмелем арабески), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторного інтелектуально-мистецького естетичного забарвлення. Щоб створити об'ємну, різногранну картину, М. Вороний поєднує у вірші кілька видів образів: зорові, слухові, запахові. Зорові образи: прозорі шати; лине в серпанках і блаватах; попелясті, пелехаті хмари; майорить крізь блакить; в'ються хмелем арабески. Слухові образи: земля виспівує; сміючись на пелюстках; гомонять-бринять пісні. Запахові образи: весна запашна.Специфічним є розміщення рядків у строфах "Блакитної Панни": вони ніби сходинки, якими збігає навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Для символістів форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати.

Дивіться також

Художні засоби виразності: епітет, символ, персоніфікація, метафора, порівняння, інверсія, повтор.

Образи та символічні образи: людей: ліричний герой — митець; природи: Блакитна Панна-Весна; хмари, гори, гай, луги, поля, земля, пелюстки, роса, квітки; предметів і явищ: крила, шати, серпанки, блавати, усміх, блакить, "Осанна!", мрія сну, врода, чистота, душі, сяйво мрій, арабески, камеї, фрески, пісні, гротески.

Символічні образи: Блакитна Панна (символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії); блакить (символ джерела духу); "Осанна!" (символ вітання бога) та ін.

Примітки та корисна інформація: Микола Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню. Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. "Я писав не так од образу, як од звуку", — зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів — понад усе. Образ Блакитної Панни не подібний до традиційного образу української дівчини; у вірші специфічна лексика, не характерний для української літератури початку XX століття оптимізм. М. Вороний став новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. "Блакитна Панна" рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить зі співом птахів, дзюркотінням струмків. Джерелом поезії, її ритму, звучання є мелодія. Цікаве й розміщення рядків у строфах "Блакитної Панни": вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Отже, форма у творі поета-символіста — надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.

Поезія перегукується з віршем П. Тичини "Арфами, арфами...".


Домашнє завдання: законспектувати вібомості про Миколу Вороного, записати визначення символізму, підготувати аналіз поезії "Блакитна Панна", вірш вивчити напам"ять.

-         Він співав тихим, старим голосом, і така дорога лежала за ним, що аж за Одесою і Єгиптом виднілася кожна бадилина…( Сіроманець)

-         Потроху він торопів, прийшов до тями і сів навпочіпки біля Сіроманця.( Сашко)

-         Сіроманець, ох, якби ви знали, як він сидить мені в печінках, спати не можу…( Чепіжний)

-         Тату, Тату! А вовк живий?( Андрійко Лях)

-         Іди – іди , Сіроманчику, от молодець. Я з тобою, я тебе не покину і не віддам нікому.( Сашко)

А тепер давайте пригадаємо теорію літератури. 

-         Що ми називаємо повістю?(Великий розповідний прозовий твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого проміжку часу). 

-         Чи можна твір М Рильського назвати повістю, доведіть.

-         Художні засоби:

-         Епітет – художнє означення ( палке слово, золоте жито).

-         Метафора – переносне значення слова, уподібнення одного предмета, явища іншому ( ріка спогадів, вогонь почуттів).

-         Порівняння - форма поетичної мови, основана на порівнянні двох предметів або явищ( очі, як небо голубі).

-         Персоніфікація – художній засіб, за допомогою якого предмет або явище зображують як живу істоту( сонечко сміється, вітер віє).

1.   Чи вважаєте ви вдалою назву твору « Сіроманець ?» Чому?

2.   Хто на вашу думку є головним героєм повісті?

3.    Яка тема та головна думка твору? 

( Тема – про дружбу хлопчика й вовка, про гармонійні стосунки між людиною та природою; Головна думка, ідея: потрібно гуманно ставитися до беззахисних тварин, уславлення дружби, співчуття,беззастережної хоробрості та самовіддачі, засудження жорстокого поводження з тваринами та злопам’ятства.)

 

- Одвічна боротьба добра і зла; 

-  Гармонія у стосунках дюдини і природи;

- Відстоювання своєї позиції;

- Відносини батьків і дітей;

- Критерії справжньої дружби.

Методичний прийом « Асоціативна сітка». 

-         Діти, давайте назвемо позитивних і негативних героїв у творі.

-         Скласти асоціативні сітки, характеризуючи образи Сашка і Василя Чепіжного.

Сашко: сміливий, щирий, люблячий, добрий, співчутливий, вразливий, лагідний, рішучий.

Чепіжний: злий, мстивий, жорстокий, брехливий, егоїстичний, бездушний.

Отже, «Сіроманець» - повість про дружбу хлопчика та вовка. На прикладі хлопчика Сашка Микола Вінграновський навчає нас вірності та відданості друзям. Книга вчить любити свій рідний край, природу, захищати тварин, цінувати вірних друзів та завжди приходити на допомогу тим, хто її потребує.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:  епіграф уроку, репродукція картини Дієго Веласкеса « Інфанта Маргарита», текст поезії, «Диктант-асоціація», інтерактивна вправа «Знайди пару», психологічний портрет М. Вороного

Яка краса! Усе життя
В акорди перелить.
З високих дум і почуттів
Нове життя творить.
                                  М. Вороний

    Який настрій був у вас після першого уроку знайомства з творчістю М. Вороного?

·                   Поетичний заспі
Розкажу тобі думку таємну,
 дивний здогад мене обпік:
 я залишуся в серці твоєму
 на сьогодні, на завтра, навік.
 І минатиме час, нанизавши
 сотні вражень, імен і країн, —
 на сьогодні, на завтра, назавжди! —
 ти залишишся в серці моїм.
 А чому? То чудна теорема,
 на яку ти мене прирік.
 То все разом, а ти — окремо.
 І сьогодні, і завтра, й навік.
       Ліна Костенко

-   Які емоції у вас викликала поезія?
-    Якою ви уявили ліричну героїню поезії?
-    Що її турбує, які почуття охоплюють?

- Ознайомитися…
- Запам’ятати…
- Зрозуміти…
- Розвивати…

Сьогодні ми познайомимося ще з одним неперевершеним твором М. Вороного «Інфанта», який є яскравим прикладом символістської поетики. У ньому   М.Вороний розмірковує над враженням, яке справила на нього старовинна картина під такою ж назвою. Також на прикладі цього  твору познайомимося з таким літературним напрямом як символізм,навчимося знаходити його характерні ознаки у поезії. А епіграфом до нашого уроку стануть слова самого М. Вороного, зміст яких ви поясните наприкінці уроку.

-         Встановіть відповідність між художнім або фонетичним засобом та прикладом з твору М. Вороного
-    Довгожданна, нездоланна…/ Ось вона  - Блакитна Панна!.. – асонанс.
-    Попелястих, пелехатих – алітерація.
-    Має крилами весна, /Лине вся в прозорих шатах – метафора.
-    Сміючись на пелюстках, /На квітках /променистою росою – персоніфікація.
-    У прозорих шатах – епітет.
-    Арабески, фрески, гротески – мистецькі терміни.

IV Сприйняття та усвідомлення учнями навчального матеріалу.
«Поетична хвилинка»
  Учитель читає поезію М. Вороного «Інфанта» 

-                     Яке враження справила на вас поезія?

·                   Словникова робот

-                     Як ви розумієте значення слова інфанта?Сильвета? Вуалета? Домінанта?

Інфанта — ж. (ісп.) титул принцеси в Іспанії і Португалії за часів монархії, а також особа, яка носить цей титул.

Сильвета — тут: силует, контур, тінь.

Вуалета (вуаль) — ж. (фр., від лат., завіса) 1. Легка прозора тканина. 2. Прозора тонка сітка, якою закривають обличчя.

Домінанта — ж. (лат., панівний), головний, панівний принцип, ідея, ознака.

·                   Ідейно-художній аналіз поезії М. Вороного «Інфанта»

-                     Якою постає природа на початку вірша?

-                     Яких відтінків вона набуває з появою героїні?

-                     Якими рисами наділений портрет незнайомки? Процитуйте.

-                     Опишіть стан душі ліричного героя під час зустрічі з незнайомкою.

-                     Які художні засоби використовує автор?

-                     Наведіть приклади авторських неологізмів. Яка їх роль?

-                     Прокоментуйте останні два рядки вірша.

-                     Яка тема поезії? 

-                     До якого жанру лірики належить?

-                     Які образи поезії «Інфанта», на ваш погляд, символічні, які асоціації вони викликають, чому?

 

·                      «Мистецька галерея» .

Запрошую до мистецької галереї переглянути репродукції  картиніспанського художника, придворного живописця короля Філіпа IVДієга Веласкеса «Інфанта Маргарита», серія яких була створена у другій половині XVIIст., які саме і надихнули Миколу Кіндратовича до написання поезії «Інфанта».

-                     Яке враження на вас справили картини?

-                     Яка кольорова гама присутня на полотнах?

-                     Чим картина могла вразити М. Вороного?

-                     Яка кольорова гама домінує в поезії Вороного? Процитуйте. (Велична голуба барва)

-                     Що вона символізує? (Символ безмежного простору)

-                     Подивіться ще раз на картини. Як ви думаєте, чому в поета виникла асоціація з революцією? (Можливо, через червоний колір на другому полотні).

 

·                     Коментар учителя

Вірш «Інфанта» - зразок інтимної лірики поета. Твір починається романтичною пейзажною картиною, у якій багато авторських неологізмів, створених його поетичною уявою(«проміннострунними»,                          «мрійнотканому», «вогнелунними»). З чуттям «побожної хвали» ліричний герой оспівує жіночу красу, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною.Інфанта –це узагальнено – ідеалізований жіночий образ, який  і є сюжетним стрижнем твору.

А світ продовжує жити, у ньому є завжди « два мечі» - добро та зло, і це слід сприймати як належне. Червоний колір полотна нагадав поетові червоні заграви революції.Згадка про революцію в даному випадку – це данина естетиці доби соціальних перетворень, ускладнена метафора.

Образи - символи – Революція, червона заграва, меч – повернення до реалій часу, передчуття біди.

«Інфанта» — виразно символічний твір, близький мотивами, художніми засобами та ідейно-естетичним звучанням до творів П.Верлена, Ш. Бодлера, О. Блока, К. Бальмонта.

Чому саме символістська поезія? Вороний пояснював це так: «Любов (у широкім значенні) - краса і шукання правди (світла, знання, початку чи «бога») — це сфера символічної поезії, вона найкраще про це може оповісти».

·                   «Словничок на сьогодні».

Учні стисло записують  визначення поняття «Символізм»

Теорія літератури
Символізм (від гр.— знак) — літературний напрям, що сформувався у французькій літературі 70-х років XIX ст., а пізніше увійшов і в інші європейські літератури. На думку теоретиків і практиків цього напряму (Артюр Рембо, Поль Верлен, Стефан Малларме), художня творчість має передавати за зовнішнім зображенням і його приховану внутрішню суть. Літературний твір може передати спілкування людей не стільки через слова, як через діалог їхніх душ. Творчість символістів — француза Поля Верлена, австрійця Райнера Марії Рільке, бельгійців Еміля Верхарна й Моріса Метерлінка, норвежця Генрика Ібсена, росіянина Олександра Блока — збагатила світову літературу яскравими художніми узагальненнями, незвичайними поетичними образами. В українській літературі символізм представляє творчість Петра Карманського, Миколи Вороного, Василя Пачовського, Миколи Філянського, Олександра Олеся, Спиридона Черкасенка, Грицька Чупринки, раннього Павла Тичини. Ці поети наблизили вірші до музики, виявили високу культуру художнього слова, їхні твори особливо збагатили українську інтимно-особистісну лірику, піднесли її на рівень світових зразків.

·                   Створення опорної схеми по символізму 

Ознаки символізму:
-    Культ заборонених і екзотичних тем
-    Підміна понять, думок символами
-    Велика увага до всього позасвідомого
-    Естетство - недооцінка змісту
-   Протест проти консервативної суспільної моралі
-    Надмірне захоплення поетичною витонченою формулою

Ø    Лабораторія дослідника.Робота в парах .
Учні виписують з поезії «Інфанта» образи-символи, авторські неологізми, художні засоби у зошити

Ø    Виступ учня із випереджувальним завданням

М. Вороний зробив значний внесок у символіку та тропіку українського вірша, хоча часом критики, зокрема той же О. Білецький, дорікають йому за бідність та банальність римування, надмірне вживання одних і тих самих улюблених метафор, епітетів, поетичних прийомів тощо. Першочергову роль   Вороний відводив музиці вірша, підпорядковував їй художні та виражальні засоби.

В українському віршуванні поет виявився багато в чому піонером, збагативши його кращими зразками символічної поезії. Вороний і сам зазначав, що деякі види віршування, поетичні прийоми, віршові форми до нього в українській літературі ще ніхто не вживав чи вживав рідко. Наприклад, він вільно володів сонетом, рондо, тріолетом, які належали до маловживаних віршованих форм не лише в українській ліриці.

Характерною прикметою його творчості став інтелектуалізм.

Письменник одним із перших в українській літературі почав вводити в поезію урбаністичні мотиви (цикл «Співи старого міста»).

Він добре знав європейську літературу, прагнув органічного поєднання кращих традицій європейської лірики з новаторськими пошуками. Висока культура вірша, намагання сягнути художніх поетичних вершин, збагатити українську лірику новими мотивами й образами ставлять Вороного в перший ряд митців-новаторів новітнього часу поруч з Лесею Українкою,        О. Олесем, М. Рильським, П. Тичиною, Є. Плужником,        Є.Маланюком.

Ø    «Ґронування»
Скласти ґроно «Поезія М. Вороного» (Модерніст — новатор — символізм — неоромантизм — тонкий лірик — співець краси — закоханий поет)
VI Підбиття підсумків уроку

Ø    Робота з епіграфом уроку

- Як ви розумієте слова М. Вороного?
- Що для символістів у творі найважливіше: зміст, форма чи настрій?
- Які основні риси символістської поезії? 

Слово вчителя
Недарма Вороного називають співцем краси. Краса була і джерелом його творчості, і найголовнішим образом. Поет її бачив усюди: у чарах природи рідного краю, у високому земному призначенні людини, у її благородних почуттях. «Високих дум святі скрижалі, всі наші радощі і жалі, всі ті боління, і надії, і чарівливі гарні мрії» — ці мотиви визначають суть, сенс лірики Вороного, девізом котрого завжди було «йти за віком і бути цілим чоловіком». На думку М. Вороного, саме поезія символізму найкраще може передати прагнення людини, її бажання краси, пошуки кохання, роздуми над сенсом життя.

Ø    Рефлексія

-          Цей урок відбувся в атмосфері…

-                     Найбільш значимим для мене сьогодні на уроці було…

-                     Мене здивувало…

-                     Я зрозуміла (зрозумів), що…

  Опрацювати сторінки підручника, відповідати на запитання.

    Розглянути ілюстрацію у підручнику Н. Антоненко до вірша «Інфанта», усно описати зображену даму. Поміркувати, чи вдалося художниці відтворити дух епохи, образ інфанти, настрій ліричної героїніМ. Вороного.

 

Мета:

♦ навчальна: продовжувати роботу над проблематикою твору О. Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили». подати інформацію про композиційні особливості твору, його тему, ідею;

♦ розвивальна: розвивати вміння характеризувати образи героїв, уміння висловлювати власні міркування про необхідність серйозного ставлення до здоров'я, до спорту, до чесності у спортивних змаганнях;

♦ виховна: формувати життєствердний настрій, оптимізм, бажання розвивати своє тіло, здобувати спортивні перемоги, досягати вершин у житті.

Обладнання: підручник, портрет О. Гавроша, фотографії Іван Фірцака.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Бесіда за змістом прочитаного

♦ Який смертельний номер показував Іван з брилою і двома молотами?

♦ Як мадам Бухенбах називала Івана?

♦ Як відреагувала зала після перемоги Івана над гордістю Баварії Бієр-Мієром?

♦ Свідком якого злочину став Пандорський, коли весь цирк спав?

♦ Що робив іван у номері «Зуби мамонта».

♦ Про що попросила королева Англії Силу?

♦ Хто такий Джебсон?

♦ Що сталося одразу після бою Сили і Джебсона?

♦ Чому Сила потрапив до лікарні?

♦ У якому костюмі виступав Іван Сила в Америці?

♦ Який новий смертельний номер виконував Іван в Америці?

♦ Як склалася доля карлика Кроні, івана Сили, мадам Бухенбах?

Робота з текстом

Група 1. Виписати цитати, які характеризують усіх позитивних персонажів. Визначити, які художні засоби використовує автор.

Група 2. Виписати цитати, які характеризують усіх негативних персонажів. Визначити, які художні засоби використовує автор.

Робота з таблицею

Композиційні особливості | Стисла характеристика
Зав’язка | 

Кульмінація | 

Розв’язка | 

Літературний диктант

1. Із ким був перший бій у Івана Сили? (Велетом)

2. Що було стихією для доктора Брякуса? (Спорт)

3. Який новий рекорд Республіки встановив Сила? (160)

4. Яку найкоротшу молитву знав Іван? («Боже, поможи!».

5. Хто такий Бідосько? (Колишній журналіст, який спився, продав квартиру й тепер мешкав у розвалюсі по сусідству.)

6. Хто вніс заставу в тюрму за Івана і скільки? (Мадам Бухенбах, 50 тисяч)

7. Що робить Піня в цирку? (Він несе цілу торбу яскравих дрібничок. Карлик шпортається — і весь цей мотлох розлітається по арені. Мавпочка скубе його за волосся. Зала регоче. Піня збирає своє багатство, але робить це дуже незграбно, раз по разу щось гублячи. За кожну втрату мавпочка дає йому ляпаса. Зала надриває животи. Раптом Піня підкидає свої знахідки вгору й починає ними жонглювати. У повітрі літають черевики, пляшки, м’ячики і навіть шабля.)

8. Який був перший цирковий номер у Івана? (Він виходив на арену із залізним прутом на плечах, на якому висіло по двоє людей з кожного боку. Далі на очах глядачів Іван згинав залізяку у форму серця.)

9. Чому і ким починає працювати Міха в цирку?

10. Що сталося з Мариською із села Івана? (Оце вже місяць, як віддалася. За Михайла Підлісного.)

11. Який номер показував іван при Президентові? (Вганяв у дошку велетенські цвяхи долонею.)

12. Що робив Піня з мавпочкою, і коли це побачив іван? (У руці він тримає батіжок і шмагає ним… мавпочку Беню!).

Робота з картками

Поняття | Визначення
Епічний твір | 

Пригодницький твір | 

Повість | 

Прототип | 

О. Гаврош | 

І. Сила | 

Бесіда з учнями

♦ Яка тема твору?

♦ Яка ідея? Що автор хотів донести до читачів?

♦ Чи варто людині займатися спортом? Свої міркування обґрунтуйте.

♦ Як ви ставитися до Івана Сили?

♦ Чому цей герой мав ворогів?

♦ Чи правильно вчинили фанати Джебсона?

♦ Чим захоплює образ Івана Сили?

V. ПІДСУМОК УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-роздум «Чи потрібен спорт у житті (на прикладі твору О. Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили».»; прочитати твір І. Сенченка «Рубін на Солом’янці».

·        уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

·        загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;

·        здоров’язбережувальну – викликати бажання бути сміливими, фізично і духовно сильними;

·        соціальну – спонукати учнів до самостійного пошуку розв’язку навчальних завдань та формувати вміння знаходити раціональний варіант з’ясування окресленої проблеми;

·        інформаційну – формувати бажання збагачувати свої знання;

·        комунікативну – удосконалювати вміння дітей, формулювати цілі власної діяльності та робити висновки.

         Формувати систему предметних компетентностей і компетенцій шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній: 

·        емоційно-ціннісну – виразно читати текст, осмислювати творчо художній твір, визначати головну думку прочитаного, висловлювати власне ставлення до відображених у художньому творі подій, образів, тем, ідей;

·        літературознавчу – виховувати прагнення до знань, розширення світогляду, розвивати мислення, вміння працювати з текстом, аргументувати власну думку;

·        музичну – розвивати вміння  слухати музику, аналізувати музичний твір; 

·        загальнокультурну – висловлювати власне розуміння почуття патріотизму, національної свідомості, виховувати відповідальність за долю рідного краю, готовність працювати і жити для блага України.

Опорні поняття: поезія,  ритм, мелодія, композитор, пісня, рима
Міжпредметні зв’язки: українська література, музичне мистецтво.

Тип уроку: бінарний  (українська література, музичне мистецтво) .

Дизайн уроку:      підручники,  зошити,     портрет              А.   Малишка,  портрет П. Майбороди,  видання творів      А. Малишка, відеофільм про життя і творчість                       А. С. Малишка.   «А. Малишко.   Мистецтво   залишатися   собою», презентація на тему  «Мелодійність поезій А. Малишка», аудіозапис пісні,  дидактичний матеріал 

                                   В. Сухомлинський

        Емоційне налаштування учнів на успішну роботу. 

      Учитель. Доброго дня, діти! Щиро рада знову бачити вас всіх. Оскільки сьогодні нам доведеться багато слухати й багато говорити, я хочу розпочати наш урок зі слів відомого французького філософа П’єра Буаста та дати вам таку настанову:                 

                    Давайте ми будемо вчитись

                   Один одного слухати, діти,

                   Чужу думку завжди поважати,

                   А свою – влучно промовляти. 

       За такої умови у нас все буде добре! 

     1. Постановка цілей уроку.

  Учні знатимуть:  відомості про життя і творчість              А. Малишка; зміст поезії «Пісня про рушник» ; цікаві факти з життя композитора П. Майбороди; тлумачення літературних та музичних термінів: пісня, ритм,  мелодія,  композитор.

   Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати поезію та слухати музику; висловлювати думки про прочитане та прослухане,  виявляти актуальні проблеми, авторську позицію, виконувати ідейно-художній аналіз твору, визначати настрій музики.

2.     Колективне планування  роботи на уроці. 

3.     Запис епіграфа.

     1. Відеофільм про життя і творчість А. С. Малишка.                   «А. Малишко. 

        Мистецтво залишатися собою»

     2. Проблемне питання: у чому полягає ліризм поезій    А. Малишка?

     3. Презентація  «Мелодійність поезій А. Малишка»

     4.  Вступне слово вчителя української літератури. 

     5. Слово вчителя музичного мистецтва.                                                             

     Мова є мелодійною, бо музику можна почути скрізь. Відомий український поет Андрій Малишко відрізнявся талантом перетворювати вірші на мелодію.   Його поезії мелодійні, ритмічні. Їхні рядочки ллються приємною мелодією. 

     6. Рубрика «Пригадай!» (Проводять учителі музичного мистецтва й української літератури)

Композитор –  автор музичних творів, людина, яка створює музику.

Мелодія – найважливіший елемент пісенності.  Модуляція висоти тону при вимові фрази, яка здійснюється різним ступенем натягання голосових              зв'язок.

Пісня – найдавніший і найпопулярніший музичний жанр, у якому поєднується музика і поезія.

 Декламатор –  той,  хто декламує  напам’ять прозові чи віршовані твори,  дотримуючись вимог виразного читання.

Поезія –  невеликий художній твір у віршах.

Ритм –   рівномірне чергування наголошених і ненаголошених, довгих і                коротких складів у реченні, у віршовій строфі . Ритм є одним з                елементів інтонації. 

Рима –    співзвучність закінчень слів у віршованих рядках.       

Строфа –  поєднані віршові рядки, зв’язані між собою римами та інтонацією, що повторюються.

     7.  Робота з текстом поезії «Пісня про рушник» (с.280)

     7.1. Прослуховування поезії у виконанні …

(Завдання: закрийте очі і слухайте, намагаючись «побачити», «почути» зображене у творі).

     7.2.  Виразне читання твору учнями.

     7.3.  Бесіда:

1) Які картини постали у вашій уяві, коли слухали і читали поезію?

2) Який настрій переважає у вірші?

3) Хто постає ліричним героєм?

4) Охарактеризуйте образ матері.

5) Продовжіть думку: рушник – це символ…

     7.4. Робота в парах.

1) Визначте тему поезії.

2) Яка основна думка твору? 

     7.5. Пошукова робота. 

  Випишіть із тексту спочатку метафори, потім – порівняння й епітети. Який    

із засобів надає твору більшої образності? 

    7.6. Рубрика «Цікаво знати».

     7.7. Прослуховування «Пісні про рушник».

     7.8. Творче завдання  «Сходинки пізнання». (Проводить учитель музичного мистецтва). Проаналізувати музичний твір за планом:

1) Розкажи про свої враження від прослуханого твору.

2) До якого жанру належить цей твір? У чому його особливість?

3) Які інструменти виконують основну мелодію?

4)  Визнач характер мелодії твору, скориставшись карткою «Характеристика    

   музики». 

  Характеристика музики:  лірична, чарівна, ніжна, душевна, енергійна, радісна, таємнича, жалібна, приємна, сумна, журлива, скорботна, тривожна, сувора.

5) Чи вдалося композитору передати світ поезії?     

     1. Рубрика «Продовжити поетичні рядки»

*  Рідна мати моя, … (ти ночей не доспала)

*  І рушник вишиваний … (на щастя дала)

*  І в дорогу далеку ти мене … (на зорі проводжала)

*  Хай на ньому цвіте … (росяниста доріжка)

*  І твоя незрадлива материнська… (ласкава усмішка) 

    2. Вправа «Інформаційне гроно» . Рушник – це …

    VІ.  Підсумок уроку.     

Слово вчителя української літератури.

     Слово вчителя музичного мистецтва.

     Література і музика – мистецтва, які відкривають людині очі на світ, на його чудесне існування – у цьому їх моральне завдання, у цьому – твердження принципів добра і краси.  

·        українська література: с. 279-280, підготувати розповідь на тему «Пісні Андрія  Малишка, що стали народними»;

·         музичне мистецтво:  скласти музичний ребус до вивченого твору.    

 

 

проаналізувати співомовку «Запорожці у короля», звертаючи увагу на висміювання моральних вад та негативних рис характерну в ній, авторську симпатію до простої людини; розвивати читацькі навики школярів, уміння глибше розуміти  засоби творення комічного, аналізувати, визначати ідейне спрямування, художні особливості співомовок; удосконалювати художнє читання;  виховувати уміння бачити і чути кмітливе слово, користуватися ним у власному мовленні, розуміти жарт.

Тип уроку: урок формування умінь та навичок.

Теорія літератури: гумореска, співомовка.

Обладнання:  портрети С. Руданського, презентація, ілюстративний матеріал, дидактичний матеріал, відеоролик.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

                                     І.Франко

1.     Організаційний момент.

2.     Перевірка домашнього завдання.

3.     Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

4.     Актуалізація опорних знань.

5.     Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.

6.     Закріплення вивченого матеріалу.

7.     Підсумок уроку.

8.     Оцінювання учнів.

9.     Домашнє завдання.

1.     Психологічна настанова учнів і внутрішня мотивація щодо виконання мети уроку.

2.     Опрацювання епіграфа уроку.

Де і в яких обставинах не перебував би С. Руданський, він завжди захищав рідну українську культуру, оспівував славні сторінки історії, між іншим, запорозьке козацтво. Про сміливість, кмітливість, дотепність козаків, їхнє почуття гумору  ходили легенди. Чого варті хоча б ті прізвища-прізвиська, які вони давали новоприбулим: Засядьвовк, Нетудиха та Шило, Борщ, Несвятипаска, Задуйвітер та ін.

Згадаймо картину І. Рєпіна  «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Народні перекази говорять про те, як запорожці вміли давати від-січ тим, хто ставився до них із пихою, хотів принизити, посміятися з них, хай це був навіть сам король чи його вельможі. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.

 Перегляд відеоролика «Козаки-характерники».

Жупани – верхній одяг;

кармазиновий – з дорогої тканини;

храбренні – хоробрі;

ляхи – поляки.

Козаки

король

Герої: запорожці, король, ляхи, автор.

Тема: розповідь про приїзд запорожців до польського короля, їхню сміливість та кмітливість у спілкуванні з ляхами.

Ідея: козаки – славні українці, які володіли неабияким розумом і гострим словечком.

Жанр: співомовка.

5. 10. Слово вчителя. Про твори С.Руданського сказав Михайло Драгоманов:  «Руданський  був одним з вельми небагатьох поетів недавнього часу зі справжнім талантом  та  зі  спробами  торкнутися  нових  тем,  а  не  тільки  тих,  які  заїздили попередники й наслідувачі Шевченка». Поясніть ці слова.

1.     1.Гумор — велика сила.

2.     Веселий сміх — здоров'я.

3.     Смішного боятися — правди не любити.

4.     Сміятися не гріх над тим, що видається смішним.

5.     Усміхатися — це завжди трішки показувати зуби.

6.     Жарт місце має.

7.     Та нехай люди сміються — аби не плакали.

VI.           Закріплення вивченого матеріалу.

1. Чумак у крамницях шукав (дьогтю).

2. Купці, прагнучи покепкувати над чумаком, сказали, що у них продаються тільки (дурні).

3. Чумак, проявивши кмітливість, відповів, що торгівля була добра, якщо їх тільки (два залишилося).

4. Запорожці мали довгі (вуса).

5. Польські пани пригостили їх (сметаною).

6.Щоб закрутити вуса, козаки попросили (меду).

VII.        Підсумок уроку.

1.     Бесіда з учнями.

(Співомовки С. Руданського, попри свою зовнішню простоту, веселість, 

дошкульно б'ють по вадах тогочасного суспільства, оздоровлюють народ, 

бо висміюють такі негативні риси, як жадібність, нечесність, тупість, не-повороткість, що є і сьогодні у вдачі деяких людей, тому співомовки Ру-данського потрібні, вони завжди сучасні, особливо нині. Поет і сьогодні вчить українців бути українцями, ненавидіти будь-яке  ярмо, прагнути волі і мати почуття національної гідності).

2.     Повернення до епіграфа.

3.     Інтерактивна вправа «Рефлексія».

1.     Що  цікавого ви дізналися на уроці ?

2.      Що вас найбільше вразило?

VIII.    Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

IX.           Домашнє завдання.

1.     Написати невеликий твір, взявши за початок таке висловлювання:  «Сміх не ображає, а виліковує, виховує людину».

2.     Підготувати повідомлення про життя та творчість П. Глазового.

3.     Прочитати гуморески «Еволюція», «Найважча роль».

 

Тема: зображення приїзду гостей з Канади на Вкраїну та їх враження від почутої грамотної української вимови.
Ідея: возвеличення української мови, яка є свідченням нашої культури, благородності, манери поведінки, етикету та засудження тих, хто її цурається.
Основна думка: мова — духовна скарбниця кожного українця; доки живе мова, доти існує нація; думка канадців, що українці не говорять рідною мовою, не виправдалася.
Проблематика: повага до рідної мови
Художні засоби “Заморські гості”
Метафори: «голова…нові будинки…приймає», «очі засвітились».
Риторичні запитання: «Чи потрапити ми можем на прийом до мера?»
Епітети: «мова бездоганна», «вимова чиста», «благородні люди».
Інверсія: «прилетіли гості», «козирнув сержант», «засвітилися очі».

Аналіз «Похвала»
Жанр – байка
Тема: повчальна розповідь про підступність павука.
Ідея – засудження підступності та самовпевненості
Основна думка – не довіряй солодкій похвалі.
Головні герої – павук (улесливий та винахідливий), муха (самовпевнена, не розумна), автор.

Мораль байки:
То я скажу, що не для мух
Слова, звичайно, мовляться,
Бо на солодку похвалу
Не тільки мухи ловляться.

Ознаки байки властиві гуморесці «Похвала»: є оповідна частина й мораль (повчання), наявна алегорія (наділення тварин, птахів, рослин рисами людського характеру).
Проблематика: підступні лестощі
Художні засоби:
епітети: старий павук, юну муху, дивну талію, гарненькі ніжки, солодку похвалу
порівняння – кожен звук, як музика для слуху; ти — як перлина, як топаз; ти — як іскрина синя
У байці “Похвала” Глазовий висміює людей, які піддаються на лестощі, легковірні.


Домашнє завдання: одну гумореску (на вибір) вивчити напам"ять; підготувати аналіз гуморесок.

Жанр: вірш-медитація (історико-філософське осмислення ролі рідного слова, загалом митця в історичній долі народу).

Напрям: модернізм.

Течія: символізм.

Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: 4-стопний ямб.

Римування: перехресне (абаб).

Строфа: чотиривірш (катрен).

Провідний мотив, мотиви: щире захоплення рідним словом; гнівне картання тих, хто його нищить і зневажає; заклик любити й берегти рідне слово.

Тема: роль рідного слова в житті суспільства.

Ідея: утвердження думки про силу рідного слова, яке здатне стати зброєю в руках громадянина й патріота проти "дітей", які "безпам'ятно забули" батьківське слово.

Композиція (зміст): ліричний герой звертається до слова, називаючи його скутим орлом — говорить, що слово чужинцям кинутого на сміх безпам'ятними дітьми — показує красу слова — звертається до слова бути його мечем, сонцем, дощем судним для краю рідного.

Художньо-стильові особливості: три частини композиції виконують роль тези, антитези і синтезу. Поезія вибудувана як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Анафора "О слово рідне!" увиразнює не тільки композиційну єдність, а й змістову наповненість, підкреслює щирість ліричної оповіді, схвильованість героя, зумовлює ораторські інтонації, патріотичні почуття. У серці автора виникає біль через зневажливе ставлення до рідної мови й історичне безпам'ятство співвітчизників. Наскрізна антитеза розгортає сюжет вірша. Поет використовує яскраві метафори й епітети. Українське слово уподібнюється "скутому орлу", тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як "співочий грім батьків моїх", а тепер "дітьми безпам'ятно забутий".Поет вдається до ремінісценцій послання "І мертвим, і живим..." Т. Шевченка, закликаючи дієво любити свободу людини і народу. Для поета рідне слово, незважаючи на переслідування і заборони, — носій волелюбного духу народу, його безсмертя. Ідея вірша випливає з переконань митця, що рідне слово відбиває драматичну історію України, стало духовною зброєю народу.

Зображуючи поетичний образ неповторної краси української мови і Вітчизни, поет висловлю своє творче кредо: "О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним".

Образ меча в Олеся перегукується з емблемою апостола Павла, у якого він символізує меч духовний: "Меч духовний є слово Боже". Автор переосмислює цей образ, поєднуючи в ньому духовне і творче начала; слово-меч стає атрибутом свободи і справедливості.

У руслі символізму поет вдається до міфологічних образів космічного простору — сонця, синього неба, музики зір, а також біблійних образів (судні дні), які очистять рідний край від зла і стануть запорукою відродження нації, якщо вона поставить слово-меч собі на службу, оберігатиме рідне слово — символ безсмертя народу.

Художні засоби, стилістичні фігури: алітерація; епітет; порівняння; метафора; метонімія; риторичне звертання, риторичне заперечення.

Образи та символічні образи: людей: ліричний герой — людина-патріот, яка любить рідну мову й займає активну громадянську позицію; діти — українці, які відцуралися рідного слова; чужинці; природи: орел, дерева, зорі, Дніпро, сонце, дощі; предметів і явищ: слово; шум, музика, спів, рев, меч.

Символічні образи: скутий орел (символ великої сили й свободи, яка неприродно скута); сонце (символ нового життя); судні дощі (символ покари за гріх безпам'ятства); меч (символ сили слова).

Примітки та корисна інформація: Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну пам'ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились вікова історія України, краса і ніжність природи, духовне багатство рідного народу.

Перегукуючись із творами Лесі Українки, вірш передає прагнення поета, щоб рідне слово стало його мечем і сонцем у боротьбі за визволення рідного краю.

А)   треба бути працьовитим;  Б)   треба вміти спілкуватися з товаришами;

В)   треба любити природу;    Г)   некрасиво займатися пустослів’ям.

А)   П. Глазовий;   Б)   Л. Глібов;  В)   С. Руданський;  Г)   Т. Шевченко.

А) “Свиня свинею” С. Руданського; Б)  “Похвала” П. Глазового;

В) “Найважча роль” П. Глазового;  Г)  “Жаба і Віл” Л. Глібова.

А)   пивом і м’ясом;      Б)   медом і сметаною;

В)   борщем і варениками;       Г)   млинцями й вином.

А)   “Найважча роль”;  Б)   “Заморські гості”; В)   “Еволюція”;  Г)   “Похвала”.

6.Укажи, хто з митців творив у жанрі співомовки:
А)   П. Глазовий;  Б)   Л. Глібов;  В)   С. Руданський;  Г)   Т. Шевченко

7. Дія відбувається в байці Л. Глібова “Муха і Бджола”:
А)   навесні;   Б)   улітку;  В)   восени;   Г)   узимку

8. Хто з письменників підписувався псевдонімом Дідусь Кенар?
А)  Степан Руданський;        Б)   Павло Глазовий;
В)  Леонід Глібов;                 Г)  Степан Олійник.

9. Яку рису характеру людини Л. Глібов критикує на прикладі поведінки Жаби (“Жаба й Віл”):
А)  лінь;  Б)   підступність;   В)   заздрість.    Г)   жорстокість.

А) “Жаба і Віл”;   Б) “Щука”;   В) “Муха і Бджола”;   Г) всіх зазначених творі.

11. Що таке мораль байки?
А) невеликий ліро-епічний твір повчально-алегоричного змісту;
Б) повчальний висновок наприкінці твору;
В) художнє зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ під конкретними художніми образами;
Г) гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки.

12. До чого мав хист поет Степан Руданський:
А) малював карикатури;  Б) співав сопрано; В) грав на кобзі;
Г) складав сонети.

 
Контрольну роботу надіслати до 14.00 год.

І рівень (4 бали).

1. Сином якого відомого українського письменника був Олег Ольжич?

а) Михайла Стельмаха;     б) Івана Франка;     в) Олександра Олеся;

г) Андрія Чайковського.

 

2. Що є найціннішим Божим дарунком для людини за віршем Олега Ольжича «Господь багатий нас благословив»?

а) родина;                   б) життя у його найяскравіших проявах;

в) здоров’я;                г) матеріальний добробут.

 

3. У якому персоніфікованому образі постає радість в однойменному вірші Олени Теліги?

а) босоногої дівчинки;  б) вітрогона-хлопчини;  в) пташки;    г) квітки.

 

4. Який заклик звучить у вірші Олени Теліги «Сучасникам»?

а) ставати до бою за Україну;           б) не боятися своїх почуттів;

в) діяти, а не кидати слова на вітер;    г) не забувати про Бога.

 

5. У якому виді спорту Іван Сила вперше заявив про себе як професійний спортсмен, перемігши поліцейського Магдебуру?

а) боротьба;    б) бокс;   в) легка атлетика;   г) важка атлетика.

 

6. Хто з членів циркової трупи став спільником агента Фікси?

а) Мілка;  б) Фандіго;     в) Піня;      г) Пандорський.

 

7. Який художній засіб використаний в уривку з вірша Андрія Малишка?

   …І засмучені очі хороші блакитні твої.

а) епітет;     б) метафора;     в) порівняння;     г) персоніфікація.

 

8. Який вірш Андрія Малишка є своєрідною присвятою людині, що робить значний внесок у формування особистості кожної людини?

а) «Пісня про рушник»;     б) «Чому, сказати, й сам не знаю…»;

в) «Вчителька»;                  г) «Сучасникам».

 

ІІ рівень (2 бали).

9. Установіть відповідність між назвою вірша та уривком з нього.

1. «Захочеш – і будеш…».

2. «Пломінний день».

3. «Пісня про рушник».

4. «Чому, сказати, й сам не знаю…».

 

а) Дощами мита-перемита,

   Дощами знесена у даль…

б) Навчишся надать блискавичність думкам

   І рішенням твердість каміння.

в) Господь багатий нас благословив дарами,

   Що нікому не одняти…

г) Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

   І зелені луги, й солов’їні гаї…

д) Хочу крикнуть в далечінь безкраю

   І когось на допомогу кликать…

 

10. Установіть відповідність між героєм повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» та його характеристикою.

1. Міха Голий.

2. Аделія.

3. Піня.

4. Велет.

 

а) найсильніша людина Японії;

б) вуличний борець, якого переміг Іван;

в) власниця цирку;

г) товариш Івана, сторож у цирку;

д) карлик.

ІІІ рівень (3 бали).

11. Визначте ідею вірша Олени Теліги «Радість».

12. Як Іванові Силі вдалося стати професійним спортсменом та учнем доктора Брякуса?

13. У чому полягає важливість рідного дому у формуванні особистості дитини (за віршем Андрія Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…»)?

 

IV рівень (3 бали).

14. Напишіть твір-мініатюру на одну із запропонованих тем:

1). «Краса українського рушника» (за віршем Андрія Малишка «Пісня про рушник»).

2). «Іван Сила – утілення непереможного духу українського народу, його доброти  і щирості» (за повістю Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили»).

3). «Віра у себе – шлях до успіху» (за поезією Олега Ольжича «Захочеш – і будеш…»).

4). «Потрібно дорожити кожною миттю життя» (за поезіями Олени Теліги).            
Контрольну роботу надіслати до 14.00 год.

1. Невеличкий катер прудко жене поперед себе довжелезну порожню баржу, уткнувшись носом їй у корму (В. Малець). 2. Я сім років у шахті працював, бурив шпури, довбав глибокі лунки… (І. Савич).

Професійні слова

Слова, що властиві мовленню людей певної професії, називають професійними. НАПРИКЛАД: бранка, плуг, озимина (з мовлення працівників сільського господарства); боцман, швартові, палуба (з мовлення моряків).

Існує професійна лексика лікарів, учителів, юристів, водіїв, шахтарів, бухгалтерів, акторів тощо.

Терміни

Термін — це спеціальне слово, яке вживають для найменування конкретного поняття з якоїсь галузі знань.

НАПРИКЛАД: синтаксис, омоніми (мовознавство); чисельник, квадрат (математика); цитоплазма, бактерія (біологія); раунд, пенальті (спорт).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Термін у межах однієї галузі знань має одне значення.

Стилістичні особливості

Основна сфера застосування термінів - науковий та офіційно-діловий стилі.

Словники

Терміни пояснюють у термінологічних словниках, а найбільш уживані із цих слів - і в тлумачному. У словнику термін супроводжують позначками. НАПРИКЛАД: спец, (спеціальне слово), тех. (техніка), хім. (хімія), фізк. (фізкультура).

Домашнє завдання: вивчити правила, виконати вправу 72.

Дієслова минулого часу змінюються за родами (в однині) та числами: розповів, розповіла, розповіло, розповіли.

Дієслова минулого часу утворюються додаванням до основи неозначеної форми суфікса -в- у чоловічому роді та суфікса -л- у формі жіночого й середнього роду та у множині: малюва-ти — малюва-в, малюва-л-а, малюва-л-о, малюва-л-и.

Минулий час дієслів чоловічого роду утворюється без суфікса, якщо основа неозначеної форми закінчується на приголосний: біг-ти — біг, нес-ти — ніс, допомог-ти — допоміг.


Прочитайте прислів’я, поясніть, яку людську рису увиразнює кожне з них. Визначте дієслова минулого часу, з’ясуйте рід і число кожного.

1. Пройшов крізь сито й решето. 2. Стовкла воду в ступі. 3. Заробив, як комар надзижчав. 4. Оце пошила: на кота мале, а на пса велике. 5. Люди працювали, а він повітрям торгував. 6. Зачепилася за пень, простояла цілий день. 7. Не мав що робити, то пішов воду гатити. 8. Тільки й діла зробила, що рукава засучила. 9. Захворів на хитрощі. 10. Як їв, то упрів, як працював, то задрімав. 11. Зачинили мудреці вовка між вівці.


Зауважте!

Інколи теперішній час навмисне вживають у значенні минулого. У таких випадках теперішній час є засобом наближення до читача (слухача) подій минулого.

Форми наказового способу на зразок ходім, ходімте, давайте підемо (замість ходімо), ідіте (замість ідіть) не є нормативними, вони допустимі лише в розмовному стилі)

► До дієслів записати всі можливі форми минулого часу. Виділити суфікси, характерні для дієслів минулого часу.

Вести, гасити, дивитися, здійснювати, куштувати.

Домашнє завдання: вивчити правила, виконати вправу 95ю

   Дієслова недоконаного виду мають складну й складену форми. Складна форма історично склалася з інфінітива змінюваного дієслова й особових форм дієслова йняти (имати) -му (1-ша ос.), -меш (2-га ос.), -ме (3-тя ос.), -мемо (1-ша ос.), -мете (2-га ос.), -муть (3-тя ос.).

   Складена форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду складається з особових форм допоміжного дієслова бути та інфінітива змінюваного дієслова, яке виражає лексичний зміст.

Переглянути відеоурок, опрацювати матеріал підручника, виконати вправи 103, 105.

 Виписати тільки речення, у яких  є всі три форми майбутнього часу. Визначити особу і число всіх трьох дієслів у цьому реченні.

 

2. Утворити і записати форми майбутнього часу однини 1 особи. Чи від усіх дієслів це можливо зробити? Виконайте фонетичний аналіз слова мріятиму.

 

Найбільший тематично-стилістичний шар лексики мови становлять загальновживані слова, які використовуються вільно, без будь-яких обмежень. Ці слова пов’язані зі спільними для більшості носіїв мови поняттями, водночас є звичайними, зрозумілими для широкого загалу назвами предметів і явищ довколишньої дійсності: батьківщина, воля, добро, земля, молоко, ні, одна, повітря, син, так, я.

Вони характеризуються стійкістю основних значень, тобто більшість слів зберегли в сучасній мові ті самі значення, що їх зафіксовано в найдавніших пам’ятках писемності (бігти, вода, мати, перший, три). Водночас цей склад може зазнавати змін, поповнюючись новими поняттями, що стають загальновідомими (атомний, банк, екологія, комп’ютер, мрія, президент, робот), або у зв’язку зі зміною стилістичної маркованості слова, його лексичної та синтаксичної сполучуваності. Загальновживана лексика переважно належить до стилістично нейтральної, міжстильової, але не тотожна їй, має у своєму складі певну частину вільно вживаних емоційно-експресивних слів: матуся, навіжений, попри.

Загальновживана (або загальнонародна) лексика включає в себе лексику як власне українську, так і загальновідому запозичену.
Слова, що вживаються лише в усному побутовому мовленні, називають просторічними. У художніх творах їх використовують для надання зображуваному зневажливої, грубуватої характеристики.

До просторічних слів належать також і росіянізми (русизми) – слова, запозичені з російської мови, що перебувають за межами української мови і не зафіксовані її словниками: слідуючий (замість наступний).

Поза загальновживаною мовою стоять жаргонізми (з франц. пташина мова) – слова або вислови, уживані невеликою групою людей. Спілкуючись, ці люди додають до свого мовлення специфічні емоційно забарвлені слова: класно, тусуватися, прикольний.

Виконати вправи 63, 79.

Домашнє завдання: вивчити правила, виконати вправу 82.