На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення.

У ХІХ ст. визначальною рисою реалізму вважалася «правдивість» — у розумінні «вірності дійсності», яку відображає митець. У зв'язку з цим варто зазначити, що справжнє мистецтво завжди є правдивим, адже незмінно прагне відображати істини й цінності людського буття, які, однак, не залишаються незмінними. Той чи інший художній напрям стає домінуючим і «правдивим» за певної доби саме тому, що виявляється здатним дати найпереконливіші відповіді на її виклики, найповніше виразити «істини буття», як вони мисляться й переживаються сучасниками.
2.Які ознаки реалізму в образотворчому
мистецтві -  Сміх, любов, сум, радість.
3.Якими рисами характеризується скульптура стилю - реалізму - «Молодой скульптор», «Вдова с ребенком», «Первый шаг», «Крестьянин в беде», «Запорожец после битвы», «Киргизский косяк на отдыхе», «Донские казаки — фуражиры», «Царский сокольничий XVII века». (Скульптуры)

вільна побудова творів;

почуття отримують культове місце;

ліричні та ліро-епічні форми;

інтенсивне використання фольклорних сюжетів, образів, жанрів, художньо-технічних прийомів;

зацікавленість фантастикою, увага до екзотичних картин природи тощо.

4.Що таке неоготика або псевдоготика
Неого́тика (фр. néogothique, (нем. Neugotik, Neogotik — новая готика) — один из неостилей, сложившийся в европейском искусстве XVIII—XIX веков. Имеет несколько фаз развития и различные региональные варианты^[1]. В стиле неоготики архитекторы возрождали формы и (в ряде случаев) конструктивные особенности средневековой готики, но с иным историко-культурным содержанием. Первыми проектами, предвосхитившими движение неоготической архитектуры, считаются проект западного фасада церкви Сент-Эсташ в Париже Жака Лемерсье (1532; не осуществлён) и Капелла Линкольнс-Инн в Лондоне, построенная по проекту архитектора Иниго Джонса в 1620—1623 годах. В 1666 году Кристофер Рен в плане реконструкции Лондона после «Большого пожара» предусматривал строительство новых пятидесяти приходских церквей, из них четыре в «готическом стиле»^[2].

Неоготическое движение отчётливо проявилось в Англии в 40-е годы XVIII века. Развивалось во многом параллельно с медиевистикой и поддерживалось её идеологией. В Англии, Германии и Франции неоготика имела не только национально-романтическое, но и ренессансное содержание, поскольку средневековая готика в странах Северной Европы, в отличие от Италии, Греции или России, является национальной классикой^[3].

правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей; достовірність; уважне дослідження навколишнього світу
3.Скульптура реалізму характеризується гуманістичними,героїчними рисами, драматичністю та динамічністю, увагою до реалістичності в образах