<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>США повоєнні роки by Daria Zavhorodnya</title>
      <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2018-03-22 17:00:17 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2025-11-22 18:56:36 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title></title>
         <author>dashabondarchyk</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245137423</link>
         <description><![CDATA[<div>Фемінізм</div>]]></description>
         <enclosure url="http://ua-referat.com/Історія_жінок_у_США_в_XX_столітті" />
         <pubDate>2018-03-22 17:29:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245137423</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Культура ( Матусяк)</title>
         <author>anyamatusyak</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245138036</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=3188">http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=3188</a></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 17:30:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245138036</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мистецтво ( Матусяк)</title>
         <author>anyamatusyak</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245140487</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://ukr.sovfarfor.com/kulturna-spadwina/473-mystectvo-ssha-xx-stolittja.html">https://ukr.sovfarfor.com/kulturna-spadwina/473-mystectvo-ssha-xx-stolittja.html</a></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 17:34:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245140487</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>dashabondarchyk</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245145451</link>
         <description><![CDATA[<div>Фемінізм «другої хвилі» характеризується організованою боротьбою за фактичну реалізацію прав жінок, визнаних на законодавчому рівні. Розпочинається протестними виступами у 60-70-х роках ХХ століття у США та Європі. Основоположницею та теоретиком фемінізму «другої хвилі» вважається Сімона де Бовуар завдяки власній праці «Друга стать» (1949). Спільна вимога феміністок «другої хвилі» — боротьба за право не лише обирати, але ввійти самим у владні структури.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 17:42:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245145451</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>dashabondarchyk</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245147697</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%9B%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B3">Мартін Лютер Кінг</a> виголошує промову на марші за громадянські права</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/155765334/0b10f139b94f7f32714e67684fa7aafe/800px_Martin_Luther_King___March_on_Washington.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 17:46:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245147697</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Культура  ( Матусяк)</title>
         <author>anyamatusyak</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245148144</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="http://ua-referat.com/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%A1%D0%A8%D0%90">http://ua-referat.com/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%A1%D0%A8%D0%90</a></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 17:46:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245148144</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>dashabondarchyk</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245150970</link>
         <description><![CDATA[<div>Марш на Вашингтон</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/155765334/383e43bd1a618b22d8909ccae49a6d29/March_on_Washington_edit.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 17:50:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245150970</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>dashabondarchyk</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245152083</link>
         <description><![CDATA[<div><br><strong>Контркультурна революція і розрядка<br></strong><br>Прийшовши в 1963 році до влади президент <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BD">Ліндон Джонсон</a> проголосив політику «Великого суспільства», під яким розумілися заходи щодо зменшення соціальної нерівності. Протягом 1960-х років було розпочато здійснення цілого ряду соціальних програм. Расова <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">дискримінація</a> була заборонена законом</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 17:52:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245152083</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кінематограф США ( Матусяк)Кінематографічну мистецтво відіграє дуже важливу роль в культурі США. Щорічно кінокомпанії Сполучених Штатів випускають сотні фільмів, що залучають у кінотеатри мільйони глядачів і приносять мільярди доларів. Ще в дев&#39;яностих роках XIX століття знаменитий американський винахідник Томас Едісон продемонстрував свій пристрій для показу рухомого зображення - кінетоскоп. Ну а після появи в 1895 році синематографа братів Люм&#39;єр кіно почало стрімко набирати популярність у публіки. p&gt; Тоді ж у США з&#39;явилися перші кінокомпанії, а до початку XX століття їх в країні були вже десятки. Більшість з них розташовувалися в Нью-Йорку  Вважається, що з виходом на екрани &quot;Співака джазу&quot; розпочався &quot;Золоте століття&quot; Голлівуду. У наступні тридцять років, до кінця п&#39;ятдесятих, було випущено тисячі фільмів. Чітко визначилися жанри основні жанри кінофільмів (вестерни, комедії, мелодрами, мюзикли, трилери та ін), склалася система виробництва кінофільмів, з&#39;явилося поняття &quot;кінозірка&quot;. pБільшість картин було знято великими кінокомпаніями. У ті роки була загальноприйнята &quot;студійна&quot; система, при якій режисери, актори, сценаристи та інші працівники кіновиробництва були пов&#39;язані контрактами з будь-якої конкретної кіностудією. Дізнатися, яка саме студія зняла той чи інший фільм, можна було за акторським складом картини. При студійної системі в Голлівуді більшу вагу мав продюсер картини, ніж її режисер. Художня цінність фільму значила набагато менше, ніж принесена їм прибуток.  У той же час в період &quot;Золотого століття Голлівуду&quot; стали відомими такі майстри кіно, як Кларк Гейбл, Грета Гарбо, Уолт Дісней, Альфред Хічкок та багато інших.</title>
         <author>anyamatusyak</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245152326</link>
         <description><![CDATA[<div>У 1941 році на екрани вийшов знята Орсоном Уеллсом картина "Громадянин Кейн", який і сьогодні багато кінокритиків називають найкращим фільмом всіх часів.</div><div>Шістдесяті-сімдесяті роки XX століття відомі в історії американського кінематографа як "Новий Голівуд".</div><div>До початку шістдесятих що склала "студійна" система кіновиробництва почала давати збої. Причин було кілька, в тому числі прийняті в США антимонопольні закони і поява телебачення.Для періоду "Нового Голлівуду" характерний відхід від сформованих стандартів у кіно, сильний вплив європейського кінематографа, численні художні експерименти.</div><div>У ці десятиліття вперше прозвучали такі знамениті імена, як Стівен Спілберг, Френсіс Коппола, Джордж Лукас, Мартін Скорсезе, Роман Поланскі та інші.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 17:53:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245152326</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>dashabondarchyk</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245155574</link>
         <description><![CDATA[<div>Рух за захист навколишнього серидовища</div>]]></description>
         <enclosure url="https://studme.com.ua/115105134175/ekologiya/ratsionalnoe_prirodopolzovanie_mery_ohrane_okruzhayuschey_sredy.htm" />
         <pubDate>2018-03-22 17:58:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245155574</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Економіка(1)</title>
         <author>dariazavhorodnya</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245157763</link>
         <description><![CDATA[<div>США стали єдиною країною у світі, яка вийшла з війни, не тільки зміцнившись у військово-політичному відношенні , але й у фінансово-економічному. У 1946 р. США давали 62 % усієї промислової продукції капіталістичного світу . Вони зосередили в своїх руках 3/4 золотого запасу і третину експорту капіталістичного світу. Америка монопольно (до 1949 р.) володіла атомною зброєю і,  почала проводити «атомну дипломатію»<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:01:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245157763</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Розвиток Економіки (2)</title>
         <author>dariazavhorodnya</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245158811</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>Розвиток економіки США у післявоєнні роки характеризувався нерівномірністю. У цілому вони зміцнили свої позиції та репутацію найзаможнішої держави світу. Загальний національний продукт країни — мірило вартості товарної продукції та наданих послуг зріс . до 500 млрд. дол. . Неухильно зростала серед американців частка представників середнього класу. Цей зріст зумовлювався декількома чинниками. Насамперед, стрімко розвивалася автомобільна промисловість: кількість автомобілів, що сходили з конвеєра щороку, з 1946 по 1955 р. збільшилася в 4 рази. Будівельний бум, почасти обумовлений наданням значних пільг учасникам війни, спричинив розвиток міст та селищ. Збільшення витрат на оборону у зв'язку з ескалацією «холодної війни» також сприяло економічному прогресу. На соціальний та економічний устрій Америки мало помітний вплив телебачення. Воно з'явилося в 30-ті pp., але широко розвинулося лише у повоєнний період. Якщо у 1946 році в країні налічувалося 17 тис. телеприймачів, то лише через 3 роки американці щомісяця купували 250 тис. телевізорів. А вже в 1960 р. 75 % американських родин мали в себе принаймні один телевізор. У середині 60-х pp. американська сім'я проводила біля домашніх екранів у середньому 4-5 год. на добу. Проте поряд із значними успіхами: широким впровадженням автоматизованих систем, роботів, лазерної техніки; радіоелектроніки. середньорічні темпи приросту промислової продукції становили всього 2 % <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275408279/160fe57badd97a97fbdf27119d5e411d/1.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 18:03:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245158811</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мері Пікфорд - знаменита актриса німого кіно, володарка премії &quot;Оскар&quot;</title>
         <author>anyamatusyak</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245158843</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://www.doctormacro.com/Images/Pickford,%20Mary/Annex/NRFPT/Annex%20-%20Pickford,%20Mary_NRFPT_12.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 18:03:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245158843</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Рух &quot;зелених&quot;</title>
         <author>dashabondarchyk</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245160691</link>
         <description><![CDATA[<div>У 70-ті роки у США, як і в інших країнах, розгорнувся новий широкий рух - екологічний, або рух "зелених". Мотивом його виникнення було погіршення довкілля внаслідок надмірної і непродуманої його експлуатації. Саме на екологічну проблематику переключилося чимало учасників масових рухів 60-х років. Першим масштабним виступом на захист довкілля було урочисте відзначення 22 квітня 1970 р. Дня Землі, в якому у США взяли участь близько 10 млн осіб. Уже в 70-ті роки під впливом екологістів було ухвалено законодавчі акти, які створили правовий механізм державного регулювання природокористування та контролю за якістю навколишнього середовища.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:06:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245160691</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Політика &quot; Великого суспільства &quot;</title>
         <author>dashabondarchyk</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245163928</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://moyaosvita.com.ua/geografija/velike-suspilstvo-dzhonsona/" />
         <pubDate>2018-03-22 18:10:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245163928</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Економічна криза(3)</title>
         <author>dariazavhorodnya</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245164161</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>США за 40 повоєнних років зіткнулися з 7 економічними кризами. «Нафтова криза» 1973-75 років.Криза 1973 має всі підстави називатися енергетичною. Його детонатором стала арабо-ізраїльська війна і рішення арабських країн-членів ОПЕК ввести нафтове ембарго стосовно держав, які підтримують Ізраїль. Видобуток нафти різко скоротився, і протягом 1974 ціни на «чорне золото» зросли з $ 3 до $ 12 за барель.Нафтова криза найболючіше вдарила по США. Країна вперше зіткнулася з проблемою браку сировини. Цьому посприяли і західноєвропейські партнери США, які на догоду ОПЕК припинили поставки нафтопродуктів за океан.У спеціальному посланні конгресу президент США Річард Ніксон закликав співгромадян до максимальної економії, зокрема, по можливості, не користуватися автомобілями. Урядовим установам було рекомендовано економити електроенергію і зменшити автомобільний парк, а авіакомпаніям було наказано скоротити число рейсів.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275408279/0b617029a9600ca6fdbcfbd08157ef0f/3.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 18:11:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245164161</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фестива</title>
         <author>anyamatusyak</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245165561</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Великий американський пивний фестиваль</strong> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <strong><em>Great American Beer Festival</em></strong> чи скорочення <strong>GABF</strong>) — трьоденний пивний <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C">фестиваль</a>, який проходить у американському місті <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80">Денвер, Колорадо</a>) у другій половині <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C">вересня</a>, або на початку <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C">жовтня</a>. Щорічно на фестиваль збирається приблизно 50 тисяч туристів з усього світу, щоб скуштувати більш ніж 2 тисячі видів американського пива</div><div><br>Фестиваль був заснований у 1982 році америкаським пивоваром <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B7%D1%8F%D0%BD">Чарлі Папазяном</a> у місті <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%83%D0%BB%D0%B4%D0%B5%D1%80_(%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE)">Боулдер, Колорадо<br></a><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:13:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245165561</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фестивалі</title>
         <author>anyamatusyak</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245166502</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>ВісКон</strong> або <strong>Віскон</strong> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <em>WisCon, Wiscon</em>) — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%BD">вісконсинська</a> <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">науково-фантастична</a>конвенція, найстарша та, як часто кажуть, всесвітньо провідна <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">феміністична науково-фантастична</a> конвенція. Спонсором заходу є Товариство просування та вивчення фентезі та наукової фантастики (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <em>Society for the Furtherance and Study of Fantasy and Science Fiction</em>, скорочено — (SF)<sup>3</sup>). ВісКон щорічно збирає жінок, чоловіків та людей інших <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80">ґендерів</a>: фанатів, письменників, редакторів, видавців, філологів та художників зі всього світу, щоб обговорювати наукову фантастику та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B7%D1%96">фентезі</a> з акцентом на питаннях фемінізму, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C">гендерної ідентичності</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%B0">раси</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81">соціального класу</a><br>Вперше була проведена у місті <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BD_(%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%BD)">Медісон</a>, штат <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%BD">Вісконсин</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A8%D0%90">США</a>, у лютому 1977 року,<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%9A%D0%BE%D0%BD#cite_note-About_Wiscon-1"><sup>[1]</sup></a> після того, як група фанатів, відвідавших 34-ту конвенцію <a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=Worldcon&amp;action=edit&amp;redlink=1">Worldcon</a><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Worldcon"><sup>[en]</sup></a>1976 року у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B0%D1%81-%D0%A1%D1%96%D1%82%D1%96_(%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%81%D1%83%D1%80%D1%96)">Канзас-Сіті</a>, штат <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%81%D1%83%D1%80%D1%96_(%D1%88%D1%82%D0%B0%D1%82)">Міссурі</a>, вирішили створити схожу конвенцію, але щоб основною темою заходу був <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">фемінізм</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:14:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245166502</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Основні напрямки економічного розвитку</title>
         <author>dariazavhorodnya</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245166855</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://studme.com.ua/18520902/politekonomiya/ekonomika_ssha_posle_vtoroy_mirovoy_voyny.htm">https://studme.com.ua/18520902/politekonomiya/ekonomika_ssha_posle_vtoroy_mirovoy_voyny.htm</a></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:15:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245166855</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фестивалі</title>
         <author>anyamatusyak</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245167896</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Віґсток</strong> (англ. <strong>Wigstock</strong>) — щорічний відкритий <a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=Drag_(clothing)&amp;action=edit&amp;redlink=1">дреґ</a>-фестиваль, започаткований ще у 1980х роках, вперше проведений на <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96_(%D0%A1%D0%A8%D0%90)">День Праці США</a> на <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%82%D1%82%D0%B5%D0%BD">Мангеттені</a>. Традиційно фестиваль слугував <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%B9">гей</a>-спільноті <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA">Нью-Йорка</a>неофіційним завершенням літа. Його ім'я посилається на фестиваль 1969 року <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA">Вудсток</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:16:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245167896</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фестивалі</title>
         <author>anyamatusyak</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245168894</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>San Diego Comic-Con International</strong>, також відомий як <strong>Comic-Con</strong> — найбільший у світі<sup>[</sup><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0"><em><sup>джерело?</sup></em></a><sup>]</sup> щорічний фестиваль, що проходить у місті <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%94%D1%96%D1%94%D0%B3%D0%BE">Сан-Дієго</a> з <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1970">1970</a> року. Фестиваль був заснований Шелом Дорфом<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/San_Diego_Comic-Con_International#cite_note-lentacc-1"><sup>[1]</sup></a> і спочатку замислювався як виставка коміксів. З часом вона розширювалася, включаючи в себе й інші елементи <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">поп-культури</a>, такі як, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5">аніме</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0">манга</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B6%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2">література жахів</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8">колекційні карткові ігри</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0">відеоігри</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B7%D1%96">фентезі</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">науково-фантастичні</a> фільми і літературу. У 1970 році виставку відвідали 300 осіб.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:18:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245168894</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Контркультурна революція</title>
         <author>dashabondarchyk</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245175636</link>
         <description><![CDATA[<div> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Контркультура" />
         <pubDate>2018-03-22 18:29:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245175636</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Суспільно-політичне життя (4)</title>
         <author>dariazavhorodnya</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245179066</link>
         <description><![CDATA[<div>Зайнявши лідируюче становище на міжнародній арені, Сполучені Штати проголосили основним завданням своєї зовнішньої політики захист «вільного світу» від будь-яких зазіхань на його демократичні основи, боротьбу проти «комуністичної загрози». На відміну від більшості європейських країн, де післявоєнна ситуація характеризувалася поворотом у настроях широких мас уліво, в США мав місце наступ правих і консервативних сил. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:35:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245179066</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Маккартизм(5)</title>
         <author>dariazavhorodnya</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245179906</link>
         <description><![CDATA[<div>Яскравим проявом правоконсервативного повороту став маккартизм — широкомасштабна антикомуністична й антирадянська кампанія, розв’язана в країні ультраправими колами на чолі з сенатором Дж. Маккарті. Ця кампанія (самі американці її назвали «полюванням на відьом») тривала в період 1950­1954 рр. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275408279/80ab22fccc45bb4e5014e08df17b6094/4.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 18:37:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245179906</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Суспільно-політичні рухи(6)</title>
         <author>dariazavhorodnya</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245180776</link>
         <description><![CDATA[<div>Характерною рисою внутрішнього становища США стало наростання суспільно-політичних рухів різних напрямів.Але  У 70-ті роки масові рухи поступово припиняються. Переважна частина їхніх вимог була виконана: американські війська пішли з В’єтнаму, загальна військова повинність була скасована, расизм був визнаний поза законом, а в 1972 р. набула чинності 26-а поправка до конституції, що надавала молоді право голосу з 18 років. Спад масових рухів у країні визначила й економічна ситуація, що змінилася, — 70-ті роки стали для США «кризовим десятиліттям» </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:38:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245180776</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Двопартійна система(7)</title>
         <author>dariazavhorodnya</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245181879</link>
         <description><![CDATA[<div>Після Другої світової війни у Сполучених Штатах продовжувала ус­пішно функціонувати історично сформована двопартійна система. При владі поперемінно були дві провідні партії країни — Демократична й Республіканська. Головне розходження між ними полягає в підходах до ролі держави в регулюванні соціальних й економічних проблем американського суспільства </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:40:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245181879</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Основні напрями зовнішньої політики(8)</title>
         <author>dariazavhorodnya</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245182981</link>
         <description><![CDATA[<div> У другій половині 40-х — 50-ті роки, в умовах загострення «холодної війни», найважливішим напрямом зовнішньої політики США став курс на «стримування комунізму». У рамках цього курсу було запроваджено ряд ініціатив <br><a href="https://www.youtube.com/watch?v=uicLqFiMF4c">https://www.youtube.com/watch?v=uicLqFiMF4c</a><br>У 1947 р. була прийнята «доктрина Трумена», що передбачала велику фінансову допомогу Туреччині й Греції <br>У 1948–­1952 рр. здійснювався «план Маршалла» — грандіозна програма економічного відновлення Європи за широкої фінансової допомоги з боку США. Реалізація цієї програми підготувала ґрунт для більш тісного військово-політичного співробітництва США з державами Західної Європи, як наслідок у 1949 р. утворилася Організація Північноатлантичного договору (НАТО) </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275408279/d689a867e9f612efd2de5f30c678e6c3/5.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 18:42:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245182981</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Спорт</title>
         <author>dashabondarchyk</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245182992</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A8%D0%90_%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%85"><br>США брали участь</a> вперше в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8_1896">літніх Олімпійських іграх 1896</a> та в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8_1924">зимових Олімпійських іграх 1924</a>. За весь час проведення Олімпіад американські спортсмени пропустили лише одні Ігри: у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1980">1980</a> керівництво країни з політичних причин <a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%83%D1%85_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82&amp;action=edit&amp;redlink=1">прийняло рішення бойкотувати</a><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8_1980">літні Ігри в Москві</a> через вторгнення СРСР в Афганістан.</div><div><br>У <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1932">1932</a> у США пройшли і зимові, і літні Ігри, а всього США частіше інших країн приймали у себе Олімпійські ігри — 4 рази <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8">літні Олімпійські ігри</a> і 4 рази <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8">зимові </a></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:42:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245182992</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Основні напрями зовнішньої політики(8.2)</title>
         <author>dariazavhorodnya</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245185909</link>
         <description><![CDATA[<div>У 1945–1949 рр. тривала прихована, але запекла боротьба з СРСР за Китай. США її програли, у Китаї встановився комуністичний режим. Під час Корейської війни 1950–­1953 рр. під прапором ООН війська США та їхніх союзників перешкодили спробам північнокорейського комуністичного режиму захопити Південну Корею. </div><div>У 1954 р. був укладений договір про колективну оборону Пів­денно-Східної Азії (СЕАТО). 1955 р. з ініціативи США на Близькому й Середньому Сході була створена Організація Центрального Договору (СЕНТО). У цілому ж у різних регіонах світу США створили систему військових союзів, що охопила 70 держав </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:47:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245185909</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Виникнення театру</title>
         <author>s90419720</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245186341</link>
         <description><![CDATA[<div> Виникнення театральної культури на Американському континенті дослідники пов'язують з ритуальними дійствами давніх племен ацтеків і північноамериканських індіанців. Одним із найважливіших елементів у цьому процесі вважається маска. По всій території США маски фігурують у найрізноманітніших театральних дійствах, пов'язаних як із релігією, так і з соціальними явищами. Деякі з них зображували тварин, міфічних істот або реальних людей і використовувалися лише задля розваги, інші несли серйознішу інформацію про стосунки з природними або надприродними силами. </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 18:48:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245186341</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Розвиток театру</title>
         <author>s90419720</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245189456</link>
         <description><![CDATA[<div>Театральне мистецтво другої половини XX ст. розвивалося у кількох напрямах. Поряд із класичним театром у 1950-х pp. з'явилися нові течії театрального мистецтва, представники яких шукали неконвенційні засоби мистецького виразу. Початковою загальною назвою руху за реформування театру був "альтернативний театр", згодом із нього почали виділятися окремі течії. Запропонована критиками та пресою назва "альтернативний театр" є умовною, самі його адепти вживали інші назви. Перебуваючи в опозиції до класичного театру та його естетики, молоді режисери й актори в 1950-х pp. почали шукати власні засоби творчого виразу. Спочатку такі альтернативні театральні колективи не відзначалися популярністю, граючи, як правило, лише для вузького кола своїх симпатинів та однодумців. Однак із часом альтернативний театр почав набирати все ширшої популярності.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275436733/278ed723b31c872f5a0b92468bc5ea91/Untitled.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 18:54:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245189456</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бродвейський театр</title>
         <author>s90419720</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245192824</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;</div><div>Бродвейський театр – це особливий вид комерційного театрального мистецтва. Поблизу однойменної вулиці на острові Мангеттен в Нью- Йорку, в так званому Театральному кварталі, перебувають 39 великих театрів. Бродвей є основою американської театральної культури. Назва "Бродвей" стала прозивною. Спектакль (або шоу) називається "поставленим на Бродвеї", якщо він відбувся в одному з його театрів.</div><div>Оскільки в США, на відміну від інших розвинутих країн, відсутня державна програма підтримки театру, вважається, що Бродвейські шоу роблять легковажними, щоб залучити більше глядачів. Відвідування вистави на Бродвеї – популярна розвага туристів, які приїжджають до Нью-Йорку&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275436733/9f80ffd661fee395d0190310ab618fee/__________________________.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 19:01:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245192824</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Початок музики</title>
         <author>s90419720</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245201355</link>
         <description><![CDATA[<pre><strong>Формування музичної культури США почалося в кінці XVII ст. і відбувалося під впливом історичних особливостей розвитку країни і складного національного складу населення. Принесені на нову землю музичні традиції Європи, Африки, пізніше Азії перепліталися разом, утворюючи нову музичну культуру.</strong></pre><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 19:19:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245201355</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Види музики</title>
         <author>s90419720</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245203198</link>
         <description><![CDATA[<div><br>В джазі 40-х переважає стиль боп ( «бі-боп»), більш витончений стиль, розрахований на невеликі ансамблі. У наступне десятиліття з'являються жанри «хард боп», «фанкі» і «кул», пізніше «прогресив». Однак із закінченням Другої світової війни закінчувалася і епоха джазу.<br><br>50-ті роки ознаменувалися появою нового напряму - рок-н-ролу (rock and roll), в основі якого лежали блюз, кантрі, фолк, свінг і ін. Найбільш відомі представники - Чак Беррі і Елвіс Преслі.<br><br></div><pre><strong>У 60-70-і рр. розмах отримує диско і поп-музика, яка висловлювала протест проти суспільства споживання і проповідувала анархічний індивідуалізм і «філософію наркотиків». Вона вплинула на роботи авторів серйозної музики і авангардистів, на деякі форми церковної музики, «новий джаз» і джаз-рок. У 1980-і рр. поп-музика перетворилася на мистецтво, рекламоване через всі можливі засоби масової комунікації [35]. Важливу роль в цьому зіграв самий культовий американський артист XX століття - Майкл Джексон. Серед окремих стилів цього часу слід відзначити рок і ритм-н-блюз, на які Король поп-музики надав таке ж безпосередній вплив
У 80-е народився новий «чорний» жанр, хіп-хоп - музика вулиць, бідних гетто, чорних кварталів Нью-Йорка, що має вузьку соціальну спрямованість ( «Run DMC», «Beastie Boys», «NWA», LL Cool J, «Public Enemy»). По-справжньому популярним жанр ставав десять років потому, з появою таких виконавців, як 2Pac і Notorious B.I.G.</strong></pre>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 19:24:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245203198</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Елвіс Преслі</title>
         <author>s90419720</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245218725</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Е́лвіс Ааро́н Пре́сл</strong> —славнозвісний <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8">американський</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BA">співак</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80">актор</a>. Один із найуспішніших музикантів XX століття. Установив чимало досі не перевершених рекордів у царині звукозапису. Став настільки популярним, що більшість людей зазвичай називає його просто «Елвіс» або «Король рок-н-ролу», а в США — просто «Король» </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275436733/7d16718d6c2ebaebf7ca48adb06a37df/1200px_Elvis_Presley_promoting_Jailhouse_Rock.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 19:37:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245218725</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Майкл Джексон</title>
         <author>s90419720</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245222023</link>
         <description><![CDATA[<pre><strong>Майкл Джексон - американський музикант, найуспішніший виконавець поп-музики в світовій історії, танцюрист, актор, автор пісень. У світі було продано 1 мільярд копій записів пісень Джексона, включаючи альбоми, сингли і збірники.Одночасно з роботою в сімейному колективі «The Jacksons» Майкл Джексон випустив чотири альбоми і декілька синглів сольного виконання, що здобули популярність. Це - і «Got to Be There», і «Rockin 'Robin», і композиція з назвою «Ben», яка очолила чарти в 1972 році.</strong></pre><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275436733/bf59b1e26d9a7025cfafbd0eb8f57a0a/Michael_jackson_1992.jpg" />
         <pubDate>2018-03-22 19:44:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245222023</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музика</title>
         <author>s90419720</author>
         <link>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245227586</link>
         <description><![CDATA[<div>США славляться своїм музичним мистецтвом, вони стали батьківщиною <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%8E%D0%B7">блюзу</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B7">джазу</a>, а також жанру <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BB">мюзиклу</a>. Видатні американські композитори: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4">Аарон Копленд</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B2%D1%96%D0%BD">Джордж Гершвін</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD">Леонард Бернстайн</a>, один з найвідоміших хореографів 20 століття <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BD">Джордж Баланчин</a>, музиканти — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%97_%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B3">Луї Армстронг</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%B9">Біллі Холідей</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8E%D0%BA_%D0%95%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD">Дюк Еллінгтон</a>. Провідні симфонічні оркестри США діють у таких містах: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA">Нью-Йорк</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%96%D1%8F">Філадельфія</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE">Сан-Франциско</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4">Клівленд</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81">Лос-Анджелес</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%BE">Чикаго</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD">Бостон</a>. Оперний театр <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD-%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0">Метрополітен-опера</a> у Нью-Йорку один з найвідоміших у світі.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-22 19:59:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/dariazavhorodnya/w31dj5pmzo8j/wish/245227586</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
