Проблема була лише в тому, що після розвалу СРСР Україна лишилася без полярної станції, де могла б проводити дослідження. Ситуація вирішилася завдяки щасливому випадку, якому передувала трагічна подія.
На британській станції "Фарадей" загинув полярник. Йому не змогли надати допомогу на місці, а рятувальну операцію неможливо було провести через відсутність взимку авіаційного сполучення зі станцією, розташованою на невеличкому острові Галіндез в Архіпелазі Вільгельма.

Королева Великобританії, яка патронує британських полярників, звеліла продати цю станцію країні, яка ще не мала своєї наукової бази в Антарктиді. Повідомлення про це було розіслано дипломатичними каналами у листопаді 1993 року. У той час послом України у Британії був Сергій Комісаренко - не тільки дипломат, а й академік НАН. Як науковець Комісаренко не міг не звернути уваги на лист про продаж полярної станції. 

Отримати цю станцію бажало чимало країн, проте українським вченим вдалося запевнити британців, що вони якнайкраще підготовлені до проведення полярних експедицій. А дипломати своєю чергою домовилися про те, що Україна платитиме за станцію не грошима, а даними, зібраними її науковцями під час експедицій. 

Тому британська станція "Фарадей" була передана Україні за символічну ціну - 1 фунт стерлінгів - й отримала нову назву "Академік Вернадський" на честь видатного українського вченого, першого президента НАН України Володимира Вернадського. 
6 лютого 1996 року полярники підняли над станцією синьо-жовтий прапор.

Відтоді Україна щороку відправляє на Антарктиду експедиції, які складаються з 12-х полярників. Зазвичай половину складають науковці різних напрямів (біологи, біофізики, метеорологи тощо), решта - техніки, кухар, лікарі. 

Перезмінка команд відбувається у березні, коли в Антарктиді осінь і протоку Дрейка ще не скувала крига. 

Перші чотири експедиції полярників діставалися до станції "Академік Вернадський" українськими суднами, долаючи 15 тисяч кілометрів уздовж усієї Атлантики. Проте такий спосіб займав багато часу (близько 40 діб) і був не надто зручним. Тож зараз полярники спочатку летять до Європи (Париж, Мюнхен або Мадрид), далі трансатлантичним рейсом дістаються до Аргентини (Буенос-Айрес), де здійснюють пересадку на місцеві авіалінії та переліт до аеропорту Ушуайя, де на них вже чекає судно. А там 1,5 тисячі кілометрів і три дні до станції.Одна експедиція коштує 50 млн грн, з яких більше 40 млн грн витрачається на перельоти, фрахтування судна і закупівлю харчів та інших необхідних речей для зимівлі на станції. 

2017 року в Антарктиду відправили вже 22-гу експедицію. Традиційна церемонія проводів полярників відбулася 30 березня у Києві біля пам'ятника Михайлу Грушевському.

Пінгвіни досить дружелюбні, а тому не проти поділитися територією із ще однією істотою — безкрилою мошкою Belgica antarctica. Дуже суворий антарктичний клімат не дає їй можливості літати.

Загальна площа поверхні — 13 900 000 км², без шельфових льодовиків 12,6 млн км² звуженням між морем Веделла і морем Росса.