• Як привчити дитину читати Батьки – перші вчителі дитини.

• Читайте дитині вголос .

• Зробіть читання сімейною традицією .

• Дозвольте дитині самій вибирати книги .

• Підберіть оптимальний формат книги .

• Краще читати менше, але регулярно .

• Перетворіть читання на гру .

• Подавайте особистий приклад

Ось декілька порад, які допоможуть дітям отримувати задоволення від кожної прочитаної книги:

1️⃣ Зробіть читання заняттям у вільний час

Намагайтеся не перетворювати телевізор в нагороду та не змушувати читати  в покарання. Нагадайте дитині, що крім книг є ще багато цікавого. І подавайте хороший приклад своїй дитині, проводячи частину свого вільного часу за читанням замість перегляду телевізора.

2️⃣ Підбирайте книги потрібного рівня

Допоможіть своїй дитині знайти книги, які не є надто складними або занадто простими. У дітей більше зацікавленості до  читання, коли вони читають книги на правильному рівні. Ви можете перевірити свій вибір, попросивши дитину прочитати вам кілька сторінок. Потім задайте питання про прочитане. Якщо вашій дитині складно читати слова або переказувати історію, спробуйте іншу книгу.

3️⃣ Читайте один одному

По черзі читайте вголос під час розповіді. У міру того, як ваша дитина росте як читач, ви можете поступово менше читати та дозволяти дитині частіше брати на себе ініціативу. Якщо у вас є діти молодшого віку, заохочуйте старшого брати на себе відповідальність читати їм.

4️⃣ Зробіть книги особливими

Діти, у яких є проблеми з читанням, можуть намагатися уникати його, тому що це викликає у них занепокоєння або розчарування. Постарайтеся викликати у читанні позитивні емоції, перетворивши його в задоволення. Зробіть  дитині читацький квиток або виділіть спеціальний час для читання тільки для вас двох. Даруйте книги в якості подарунків або нагород.

5️⃣ Дозвольте дитині вибирати

Деякі діти вважають за краще  читати науково-популярні книги. Деякі люблять тільки фентезі або графічні романи. Або, може бути, що ваша дитина воліє слухати аудіокниги або читати в Інтернеті. Важливо зацікавити дитину до читання й тут всі методи хороші.

6️⃣ Поговоримо про книги

Обговорення книг – ще один спосіб зацікавити дітей читанням й книгами. Багато дітей говорять, що обговорення книг з батьками та друзями спонукали їх прочитати певні книги.

Ще одним важливим моментом є те, щоб діти розуміли, що читають та могли використовувати прочитане у повсякденному житті. Тому після кожного прочитаного тексту варто задавати дитині цікаві запитання.

Коли діти зацікавленні у читанні, тоді їм більше часу захочеться проводити з книгами. Вони стануть досвідченими читачами та будуть розвиватися інтелектуально та емоційно 🌈

8-х класів взяли участь у засіданні "круглого столу" з захисницею України, Героєм України, Калініною Людмилою Миколаївною 🇺🇦

Зустріч пройшла у дуже теплій і дружній атмосфері, Людмила Миколаївна поділилась спогадами, відповіла на всі питання і залишилась дуже задоволеною від спілкування🤗

З вірою у Перемогу🇺🇦💛

Творчість сучасних письменників - неповторна. Зустріч з ними залишила в серцях тепло і радість

Діти з задоволенням слухали біографію письменника, вірші, та пісні! Зустріч була зворушлива, з оплесками та з посмішками!

Читання – це своєрідна форма релаксації, яка допомагає боротися зі стресом і поганим настроєм.

ися до святкування учні 6 та 9 класів гімназії.Вони говорили про красу і богатство української мови. переповнені любовью до рідної мови,рідного краю,його традицій, діти говорили,що мова - не просто слова чи звуки. Мова - це голос народу,його душа,і добре знати ії - то святий обовязок кожного.

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка є одніє з найбільших і найдавніших бібліотек України. Вона була заснована у 1608 році як книгозбірня львівського Єзуїтського колегіуму. 

У фонді бібліотеки зберігають понад 3 мільйони книг! Серед них є цінні стародруки і рукописи, найстаріший з яких датований ХІІІ століттям.

Окрім цього, у бібліотеці зберігають унікальні видання з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, гетьмана Івана Мазепи та французького короля Людовіка XV.

Проводити час у науковій бібліотеці – суцільне задоволення. Адже розкішні орнаменти на стінах вражають своєю красою. Над інтер'єром будівлі працювали Тадеуш Рибковський та молодий український художник Юліан Буцманюк.

2. Бібліотека Центру Митрополита Шептицького

Це місце, яке розвінчує всі міфи про те, що ходити в бібліотеки не модно. А навпаки – воно пробуджує бажання вчитись, розвиватись та пізнавати нове.

Центр Митрополита Андрея Шептицького – це не лише сучасна бібліотека, це ще й навчальний простір. Тут ви можете потрапити на цікаву лекцію українських та іноземних фахівців, взяти участь у дискусії та послухати виступи сучасних музичних колективів.

Стильний дизайн, привітний персонал, велика кількість книг та красиві пейзажі за вікном створюють неймовірну робочу атмосферу.

3. Одеська національна наукова бібліотека

Книгозбірня вважається першою публічною бібліотекою на території України. З'явилась вона у 1829 році за наказом Миколи I.

До наповнення бібліотеки долучилось багато відомих та заможних людей. До прикладу, граф Воронцов подарував книгозбірні 600 томів французьких класиків у розкішному виданні Фiрмена Дiдо. Нині фонд найстарішої публічної бібліотеки налічує п'ять мільйонів документів з усіх галузей знань майже 130 мовами світу.

Окрім великої кількості цікавих книг, бібліотека зачаровує ще й своїм розкішним виглядом. Адже її вважають однією із найкращих зразків бібліотечної архітектури в Україні в стилі неокласицизму. Над проєктом працював відомий архітектор Федір Нестурх. Чарівності цій будівлі надає й те, що вона розташована у старовинній частині Одеси.

4. Національна бібліотека України імені Вернадського

Це бібліотека, яка може задовольнити потреби будь-якого читача. Адже її фонд налічує 14 мільйонів книг. Саме тому вона входить у десятку найбільших книгозбірень світу. Потрапивши туди, окрім кількості книг, вас здивують й масштаби будівлі. Бібліотека складається з 27 поверхів. Не дивно, що вона вважається найбільшою за своєю площею бібліотекою в країні.

5. Національна бібліотека для дітей

Хочете потрапити у казкову країну книжок: тоді вам точно потрібно відвідати Національну бібліотеку України для дітей.

Будівля оздоблена авторськими керамічними панно і композиціями видатної української художниці-керамістки Ольги Рапай. Окрім читання, діти можуть відвідувати театральний гурток з ляльковим театром, проводити час у літньому кольоровому дворику та у музичній залі.

У бібліотеці зберігається 500 тисяч примірників книг, журналів та аудіозаписів. Для зручності читачів література у книгозбірні поділена на зали дошкільної та шкільної програми.

Львівська національна бібліотека України імені Василя Стефаника

Одне з найбільших державних сховищ унікальних рукописних і друкованих пам'яток книжкової культури, творів українського та зарубіжного мистецтва – Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника.

За даними статистики, щорічно інформаційними ресурсами бібліотеки користується понад 10 тисяч читачів. Серед яких: академіки, доктори та кандидати наук, наукові співробітники, спеціалісти, студенти вищих закладів освіти, а також зарубіжні користувачі. У фондах Львівської національної бібліотеки зберігається понад 8 мільйонів примірників друкованих видань. 

Серед них є:

• 250 тисяч рідкісних видань;

• понад 75 тисяч рукописів;

• 38 тисяч нотних видань;

• 49 інкунабул – рідкісних книг, які видавалися в Європі від початку книгодрукування і до 14 століття.

Будівля бібліотеки двоповерхова. Фасади лаконічні, не обтяжені особливим декором. Висота двох поверхів різна, перший – вищий, другий – нижчий. Вікна мають форму прямокутника. У залі рукописів зберігся зразок ліпнини XIX століття.

1.     Найдавніша бібліотека, коли-небудь знайдена археологами, була створена народів шумерів близько 4500 років тому. В ній зберігалося безліч глиняних табличок із записами, так як книги тоді ще не винайшли.

2.     У середньовічних бібліотеках книги з-за їх цінності приковывались масивними ланцюгами, щоб їх не можна було прихопити з собою.

3.     У сучасних бібліотеках зберігається близько 130 мільйонів різних книг. Мається на увазі 130 мільйонів творів (видань), а не екземплярів. Примірників на багато порядків більше.

4.     Перська візир Абдул Кассім Ісмаїл, який жив близько 1000 років тому, прославився тим, що завжди брав з собою особисту бібліотеку, куди б він не йшов. Це дуже цікавий факт, враховуючи, що його бібліотека включала в себе близько 117,000 книг, і віз її караван з 400 верблюдів, навантажених книгами, розсортованому в алфавітному порядку.

5.     Найвідомішою є Олександрійська бібліотека, яка перебувала в Стародавньому Єгипті. У ній навчалися такі великі уми, як Арістотель і Евклід. На жаль, вона була знищена. В ній зберігалося близько 200,000 сувоїв і 700,000 записів.

6.     Найбільшою бібліотекою в світі є американська Бібліотека Конгресу, в якій зберігається близько 155 мільйонів книг. Щорічно її відвідують близько 1,7 мільйонів чоловік.

7.     На території США громадських бібліотек більше, ніж «Макдональдсів».

8.     Знаменитий библиоклептоман Стів Блумберг мав потяг до злодійства книг. Всього за свою «кар’єру» він викрав понад 23,000 книг з 268 бібліотек різних країн, завдавши збитків у 20 мільйонів доларів.

9.     У вищезгаданій давньоєгипетської Олександрії всі кораблі, що входили до її порт, платили податок книгами. Книга відправлялася в бібліотеку, де її переписували і віддавали власнику копію, а оригінал забирався в якості податку.

10.  Бібліотека Івана Грозного досі не знайдена. Деякі шукають її досі.

11.  Приблизно 150 бібліотек світу замість книг приходить оповідач і читає відвідувачу книгу вголос.

12.  У Норвегії при публікації будь-якої книги уряд оплачує тираж 1000 примірників, які потім відправляються в бібліотеки країни.

13.  Оцифровані книги всієї Бібліотеки Конгресу, найбільшої в світі, займають лише близько 15 терабайт.

14.  Американський промисловий магнат Ендрю Карнегі за свій рахунок побудував і обладнав 2509 бібліотек на рубежі 19-20 століть. З них трохи більше 1600 знаходяться в США.

15.  Єдина в світі бібліотека, розташована на території відразу двох країн — «Хаскелл». Вона стоїть прямо на кордоні США і Канади.

16.  В Ірландії і Великобританії автор, бажає, щоб його книга була розміщена в бібліотеці, повинен за це заплатити.

17.  В Єльському університеті, в Бейнеке, є бібліотека без єдиного вікна. Вони там і не потрібні, тому що стіни будівлі виготовлені з напівпрозорого мармуру.

18.  Одного разу в публічну бібліотеку фінського міста Вантаа хтось підкинув книжку, взяту з неї близько 100 років тому. Встановити повернув її чоловіка не вдалося.

19.  У Норвегії можна повернути книгу в будь-яку публічну бібліотеку, зовсім не обов’язково в ту, в яку ви її взяли.

20.  Найстаріша в світі бібліотека з числа діючих знаходиться в Єгипті, в монастирі Святої Катерини. Вона була побудована близько 1500 років тому.

21.  Заснована майже 700 років тому національна бібліотека Франції спочатку розташовувалася в Луврі, резиденції французьких королів, але з тих пір вона багато разів переїжджала, не припиняючи при цьому роботу.

22.  У Нью-Йорку є безкоштовні вуличні бібліотеки, найменші в світі, розраховані лише на одного відвідувача. Вони схожі на жовті склянки, і в них зберігається близько 40 книг. Їх поставили для того, щоб городяни могли відпочити від шаленого ритму життя і ненадовго відволіктися.

23.  Найвища бібліотека у світі перебуває в Шанхаї, в готелі «Маріотт», на висоті близько 230 метрів.

24.  Систему класифікації книг в бібліотеці винайшли в Стародавньому Китаї.

25.  Колись у бібліотеках усі книжки ставилися корінцями всередину, а не назовні. Чому — ніхто не знає.

26.  Найдавнішим відомим бібліотекарем є грек, літературний критик по імені Зенодот, служив в Олександрійській бібліотеці.

27.  Найбільшою електронною бібліотекою у світі є Всесвітня цифрова бібліотека, представляє собою проект Бібліотеки Конгресу.

28.  На борту Міжнародної космічної станції є своя бібліотека. У неї зберігається близько сотні книг.

29.  Публічна бібліотека Канзасу зовні виглядає, як гігантська книжкова полиця.

30.  В італійському місті Перуджа є бібліотека імені Сандро Пенны, будівля якої виглядає, як літаюча тарілка.

31.  У сінгапурській публічній бібліотеці Бишан зали для читання ретельно звукоізольовані, щоб відвідувачі не заважали один одному.

32.  В німецькому місті Магдебурзі функціонує незвичайна публічна бібліотека, побудована з старих ящиків з-під пива.

З історії

Нестор Літописець (1056–1114) – монах Києво-Печерської лаври, автор найдавнішого літопису України, укладеного на початку 12-го століття – «Повісті времених літ». Цей твір є головним джерелом вивчення стародавньої історії України.

«Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити» – цими словами починається літопис.

Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця й починається писемна українська мова.

Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. У світі українською розмовляють понад 45 мільйонів осіб, більшість мешкає в Україні. Наша мова є другою або третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) і входить до 30 найпоширеніших мов світу. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% загальної лексики), потім польська (70%) та словацька (68%).

Вважається, що назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої. Однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова».

Щодо походження мови, вчений Василь Кобилюх доводить, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери.

“Походження найважливіших українських слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше. Найбільшим свідченням того, що праукраїнська мова поширилася по всій земній кулі є топоніми , гідроніми, корінні слова, які збереглися і до сьогодні”.

За словами Василя Кобилюха, сучасні мовознавці стверджують, що українська мова ввібрала у себе 250 мов світу. Це твердження, на думку вченого, є справжньою диверсією, оскільки, навпаки, саме санскрит, наша прадавня мова є джерелом, донором для багатьох мов.

Перекладач та письменник Остап Українець має свою думку:

“Українській живій мові 3-4 століття. Тобто вона ровесниця англійської літературної мови - і це не дивно, бо більшість європейських мов так чи так сформувалися в ранньомодерну добу, між бароком і романтизмом.

Українській передувала давньоукраїнська і різні книжні стандарти, тому реальна історія нашої мови - приблизно 1000 років. До того була гіпотетична праслов'янська, від якої походять абсолютно всі слов'янські мови”.

Цікаві факти про українську мову

·        Українська мова – одна з наймилозвучніших мов світу. 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де головними критеріями оцінки були евфонічна система мови, її мелодійність і милозвучність, українську мову було названо другою після італійської.

·        Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

·        В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».

·        Найдовшим словом в українській мові є слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками). У цьому слові є 30 літер.

·        На відміну від інших східнослов’янських мов, в українській мові є кличний відмінок.

·        Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «воріженьки».

·        Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

·        Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.

·        Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.

·        Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

·        Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

Скільки кісток в вашому тілі? Чи знаєте ви, що в тілі дорослої людини присутній 206 кісток, а у новонароджених їх 300. Людське око блимає в середньому 4200000 разів на рік. Найдовші живі клітини в організмі є клітини головного мозку - вони можуть жити з вами все життя. Найважчий людський мозок з коли-небудь зареєстрованих важив 2,3 кг. Найнебезпечніша тварина в світі є звичайна муха. Космічний телескоп Хаббл важить 10,896 кг, 13,1 м в довжину, і вартістю $ 2,1 млрд., а космос містить близько 50 мільярдів галактик.

Більшості своїх досягнень людина зобов’язана закладеної в неї Господом Богом здібності до спостереження, аналізу і розумінню явищ, що відбуваються навколо нього у просторі та часі. Систематизуючи отримані знання, людство помітило, що ці знання можна не тільки зберігати, передовати з покоління до покоління, але й доповнювати, розвивати і уніфікувати. Так з’явилася наука.

Ніхто не знає коли саме це відбулося чи яка саме наука першою з’явилася на світ, однак достеменно відомо, що до цих пір людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напрямку. Це неймовірно, але це так.

За даними проекту DilovaMova.com, слідуючи тому або іншому науковому напрямку, вчені дуже часто віддалялися від життя і культурного перебігу основного суспільства. Не рідко це викликало, крім відвертого нерозуміння і природне здивування з боку абсолютно неосвічених людей, що частенько виливалося в конфліктні ситуації, які негативно відбивалися як для самого суспільства, так і для розвитку науки в цілому. Звичайно ж, - що зрозуміло і доступно ослу, то абсолютно не досяжно для кролика. Однак від цього кролик не менш важливий для природи, ніж осел і навпаки.

Об’єднуючим фактором в цій конфліктній ситуації виступила саме життя. Щоб нагодувати вовка та залишити в спокої овець, наука і суспільство стали тісно співпрацювати, від чого почали вигравати і ті й інші. В остаточному підсумку, якщо він взагалі може бути, наука і суспільство стали єдиним цілим, що абсолютно гармонійно для природи самої людини.

Наука плюс суспільство завжди дорівнювало прогресу. Так, на одній з Всесвітніх наукових конференцій, що проходила в Будапешті в 1999-му році, була висловлена ідея про необхідність в ще більш щільной взаємодії між науковим і суспільним середовищем. Робота над підвищенням усвідомлення світовою громадськістю практичної користі науки для всіх поколінь, вимагає зусиль насамперед з боку наукового прошарку нашого суспільства, але без підтримки основної частини суспільства може бути повністю знівельована. У зв’язку з цим, на загальній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО, що проходила в 2001-му році, було прийнято рішення - офіційно заснувати «Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку», який щорічно відзначається зараз 10-го листопада.

Нагадаємо, що Національний День науки в Україні відзначають у третю суботу травня, 11 лютого святкують Міжнародний день жінок і дівчаток в науці, День працівників науки в Казахстані проходить 12 квітня, , в Туркменістані це дата - 12 червня, Національний день науки в Індії святкується 28 лютого, в Таїланді, наприклад, 18 серпня.

Учні 3- А,5-А,9-Б класів познайомилися з українськими вченими, чиїми винаходами користується весь світ. Дослідили етапи розвитку комп'ютера. Порівняли перший електронний комп'ютер Colossus - Колос (Великобританія) та сучасну техніку.

Факти про читання та його вплив на людський мозок

·     Людський мозок непридатний для процесу читання від природи. Якщо мовленнєва навичка — це природний процес, якому ми здатні самі навчитися, то читанню можна тільки навчити. По суті, читання становить собою подобу інтерфейсу, який повністю перебудовує мозкову діяльність, раніше не пристосовану для аналізу письма. Для того щоб ми з вами могли навчитися читати, мозку доводиться перекваліфікувати зорову кору й веретеноподібну звивину. Саме в цьому місці зберігаються всі наші мовні знання. Нейробіологи називають його «поштовою скринькою», і вона активна лише в тих, хто вміє читати.

·     Читання викликає емпатію й фізичні відчуття. 2013-го року в американському дослідному Університеті Еморі провели цікавий експеримент, під час якого вчені за допомогою МРТ аналізували діяльність мозку читачів. Дослідження показали, що читання активізує роботу центральної борозни головного мозку, нейрони якої перетворюють роздуми в емоційні та фізичні відчуття. Більш того, нейронні зміни зберігають ефект іще деякий час: іноді від одного до п’яти днів і більше. Це означає, що книги впливають на наше життя й мислення не тільки в процесі читання, а й після його завершення.

     Читання для задоволення і для роботи — це не одне й те саме. Учені Оксфордського університету на чолі з лінгвістом Наталі Філіпс, аналогічно до своїх американських колег, досліджували фізіологію сприйняття мозком людини одного й того ж тексту в різних умовах. На МРТ було чітко видно активізацію відділів мозку, які відповідають за задоволення, під час читання оповідання в розслабленій атмосфері, для себе. Коли учасників експерименту попросили аналізувати текст, основна робота відбувалася в тих відділах, які відповідають за концентрацію та аналіз.

·     Процес читання друкованого тексту не має нічого спільного з читанням з екрана. Для того щоб прочитати текст з екрана і з паперової сторінки, необхідні різні когнітивні навички. Обробка друкованого тексту полягає в тому, що наші очі переходять від одного слова до другого, з одного рядка — на наступний. При цьому мозок не зупиняється на службовій розмітці та словах, він вловлює тільки ключові слова та фрази. Читаючи книгу, ви несвідомо тримаєте її на оптимальній відстані, запам’ятовуєте місце, на якому зупинилися, і перегортаєте сторінку. А мозок в цей час зайнятий складанням букв у слова, обмірковуванням сенсу й сюжету. У процесі читання текстів на веб-ресурсах, мозку доводиться відволікатися на рекламні банери, скролінг (перегортання вгору-вниз), а ще увага постійно відволікається на електронні повідомлення та інші функції ґаджетів. Тобто увага розсіюється, а сенс вислизає. Через це мозок швидко перевтомлюється, а людині доводиться перечитувати текст кілька разів, щоб зрозуміти сенс.

Цікаві факти про користь читання і трохи подій з історії книжкової справи

1. Читання захищає від в’язниці. Звучить фантастично, але це доведено експериментально. Американські вчені на основі багаторічного збору статистичних даних побачили, що діти, які навчилися читати до восьми років, мають менше шансів стати в’язнями в майбутньому. Більше того, вони не так часто прогулюють школу і менше піддаються наркотичній та алкогольній залежності.

2. Читання робить людей розумнішими й успішнішими. Процес читання не тільки розвиває фантазію, збагачує словниковий запас, а й розвиває здатність до концентрації та покращує аналітичні здібності мозку. Усі ці якості допомагають як у повсякденному житті, так і в комерційних справах.

3. Найдовше у світі слово. 189819 літер містить повна назва тітину — гігантського білка, який забезпечує еластичність і підсилює скорочення м’язових тканин.

4. Найдовше речення. У романі великого класика Віктора Гюго «Знедолені» є речення, яке складається з 832 слів.

5. Раніше книги прив’язували. Стелажі з книгами, які закуті в залізні ланцюги здивували фанатів культового телесеріалу «Гра престолів». Але мало хто знає, що така практика справді існувала в середньовіччі. Раніше книгодрукування було дуже складним і дорогим процесом, тому ланцюги рятували бібліотеки від крадіжок аж до 1800 року.

6. Найвидатніший книжковий злодій. Стівен Блумберг, більш відомий як Книжковий Бандит, за своє життя пограбував 268 бібліотек, де вкрав 23600 книг. Загальна вартість вкраденого — понад 5 мільйонів доларів.

7. Найпопулярніші книги в історії. На першому місці в цьому списку, звичайно ж, Біблія — за весь час продано понад 6 мільярдів фоліантів різними мовами. Друге місце належить збірці цитат легендарного китайського політика Мао Цзедуна — продано 900 мільйонів книг. На третьому місці опинилася найвідоміша серія сучасних романів Джоан К. Ролінґ «Гаррі Поттер» — продано понад 500 млн екземплярів, і продажі не припиняються.

8. Звичка читати книги робить людей добрішими. Численні дослідження показали, що дорослі, які регулярно читають художню літературу, частіше займаються благодійністю й волонтерством.

9. Швидкість читання. Майже 95% населення планети читає зі швидкістю 180—250 слів за хвилину, і це досить повільно. Офіційно зареєстрований рекорд зі швидкості читання поставила мешканка Києва — Іванченко Ірина (16 років). За хвилину їй вдалося прочитати 163333 слова.

10. Швидкочитання. Техніка, яка допомагає збільшити швидкість читання від 200 до 3 і більше тисяч слів за хвилину, при цьому зберігаючи абсолютне розуміння змісту прочитаного. Крім того, швидке читання рятує очі людини від втоми.

11. Генії і швидкочитання. Серед геніїв і знаменитих діячів чимало тих, хто постійно застосовував цю техніку:
• Джон Кеннеді;
• Теодор Рузвельт;
• Томас Едісон;
• Оноре Де Бальзак;
• Наполеон та ін.

12. Під час читання очі дивляться в різні боки. Неймовірно, але факт! Під час читання наші очі дивляться на різні літери частіше, ніж на одну й ту ж саму. При цьому лінії погляду можуть як розходитися, так і перетинатися.

13. Читання — ворог ожиріння. Книга — найкращий засіб від нудьги. Але, на відміну від багатьох швидких задоволень, у процесі читання людині не потрібна висококалорійна їжа.

14. Читання знімає стрес. Дослідники з Університету Сассекса експериментально довели, що читання — найшвидший спосіб зняти стрес. Усього 6 хвилин за книгою — і рівень гормонів стресу в організмі знижується на 68%. Водночас піша прогулянка і прослуховування музики показали 42% і 61% зниження відповідно, а відеогра — всього 21%.

15. Неграмотність — проблема сучасного світу. Тільки уявіть: кожен п’ятий дорослий на планеті не вміє писати й читати. Дві третини з усіх неписьменних — це жінки, а кожен четвертий підліток не може прочитати і зрозуміти найпростіших речень.

Ми сподіваємося, що всі перелічені цікаві факти про читання зроблять цю навичку ще ціннішою у ваших очах. І що попри величезні зусилля діджитал-індустрії, друковані книги ніколи не зникнуть із життя людини.

Перші 4 дорожні знаки. Які вони?

У 1909 році на Міжнародній конференції у Парижі було затверджено 4 дорожні знаки.

Це аналоги сучасних знаків "Нерівна дорога", "Небезпечні повороти", "Залізничний переїзд" і "Перехрещення рівнозначних доріг", які можна встановлювати за 250 метрів від небезпечної ділянки.

"Автомобіль" Леонардо да Вінчі

Винахід італійського художника Леонардо да Вінчі складно назвати автомобілем: він не мав сидіння, був дерев'яним, триколісним, а задні колеса оберталися незалежно одне від іншого.

Світлофор для "Гужового транспорту"

У 1868 р. в Лондоні – біля будівлі британського парламенту було встановлено перший світлофор, який регулював рух гужових транспортних засобів

Світлофором керували вручну, пристрій мав два семафорні крила. Коли ці крила підіймали горизонтально, то це був сигнал "стоп", коли ж розміщували під кутом 45 градусів – можна було "рухатись обережно".

У 1914 р. у Клівленді (штат Огайо, США) було встановлено електричний світлофор, який мав червоний і зелений сигнали, а коли перемикався, видавав звуковий сигнал. Системою керував поліцейський, який сидів у скляній будці на перехресті.

Номерні знаки для коня

Перші номерні знаки мали не автівки, а кінні екіпажі. Лише з поширенням автомобілів номерні знаки отримав і автотранспорт.

Найдовший "затор" зробили китайці

2010 року в Китаї утворився найдовший автомобільний "корок" за всю історію. Його довжина сягнула 260 кілометрів. Корок утворився 14 серпня і тривав аж 11 днів. Причина – дорожні роботи на частині траси, а також перевантаженість руху та декілька аварій.

Перше авто в Україні

Перший автомобіль на українських дорогах з'явився в Одесі 1891 році. Його власником був видавець і редактор "Одеського листка" Василь Навроцький.

Берлінський автобан

Першим у світі автобаном була траса "АФУС" між районами Берліна Шарлоттенбург і Ніколасзеє, яку було відкрито 24 вересня 1921 року.

Перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, слід чітко виконувати правила дорожнього руху:

1.   Рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;

2.   Переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

3.   У місцях із регулюваними рухами, слід керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;

4.   Переходити дорогу, упевнившись, що не наближаються  транспортні засоби;

5.   У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;

6.   Категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній, або поблизу неї, ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом;

7.   По проїжджій дорозі на велосипеді рухатися можна тільки дітям, які досягли 16-ти років; мопеди й велосипеди мають бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;

8.   Заборонено виїжджати на проїжджу частину на інших засобах для катання (скейтборд, самокат, ролики тощо), обирати місце для катання слід на дитячих майданчиках;

9.   Учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України;

10.  Учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручні або інші пристосування.

Пам’ятка  безпеки для учнів

Перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, слід чітко виконувати правила дорожнього руху:

1.      Рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;

2.   Переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

3.   У місцях із регулюваними рухами, слід керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;

4.   Переходити дорогу, упевнившись, що не наближаються  транспортні засоби;

5.   У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;

6.   Категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній, або поблизу неї, ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом;

7.   По проїжджій дорозі на велосипеді рухатися можна тільки дітям, які досягли 16-ти років; мопеди й велосипеди мають бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;

8.   Заборонено виїжджати на проїжджу частину на інших засобах для катання (скейтборд, самокат, ролики тощо), обирати місце для катання слід на дитячих майданчиках;

9.   Учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України;

10.  Учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручні або інші пристосування.

РАЗОМ З ІНСПЕКТОРОМ СЛУЖБИ ОСВІТНЬОЇ БЕЗПЕКИ ЦИБАНЬ АЛЬОНОЮ ВАЛЕРІЇВНОЮ, ШКІЛЬНОЮ МЕДСЕСТРОЮ КИРИЧЕНКО СВІТЛАНОЮ БОРИСІВНОЮ, ТА ЩЕ ОДНИМ ІНСПЕКТОРОМ БЕЗПЕКИ, ПОВТОРИЛИ В ІГРОВІЙ ФОРМІ ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ. 

ВЧИЛИСЬ РОБИТИ ШТУЧНЕ ДИХАННЯ, МІРЯТИ ТИСК.

А ТАКОЖ РОЗГЛЯНУЛИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ , ТА ПОВТОРИЛИ ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ.

РАЗОМ З БІБЛІОТЕКАРЕМ СВИРИДОВОЮ НАДІЄЮ ДМИТРІВНОЮ , РОЗГЛЯНУЛИ ВИСТАВКУ КНИЖОК ДО ТИЖНЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ, ПРОСЛУХАЛИ ЦІКАВУ РОЗПОВІДЬ ПРО КНИЖКИ ЗА ЦІЄЮ ТЕМОЮ.

РОЗГАДУВАЛИ КРОСВОРДИ НА ТЕМУ " ДОРОЖНІЙ РУХ. "

Казкотерапія — це метод психологічної допомоги, який використовує казки та метафори для роботи з внутрішнім світом людини.

Він допомагає розкривати глибинні переживання, знаходити рішення для складних життєвих ситуацій, долати страхи та комплекси.

Казкотерапія працює з підсвідомістю, використовуючи символи та образи, щоб людина могла глибше зрозуміти себе, змінити своє ставлення до проблеми і знайти нові шляхи розвитку.

Цей метод підходить як для дітей, так і для дорослих, оскільки казка є універсальною мовою, зрозумілою на всіх рівнях розвитку.

Переваги казкотерапії

Доступність і зрозумілість: Казки зрозумілі як дітям, так і дорослим. Вони легко сприймаються та викликають емоційний відгук, що робить цей метод універсальним для різних вікових груп.

·        Безпека: Метод дозволяє обговорювати складні питання в непрямій формі, що знижує опір і тривогу у клієнта, роблячи процес терапії більш комфортним.

·        Розвиток творчості: Казкотерапія сприяє розвитку уяви та творчого мислення, що важливо для особистісного росту та самопізнання.

·        Глибоке проникнення в підсвідомість: Використання символів та метафор допомагає виявити та опрацювати глибинні психологічні проблеми, які можуть залишатися недоступними для інших методів терапії.

·        Універсальність: Метод підходить для роботи з різними віковими групами та проблемами, такими як страхи, невпевненість, міжособистісні конфлікти, що робить його універсальним інструментом у психологічній практиці.

·        Формування нових моделей поведінки: Казки допомагають клієнту засвоїти нові способи реагування на складні життєві ситуації, що сприяє позитивним змінам у поведінці.

Обмеження казкотерапії

·        Непридатність для складних клінічних випадків: Казкотерапія може бути недостатньо ефективною для роботи з серйозними психічними розладами, такими як шизофренія або важка депресія.

·        Обмеження у дорослих клієнтів: Деякі дорослі можуть вважати казки дитячими і не сприймати метод серйозно, що може знизити ефективність терапії.

·        Залежність від інтерпретації: Ефективність методу залежить від вміння психолога правильно інтерпретувати казки та адаптувати їх до потреб клієнта, що вимагає високої професійної майстерності.

·        Тривалість процесу: Казкотерапія часто вимагає більше часу для досягнення результатів, особливо у випадках, коли проблема глибоко вкорінена.

·        Обмежена наукова обґрунтованість: Хоча метод має свої переваги, він не завжди підкріплений науковими дослідженнями, що може викликати сумніви щодо його ефективності серед певних фахівців.

·        Суб'єктивність: Казки та метафори можуть сприйматися по-різному різними клієнтами, що ускладнює створення універсальних рекомендацій і потребує індивідуального підходу.

Рекомендації для людей, які обрали казкотерапію

·               Будьте відкритими до процесу: Казкотерапія може відрізнятися від традиційних методів, тому важливо підходити до неї з відкритим розумом і готовністю досліджувати нові способи вирішення своїх проблем.

·       Довіряйте своїм почуттям і уяві: Під час роботи з казками звертайте увагу на те, що ви відчуваєте і які образи виникають у вашій уяві. Це може дати підказки про ваші внутрішні переживання і допомогти краще зрозуміти себе.

·       Не поспішайте з висновками: Робота з казками може бути багатошаровою. Деякі символи чи сюжети можуть не одразу бути зрозумілими. Дайте собі час, щоб осмислити інформацію і поступово розкрити значення казки для вас.

·       Діліться своїми враженнями з терапевтом: Важливо обговорювати з психологом ваші думки, почуття та асоціації, які виникають під час роботи з казками. Це допоможе глибше зрозуміти проблеми і знайти шляхи їх вирішення.

·       Досліджуйте казки поза сеансами: Читання та аналіз казок самостійно може бути корисним між терапевтичними сесіями. Записуйте свої думки та почуття під час читання, це може допомогти в подальшій роботі з терапевтом.

·  Не бійтеся експериментувати: Казкотерапія — це творчий процес. Вигадуйте свої казки, змінюйте кінцівки або створюйте нових персонажів. Це допоможе вам краще виразити свої внутрішні конфлікти та знайти рішення.

·  Вірте в силу символів: Казки часто працюють на символічному рівні. Навіть якщо певний сюжет здається вам простим або дитячим, спробуйте знайти в ньому приховані значення, які можуть бути пов'язані з вашими проблемами.

·  Зберігайте регулярність: Як і будь-яка терапія, казкотерапія вимагає регулярної роботи. Дотримуйтесь запланованих сеансів і активно залучайтеся до процесу.

·  Будьте терплячими: Результати можуть прийти не відразу. Працюючи з казками, ви можете поступово розплутувати внутрішні конфлікти та знаходити нові шляхи вирішення проблем.

·  Не забувайте про реальність: Хоча казки і символи можуть бути дуже корисними, важливо не забувати застосовувати отримані знання в реальному житті. Втілюйте уроки, які ви отримуєте з казок, у своїй повсякденності.

Казкотерапія є унікальним і ефективним методом психологічної допомоги, який поєднує доступність і глибину впливу на підсвідомість. Вона пропонує значні можливості для особистісного зростання та розвитку, особливо за умови професійного підходу і відкритості пацієнта до процесу.

·        Не примушуйте, а заохочуйте: Примус вбиває інтерес. Дозвольте дитині самій обирати книги в книгарні, навіть якщо це комікси або легка література.

·        Читайте вголос разом: Це формує близькість. Модулюйте голос, читайте емоційно, робіть паузи для обговорення, навіть якщо дитина вже вміє читати сама.

·        Власний приклад: Діти наслідують батьків. Якщо ви читаєте, дитина також захоче брати до рук книгу.

·        Обговорюйте прочитане: Запитуйте, хто з героїв сподобався, як би дитина вчинила на їхньому місці. Це розвиває критичне мислення та емоційний інтелект.

·        Створіть комфортне місце: Облаштуйте затишний куточок з кріслом або подушками, де дитину нічого не відволікатиме.

·        Книга — це подарунок: Робіть книги традиційними подарунками на свята, підписуйте їх, щоб це стало пам'яттю.

·        Враховуйте вік та інтереси: Для найменших — книги-картинки, для старших — пригоди, фентезі або книги про їхніх кумирів.

·        Бережне ставлення: Вчіть користуватися закладками, не загинати сторінки, мити руки перед читанням. "Лікуйте" разом порвані книги.

Як підібрати книгу:

1.    Запитайте, що подобається: Не нав'язуйте класику, якщо дитина хоче читати про роботів.

2.    Використовуйте гумор: Кумедні історії найкраще приваблюють дітей до читання.

3.    Екранізації: Прочитайте книгу, за якою знято улюблений мультфільм чи фільм.

4.    Серії книг: Якщо дитині сподобався герой, вона захоче читати продовження.

Зустріч з письменниками рідного краю Карплюк Валентиною Петрівною, Лариковою Лідією Кирилівною,Трофімовим Сергієм Леонідовичем стала чудовим прикладом того, що  спілкування з творчими людьми може мотивувати молодь більше читати, цікавитися культурою і, головне, любити та берегти мову-безцінний скарб нашої нації. Цей захід став не просто уроком, а справжнім святом рідного слова та натхнення.

  Країна Читалія розкрила перед першокласниками двері і покликала у світ захопливої казки, світ пригод і фантазій.

Так вони потрапили у місто читаючих дітей «Читаю українською». Будемо сподіватися що це знайомство з бібліотекою переросте у велику любов до читання на все життя.

https://drive.google.com/file/d/1h5NvczU47-5gxTOshwPC_-_MEjXwGB99/view?usp=sharing

Насамперед на сполох б’ють лікарі.

Згідно з дослідженням британських офтальмологів, власники смартфонів заглядають в свій гаджет, щоб перевірити нові повідомлення 32 рази на день по 25 секунд щоразу. При фокусуванні на екрані смартфона людина моргає в три рази менше, ніж повинна. Це призводить до зневоднення, а потім і до запалень очей. Такі ж наслідки виникають при використанні планшета і комп’ютера.

Ультрафіолет, що випромінює екран, вкрай небезпечний і токсичний для задньої стінки очей. Тож надмірний контакт з ультрафіолетом виснажує сітківку ока та може призвести до втрати зору. Вже не кажучи про те, що мобільний телефон – джерело постійного та потужного випромінювання зі своїми наслідками на організм людини.

Психологи наголошують на іншій небезпеці: залежні від гаджетів почуваються невпевнено у стосунках, а їхня взаємодія з навколишнім світом притупляється. Люди перетворюються на зомбі.

Втім, це не єдині причини, чому в час науково-технічного прогресу треба читати паперові книги.

Поліпшує пам’ять. Нині вже науково доведено, що інформація прочитана у  паперовій книзі, сприймається і запам’ятовується набагато краще, ніж прочитане з екрану. Річ у тім, що людині психологічно важче зосередитися на читанні довгого тексту електронної книги, особливо якщо він містить посилання. Це розфокусовує увагу, безперервність сприйняття переривається і мозок втрачає навичку структурувати інформацію.

Поповнює словниковий запас. Чим більше ви читаєте, тим більш змістовно і вишукано говорите. А це в свою чергу сприяє і більшій впевненості в собі, і кар’єрним можливостям. До того ж, ви черпаєте слова не тільки з рідної, а й іноземних мов, що ставить вас на щабель вище.

Позитивно впливає на формування впевненої особистості. Люди, що читають книги, легше адаптуються у соціумі.

Вірогідність діагностики хвороби Альцгеймера серед регулярно читаючих людей, у два з половиною рази менша. Це, звісно, не означає, що читання допоможе запобігти хворобі, однак, така інтелектуальна дія, як читання, має істотний позитивний вплив на клітини мозку.

Читання книги для організму не менш корисне, ніж спортивні вправи. Оксфордські вчені довели, що під час  читання  людина задіює різні механізми,  що  тренують  пізнавальні здібності мозку.

Окрім того, в мозку починають функціонувати ті області, які не задіяні  під час перегляду телевізора чи комп’ютерної гри.

Посилює концентрацію. У світі інтернету з великою кількістю інформації і багатозадачності увага частіше розсіюється, ніж фокусується. Це в свою чергу підвищує рівень стресу і знижує продуктивність. Спробуйте читати 15-20 хвилин перед роботою і будете здивовані рівнем концентрації, прийшовши в офіс.

Знижує стрес та  покращує сон. Читання паперової книги перед сном знімає напругу, сприяє нервовому розвантаженню та допомагає мозку налаштуватися на відпочинок. Коли ж ми читаємо з екрану,  напружуємо зір і примушуємо посилено працювати мозок, що аж ніяк не налаштовує на спокійний відпочинок.

Зрештою, паперову книгу можна читати, де хочеться і скільки хочеться, не залежно від наявності електроенергії.

Як привчитися щодня читати книги?

Запровадьте сімейну традицію – щоденне 10-ти хвилинне читання паперової книги в колі сім’ї. Для стомлених батьків, це ще й перепочинок після робочого дня.

Перетворіть читання в захоплюючу подорож-гру – водіть дитину з малечку до дитячої бібліотеки та читальні. В сучасних дитячих читальнях є дитячі куточки із іграшками та, що важливо, інші  діти. А це ще й живе спілкування, чого бракує у сучасному світі.

Хочете перед сном заглянути у книгу, купіть будильник і не залишайте телефон біля ліжка.

Книга – це хороше снодійне із заспокійливим ефектом. Не забувайте про це після багатого на стреси дня.

Якби Леся жила в наш час, її б назвали дитиною індіго: навчилась читати ще в 4 роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у 9 – написала свій перший вірш.

У свої 19 років Леся Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Крім того, поетеса знала 7 мов – українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. Причому казала, що французькою спілкується краще, ніж російською.

Усе це, дійсно, ознаки геніальності, адже далеко не кожному таке дано..

2

Як не дивно, але попри вищесказане Лесина мати Олена Пчілка вважала свою доньку малорозвиненою. Леся мала ще старшого брата, Михайла. Їх в сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю, до того ж, не любила її вдачі.

3

Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька — Михайла Драгоманова, який підписувався «Українець». Оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

4

Мало хто знає, але Леся Українка ввела в нашу мову такі слова, як «напровесні» та «промінь». І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге — це ж уже навіть науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя словам: «мистецтво», «переможець», «палкий» та деяким іншим.

5

Мало хто знає, але Сергій Мержинський, кому був присвячений знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», не відповідав Лесі взаємністю. Він сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. І коли Українка йому освідчилась, холодно відповів «Ні…». Але нічого не змінюється: кохання до цього чоловіка стає любов’ю до його думок, його ідей. Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського поему «Одержима». І, навіть відходячи у кращий світ, Мержинський, замість очікуваних слів освідчення, прохав Лесю попіклуватись про іншу жінку, яку він насправді кохав.

6

Як не прикро, але деякі дослідники творчості Українки вважають, що у неї був роман з іншою видатною жінкою того часу — Ольгою Кобилянською. Леся і справді підтримувала тісні взаємини з Кобилянською, проте їх радше можна назвати дружніми, аніж любовними. Прихильники теорії про нетрадиційну сексуальну орієнтацію поетеси такий висновок роблять із листувань, де Українка часто називає Кобилянську пестливими словами, зокрема «хтосічкою». Також стверджують, що схожі мотиви проглядаються в драмі Лесі «Блакитна троянда».

7

Збереглось унікальне листування Лесі Українки, з якого можна повніше зрозуміти її єство. Ось декілька цитат, які мало хто читав:
«Як тільки візьмусь до якого зарібку, то зараз усі жахаються, що я «перетомлюся», «виснажуся», «покладу всю силу». Чи не значить се, що мене всі мої близькі щиро вважають за безнадійного інваліда, засудженого на весь вік на паразитне життя? Бо так виходить якесь «внушение», і я справді можу опуститись та серйозно почати думати, що я «ні до чого».
«Треба було в Єгипті родитись, то, може, й був би лад, але ж найгірша помилка мого життя – се що я зросла у волинських лісах. А проте я не згадую лихом волинських лісів. Сього літа на честь їм написала драму-феєрію. Я дуже люблю казки і можу їх видумувати мільйони».
«Часто, люблячи когось, я думаю: якби він був отакий і такий, вчинив те і те, то я б його не любила, але якби хто інший мав усі ті добрі прикмети, що сей, то чи я б того іншого любила? Не знаю… навряд. В кожному почутті єсть іще щось недослідиме, і теє «щось» дає барву цілому почуттю»..

8

Хворобливу і тендітну Лесю Українку Іван Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хоч сама Леся не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.

9

Мало хто знає, що існує астероїд, названий на честь поетеси. Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.

10

В останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору. Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт, дійсно, дивував усіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Збереглась навіть фотографія – портрет Українки – зроблений саме в той період. Шкода, правда, що світлина чорно-біла, і ми не можемо розгледіти барв погляду поетеси.

Цікаві факти про поезію та цей день:

·        Найдавніший поет — жінка: Першим відомим поетом в історії вважається жриця Енхедуанна з Месопотамії, яка жила понад 4000 років тому.

·        Найдовший твір: Індійський епос «Махабхарата» вважається найбільшим поетичним твором у світі, що складається з 18 книг.

·        Пегас — символ натхнення: У древній Греції ознакою поетичної музи був Пегас — крилатий кінь, який, за легендою, вдарив копитом і створив джерело, з якого поети черпали натхнення.

·        Трагічна цензура: У стародавньому Китаї імператор Цяньлун наказував страчувати поетів, які писали сумні вірші.

·        Найпопулярніший поет: Твори Вільяма Шекспіра користуються найбільшим попитом у всьому світі.

·        Лікувальний ефект: Читання та написання поезії допомагає знизити стрес, оскільки ритмічні тексти діють як медитативні практики.

Як відзначають: У цей день проходять поетичні читання, презентації книг, творчі вечори, а багато видавництв оновлюють свої поетичні колекції.

1.   Саме місто від Чорнобильської АЕС відділяє 12 кілометрів.

2.   До катастрофи в Чорнобилі жило близько 13 тисяч осіб. Населення там є й досі – близько 1500 осіб, більшість із яких працює у сфері контролю над зоною відчуження.

3.    Назва міста походить від рослини чорнобильника, що належить до полинових.

4.    Місто Чорнобиль було засноване понад 800 років тому.

5.    На рубежі 19-20 століть близько 70% населення міста становили євреї.

6.    Незважаючи на жахливі наслідки Чорнобильської аварії на АЕС, три вцілілі енергоблоки продовжували роботу, і були повністю зупинені лише через чимало років.

7.    Недалеко від Прип'яті розташовується Рудий ліс, найрадіоактивніший у світі. Він був знесений під час робіт із дезактивації міста, але відтоді почав розростатися заново. Свою назву він отримав через те, що листя і голки дерев після аварії порижіли.

8.    Формально ні Чорнобиль, ні Прип'ять не були позбавлені статусу міст після катастрофи на АЕС і подальшої евакуації населення.

9.    Офіційно місто Прип'ять зараз є величезним музеєм під відкритим небом, але воно закрите для самостійного відвідування.

10.    2017 році група поляків запустила колесо огляду в Прип'яті, зупинене ще в день аварії.

11.      Внаслідок вибуху Чорнобильської АЕС потужність радіоактивного викиду становила близько 50 мільйонів кюрі, що еквівалентно вибуху 500 атомних бомб на кшталт тих, які були скинуті на Японію. Сучасні атомні боєприпаси, звісно, потужніші.

12.    Пожежу, що спалахнула після аварії на 4-му енергоблоці АЕС, не вдавалося загасити протягом двох тижнів.

13.    Після катастрофи в Чорнобилі близько 3% усіх радіоактивних і небезпечних елементів із пошкодженого енергоблока потрапило в атмосферу. Решта 97% досі укриті під саркофагом.

14.  Оскільки старий саркофаг у Чорнобилі руйнувався, 2016 року було встановлено новий.

15.  Оскільки про аварію жителям Чорнобиля і Прип'яті повідомили лише через півдоби після її початку, багато людей отримали великі дози радіації, яких могли б уникнути, якби евакуювалися швидше. Але про катастрофу вони тоді просто не знали.

16.  Через аварію в Чорнобилі близько 50 тисяч квадратних кілометрів землі було серйозно заражено радіацією, а втричі більший простір було визнано непридатним для проживання.

17.    Незважаючи на те, що Чорнобиль розташовується на території України, близько 70% викиду з АЕС припало на Білорусь.

18.       За місяць після Чорнобильської катастрофи близько трьохсот осіб повернулися в зону відчуження, у свої будинки, де й залишилися жити. Насильно їх вивозити не стали, але родичі не могли відвідати їх протягом наступних 20 років.

19.        У першу добу після аварії променеву хворобу виявили у 134 осіб. Усі вони були або ліквідаторами, або працівниками Чорнобильської АЕС.

20.      Загалом унаслідок Чорнобильської катастрофи тією чи іншою мірою радіоактивного опромінення зазнало близько 8,5 мільйона осіб.

21. Для ліквідації наслідків аварії в Чорнобилі радянською владою було залучено близько 600 тисяч осіб.

22.  Фінансовий еквівалент наслідків аварії на Чорнобильській АЕС становить близько 235 мільярдів доларів.

23. Через відсутність людей у зоні відчуження Чорнобиля розплодилося безліч диких тварин. Щоправда, вигаданих фантастами мутантів тут немає.

24.     Близько 10% всіх ліквідаторів Чорнобиля померли дуже рано. Радіація вражає організм і викликає найрізноманітніші небезпечні захворювання, включно з раком.

25.    Знаменитий рок-гурт Pink Floyd у 2014 році зняв кліп у Чорнобильській зоні відчуження, у місті Прип'ять.

Чорнобиль зараз — це місце пам'яті, яке вчить людей бережливо ставитися до природи та атомної енергії.