<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Освіта, наука,  література, театр, музика,  образотворче мистецтво та архітектура України  ХІХ ст.  by ВЛада Кошевая</title>
      <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2020-04-23 19:12:23 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2026-02-03 14:45:35 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet.net/icons/png/1f423.png</url>
      </image>
      <item>
         <title>Освіта</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526724087</link>
         <description><![CDATA[<div>Перша недільна школа - 11 жовтня 1859 року, Київ на Подолі. Там викладали читання, письмо й основи рідної історії. Викладали українською. <br>Обов'язкове початкове навчання у 1869 року на західноукраїнських землях. Однако - у більшості навчання велося іншими мовами й багато українських дітей не мали коштів, щоб відвідувати школу.<br>Типи шкіл: класичні гімназії, реальні гімназії, кадетські й духовні училища, семінарії.<br>На західноукраїнських землях було багато гімназій з польською мовою.<br>Колегія Павла Галагана - 1871 рок в Києві, вона давала широкі знання із загальних та українознавчих гуманітарних дисциплін.<br>Софія Русова (1856-1940рр) - викладала на вищих жіночих курсах у інститутах в Києві.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/61a53529260732e448b4170947400bd5/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 19:17:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526724087</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Наука</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728043</link>
         <description><![CDATA[<div>Університети =&gt; наукові центри,  університетські лабораторії  =&gt; центри наукових досліджень. Розвиток природничих та точних наук.<br>Видатні вчені:<br>М. Міклухо-Маклай (вчений-етнограф), М. Бекетов (вчений-хімік), О. Ляпунов (математик), О. Ковалевський (ембріолог), І. Мечников й М. Гамалія (засновники першої в Росії бактеріологічної станції), М. Пильчиков (основоположник ядерної фізики), І. Пулюй (фізик й електротехнік).<br>В. Вернадський - засновник вчення про біосферу і ноосферу.<br>У математиці багато внесли харківські вчені Д. Синцов,<br> С. Бернштейн, В. Стеклов.<br> Фізик Д. Рожанський став основоположником Харківської школи радіофізики.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/7c337be5722fae4341df1e0bc5dae1ca/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 19:19:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728043</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Література</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728186</link>
         <description><![CDATA[<div>Реалізм. Глибокі роздуми про сучасне й майбутнє українського народу, зображення історичних подвигів минулого, оспівування визвольної боротьби за державну незалежність.<br> Марка Вовчка (Марія Вілінська-Маркович) (1834-1907) - продовжила творчість Т. Шевченка (покріпачення селянства).  («Одарка», «Горпина», «Козачка»). Писала казки й оповідання для дітей.<br>Ганна Барвінок (1828-1911).<br>Степан Руданський (1833-1873) - гумористичні "Співомовки".<br>Леонід Глібов (1827-1893) - байки.<br>Юрій Федькович (1834-1888).<br>Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) -  «Микола Джеря» та «Кайдашева сім’я».<br>Панас Мирний (1849-1920) - "Хіба ревуть воли, як ясла повні".</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/e506169b38e56a5181ec35891ca2dc15/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 19:19:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728186</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Театр</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728313</link>
         <description><![CDATA[<div>Скасування заборони українських вистав. Зростання кількості театральних труп і відродження українського театру.<br>Але  заборонялося ставити п’єси на історичну й соціальну тематику, перекладні п’єси. Українські трупи були зобов’язані разом з українськими п’єсами ставити ще й російські з такою самою кількістю акторів. <br>Марк Кропивницький - "Театр корифеїв" (також Михайло Старицький).<br>Діячи цього театру -  Іван Карпенко-Карий (Тобілевич), Панас Саксаганський, Микола  Садовський, Марія  Заньковецька.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/9f60fdbd839c4c1d1764ba95f8d3de76/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 19:19:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728313</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музика</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728413</link>
         <description><![CDATA[<div>Семен Гулак-Артемовський написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм» у 1862 році.<br>П’єса «Назар Стодоля» спонукала П. Ніщинського написати до неї музичну вставку — «Вечорниці».<br>Микола Лисенко, написав опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», оперету «Чорноморці», «Пан Коцький», «Коза-дереза». Він поклав на музику майже 80 творів із «Кобзаря».<br>Соломія Крушельницька - співачка.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/6788e8ae30750775c5b715ed903d565c/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 19:19:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728413</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Образотворче мистецтво</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728508</link>
         <description><![CDATA[<div>Товариство пересувних художніх виставок - мета - поширення мистецтва в маси. Ідейна основа - реалізм (зображення недоліків суспільно-політичного життя).<br>Ілля Рєпін (1844-1930) -  «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Вечорниці».<br>Сформувалися українські мистецькі центри — Харківський, заснований першою професійною жінкою-художницею М. Раєвською-Івановою, Одеський на чолі з К. Костанді та Київський із малярської школи М. Мурашка. <br>Сергій Васильківський (1854—1917) - орнамент.<br>Микола Мурашко (1844—1909) - художник-педагог.<br>Микола Самокиш (1860—1944) - батальні картини козацької доби.<br>Микола Пимоненко (1862—1912), зоображував українські землі та їх народ, -  «Жертва фанатизму», «Конокрад», «Проводи рекрутів», «На Далекий Схід», «Ворожіння».<br>Корнило Устиянович (1839—1903) («Бойківська пара», «Гуцулка біля джерела», «Шевченко на засланні»). </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/9534a33aa9c639ecb6f272827fcddd3f/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 19:19:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728508</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Архітектура</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728716</link>
         <description><![CDATA[<div>Відрождення українського стиля.<br>Василь Кричевський (1873—1952) — автор проекту будинку Полтавського земства, низки проектів державних і приватних будівель, Меморіального музею біля могили Т. Шевченка.<br>Іван Левинський (1851—1919) - споруджено будівлі страхового товариства «Дністер», бурси Українського педагогічного товариства, академічних дому, гімназії тощо. <br> Владислав Городецький (1863—1930) - архитектор у стилі модерн.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/76b2401176d725668ab319b2388c1f8d/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 19:19:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526728716</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Історія</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526763574</link>
         <description><![CDATA[<div>М. Костомаров - мав дослідження глибокої історії українських земель періоду Руїни та Гетьманщини.<br>В. Антонович - досліджував історичні документи.<br>Молоде покоління істориків -  О. Єфименко, Д. Багалій, Д. Яворницький, М. Грушевський. Вони виробили загальну схему найдавнішої історії.<br>В.Барвінський - вивчав історію Слобідської України.<br>М. Аркаса - видав українською мовою "Історія України-Руси".<br>П. Житлецький - досліджував історію української мови.<br>О. Потебня - праці із проблем мовознавства.<br>А. Кримський - 1907-1909 рр. "Українська граматика".<br>Б. Грінченко - "Словар української мови".<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/be662d481c76b507bc693f6add947583/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 19:36:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526763574</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Наука 2</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526833276</link>
         <description><![CDATA[<div>Л. Лагутін - перша геологічна карта Донбасу, яка була відзначена у 1911 році золотою медаллю на Всесвітній виставці.<br>Д. Григоровіч - перший гідроплан<br>І. Сікорський - багатомоторний літак і вертоліт.<br>П. Нестеров - розробив теорію вищого пілотажу.<br>Л. Мацієвич - висунув ідею створення авіаносців.<br>Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ) - громадська організація, заснована в 1873 році (О. Барвінський, М. Грушевський, І. Франко, В. Гнатюк, С. Томашівський та інші). <br>Відкриття І. Пулюєм катодного проміння  (названого згодом рентгенівським), синтез І. Горбачевським сечової кислоти, праці М. Зубрицького в галузі теорії математики, внесок С. Рудницького та В. Кубійовича в дослідження географії українських земель.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/be9a8778b4fe656e8838532f09a62555/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 20:13:03 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526833276</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Наука 3</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526834484</link>
         <description><![CDATA[<div>М. Стражеско - засновник Київської терапевтичної школи.<br>О. Країнський - мікробіологія.<br>В. Данилевський - ендокринологія.<br>М. Трінклер - хірургія.<br>М. Ланге - психологія.<br>Д. Заболотний - епідеміолог, мікробіолог, відкрив шляхи поширення чуми та запропонував засоби боротьби з нею.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/5dd6cd6eed9a6437d2506d01956284e5/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 20:13:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526834484</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Література 2</title>
         <author>vladakoshevaya</author>
         <link>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526837748</link>
         <description><![CDATA[<div>Іван Франко (1856-1916) - громадська позиція, майстерність, багатожанровість.<br> «Борислав сміється», «Захар Беркут», дитячі оповідання.<br>Модерністські течії - жанр новели - найпопулярніший. М. Вороний - 1901 рок - закликав повернутися до справжньої запашної поезії.<br>Володимир  Винниченко (1880-1951) -  «Краса і сила», «Голота», «Талісман», «Зіна».<br>Михайло Коцюбинський (1864-1913) - в одному зі своїх творів передав переживання українського села напередодні революції 1905-1907 років.<br>Леся Українка (1871-1913) -  «Осіння казка», «Пісні про волю», «В катакомбах» </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/524423845/5e3fed68898b6755fec5202ccfe5ef7b/1.jpg" />
         <pubDate>2020-04-23 20:15:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/vladakoshevaya/vmd2tapoddcw75ft/wish/526837748</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
