Канівський природний заповідник – один з найстаріших заповідників в Україні. Він був створений згідно з постановою Колегії Наркомзему УРСР від 30 липня 1923 р. За останні 83 роки площа заповідника та статус цієї території неодноразово змінювались.Його територія включає так звану нагірну частину – покриті лісом яри та пагорби на правому березі Дніпра (1415 га), два заплавних острови Дніпра – Круглик (92 га) і Шелестів (394 га) та Зміїні острови (116 га) в Канівському водосховищі – останці лівобережної тераси. Навколо території заповідника встановлено охоронну зону площею 1353 га.На території заповідника охороняються 2 лісових, 1 степове та 2 водних рослинних угруповання, занесені до Зеленої книги України.

https://youtu.be/qt6IahRKkA4?si=NSu0liTFYW0ojpUF

Заповідник є центром просвітницької роботи як з місцевим населенням, так і з гостями Житомирщини. Тут діє екологічна стежка, є музей природи, музей побуту поліщуків, музей древлянських каменів та інші об'єкти, цікаві для гостей цього Древлянського краю.

Тут незайманий світ дикої природи оживає і починає чарувати … Своєю природністю, ніжністю і красою … Цю красу не можна відчути, подивившись на фотокартку в буклеті або ролик по ТБ. Ця краса реальна, жива, одухотворена.

Рівненський заповідник можна умовно розділити на 2 частини: лісова і болотна. Лісова частина представлена ??різного виду лісами: соснові, березові, дубові. Листяних лісів значно менше.

Болотяна частина заповідника представлена ??заболоченими територіями. Причому, цікава особливість заповідника в тому, що тут спостерігаються всі типи боліт, які зустрічаються в Поліському природному заповіднику. Найбільша різноманітність боліт відмічена на Білоозерській ділянці.🗺️🖼️

Найбільш характерні для заповідника рослинні угруповання з домінуванням ковили Залеського (Stipa zalesskii), ковили вузьколистої (Stipa tirsa), ковили найкрасивішої (Stipa pulcher-rima) і чагарникові степи за участю степових чагарників - карагани чагарникової

(Caragana frutex), мигдалю низкого

(Amygdalus nana), зіноваті руської (Chamaecytisus ruthenicus).

Крім степів, значні площі в філіалі займають зарості чагарників переважно за участю карагани, мигдалю, зіноваті, терну степо-

вого (Prunus stepposa), жостеру проносного (Rhamnus cathar-

tica), клену татарського (Acer tataricum).

В заповіднику зростають цілинні різнотравно-ковилові, типчаково-ковилові степи, заплавні та байрачні ліси. Відділення Провальський і Стрільцівський степи репрезентують типові еталони цілинних східноєвропейських різнотравно-типчаково-ковилових степів, Станично-Луганське відділення, або Придінцівська заплава, включає заплавні екосистеми Сіверського Дінця.