Цитатна характеристика героїв твору Миколи Хвильового "Я (романтика)" by Оксана Каплун https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf Характеристика кожного героя en-us 2020-11-14 10:36:14 UTC 2020-11-14 11:10:37 UTC hello@padlet.com Цитатна характеристика "Я" simakhina1304 https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf/wish/922581569 1. ” Мій м’ятежний сину…” (так про нього казала мати)
2.   “Я – чекіст, але я – людина” 
3. “Моїх товаришів легко пізнати: доктор Тагабат, Андрюша, третій – дегенерат (вірний вартовий на чатах). Чорний трибунал у повному складі”
4. «Я, главковерх чорного трибуналу комуни, — нікчема в його руках (доктора Тагабата), яка віддалася на волю хижої стихії».
5. І знову я пізнаю себе нікчемною людиною й пізнаю: десь під серцем нудить. І не ридати, а плакати дрібненькими сльозами хотілось мені — так, як у дитинстві, на теплих грудях. І спалахнуло: — невже я веду її на розстріл? Що це: дійсність чи галюцинація?
6. “Я рішуче повертаюсь і хочу сказати безвихідне:-роз-стрі-лять!.. …але я повертаюсь і бачу – прямо перед мною стоїть моя мати, моя печальна мати, з очима Марії.”
7.«Я йшов у нiкуди. Без мислi, з тупою пустотою, з важкою вагою на своїх погорблених плечах. Я йшов у нiкуди. Але який вихiд? Який вихiд?? ― I я не бачив виходу».
]]> 2020-11-14 10:41:12 UTC https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf/wish/922581569 Цитатна характеристика " Мати" simakhina1304 https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf/wish/922586410 1. «Вона пiдводить мене до свiчi й дивиться на моє зморене обличчя. Потiм становиться бiля тусклої лампади й зажурено дивиться на образ Марiї. Я знаю: моя мати i завтра пiде в монастир: їй незноснi нашi тривоги й хиже навколо».
2. «…моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного « я », якому я даю волю ».
3. «Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам’ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.»
4.  “Тоді я беру її милу голову з нальотом сріблястої сивини і тихо кладу на свої груди…”
5. “Вона підходить до мене, бере моє стомлене обличчя в свої сухі старечі долоні й схиляє свою голову на мої груди. Вона знову каже, що я, її м’ятежний син, зовсім замучив себе. І я чую на своїх руках її хрустальні росинки…”]]> 2020-11-14 10:47:35 UTC https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf/wish/922586410 Цитатна характеристика " Доктора Тагабата" simakhina1304 https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf/wish/922593105 1. «Доктор Тагабат розвалився на широкiй канапi вдалi вiд канделябра, i я бачу тiльки бiлу лисину й надто високий лоб. За ним iще далi в тьму ― вiрний вартовий iз дегенеративною будовою черепа. Менi видно лише його трохи безумнi очi, але я знаю: ― у дегенерата ―низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий нiс. Менi вiн завжди нагадує каторжника, i я думаю, що вiн не раз мусiв стояти у вiддiлi кримiнальної хронiки».
2. «Цей доктор iз широким лобом i бiлою лисиною, з холодним розумом i з каменем замiсть серця, ― це ж вiн i мiй безвихiдний хазяїн, мiй звiрячий iнстинкт. Коли доктор ― злий ген iй, зла моя воля, тодi дегенерат є палач iз гiльйотини. Так, це був незамiнимий вартовий: не тiльки Андрюша ― i ми грiшили: я й доктор. Ми часто ухилялися доглядати розстрiли. Але вiн, цей дегенерат, завше був солдатом революцiї, i  тiльки тодi йшов з поля, коли танули димки й закопували розстрiляних».
3. «Це сторож моєї душі»]]> 2020-11-14 10:56:27 UTC https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf/wish/922593105 Цитатна характеристика "Андрюші" simakhina1304 https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf/wish/922595014 1. «Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора. Я знаю, в чому справа. Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в „чека“, проти його кволої волі.»
2. «Похмурий, наївний, печальний».
3. «з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора, невеселий комунар»
4. Цей невеселий комунар, коли треба енергійно розписатись під темною постановою — “розстрілять”, завше мнеться, завше не ім’я і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а незрозумілий та химерний хвостик».
5.  “Ах, який він чудний, цей комунар Андрюша!”
6. “— Слухай, друже! Одпусти мене!
Я:
— Куди?
Андрюша:
— На фронт. Я більше не можу тут…”]]> 2020-11-14 10:58:59 UTC https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf/wish/922595014 Цитатна харатеристика " Дегенерата" simakhina1304 https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf/wish/922597614 1. «Вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю: у дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс… нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусів стояти у відділі кримінальної хроніки».
2. “Я подумав: “коли доктор — злий геній, зла моя воля, тоді дегенерат є палач із гільйотини”…”
3. “Так, це був незамінимий вартовий: не тільки Андрюша — і ми грішили: я й доктор. Ми часто ухилялися доглядати розстріли. Але він, цей дегенерат, завше був солдатом революції, і тільки тоді йшов з поля, коли танули димки й закопували розстріляних…”
4. “Так, це був вірний пес революції. Він стоятиме на чатах і не під таким огнем!”]]> 2020-11-14 11:02:25 UTC https://padlet.com/simakhina1304/v2vels7vjzoiw0bf/wish/922597614