1. Подбайте про себе та свій емоційний стан (спокійні батьки = спокійна дитина)

2. Озвучуйте плани дій для збереження життя та здоров‘я в умовах війни. Наприклад, коли тривога, то ми йдемо у підвал, бо там безпечно і так далі. При цьому використовуйте слова "безпека" та "безпечно", так у дитини в голові будуються нові асоціації з цими словами.

3. Говоріть з дитиною про її емоції та переживання. Дайте зрозуміти, що її емоції — це нормальна реакція на ці обставини. Наприклад, боятися — це нормально, страх — відповідає за наш інстинкт самозбереження і так далі

4. Зробіть з дитиною вправу на візуалізацію "Безпечне місце", інструкцію можна знайти в інтернеті. Можна намалювати безпечне місце, а потім уявити себе там.

5. Спостерігайте за дитиною та змінами в її емоційному стані, або поведінці. Особливо, якщо дитина стала свідком вибуху, або іншої травмуючої події. Якщо дитина змінилась, стала більш активною та неслухняною, або навпаки — незвично тихою, стала хвилюватися за здоров‘я своє або батьків, погано спить, бачить часті кошмари, відмовляється від їжі, або навпаки — переїдає, то в такій ситуації краще звернутися за допомогою до кваліфікованого психолога.

6. Пам‘ятайте, що у дитини повинно бути дитинство не зважаючи на війну, тож намагайтесь проводити час з позитивом. Ходіть у парки, гойдайтесь, шуткуйте та смійтеся разом, ходіть до кінотеатрів та долучайте дитину до веселих активностей.

Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя.

Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником. Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття. А з іншого боку — психічне здоров’я кожного індивіда важливе для всього суспільства.

Стан ментального здоров’я залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних.

Здатність отримувати задоволення від життя — основна риса ментально здорової людини.

Діти по-різному реагують на стрес – дехто стає тривожним, хтось гнівається й агресує як на однолітків, так і на дорослих. Інші діти, які направляють свій гнів всередину, можуть бути пригнічені й мати депресивні стани. У цьому випадку вони не хочуть говорити. Тому необхідно створити середовище, дружнє до потреб дітей із різними проявами стресу.

4 – “ДИТЯЧА РОБОТА – ЦЕ ГРА”
Діти втрачають здатність гратися, коли вони в стресі, але гра надзвичайно важлива для їхнього розвитку. Тож вчителям варто виділяти на це час – не увесь день, звісно, але хоча б епізодично.
5 – СПОВІЛЬНИТИСЯ ТА СОЦІАЛІЗУВАТИСЯ