Вишивала мама синіми нитками, —
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, —
запалали маки у пшениці влітку.
Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Шила-вишивали хрестики зелені, —
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.
Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки.
Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збереже сорочка,
захистять від лиха хрестиків рядочки.

Майори ж ти, наш прапоре, гордо,
Величавий і зблизька, й здаля!

Один із найдавніших знаків, що символізує вічність, неперервність буття - адже нема в нього початку, нема й кінця. Символ, що відноситься до культу води, який існував у перших цивілізаціях, зокрема, трипільській. За своїм зображенням безконечник нагадує синусоїду, тобто, вказує на хвильову природу матерії. З огляду на це можна говорити про вплив цього символу: він структурує людину, її енергетику, гармонізує нас. Крім цього, безкінечник - це символ захисту, вважалося, що його зображення унеможливлює проникнення до тіла зла, поганої енергетики. У вишивці різного роду меандри вишивають по краях рисунку.

Символ Творця, Сонця (колядницька зірка - саме 8-кутна). Це також знак Богородиці, так звана Зірка Матері: 8-кутну зірку зображають на Богородичних іконах. Цікаво, що цей мотив утворюється накладанням прямого хреста на косий, тобто, це поєднання чоловічого та жіночого начал.

Символ, що відображає модель Всесвіту, поділ на потойбічний світ, земне життя та небесне царство. Також дерево - це символ минулого, теперішнього та майбутнього. У ньому закладено ідею продовження роду, життя. Найчастіше вишивали Древо життя на рушниках. Часто мотив світового дерева нагадує жіночу постать із піднятими вгору руками.

Символ родючості, адже за формою він нагадує два трикутники, чоловічого та жіночого начал. Відноситься до культу землі. Ромб (із крапкою посередині) є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало багатство, достаток і добробут. Цікаво, що головний реманент українців-хліборобів - борона, якою саме й готували поле до сівби, має форму ромба. Ромбоподібні узори вишивали на весільних рушниках та на весільному одязі. Одяг із вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, мала носити аж до народження дитини. Адже цей символ слугував сильним оберегом.

Крім ромба часто у вишивці зустрічається й квадрат. Це символ магічного числа 4, що позначає матерію. Символізує чотири пори року, чотири елементи, частини доби, життєві цикли.

Це символ Сонця, Творця, чоловічого начала. Сьогодні він, насамперед, асоціюється з ідеєю Христа, позначає перемогу світла над темрявою. Крім того це знак центричності простору, гармонії чотирьох стихій.

Квадрати на вишивках можна зустріти розташованими у ряд в стрічкових композиціях, також як частини складніших елементів.

Трикутники, що доторкаються вершинами один до одного, нагадуючи "пісочний годинник", символізують Світ та Антисвіт. А місце їх дотику є своєрідним місцем переходу із одного світу до іншого. Інколи між трикутниками зображають лінію, що зветься "Кільцем Великого Світіння", яка символізує дзеркало, де один світ віддзеркалюється в іншому і навпаки. Такий символ часто прикрашає вишиті рушники Середньої Наддніпрянщини та Слобожанщини.