<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>9 кл. МИСТЕЦТВО by </title>
      <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4</link>
      <description>1.Прикріпіть  свій QR-код з сенканом на тему: &quot;МОДЕРН&quot; 2. Доповнюємо стіну улюбленими роботами з описом митців кожного стилю</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2018-09-04 15:02:08 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2025-09-23 18:24:15 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet-assets.s3.amazonaws.com/icons/Lightdecrease.png</url>
      </image>
      <item>
         <title></title>
         <author>t_svetik</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/277595493</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/299831960/bfac9122d3a116c37b75e7a3cdb9fbde/_12_638.jpg" />
         <pubDate>2018-09-04 15:09:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/277595493</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>t_svetik</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/277601851</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/299831960/1a190df7354b30e494dec9a232a373d5/qr_code__1_.png" />
         <pubDate>2018-09-04 15:19:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/277601851</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>tunik</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279074583</link>
         <description><![CDATA[<div>Генератор QR-коду</div>]]></description>
         <enclosure url="http://qrcoder.ru/" />
         <pubDate>2018-09-08 12:00:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279074583</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій Анастасія </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279320021</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/4463ba4cd306acf1ecb824bcf9197068/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 09:53:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279320021</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279320170</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/7ffddb68384986aa5ca51250071c477b/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 09:54:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279320170</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Савченко Анастасія</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279320208</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/be2694854e7689c0f2cb2d739d90f421/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 09:54:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279320208</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Власова Анна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279320263</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744689/ea27765f4fa62ebca6edea6145650db7/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 09:54:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279320263</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунова Аліна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279321398</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/1db0cadcd717c6631a117bdd77a92627/qr_code__1_.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 10:00:03 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279321398</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Макарова Анастасія</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279321669</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/4e49377bb062a251b5e581045bf6ea8f/qr_code__1_.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 10:01:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279321669</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Брусенцева Яна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279321789</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744689/62adb3d28a11632bf3a2e0d168f06fb3/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 10:02:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279321789</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сідорчук Олександр</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279322197</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://qrcoder.ru/code/?%CB%FE%E4%E8%ED%B3+%EF%EE%F2%F0%B3%E1%ED%EE+%E6%E8%F2%E8.%0D%0A%CB%FE%E4%E8%ED%B3+%EF%EE%F2%F0%B3%E1%ED%EE+%EB%FE%E1%E8%F2%E8.%0D%0A%CB%FE%E4%E8%ED%F3+%EF%EE%F2%F0%B3%E1%ED%EE+%EA%EE%F5%E0%F2%E8.%0D%0A%B2+%E7+%ED%E5%FE+%F1%EF%B3%E2%F7%F3%E2%E0%F2%E8.&amp;4&amp;0" />
         <pubDate>2018-09-10 10:04:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279322197</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Стах Михаил</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279322777</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://qrcoder.ru/code/?%D9%E5+%ED%E5+%E2%E4%E0%F0%E8%E2+%EC%EE%F0%EE%E7%2C+%E0+%E2%E6%E5+%E2%F2%EE%EC%EB%E5%ED%E8%E9+%EB%E8%F1%F2+%E2%92%FF%ED%E5%2C+%E6%EE%E2%EA%ED%E5%85+%D1%EF%B3%E2+%F6%E8%EA%E0%E4%E8+%E4%E7%E2%B3%ED%EA%E8%E9+%EF%E5%F0%E5%E9%F8%EE%E2+%E2+%F2%E8%F5%E8%E9+%F1%E2%E8%F1%F2+%96+%F5%F3%F2%EA%EE+%E2%EC%EE%E2%EA%ED%E5%85&amp;4&amp;0" />
         <pubDate>2018-09-10 10:07:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279322777</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фоменко Евген та Луцюк Іван</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279323009</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/4463ba4cd306acf1ecb824bcf9197068/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 10:09:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279323009</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279323014</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744689/7d38767a689fe050dfbbf5fdb1fa74e3/qr_code3232.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 10:09:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279323014</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фоменко Євген та Луцюк Іван</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279323967</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/226c7594d73debe1023c622b58bf59ad/qr_code__1_.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 10:14:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279323967</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глеб Ордієвич</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279325348</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://qrcoder.ru/code/?%CC%EE%E4%E5%F0%ED+%0D%0A%C0%F0%F5%B3%F2%E5%EA%F2%F3%F0%E0%2C%CC%E8%F1%F2%E5%F6%F2%E2%EE%0D%0A%CD%E0%E2%F7%E0%ED%ED%FF%2C%CC%E0%EB%FE%E2%E0%ED%ED%FF%2C%0D%0A%CC%EE%E4%E5%F0%ED%E8%E7%E0%F6%E8%FF&amp;4&amp;0" />
         <pubDate>2018-09-10 10:22:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279325348</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ЛАМАНОВА КАРИНА</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279332078</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://qrcoder.ru/code/?%EA%E2%B3%F2%EA%E0+%0D%0A%E3%E0%F0%ED%E0%2C%E1%E0%F0%E2%E8%F1%F2%E0%0D%0A%F0%EE%F1%F2%E5%2C+%E4%E8%E2%F3%BA%2C+%E7%E0%F6%B3%EA%E0%E2%EB%FE%BA%0D%0A%E4%F3%E6%E5+%EF%E0%F5%ED%E5%0D%0A%F0%EE%F1%EB%E8%ED%E0&amp;4&amp;0" />
         <pubDate>2018-09-10 10:47:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279332078</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гавриленко Леонід</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279332165</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://qrcoder.ru/code/?%C4%F0%F3%E7%B3%0D%0A%C2%E5%F1%E5%EB%B3%2C%F1%EC%B3%F8%ED%B3%0D%0A%C3%F0%E0%FE%F2%FC%2C%E2%E5%F1%E5%EB%FF%F2%FC%F1%FF%2C%F1%EC%B3%FE%F2%FC%F1%FF%0D%0A%DF+%EF%EE%EB%FE%E1%EB%FF%FE+%E7+%ED%E8%EC%E8+%E3%F0%E0%F2%E8&amp;4&amp;0" />
         <pubDate>2018-09-10 10:47:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279332165</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Царенко Анастасії</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279332170</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/bed18bcde1b03ad082429ddaab1a2199/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 10:47:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279332170</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Коваль Лідія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279333266</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744689/b7a046b4cbbb515ea1106c98834dd173/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 10:53:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279333266</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Андріяшевська Анна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279333900</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://qrcoder.ru/code/?%CC%EE%E4%E5%F0%ED%0D%0A%CD%E5%EE%F0%E4%E8%ED%E0%F0%ED%E8%E9%2C%F1%E2%B3%F2%EE%E2%E8%E9%2C%0D%0A%E1%F3%E4%F3%E2%E0%F2%E8%2C%E2%EE%E7%E2%EE%E4%E8%F2%E8+%0D%0A%CC%EE%E4%E5%F0%ED-+%ED%E0%E9%EA%F0%E0%F9%E8%E9+%F1%F2%E8%EB%FC+%F3+%F1%E2%B3%F2%B3.&amp;4&amp;0" />
         <pubDate>2018-09-10 10:56:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279333900</guid>
      </item>
      <item>
         <title>LAMANOVA KARINA</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279333948</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://qrcoder.ru/code/?%EB%FE%E4%E8%ED%E0%0D%0A%F0%B3%E7%ED%E0%2C%F6%B3%EA%E0%E2%E0%0D%0A%E4%E8%F5%E0%BA%2C+%EC%F0%B3%BA%2C+%E6%E8%E2%E5%0D%0A%EA%EE%E6%ED%E0+%EB%FE%E4%E8%ED%E0+%F0%B3%E7%ED%E0%0D%0A%E6%E8%F2%F2%FF&amp;4&amp;0" />
         <pubDate>2018-09-10 10:56:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279333948</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Прочан Олександра</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279334746</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/bffb52dc92b9057acb7cf542a0847e4b/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 11:00:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279334746</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279335570</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744689/f92e09ed2f0ccf94d7c3681744138af3/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 11:04:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279335570</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катерина</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279335683</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://qrcoder.ru/code/?%D1%EB%EE%E2%EE%0D%0A%CC%F3%E4%F0%E5%2C+%ED%E0%E2%F7%E0%EB%FC%ED%E5+%F6%B3%EA%E0%E2%E5+%0D%0A%CF%EE%E2%F7%E0%BA+%E7%F0%EE%F1%F2%E0%BA+%E4%E8%E2%F3%BA+%0D%0A%D1%EB%EE%E2%EE+%F6%E5+%E6%E8%F2%F2%FF+%0D%0A%CC%EE%E2%EB%E5%ED%ED%FF&amp;4&amp;0" />
         <pubDate>2018-09-10 11:05:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279335683</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Рябовола Владислава</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279336442</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/986f17598e7763c83af32393f472505d/qr_code__2_.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 11:09:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279336442</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Колiснiченко Андрiй</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279532527</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310943686/34a9973cae4ea23095c93bc5248cf49c/qr_code.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 17:35:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279532527</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Колiснiченко Андрiй</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279534944</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310943686/85ea2caac4f54e1432c870d6abe6fbef/qr_code__1_.gif" />
         <pubDate>2018-09-10 17:40:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/279534944</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Густав Клімт. Поцілунок.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/287505168</link>
         <description><![CDATA[<div>Мені дуже сподобалася картинна "Поцілуок". Вона показує нам чоловіка і жінку які обіймаються. Вони, немов, злилися в одну яскраву, жовту пляму. Чоловік схиляється над жінкою і цілує її, на що дівчина не відповідає йому взаємністю і відвертається, хоч і обіймає його. Вона закрила очі та стоїть перед ним на колінах. Це символізує покірність чоловікові. Одяг молодих людей в яскравих тонах, у чоловіка він більш витриманий та має строгу колірну гамму в порівнянні з жіночою. Пара знаходиться на краю обриву, який заріс квітами. Здається, що вбрання дівчини поступово вплітається в рослини обриву. Фон картини абстрактний і мерехтливий, що не відволікає нас від головних героїв. <br>                   Ламанової Карини</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/319281789/60494f77da071378c2f948f6ccd14307/400px_The_Kiss___Gustav_Klimt___Google_Cultural_Institute.jpg" />
         <pubDate>2018-10-01 09:48:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/287505168</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Савченко Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/287509525</link>
         <description><![CDATA[<div>Микола Реріх. <br>На картині "Веління неба" люди відіграють другорядну роль, молячись з піднятими вгору руками. Гра хмар помітна і на багатьох інших творах художника, таких як "Три корони", "Небесний бій" та інші.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/313841575/bbf48571a43949130823552c7d18f3d7/000014.jpg" />
         <pubDate>2018-10-01 10:05:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/287509525</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Луцюк Іван</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/287510095</link>
         <description><![CDATA[<div>Редон Одилон (Redon), французький графік і живописець. Навчався в Школі витончених мистецтв в Парижі (з 1861) у Ж. Л. Жерома. Був близький до художників з групи "Набі". На основі асоціацій з природними формами створював світ фантастичних істот; вводячи в нього реальні деталі, домагався ефекту змішання сну з дійсністю, містичної недомовленості (серії літографії "У світі мрії", 1879, і "Апокаліпсис св. Іоанна", 1889). Писав також декоративні натюрморти.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/319286764/4410bdb8c5dc82eb1111b210ed83e797/1_1905___________________80_3___64_1_____________________________________________.jpg" />
         <pubDate>2018-10-01 10:06:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/287510095</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ордієвич Глєб</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/287515182</link>
         <description><![CDATA[<div>Одилон Редон (фр. Odilon Redon, 20 квітня 1840 Бордо - 6 липня 1916 Париж) - французький живописець, графік, декоратор, один із засновників символізму та «Товариства незалежних художників».</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/319286764/efcb12da06340c161ed5c5d802dec745/the_crying_spider_1881_jpg_Large.jpg" />
         <pubDate>2018-10-01 10:26:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/287515182</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Савченко Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/297739049</link>
         <description><![CDATA[<div>«Пляж в Пурвилле» – картина одного з найталановитіших французьких художників – Клода Моне, написана в 1882 році. Вона входить в серію полотен, які були написані в період, коли художник проживав в маленькому курортному містечку Пурвіль, розташованому в Північній Франції.<br>Художник дуже любив зображати водну стихію, що зайвий раз підтверджує ця картина. Хвилюється море на картині «Пляж в Пурвилле» наповнене блакитними, синіми, сірими, зеленуватими і білими фарбами. Воно викидає на білий піщаний берег і скелі маленькі, пінисті хвилі.<br>При перегляді картини у глядача виникають змішані почуття: з одного боку, картина викликає добрі, позитивні емоції і романтичні переживання і заряджає натхненням – цьому сприяють світлі тони полотна. А з іншого боку, через свою порожнечу, виникає легке відчуття хвилювання і тривоги.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328322713/9d957ab7cab6eba948c4f0db914a6fd3/image097.jpg" />
         <pubDate>2018-10-28 11:43:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/297739049</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ламанова Карина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/297936734</link>
         <description><![CDATA[<div>Мені сподобалася ця картина, тому що на ній зображено дві молоді жінки, одягнені по моді, спокійно і ліниво катаються в човні. Морізо представляє швидкоплинне враження, посилюючи цю ідею дрібними деталями, такими, як кінний екіпаж на задньому плані. Заінтригована грою світла, художниця забарвлює лебедів, відображення у воді, дам швидкими зигзагоподібними мазками, ніжні і елегантні тони складають тонку гармонію. Дама в світлій сукні сміливо дивиться на глядача, це було сміливим кроком в мистецтві, так як в той час вважалося неприйнятним для жінки довгий час не відводити погляд. Жінки, зображені на цій картині, є професійними моделями, вони позували також для Едуарда Мане.<br> Берта Морізо "Літній день"</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328521816/33f7110dcd6e5c4901db1b44927a21e2/20181029_125359.jpg" />
         <pubDate>2018-10-29 10:43:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/297936734</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>vladislavriabovol</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/297936970</link>
         <description><![CDATA[<div>Мені дуже подобається живопис, а особливо пейзажі, тому що картина цього  жанру відображається те, що кожен може бачити, але через особливе сприйняття художника. (Автор: Клод Моне) (Назва картини: Тюльпаны Голландии).</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522160/a58c79d27e9896cb2b0ca7992a375173/IMG_20181029_130911.jpg" />
         <pubDate>2018-10-29 10:44:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/297936970</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Андріяшевська Анна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/297938106</link>
         <description><![CDATA[<div>Берта Морізо.Літній день</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522567/f1a704b6ae861e1a420f03132d64b40c/S81029_124949_1_.jpg" />
         <pubDate>2018-10-29 10:49:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/297938106</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/297942586</link>
         <description><![CDATA[<div>Художник зобразив селянок Тульської губернії в національних сукнях. Вона як би продовжує творчість художника-оформлювача вистав на російські або казкові теми.Пейзаж картини написаний тонко, з особливим настроєм, але фігури дівчат не зливаються з пейзажем, вони як би штучно поставлені тут. Але поезія літньої ночі передана дуже музично.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328521816/80acbe3f937217ffe3da4b57e23849d0/20181101_083913.jpg" />
         <pubDate>2018-10-29 11:10:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/297942586</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>vladislavriabovol</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299485172</link>
         <description><![CDATA[<div>Картина ділиться на дві горизонтальні площини: неба (верхня частина) і землі (міський пейзаж внизу), які пронизує вертикаль кипарисів. Злітають в небо, подібно до мов полум'я, кипариси своїми обрисами нагадують собор, виконаний в стилі «полум'яної готики». (Автор: Винсент ван Гог) (Назва картини: Звёздная ночь).</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522160/ac0bdc2eb71ecd9db412ede7236bf477/IMG_20181101_191235.jpg" />
         <pubDate>2018-11-01 17:13:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299485172</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>vladislavriabovol</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299531499</link>
         <description><![CDATA[<div>«Хлопчик в червоному жилеті »- картина Поля Сезанна 1889 або 1890 року, що являє собою зразок зрілого періоду творчості майстра. Зберігається в зборах фонду Еміля Бюрле в Цюріху.&gt;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522160/a7962b497379fad6bc854b282b26a410/IMG_20181101_203128.jpg" />
         <pubDate>2018-11-01 18:31:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299531499</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299678660</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-11-02 06:46:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299678660</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>vladislavriabovol</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299679927</link>
         <description><![CDATA[<div>«Пшеничне поле з воронами» - картина нідерландського живописця Вінсента Ван Гога, написана художником в липні 1890 року й є однією з найзнаменитіших його робіт.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522160/c7e25e6386eede90b411a9e0ef8a7d3c/IMG_20181102_090446.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:05:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299679927</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Андріяшевська Анна </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299679984</link>
         <description><![CDATA[<div>Звёздная ночь» — одна из наиболее известных картин нидерландского художника-постимпрессиониста Винсента Ван Гога. Представляет вид из восточного окна спальни Ван Гога в Сен-Реми-де-Прованс, включая предрассветное небо, а также вымышленную деревню.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522567/c69a30ecbdbf97e0ade5cc9f7ce54941/S81102_090404_1_.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:05:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299679984</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Андріяшевска Анна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299680352</link>
         <description><![CDATA[<div>«Большие купальщицы» — картина Поля Сезанна, впервые выставленная в 1906 году. Является крупнейшей в серии «Купальщиц» художника, что отражено в её названии.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522567/a55e831916c5ba535e13c878759e81b0/S81102_090821_1_.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:10:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299680352</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>vladislavriabovol</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299680353</link>
         <description><![CDATA[<div>Гора Сент-Віктуар<br>Картина - Поль Сезанн </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522160/780c956127cbefa5a61c90b875b05b13/IMG_20181102_090947.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:10:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299680353</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Андріяшевської Анни </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299680740</link>
         <description><![CDATA[<div>Две таитянки</div><div>Картина – Поль Гоген</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522567/77cc772f5fa9ad559371e7c477cdb983/S81102_091154_1_.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:13:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299680740</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>vladislavriabovol</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299680945</link>
         <description><![CDATA[<div>Автопортрет в капелюсі<br>Картина - Поль Гоген </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522160/e153cedb4333b35f1efe443410a61479/IMG_20181102_091420.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:15:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299680945</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катя</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299681249</link>
         <description><![CDATA[<div>«Звёздная ночь» — одна из наиболее известных картин нидерландского художника-постимпрессиониста Винсента Ван Гога. Представляет вид из восточного окна спальни Ван Гога в Сен-Реми-де-Прованс, включая предрассветное небо, а также вымышленную деревню.</div>]]></description>
         <enclosure url="http://discoverart.ru/arts/113b8393867eebd157c322a720e2fff5_020124.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:17:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299681249</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Наталья Семеник </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299681506</link>
         <description><![CDATA[<div>Картина Ренуара "Сена возле Асньера" великолепно передает ощущение томного летнего дня и полностью пронизана духом импрессионизма. буйство красок и свобода живописного стиля помогают Ренуару передать всю безмятежность открывающейся перед нами сцены. Всего лишь год или два спустя художник резко изменит свою манеру, перейдя к более конкретным формам и четким линиям. В этой картине Ренуаром использовано всего восемь цветов (включая белый),   при этом он зачастую кладет краску не разводя ее, но просто выдавливая из тюбика на полотно. Картина создает впечатление легкости, спонтанности, однако Ренуар пишет ее не по вдохновению: изучение картины с помощью рентгеновских лучей показывает, что художник по ходу работы вносил многочисленные поправки в свою композицию. Хотя эта картина традиционно называется "Сена возле Асньера", место ее написания точно не установлено, и вполне возможно, что</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328521816/9a5a66a517a863a1d27be62af1a179c7/IMG_20181102_091918_342.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:20:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299681506</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ламанова Карина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299682063</link>
         <description><![CDATA[<div>Ван Гог "Іриси"<br>У картині дуже явно простежується вплив японського мистецтва, яким Ван Гог був дуже захоплений. Подібність з японською гравюрою проявляється в посиленні контурів деталей, появі широких площин, залитих суцільним кольором. У той же час, деякі ділянки картини (зокрема, грунт на передньому плані) виконані в імпресіоністичній манері, розмашистими мазками. Але таке змішання технік зовсім не порушує загальну гармонію полотна.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522567/d2a709c6eae6b764a67c261a6fe0aec6/S81102_092526_1_.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:24:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299682063</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катя</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299682074</link>
         <description><![CDATA[<div>Берта Морізо-Літній день<br>"Летний день" - солнечная сцена на озере в Булонском лесу, где парижане любили отдыхать от городской суматохи. Две молодые женщины, одетые по моде, спокойно и лениво катаются в лодке. Моризо представляет мимолетное впечатление, усиливая эту идею мелкими деталями, такими, как конный экипаж на заднем плане. Заинтригованная игрой света, художница окрашивает лебедей, отражения в воде, дам быстрыми зигзагообразными мазками, нежные и элегантные тона составляют тонкую гармонию. </div>]]></description>
         <enclosure url="http://www.impressionnisme.ru/Pics/moriso04_big.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:24:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299682074</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катя</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299683178</link>
         <description><![CDATA[<div>Клод Моне</div>]]></description>
         <enclosure url="http://www.hudojnik-impressionist.ru/wp-content/uploads/2016/01/9mone_b.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:34:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299683178</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катя</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299684416</link>
         <description><![CDATA[<h1>Описание картины «Звездная ночь над Роной»</h1><div>В конце 80-х годов Ван Гог переехал в Арль в поисках вдохновения, а также для реализации своего проекта «мастерской Юга». В этот период происходит окончательное формирование творческой манеры художника, полностью раскрывается ее своеобразие. Здесь, под теплым южным солнцем, Ван Гог создает картины, в которых старается максимально точно передать особенности местной природы, ее суть, а также наиболее полно использует цвет как средство выражения своих идей.</div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/312080696/253219869bbd40705a5b6d886c9909ca/387545_2x.jpg" />
         <pubDate>2018-11-02 07:44:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/299684416</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/300184729</link>
         <description><![CDATA[<div>Мені сподобалася картина Клод Моне " Схід Сонця" у ній митець втілив підхід імпресіоністів до світла, що перетворює зображення в гармонію кольорових плям. Ніжні прозорі кольори роблять картину більш спокійною</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-11-04 14:35:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/300184729</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/300188114</link>
         <description><![CDATA[<div>Поль Сезанн "Стіл, серветка, фрукти" Поль Сезанн (1839-1906). Мені сподобалася його картина , яку я вказала на початку свого тексту, тому мені подобається його натюморт, який складаться з різнокольорових плодів та звичайного посуду. В його творі поширюються геометричні фігури, що посилюють об'ємність предметів. Художник обрав і ніжні кольори і більш яскраві. Так художник відкрив методи зображення, що стали основою кубізму</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-11-04 14:57:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/300188114</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Брусенцева Яна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/303002471</link>
         <description><![CDATA[<div>Клод Моне 《Враження. Сонце, що сходить》<br>Ця картина сподобалась мені тим, що була написана в холодних кольорах. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/274723494/f2edb67971dd08ebd616620101911d34/download.jpg" />
         <pubDate>2018-11-11 16:28:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/303002471</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Брусенцева Яна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/303008740</link>
         <description><![CDATA[<div>Винсент ван Гог 《Іріси》</div><div>У картині немає напруженості, тривожності, густих фарб і теплих оливково-гірчичного відтінків як в попередніх роботах.</div><div>тут присутня якась легкість і прозора невагомість.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/274723494/951b436146c8efd605f77f799db8281b/350px_VanGoghIrises2.jpg" />
         <pubDate>2018-11-11 17:08:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/303008740</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Брусенцева Яна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/303009121</link>
         <description><![CDATA[<div>Поль Гоген 《Натюрморт з мандоліною》</div><div>Ця картина мені теж сподобалась за свою легкість та гідність. Хоча присутні темні кольори але вони не напружують картина і все ж залишається легкою.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/274723494/e2adb36704821ef085bafce161461147/152939.jpg" />
         <pubDate>2018-11-11 17:11:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/303009121</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фоменко Євген </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305849214</link>
         <description><![CDATA[<div>     Відомий французький художник Ежен Анрі Поль Гоген, один з найвизначніших постімпресіоністів, сучасник і друг Вінсента Ван Гога, восени 1889 року в Понт-Авене (Бретань) закінчує картину, якій судилося стати однією з центральних робіт символізму в живописі. Картина отримує назву «Жовтий Христос». </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/63d97945512ccdf0ea28dbc3ea312ee3/Gauguin_Il_Cristo_giallo.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:43:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305849214</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Стах Михаай</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305849415</link>
         <description><![CDATA[<div>    Огюст Левек " Сакральная музика".  Наприкінці 19 ст. Огюст Левек мав значий вплив на художню свідомість творів і теоретичних настанов художника символіста <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C&amp;action=edit&amp;redlink=1">Жана Дельвіля</a>. Працював також як <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D0%BE%D1%80">скульптор</a>. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/df5d08da3a1a37df5e30644b0b9e1485/003_Auguste_Leveque___La_Musique_Sacree__1889_.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:44:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305849415</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глєб Ордієви</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305849538</link>
         <description><![CDATA[<div> <a href="https://www.google.com.ua/search?sa=X&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA822UA822&amp;biw=1600&amp;bih=789&amp;q=%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB+%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87+%D0%92%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LSz9U3MDMtS7JIV-IEsU3iDasqtGSzk630yzKLSxNz4hOLSvSBuDy_KNsKSGcWlwAAJiR-BzgAAAA&amp;ved=2ahUKEwjIqr3Ro-DeAhULl4sKHTfJBtQQmxMoATANegQIBhAE">Врубель Михайло Олександрович</a> <br>Назва  Царівна Лебідь </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/b1e666f0fa24cf60bcd6b2f7a49e8a9a/NS__2103_.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:44:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305849538</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кравченко Артем </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305849559</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><h1>ОСТАРА: ТРАДИЦИИ И СИМВОЛИЗМ </h1><div> </div><div>Это, с одной стороны, праздник весны, когда пробуждается природа, и одновременно с этим – день гармонии и равновесия, когда права Тьмы и Света равны, а день равен ночи. Принято считать, что Остара берет свое начало от дионисийских ритуалов. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/fd8a430171c6be2b39b7d07d73bfd449/_____.jfif" />
         <pubDate>2018-11-19 10:44:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305849559</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васькевича Владислава</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305850033</link>
         <description><![CDATA[<div>"Демон сидящий"-Михаил Врубель.</div>]]></description>
         <enclosure url="http://www.nvtc.ee/e-oppe/Valiulina/modern/demon.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:46:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305850033</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Луцюк Іван</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305850728</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://www.google.com.ua/search?sa=X&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA822UA822&amp;biw=1600&amp;bih=789&amp;q=%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2+%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BC%D1%82&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LUz9U3SK7KzS1T4gAxjS3MLLVks5Ot9Msyi0sTc-ITi0r0gbg8vyjbCkhnFpcAAAUBp7s2AAAA&amp;ved=2ahUKEwj64qeapODeAhUF_CoKHWsfAwoQmxMoATAdegQIChAH">Густав Клімт</a> назва Поцілунок</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/bf80bc384fc52bd880f882bb6bdd9269/The_Kiss___Gustav_Klimt___Google_Cultural_Institute.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:48:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305850728</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ксения Мацола</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305850862</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><h1>Хосе Кордеро Вільєгас  «Благослови хліб, що вгамує твою втому».  Народився в Мадриді. Художню майстерність починав опановувати у Хосе Марія Ромеро, а потім в Школі красних мистецтв в місті <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F">Севілья</a> під керівництвом Едуардо Кано. В 16 років відбулась його перша художня <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0">виставка</a>. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1867">1867</a> року повернувся в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4">Мадрид</a>, де працював в художній майстерні Федеріко Мадрасо. Постійно відвідував <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE">музей Прадо</a>, де старанно копіював твори <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D0%B3%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B5%D1%81">Дієго Веласкеса</a>, слава якого якраз розгорілася в 19 столітті. </h1>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/964a5146bcaf34161a643a536272d091/345_Jos__Villegas_Cordero_Bendice_el_pan_que_produce_la_fatiga.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:49:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305850862</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сідорчук Олександр </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305851163</link>
         <description><![CDATA[<div>ОСТАРА: ТРАДИЦИИ И СИМВОЛИЗМ <br> <br>Это, с одной стороны, праздник весны, когда пробуждается природа, и одновременно с этим – день гармонии и равновесия, когда права Тьмы и Света равны, а день равен ночи. Принято считать, что Остара берет свое начало от дионисийских ритуалов. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/search?q=%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA822UA822&amp;source=lnms&amp;tbm=isch&amp;sa=X&amp;ved=0ahUKEwiMwf-7o-DeAhULtIsKHY0DC5YQ_AUIDigB&amp;biw=1600&amp;bih=789#imgrc=wMbZn0kli3baCM:" />
         <pubDate>2018-11-19 10:50:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305851163</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунова Аліна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305851346</link>
         <description><![CDATA[<div> Современный <strong>художник </strong>Болгэрезе весьма разносторонняя творческая личность, он работает с живописью, скульптурой и литературой. Рисовать начал в шесть лет, а уже в 16 состоялась его первая выставка в Дюссельдорфе. Образование он получил в Академия Искусства в Дюссельдорфе, а затем несколько лет учился в Париже как студент Осипа Цадкине. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/115a434481e440da8c6eecaf2588c541/111752420_8d0b8b2458e5.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:50:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305851346</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фоменко Євген</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305851648</link>
         <description><![CDATA[<div>Народився <strong>Поль ҐОҐЕН</strong> (Ежен Анрі Поль Гоге́н, 7 червня 1848, Париж - 8 травня 1903, острів Хіва-Оа, Маркізькі острови) - французький художник-постімпрессіоніст, графік, скульптор і кераміст. <br><br>Народився в Парижі в сім'ї радикального журналіста Кловіса Гогена і перуанки з багатої сім'ї. У 1849 сім'я Гоген втікла до Перу після невдалого антимонархічного заколоту. На кораблі батько Поля помер, хлопчик до семи років жив у Лімі в родині матері серед екзотичної природи Перу. Після повернення до Франції, Поль в 17 років стає моряком і плаває по всьому світу. У 1872 році Гоген отримує в Парижі посаду біржового брокера, одружується на молодій датчанці Метт-Софі. У них народжується п'ятеро дітей, матеріальне становище сім'ї зміцнюється. Гоген колекціонує картини, починає писати сам і навіть виставляється в Салоні 1876 року.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-11-19 10:51:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305851648</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кравченко Артем </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305851734</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="http://5fan.ru/wievjob.php?id=81621">Імпресіонізм в мистецтві</a><br> Імпресіонізм називають рухом повернення до природи, яке є джерелом всіх вражень. Художник прагнув якомога більш яскраво, виразно і емоційно передати свої враження на полотні, донести ці враження та енергетику обстановки до глядача в повно<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/02aa8659fa2d03ac43fea51620488a69/____.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:52:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305851734</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глєб Ордієвич           Вінсент Ван назва Зоряна ніч</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305851827</link>
         <description><![CDATA[<div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/f564af29675f35b1c43d218d4b06c444/mystetsvo_9_gaidamaka_28.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:52:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305851827</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васькевича Влада</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852116</link>
         <description><![CDATA[<div> Український імпресіонізм </div>]]></description>
         <enclosure url="https://pics.livejournal.com/smugasta/pic/0025hhdk" />
         <pubDate>2018-11-19 10:53:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852116</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван Луцюк</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852222</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4">Клод Моне</a> назва Враження, схід сонця</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/67d12e1822a02e8eec03850cca147d8e/1024px_Claude_Monet__Impression__soleil_levant__1872.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:53:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852222</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Савченко Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852228</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>Картина іспанського кубіста Хуана Гріса Натюрморт на картатій скатертині (1915) була продана за 56,7 мільйона доларів, встановивши ціновий рекорд на живопис художника. </div><div> Про результати торгів роботами імпресіоністів і модерністів 4 лютого на сайті аукціонного дому Christie's, повідомляє Lenta.ru в середу, 5 лютого.<br> <br> Картина була продана майже вдвічі дорожче від естімейта - експерти попередньо оцінили натюрморт Гріса в суму від 19,7 до 29,6 мільйона. Ім'я покупця роботи не називається. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744689/7703002e8d1d6d5a6bea6d4417c4f34f/1351377.jpeg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:53:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852228</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Стах Михайло</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852327</link>
         <description><![CDATA[<div> "Портрет Пикассо".  В 1914—1918 годах эволюционировал от <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Cubism#Analytic_Cubism">аналитического кубизма</a> к <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Cubism#Synthetic_Cubism">синтетическому</a>. Первая персональная выставка Гриса состоялась в 1919 году в Париже, затем последовали экспозиции в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BD">Берлине</a> Кубізм</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/ca8043d0f75b6f2e042f48cdbd6c192c/220px_Juan_Gris___Portrait_of_Pablo_Picasso___Google_Art_Project.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:54:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852327</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фоменко Євген </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852907</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div> Маріанна фон Веревкін. Червоне місто, 1909 р. <strong><br>Експресіонізм в музиці</strong> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/f281bf7c4279be2b7b588c55fb48d26a/____________.jpeg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:56:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852907</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сідорчук Олександр</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852969</link>
         <description><![CDATA[<div>«Impression» – відчуття, враження. Імпресіонізм - стиль мистецтва, що передає миттєве враження від природи, від людини, не вдаючись у психологічну глибину і нехтуючи усіма канонами та традиціями живопису. Народження стилю пов’язують із французькими художниками, які змінили власне ставлення до повсякденності та людини в мистецтві. Французькі художники-імпресіоністи К.Моне, К.Піссарро, Е.Дега, О.Ренуар, А.Сіслей                                  <em>Клод Моне «Осінь»</em></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/af9d6150e7d873f16a2fd09ce93e2d2b/mone20_big.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:56:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305852969</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глєб Ордієвич</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853152</link>
         <description><![CDATA[<div> Хуана Ґріса назва  </div><div><em>Stilleben mit Fruchtschale und Mandoline</em></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/12732b44c13f562d215d1ac14813eade/220px_Juan_Gris_003.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:56:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853152</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кравченко Артем </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853174</link>
         <description><![CDATA[<div> <a href="https://www.google.com.ua/url?sa=i&amp;source=images&amp;cd=&amp;ved=2ahUKEwjfs5KgpuDeAhVF3KQKHeb4CsIQjhx6BAgBEAM&amp;url=https%3A%2F%2Farzamas.academy%2Fmaterials%2F449&amp;psig=AOvVaw3MA8mCXlZOL-GmZjSvZ9EJ&amp;ust=1542711449215934">Основные направления авангарда</a><br>Кубізм - Сначала термин употреблялся в военном деле и по отношению к политическим событиям — до тех пор пока в 1885 году французский критик Теодор Дюре не использовал его в художественной критике. Впрочем, в таком значении слово не прижилось. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/6e4347e1f6d075c67ab3e8f42999afd7/_____.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:57:03 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853174</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ксения Мацола</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853404</link>
         <description><![CDATA[<div>" Пабло Пикассо ".  Эрик Сати познакомился с <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%98%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8C_%D0%A4%D1%91%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Игорем Стравинским</a> ещё в июне 1911 года,<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%82%D0%B8,_%D0%AD%D1%80%D0%B8%D0%BA#cite_note-Correspondance-12"><sup>[12]</sup></a> вскоре после парижской премьеры «<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0_(%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%82)">Петрушки</a>» в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%82_%D0%94%D1%8F%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0"><em>Русских балетах</em></a> Дягилева (этим же годом, но тремя месяцами позже датируются две известные фотографии, сделанные Стравинским и Сати в гостях у Клода Дебюсси, на которой можно видеть всех троих)<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%82%D0%B8,_%D0%AD%D1%80%D0%B8%D0%BA#cite_note-Valet-13"><sup>[13]</sup></a> и испытал к нему сильную личную и творческую симпатию. Однако более тесное и регулярное общение Стравинского и Сати произошло только после премьеры «Парада» и окончания <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0">Первой мировой войны</a><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%82%D0%B8,_%D0%AD%D1%80%D0%B8%D0%BA#cite_note-Satie-1-14"><sup>[14]</sup></a>.  Кубізм</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/1fd2e10aaf8d8934737bdf9c7dbb2ea3/212px_Kubista__Bohumil___Pierot__1911_.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:57:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853404</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глєб Ордіевич</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853642</link>
         <description><![CDATA[<div> Умберто Боччоні  назва  Місто, відродження легенди Футуризм</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/52c972e2b1376acf46ecb22cb456226f/250px_Umberto_Boccioni_001.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:58:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853642</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васькевича Владислава</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853681</link>
         <description><![CDATA[<div>К.Малевич "лесоруб"Кубофутуризм<br> </div>]]></description>
         <enclosure url="http://20century-art.ru/images/kubofuturizm/malevich_210.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 10:59:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853681</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глєб Орієвич</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853935</link>
         <description><![CDATA[<div> О.Богомазов назва  Трамвай Кубофутуризм</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/7d7219588d584751545b33747f0f7461/200px_Bogomazov_tram_s_1914.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:00:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305853935</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глєб Ордієвич</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305854455</link>
         <description><![CDATA[<div> <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87">Василий Кандинский</a> назва  Первая абстрактная акварель </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/f40f02991b5e61685dcb4335b055ede1/300px_Kandinsky__1913__Sans_titre__Etude_pour_Composition_VII__Premi_re_abstraction_.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:02:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305854455</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фоменко Євген </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305854520</link>
         <description><![CDATA[<div> Картина Хуана Ґріса <em>Stilleben mit Fruchtschale und Mandoline</em> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/3fef378185dc17ad96f8dbe90e5d1190/220px_Juan_Gris_003.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:02:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305854520</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Стах Михайло</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305854536</link>
         <description><![CDATA[<div> "Улица входит в дом". Группа футуристов в Париже в 1912 году. Слева направо: <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE,_%D0%9B%D1%83%D0%B8%D0%B4%D0%B6%D0%B8">Руссоло</a>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%B0">Карра</a>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%82%D0%B8,_%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BF%D0%BE_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE">Маринетти</a>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%87%D1%87%D0%BE%D0%BD%D0%B8,_%D0%A3%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE">Боччони</a>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8,_%D0%94%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%BE">Северини</a>.</div><div><br>Автор слова и основоположник направления — итальянский поэт <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%82%D0%B8,_%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BF%D0%BE_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE">Филиппо Маринетти</a> (поэма «Красный сахар»). Само название подразумевает культ будущего и дискриминацию прошлого вместе с настоящим.  Футуризм<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/abd4688e0057a5e2671c14010962dfc8/Boccioni_Noise.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:02:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305854536</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іщенко Наталія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305854665</link>
         <description><![CDATA[<div> Как художник Болгэрезе разработал собственную технологию: он работает только на гладкой древесине и рисует, главным образом, пальцами - академический стиль живописи он превратил в прозрачную живопись акварелью, по возможности, избегая белого и черного цветов, они "убивают" друг друга - таково его мнение и опыт. Очень часто Болгэрезе использует в своих картинах настоящее золото. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/737d337c9fe776a11b4e432a699760d6/111752422_9686.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:02:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305854665</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сідорчук Олександр</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305854709</link>
         <description><![CDATA[<div><br></div><div><strong>Кубізм</strong> — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4_(%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE)">авангардна</a> течія в образотворчому мистецтві початку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XX століття</a>, яка передувала абстрактному мистецтву. Кубізму притаманні підкреслено геометризовані форми, прагнення подрібнити об'єкти на стереометричні складові. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/db5bc12d529ea7a382bba65d9d9bcf51/220px_Juan_Gris_003.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:02:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305854709</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855095</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565052/2714c8f20dd29d1308954059d0678460/image.jpeg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:04:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855095</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван Луцюк</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855177</link>
         <description><![CDATA[<div> Хуана Ґріса  назва  <em>Stilleben mit Fruchtschale und Mandoline</em> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/12732b44c13f562d215d1ac14813eade/220px_Juan_Gris_003.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:04:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855177</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ВАськевича Владислава</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855280</link>
         <description><![CDATA[<div>38 cards in collection "Иллюстрация в стиле кубизм" of user sokoliuk.alex in Yandex.Collections</div>]]></description>
         <enclosure url="http://artmisto.com/uploads/posts/2012-11/1352455661_40be9faf756da8de2e19754e7dcfc3cf.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:05:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855280</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван уцюк</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855301</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BE_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%27%D0%95%D0%BB%D1%96%D0%B0">Антоніо Сант'Еліа</a> назва  Нове місто </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/758311580fa0ff952b34934f3fe193d1/Casa_Sant_Elia.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:05:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855301</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кравченко Артем</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855358</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="http://www.spletnik.ru/blogs/vokrug_sveta/134120_sovremennoe-iskusstvo-po-kusochku-russkiy-futurizm">Современное искусство по кусочку</a> </div><div> ФУТУРИЗМ - Творцем його вважають італійського <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA">письменника</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%BF%D0%BE_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%82%D1%96">Філіппо Марінетті</a>, який <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1909">1909</a> року опублікував у французькій газеті <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5_%D1%84%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BE">«Ле Фіґаро»</a> «<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D1%84%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D1%83"><em>Маніфест футуризму</em></a>». Головне завдання нового напряму Марінетті бачив у нищенні панівних у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">19 столітті</a> мистецьких форм, особливо <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">реалізму</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC">класики</a> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/00839b2d57dacd62c097999264e04925/____.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:05:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855358</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ксения Мацола</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855384</link>
         <description><![CDATA[<div> "Слева направо". Собственный стиль, в духе метафизической живописи, сформировался у Карло Карра позднее, после знакомства с <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE,_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%BE">Джорджо Де Кирико</a> (их первая встреча состоялась в 1916 в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%B0">Ферраре</a>).  Футуризм</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/a0c93d623ebeed7e6300d262b014a050/22837.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:05:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855384</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васькевича Владислава</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855579</link>
         <description><![CDATA[<div>Футуризм<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="http://designonstop.com/wp-content/uploads/images/2013/09/webdesign/11tre_future/04.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:06:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855579</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван Луцюк</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855845</link>
         <description><![CDATA[<div> К.Малевич  назва  Голова Симпатичної Дівчини </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/6d034d31f3b8f1a5417ccc3b405ebc46/250px_Head_of_a_Peasant_Girl.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:07:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305855845</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван Луцюк</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305856206</link>
         <description><![CDATA[<div> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/f40f02991b5e61685dcb4335b055ede1/300px_Kandinsky__1913__Sans_titre__Etude_pour_Composition_VII__Premi_re_abstraction_.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:08:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305856206</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кравченко Артем</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305856344</link>
         <description><![CDATA[<div> <a href="http://dianov-art.ru/2017/03/20/post-kubofuturizm-vasiliya-krotkova/">П</a></div><div>КУБОФУТУРИЗМ -  Термін «кубофутуризм» виник з назв двох живописних напрямків: французького <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B7%D0%BC">кубізму</a> та італійського <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC">футуризму</a>, які, здавалось би, важко синтезувати. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/1b77f637f98aa1e23db6486873613825/___.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:09:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305856344</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Митець: Гюстав МороСтворення: 1872Період: Символізм</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305856350</link>
         <description><![CDATA[<div>Негара Дар'я</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/a7166ab483d0f24e36b336382df932cd/the_sirens.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:09:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305856350</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васькевича Владислава</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305856353</link>
         <description><![CDATA[<div> Абстрактне мистецтво з'явилося на початку ХХ століття, проте імпліцитним концептуальним передвісником абстракціонізму та інших течій модерну вважається ... </div>]]></description>
         <enclosure url="https://culturalproject.org/images/67deef032b6e431268cf4bd9d690ad09.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:09:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305856353</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васькевича Владислава</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305856747</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://uain.press/_uploads/2017/10/22292426_497561323953163_1327154228_o.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:10:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305856747</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кравченко Артем </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305857467</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>ЕКСПРЕСІОНІЗМ- Основний творчий принцип експресіонізму — відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я»<br>  Худ. Еґон Шіле. Альберт фон Гютерслог, 1918, Міннеаполіс, США. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/895828d694ecbe410fd7384ae663c92d/___.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:13:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305857467</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової Аліни</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305857553</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>Під впливом імпресіонізму в живописі зго­дом з'являється імпресіонізм у скульптурі (О. Роден), музи­ці (М. Равель, К. Дебюссі, О. Скрябін, І. Стравинський), театрі (А. Шніцлер, Г. Гофмансталь). Наприкінці XIX століт­тя імпресіоністичний стиль охоплює також і літературу. В ній він не становить окремої школи, як у живописі, однак принципи й засоби імпресіонізму використовують у своїй творчості письменники різних країн. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/3ea433d600ca10c906ed41f85a6b6d1e/91e10e33ea4644faff455b9039c6ea2c.jpeg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:14:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305857553</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Макарова Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305857995</link>
         <description><![CDATA[<div> <strong>Кубізм</strong> — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4_%28%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%29">авангардна</a> течія в образотворчому мистецтві початку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XX століття</a>, яка передувала абстрактному мистецтву. Кубізму притаманні підкреслено геометризовані форми, прагнення подрібнити об'єкти на стереометричні складові. <br> </div><div><strong>Олекса́ндр Костянти́нович Богома́зов</strong> (*27 березня (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/7_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F">7 квітня</a>) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1880">1880</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C_%28%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%29">Ямпіль</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F">Харківської губернії</a>, нині смт <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Сумської області</a> — †<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/3_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F">3 червня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1930">1930</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Київ</a>) — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">український</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA_%28%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%29">графік</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%86%D1%8C">живописець</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3">педагог</a>, теоретик <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">мистецтва</a>. </div><div>Був чільним представником українського й світового <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4_%28%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%29">авангарду</a>. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1914">1914</a> року написав трактат «Живопис та Елементи» у якому розглянув взаємодію Об'єкта, Митця, Картини та Глядача, а також теоретично обґрунтував пошуки художнього авангарду. </div><div>Пройшов у своїй творчості декілька творчих періодів. Найвідоміші — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%84%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC">кубофутуризм</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1913">1913</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1917">1917</a>) та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">спектралізм</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1920">1920</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1930">1930</a>). </div><div>Практично одразу після смерті ім'я та творчий доробок О.Богомазова було викреслено з історії радянської епохи. Лише у середині 1960-х під час «відлиги» його ім'я та творчість були перевідкриті групою молодих київських мистецтвознавців (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%BE%D0%B2_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Дмитро Горбачов</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Леонід Череватенко</a> та інші). <br><br> <strong>Футуризм</strong> (від <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">італ.</a> <em>futurismo</em> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">лат.</a> <em>futurum</em> — майбутнє) — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4_%28%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%29">авангардний</a> напрям у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">мистецтві</a>, що розвинувся на початку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/20_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XX століття</a> здебільшого в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F">Італії</a> й відстоював крайній формалізм, пропагував культ індивідуалізму, відкидав загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми. </div><div><strong>Луїджі Руссоло</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">італ.</a> <em>Luigi Russolo</em>; 30 квітня 1885, Порто Груаро, Венеція — 4 лютого 1947, Серро ді Лавено у Лаго-Маджоре) — італійський <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA">художник</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80">композитор</a> і поет <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82">футурист</a>. </div><div>Руссоло професійно вивчав музику, живопис вивчав самостійно. Через поета Паоло Буцці познайомився з міланськими футуристами і грав роль посередника між різними художніми напрямками. В 1910 році, разом з Умберто Боччоні, Джакомо Балла, Джіно Северині і Карло Карра, підписав «Технічний маніфест футуристичного живопису». </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-11-19 11:15:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305857995</guid>
      </item>
      <item>
         <title>  Петриченко Аліна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305858095</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335133072/94c9cc43821179d4ce7d9b6073ed469f/index.jpeg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:15:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305858095</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сідорчук Олександр</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305858221</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Експресіоні́зм</strong>  (від франц. expression — вираження, виразність) — літературно-мистецький потік <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC">авангардизму</a>, що сформувався у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччині</a> на початку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">ХХ століття</a>. Мав своїх прихильників у Франції, Австрії, Польщі, німецькомовній Швейцарії.<br><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B3%D0%BE%D0%BD_%D0%A8%D1%96%D0%BB%D0%B5">Егон Шіле</a> <em>Портрет Едуарда Космака</em></div>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bb/Egon_Schiele_061.jpg/220px-Egon_Schiele_061.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:16:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305858221</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іщенко Наталія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305858861</link>
         <description><![CDATA[<div>Під впливом імпресіонізму в живописі зго­дом з'являється імпресіонізм у скульптурі (О. Роден), музи­ці (М. Равель, К. Дебюссі, О. Скрябін, І. Стравинський), театрі (А. Шніцлер, Г. Гофмансталь). Наприкінці XIX століт­тя імпресіоністичний стиль охоплює також і літературу. В ній він не становить окремої школи, як у живописі, однак принципи й засоби імпресіонізму використовують у своїй творчості письменники різних країн. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/c9eb01934ac1b571228973f5d96c5954/ba66fd964f91e73ff77308c24f5dc849.jpeg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:18:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305858861</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ОсеньМоне Клод 1873 г.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305858979</link>
         <description><![CDATA[<div>Негара Дар'я</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/1609fe914da70c3b802be4210b66230e/22754d2f804b4f17012e49c13651b401.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:19:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305858979</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової Аліни</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305859442</link>
         <description><![CDATA[<div> Марлина Вера (Marlina Vera) — латиноамериканская художница, родившаяся в 1965 году в Эквадоре. Художницей она мечтала стать ещё с детства. В возрасте 20 лет Вера переехала из Южной Америки в Нью-Йорк. В США она изучала дизайн и живопись в Технологическом институте моды. Так же посещала уроки скульптуры в Лиге студенческого искусства.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/4009cc8e2c1cfdfe6e3a1318443129d5/9e.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:21:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305859442</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305861842</link>
         <description><![CDATA[<div> Вот такой необычный, эксцентричный маскарад у бельгийского художника-символиста Джеймса Энсора. Талантливый одиночка, современник моего любимого Мориса Метерлинка, он был мистиком и мыслителем. В его картинах — гротеск, черный юмор, тревожная таинственность и … яркие, свежие краски. Какое-то сочетание средневековья и современности. Воображения и реальности. И мастерское соединение противоположностей. Вроде и жутко, и весело, глядя на его творения. Энсор написал много своих автопортретов. Меня привлек среди них именно этот<br>(Джеймс Енсор) </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/06a4186001ba5e2a404e4c6f0349914a/james_ensor_277x400.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:31:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305861842</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Царенко Анастасия</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305861853</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>Пьер Боннар (Pierre Bonnard) 1867-1947<br><br></div><div>Французский художник, график, лидер группы «Наби». Биография и картины<br><br></div><div>Родился 3 октября 1867 г. Фонтенэ-о-Роз, возле Парижа. <br> </div><h1>«Пейзаж с товарным поездом» </h1><div> </div><div>О работе</div><div>Сюжет и объекты: <a href="https://artchive.ru/artists/genre:pejzazh">Пейзаж</a></div><div>Стиль и техника: <a href="https://artchive.ru/artists/style:nabi">Наби</a>, <a href="https://artchive.ru/artists/technique:maslo">Масло</a></div><div>Другие работы этого художника </div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://artchive.ru/res/media/img/orig/work/715/176552.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:32:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305861853</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Прочан Олександра</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305861977</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><pre>Серія картин про демонів почалася у М. Врубеля зі знайомства з однойменної поемою М. Лермонтова. У 1891-му році художник створив близько 30 ілюстрацій до ювілейного видання творів автора, але історія про сильну бунтівної душі зачепила його найбільше. Натхненний Врубель пішов від щоденних турбот в маєток Абрамцево, що належить відомому російському меценату Саві Мамонтову, де і створив одну з найбільш вражаючих своїх картин - «Демон сидячий». </pre>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/bf4dcda619438481ee562ba05d4410a0/_____.jpeg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:32:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305861977</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гавриленко Леонід</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305863517</link>
         <description><![CDATA[<div><em>Одилон Редон "Будда в молодости"</em>) </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/7b1546f2de521f844958dc47d6e41d4d/Odilon_Redon_Budda_320x423.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:38:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305863517</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Царенко Анастасия</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305864067</link>
         <description><![CDATA[<div> <strong>Оскар-Клод Моне́</strong> <br>  <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">французький</a> живописець, один із засновників <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіонізму</a>. <br> <strong>«Враження. Схід сонця»</strong> — картина <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5">Клода Моне</a>, створена у 1872 році, яка дала назву художній течії – <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіонізму</a>. Експонувалася у квітні 1874 року на першій виставці «Анонімної кооперативної спілки художників, скульпторів і граверів» </div>]]></description>
         <enclosure url="http://painteropedia.ru/wp-content/uploads/2016/02/claude-monet-vpechatlenie-voshod-solnca.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:40:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305864067</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Колісніченко Саня</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305864077</link>
         <description><![CDATA[<div> (<em>Ян Матейко "Станчик"</em>) </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/3232fc1893c6444ba58257782bd068ff/Yan_Mateiko_Stanchik.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:40:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305864077</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ламанова Карина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305864765</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><br>«Авиньонские девицы» — первая картина <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%B7%D0%BC">кубического</a> периода Пикассо, написана в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/1907_%D0%B3%D0%BE%D0%B4">1907 году</a>. Вдохновением для данной картины, возможно, послужила картина <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD">Поля Сезанна</a> «<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D1%86%D1%8B_(%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0,_1900)">Купальщицы</a>», а также выставка иберийской скульптуры, прошедшая в Париже в 1906 году. Первоначальное название картины — «Философский бордель», окончательное название «Авиньонские девицы» дал писатель <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%BD,_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5">Андре Сальмон</a>, друг художника. Картина привлекла большое внимание среди парижских художников. Под впечатлением от картины <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D1%80%D0%B6_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BA">Жорж Брак</a> написал картину «<a href="https://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D0%B6%D1%91%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_(%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B0)&amp;action=edit&amp;redlink=1">Обнажённая</a>», влияние данного полотна просматривается также в творчестве <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD">Андре Дерена</a> и <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B5">Робера Делоне</a>.<br><br></div><div><br>В 1920 году картину приобрёл коллекционер <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%81%D0%B5,_%D0%96%D0%B0%D0%BA_(%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D1%80)">Жак Дусе</a>, до этого картина не выставлялась. Впервые полотно попало на выставку в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/1937_%D0%B3%D0%BE%D0%B4">1937 году</a>. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="http://fb.ru/misc/i/gallery/24955/1165848.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:42:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305864765</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305865009</link>
         <description><![CDATA[<div><br> </div><div><strong>Жорж Брак </strong>(<em>Braque, Georges.</em> 1882-1963)  — французский художник, живописец и график, скульптор, сценограф и декоратор. Совместно с Пабло Пикассо стал основателем кубизма (1908 г.).<br><br></div><div> Жорж Брак является автором многих декоративно-изящных композиций, составленных из элементарных геометрических объёмов и отличающихся разнообразием фактуры живописной поверхности. В своих работах  Брак стремится к абстрагированию форм и к разнообразию фактуры: порой включает в картины куски бумаги, дерева, примешивает песок. После 1917 Жорж Брак постепенно отходит от кубизма, пишет более разнообразные по цвету плоскостные полотна (пейзажи, натюрморты, картины с человеческими фигурами), где линия словно обретает орнаментальную выразительность и гибкость.<br>(Жорж Брак)<br><br></div><div><br> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/6207d623fca469aa4ed2dd94ec67baba/121225.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:43:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305865009</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Прочан Олександра</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305865115</link>
         <description><![CDATA[<div> "Колыбель" - одна из самых известных картин Моризо, написанная в 1872 году в Париже. На полотне изображена сестра художницы Эдма, наблюдающая за своей спящей дочерью Бланш. Это первый образ материнства в работах Моризо, позже ставший наиболее любимой темой. Представляя женщину, смотрящую на своего спящего ребенка, Берта выражает подлинное поглощение внимания матери к благополучию ее чада без преувеличенной сентиментальности. На картине четко прослеживается диагональ, которая выражается в согнутой в локте левой руке матери, зеркальным отражением откликается в закинутой за голову ручке ребенка, и подчеркивается закинутой шторой на заднем плане. Полупрозрачный занавес на колыбели между зрителем и младенцем усиливает ощущение интимности и защищенной любви. Берта Моризо показала картину на выставке импрессионистов в 1874 году, и была первой женщиной, представленной в группе. После неудачных попыток продать работу, Берта сняла ее с выставки, и "Колыбель" оставалась в семье вплоть до 1930 года, пока не была куплена Лувром. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/c924451f306e6daa0eb89a363cb8bbe1/The_Cradle.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:44:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305865115</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гавриленко Леонід</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305865786</link>
         <description><![CDATA[<div> «Церква в Олд Лаймі», </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/1b6d80bddf962a429a63fdfe802a1ef5/300px_Church_at_Old_Lyme_Childe_Hassam.jpeg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:46:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305865786</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305866051</link>
         <description><![CDATA[<div>Многие ценители живописи сходятся на том, что картины Василия Кандинского наполнены жизнью. Яркие пятна, кривые линии, напоминающие иероглифы — все эти загадочные фигуры наползают, проникают друг в друга, создавая новые формы и образы, удивительным образом впечатывающиеся в память зрителя.<br><br></div><div>Картина Василия Кандинского «Казаки» считается одной из лучших работ художника в абстрактном стиле. Очертания холмов, линия горизонта, силуэты скачущих верхом казаков соединяются с общей динамикой полотна, его отдельных форм, линий, пятен. Мазок художника характеризуется особой свободой, непринужденностью. Все это помогает композиции ожить в сознании зрителя, она легка и по-своему реалистична. Вместе с тем, картина очень строга, но в то же время, очень проста, она лишена торопливости, суеты.<br><br></div><div>Кандинский всегда тонко чувствовал особый символизм цвета. Все его работы содержат цветовые символы: белый цвет символизирует перерождение, новое начало; чёрный — смерть, угасание жизни; красный — мужество и самопожертвование. Не только цвета, но и линии становятся особыми символами в его работах: горизонталь олицетворяет пассивное женское начало, вертикаль, напротив, очень активна и мужественна.<br>(Василь Кандинський)<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/859d9480251f7890c71ec316a59ce3f9/Kandinskij_Vasilij_kazaki.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:47:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305866051</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Рябовол Владислав</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305866668</link>
         <description><![CDATA[<div>(<a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%96%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C&amp;action=edit&amp;redlink=1">Жан Дельвіль</a> «Прометей викрав вогонь для людей», <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1907">1907</a> р.)<br>Помітний вплив на художню практику декотрих художників мав саме символізм в літературі, де елементи програми руху висловлювали ясніше. Якщо літератори могли напускати атмосфери утаємничості і прихованого змісту жонглюванням словами і змістами, приховуванням-підкресленням змісту при використанні заглавних літер тощо, в живопису створення таємності мало практику з сивої давнини. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/f/f3/Jean_Delville_Prometheus_1907.jpg/200px-Jean_Delville_Prometheus_1907.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:49:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305866668</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Царенко Анастасия</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305866703</link>
         <description><![CDATA[<div> Хуан Гріс <em>Чоловік в кафе </em>, 1914 </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/3f8ee690be9c65e860de07be1f3c2741/430px_Gris2.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:49:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305866703</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305867031</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>Одной из самых популярных и воспроизводимых картин известного немецкого художника-авангардиста Франца Марка является «Синий всадник». Это полотно стоит особняком в творчестве художника, выделяясь, в первую очередь, неуловимым очарованием и искренностью.<br><br></div><div>Конь, изображенный на картине, чем-то походит на крепкого, сильного мужчину в расцвете сил. Написана работа в оригинальной манере, свойственной этому художнику: ломаные линии, цвет передает особый смысл, что делает изображение несколько необычным — не каждый день увидишь синюю лошадь.<br><br></div><div>Цветовое решение, выбранное художником, весьма оригинально. Фон картины «Синий конь» играет не менее важную роль, чем главный ее герой — синий конь. Не существуя по отдельности, эти два элемента соединяются воедино, создавая новую общность.<br><br></div><div>Марк Франц всегда придавал особое значение основным цветам, используемым в своем творчестве: синий цвет обладает силой и мужеством, но в то же время и духовностью; желтый — женственностью, мягкостью, чувственностью; красный олицетворяет жесткость, упорство, но он находится в символическом подчинении у желтого и синего, эти цвета его подавляют.<br><br></div><div>В работе «Синий конь» художник использовал большое количество синих оттенков, сделав фигуру коня очень сильной для восприятия. Сам силуэт животного тоже источает экспрессию и мощь. К картине Марка Франца нельзя относиться нейтрально — она обязательно вызывает эмоции. <br>(Франк Марк)<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/da4c0d7a2b4f83292227b986a9e65f68/Mark_Franc_sinij_kon.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:50:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305867031</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Колісніченко Олександр</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305867242</link>
         <description><![CDATA[<div>«Бабине літо, Вермонт»,</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/3353528a2ac071a04d60325eacfbb29d/800px_Metcalf_indian_summer_vermont.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:51:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305867242</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Царекно Анастасия</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305867691</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Васи́ль Васи́льович Канди́нський<br>"</strong>Фуга"</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/2def922954aa2f75925923914d9c1584/800px_Fugue.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:53:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305867691</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Прочан Олександра</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305867848</link>
         <description><![CDATA[<div> --Моряк, который работает на барже.-- <br>Посмотрите направо и вглубину налево. Вы видите дома. Леже написал баржу,<br>на которой этот <br>моряк проходит через Париж по реке Сене.Не бойтесь авангарда. <br>Вы видите как это просто. <br>Но использован современный тому времени стиль. Поэтому мы не видим моряка <br>на барже, а только его руки, которые заканчиваются какими-то спец стальными когтями. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/f5f777f99a42b59c37901103ae808168/hb_199936335TheBargeman1918byFernandLeger18811955.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:53:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305867848</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гавоиленко Леонід</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305868139</link>
         <description><![CDATA[<div>Спортсмены</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/cb63e1c11bd79ece8349d28a80aa79c4/malevich_sportsmeny.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:54:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305868139</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Анна Андріяшевська</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305868253</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><h1>Російський символзм. "Голубая роза" </h1>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/251717158/d326d3086324f93bf92c292df029d3c0/750x485.jpeg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:54:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305868253</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Царекно Анастасия</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305868932</link>
         <description><![CDATA[<div> <strong>Е́двард Мунк</strong> <br> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BA_(%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0)"><em>Крик</em></a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1893">1893</a> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/4d5346862cc6789400381d1930789025/800px_The_Scream.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 11:57:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305868932</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Анна Андріяшевська </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305869153</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/251717158/71c590c77f436dddc40374d92d5a62ce/_____________.png" />
         <pubDate>2018-11-19 11:58:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305869153</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Анна Андріяшевська</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305870040</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Алжирські жінки (1955), 126 млн доларів</strong></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/251717158/9f4a05c18092d0e14a34c3106f6b0382/______.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 12:01:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305870040</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Андріяшевська Анна </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305871005</link>
         <description><![CDATA[<div>жіночій рай </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/251717158/a185476a1528b768e86068bc59074786/___________.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 12:04:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305871005</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Прочан Олександра</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305871496</link>
         <description><![CDATA[<div>Джексон Поллок "На захід'</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/96107695dd23a75ff471e8ab77291bd0/going_west_jpg_Large.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 12:06:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305871496</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ламанова Карина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305871743</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>«Секущая линия» Василия Кандинского является ярким примером абстракционизма. Данная картина носит характерные черты геометрического стиля в творчестве художника, присущего всем его работам 1920-х годов. Произведения приобретают сдержанность и рациональность, на смену буйства ярких цветов приходят холодные тона, стихийность вытесняют четкие строгие формы и геометрические элементы.</div><div>Чтобы понять мысль, заложенную в картину «Секущая линия», нужно смотреть не на предметы или изображение, нужно охватывать всё в целом. Дело в том, что авангардное искусство субъективно, обращено к «внутреннему» зрению и вере в определенные вещи и истины.</div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="http://opisanie-kartin.com/pictures/8/image071.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 12:07:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305871743</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Царенко Анастасия</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305871852</link>
         <description><![CDATA[<div> Джакомо Балла</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/4a71f52a0fef231827611295a30a44db/_________Giacomo_Balla_Line_Of_Speed_1913.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 12:08:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305871852</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305871891</link>
         <description><![CDATA[<div> «Танцовщица в голубом» идет еще дальше в декомпозиции форм и изображении движения. Северини пытается показать в одной плоскости — и на одной фигуре — разные фазы танца. Руки танцовщицы нарисованы в идущих друг за другом позициях, а ее платье, развевающееся в вихре танца, напоминает грозовое облако, предвещающее ураган. Невольно возникают ассоциации с Полем Сезанном и его знаменитой работой „Женщина с мельницей для кофе", столь же неожиданно новаторской. <br>(Джино Северіні)</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/be0b8bf683d649ec925d94b67e970442/f6eac7de5351c0f04186776527a8e5f3.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 12:08:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305871891</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Прочан Олександра</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305872288</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Паула Модерзон-Беккер<br>"</strong>Die Malerin mit Kamelienzweig (Selbstporträt)"</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/cbe9db0a7818d6441fef2f51893c11d9/the_painter_with_camellia_branch_self_portrait_1907_jpg_Large.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 12:09:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305872288</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Царенко Анастасия</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305873010</link>
         <description><![CDATA[<div> <strong>Любов Сергіївна Попова</strong> <br> Людина + повітря + простір. 1912 </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/6e322db32c52787947934df8ce76203b/800px_Popova_Air_Man_Space.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 12:12:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305873010</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Прочан Олександра</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305873284</link>
         <description><![CDATA[<div>Умберто Боччоні. «Місто, відродження легенди», ескіз, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1910">1910</a> р.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/8b5b4be1477e60369949afbde3fe7a12/250px_Umberto_Boccioni_001__1_.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 12:13:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305873284</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунова Алiна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305899953</link>
         <description><![CDATA[<div>Давайте в этот раз познакомимся с экзальтированным художественным стилем под названием футуризм. Я думаю у все на слуху сочетание «футуристическое будущее», «футуристический пейзаж». У меня эти фразы ассоциировались с техникой будущего, с какими то внеземными технологиями. Но на самом деле оказалось что это немного не так. Несомненно, футуристы преклонялись перед грядущей технической цивилизацией и ее ценностями. Но это не утопичный мир будущего — это мир настоящего с превнесенными в него новыми художественными средствами самовыражения и такими понятиями как энергетические поля, движение, техногенные звуки.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335180987/c7a474ca69dbe78286f085505ee61071/01.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 13:27:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305899953</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунова Алiна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305915665</link>
         <description><![CDATA[<div>Абстрактне мистецтво з’явилося на початку ХХ століття, проте імпліцитним концептуальним передвісником абстракціонізму та інших течій модерну вважається давньогрецький філософ Платон. Так, наприклад, Платон у творі "Філеб" писав про справжню красу самих по собі ліній, поверхневих площин та просторових форм, незалежних від будь-якої імітації видимих речей, від будь-якого наслідування природи. Геометрична краса, на відміну від краси натуральних "неправильних" форм, на думку Платона, має не відносний (суб’єктивний), а абсолютний безумовний характер (об’єктивний). Тернистий шлях від художнього відтворення ідеальної реальності до зображення "чистих" ліній та форм почався.  Супрематизм – один з напрямків аванґардного мистецтва. Він виражався в комбінаціях різнокольорових площин найпростіших геометричних поєднань. Поєднання фігур, різних за величиною, утворює пронизані внутрішнім рухом урівноважені асиметричні супрематичні композиції. Напрямок знайшов застосування в урбаністиці, плакаті і графіці. Супрематизм був покладений Казимиром Малевичем в основу його художніх експериментів 1910-х рр.   "Наш світ мистецтва став новим, безпредметним, чистим. Зникло все, залишилася лише маса матеріалу, який будуватиме нову форму. У мистецтві супрематизму форма буде жити , як і всі живі форми натури. Форми ці говорять, що людина прийшла до рівноваги..</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335180987/e36d569dfa0aa321b9b1e737e30d3782/67deef032b6e431268cf4bd9d690ad09.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 14:01:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305915665</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунова Алiна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305918213</link>
         <description><![CDATA[<div>Абстрактне мистецтво з’явилося на початку ХХ століття, проте імпліцитним концептуальним передвісником абстракціонізму та інших течій модерну вважається давньогрецький філософ Платон. Так, наприклад, Платон у творі "Філеб" писав про справжню красу самих по собі ліній, поверхневих площин та просторових форм, незалежних від будь-якої імітації видимих речей, від будь-якого наслідування природи. Геометрична краса, на відміну від краси натуральних "неправильних" форм, на думку Платона, має не відносний (суб’єктивний), а абсолютний безумовний характер (об’єктивний). Тернистий шлях від художнього відтворення ідеальної реальності до зображення "чистих" ліній та форм почався.  Супрематизм – один з напрямків аванґардного мистецтва. Він виражався в комбінаціях різнокольорових площин найпростіших геометричних поєднань. Поєднання фігур, різних за величиною, утворює пронизані внутрішнім рухом урівноважені асиметричні супрематичні композиції. Напрямок знайшов застосування в урбаністиці, плакаті і графіці. Супрематизм був покладений Казимиром Малевичем в основу його художніх експериментів 1910-х рр.   "Наш світ мистецтва став новим, безпредметним, чистим. Зникло все, залишилася лише маса матеріалу, який будуватиме нову форму. У мистецтві супрематизму форма буде жити , як і всі живі форми натури. Форми ці говорять, що людина прийшла до рівноваги..</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335180987/850a525c12712d26abf81ac3e7f1f4c7/La_Tete_Rouge__1915____Amedeo_Modigliani.png" />
         <pubDate>2018-11-19 14:05:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305918213</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунова Алiна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305921951</link>
         <description><![CDATA[<div>За оцінками фахівців, у світі три найвідоміші художники: геній італійського Відродження Леонар-до да Вінчі; великий нідерландський постімпресіоніст Вінсент Ван Гог і лідер модерністів іспанець Пабло Пікассо (1881-1973).<br><br></div><div>У тісній співпраці з французьким художником Жоржем Браком (1882-1963) П. Пікассо заснував новий авангардний напрям — кубізм, який відображав кардинальну зміну уявлень про простір у мистецтві. Назва напряму виникла після критичного зауваження з приводу робіт Ж. Брака, що він зводить «міста, будинки і фігури до геометричних схем і кубів», і нібито це— «кубічніпримхи». Справді, художники в простих формах — конуса, циліндра, куба тощо — намагалися знайти просторові моделі речей і явищ, у яких прагнули передати складність і різноманіття світу. Вони звернули увагу на природу зорових ілюзій, художніх уявлень. Відмова від фігура-тивного живопису означала радикальну революцію в мистецтві.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335180987/0c03fa24b945482f152324a7606e3f64/mystectvo_9_masol_71.jpg" />
         <pubDate>2018-11-19 14:11:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/305921951</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гавриленко Леонід</title>
         <author>leonid000999111</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/307506767</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://www.elite-paint.com/paintings.php?type=styles&amp;name=Avangard&amp;lang=ru">авангардистских течений</a> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/336681171/3ab9db8fb2621f5efff983607a1360a2/fut2.jpg" />
         <pubDate>2018-11-25 14:10:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/307506767</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гавриленко Леонід </title>
         <author>leonid000999111</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/307507288</link>
         <description><![CDATA[<div><br> <a href="http://www.artonline.ru/artist_gallery/krotkov">Кротков Василий</a>   <br>Арба.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/336681171/42c415965f2ae22729c69ab3a8496683/max_arbakubofuturizm.jpg" />
         <pubDate>2018-11-25 14:14:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/307507288</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гавриленко Леонід</title>
         <author>leonid000999111</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/307507899</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музы</strong><br><a href="http://www.arthit.ru/abstract/0169/abstract-art-r.html">Манукян Вероника</a></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/336681171/b6f052881587f4fc5fd09531dfb06b50/abstract_art_23.jpg" />
         <pubDate>2018-11-25 14:19:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/307507899</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гавриленко Леонід</title>
         <author>leonid000999111</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/307508291</link>
         <description><![CDATA[<div> Еґон Шіле. Альберт фон Гютерслог, 1918, Міннеаполіс, США.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/336681171/58b3be1271173e5f6a4def1af640b638/250px_Egon_Schiele_059.jpg" />
         <pubDate>2018-11-25 14:22:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/307508291</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ШЕВЧЕНКО ТЕТЯ</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310182530</link>
         <description><![CDATA[<div>ОТТО ДИКС </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/329833595/84b55a2d8575b6ffeaeffbde0501fd68/S81202_184226.jpg" />
         <pubDate>2018-12-02 16:44:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310182530</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310190169</link>
         <description><![CDATA[<div>Пабло Пікассо "Старий сліпий гітарист" 1903 рок</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-12-02 17:27:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310190169</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Власова Анна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310228952</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>О́́тто Дікс</strong> — відомий німецький художник та графік, один з представників «жорсткого» <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">реалізму</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">експресіонізму</a>. Професор <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D0%BD">Дрезденської</a>художньої академії (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1927">1927</a>—<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1933">1933</a> роки). <br>Це картина-алегорія на біблійну тему, в якій в символічних образах Дікс розкриває справжнє обличчя насувається фашизму.<br>Карлик з бігаючими очима і маленькими чорними вусиками, разюче схожий на фюрера, в'їжджає верхи на страшній бабі Смерті, а за ним насуваються на людство Зло, Голод <br>і Війна. Назва картини " Сім смертних гріхів"</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/338969815/0d5829b7195de041cb5602b0d9c691cd/585675_2x.jpg" />
         <pubDate>2018-12-02 22:07:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310228952</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кравченко Артем </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310339903</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/d5594e6aa01b437f830ab29e2a3657b3/___.jfif" />
         <pubDate>2018-12-03 10:43:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310339903</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іщенко Наталія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310340421</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><br>В самом большом зале нового музея – La Halle, сейчас проходит выставка «Мастерская света», посвященная творчеству австрийского художника Густава Климта и веку венской живописи. Здесь можно увидеть работы Эгона Шиле и Фридриха Штовассера, больше известного публике как Хундертвассер.<br><br></div><div><br>Работы художников проецируются под музыку Вагнера, Шопена и Бетховена на стены 10-метровой высоты. 140 лазерных проекторов создают невероятное по силе воздействия панорамное шоу. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/00ccc9329a5a09a1db218824fec39b4d/5c784111_9928_f61e_d0dd_606b968de258___1_.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 10:45:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310340421</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310344116</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><br>Помітний вплив на художню практику декотрих художників мав саме символізм в літературі, де елементи програми руху висловлювали ясніше. Якщо літератори могли напускати атмосфери утаємничості і прихованого змісту жонглюванням словами і змістами, приховуванням-підкресленням змісту при використанні заглавних літер тощо, в живопису створення таємності мало практику з сивої давнини. Символізм вдало використовували ще митці <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F">середньовіччя</a>. Символами, натяками на певні явища і їх тлумачення в іншому значенні були повні мініатюри і картини митців Китаю чи Західної Європи. Змісту настрашнішого і незображувального жаху в живопису Китаю набув білий квадрат. Розпалена попереднім розгляданням страхітливих малюнків уява вірян вбачала безодню страхітливого в тому білому полі і просто засліплювала їх через вдалу драматургію самого розглядання.<br><br></div><div><br>Символізмом вдало користувалась католицька церква в добу <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE">бароко</a> задля поширення власного впливу. А суто релігійний живопис доби бароко ряснів елементами символізму.<br><br></div><div><br>Символізм в живопису другої половини 19 ст. відродився на тлі трагічних суспільних зсувів, революцій, воєн і нещасть, котрими рясніли політичні і економічні події. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">Живопис</a> (і частово <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0">графіка</a>) і до 19 ст. були здатні відобразити власними засобами будь яку абстрактну ідею. Тому прихильники символізму в другій половині 19 ст. широко використовували <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD">тумани</a>, вибухи яскравого світла, промені з прихованого джерела, нереальну, казкову <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">архітектуру</a>, несподівані ракурси, атмосферу утаємничості і неясності навіть при зображенні побутових речей, свійських тварин тощо. Утаємниченість, нетутешність могли надати навіть зображенню <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD">фонтану</a>, ораному полю або рідкісній речі, використати будь який натяк на сновидіння, мрію, розхожі релігійні уподобання. В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">живопис</a> символістів увійшли тумани, хмари, музичні інструменти, зображення античних, язичницьких персонажів чи християнських янголів, незвичні ракурси. Найгіршим було те, що автори не залишали глядачам можливостей для розв'язування таємниць, змісти картин могли бути надзвичайно прихованими і незрозумілими навіть самим художникам. Все це лягало на хаос індивідуалізму і індивідуальних художніх манер, започаткованих з доби пізнього <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F">середньовіччя</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F">відродження</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D1%94%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC">маньєризму</a>. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565052/4617552e138abe8547f1f4c8756c6b06/46903d25c614367ccabf8f23ee1_prev.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:02:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310344116</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ШЕВЧЕНКО ТЕТЯ</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310344272</link>
         <description><![CDATA[<div>ПАБЛО ПИКАСС</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-12-03 11:03:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310344272</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Власова Анна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310344641</link>
         <description><![CDATA[<div>Кубізм - це модерністська течія в образотворчому мистецтві (переважно в живописі), зародився в першій чверті XX століття. Виникнення кубізму відносять до 1907, коли П. Пікассо написав картину "Авіньйонські дівиці" (у даний момент картина знаходиться в Музеї сучасного мистецтва, Нью-Йорк), незвичайну за своєю гострою гротескності: деформовані, огрубіння фігури зображені тут без будь-яких елементів світлотіні і перспективи, як комбінація розкладених на площині об'ємів. <br><br></div><h1>ААвтопортре, Пабло Пикас</h1><div>1972 год<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/338969815/439221b6382473081df242d463ef9236/579.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:05:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310344641</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310345137</link>
         <description><![CDATA[<div><em>У 1874 р. на виставці в музеї Мармоттан в Парижі серед інших незвичайних творів експонувалася картина К.Моне „Impression. Soleit levant, що в перекладі означає „Враження. Схід сонця”. У відвідувачів цієї виставки полотна, які так цінуються сьогодні, викликали справжній шок. А сам витвір К.Моне надихнув одного обуреного критика звернутися до терміну „імпресіонізм”, яким він хотів схарактеризувати своє ставлення до живопису Моне і його однодумців К.Піссаро, Ог.Ренуара, Едгара Дега, Сіспея. Пізніше, у 1877 р. ця громада добровільно приймає назву „імпресіоністи” і починає видавати журнал під такою ж назвою. Так зароджується нова гілка мистецького дерева. <br></em><br></div><div><em>          Навесні 1874 року група молодих художників-живописців знехтувала офіційним Салоном і влаштувала власну виставку. Вона з 15 квітня до 15 травня 1874 р. в майстерні фотографа Надара у Парижі, на бульварі Капуцинів. Там був представлено 30 художників, всього — 165 робіт. Такий вчинок сам собою був революційним і рвав з віковими підвалинами, картини цих художників здавалися ще більше ворожими старій традиції. Знадобилися роки, щоб ці митці живопису змогли переконати публіку у своїй щирості й таланті. Усіх цих дуже різних художників об'єднала загальна боротьби з консерватизмом і академізмом мистецтво. Імпресіоністи провели вісім виставок, останню - в 1886 році.</em></div><div><em>На першій виставці 1874 року у Парижі з'явилася картина Клода Моне, яка зображує схід сонця. Вона привернула загальну увагу передусім незвичною назвою: «Враження. Схід сонця». Але й сам живопис був незвичний, передавав ту майже невловиму, мінливу гру кольорів і світла. Саме назва цієї картини — «Враження» — завдяки глузуванню одного з журналістів, поклало початок цілому напрямку у живописі, названому імпресіонізмом (від французького слова «impression» — враження).</em></div><div><em>Намагаючись якнайточніше висловити свої безпосередні враження від речей, імпресіоністи створили новий метод живопису. Суть його полягало у передачі зовнішнього враження світла, тіні, рефлексів.</em></div><div><em>Характерна стислість,етюдність творчого методу притаманні імпресіонізму. Адже лише короткий етюд дозволяв точно фіксувати окремі стану природи. Те, що  раніше допускалося лише у етюдах, тепер стало головною рисою завершених полотен. Художники-імпрессионисти з усіх сил прагнули подолати статичність живопису. Вони стали використовували асиметричні композиції, щоб краще виділити  їх дійових осіб і предмети. У окремих прийомах імпресіоністського побудови композиції та простору відчутно впливувлеченности своїм століттям – не античністю як раніше, японської гравюри (таких метрів, як Кацусика Хокусай, Хіросіге, Утамаро) й почасти фотографії, її великих планів і нових точок зору.</em></div><div><em>Імпресіоністи також оновили колорит, вони від темних, земляних фарб та лаків і завдавали на полотно чисті, спектральні кольору, майже змішуючи їх попередньо на палітрі. Умовна, "музейна" чорнота у  полотнах поступається місцем грі кольорових тіней.</em></div><div><em>Завдяки винаходу металевих тюбиків для фарб, які замінили старі фарби, підготовлені вручну з оливи й порошкових пігментів, художники спромоглися залишити свої майстерні, щоб працювати на пленері. Працювали вони швидко, оскільки рух сонця змінювало висвітлення та колорит пейзажу. Іноді вони вичавлювали фарбу на полотно безпосередньо з тюбика й отримували чисті блискучі кольори, з ефектом мазка. Накладання мазка однієї фарби поруч із іншою, часто залишало поверхню картин шорсткуватою. Аби зберегти у картині свіжість і розмаїтість фарб натури, імпресіоністи створили мальовничу систему, що відрізняється розкладанням складних тонів на чисті кольору та взаємопроникненням роздільних мазків чистого кольору.</em></div><div><em>Прагнучи до максимально безпосередності у передачі навколишнього світу, імпресіоністи вперше у історії мистецтва стали писати переважно на свіжому повітрі і підняли значення етюду з натури, майже витіснивши традиційний тип картини, ретельно й неспішно створюваної в майстерні. З огляду на сам метод роботи на пленері пейзаж, зокрема відкритий ними міський пейзаж, посів у мистецтві імпресіоністів дуже важливе місце. У картинах відчувався вітер, волога, нагріта сонцем земля. Вони прагнули показати дивовижне багатство кольору ще на природі.</em></div><div><em>Імпресіонізм і запровадив у мистецтві нові теми – повсякденне життя міста, вуличні пейзажі і розваги.Тематичний і сюжетний діапазон йього був вельми широкий. У своїх пейзажах, портретах, багатофігурних композиціях художники прагнуть зберегти неупередженість й свіжість «першого враження», не вдаючись у окремі деталі, де світ – вічно змінюване явище.</em></div><div><em>Імпресіонізм вирізняється яскравою і безпосередньої життєвістю. Йому притаманна індивідуальність та естетична самоцінність полотен, їх підкреслена випадковість і незавершеність. У цілому твори імпресіоністів відрізняються життєрадісністю,  чуттєвою красою світу.</em></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565052/94b1c3a3e59b1652354e3e15fe9a35ab/0_61596_169148cf_XXL.jpeg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:07:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310345137</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іщенко Наталія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310345471</link>
         <description><![CDATA[<div>(<em>Василий Васильевич Кандинский "Композиция IV"</em>)<br><br></div><div>Основатели направления, создавая свои шедевры на холсте, опирались на новые научные и философские теории. Например, Кандинский,  обосновывая собственные художественные творения, апеллировал к теософским трудам Блаватской. Мондриан был представителем неопластицизма и активно использовал в своих работах чистые линии и цвета. Его картины неоднократно копировались многими представителям сферы живописи и искусства. Малевич являлся ярым приверженцем теории супрематизма. Главенство в искусстве живописи мастером было отдано цвету.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/9b8d4488d3cf56f07f1a072934422688/Kandinskiy_Composition_IX_500x289.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:08:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310345471</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій Анастас</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310345729</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Куби́зм</strong> (<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA">фр.</a> <em>Cubisme</em>) — <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%BC">модернистское</a> направление в изобразительном искусстве, прежде всего в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C">живописи</a>, зародившееся в начале XX века во Франции и характеризующееся использованием подчёркнуто геометризованных условных форм, стремлением «раздробить» реальные объекты на стереометрические примитивы.<br><br></div><div>Возникновение кубизма традиционно датируют <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/1906">1906</a>—<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/1907_%D0%B3%D0%BE%D0%B4">1907 годами</a> и связывают с творчеством <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BE,_%D0%9F%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE">Пабло Пикассо</a> и <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BA,_%D0%96%D0%BE%D1%80%D0%B6">Жоржа Брака</a>. Термин «кубизм» появился в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/1908_%D0%B3%D0%BE%D0%B4">1908 году</a>, после того как художественный критик <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B8_%D0%92%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C">Луи Восель</a> назвал новые картины Брака «кубическими причудами». (<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA">фр.</a> <em>bizarreries cubiques</em>).<br><br></div><div>Начиная с <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/1912_%D0%B3%D0%BE%D0%B4">1912 года</a> в кубизме зарождается новое ответвление, которое искусствоведы назвали «<a href="https://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%B7%D0%BC,_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9&amp;action=edit&amp;redlink=1">синтетическим кубизмом</a>». Простую формулировку основных целей и принципов кубизма дать довольно трудно; в живописи можно выделить три фазы этого направления, отражающие разные эстетические концепции, и рассмотреть каждую в отдельности: <strong>сезанновский</strong> (1907—1909), <strong>аналитический</strong> (1909—1912) и <strong>синтетический</strong> (1913—1914).<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565052/3a5714aae67015d6bece36765e7ff2bd/124746903_1.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:10:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310345729</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310346378</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Творцем його вважають італійського <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA">письменника</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%BF%D0%BE_%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%82%D1%96">Філіппо Марінетті</a>, який <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1909">1909</a> року опублікував у французькій газеті <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5_%D1%84%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BE">«Ле Фіґаро»</a> «<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82_%D1%84%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D1%83"><em>Маніфест футуризму</em></a>». Головне завдання нового напряму Марінетті бачив у нищенні панівних у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">19 столітті</a> мистецьких форм, особливо <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">реалізму</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC">класики</a>, та в безконтрольному <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">індивідуалізмі</a>, який у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">малярстві</a> виявився фантастичними формами й кольорами, а в літературі, особливо в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F">поезії</a>, т. зв. «заумною мовою» — творенням нових звуків-слів, часто без жодного глузду. Характеристичною прикметою Філіппо була тематика <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">урбанізму</a> й <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">індустріалізації</a>, що мала віддати ідеї й дух майбутнього <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC">космополітичного</a> суспільства, протиставлені усталеним естетичним смакам, часто з метою «епатажу буржуа», провокувати його всілякими вигадками й деформаціями.<br><br></div><div><br>У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">живописі</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптурі</a> італійський футуризм став предтечею багатьох наступних художніх відкриттів і течій. Так, <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A3%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%87%D1%87%D0%BE%D0%BD%D1%96&amp;action=edit&amp;redlink=1">Умберто Боччоні</a>, який використовував у своїй роботі одразу кілька матеріалів (скло, дерево, картон, залізо, шкіра, одяг, дзеркала, електричні лампочки і т. д.) став попередником стилю <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF-%D0%B0%D1%80%D1%82">поп-арт</a>. У своїх футуристичних роботах <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B0&amp;action=edit&amp;redlink=1">Джакомо Балла</a> прагнув до об'єднання форми, кольору, руху і звуку.<br><br></div><div><br>В Італії футуризм мав також видних представників у музичному мистецтві. Основоположниками музичного футуризму вважають <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0&amp;action=edit&amp;redlink=1">Франческо Прателлу</a>, який виступив у 1910 році з «Маніфестом музикантів-футуристів» («<em>Manifesto dei musicisti futuristi</em>»), а також <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%97%D0%B4%D0%B6%D1%96_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE">Луїджі Руссоло</a>, який виступив з маніфестом «Мистецтво шумів» (<em>L'arte dei Rumori</em>) в 1913 році. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Ігор Стравінський</a> у кількох «спогодах» іронічно окреслив футуристичні експерименти як «склеювання фізіологічного вурчання, чмокання гумових присосок, кулеметної стрільби й інших… зображуваних і асоціативних шумів, які більше відповідають музичним імітаціям м-ра Діснея»<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a>.<br><br></div><div><br>На світогляд футуристів великий вплив мали філософські погляди <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D1%86%D1%88%D0%B5">Ніцше</a> з його культом <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0">«надлюдини»</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%81%D0%BE%D0%BD">Бергсона</a>, який стверджував, що мозок може осягати все закостеніле й мертве.<br><br></div><div><br>Поняття футуризму[<a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;veaction=edit&amp;section=2">ред.</a> | <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D1%83%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;action=edit&amp;section=2">ред. код</a>]<br><br></div><div><br>Футуризм — це мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома «М»: місто, машина, маса. Дві головні ознаки футуризму: по-перше, нове мистецтво зовсім не цікавиться людиною. Психологізм оголошується анахронізмом. Психологізм — характерна риса міщанської літератури, яка вмирає. Якщо цікавить душа — пізнай машину. По-друге, для цього мистецтва характерний винятковий динамізм, опоетизування руху, швидкості, зорові пошуки засобів зображення руху. Зупинка є злом, отже — футуристи вживали такі принципи динамізації («прискорення») свого художнього тексту: тексти записувалися без розділових знаків, без великих і малих букв. На думку футуристів, найбільше перешкод для руху роблять прикметники й прийменники. На перший план висувається дієслово. Футуризм — це тотальне заперечення, у тім числі й єства. Музикою міста вважався шум міста. Панувала поетизація потворного, антиестетизм: деякі футуристи, наприклад, видавали свої твори на шпалерах.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565052/0bce4a225092b1dadc0af2dd18d50022/modern_zhivopis_300x225.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:12:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310346378</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій Анастасії</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310347303</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Першу виставку нового мистецтва в Україні, названу «Ланкою», за спогадами художника Д. Бурлюка, громадськість не сприйняла, а критика «зухвало обілляла брудом». 1914 року новоутворена група «Кільце» влаштувала свою (через світову війну першу і останню) виставку, в якій взяв участь 21 художник. У передмові до каталогу виставки, крім маніфестації основних теоретичних положень, було сказано: «Ми доводимо існування в нашому місті творчих сил».<br><br></div><div><br>Художник <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">О. Богомазов</a> – поет за світовідчуттям і аналітик за складом мислення – вже у 1913–1914 роках створив десятки картин, акварелей та рисунків, в яких відчутний подих різних течій початку століття – <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">експресіонізму</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;action=edit&amp;redlink=1">неопримітивізму</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">абстракціонізму</a>. Та будучи прихильником і теоретиком кубофутуризму, він пише трактат «Живопис і елементи» – блискучу теоретичну розвідку про те, як темп і ритм зовнішнього життя перекладається художньою особистістю на мову живопису. «Світ виповнений енергією руху, – розмірковує автор, – і спостережливе око бачить динаміку навіть у статичному предметі («гора насувається», «рейки біжать», «стежка в’ється»)». Предмет для кубофутуриста – не інертна матерія: «Київ у своєму пластичному об’ємі виповнений прекрасного і розмаїтого глибокого динамізму. Тут вулиці впираються у небо, форми напружені, лінії енергійні, вони падають, розбиваються, співають і грають». Художник, розуміючи це, може зімітувати своє переживання за допомогою ліній і форм. «Людина штовхає тачку вулицею додолу, – тлумачить О. Богомазов свою картину з подібною назвою. – Довгі прямі лінії дерев’яних ручок, кут, утворений ящиком, рухлива постать людини і коліс творить такий натиск руху, що викликає в сусідніх будинках опір та ілюзію руху, протилежного тачці. Ясно спостерігається, як лінії чотириповерхового будинку наче пручаються, змінюють свій напрямок, щоби встояти і не бути зметеними концентрованим рухом тачки і людини.»<br><br></div><div><br>Трактат О. Богомазова споріднений з теоретичною роботою абстракціоніста В. Кандинського «Про духовне у мистецтві» і книгою Глеза-Метценже «Про кубізм». Але глибина і переконливість обґрунтування нового мистецтва робить його працю безприкладною. Про Богомазова кажуть, що він поставив кубофутуристичний зір не лише художникам, а й поетам: «Трикутні скелі, призматичні кручі, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%B3%D0%B7%D0%B0%D0%B3">зигзаг</a> розколин, креслених по них, кристали гір, зубчасті та блискучі . Піднісся конус нової гори» – це рядки з вірша М. Бажана про Кавказ.<br><br></div><div><br>Як і всі кубофутуристи, Богомазов віддає перевагу урбаністичним сюжетам («Потяг», «Базар», «Київ. Гончарка»), але на відміну від італійського футуриста Марінетті, що з гіркотою ганьбив свою Венецію («ринок лахмітників»), від інших, хто трактував тему міста як місця, де руйнується і гине особистість, він вважав, що « . місто б’є особистість, але воно таки може і викувати й’«. Перенапружений урбанізм французьких кубістів та італійських футуристів у Богомазова пом’якшувався. Темп і тіснява міста у нього поєднується з м’якими рухами людей.<br><br></div><div><br>Українські художники прагнули наситити світ кубізму барвистістю, почерпнутою з народної творчості – кераміки, лубків, ікон, вишиванок, ляльок, килимів, писанок, де зберігалася близькість до таємничих стихій життя. Тут немає прямих стилізацій, проте є ясна, ритмічна мова кольорів, які звучать дзвінко, локально, наділені силою, але зберігають при цьому вишукану палітру – синьо-фіолетові гами, джерело яких, з одного боку, – вплив фіолетових уподобань <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C._%D0%92%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C&amp;action=edit&amp;redlink=1">М. Врубеля</a> та О. Мурашка, а, з другого, – колорит стародавніх київських мозаїк.<br><br></div><div><br>Яскравою художньою особистістю був Казимир Малевич, творець супрематизму. Він хоч і жив значну частину життя поза Україною, але, українець за походженням, ніколи не поривав зв’язків з нею. Бажаючи виразити «чисте», незалежне від матерії духовне буття, художник мав відмовитися від земних «орієнтирів» і подивитись на навколишні речі наче з космосу. Тому у безпредметних картинах Малевича зникає уявлення про земні «верх» і «низ», «ліве» і «праве» – всі напрямки рівноправні, як у Всесвіті, де відсутнє земне тяжіння. Художник і теоретично обґрунтовував своє розуміння твору мистецтва як самостійного планетного світу. Малевич, власне, творить картину виходу людини у космос (вираз «супутник Землі», до речі, вигадав цей художник).<br><br></div><div><br>А що означають відомі квадрати Малевича – чорний, червоний, білий? А <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82">хрест</a>, а <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE">коло</a>? Можливо, в них ті психологічні <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BF">архетипи</a>, що лягли колись в основу таємничої мови українських орнаментів, ті «езотеричні» знаки, якими кодувався діалог людини з космосом у прадавні часи, що й стало, зокрема, мотивом вишивок на рушниках чи візерунків килимів, писанок. Недарма свій «Червоний квадрат» 1915 р. Малевич характеризував як «живописний реалізм селянки у двох вимірах».<br><br></div><div>К.Малевич.Голова Симпатичної Дівчини.1912-1913рр.</div><div><br>З кінця 1920-х років Малевич звертається, як і на початку свого шляху, до зображальності, але збагаченої досягненнями супрематизму, який допоміг художникові віднайти у чистому виглядові найпростіші елементи, що складають фундамент художнього образу. Дуже точно це помітив В. Шкловський: «Супрематисти зробили у мистецтві те, що зроблено у медицині хіміком. Вони виділили діючу частину засобів».<br><br></div><div><br>До пізнього Малевича сучасні мистецтвознавці додають прізвисько Мужицький (за аналогією з Пітером Брейгелем Старшим), оскільки його основними персонажами стали селяни. Наприкінці 20-х років він знайшов притулок у Київському художньому інституті і почав тут малювати синяву неба, лани, як смугасте рядно, селян і селянок, що увібрали в себе риси й енергію всепотужної природи. Застиглі, напружені – вони не мають індивідуальних риє, як і природа, що, за висловом художника, «як маска, що приховує свою багатоликість». В цілому оптимістичний, його доробок містить і картини, які можна трактувати як відгук на трагічні зміни у селянському житті. Можливо, художник передчував трагедію 1933-го року, бо найчастіше вживані ним атрибути цього часу – труна, хрест, сніп. На його ескізі бачимо селянина з хрестом розп’яття на обличчі, з хрестами на «босих ногах і долонях ритуальне піднесених рук. Зовсім незадовго до голодомору написаний селянин з чорним обличчям, чорними руками і ногами, з червоно-чорним хрестом і біло-червоним хрестоподібним мечем. Він біжить різнобарвними смугами рівнини на фоні синього неба. Попри веселі кольорові смуги і два супрематичні будинки – червоний та білий – пейзаж дихає якоюсь пусткою і безнадією.<br><br></div><div><br>Безпосередніми учнями майстра у Києві, що багато працювали в напрямку можливостей кубізму, конструктивізму, супрематизму, були О. Хвостенко-Хвостов («Crescendo» з рухливих кольорових конструкцій), В. Єрмилов (оформлення площ і вулиць Харкова до революційних свят, плакати, інтер’єри). Новітнє мистецтво творили В. Паульмов («Рибалка», «Дачники»); Н. Редько («Світло і тінь симетрії», цикл «Електроорганізми»). Кубофутуристами тією чи іншою мірою були Г. Собачко-Шостак («Рух кольору», «Тривога»), М. Лисицький («Композиція»), Д. Бурлюк («Козак Мамай», «Жнива»), В. Меллер («Ассирійські пісні»), А. Петрицький («Ексцентричний танок» «Композиція»). «Футуристичний портрет» написав і один із творців стилю «модерн» Г. Нарбут.<br><br></div><div><br>Багато хто з тогочасних художників плідно працював у театрально-декораційному живопису (сценографії). Їм подобалося відтворювати атмосферу якоїсь історичної епохи. Вони то писали сцени життя як театралізовані вистави, то тлумачили дійсність як суцільний театр, де панує не повсякденність, а реальність вищого ґатунку. Блискуче виявив себе у сценографії талант сподвижниці О. Богомазова – О. Екстер, яка склалася як художник у Києві, пізніше відкрила художню школу в Одесі, а у 20-ті роки її діяльність пов’язана з паризькою «Академі модерн». Вона уславилася своїми картинами, ескізами, костюмами, декораціями, в яких представлене протистояння трагічних нерозв’язних суперечностей, античне відчуття неможливості упорядкування світу, трепету перед нескінченним хаосом пристрастей і ворожих сил. Так у «Сценічних конструкціях до трагедії» (що призначалися не для конкретного спектаклю, а для трагедії взагалі) пластика будується на одночасності двох актуальних тем: грандіозних перекладок, які розходяться променями від двох сходових маршів, вертикальних арок, які постають у них на шляху. Вони не просто існують одночасно, вони начебто встромлюються одна в одну.<br><br></div><div><br>Протистояння підкреслюється і кольором: горизонтальна система червона, вертикальні арки чорні, із золотим контуром. Ніяких відтінків, переходів – ніяких компромісів, жодна з тем не хоче відступати. Великої емоційної сили творові надає поєднання чорного і червоного – традиційне для української кольорової гами (згадаємо вишиванки) поєднання, яке, за В. Кандинським, означає найвищу напругу людських сил, трагізм життя.<br><br></div><div><br>Яскраво виразили себе у сценографії й О. Хвостенко-Хвостов (ескіз Декорацій до спектаклю «Містерія-буф», до вагнерівських «Валькірій», ескізи костюмів до харківської постановки опери С. Прокоф’єва «Любов до трьох апельсинів»), В. Меллер (ескізи костюмів до п’єси Карнавал» у київському театрі «Мистецтво дії»).<br><br></div><div><br>Мав пряме відношення до сценографії і художник Анатоль Петрицький. Він виконав вражаючі за образністю і безпомилковим відчуттям епохи театральні строї та декорації для курбасівського «Молодого театру», для Музичної драми. Першого театру Української радянської республіки ім. Т. Шевченка, театру ім. І. Франка, ім. Лесі Українки, оперного. Фантазія, «мальовничість, вишуканість колориту відзначали всі його роботи. Уславився Петрицький і картинами («Натурщиця», «Інваліди»), а головне – портретами діячів української культури. Ціле десятиріччя (від 1922 р.) він портретував письменників, композиторів, режисерів, Політичних діячів. Ця портретна галерея української інтелігенції Позначена артистизмом, динамічною напруженістю героїв, гострою забарвленістю образу, яка часом нагадує шаржування. У всіх портретах – обов’язковий метафорично-асоціативний ключ до образу. Композитора М. Вериківського, наприклад, зображено в процесі диригування – руки композитора акцентовані великою чорною плямою, яка, увиразнюючи їхню форму (світлі на чорному тлі), створює живописний акорд, що асоціюється з акордом музичним. Портрет М. Хвильового написаний у розпалі його цькування – менш ніж за рік до самогубства. Портрет запам’ятався багатьом «трагічною тінню на обличчі» (за словами Т. Масенка).<br><br></div><div><br>Подальша доля портретної галереї Петрицького, що нараховувала понад 60 творів, склалася драматично: коли репресували героїв, спалювалися й їхні портретні зображення. Тільки частина їх збереглася у музейних фондах чи збірках приватних осіб, а деякі – у фотовідбитках.<br><br></div><div><br>Школа монументального українського мистецтва, представлена творчістю Михайла Бойчука і його учнів, надихалася формами візантійських ікон, релігійного Ренесансу, живописного примітивізму безіменних українських малярів минулих віків. В основі естетики тогочасного монументального живопису – уникнення зайвих деталей, випадкових, не характерних ракурсів; схематизація, простота, сила і – з почуттям віри – велич; зверненість до національних перлин та авангардність художньої мови, яку можна назвати конструктивізмом. Обдарованими «бойчукістами» виявили себе В. Седлер, І. Падалка, М. Рокицький, М. Юнак, О. Павленко.<br><br></div><div><br>Твори «бойчукістів» 20–30-х років: розписи Червоноармійських луцьких казарм, оформлення Київського оперного театру до І Всеукраїнського з’їзду Рад, Київського кооперативного інституту. Всеукраїнського селянського санаторію ім. ВУЦВК на Хаджибеївському лимані і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80">Харківського Червонозаводського театру</a> — перші в усьому радянському мистецтві значні монументальні ансамблі. У розписах багато плакатності, сильні впливи традицій ікони, лубка, народних картин, графіки й романтичних надій часу. До наших часів лишилися тільки уламки доробку М. Бойчука. Разом з дружиною він був репресований за «іконописний» формалізм і «буржуазний націоналізм».<br><br></div><div><br>Український живописний авангард, як кожний великий стиль, має наднаціональний характер. Однак такі його риси, як колористичне багатство (чого ми не знайдемо ні у французькому кубізмі, ні в німецькому експресіонізмі, де колір використовували здебільшого для підкреслення фактури, матеріальності предмета, стану людини), як присутність у фарбах, у формах елементів середньовічної ікони (чергування кутів і овалів, які мали священне символічне значення), а також колориту київських мозаїк (з їх шляхетними рубіновими, смарагдовими, золотистими гамами, що перериваються темними згустками фарб) і, нарешті, декоративність (запозичена з українського селянського побуту, взята від хати-мазанки) – вся вітальна сила селянського мистецтва надають йому певної національної специфіки.<br><br></div><div><br>Гордістю українського авангардного мистецтва є також всесвітньо відомий скульптор-кубофутурист Олександр Архипенко (1887– 1964). З 20-річного віку він жив і працював за кордоном, завоювавши всесвітнє визнання, титул «генія скульптури», проторувавши дорогу іншим видатним майстрам – Генрі Муру, Джакометті, Калдеру та ін.<br><br></div><div><br>Завдяки своїм експериментам з формою він одержав цілком новий принцип пластичного вираження, його самобутність виявила себе вже у перших юнацьких роботах «Мисль», «Відчай», «Запорожець», «Юда». Архипенко зображав не мислителя, а мисль, не людину в розпачі – відчай. Експресіонізм – прагнення до узагальненої передачі певних станів – заклав підвалини його подальших символізованих безособових образів – «Дитина», «Негритянка», біблійна «Сусанна». Архипенка приваблювали образи архаїчні, наповнені волею до життя, оті «половецькі баби», що стояли по українських степах як вартові вічності.<br><br></div><div><br>У кубізмі його привабило те, як живописці працювали із формою: подібно до поетів, вони римували, ритмізували, досягали гармонійного звучання, зіставляючи куби й овали. Кубофутуризм Архипенка – це теж динаміка кутів, кіл, конусів, ромбів у нескінченному коло-обігу. Він зважився на небачену доти річ: покрив веселковими кольорами грані й площини своїх скульптур і зробив їх форми рухливими. Такий «П'єро-карусель», в якому обертаються і хитаються всі осі цієї непосидючої фігури, складеної з ромбів, кіл, конусів.<br><br></div><div><br>Скульптор постійно експериментує, створюючи абсолютно новаторські речі. Так, образ паризького циркача «Медрано» сконструйовано з металу, дерева, скла. Це перший у XX ст. «мобіль» – робот, своєрідна машина для демонстрації змінних набірних кольорових зображень, їх названо «архипентурою»: цей спосіб живопису справляє враження справжнього руху. Тут головне не сюжет, а постійна мінливість. О. Архипенко любив такий матеріал, як випалена глина-теракота – за прихований в ній вогонь життя, теплоту, але водночас робив скульптуру з плексигласу, підсвіченого зсередини, що надавало скульптурам світлосяйної прозорості. Новаторським стало й тлумачення скульптором простору між частинами скульптури, які він порівнював з музичними паузами. У Дев’ятій симфонії Бетховена, пише він, двічі трапляється довга пауза, що породжує таємницю і напруження. Використання тиші і звуку в симфонії подібне до застосування значущого простору і матеріалу в скульптурі. Спираючись на цю концепцію, він почав моделювати простір і йому пощастило досягти своєї мети 1913 року у статуї «Жінка, що йде». Метафізична основа е і в іншого винаходу – увігнутостей в скульптурі, які теж сприймаються як символи відсутніх форм і відкриті для асоціацій та зіставлень.<br><br></div><div><br>У мистецтві, вважав Архипенко, слід уникати конкретності, щоб упоратися з такими абстрактними елементами, як символ, асоціація і відносність. Тому й уникав етнографізму. Лише окремі деталі одягу персонажів чи характер орнаменту мають національну забарвленість у скульптурах «Жозефіна Бонапарт», «Стародавня єгиптянка», «Арабка». Ритми різних часів і народів, але й українські історичні глибини даються тут взнаки: магія трипільської культури (фігурки з птахоподібними головами), мотив мозаїк Київської Русі («Рожевий торс на мозаїчному тлі»), впливи українського бароко. Бронзове погруддя – портрет відомого в світі диригента В. Менгельберга (подарований автором Києву) виконано в дусі «необароко»: диригент, переживаючи бурю бетховенського твору, виказує пристрасть, шал і пафос.<br><br></div><div><br>Немов архаїчний майстер, великий скульптор насичував пластичні форми магічною символікою, його роботи начебто невикінчені, фрагментарні, не деталізовані – а тому й справляють враження первісності, вічного творення життя.<br><br></div><div><br>Український мистецький авангард творив справді високе мистецтво. 10–20-ті роки становлять собою цілу епоху в житті України. В цей період істинно ренесансного злету Україна показала, яке багатство талантів і обдарувань має наш народ. Митці й науковці натхненно, наполегливо працювали у різних умовах – і колоніального існування в останні імперські роки, і в суворі, жорстокі часи війни й революції, і в перші – ще сприятливі для розбудови національної культури – пореволюційні роки; творили надзвичайно інтенсивно і плідно (наче передчуваючи нетривалість цих умов) науку і мистецтво найвищого рівня. Тому таким вагомим став тогочасний вітчизняний доробок і такий значний його внесок у світову культуру<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565052/27e572e3cb5998db0c76c3a58f0ddb17/375px_Head_of_a_Peasant_Girl.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:16:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310347303</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іщенко Наталія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310347580</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><strong>Семь аспектов сюрреализма</strong></div><div><strong>Сюрреализм </strong>(от франц. surrealisme - «сверхреализм») – направление в живописи, кинематографе, литературе 20 века, сложившееся во Франции в 1920-х гг. Термин «сюрреализм» принадлежит поэту Гийому Аполлинеру. В конце 1910-х ему удалось собрать вокруг себя соратников в лице Андре Бретона, Филиппа Супо, Луи Арагона, Жана Кокто – молодых поэтов, назвавших себя сюрреалистами. В 1917 г. Аполлинер поставил свою «сюрреалистическую драму» «Сосцы Тиресия» (Les mamelles de Tiresias). Но основоположником сюрреализма считается французский писатель и поэт - Андре Бретон, который в 1924 г. опубликовал первый «Манифест сюрреализма», где он разъясняет суть сюрреалистического движения. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/258c1d2325a0c9e542adb85658b7f402/salvador_dali_surrealism.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:17:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310347580</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сідорчук</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310348411</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><a href="http://www.tento.be/OKV-artikel/salvador-dali-de-bekoring-van-st-antonius">Salvador Dali</a> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/imgres?imgurl=https://imcreator.ru/wp-content/uploads/2016/07/iskushenie_svyatogo_antoniya_dali.jpg&amp;imgrefurl=https://imcreator.ru/archives/4801&amp;h=568&amp;w=700&amp;tbnid=X--4PSKjAirGWM:&amp;q=%D1%81%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BC&amp;tbnh=162&amp;tbnw=200&amp;usg=AI4_-kRGZZtcrf4novxgCoNIzaGBbQKhXA&amp;vet=12ahUKEwjItKS6xYPfAhXSh6YKHSe9BJIQ_B0wHXoECAQQBg..i&amp;docid=qwXBF2jOGhQZyM&amp;itg=1&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwjItKS6xYPfAhXSh6YKHSe9BJIQ_B0wHXoECAQQBg#h=568&amp;imgdii=TN7HIT49n3gruM:&amp;tbnh=162&amp;tbnw=200&amp;vet=12ahUKEwjItKS6xYPfAhXSh6YKHSe9BJIQ_B0wHXoECAQQBg..i&amp;w=700" />
         <pubDate>2018-12-03 11:21:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310348411</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кравченко Артем</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310348505</link>
         <description><![CDATA[<div>Гюстав Моро, «Викрадення Ганімеда орлом Зевса».</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/d20ee12c0240e2c93ff6012397092392/ffff.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:21:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310348505</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сідорчук Олександр</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310348734</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="http://cvetamira.ru/matisss-anri-1869-1954-fovizm">Матиссс Анри</a></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/search?q=%D1%84%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA820UA820&amp;tbm=isch&amp;source=iu&amp;ictx=1&amp;fir=2-Nkq-V5gWbaVM%253A%252CbV9WIR0jvZqaxM%252C_&amp;usg=AI4_-kR-4WDz0vDmS1Jtmuy9aSosQU3AzA&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwj26ZXfxYPfAhWGlYsKHdhYBVEQ_h0wC3oECAYQCA#imgrc=j9c9JXigN7P84M:" />
         <pubDate>2018-12-03 11:22:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310348734</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310348870</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><strong><br>Абстрокціоні́зм</strong>, <strong>абстрактне мистецтво</strong>, <em>безпредметне мистецтво</em>, <em>конфігуративне мистецтво</em> — одна з течій <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC">авангардистського</a> мистецтва початку XX ст. Філософсько-естетична основа абстракціонізму — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%80%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">ірраціоналізм</a>, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків. Напрям сучасного абстрактного мистецтва в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптурі</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">живописі</a> виник в Європі та Північній Америці в 1910—1920. Здавна люди намагалися відобразити красу навколишнього світу, сцени зі життя жінок у малюнках, картинах. Згодом картини найталановитіших людей перетворилися на витвори мистецтва. З'явилося багато різних напрямів мистецтва: імпресіонізм, модернізм, класицизм, романтизм, натуралізм, символізм, реалізм, сюрреалізм, абстракціонізм та інших. Кожен напрям охоплює єдність світосприймання, естетичних поглядів, шляхів відображення. Здавна безпредметна творчість існувала як орнамент чинонфініто, але в новітній історії оформилося в особливу естетичну програму — абстракціонізм. Виникнення та розвитку абстрактного мистецтва було пов'язане з духовними ідеями, які хвилювали розуми європейців межі XIX-початку XXI століття. Захоплення метафізичними і утопічними теоріями охопило як філософів, так і літераторів, музикантів, живописців. Прагнення висловити невимовне, передати відчуття єдності душі, й матерії, всесвіту, космосу зажадало від художників пошуку нової, нетрадиційної образотворчої мови, повної глибокого сенсу.<br><br></div><div><br>Засновниками абстракціонізму були В.Кандинський, К.Малевич, П.Мондріан.<br><br></div><div><strong><br>Абстракціонізм</strong> у наші часи звичайно описує <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">мистецтво</a>, що не відображує предмети реального світу, але використовує тіні та кольори для надання настрою. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565052/2bbf374770fbfa68748d0a6a0e58984c/abstrakcionizm_v_zhivopisi_04.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:23:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310348870</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іщенко наталія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310348980</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>Фовизм в живописи начался со случайной встречи Мориса Вламинка и Андре Дерена. Разговорившись, художники узнали, что они оба в восторге от творчества Ван Гога и оба весьма недовольны положением дел в искусстве. Такую точку зрения Вламинка можно было объяснить тем, что он не получал, в отличие от Андре, классического художественного образования и даже никогда не был в Лувре. Дерен же, хоть и был противоположностью собеседника, также считал, что реалистическая живопись уже в упадке, а будущее – за новым искусством.</div><div>Тогда, в 1901 году, ими была высказана мысль, что живопись не должна слепо копировать объект изображения, хоть она и пока сдавлена классической парадигмой. Мнение друзей было подхвачено и другими художниками, в голове которых витали подобные мысли. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/c190a23afeef62608ab9a32a73eed540/882991_1494050054__1_.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:23:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310348980</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Луцюка Івана</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310349634</link>
         <description><![CDATA[<div>  </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/44504436c1b1610a6ec6f12158228704/5161155_tran_nguyen_01_650_a542d8629a_1484577840.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 11:26:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310349634</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунова Алiна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310428235</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Сюрреалізм - модерністський напрямок у мистецтві ХХ століття, що проголосив джерелом мистецтва сферу підсвідомості, а його методом розриви логічних зв'язків, замінених суб'єктивними асоціаціями. Головними рисами сюрреалізму є протиприродність сполучення, що лякає, предметів і явищ, яким надається видима вірогідність<br></strong><br></div><div><br></div><div><br></div><div>Сюрреалізм виник у Парижі в 20-х роках. У цей час навколо письменника і теоретика мистецтва Андре Бретона групується ряд однодумців - це художники Жан Арп, Макс Ернст, літератори і поети – Луї Арагон, Поль Елюар, Пилип Супо й ін. Вони не просто створювали новий стиль у мистецтві і літературі, вони, у першу чергу, прагнули переробити світ і змінити життя. Вони були упевнені в тім, що несвідоме і нерозумний початок уособлює собою ту вищу істину, що повинна бути затверджена на землі.<br><br></div><div>Свої збори ці люди називали терміном sommeils - що означає "сни наяву". Під час своїх "снів наяву" сюрреалісти (як вони себе назвали, запозичивши слово в Гійома Апполінера) займалися дивними речами - вони грали. Їх цікавили випадкові і несвідомі смислові сполучення, що виникають у ході ігор типу "буриме": вони по черзі складали фразу, нічого не знаючи про частини, написаних іншими учасниками гри. Так один раз народилася фраза " вишуканий труп буде пити молоде вино". Метою цих ігор було тренування відключення свідомості і логічних зв'язків. У такий спосіб з безодні викликалися глибинні підсвідомі хаотичні сили.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/339164319/155ab17d4cf2db98c4ad55907d09bce9/803666__1_.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 14:41:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310428235</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунва Алiна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310429274</link>
         <description><![CDATA[<div>Фовізм (французькою fauvisme, від французького fauve — «дикий») — напрям у французькому живописі кінця XIX — початку XX ст. Назва закріпилася за групою художників, чиї полотна були представлені на осінньому салоні 1905 р. Картини залишали у глядача відчуття енергії і пристрасті, і французький критик Луї Восель назвав цих живописців дикими звірами (французькою Les fauves). Це було реакцією сучасників на «дику» виразність фарб. Так випадкове висловлювання закріпилося як назва всього напряму. Самі ж художники ніколи не визнавали над собою даного епітета.<br><br></div><div>Характерні риси фовістів — динамічність мазка, стихійність, прагнення до емоційної сили. Силу художнього вираження створював яскравий колорит, чистота і різкість, контрастність кольорів, інтенсивна відкритість локальним кольорам, зіставлення контрастних хроматичних площин. Доповнювала образ гострота ритму. Для фовізму характерне різке узагальнення простору, обсягу і всього малюнка, зведення форми до простих контурів, при відмові від світлотіньового моделювання і лінійної перспективи.<br><br></div><div>Для допитливих<br><br></div><div>Композиція «Квіти, фрукти, панно «Танець»» була створена художником у 1909 р. У композиції А. Матісса немає живописця, але його присутність, його дух матеріалізовані всім строєм перетвореного майстром світу. А. Матісс вводить глядача до своєї майстерні, приковуючи його увагу до великого панно «Танець», установленому на мольберті. Панно «Танець» — найважливіший елемент композиції. У ньому зосереджений один з енергетичних центрів картини і йому відповідає міць довгих стебел квітів. Чітко окреслені площина столу, панно, підрамника, які взаємодіють між собою не тільки перекликом вертикалей, діагоналей, горизонталей, а й колірними плямами, вносячи в побудову картини логіку і ясність, що вельми цінує А. Матісс.<br><br></div><div>У панно «Танець» знайшов віддзеркалення ідеал художника, його філософські уявлення про місце і призначення людини в загальній системі Всесвіту (вважається, що танець, який виконується людьми із сполученими руками, означає союз Землі і Піднебесся).<br><br></div><div>До початку XX ст. перед художниками постало запитання: як мистецтву залишитися в світі живим і актуальним, як образотворчі образи створити доступніше і легше для сприйняття? Іспанський художник Пабло Пікассо, який шукав нову мову мистецтва, вважав, що в арсеналі живопису є тільки його власні специфічні засоби — площина полотна, лінія, колір, світло, і їх зовсім не обов’язково ставити на службу природі. На його думку, зовнішній світ лише дає поштовх для вираження індивідуальності творця. Відмова від правдоподібної імітації предметного світу відкрила перед художниками неймовірно широкі можливості. З’явилося декілька нових напрямів. Одним з яких був кубізм.<br><br></div><div>Кубізм (французькою cubisme, від cube - «куб») — модерністичний напрям в образотворчому мистецтві, насамперед, у живописі, що зародився на початку XX ст. у Франції і характеризується використанням підкреслено геометрізованних умовних форм, прагненням «роздрібнити» реальні об'єкти на стереометричні примітиви.<br><br></div><div>Для допитливих<br><br></div><div>Початок нового напряму в мистецтві — кубізму — ознаменувала картина іспанського художника, скульптора, графіка, театрального художника, кераміста і дизайнера Пабло Пікассо (1882—1963 рр.) «Авіньонські дівиці». За задумом митця, картина мала розбудити совість сучасників, а тому сприймалася як пристрасний голос художника на захист вродливості приниженої та безправної жінки.<br><br></div><div>Творчість художника П. Пікассо поділяється на кілька періодів. Кожен із них має свої підходи, стиль, кольорову палітру: «блакитний» період, «рожевий» період, кубізм, неокласицизм, сюреалізм тощо.<br><br></div><div>Розглянемо кубічний період митця, у якому виділяють кілька етапів. Кожен етап має характерні риси. «Сезаннів-ський» кубізм, характеризується охристими, зеленими, коричневими тонами, але більш розмитими, і використанням простих геометричних форм, з яких будується зображення (наприклад, «Жінка з віялом»).<br><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/339164319/3a08b3efc2d83c4acabcd1df0a1938c3/847849.jpg" />
         <pubDate>2018-12-03 14:43:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/310429274</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>magda74</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/311399260</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://dali-genius.ru/news/index.html?fbclid=IwAR29Y7Cpq00GFJsuHJdHlXLmAO7G-EPqPltG31XtBkc-wYQ4LODdcPtSa0M" />
         <pubDate>2018-12-05 15:18:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/311399260</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир  Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312652088</link>
         <description><![CDATA[<div><br></div><div><br></div><div>Великий майстер сюрреалізму Сальвадор Далі написав «Таємну вечерю» в 1955 році. Картина знайшла своє місце в вашингтонської Національної галереї. Полотно написане складною технікою, для його створення були використані фотоматеріали. Він створює традиційний сюжет, представляючи його з футуристичної точки зору. Художник зобразив збори за єдиним столом Христа і його послідовників. Тут ми бачимо яскравий контраст з відомим твором Леонардо да Вінчі. Обстановка і герої у Далі зовсім інші. Все на полотні минималистично і автентично.<br>Сальвадор Дал</div><div><br></div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328521816/5782f7ebf97e71fb6a0729d4e52054de/20181209_175729.jpg" />
         <pubDate>2018-12-09 15:59:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312652088</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гавриленко  Лернід</title>
         <author>leonid000999111</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312659103</link>
         <description><![CDATA[<div>Хуан Гріс «Чоловік у кав'ярні»</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/336681171/8956d20f76138c8ec44e8a8e97418b22/220px_Gris2.jpg" />
         <pubDate>2018-12-09 16:37:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312659103</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гавриленко Леонід</title>
         <author>leonid000999111</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312660167</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80_%D0%9F%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%BE%D0%BD&amp;action=edit&amp;redlink=1">Робер Пінчон</a>. «Ринок в містечку Одеме, Верхня Нормандія»</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/336681171/7936a84c2d90062eef7bf511ce05f0d8/Robert_Antoine_Pinchon__Le_march__de_Pont_Audemer__oil_on_canvas__53_x_71_cm.jpg" />
         <pubDate>2018-12-09 16:42:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312660167</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>t_svetik</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312793409</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://madaw.ru/2018/12/06/20-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%8B%D1%85-%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD-%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D1%82/?fbclid=IwAR0Mvz0X1hBpw30TvjNCdlEAQbVzBcJGRvaUs5D6eFivYDCm7-tFkTtk2Mc" />
         <pubDate>2018-12-10 07:24:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312793409</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щ</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312848050</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-12-10 10:51:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312848050</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Стах Михайло</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312848061</link>
         <description><![CDATA[<div> Хуан Гріс «Чоловік у кав'ярні»  В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">українській поезії</a> риси сюрреалізму мали <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D1%88">вірші</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%BA_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Василя Хмелюка</a>, частково <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%87_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80">Богдана-Ігора Антонича</a>, з 1950-их роках найсильніші в поезії і прозі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%B0">Емми Андієвської</a>(творення «надреальної» мови), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9">Юрія Тарнавського</a> і письменників молодого покоління. Сюрреалізм є стильовою домінантою у творах (новели і повість «Пазл пазлів» з книги <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Supraphon_(%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)">«Supraphon»</a>, романи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2">«Коростишівський Платонов»</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)">«Прихована фортеця»</a>)<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_(%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA)">Олександра Клименка</a>, з цього приводу письменник зазначає: «Моностилістики в чистому вигляді не існує, жоден зі стилів не може претендувати на вичерпність. Сентименталізм чи дадаїзм мені не менш цікаві, аніж експресіонізм; реалізм, посилений чуттєвим сприйняттям дійсності, у моєму розумінні, наближається до сюрреалізму, котрий знову повертає обличчям… до оновлених реалій»<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-3"><sup>[3]</sup></a>. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/6cf2253ec718b7df468d958c720aaa8b/220px_Gris2.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 10:51:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312848061</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ШЕвчен</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312848667</link>
         <description><![CDATA[<div><br><br><br>ЩХРБ</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/329833595/0a0ae4232f040bf88f3284f8e21147e0/S81210_125607_1_.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 10:53:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312848667</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Власова Анна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312849014</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>Телефон-омар» — сюрреалістична скульптура, створена Сальвадором Далі спільно з художником-сюрреалістом Едвардом Джеймсом в 1936 році. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80">Вікіпедія</a></div><div><br></div><div><a href="https://www.google.com.ua/search?sa=X&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA822UA822&amp;q=%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%86%D1%96&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LSz9U3MDIzyM020pLNTrbSL8ssLk3MiU8sKtEH4vL8omwrIJ1ZXAIADK4b9i0AAAA&amp;ved=2ahUKEwifjYayjJXfAhVhtIsKHd3kAnAQ6BMoADAOegQIBhAb"><strong>Митці</strong></a><strong>: </strong><a href="https://www.google.com.ua/search?sa=X&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA822UA822&amp;q=%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80+%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%96&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LSz9U3MDIzyM02UuIAsS3jK_K0ZLOTrfTLMotLE3PiE4tK9IG4PL8o2wpIZxaXAAAX_5ofNwAAAA&amp;ved=2ahUKEwifjYayjJXfAhVhtIsKHd3kAnAQmxMoATAOegQIBhAc">Сальвадор Далі</a>, <a href="https://www.google.com.ua/search?sa=X&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA822UA822&amp;q=Edward+James&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LSz9U3MDIzyM02UuIEsc0tLY3LtGSzk630yzKLSxNz4hOLSvSBuDy_KNsKSGcWlwAAvLJFoDgAAAA&amp;ved=2ahUKEwifjYayjJXfAhVhtIsKHd3kAnAQmxMoAjAOegQIBhAd">Едвард Джеймс</a></div><div><a href="https://www.google.com.ua/search?sa=X&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA822UA822&amp;q=%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80+%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%80&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LSz9U3MDIzyM020pLJTrbSL8ssLk3MiU8sKtEH4vL8omyr9NS8olQASDw4wCwAAAA&amp;ved=2ahUKEwifjYayjJXfAhVhtIsKHd3kAnAQ6BMoADAPegQIBhAg"><strong>Жанр</strong></a><strong>: </strong>Кінетичне мистецтво</div><div><a href="https://www.google.com.ua/search?sa=X&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA822UA822&amp;q=%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LSz9U3MDIzyM020pLNTrbSL8ssLk3MiU8sKtEH4vL8omyrgtSizPwUAEUm-jItAAAA&amp;ved=2ahUKEwifjYayjJXfAhVhtIsKHd3kAnAQ6BMoADAQegQIBhAj"><strong>Період</strong></a><strong>: </strong><a href="https://www.google.com.ua/search?sa=X&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA822UA822&amp;q=%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LSz9U3MDIzyM02UuIAsc2N4820ZLOTrfTLMotLE3PiE4tK9IG4PL8o26ogtSgzPwUALiAlDjcAAAA&amp;ved=2ahUKEwifjYayjJXfAhVhtIsKHd3kAnAQmxMoATAQegQIBhAk">Сюрреалізм</a></div><div><a href="https://www.google.com.ua/search?sa=X&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA822UA822&amp;q=%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD-%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80+%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LSz9U3MDIzyM020pLLTrbSL8ssLk3MiU8sKtEH4vL8omyr5KLUxJLUFABblojbLgAAAA&amp;ved=2ahUKEwifjYayjJXfAhVhtIsKHd3kAnAQ6BMoADARegQIBhAn"><strong>Створення</strong></a><strong>: </strong>1936 </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/c8748db2f032621f634bc116ca102f35/20111113094929_____________________________________________.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 10:54:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312849014</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Стах Михайло</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312849558</link>
         <description><![CDATA[<div> Репродукція картини Сальвадора Далі «<em>Відкриття Америки Христофором Колумбом</em>»   </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/e9ce939b64ed879d1f1ffc05ddb6c6b0/SalvadorDaliTheDiscoveryOfAmericaByChristopherColumbus.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 10:56:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312849558</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312850085</link>
         <description><![CDATA[<div> «Содомське самовдоволення невинної діви» — картина іспанського художника Сальвадора Далі, написана у 1954 році. Робота була придбана компанією Плейбой. Далі заперечував, що роги на картині мають фалічну форму: «Ріг носорога походить від єдинорога, символу невинності. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/7034521a6efde83d0a9a2783d0c7bd36/____________.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 10:57:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312850085</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Брусенцева Яна </title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312850356</link>
         <description><![CDATA[<div>Кристиан Хлое</div>]]></description>
         <enclosure url="http://artlabirint.ru/wp-content/uploads/2015/10/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BC-%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85-%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8B-%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B0%D0%BD-%D0%A5%D0%BB%D0%BE%D0%B5-01.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 10:58:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312850356</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Власова Анна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312850486</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://pelykhasia.blogspot.com/2017/04/blog-post_26.html" />
         <pubDate>2018-12-10 10:59:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312850486</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312850660</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><br>Сюрреалізм в українській культурі[<a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;veaction=edit&amp;section=3">ред.</a> | <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;action=edit&amp;section=3">ред. код</a>]<br><br></div><div><br>В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">українській поезії</a> риси сюрреалізму мали <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D1%88">вірші</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%BA_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Василя Хмелюка</a>, частково <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%87_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80">Богдана-Ігора Антонича</a>, з 1950-их роках найсильніші в поезії і прозі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%B0">Емми Андієвської</a> (творення «надреальної» мови), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9">Юрія Тарнавського</a> і письменників молодого покоління. Сюрреалізм є стильовою домінантою у творах (новели і повість «Пазл пазлів» з книги <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Supraphon_(%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)">«Supraphon»</a>, романи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2">«Коростишівський Платонов»</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)">«Прихована фортеця»</a>)<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_(%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA)">Олександра Клименка</a>, з цього приводу письменник зазначає: «Моностилістики в чистому вигляді не існує, жоден зі стилів не може претендувати на вичерпність. Сентименталізм чи дадаїзм мені не менш цікаві, аніж експресіонізм; реалізм, посилений чуттєвим сприйняттям дійсності, у моєму розумінні, наближається до сюрреалізму, котрий знову повертає обличчям… до оновлених реалій»<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-3"><sup>[3]</sup></a>.<br><br></div><div><br>У мистецтві основною прикметою сюрреалізму є відірваність від реальних речей і нелогічні сполучення предметів. З українських митців риси сюрреалізму мають твори <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE">Михайла Андрієнка</a>, скульптура пізнього <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Олександра Архипенка</a> (геометричні форми, що уподібнюють постаті), рухомі скульптури (мобілі) К. Мілонадіса, картини В. Бачинського, С. Лади і кераміка С. Ґеруляк. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/search?q=%D1%81%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC+%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA821UA822&amp;tbm=isch&amp;tbo=u&amp;source=univ&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwiQ-Z7ijJXfAhULw4sKHSUzBD0QsAR6BAgCEAE&amp;biw=1280&amp;bih=631#imgrc=5UrJEq7FviE9vM:" />
         <pubDate>2018-12-10 10:59:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312850660</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312850852</link>
         <description><![CDATA[<div>Цікавий факт про Сальвадора Далі:  <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B5_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82&amp;action=edit&amp;redlink=1">Енріке Бернат</a> назвав свою карамель «Чупсом», і спочатку в неї було тільки сім смаків: полуниця, лимон, м'ята, апельсин, шоколад, кава з вершками та полуниця з вершками. Популярність «Чупса» росла, збільшувалась кількість карамелі, що випускалася, з'являлися нові смаки. Карамель уже не могла залишатися в початковій скромній обгортці, потрібно було придумати щось оригіналье, щоб «Чупс» упізнавали всі. Енріке Бернат звернувся до свого земляка Сальвадора Далі з проханням намалювати щось таке, що буде добре запам'ятовуватися.<br> Геніальний художник думав недовго і менше, ніж за годину, накидав йому картинку, де була зображена ромашка «Чупа Чупс», яка в дещо зміненому вигляді сьогодні впізнається як логотип «Чупа Чупс» у всіх куточках планети. Відмінністю нового логотипу було і його місцезнаходження: він був не збоку, а вгорі цукерки. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/d00cd691ce4d4b17ae7293dd652b82b1/Chupa_Chups.png" />
         <pubDate>2018-12-10 11:00:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312850852</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312851722</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Сюрреалізм в українській культурі[<a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;veaction=edit&amp;section=3">ред.</a> | <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;action=edit&amp;section=3">ред. код</a>]<br><br></div><div><br>В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">українській поезії</a> риси сюрреалізму мали <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D1%88">вірші</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%BA_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Василя Хмелюка</a>, частково <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%87_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80">Богдана-Ігора Антонича</a>, з 1950-их роках найсильніші в поезії і прозі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%B0">Емми Андієвської</a> (творення «надреальної» мови), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9">Юрія Тарнавського</a> і письменників молодого покоління. Сюрреалізм є стильовою домінантою у творах (новели і повість «Пазл пазлів» з книги <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Supraphon_(%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)">«Supraphon»</a>, романи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2">«Коростишівський Платонов»</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)">«Прихована фортеця»</a>)<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_(%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA)">Олександра Клименка</a>, з цього приводу письменник зазначає: «Моностилістики в чистому вигляді не існує, жоден зі стилів не може претендувати на вичерпність. Сентименталізм чи дадаїзм мені не менш цікаві, аніж експресіонізм; реалізм, посилений чуттєвим сприйняттям дійсності, у моєму розумінні, наближається до сюрреалізму, котрий знову повертає обличчям… до оновлених реалій»<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-3"><sup>[3]</sup></a>.<br><br></div><div><br>У мистецтві основною прикметою сюрреалізму є відірваність від реальних речей і нелогічні сполучення предметів. З українських митців риси сюрреалізму мають твори <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE">Михайла Андрієнка</a>, скульптура пізнього <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Олександра Архипенка</a> (геометричні форми, що уподібнюють постаті), рухомі скульптури (мобілі) К. Мілонадіса, картини В. Бачинського, С. Лади і кераміка С. Ґеруляк.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/search?q=%D1%84%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA821UA822&amp;source=lnms&amp;tbm=isch&amp;sa=X&amp;ved=0ahUKEwjVra2vjpXfAhVCECwKHdhDDUsQ_AUIDigB&amp;biw=1280&amp;bih=592&amp;dpr=1.25#imgrc=7qgOXiboVBCTDM:" />
         <pubDate>2018-12-10 11:03:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312851722</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Власова Анна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312851952</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Фові́зм</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>les Fauves</em> — «дикі») — стиль певної групи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">французьких</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA">художників</a> початку 20 століття, чиї роботи були швидше зосереджені на мальовничості, декоративності та насиченості кольорів, аніж на зображальних чи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">реалістичних</a> аспектах, як у французькому варіанті <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіонізм</a>у<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/f520be73a7b9396591aa81938cc5b8c2/11119.jpeg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:03:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312851952</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васькевич Владислав</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312852249</link>
         <description><![CDATA[<div> Геніальний художник думав недовго і менше, ніж за годину, накидав йому картинку, де була зображена ромашка «Чупа Чупс», яка в дещо зміненому вигляді сьогодні впізнається як логотип «Чупа Чупс» у всіх куточках планети. Відмінністю нового логотипу було і його місцезнаходження: він був не збоку, а вгорі цукерки. </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-12-10 11:05:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312852249</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Брусенцева Яна </title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312852338</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div>Перебуваючи під впливом футуризму, в 1924 році в біографії Дали відбувся перехід до напрямку італійського художника де Кіріко. До 1929 році Дали став лідером в сюрреалізмі. Суворо реалістичний стиль посилив одержимий кошмарний ефект багатьох його картин.<br><br></div><div>Серед найвідоміших полотен Сальвадора Далі виділяється «Постійність пам’яті» (Persistence of Memory, 1931, музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк) з незвично тануть, расплывающимися годинами.<br><br></div><div>У 1940 році Дали втік з зайнятій нацистами Франції, емігрував у США. Він написав «Таємне життя Сальвадора Далі» (Secret Life of Salvador Dali), а також вніс сюрреалістичні деталі в рекламу, балет, фільми (наприклад, фільм Луїса Бунюель «Андалузкий пес», 1928) .<br><br></div><div>Самопроголошений геній, Дали був, звичайно, дуже талановитим, різнобічним художником, чудовим креслярем. Його винахідливість, широке уяву справила велике враження на культуру. Тим не менш, меркантилізм, заохочення шахрайства по всьому світу, фальшиві печатки Дали призвели до того, що його прозвали шарлатаном. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://muzei-mira.com/templates/museum/images/paint/lico-voini-dali+.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:05:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312852338</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Макарова Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312853087</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Сюрреалі́зм</strong> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>surrealisme</em> — «надреалізм») — один із найпоширеніших напрямів у сучасному <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">мистецтві</a> й <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">літературі</a>. Його особливість — використання <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D1%96%D1%8F">ілюзій</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%81">парадоксальне</a> поєднання <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0">форм</a>. Цей літературно-мистецький напрям виник після <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0">Першої світової війни</a>, на початку <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/20_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">20 століття</a> у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">Франції</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-12-10 11:07:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312853087</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Власова Анна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312853271</link>
         <description><![CDATA[<div>Марія Овксентіївна Приймаченко з’явилася на світ в 1908 році в невеликому селі Болотня, що на Київщині. В її родині було багато творчих людей. Наприклад, бабуся Марії розписувала і фарбувала писанки. Тато займався теслярством, бондарював та різьбив по дереву. Мама ж вишивала і була майстринею своєї справи. Будучи ще маленькою, Марія захворіла на поліомієліт. Хвороба змусила її дивитись на світ дорослими очима, зір та слух дівчинки значно покращився.</div><div>Джерело: <a href="https://dovidka.biz.ua/mariya-priymachenko-biografiya/">https://dovidka.biz.ua/mariya-priymachenko-biografiya/</a> Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/73db441c02a82d8e5cbfd8d8d59a853c/6556.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:08:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312853271</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312853621</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Дитинство</strong>[<a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%96&amp;veaction=edit&amp;section=2">ред.</a> | <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%96&amp;action=edit&amp;section=2">ред. код</a>]</div><div><br>Сальвадор Далі народився <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/11_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F">11 травня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1904">1904</a> року в родині нотаріуса Сальвадора Далі-і-Кусі (1872—1952) і Феліпи Доменеч (1874—1921) у містечку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фігерасі</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F">Каталонії</a>, на північному сході <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F">Іспанії</a>. Він народився через дев'ять місяців після смерті свого брата, якого теж звали Сальвадор (1901—1903). Коли він мав п'ять років, батьки взяли його з собою на могилу брата і сказали, що він був його <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">реінкарнацією</a>. Новина, що він є копією свого брата, викликала у нього страх перед могилою брата і бажання довести свою унікальність у світі. Ще у ранньому дитинстві, судячи з поведінки і пристрастей маленького Сальвадора, можна було відзначити його нестримну енергію та ексцентричність характеру. Часті вередування й істерики гнівили батька Далі, але мати, навпаки, всіляко намагалася догодити улюбленому синові. Вона прощала йому навіть найогидніші витівки. Як наслідок, батько став для сина втіленням зла, а мати — символом добра.<br><br></div><div>Церква святого Петра у Фігерасі</div><div><br>Талант Сальвадора до малювання з'явився у досить юному віці. Уже в чотирирічному віці він, з дивною для такої маленької дитини старанністю, намагався малювати. Першу свою картину Сальвадор Далі намалював, коли йому було шість років. Це був невеликий <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіоністський</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B9%D0%B7%D0%B0%D0%B6">пейзаж</a>, намальований олійними фарбами на дерев'яній дошці. Талант генія рвався назовні. Далі цілими днями просиджував у маленькій, спеціально призначеній для цього кімнаті, малюючи картини. У містечку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фігерасі</a> Далі брав уроки малювання у професора Жоана Нуньєса. Серед улюблених картин молодого Далі була композиція французького художника <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0_%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B5">Мілле</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D1%81">«Анжелюс»</a> (перше слово молитви «Angelus Domini», що означає «Ангел Господній»), де зображена сцена вечірньої молитви збирачів картоплі.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/search?q=%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80+%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA821UA822&amp;source=lnms&amp;tbm=isch&amp;sa=X&amp;ved=0ahUKEwjAytenj5XfAhUMxIsKHXJZCosQ_AUIDigB&amp;biw=1280&amp;bih=592#imgrc=xtFc9K24IpcUCM:" />
         <pubDate>2018-12-10 11:09:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312853621</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Брусенцева Яна </title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312853763</link>
         <description><![CDATA[<div> </div>]]></description>
         <enclosure url="http://museumshevchenko.org.ua/flash-point/uploads/gallery/5593.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:10:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312853763</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дерій Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312854203</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><strong><br></strong><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&amp;rlz=1C1GCEU_ruUA821UA822&amp;source=lnms&amp;tbm=isch&amp;sa=X&amp;ved=0ahUKEwj6rKyykJXfAhUEBSwKHUOYDTkQ_AUIDigB&amp;biw=1280&amp;bih=592#imgrc=2iVnLaFHn-%2DCoM:" />
         <pubDate>2018-12-10 11:11:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312854203</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Луцюк Іван</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312854678</link>
         <description><![CDATA[<div><br></div><div><strong>Фовізм</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>les Fauves</em> — «дикі») — стиль певної групи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">французьких</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA">художників</a> початку 20 століття, чиї роботи були швидше зосереджені на мальовничості, декоративності та насиченості кольорів, аніж на зображальних чи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">реалістичних</a> аспектах, як у французькому варіанті <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіонізм</a>у. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/eaf26734f3873b12ee7ccc507a5160c9/200px_Landscape_of_Provence_Alfred_Henry_Maurer.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:13:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312854678</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васькевич Владислав</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312854733</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><br>Особисте життя Сальвадора Далі до <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1929">1929</a> року не мало яскравих моментів (якщо тільки не брати до уваги його численні захоплення нереальними дівчатками, дівчатами та жінками). Але саме у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1929">1929</a> році Далі закохався в жінку — Олену Дьякову або Галу. У той час вона була дружиною письменника <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%95%D0%BB%D1%8E%D0%B0%D1%80">Поля Елюара</a>, але стосунки її з чоловіком на той час вже були прохолодними. Саме ця жінка на все життя, що залишилося, стала <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B0">музою</a>, натхненням генія Далі.<br><br></div><div><br>У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1930">1930</a> році картини Сальвадора Далі почали приносити йому популярність («<em>Час, що розплився</em>», «<em>Постійність пам'яті</em>»). Незмінними темами його творінь були руйнування, тлінність, смерть та світ сексуальних переживань людини (вплив книг <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%B3%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4">Зиґмунда Фрейда</a>). У січні <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1931">1931</a> року в Лондоні відбулася прем'єра другого фільму Далі — «<em>Золоте століття</em>». <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/5093fa282286d6ec8d12a874d958a7b6/_________.jfif" />
         <pubDate>2018-12-10 11:13:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312854733</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової ліни</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312854950</link>
         <description><![CDATA[<div> альвадор Далі народився 11 травня 1904 року в родині нотаріуса у містечку Фігерасі в Каталонії, на північному сході Іспанії.  Першу свою картину Сальвадор Далі намалював, коли йому було шість років. Це був невеликийімпресіоністський пейзаж, намальований олійними фарбами на дерев’яній дошці. У містечку Фігерасі Далі брав уроки малювання у професора Жоана Нуньєса. Коли Далі було 15 , його вигнали з чернечої школи за погану поведінку. Але він зміг вступити до інституту, який закінчив у 1921 . Потім Далі вступив у Мадридську художню академію. У шістнадцять років він почав писати. У 1919 році в саморобному виданні «Студіум» він публікує нариси про Веласкеса, Гойю, Ель Греко, Мікеланджело і Леонардо да Вінчі. Бере участь у студентських виступах, за що на добу потрапляє у в’язницю. Перебуваючи під впливом футуризму, в 1924 році Далі переходить  до напрямку італійського художника де Кіріко. До 1929 році Далі став лідером у сюрреалізмі. Строго реалістичний стиль посилив одержимий кошмарний ефект багатьох його картин. Серед найвідоміших полотен Сальвадора Далі виділяється «Постійність пам’яті» (1931, музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк) з незвичайно м’якими, годинниками, які розпливаються. У 1940 році Далі втік з зайнятої нацистами Франції, емігрував до США. Він написав книгу «Таємне життя Сальвадора Далі», а також вніс сюрреалістичні деталі в рекламу, балет, фільми (наприклад, був сценаристом фільму Луїса Бунюеля «Андалузький пес», 1928). Самопроголошений геній, Далі був, звичайно, дуже талановитим, різнобічним художником, чудовим креслярем. Його винахідливість, широка уява зробили велике враження на культуру. Тим не менш, меркантилізм, заохочення шахрайства по всьому світу, фальшиві печатки Далі призвели до того, що його прозвали шарлатаном. Ближче до 80-х років у Далі почалися проблеми із здоров’ям. Серце Сальвадора Далі зупинилося 23 січня 1989 року. Його тіло забальзамували, на його прохання, і протягом тижня він лежав у музеї у Фігерасі. Тисячі людей приїхали, щоб попрощатися з великим генієм. Сальвадора Далі поховали в центрі музею його імені під плитою, що немає жодних позначок. Два музеї повністю присвячені роботам художника. Відомі роботи Сальвадора Далі: «Плоть на каменях», «Час, що розплився», «Метаморфози Нарциса», «Сон, спричинений польотом бджоли навколо граната за секунду до пробудження», «Спокуса Святого Антонія» (1946), «Мадонна порту Льїгат» (1949), «Відкриття Америки Христофором Колумбом» (1959) і багато інших.</div><div>Джерело: <a href="https://dovidka.biz.ua/salvador-dali-biografiya-skorocheno/">https://dovidka.biz.ua/salvador-dali-biografiya-skorocheno/</a> Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565052/b2b4f6236369d044f9bd8c3714e2b486/the_discovery_of_america_by_christopher_columbus_1959_jpg_PinterestSmall.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:14:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312854950</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ШЕВЧЕНКО ТЕТян</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312855155</link>
         <description><![CDATA[<div>МАРИЯ Пр</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/329833595/bfcd2b201771f05c4164186addf8e4b0/S81210_131241_1_.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:15:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312855155</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глеб Ордіевич </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312855399</link>
         <description><![CDATA[<div>стиль певної групи французьких художників початку 20 століття, чиї роботи були швидше зосереджені на мальовничості, декоративності та насиченості кольорів, аніж на зображальних чи реалістичних аспектах, як у французькому варіанті імпресіонізму.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/697b992d05cf0e4dc3bbfe9a29c7436e/____________.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:15:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312855399</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фоменко Євген</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312855740</link>
         <description><![CDATA[<div> Вірш з <em>Calligrammes</em> <br><a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/Guillaume_Apollinaire">Guillaume Apollinaire</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/f14c04f2bfbb3a8c1c559a129d18ca23/220px_Calligramme.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:17:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312855740</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васькевич Владислав</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312855873</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><br>Народилася в селі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_(%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Болотня</a> на Київщині (тоді <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F">Київська губернія</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F">Російська імперія</a>), де і провела все життя. Батько, Оксентій Григорович, був теслею-віртуозом, майстрував дворові огорожі у вигляді стилізованих головкатих зображень. Мати, Параска Василівна, була визнаною майстринею вишивання (сама Марія вбиралася у сорочки, вишиті власноручно).<br><br></div><div><br>Дитинство П. Марії було затьмарене страшною недугою — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%94%D0%BB%D1%96%D1%82">поліомієлітом</a>. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Марія Оксентіївна гідно і мужньо пронесла всі життєві знегоди, пізнала щастя любові (хоча чоловік загинув на фронті) і щастя материнства: її син Федір — теж народний художник, він був її учнем і другом. <br>Це її картина<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/69d7ccca7c3b7f567ee2347e689f4a07/_____.jfif" />
         <pubDate>2018-12-10 11:17:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312855873</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Луцюк Іван</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312856379</link>
         <description><![CDATA[<div> <strong>Сальвадо́р Далі́</strong> (повне ім'я <strong>Сальвадор Феліп Жасінт Далі і Доме́нек, маркіз де Пуболь</strong>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">кат</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/11_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F">11 травня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1904">1904</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фігерас</a> — пом. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/23_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F">23 січня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1989">1989</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фігерас</a>) — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F">каталонський</a> художник, скульптор, гравер, письменник, один з найвидатніших <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82">сюрреалістів</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">ХХ століття</a>. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/54c714b99fedfdd414e9dda08d8a3f2c/200px_Salvador_Dal__1939.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:19:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312856379</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Луцюк Іван</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312856586</link>
         <description><![CDATA[<div> <strong>Марі́я Оксе́нтіївна Примаче́нко</strong>, також <strong>Приймаче́нко</strong> (30 грудня 1908 (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/12_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F">12 січня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1909">1909</a>), село <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_(%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Болотня</a>, нині <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD">Іванківський район</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Київська область</a> — 18 серпня 1997, там само) — українська народна художниця, представниця <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">«наївного мистецтва»</a>; лауреат <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0">Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка</a> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/d0115e591607e26f2ca277bb463a0699/download.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:20:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312856586</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глеб Ордіевич</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312856614</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Сальвадо́р Далі́</strong> (повне ім'я <strong>Сальвадор Феліп Жасінт Далі і Доме́нек, маркіз де Пуболь</strong>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">кат.</a> <em>Salvador Felip Jacint Dalí i Domènech</em>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">ісп.</a> <em>Salvador Felipe Jacinto Dalí i Domènech, marqués de Dalí de Púbol</em>, нар. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/11_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F">11 травня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1904">1904</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фігерас</a> — пом. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/23_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F">23 січня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1989">1989</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фігерас</a>) — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F">каталонський</a> художник, скульптор, гравер, письменник, один з найвидатніших <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82">сюрреалістів</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">ХХ століття</a></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/62070df0a59cda7e12a70932071ff5a4/200px_Salvador_Dal__1939.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:20:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312856614</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Глеб Ордіевича</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312856909</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Марі́я Оксе́нтіївна Примаче́нко</strong>, також <strong>Приймаче́нко</strong> (30 грудня 1908 (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/12_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F">12 січня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1909">1909</a>), село <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_(%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Болотня</a>, нині <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD">Іванківський район</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Київська область</a> — 18 серпня 1997, там само) — українська народна художниця, представниця <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">«наївного мистецтва»</a>; лауреат <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0">Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка</a>. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1970, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">народна художниця України</a>. 2009 рік — за рішенням <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E">ЮНЕСКО</a> — визнано роком Марії Примаченко.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/418b9fadee4afcf61517edb3195e4675/_____________.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:21:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312856909</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312857129</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565052/1db0aaea354505747892e352ce082931/____________.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:22:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312857129</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васькевич Владислав</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312857369</link>
         <description><![CDATA[<div>В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">українській поезії</a> риси <br><br>сюрреалізму мали <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D1%88">вірші</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D0%BA_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Василя Хмелюка</a>, частково <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%87_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80">Богдана-Ігора Антонича</a>, з 1950-их роках найсильніші в поезії і прозі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%B0">Емми Андієвської</a>(творення «надреальної» мови), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9">Юрія Тарнавського</a> і письменників молодого покоління. Сюрреалізм є стильовою домінантою у творах (новели і повість «Пазл пазлів» з книги <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Supraphon_(%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)">«Supraphon»</a>, романи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2">«Коростишівський Платонов»</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)">«Прихована фортеця»</a>)<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_(%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA)">Олександра Клименка</a>, з цього приводу письменник зазначає: «Моностилістики в чистому вигляді не існує, жоден зі стилів не може претендувати на вичерпність. Сентименталізм чи дадаїзм мені не менш цікаві, аніж експресіонізм; реалізм, посилений чуттєвим сприйняттям дійсності, у моєму розумінні, наближається до сюрреалізму, котрий знову повертає обличчям… до оновлених реалій»<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC#cite_note-3"><sup>[3]</sup></a>.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269440674/22e322c827493f74ffe457ed02e60043/_______________.jfif" />
         <pubDate>2018-12-10 11:23:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312857369</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фоменко Євген </title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312857622</link>
         <description><![CDATA[<div>  «Пейзаж у Провансі», <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1912">1912</a> р. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/b79c85925eb4c1716222408085b45b19/200px_Landscape_of_Provence_Alfred_Henry_Maurer.jpeg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:24:03 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312857622</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Охотнікова Данила</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312862148</link>
         <description><![CDATA[<div> <em>А. Матісс. «Автопортрет в полосатой майке». 1906 р. Государственный музей искусства. Копенгаген.</em><br> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/59220393b4e94f45dc9bb41d2b06c457/i_1212.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:34:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312862148</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник Анастасія </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312862419</link>
         <description><![CDATA[<div>"Каплиця " Арнольд Беклін</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/29a2472bf1edd3f548a693211202f352/205px_Boecklin_kapelle.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:35:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312862419</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катя</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312863674</link>
         <description><![CDATA[<div>На картини художника Володимира Куша можна дивитися довго, ніби читаючи книгу.</div><div><br></div><div><br></div><div>В мистецтві, як і в житті, є творчість, яка вражає до мурашок,</div><div>, інше ж забувається через хвилину, а є картини-метафори, на які можна дивитися дуже довго, і вам все одно не вдасться до кінця розгадати їх. Роботи Володимира Куша - одного з кращих російських сюрреалістів, та й взагалі відомої людини в світі - саме з таких.</div><div><br></div><div><br></div><div>Народився художник у Москві, де й отримав художню освіту, але сюрреалізм країні був тоді не потрібен, і Куш емігрував до США. У 1993 році бізнесмен з Франції, помітивши талант художника, влаштував його експозицію у Гонконгу, після якої автор став по-справжньому знаменитим. Зараз у художника 4 власних галереї в США, і він визнаний майстер сюрреалізму.</div><div><br></div><div><br></div><div>У всіх його роботах є щось привабливе, від чого створюється враження, що глядач сам присутній на картині.</div><div><br></div><div><br></div><div>Ви не знайдете на його полотнах похмурих кольорів - лише ніжні приглушені відтінки, ніби підсвічені зсередини загадковим і теплим сяйвом.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://slovovolyni.com/admin/files/images/news/7455_11.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:39:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312863674</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ламанова Карина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312863851</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-12-10 11:40:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312863851</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кочетко Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312863872</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://uploads5.wikiart.org/images/salvador-dali/sorcery-1957.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:40:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312863872</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312864228</link>
         <description><![CDATA[<div>"Рожева сукня" Жан Фредерік Базиль</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/a8092928e1683e0433622e4f19ca198f/Fr_d_ric_Bazille_003.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:41:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312864228</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Охотнікова Данила</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312865040</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/45956e620ab09eb8fa73119cdcd4351c/56e156ae7a9fb41309794613e883bfc0_L.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:44:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312865040</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катя</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312865246</link>
         <description><![CDATA[<div>Простые формы и яркие цвета являются основными характеристиками признаков фовизма. Кроме этих двух, также можно выделить эмоциональность, колорит мазка, в некоторой степени пространственный хаос. Все это в комплексе помогает придавать картинам, написанным в стиле фовизма, чрезвычайного магнетизма. Главным героем их картин, как правило, бывает внутреннее состояние автора, а все окружающее, в том числе и люди, выступает в роли всего лишь сопутствующих объектов.<br><br>К огромному сожалению, существование фовизма как направления длилось около 90 лет. Наибольший расцвет этого стиля в живописи пришелся на 1905-1907 годы. Но независимо от этого, для каждого художника, который начинал в этом жанре, а затем продолжил свой путь мастера в другом стиле, фовизм получился в роли хорошего толчка для дальнейшего развития. А также необходимо сказать о том, что стиль фовизм оставил незабываемый след в истории общего развития изобразительного искусства. </div>]]></description>
         <enclosure url="http://artistsarea.com/yii2/upload/2015/11/25/thumb_20151125145508298_resize_600_600.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:45:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312865246</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ламанова Карина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312866449</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Сельвадор Далі (Сталісь пам'яті)</strong><br>   Три циферблати годинників ніби плавляться, стають м'якими і обтікають об'єкти, на які вони ніби накинуті. Один циферблат завис на гілці сухого обламаного дерева; другий, з мухою, що повзе по ньому, охоплює край прямокутного подіуму; третій циферблат огортає дещо, схоже на деформовану чоловічу голову із заплющеними очима.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/3/3e/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:49:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312866449</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312866638</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.wikiart.org/uk/salvador-dali/all-works#!#filterName:Series_the-seven-arts,resultType:masonry" />
         <pubDate>2018-12-10 11:50:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312866638</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Вова Кочетков</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312866642</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.wikiart.org/uk/salvador-dali/all-works#!#filterName:Series_the-seven-arts,resultType:masonry" />
         <pubDate>2018-12-10 11:50:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312866642</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катя</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312866709</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.art-spb.ru/upload/good_image/5718.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:50:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312866709</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кочетков Володимир </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312867026</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://www.lustrum.com.ua/%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%B2-10-%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%85/" />
         <pubDate>2018-12-10 11:51:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312867026</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кочетков Вова</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312867649</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://adindex.ru/publication/gallery/2011/05/5/65287.phtml" />
         <pubDate>2018-12-10 11:53:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312867649</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Охотнікова Данила</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312867760</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><strong><br>Сальвадо́р Дали́</strong> (полное имя <strong>Сальвадор Доме́нек Фелип Жасинт Дали и Доме́нек, маркиз де Дали де Пу́боль</strong>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA">кат.</a> <em>Salvador Domènec Felip Jacint Dalí i Domènech, Marqués de Dalí de Púbol</em>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA">исп.</a> <em>Salvador Domingo Felipe Jacinto Dalí i Domènech, Marqués de Dalí y de Púbol</em>; <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/11_%D0%BC%D0%B0%D1%8F">11 мая</a> <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/1904_%D0%B3%D0%BE%D0%B4">1904</a>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фигерас</a> — <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/23_%D1%8F%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8F">23 января</a> <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/1989_%D0%B3%D0%BE%D0%B4">1989</a>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фигерас</a>) — испанский <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%86">живописец</a>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0">график</a>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D0%BE%D1%80">скульптор</a>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%81%D1%81%D1%91%D1%80">режиссёр</a>, <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C">писатель</a>. Один из самых известных представителей <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BC">сюрреализма</a>.<br><br></div><div><br>Работал над фильмами: «<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%91%D1%81">Андалузский пёс</a>», «<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B9_%D0%B2%D0%B5%D0%BA_(%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1930)">Золотой век</a>» (режиссёр — <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BD%D1%8E%D1%8D%D0%BB%D1%8C,_%D0%9B%D1%83%D0%B8%D1%81">Луис Бунюэль</a>), «<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%91%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_(%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC)">Заворожённый</a>» (режиссёр — <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%BA,_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4">Альфред Хичкок</a>). Автор книг «Тайная жизнь Сальвадора Дали, рассказанная им самим» (1942), «Дневник одного гения» (1952—1963), <em>Oui: The Paranoid-Critical Revolution</em> (1927-33) и эссе <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/310744688/59074372923e86ef37cf18c6dceb2a4d/800px_Salvador_Dal__1939.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:54:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312867760</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катя</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312867870</link>
         <description><![CDATA[<div>Приховані в яскравих кольорах і чіткі чорні лінії зображують кілька козаків з списами, а також човни, цифри і замок на вершині пагорба. Як і в багатьох картинах цього періоду, вона являє собою апокаліптична битва, яка приведе до вічного миру.<br><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://dyzainer.com/wp-content/uploads/images/foto_abstrakcionizm_hudozhniki_20_veka_megapoiskcom_4.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:54:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312867870</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катя</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869018</link>
         <description><![CDATA[<div> Сальвадор Далі – одіозна особистість, яка залишила епатажний слід в історії. Знаменитий іспанський художник прославився на весь світ не лише своїми сюрреалістичними картинами, а й вкрай ексцентричною поведінкою. Мабуть, для митця було нудно жити звичайним життям. Саме тому, біографія Сальвадора Далі наповнена стількома цікавими фактами. Сальвадор Далі не лише малював. Художник був ще й винахідником. Зокрема, він винайшов овосипед – транспортний засіб у вигляді прозорої кулі з сидінням усередині. У 1959 році Сальвадор Далі шокував паризьку публіку, з'явившись в овосипеді на людях</div>]]></description>
         <enclosure url="https://t1.ua/photos/articles/2018/05/13922_1_425.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:58:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869018</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ламанова Карина❤</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869155</link>
         <description><![CDATA[<div> Эрнст Людвиг Кирхнер вошёл в историю живописи как основатель одного из наиболее заметных явлений художественной жизни начала XX века — экспрессионизма. Его полотна отличаются ярким колоритом, угловатыми контурами и сильнейшим драматическим напряжением<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D1%85%D0%BD%D0%B5%D1%80,_%D0%AD%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%82_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3#cite_note-_fda53316a249d1fd-9"><sup>[9]</sup></a>. По мнению немецкого искусствоведа Норберта Вольфа, «по эмоциональной напряжённости работ Кирхнер превосходит всех прочих художников XX века» </div>]]></description>
         <enclosure url="http://expressionists.ru/wp-content/uploads/2014/09/1051.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 11:59:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869155</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869283</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/url?sa=i&amp;source=images&amp;cd=&amp;cad=rja&amp;uact=8&amp;ved=2ahUKEwjUiOPJmpXfAhWFuIsKHRxCDnkQjRx6BAgBEAU&amp;url=https%3A%2F%2Fnataliachechel.wordpress.com%2Ftag%2F%25D1%2581%25D1%258E%25D1%2580%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25B0%25D0%25BB%25D1%2596%25D0%25B7%25D0%25BC%2F&amp;psig=AOvVaw22jYl-1AlRHrDmLExtsSP6&amp;ust=1544529405659638" />
         <pubDate>2018-12-10 11:59:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869283</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869733</link>
         <description><![CDATA[<div> Сальвадор Далі народився <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/11_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F">11 травня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1904">1904</a> року в родині нотаріуса Сальвадора Далі-і-Кусі (1872—1952) і Феліпи Доменеч (1874—1921) у містечку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фігерасі</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F">Каталонії</a>, на північному сході <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F">Іспанії</a>. Він народився через дев'ять місяців після смерті свого брата, якого теж звали Сальвадор (1901—1903). Коли він мав п'ять років, батьки взяли його з собою на могилу брата і сказали, що він був його <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">реінкарнацією</a>. Новина, що він є копією свого брата, викликала у нього страх перед могилою брата і бажання довести свою унікальність у світі. Ще у ранньому дитинстві, судячи з поведінки і пристрастей маленького Сальвадора, можна було відзначити його нестримну енергію та ексцентричність характеру. Часті вередування й істерики гнівили батька Далі, але мати, навпаки, всіляко намагалася догодити улюбленому синові. Вона прощала йому навіть найогидніші витівки. Як наслідок, батько став для сина втіленням зла, а мати — символом добра. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/8c8f40752b92232485c5e0f95c38aeb0/salvador_dali_jpg_Portrait.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 12:01:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869733</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панфілова Катя </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869784</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>В Краматорську 20 травня 2018 року о 11.00 годині відкривається фестиваль, присвячений видатній художниці Марії Примаченко</strong>.<br><br></div><div>Площа біля бібліотеки – місце, де традиційно збираються гості Краматорська. І вже вчетверте з‘являються нові скульптури, створені під впливом творчості майстрині.<br><br></div><div>На цей раз митці України захотіли зробити для мешканців Краматорська свято радості – розмалювали паркан на вул. Марії Примаченко міфічними персонажами, смішними і добрими звірами, дивовижними квітами.<br><br></div><div>Кращі малюнки учнів школи мистецтв № 3 з‘являться на паркані 20 травня 2018 року. Виконувати їх будуть автори за допомогою професійних художників.<br><br></div><div>З села Петриківка до нас приїде майстриня Наталя Рибалко, яка проведе майстер класи з петриківського розпису та подарує місту розпис на паркані фільтрувальної станції, присвячений 150 річчю Краматорська.<br>Чекаємо на зустріч з Петром Примаченко - онуком майстрині.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://obs.in.ua/images/stories/2018/05/korova.jpeg" />
         <pubDate>2018-12-10 12:01:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869784</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Охотнікова Данила</title>
         <author>yeezycry</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869822</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://imgprx.livejournal.net/84b46e902bed28d9426e99e62c3ae956bfa8c9d6/AOlS7sJRdZTBusbu_s8XrqYaB9DUdtgRPkzWnv2-2ZtmlHYAY4m-g-i7i73YUxrlUSkUMxCS1SWlH1nTquE4gOnBnZ74UFEM22uAzyUoSPCuRTjIZzON9n9VYVsHbuk1aO90Q5eSknvNa7aAIFfhUFRCygoZsQ2tQai9_8mFlAQ" />
         <pubDate>2018-12-10 12:01:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312869822</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник Анастасія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312870138</link>
         <description><![CDATA[<div> <strong>Марі́я Оксе́нтіївна Примаче́нко</strong>, також <strong>Приймаче́нко</strong> (30 грудня 1908 (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/12_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F">12 січня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1909">1909</a>), село <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_(%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Болотня</a>, нині <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD">Іванківський район</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Київська область</a> — 18 серпня 1997, там само) — українська народна художниця, представниця <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">«наївного мистецтва»</a>; лауреат <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0">Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка</a>. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1970, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">народна художниця України</a>. 2009 рік — за рішенням <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E">ЮНЕСКО</a> — визнано роком Марії Примаченко. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275570615/eacc4d6be5447278443a6d78ce02f1d3/_____________.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 12:03:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312870138</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Колісніченка Андрія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312870691</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div> <strong><em>Анрі Дерен</em></strong>  створив свої найвідоміші пейзажі (бл. 30) з видами Гайд-парку, набережної Темзи, лондонських соборів і споруд. Ці митецькі творіння, виконані у новому стилі фовізма, просякнуті прагненням передати напруженість і радість життя, різнобарв'я природи; завдяки ефекту яскравих великих плям .</div><div><br> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/88c554c7e473bd194354a492a0472578/483px______________________St__Paul_s_Cathedral_seen_from_the_Thames_1906.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 12:05:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312870691</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312870845</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/url?sa=i&amp;source=images&amp;cd=&amp;ved=2ahUKEwi399_BnJXfAhXKhaYKHQnZDogQjRx6BAgBEAU&amp;url=https%3A%2F%2Fstudway.com.ua%2Fbroshi-kopii-kartin%2F&amp;psig=AOvVaw1-5g8FMHiNT9K_6kEd9YPw&amp;ust=1544529920293595" />
         <pubDate>2018-12-10 12:05:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312870845</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ламанова Карина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312871207</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Сальвадор Далі народився <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/11_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F">11 травня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1904">1904</a> року в родині нотаріуса Сальвадора Далі-і-Кусі (1872—1952) і Феліпи Доменеч (1874—1921) у містечку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фігерасі</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F">Каталонії</a>, на північному сході <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F">Іспанії</a>. Він народився через дев'ять місяців після смерті свого брата, якого теж звали Сальвадор (1901—1903). Коли він мав п'ять років, батьки взяли його з собою на могилу брата і сказали, що він був його <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F">реінкарнацією</a>. Новина, що він є копією свого брата, викликала у нього страх перед могилою брата і бажання довести свою унікальність у світі. Ще у ранньому дитинстві, судячи з поведінки і пристрастей маленького Сальвадора, можна було відзначити його нестримну енергію та ексцентричність характеру. Часті вередування й істерики гнівили батька Далі, але мати, навпаки, всіляко намагалася догодити улюбленому синові. Вона прощала йому навіть найогидніші витівки. Як наслідок, батько став для сина втіленням зла, а мати — символом добра.<br><br></div><div>Церква святого Петра у Фігерасі</div><div><br>Талант Сальвадора до малювання з'явився у досить юному віці. Уже в чотирирічному віці він, з дивною для такої маленької дитини старанністю, намагався малювати. Першу свою картину Сальвадор Далі намалював, коли йому було шість років. Це був невеликий <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіоністський</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%B9%D0%B7%D0%B0%D0%B6">пейзаж</a>, намальований олійними фарбами на дерев'яній дошці. Талант генія рвався назовні. Далі цілими днями просиджував у маленькій, спеціально призначеній для цього кімнаті, малюючи картини. У містечку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81">Фігерасі</a> Далі брав уроки малювання у професора Жоана Нуньєса. Серед улюблених картин молодого Далі була композиція французького художника <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0_%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B5">Мілле</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D1%8E%D1%81">«Анжелюс»</a> (перше слово молитви «Angelus Domini», що означає «Ангел Господній»), де зображена сцена вечірньої молитви збирачів картоплі.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/imgres?imgurl=https%3A%2F%2Fupload.wikimedia.org%2Fwikipedia%2Fcommons%2Fthumb%2F2%2F27%2FSalvador_Dali_NYWTS.jpg%2F249px-Salvador_Dali_NYWTS.jpg&amp;imgrefurl=https%3A%2F%2Fru.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%2594%25D0%25B0%25D0%25BB%25D0%25B8%2C_%25D0%25A1%25D0%25B0%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25B2%25D0%25B0%25D0%25B4%25D0%25BE%25D1%2580&amp;docid=HW7C-fB9kSa_zM&amp;tbnid=ZfJ1NIoFqQ0yzM%3A&amp;vet=10ahUKEwix7ZvZnJXfAhUIFCwKHZuFAI0QMwg5KAMwAw..i&amp;w=249&amp;h=324&amp;bih=717&amp;biw=1455&amp;q=%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80%20%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8&amp;ved=0ahUKEwix7ZvZnJXfAhUIFCwKHZuFAI0QMwg5KAMwAw&amp;iact=mrc&amp;uact=8" />
         <pubDate>2018-12-10 12:06:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312871207</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312871230</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/url?sa=i&amp;source=images&amp;cd=&amp;ved=2ahUKEwjG3dflnJXfAhUGhaYKHReWDY0QjRx6BAgBEAU&amp;url=http%3A%2F%2Fnakonechna.com.ua%2F%3Fq%3Dnode%2F111&amp;psig=AOvVaw04wyOXcemg8Z8FfUN4v7xx&amp;ust=1544530004740323" />
         <pubDate>2018-12-10 12:07:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312871230</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312871772</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/url?sa=i&amp;source=images&amp;cd=&amp;ved=2ahUKEwiT5-ihnZXfAhVtk4sKHU3SBSUQjRx6BAgBEAU&amp;url=https%3A%2F%2Fartnow.ru%2Fru%2Fgallery%2F3%2F5803%2Fpicture%2F0%2F105637.html&amp;psig=AOvVaw0uMBfGpS7klxmmkuBpn4o2&amp;ust=1544530120962114" />
         <pubDate>2018-12-10 12:09:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312871772</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ламанова Карина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312871791</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><br>Народилася в селі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_(%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Болотня</a> на Київщині (тоді <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F">Київська губернія</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F">Російська імперія</a>), де і провела все життя. Батько, Оксентій Григорович, був теслею-віртуозом, майстрував дворові огорожі у вигляді стилізованих головкатих зображень. Мати, Параска Василівна, була визнаною майстринею вишивання (сама Марія вбиралася у сорочки, вишиті власноручно).<br><br></div><div><br>Дитинство П. Марії було затьмарене страшною недугою — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%94%D0%BB%D1%96%D1%82">поліомієлітом</a>. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Марія Оксентіївна гідно і мужньо пронесла всі життєві знегоди, пізнала щастя любові (хоча чоловік загинув на фронті) і щастя материнства: її син Федір — теж народний художник, він був її учнем і другом.<br><br></div><div><br>«<em>Починалося все це так</em>, — згадувала художниця. — <em>Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий </em><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B5%D0%B9"><em>глей</em></a><em>. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату…</em>» Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Хвалили. Сусіди просили і їхні хати прикрасити. <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=9qgLiifX-SM" />
         <pubDate>2018-12-10 12:09:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312871791</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Колісніченко Андрій</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312871830</link>
         <description><![CDATA[<div> Сальвадо́р Далі́ (повне ім'я Сальвадор Феліп Жасінт Далі і Доме́нек, маркіз де Пуболь, кат. Salvador Felip Jacint Dalí i Domènech, ісп. Salvador Felipe Jacinto Dalí i Domènech, marqués de Dalí de Púbol, нар. 11 травня 1904, Фігерас — пом. 23 січня 1989, Фігерас) — каталонський художник, скульптор, гравер, письменник, один з найвидатніших сюрреалістів ХХ століття </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275565494/bb8488bc4ffca11335f0d344bc8e7f13/the_great_masturbator_1929_jpg_PinterestSmall.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 12:09:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312871830</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312872120</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com.ua/url?sa=i&amp;source=images&amp;cd=&amp;ved=2ahUKEwjQ18DHnZXfAhXipIsKHRmID4AQjRx6BAgBEAU&amp;url=https%3A%2F%2Fzik.ua%2Fnews%2F2012%2F05%2F04%2Fnaydorozhchoyu_u_sviti_kartynoyu_vyyavyvsya_kryk_edvarda_munka_346893&amp;psig=AOvVaw0DTmptRTiEsZf2smkjfLhC&amp;ust=1544530207240891" />
         <pubDate>2018-12-10 12:10:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/312872120</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунова Алiна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/313099327</link>
         <description><![CDATA[<div>Біографія Марії Приймаченко Марія Овксентіївна Приймаченко з’явилася на світ в 1908 році в невеликому селі Болотня, що на Київщині. В її родині було багато творчих людей. Наприклад, бабуся Марії розписувала і фарбувала писанки. Тато займався теслярством, бондарював та різьбив по дереву. Мама ж вишивала і була майстринею своєї справи. Будучи ще маленькою, Марія захворіла на поліомієліт. Хвороба змусила її дивитись на світ дорослими очима, зір та слух дівчинки значно покращився. Марія Приймаченко цікаві факти Як вона почала малювати, майбутня художниця згадує, що коли випасала гусей, побачила рослину, яка має синій сік. Набрала її повну пелену, принесла додому і розмалювала хату. Так почався її творчий шлях. Марію Овксентіївну в 1936 році запрошують в Київський музей українського мистецтва в експериментальні майстерні. Творчість стає значно різноманітнішою, Марія малює, виготовляє керамічні вироби та вишиває. Захоплюючись малярством Марії Приймаченко цивілізована Європа запрошує її на виставки. Однією з таких стала всесвітня виставка в Парижі 1937 року, на якій їй було вручено золоту медаль. Але Друга Світова війна змусила художницю забути на деякий час про творчість. Повернувшись до рідного села, Марія переживала найстрашніший період свого життя – чоловік загинув на війні. Він так і побачив свого сина Федора. У 1960 році народна художниця починала роботу над своїм новим циклом під назвою «Людям на радість». До нього ввійшли такі роботи, як: «Синій вазон з квітами», «Сонях», «Пава у квітах», «Голуб на калині» та «Лев». За новостворений цикл Марія Приймаченко отримала нагороду лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка. Довідник цікавих фактів та корисних знань Крім того вона була ще й талановитою поетесою. Марія вдало підписувала свої картини коротенькими примовками, які легко запам’ятовувалися. Наприклад, «Куріпочки пляшуть і хліб пашуть», «Собачка Ада не боїться гада», «Веснянки-роговички – веселії птички», «Ворон дві баби мав – обох обнімав». Незадовго до своєї смерті художниця створює прекрасну чорнобильську серію, яка розійшлася по всьому світу. Видатна художниця на 89 році життя померла.</div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/339164319/5e9051c49796cfdba8807b5908175b7a/____________.jpg" />
         <pubDate>2018-12-10 18:41:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/313099327</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/314982481</link>
         <description><![CDATA[<div>11 мая 1904 года в семье состоятельного нотариуса-каталонца Сальвадора Дали-и-Куси появляется на свет сын. Супружеская пара к тому времени уже пережила потерю любимого первенца Сальвадора, который умер в двухлетнем возрасте от воспаления мозга, поэтому было принято решение второму ребенку дать такое же имя. В переводе с испанского оно означает «Спаситель».<br><br>Мать младенца Фелипе Доменеч сразу начала опекать и баловать сына, тогда как отец оставался строг к своему отпрыску. Мальчик рос капризным и очень своенравным ребенком. Узнав в 5 лет правду о своем старшем брате, он стал тяготиться этим фактом, что еще больше повлияло на его неокрепшую психику.<br><br>Сальвадор Дали<br><br>В 1908 году в семье Дали появилась дочь Ана Мария Дали, которая в дальнейшем стала близкой подругой своего брата. Мальчик с раннего детства увлекся рисованием, и это у него неплохо получалось. В подсобном помещении Сальвадору соорудили мастерскую, где он часами уединялся для творчества.<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-12-16 16:28:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/314982481</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/314983933</link>
         <description><![CDATA[<div>Марі́я Оксе́нтіївна Примаче́нко, також Приймаче́нко(30 грудня 1908 (12 січня 1909), село Болотня, нині Іванківський район, Київська область — 18 серпня 1997, там само) — українська народна художниця, представниця «наївного мистецтва»; лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1970, народна художниця України. 2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії Примаченко.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-12-16 16:41:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/314983933</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шевченко Тетяна</title>
         <author>shevka19</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316700016</link>
         <description><![CDATA[<div>ГЮСТАВ МОРО САФО</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/344722606/c0aee2f92be7f22468158bb117314198/S81226_214941.jpg" />
         <pubDate>2018-12-26 19:46:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316700016</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ШЕВЧЕНКО ТЕТЯН</title>
         <author>shevka19</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316700458</link>
         <description><![CDATA[<div>МОНЕ Клод</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/344722606/2526a30841e30438f1976533b4c3c4f4/S81226_215926.jpg" />
         <pubDate>2018-12-26 19:57:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316700458</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ШЕвченко тет</title>
         <author>shevka19</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316700888</link>
         <description><![CDATA[<div>ЖОРж Брак</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/344722606/adfe129f49c863b311a418d0b0bcf198/S81226_220702.jpg" />
         <pubDate>2018-12-26 20:07:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316700888</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>shevka19</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316701300</link>
         <description><![CDATA[<div>ШЕВЧЕНКО ТЕТЯНА</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/344722606/ace165da59a1b3fa0ab715f790047a04/S81226_221718.jpg" />
         <pubDate>2018-12-26 20:18:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316701300</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Отто Дікс</title>
         <author>shevka19</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316701805</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/344722606/6d04b37a068901bea694afeeed4204c3/S81226_222858.jpg" />
         <pubDate>2018-12-26 20:29:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316701805</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сальвадор Дали один з найвідоміших і найяскравіших художників XX століття. Це геній сюрреалізму, девізом життя автора було вираз - «Головне - нехай про Далі говорять. На худий кінець нехай говорять добре ». Тепер по всьому світу відомі його неповторні твори навіть тим, хто не цікавиться образотворчим мистецтвом.Найбільшу пам&#39;ять про себе художник залишив у Театрі-Музеї Сальвадора Далі під Фігерасі.Він являє собою всесвіт абсурду, створену зі світу сновидінь, кошмарів і галюцинацій. Це символ творчості художника, ключ до його геніальності.Також він відомий своїми літературними творами та художніми фільмами.</title>
         <author>shevka19</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316702148</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-12-26 20:36:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316702148</guid>
      </item>
      <item>
         <title>кристиан ШлОЕ</title>
         <author>shevka19</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316702354</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/344722606/51b7c9742ac151a60340e8f4b2b08304/S81226_224201.jpg" />
         <pubDate>2018-12-26 20:41:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316702354</guid>
      </item>
      <item>
         <title>КРИСТИАН Шлоє</title>
         <author>shevka19</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316702444</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-12-26 20:43:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316702444</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фові́зм (фр. les Fauves — «дикі») — стиль певної групи французьких художників початку 20 століття, чиї роботи були швидше зосереджені на мальовничості, декоративності та насиченості кольорів, аніж на зображальних чи реалістичних аспектах, як у французькому варіанті імпресіонізму.</title>
         <author>shevka19</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316702810</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/344722606/f3582a278f479429071eda17a387de06/S81226_225209.jpg" />
         <pubDate>2018-12-26 20:52:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/316702810</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>t_svetik</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/324582495</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://sway.office.com/NYHhiW0VwvxIhmA2?ref=Link&amp;loc=play" />
         <pubDate>2019-01-26 15:27:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/324582495</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395238193</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/6ee33e5d97c481b41d382c06aa879e7a/_________.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 18:28:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395238193</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395240539</link>
         <description><![CDATA[<div>Жан Дельвіль "Прометей викрав вогонь для людей", 1907 рік</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/0a144ee19b51bc2c769a6d60f7208756/_________.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 18:32:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395240539</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395245108</link>
         <description><![CDATA[<div>Жан Дельвіль "Прометей викрав вогонь для людей"</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/0a144ee19b51bc2c769a6d60f7208756/_________.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 18:39:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395245108</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395246666</link>
         <description><![CDATA[<div>Клод Моне "Враження, схід сонця"</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/93a659fa53da85227fd053f329f803d6/____.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 18:42:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395246666</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395248570</link>
         <description><![CDATA[<div>Хуан Гріс</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/0bde9b83706277a9c4cc7294b42d1f15/______.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 18:45:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395248570</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395250055</link>
         <description><![CDATA[<div>Василь Кандинський, перша абстрактна акварель</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/f4d16f96b67f8ae80223c4bd4d08e92a/___________.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 18:47:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395250055</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395254634</link>
         <description><![CDATA[<div>Франц Марк "Тіроль"</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/e0f44b4222dc998c104565f0d322c72f/______.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 18:54:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395254634</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395256765</link>
         <description><![CDATA[<div>Сальвадор Далі "</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/7891a4be506a54e8f51f939904e423a2/____.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 18:58:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395256765</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395257590</link>
         <description><![CDATA[<div>Альфред Морер "Пейзаж у Провансі"</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/31c13caace80f0469b02de73fa98d53b/______.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 18:59:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395257590</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395260139</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>«Відкриття Америки Христофором Колумбом»</strong></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/0725036a5ba3b7ff8ed430d69fc2a7d5/_____2.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 19:03:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395260139</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Д Дорогань Володимир</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395261153</link>
         <description><![CDATA[<div>Дикий чаплун</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/417532179/19dd1961eb8da99562b471a31550d8f1/__________.jpg" />
         <pubDate>2019-10-08 19:05:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/395261153</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Анастасії Драбинко 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/811150248</link>
         <description><![CDATA[<div>Олег Шупляк</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/768318439/78d460124491242986cc0e0395578e70/BB65035B_7D7F_4EF4_9807_75C66D387D68.jpeg" />
         <pubDate>2020-10-07 17:16:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/811150248</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Молотковец Ева</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/937653177</link>
         <description><![CDATA[<div>Демон сидящий<br>Михаил Александрович Врубель<br> <br><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD">Демон</a> — образ силы человеческого духа, внутренней борьбы, сомнений. Трагически сцепив руки, Демон сидит с печальными, направленными вдаль огромными <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7">глазами</a>, в окружении невиданных <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BA">цветов</a>. Фоном картины является горная местность в алом <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82">закате</a>. Композиция подчёркивает стеснённость фигуры демона, будто бы зажатого между верхней и нижней перекладинами рамы. <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Картина</a> написана в индивидуальном стиле Врубеля с эффектом <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BB">кристаллических</a> граней, что делает его картины более похожими на <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6">витражи</a> или <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE">панно</a>. Такого эффекта художник добился с помощью плоских мазков, выполненных <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%BD">мастихином</a>. Лицо демона Врубель наделил женскими чертами. Он желал показать нечто среднее между мужской и женской стихиями.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/862825459/e6b021d59ce293f5a6daeafc06f5eb40/_________.jpg" />
         <pubDate>2020-11-18 16:52:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/937653177</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-В Замрій Катерини</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1081812054</link>
         <description><![CDATA[<div>Жовтневі квіти ( 1968 р. )</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/950058940/3fa47c51319ad74dd5cc6e6ba64ed1e0/images__1_.jpeg" />
         <pubDate>2021-01-13 07:22:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1081812054</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-В Жемальський Данііл </title>
         <author>danikukraina</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1100401993</link>
         <description><![CDATA[<div>модерн<br><br>незвичайний,<br>сучасний<br><br>заворожував, панував, надихав<br><br>художній напрям в мистецтві<br><br>популярний</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/961122771/b814ae7af46fd3d6340075c355321cf2/images.jpg" />
         <pubDate>2021-01-19 09:40:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1100401993</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Замрій Катерина 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1105391435</link>
         <description><![CDATA[<div>Клод Моне " Сніданок на траві "<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/950058940/4a4fa0cf7bcc58fbdf2095d625e783bb/kartiny_impressionizm_5.jpg" />
         <pubDate>2021-01-20 12:15:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1105391435</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1107567481</link>
         <description><![CDATA[<div>Іванчик Марія 9-в </div><div> Модернізм</div><div> Осучаснений, новітній<br> Надихав, відображав дійсність,протестував<br> Революція, нові способи самовираження<br> Протест<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/965978322/1329a12ef85049b780b7f840cc079e22/3644CA64_70CC_4AF5_9CFD_69BE5BBD6D13.jpeg" />
         <pubDate>2021-01-20 20:10:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1107567481</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іванчик Марія 9в </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1111614466</link>
         <description><![CDATA[<div>Жан Дельвиль<br>''Школа мовчання''<br>ця картина сбодобалася мені тим, що дівчата мовчать, вони понурені в роздуми, в кожної свої, особисті думки. Цим на мою думку показується особистість кожної дівчини, особиста зона комфорту, в яку ніхто не втручається.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/968379477/e43e214f41708dc6a53ba3f9eee20ae4/596279.webp" />
         <pubDate>2021-01-21 19:05:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1111614466</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Цейслер Євгеній 9кл.</title>
         <author>zcejsler</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1761059942</link>
         <description><![CDATA[<div>На картині ми бачимо, що сиділи на кручі Гесіода з музою. Вони милуються чудовою природою, морем і чайками, пролітають над ним. Гесіод тримає в руках пастуший посох, він одягнений в хламиду червоного кольору і плащ, накинутий на голову. Муза, розкинувши свої рожеві крила, сидить поруч з ним. Біля підніжжя скелі лежить пастуша собака і поглядає на свого господаря.<br><br></div><div>На картині зображений низький горизонт, і тому небо займає великий простір. Воно красивого блакитного кольору з невеликими білосніжними хмарами. На горизонті можна побачити сірувато-блакитні руїни храму. Скеля виконаний в теплих коричневих кольорах. Персонажі є найяскравішою плямою на картині. Їх одягу, червоного, жовтого і рожевого кольорів виділяються на тлі основного колориту картини. “Гесіод і муза” – дуже гарна картина, виконана чистими яскравими фарбами. Вона передає відчуття свіжості моря і викликає позитивні емоції.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1012453891/d18fc381cf2e7adf2d4993cb974583b8/image897_3.jpg" />
         <pubDate>2021-09-22 19:53:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1761059942</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гарне поєднання смутку та закутості з маленькою надієї на краще</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1771004437</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1371306244/c92c7fd0c2254615feb06689bc40744d/simvolizm.jpg" />
         <pubDate>2021-09-27 12:59:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1771004437</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1994626005</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/3/3e/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96.jpg" />
         <pubDate>2022-01-16 19:31:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/1994626005</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Волощук Анастасія 9а</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2280946678</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://qrcoder.ru/code/?%D1%E2%B3%F2%E0%ED%EE%EA%0D%0A%CF%F0%EE%F5%EE%EB%EE%E4%ED%E8%E9%2C+%F3%EC%E8%F0%EE%F2%E2%EE%F0%E5%ED%E8%E9%0D%0A%CF%E5%F0%E5%E7%E0%E2%E0%ED%F2%E0%E6%E5%ED%ED%FF%2C+%ED%E0%EB%E0%F8%F2%F3%E2%E0%ED%ED%FF%2C+%ED%E0%EF%EE%E2%ED%E5%ED%ED%FF%0D%0A%CF%EE%F7%E0%F2%EE%EA+%F8%EB%FF%F5%F3+%ED%EE%E2%E8%F5+%EC%EE%E6%EB%E8%E2%EE%F1%F2%E5%E9%0D%0A%C6%E8%F2%F2%FF&amp;4&amp;0" />
         <pubDate>2022-09-02 16:37:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2280946678</guid>
      </item>
      <item>
         <title>БАРКОВ ВОЛОДИМИР 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2281429858</link>
         <description><![CDATA[<div>Будинок із химерами — цегляна будівля у стилі модерн, розташована у столиці України, Києві. Свою назву будинок отримав завдяки скульптурним прикрасам, тематика яких – наземний та підводний тваринний світ, атрибути полювання, казкові істоти.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1790363504/50dfe332486ed7808e5c230a6680cf15/10231351m.jpg" />
         <pubDate>2022-09-03 10:15:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2281429858</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мещерікова Ліза 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2282110984</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789542597/e6fc9fbcc1806be34f4352d326efbf6f/image.png" />
         <pubDate>2022-09-04 18:08:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2282110984</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2283065993</link>
         <description><![CDATA[<div>Панченко Дарья&nbsp;<br>Модерн<br>Цікавий,популярний<br>Захоплює, вражає, надихає<br>Художній напрямок у мистецтві<br>Ар нуво</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-05 12:55:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2283065993</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сенкан – це вірш, що складається з п’яти рядків. А ще це один з найвідоміших та найдієвіших навчальних прийомів, який дуже подобається учням.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2283364708</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1792344763/89a6faf5e72f703bf4ae4723b36b3625/___________1.jpg" />
         <pubDate>2022-09-05 18:31:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2283364708</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Валерія Шевченко</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2283377834</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1790942476/1c0e47d122f652f41d76c89403101214/photo_2022_09_05_20_42_19.jpg" />
         <pubDate>2022-09-05 18:50:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2283377834</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Терещенко Анна</title>
         <author>ateresenko011</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2283389730</link>
         <description><![CDATA[<div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1792355786/f141471000ba3fab33b9ddd1fa3d9090/IMG_20220905_220710_440.jpg" />
         <pubDate>2022-09-05 19:08:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2283389730</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Данил бондаренко</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2286546526</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://mykaleidoscope.ru/uploads/posts/2020-10/1602828692_33-p-stil-modern-v-interere-44.jpg" />
         <pubDate>2022-09-07 14:35:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2286546526</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Диана Кочубей</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2288423289</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1797446937/49bfb4b21a33703f3f4c5f076755f5d5/arhitektura_v_detalyah_moskovskij_modern.htm" />
         <pubDate>2022-09-08 15:40:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2288423289</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Модерн</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2289238140</link>
         <description><![CDATA[<div>Дуже захоплюючий напрямок у мистецтві!</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-09 06:21:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2289238140</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Лукова Аріна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2296775088</link>
         <description><![CDATA[<pre>Стиль модерн в інтер'єрі</pre><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1805725366/67833c1a2c44ebae7e07b85fd1d3437c/______.jpg" />
         <pubDate>2022-09-14 17:15:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2296775088</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Голодюк Влад                            Юхим Михайлів &quot;Червоний кінь&quot;</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2298441536</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1807104347/3496aedb81f2e890e45ee44d42df21c1/13_16.jpg" />
         <pubDate>2022-09-15 14:49:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2298441536</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Голодюк Влад 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2298498322</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1808169341/6be66f4843b8739f31b994e2cec4135a/generatedQrCode.png" />
         <pubDate>2022-09-15 15:18:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2298498322</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2299510173</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1809030662/e437757e47b4995da471bfc1e00e45a3/____________2022_09_16_090441.png" />
         <pubDate>2022-09-16 06:14:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2299510173</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>garbuzova2812</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2299680227</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1565737875/64c60a011dfb4e2a089d5dc3a739d3f5/InShot_20220915_212907044.jpg" />
         <pubDate>2022-09-16 08:47:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2299680227</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Вихрист Юрій. 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2299769115</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/923170824/45511d0d3a75d17044a9d78bc6bb7760/download.jpg" />
         <pubDate>2022-09-16 10:18:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2299769115</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Червоний Влад </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2301424141</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1637004478/12f5cbeab0a2876820b1c09f868fd3ef/hope_1886_1__jpg_Large.jpg" />
         <pubDate>2022-09-18 08:25:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2301424141</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Червоний Влад 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2301425839</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1637004478/79392e506c6fa9434ee5f762b1d2b43e/hope_1886_1__jpg_Large.jpg" />
         <pubDate>2022-09-18 08:29:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2301425839</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Столярська Вероніка 9-б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2301589651</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1021242289/650fb81982c6cd71389fdfd78129461f/IMG_20220918_163414.jpg" />
         <pubDate>2022-09-18 13:36:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2301589651</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2301662596</link>
         <description><![CDATA[<div>Подобається своїм стилем виконання</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1811189249/67a5a2077290e9dbb1f4bf34eddecb4b/MRdGS_ruxCdOgr.jpeg" />
         <pubDate>2022-09-18 15:14:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2301662596</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сорокіна Аліса 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2301820099</link>
         <description><![CDATA[<div>Модерн.<br>Сучасний, популярний.<br>Надихає, цікавить, вражає.<br>Художній сучасний напрямок у мистецтві.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-18 18:50:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2301820099</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Михаил Ларионов </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2308652715</link>
         <description><![CDATA[<div>Михаил Ларионов (живописец, график, театральный художник, теоретик искусства. Лидер движения русских авангардистов конца 1900-х — начала 1910-х годов, автор пейзажей в духе импрессионизма и фовизма, примитивистских композиций). </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1817758928/f5509616868ea6d76ba18bacef337d4b/_______3__2_3_________________________________________________________________1914.jpg" />
         <pubDate>2022-09-22 12:26:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2308652715</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Білоус Едгард </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2309248530</link>
         <description><![CDATA[<div>https://www.google.com/url?sa=t&amp;source=web&amp;rct=j&amp;url=https://m.youtube.com/watch%3Fv%3Doo-zWr6y91k&amp;ved=2ahUKEwjy7PO--6j6AhXEhP0HHYp_Di0Qjjh6BAgrEAI&amp;usg=AOvVaw1gwG_X0Z84-dtcZL0mSDaW</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.google.com/url?sa=t&amp;source=web&amp;rct=j&amp;url=https://m.youtube.com/watch%3Fv%3Doo-zWr6y91k&amp;ved=2ahUKEwjy7PO--6j6AhXEhP0HHYp_Di0Qjjh6BAgrEAI&amp;usg=AOvVaw1gwG_X0Z84-dtcZL0mSDaW" />
         <pubDate>2022-09-22 17:54:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2309248530</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Вільям Блейк</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2309248873</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Вільям Блейк<br></strong><br></div><div>William Blake<br><br></div><ul><li>Дата народження: 28 листопада 1757 р.; London, United Kingdom &nbsp;</li><li>Дата смерті: 12 серпня 1827 р.; London, United Kingdom &nbsp;</li><li>Роки активності: 1780 - 1827</li><li>Національність: <a href="https://www.wikiart.org/uk/artists-by-nation/britanets">британець</a></li><li>Напрям: <a href="https://www.wikiart.org/uk/artists-by-art-movement/romantitsizm">Романтицизм</a>, <a href="https://www.wikiart.org/uk/artists-by-art-movement/simvolizm">Символізм</a></li><li>Школа/група: <a href="https://www.wikiart.org/uk/artists-by-painting-school/angliyska-shkola">Англійська школа</a></li><li>Жанр: <a href="https://www.wikiart.org/uk/artists-by-genre/ilyustratsiya">ілюстрація</a></li><li>Сфера: <a href="https://www.wikiart.org/uk/artists-by-field/zhivopis">живопис</a>, <a href="https://www.wikiart.org/uk/artists-by-field/ilyustratsiya">ілюстрація</a>, <a href="https://www.wikiart.org/uk/artists-by-field/gravyura">гравюра</a></li><li>Завдав впливу: <a href="https://www.wikiart.org/uk/samuel-palmer">Samuel Palmer</a>, <a href="https://www.wikiart.org/uk/paul-nash">Paul Nash</a>, <a href="https://www.wikiart.org/uk/frances-macdonald-macnair">Frances Macdonald</a></li><li>Вікіпедія: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BC_%D0%91%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BA">uk.wikipedia.org/wiki/Вільям_Блейк</a></li><li><br><a href="https://www.1st-art-gallery.com/William-Blake/William-Blake-oil-paintings.html">ЗАМОВИТИ<br>РЕПРОДУКЦІЮ</a></li><li>Поділитись:</li></ul><div>&nbsp; &nbsp;</div><div>Стаття Вікіпедії</div><div>Посилання</div><div>|Примітки=<br><br>Вільям Блейк (англ. William Blake; *28 листопада 1757, Лондон — †12 серпня 1827) — англійський поет, художник та гравер.<br><br>Народився у Лондоні. Перша значна поетична збірка — «Пісні невинності» (1789).<br><br>Найкращі твори Блейка (лірична збірка «Пісні зрілості», 1794; поеми «Весілля неба і пекла», 1790; «Французька революція», 1791; «Європа», 1794, та інші) написані в епоху французької революції. Оспівуючи сучасні йому</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-22 17:54:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2309248873</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2309249735</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1818331252/9341c99711e8826f1144efc335422529/image.png" />
         <pubDate>2022-09-22 17:54:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2309249735</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Носач Маргаріта 9-Б </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2309278024</link>
         <description><![CDATA[<div>Мені дуже подобаеться ця робота тому, що усі кольора дуже гарно підібрані. Ця картина одночасно виглядає і легкою і складною. На перший погляд здаеться, як можно поєднати Портрет і Фігури в одній картині? Образ, який створив художник дуже незвичайний. Він дуже майстерно перетворив форми свого обличчя на геометричні фігурі, навмисно перебільшуючи і огрублюючи вигляд. </div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1787975464/7f9b2534f90db4f8c3b3883d1f7e838e/______________1_.jpg" />
         <pubDate>2022-09-22 18:13:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2309278024</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Степанов Даниїл 9-А </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2310437276</link>
         <description><![CDATA[<h1>Перехоплює подих: український Сальвадор Далі малює неймовірні картини</h1><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1819262270/b1c481fe942c9cbeaedacb187ea96dc5/__________________.jpg" />
         <pubDate>2022-09-23 12:48:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2310437276</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Грушак Максим 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2311042584</link>
         <description><![CDATA[<div>Захоплює гра кольорів. Дуже виразно і символічно написана картина про боротьбу світла і темряви, добра і зла.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1820027097/4f50ca1214b0a7c555f27ddeb067f4fd/image048.jpg" />
         <pubDate>2022-09-23 20:17:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2311042584</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Валерія Шевченко</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2311397104</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Мені сподобалася ця картина, тому що на картині зображений&nbsp; образ Божого посланця, який швидше нагадує італійського юнака з полотен майстрів бароко. Його неземна суть виражена у відчуженому погляді, фантастичному тонкому та багатобарвному одязі. Крила швидше вгадуються, з'являються зображення.</strong></div><div>&nbsp;</div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1790942476/580a08a0fe34c3622ac10a057a9bcb69/angel_s_kadilom_i_svechoi_.jpg" />
         <pubDate>2022-09-24 09:30:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2311397104</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>garbuzova2812</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2317991636</link>
         <description><![CDATA[<div>Як на мою думку, ця картина асоціює самотність, що навколо ней нікого не існує, і вона само по собі. Якщо подивитися на цю світлину то ми можемо підібрати дуже багато думок, які асоціюються з картиною.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1565737875/2f93b7e20b1bd7582772483f81bee2aa/hope_1886_1__jpg_Large.jpg" />
         <pubDate>2022-09-28 17:44:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2317991636</guid>
      </item>
      <item>
         <title>сабала</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2318022669</link>
         <description><![CDATA[<div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1713492556/d76ff53b296e41027ddb86f67075c362/IMG_20220928_205318.jpg" />
         <pubDate>2022-09-28 18:01:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2318022669</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Символізм українського художника </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2318228183</link>
         <description><![CDATA[<div>Подобається атмосфера полотна. Кольори вдало підібрані, гармонійно. Також створюють атмосферу світанку або дуже гарного заходу сонця, який перетворює звичайну композицію в осінній букет барвів.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1827258839/e1dce281db775ee154e017ff2ba004fb/Novakivsky___Still_life_1916.jpg" />
         <pubDate>2022-09-28 20:26:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2318228183</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Символізм у мистецтві</title>
         <author>veronikaskorokhod</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2319173330</link>
         <description><![CDATA[<div>Марк Костабі — відомий американський художник і композитор.&nbsp; Мені сподобалися його роботи тому, що його стиль не з ким не сплутаєш.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1134771685/cb6f54b093ed6887c2fe2d079df06762/Mark_Kostabi__1960___Pop_Symbolism_painter.jpg" />
         <pubDate>2022-09-29 11:02:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2319173330</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Валковська Марія 9Б </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2324336944</link>
         <description><![CDATA[<div>Модерн - <strong>новітній, сучасний ,</strong>стиль у мистецтві кінця XIX — початку XX століття, переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1535592677/96b79ded68127f55fba435c765b8e2b8/12kartina4_0.jpg" />
         <pubDate>2022-10-03 18:14:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2324336944</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Офелія. Ебер Антуан Огюст Ернест</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2333675747</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1569723559/38d10102c182add3dc383a81c4dfbdc3/xudozhnikisimvolisti_b5d563cc.jpg" />
         <pubDate>2022-10-10 14:30:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2333675747</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Офелія. Ебер Антуан Огюст Ернест</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2333680922</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1569723559/b89800bcdeae8da2b60344d83d9478b9/xudozhnikisimvolisti_b5d563cc.jpg" />
         <pubDate>2022-10-10 14:33:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2333680922</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2339208862</link>
         <description><![CDATA[<div>Модерн-сучасний  стиль який з'явився після першої світової війни був поширений перевано в архітектурі немає основного стилю тому що це багато об'єднаних стилів</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1846909583/58077be6d9e8143538ea1b14fe6f2b1b/JFM1Uzk8KtuDnv.jpg" />
         <pubDate>2022-10-13 17:48:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2339208862</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Густав Климт</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2341261902</link>
         <description><![CDATA[<div>Гу́став Климт — австрийский художник и декоратор, один из самых ярких представителей венского модерна. Живописец и график, мастер оформления архитектурного интерьера. Один из основателей Венского сецессиона. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1850277270/b4eb060b03944ac2a77327d2f8c7b4ec/Screenshot_20221015_134212_com_google_android_googlequicksearchbox.jpg" />
         <pubDate>2022-10-15 10:42:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2341261902</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гу́став Климт — австрийский художник и декоратор, один из самых ярких представителей венского модерна. Живописец и график, мастер оформления архитектурного интерьера. Один из основателей Венского сецессиона и </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2341262199</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1850277270/8ce569ef2589c490a1bef71692708420/Screenshot_20221015_134212_com_google_android_googlequicksearchbox.jpg" />
         <pubDate>2022-10-15 10:43:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2341262199</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Джордж Фредерик Уоттс</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2355229600</link>
         <description><![CDATA[<div>Мене вразив тим, що на його картинах мовою символів зображені емоції і бажання</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-10-25 10:53:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2355229600</guid>
      </item>
      <item>
         <title>символізм </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2358451994</link>
         <description><![CDATA[<div>мені&nbsp;сподобалася саме ця картина, по перше вона не ординарна, а по другу на цій картині я і реальному житті не всі люди виявляться такими як ми їх бачимо </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1864635221/60e7930f7b1cae81b43fdf3d060885c7/MECU72ioJ0Q1NV.jpeg" />
         <pubDate>2022-10-27 04:41:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2358451994</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Моїм улюбленим художником-символістом є Яцек Мальчевський.Його роботи мені дуже подобаються ,також його представлення символізму . </title>
         <author>tpalosenko</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2402571634</link>
         <description><![CDATA[<div>Пальощенко&nbsp;Тая 9-б</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1803867509/83a2da8db6ada5a22b79c62393f96161/Malczewski_Self_portrait_with_a_palette.jpg" />
         <pubDate>2022-11-29 20:45:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2402571634</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ґустав Клімт</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2698063100</link>
         <description><![CDATA[<div>австрійський <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA">художник</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0">графік</a>, символіст. За провідним фахом — художник-декоратор, дизайнер малюнку тканин. Один з найвидатніших представників <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F">віденської сецесії</a>, професор <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2_(%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C)">Віденської</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2">Мюнхенської академій</a>.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2127331517/1bb0cad669a5c625f26414c3bc378df2/250px_Gustav_Klimt.jpg" />
         <pubDate>2023-09-11 19:35:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2698063100</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Оділон Редон</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2706859590</link>
         <description><![CDATA[<div>Мені подобається його картини. Я в них бачу якусь естетику</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-09-16 14:59:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2706859590</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-В Модерн</title>
         <author>smirnovavaleria549</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2709297331</link>
         <description><![CDATA[<div>Будинки в архітектурному стилі модерн з'явилися в кінці ХІХ - початку ХХ століття і цікаво те що у кожній країні "модерн" має власну назву: в США - тіффані, у Франції - ар-нуво, в Німеччині - югендстиль, в Австрії- стиль сецессион, в Італії - стиль ліберті і т.д.<br>Кожна споруда епохи модерн володіє індивідуальним архітектурним чином, кожна по-своєму унікальна і і саме це мені і подобається. Використовується велика кількість скла і заліза, зникає поділ на конструктивні і декоративні елементи будівлі, фасади перетворюються на живі організми з рослинними орнаментами, фантастичними тваринами.&nbsp;<br>Все це є результатом вільного польоту фантазії художника. :)<br>Смирнова Валерія 9-В</div>]]></description>
         <enclosure url="http://worlds-interior.ru/wp-content/uploads/2014/03/dom-balio.jpg" />
         <pubDate>2023-09-18 17:47:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2709297331</guid>
      </item>
      <item>
         <title>СИМВОЛІЗМ</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2710601987</link>
         <description><![CDATA[<div>Одилон Редон&nbsp;1840-1916</div>]]></description>
         <enclosure url="https://artifex.ru/wp-content/uploads/2017/06/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD-%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%89%D0%B8%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D1%83%D0%BA-1881.jpg" />
         <pubDate>2023-09-19 10:51:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2710601987</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Джордж Фредерик Уоттс</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2716200763</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2145093049/6f365402993688f24ff7d4e1eb5dec8b/____________2023_09_22_142030683.png" />
         <pubDate>2023-09-22 11:21:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2716200763</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2724846362</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2158968329/2189b9ec587b2c99ee621a32b58fbca6/qrcode_78186938_be6405115b3ef58142fb579766e398b7.png" />
         <pubDate>2023-09-28 15:12:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2724846362</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сапега Артемій Модернізм</title>
         <author>sapiehaartemii</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2724862767</link>
         <description><![CDATA[<div>Стюарт Девіс (1894-1964) – американський художник, народився в Філадельфії, навчався разом з Робертом Генрі в Нью-Йорку.<br><br></div><div>У 19 років біографія Стюарта Девіса була відома як художника «The Masses», а також учасника « Арсенальної виставки». Будучи одним з перших шанувальників джазу, Девіс часто повторював, що поєднує хвилюючі музичні темпи і резонуючі зразки своїх малюнків.<br><br></div><div>У 1920-х роках в його роботах з’явилися явні ознаки впливу кубізму.<br><br></div><div>Знаменита серія «Eggbeater» була спробою ухилитися від зображення природних об’єктів, а натомість показати мистецтво абстрактних форм і планів.<br><br></div><div>Під час 1930-х років в біографії Девіса Стюарта була проявлена активність на Конгресі Художників. Взагалі Девіс був представником абстрактного мистецтва. Одні з найвідоміших його робіт: «Visa» (Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк), «Colonial Cubism» (Художній центр Уокера, Міннеаполіс), «Midi» (Атенеум Уодсуорта, Хартфорд, штат Коннектикут).<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2159016276/cb686367aeb9e84390c8ab27c71307c3/report_from_rockport_1940_jpg_PinterestSmall.jpg" />
         <pubDate>2023-09-28 15:22:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2724862767</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сапега Артемій Символізм</title>
         <author>sapiehaartemii</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2724873478</link>
         <description><![CDATA[<div>Мій улюблений художник символіст є - Олександр Мурашко.Дуже правильно він підбирає кольори,і з'єднує так,що аж очі радуються.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2159016276/9b0fff8f7826344fa9c47cc7895419bf/495_16_1.jpg" />
         <pubDate>2023-09-28 15:28:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2724873478</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9-Г символізм </title>
         <author>anastasiatyrenok</author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2730930836</link>
         <description><![CDATA[<div>Оділон Редон «Око,як дивна повітряна куля прямує до нескінченності».<br>Мені подобається ця картина тим,що вона заглиблює в роздуми про нескінченність світу і як багато ми можемо не побачити.Також картина є дуже гарною.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2161264787/c3e455aeef78520a3e0adf9e673dcfa8/IMG_4680.jpeg" />
         <pubDate>2023-10-03 20:54:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/2730930836</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Л</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3117939048</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-09-13 04:44:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3117939048</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3117943811</link>
         <description><![CDATA[<p>Густав Моро був важливою фігурою символізму, і його картина "Явлення" символізує духовні і містичні переживання. Ви можете пояснити вибір тим, що ця картина досліджує межі між реальним і фантастичним, що характерно для символізму.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2736094552/09cb325f6f29cb86aa11c87963bd6810/1200px_Arnold_Boecklin___Island_of_the_Dead__Third_Version.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-13 04:47:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3117943811</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3117949352</link>
         <description><![CDATA[<p>Густав Моро був важливою фігурою символізму, і його картина "Явлення" символізує духовні і містичні переживання. Ви можете пояснити вибір тим, що ця картина досліджує межі між реальним і фантастичним, що характерно для символізму.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2736094552/e6dd54a5968921005cef78eeeee79c69/1200px_Arnold_Boecklin___Island_of_the_Dead__Third_Version.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-13 04:51:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3117949352</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3128457757</link>
         <description><![CDATA[<p>Мені подобається ця картина тому що вона дуже красиво намальована та показує яка Україна красива</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2766865083/8d78e34437e2e6b356116e9b67b215c0/image.png" />
         <pubDate>2024-09-19 19:53:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3128457757</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Юхим Михайлів</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3128534241</link>
         <description><![CDATA[<p>Більшість своїх символічних композицій виконав пастеллю. Їм притаманні поетичні алегорії, витончена колористика. Печальні видіння, мов оповиті туманом, викликають сумний настрій, набуваючи космічного звучання. </p><p>Найбільше мені подобається його картина "Порушений спокій", там відтінки мого улюбленого кольору та передається тихий, сумний настрій.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2767102178/588cf9cd2ea7d0b782f2dd2ea98ceb69/________________.jpg" />
         <pubDate>2024-09-19 21:18:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3128534241</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137378503</link>
         <description><![CDATA[<p><br/></p><p><br/></p><p>Виконав:Тарнавський Денис</p><p><br/></p><p>"Сон" Густава Клімта</p><p>Опис: На картині зображена спляча жінка, оточена символічними елементами, які підкреслюють її мрійливий стан. Використано насичену кольорову палітру, що створює ефект глибини та емоційності. Жінка здається затопленою в золотому світлі, що надає їй відчуття містичності.</p><p><br/></p><p>Символізм: Клімт використовує символи для вираження ідей про любов, еротику і глибокі почуття. Спляча фігура втілює жіночу сутність і таємничість, а елементи природи, що оточують її, відображають зв’язок людини з всесвітом.</p><p><br/></p><p>Контекст: Символізм у мистецтві XIX століття акцентує увагу на внутрішньому світі, емоціях і уяві. Клімт, як один із представників цього руху, досліджує глибокі теми, такі як кохання, смерть і трансцендентність.</p><p><br/></p><p>Ця картина ілюструє характерні риси символізму, зокрема вміння порушувати важливі філософські та емоційні питання через візуальні образи.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2792892722/ec1a3dcf3018086aebc2905ed5aa2bcc/images.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-25 06:33:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137378503</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Символізм </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137379848</link>
         <description><![CDATA[<p>мені сподобалася ця картина по перше вона різно кольорова а по другу на цій картині  реальному житті не всі люди виявляться такими як ми їх бачимо</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2024-09-25 06:34:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137379848</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137392139</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2792888272/021208715a8324e334a06862ae9fe206/4904_min.png" />
         <pubDate>2024-09-25 06:41:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137392139</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Виконав: Безкоровайний Артем</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137392587</link>
         <description><![CDATA[<p>Меня дуже сподобалась ця картина тому, що вона в наші часи зустрічається у соц мережах, "Автопортрет зі смертю, яка грає на скрипці" Арнольда Бекліна — німецького художника. Картина наповнена символізмом і відображає глибокі теми життя і смерті. Музика на скрипці тут асоціюється з життєвим шляхом, а смерть як супутник вказує на невідворотність її присутності.</p><p><br/></p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2792895498/6f5e3b5983dcb8a9cbed80c9222d220a/download.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-25 06:41:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137392587</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137393941</link>
         <description><![CDATA[<p>На картині зображена жінка з оголеними грудьми, у якої зелена шкіра та темне довге волосся. Її вираз обличчя спокійний, але одночасно загадковий, з легким натяком на звабливість. На плечі жінки сидить велика змія з синюватим блиском і загрозливим виразом обличчя. Тло темне, майже похмуре, з невеликим джерелом світла вгорі праворуч, що підсвічує підпис художника.</p><p><br/></p><p>Ця робота нагадує стиль символізму, де поєднуються елементи містики та еротики. Автор прагне передати внутрішню напругу і приховані небезпеки через образ жінки і змії, натякаючи на теми спокуси і зради.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2792928285/fc2fee49098a49ed410783ba8da69f3b/304562rg.jpg" />
         <pubDate>2024-09-25 06:42:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137393941</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137395248</link>
         <description><![CDATA[<p>"Сон" Густава Клімта</p><p>Опис: На картині зображена спляча жінка, оточена символічними елементами, які підкреслюють її мрійливий стан. Використано насичену кольорову палітру, що створює ефект глибини та емоційності. Жінка здається затопленою в золотому світлі, що надає їй відчуття містичності.</p><p><br/></p><p>Символізм: Клімт використовує символи для вираження ідей про любов, еротику і глибокі почуття. Спляча фігура втілює жіночу сутність і таємничість, а елементи природи, що оточують її, відображають зв’язок людини з всесвітом.</p><p><br/></p><p>Контекст: Символізм у мистецтві XIX століття акцентує увагу на внутрішньому світі, емоціях і уяві. Клімт, як один із представників цього руху, досліджує глибокі теми, такі як кохання, смерть і трансцендентність.</p><p><br/></p><p>Ця картина ілюструє характерні риси символізму, зокрема вміння порушувати важливі філософські та емоційні питання через візуальні образи.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2792945136/d5c966f1d60908e397b3a4acf7f3a2f5/1_C9Q3V8YJmbp_JNJb_ztRKg.jpg" />
         <pubDate>2024-09-25 06:43:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137395248</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137395397</link>
         <description><![CDATA[<p>Картина "Паяц і корона" намальована французьким художником Фернаном Леже. На картині зображена сцена з музичного вистави "Паяці" (італ. Pagliacci) - опера в двох діях українського композитора Ругеро Леонкавалло. На зображенні можна бачити паяця, що тримає в руках корону, виражаючи сум та розчарування. Ця картина символізує трагічну долю головного героя, його внутрішній конфлікт та пошук справжньої сутності.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2792891307/fe05cf4f4cc0edd38dce878f5b62fc30/IMG_1637.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-25 06:43:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137395397</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137397741</link>
         <description><![CDATA[<p>Народження Венери» - картина італійського художника флорентійської школи Сандро Боттічеллі. Є живописом темперою на полотні розміром 172,5 × 278,5 см. В даний час зберігається в галереї Уффіці, Флоренція. </p><p>Вікіпедія</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2792949107/84b04a8af7b680869a8b69e7fc8d1695/images__4_.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-25 06:44:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137397741</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137406885</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>«Жовтий Христос»</strong> &nbsp;— картина французького художника Поля Гогена,створена у 1889 році.Це твір відомого українського художника Олександра Рожка, який може вразити своєю оригінальністю та глибоким змістом. Така картина може вражати своєю яскравістю та нестандартним підходом до теми релігії.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2792954477/4626bf01c6d336292efd431bbbe79ab9/IMG_5741.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-25 06:49:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137406885</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Виконав Захаров Олексій.    Картина у стилі асоціаційного символізму, це стиль у якому зі звичайних об&#39;єктів створюється якась інша картина, тут наприклад є зображення Тараса Шевченка, замість очей тут дві хати а вуса зображає хлопчина який сидить на пеньку.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137410539</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2792948816/6d2ba97ed541a160ea5ab9052791c1e2/ac9c5e3b07c1d8baa128d3d93d1.jpg" />
         <pubDate>2024-09-25 06:51:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137410539</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Створив Сидорець Євгеній</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137419552</link>
         <description><![CDATA[<p>Мені подобається ця картина тим як вона намальована </p><p>Ці мазки як по моєму символізують щось звичайне</p><p>Чоловік стоїть читає книжку </p><p>А квіти символізують спокійність обстановки</p>]]></description>
         <enclosure url="https://qpicture.ru/images/2023/01/27/oqo.jpg" />
         <pubDate>2024-09-25 06:55:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137419552</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137428312</link>
         <description><![CDATA[<p><br/></p><p>Виконав Шрамко Владислав</p><p><br/></p><p>Символізм у цій картині проявляється через використання кольору і форми, які створюють атмосферу загадковості.</p><p><br/></p><p>На ній зображена жінка, що спить серед природи, оточена квітами та іншими символічними елементами. Ця сцена передає відчуття спокою та з</p><p>Картина "Спляча краса" (Le Rêve) Поль Серюзье була створена в 1890 році і є яскравим прикладом символізму. Серюзье, член групи "Набі" (Les Nabis), прагнув передати емоції та ідеали через символічні образи.</p><p><br/></p><p>Опис картини</p><p>На полотні зображена молода жінка, що спить в обіймах природи, оточена кольоровими квітами і рослинами. Вона виглядає спокійно і безтурботно, що підкреслює ідею гармонії між людиною та природою.</p><p><br/></p><p>Символіка</p><p>Жінка: символізує ідеал краси та жіночності, а також мрії і творчість.</p><p>Квіти: уособлюють тлінність і красу, нагадуючи про швидкоплинність життя.</p><p>Природа: служить фоном, що підкреслює глибокий зв'язок між людиною і навколишнім світом.</p><p>Стиль</p><p>Картина виконана в м'якій, пастельній палітрі, що створює атмосферу мрійливості. Лінії є плавними, а композиція збалансованою, що веде до відчуття спокою та задумливості.</p><p><br/></p><p>Вплив</p><p>"Спляча краса" відображає основні принципи символізму, які акцентують на інтуїтивних і емоційних переживаннях, а не на реалістичному зображенні. Ця робота заохочує глядача до особистої інтерпретації, відкриваючи нові горизонти в розумінні мистецтва.</p><p><br/></p><p>Таким чином, картина є важливим внеском у символістський рух і продовжує викликати інтерес завдяки своїй глибині та емоційній силі.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2793004515/540c8abfb78ac653904bfbf23fce34f2/images__1_.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-25 07:00:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3137428312</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Модерн</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3600203832</link>
         <description><![CDATA[<p>Модерн</p><p>Витончений,декоративний</p><p>Чарує,мріє, здивує </p><p>Мистецтво для кожного дня</p><p>Гармонія</p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4429691607/5e15c6903c12d3860ee49ef900734c7f/obkladinka_3.jpg" />
         <pubDate>2025-09-23 18:24:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/t_svetik/tx30d12g8dg4/wish/3600203832</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
