У 1–4 класах закладу  здійснююється  формувальне та підсумкове (річне) оцінювання.  Результат особистісних надбань і об’єктивних результатів  у 1–2 класів оцінювання навчальних досягнень учнів виражають вербальною оцінкою (оцінювальним судженням), у 3–4 класах за рішенням педагогічної ради  у 2024- 2025 н.р.  також використовується вербальна оцінка. Підсумкове оцінювання виставляється за рік . Річне оцінювання відображається у Свідоцтві досягнень.

       Для підсумкового оцінювання в кінці навчального року достатньо мати записи оцінювальних суджень у робочих зошитах, навчальних посібниках з друкованою основою, зошитах для діагностувальних робіт, носіях взаємозв’язку з батьками, у класному журналі. Дублювання оцінювальних суджень на інших носіях інформації, зокрема ведення учителем зошитів спостережень за результатами навчання кожного учня, нераціонально. 

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу протягом навчального року, яке дозволяє визначати потреби учнів і  адаптувати до них процес навчання. Воно передбачає використання різноманітних методів збору інформації і має відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета. Його здійснюють у таких формах:

• самооцінювання;

• взаємооцінювання;

• оцінювання із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Формувальне оцінювання є поточним видом оцінювання і воно не впливає на підсумкові оцінки.

Для оцінювання рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями за окремим елементом навчальної програми (тема, розділ тощо) здійснюється тематичне оцінювання. Його результати можуть бути використані для коригування освітнього процесу. 

Підсумкове оцінювання

Метою підсумкового оцінювання є об'єктивне співвіднесення фактичних результатів навчання учнів з обов'язковими (очікуваними) результатами навчання, визначеними Держстандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання. 

Підсумкове оцінювання здійснюється періодично і може охоплювати один, декілька або всі групи результатів, визначених у Держстандарті. Кількість підсумкових діагностичних робіт, час їхнього проведення вчитель  може встановлювати самостійно. Діагностувальна робота може включати завдання контролю та корекції кількох або всіх  груп результатів навчання.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку, визначає прогрес чи регрес здобувача освіти з навчального предмета.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель може запропонувати учням виконати комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями. 

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів учнів у навчанні та коригування освітнього процесу. 

 У  класному журналі, Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета/інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року. 

Оцінки за семестри і за рік можуть бути скоригованими. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень. 

Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання. Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.

При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.

     Комплексна перевірка та оцінка інтегрує результати різних видів діяльності учнів – інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, які дають змогу об’єктивно і гуманно оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

     Поточне оцінювання проводиться з урахуванням мотиваційно-стимулюючої функції. Це запитання, завдання, які спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого.

Об’єктивність оцінювання забезпечується поєднанням міри сформованості очікуваних результатів та ініціативності, творчої активності, вмотивованості, індивідуальності кожної дитини, збалансованістю контролю та стимулювання учнів до художнього пізнання.

      Зважаючи на особливості та види навчальної діяльності з інтегрованого курсу «Мистецтво», поточне та підсумкове оцінювання може здійснюється із застосуванням способів:

• практичних: виконання мистецьких творів;

• усних: індивідуального, групового та фронтального опитування.

     Об’єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін учнями є:

    ·         здатність учнів сприймати, розуміти й відтворювати твори мистецтва, інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);

      ·         уміння й навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях);

      ·         обізнаність у сфері мистецтв – елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види та жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);

      ·         загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку. 

  Оцінювання особистісно орієнтоване і відображає динаміку розвитку дитини, визначати її досягнення в пізнавальній, художньо-творчій та іншій діяльності.

  Основними цінностями є позитивне оцінювання, постійний зворотний зв’язок, спрямованість на підтримку учнівства, його самопізнання.

Основною ланкою в системі контролю є поточний контроль, який проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна.

Об’єктивність оцінювання забезпечується поєднанням міри сформованості очікуваних результатів та ініціативності, творчої активності, вмотивованості, індивідуальності кожної дитини, збалансованістю контролю та стимулювання учнів до художнього пізнання.

      Зважаючи на особливості та види навчальної діяльності з інтегрованого курсу «Мистецтво», поточне та підсумкове оцінювання може здійснюватись із застосуванням способів:

• практичних: виготовлення художніх виробів, виконання мистецьких творів;

• усних: індивідуального, групового та фронтального опитування.

      Об’єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін учнями є:

      ·         здатність учнів сприймати, розуміти й відтворювати твори мистецтва, інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);

      ·         уміння й навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях);

      ·         обізнаність у сфері мистецтв – елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види та жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);

      ·         загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку. 

Семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання технологічної освітньої галузі (додаток 2 до наказу МОН №1093, сторінка 39), з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. У Державному стандарті базової середньої освіти зазначені чотири групи обов’язкових результатів навчання:

- втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності;

- творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративноужиткового мистецтва;

- ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищу;

- турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.