• поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;

• надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;

• видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.

Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.

• Жертви можуть не усвідомлювати загрози. Кібергрумери часто маскуються під ровесників або друзів, щоб здатися безпечними та надійними.

• Грумінг може тривати довгий час. Зловмисники можуть витрачати тижні або навіть місяці, щоб завоювати довіру дитини, перш ніж перейти до відвертих сексуальних домагань.

• Жертви можуть відчувати себе винними або сором'язливими. Це може ускладнити їм розкриття факту грумінгу дорослим.

Тролінг є грубим порушенням мережевого етикету.

ЮНІСЕФ:

Усі друзі жартують між собою, але іноді важко сказати, чи хтось просто розважається, чи намагається нашкодити вам, особливо в Інтернеті. Іноді вони насміхаються, але говорять, що це «просто жарти» і пропонують «не сприймати це так серйозно».

Але якщо ви відчуваєте образу або думаєте, що інші насміхаються з вас, а не веселяться разом з вами, то жарт зайшов занадто далеко. Якщо це продовжується навіть після того, як ви попросили людину зупинитися, і ви досі відчуваєте себе засмученим/ою, то це може бути булінгом.

А коли знущання відбуваються в Інтернеті, це може призвести до небажаної уваги з боку широкого кола людей, включаючи незнайомих людей. Де б це не сталося, якщо вам це неприємно, ви не маєте цього терпіти.

Як би ця ситуація не називалася: якщо вам погано, і це не припиняється, тоді варто звернутися за допомогою. Для того, щоб зупинити кібербулінг, потрібно не лише закликати кривдників більше так не робити. Необхідно також усвідомити, що будь-яка особа заслуговує на повагу: як в Інтернеті, так і в реальному житті.

Коли булінг трапляється в Інтернет, може здаватися, що на вас нападають усюди, навіть у власному домі. Може здаватися, що виходу немає. Наслідки можуть тривати довгий час і впливати на людину різними способами:

Ментально – відчуття смутку, пригніченості, навіть злості, відчуття себе в безглуздому становищі

Емоційно – відчуття сорому, втрата цікавості до речей, які ти любиш

Фізично – відчуття втоми (втрата сну) або таких симптомі, як біль у животі та головний біль.

Відчуття того, що з тебе насміхаються або тебе переслідують, може заважати людям говорити або намагатися боротися з проблемою. У крайніх випадках кібербулінг може призвести навіть до скоєння самогубства.

Кібербулінг може впливати на нас багатьма способами. Але це можна подолати, і люди можуть повернути впевненість у собі та здоров’я.

• Сексуальне насильство. Жертви кібергрумінгу можуть зазнати сексуального насильства з боку грумера, як онлайн, так і офлайн.

• Психологічні травми. Кібергрумінг може призвести до депресії, тривоги, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших проблем з психічним здоров'ям.

• Ризик самопошкодження та суїциду. Жертви кібергрумінгу частіше думають про самопошкодження або суїцид.

Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, один із найважливіших перших кроків, які ви можете зробити – поговорити з дорослим, якому ви довіряєте (з кимось, з ким ви почуваєтеся безпечно).

Не всім просто розмовляти зі своїми батьками. Але є речі, які ви можете зробити, щоб полегшити таку розмову. Оберіть такий час для розмови, коли, на вашу думку, вони можуть приділити вам всю свою увагу. Поясніть, наскільки серйозною для вас є ця проблема. Пам’ятайте, що вони можуть не так добре знатися на інформаційних технологіях, як ви, тому вам може бути потрібно допомогти їм зрозуміти, що відбувається.

Вони можуть не мати моментальних відповідей для вас, але вони, ймовірно, будуть хотіти  допомогти вам, і разом ви зможете знайти рішення. Дві голови завжди кращі, ніж одна! Якщо ви досі не впевнені, що робити, подумайте про те, щоб звернутися до інших людей, яким ви довіряєте. Часто таких людей, які піклуються про вас і готові допомогти, більше, ніж ви могли подумати!

• Згідно з дослідженням Університету Нью-Гемпшира, 1 з 5 дітей у віці 10-17 років стикалися з кібергрумінгом.

• 70% жертв кібергрумінгу - дівчата.

• 20% жертв кібергрумінгу зустрічалися з грумером офлайн.

• Діти та підлітки віком від 10 до 17 років.

• Діти, які відчувають себе самотніми або ізольованими.

• Діти, які мають проблеми з самооцінкою.

• Діти, які не знають про ризики кібербезпеки.

  
  

  
  

• Розмовляйте з дітьми про кібергрумінг. Поясніть їм, що це таке, як його розпізнати і як уникнути.

• Навчіть дітей правилам кібербезпеки. Не рекомендується ділитися особистою інформацією з незнайомцями в Інтернеті.

• Слідкуйте за онлайн-активністю дітей. Зверніть увагу на будь-які підозрілі зміни в їх поведінці.

• Створіть атмосферу довіри. Діти повинні знати, що вони можуть розповісти вам про будь-яку проблему, з якою вони стикаються в Інтернеті.

  
  

Часто секстинг – складова особистих стосунків, він допомагає розбавити інтимне життя, додати до нього нових емоцій.

Найбільш відома й часта небезпека секстингу – поширення відвертих фотографій/відео/скрінів тощо без відома тих, чиє тіло на них зображено.

Важливо також пам’ятати, що секстинг має завжди відбуватися за попередньою згодою та досягнення повноліття всіх сторін.

На жаль, зазвичай набільш ураженою секстингом групою людей є жінки та дівчата.

• Займайтеся секстингом лише за власним свідомим бажанням;

• Instagram дозволяє скасувати надсилання повідомлення. Аби ця функція з’явилася, треба затиснути повідомлення;

• У WhatsApp можна видаляти повідомлення для всіх упродовж приблизно години після надсилання (але якщо в людини автоматично зберігаються всі медіафайли, які їй надсилають, то ця функція не врятує, якщо повідомлення було прочитано);

• У Telegram можна створювати таємні чати, а також встановлювати таймер, аби медіафайл видалився після певного часу;

• Можна робити фото/відео, на яких не видно вашого обличчя й характерних ознак, за якими можна впізнати ваші квартиру/кімнату тощо;

• Не забувайте час від часу чистити діалоги та галерею, аби не потрапити в незручну ситуацію;

• Переконайтеся, що випадково не поділишся фото/відео з іншими людьми через налаштування синхронізації/батьківського контролю тощо

За словами Миколи Кулеби, дуже часто злочинці змушують дітей викладати в соціальні мережі або посилати їм особисто селфі з оголеними частинами тіла.

Щоп’ятьхвилин в Інтернеті з'являється фото або відео сексуального змісту з дитиною чи підлітком, при цьому 40% матеріалів зображують дітей у віці до 10 років. 

Кожна третя фотографія і кожне третє відео, що зображує дитину в сексуальному контексті, це особисті селфі підлітків, – констатує дитячий омбудсмен.

Також виявилося:

• 30% — дітей погоджуються на офлайн-зустріч з онлайн-знайомцями, не підозрюючи всієї небезпеки; 

• 70% — дітей бачили в інтернеті неприйнятні для себе речі; 

• 24% — батьків знають, що їхні діти дивилися в інтернеті речі, які можуть їх травмувати;

• 80% — батьків не знають, куди можна звернутися в такому випадку.