Григорій Сковорода

Іван Багряний

Ліна Костенко

Леся Українка

© Василь Симоненко

Василь Симоненко

Григорій Тютюнник

Олексадр Довженко

 

Уже на етапі підготовки до власного висловлення запам’ятайте: тексти перевіряють живі люди. Вони намагаються ретельно підходити до справи: не пропустити жодної помилки і не винести зайвих, збагнути вашу логіку та оцінити роботу на користь учасника ЗНО. Варто всіляко допомагати екзаменатору. Звісно, поганий почерк змінити на каліграфічний вам не вдасться, але намагайтеся писати охайно й розбірливо! Головне: ваша робота має бути не менше ста слів (потренуйтеся, щоб уявляти візуально, скільки місця це займатиме на аркуші формату А4), інакше її не перевірятимуть і ви отримаєте нуль замість 20 балів.

Разом із тим, робота, що написана з обох боків аркуша, не зробить екзаменаторку щасливішою! Особливо наприкінці робочого дня… І вам від цього не буде користі: чим більше тексту, тим більше помилок. Не переливайте з пустого в порожнє: 150 або 200 слів — цілком достатньо, аби розкрити будь-яку тему.

Запам’ятайте: різні слова не роблять аргументи різними! Вони мусять відрізнятися за суттю.

Уживання конструкцій «по-перше» і «по-друге» працює тільки коли далі справді йдуть аргументи. Якщо ви пишете «по-перше, можна навести приклад…» і далі його наводите, можете попрощатися з двома балами.

 Звичайна запущенiсть, бруд, безлад.

 Дуже інтенсивно, завзято.

 Про щось неприємне.

 Початок і кінець.

 Безлюдно.

До того ж….

Практика показує, що типовими помилками (вадами) при формулюванні тези є такі:

Для з’ясування різниці між якісною й неякісною тезами до власного висловлення на тему «У чому цінність для сучасної людини досвіду минулого?» варто проаналізувати приклади (див. нижче).

У добрій, якісній тезі можна зафіксувати (повторити) проблему, порушену в мікротексті, однак найважливіше – запропонувати цій проблемі чітке розв’язання, тобто дати відповідь на запитання після мікротексту.

Увага! Чітка теза спростить роботу й на завершальному етапі створення власного висловлення, тобто на етапі написання висновку, оскільки висновок, кажучи просто, є словесно переінакшеною тезою, яка збагатилася міркуваннями, висловленими в аргументах і прикладах.

При формулюванні аргументів треба завжди контролювати, щоб вони посилювали думку висловлену в тезі, а не дублювали її чи, ще гірше, спростовували, заперечували або робили ще менш зрозумілою, ніж вона була до того.

Аргументи – це докази, доводи, підсилювальні міркування, а отже, повинні виконувати ці свої функції.

Типовими вадами при формулюванні є такі:

Увага! Для подолання більшості з цих вад достатньо пам’ятати, що аргументи – це відповіді на такі два питання:

Пам’ятаючи ці питання, варто намагатися знаходити адекватні відповіді на них – тоді аргументація виявиться успішною.

Як показує практика типовими вадами при введенні прикладів є такі:

У прикладах з мистецтва спостерігаються такі вади:

У прикладах із життя спостерігаються такі вади:

Увага! Щоб уникнути означених вад, варто до тестування сформувати «базу універсальних прикладів» (авторів, творів, подій, фактів), тобто прикладів, які можуть бути використані для ілюстрування типових тем, що трапляються у відкритих тестових завданнях на написання власного висловлення.