Дошка практичного психолога (робота з дітьми, робота з педагогами, робота з батьками) by Заклад дошкільної освіти №463 Харківської міської ради

Як підтримати та заспокоїти близьких?

antoninaskylska — 2023-09-02 14:33:30 UTC

Дозвольте близьким прожити емоції, що їх тривожать

Часто такі фрази, як «не хвилюйся», «заспокойся», «не бійся» – мають зворотний ефект. Людина навпаки замикається в собі та почувається ще гірше. Тому дайте можливість прожити негативні емоції та проговорити їх. У цей період будьте просто поруч, вислухайте людину.

Не завжди пошук позитиву – це вдала ідея

Мислити позитивно – корисна життєва установка. Та не завжди вона буває доречною. Коли людина страждає або переживає трагічні події, заклики побачити в цьому щось позитивне навпаки можуть призвести до агресії. Не знецінюйте чужий біль, а натомість висловіть щиру підтримку та співчуття: «це дійсно дуже сумно», «ти дійсно втомився», «не уявляю, як тобі боляче», «я співчуваю тобі».

Допоможіть людині повернутися до нормального режиму

Запропонуйте виконувати разом прості побутові справи: приготувати обід, одягтися, піти по продукти, на прогулянку, поприбирати, випити чаю.

Наука гри. ЦЕ НЕ ПРОСТО РОЗВАГА — ІГРИ МАЮТЬ ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ВАШОЇ ДИТИНИ.

antoninaskylska — 2023-09-02 14:34:48 UTC

А ви знали, що в перші три роки життя мозок дитини розвивається найбільше? Це чимале зростання! Але в цьому є беззаперечний плюс — один з найкращих способів підтримувати розвиток вашої дитини дуже простий і принесе вам обом задоволення.

На перший погляд, може видатися, що суть ігор — у тому, щоб було весело, та для малюків і дошкільнят це ще далеко не все. Йдеться про навчання та формування важливих життєвих навичок — від розв'язання проблем до висловлення ідей — та зміцнення зв’язків між вами й дитиною. Зрештою — ви перший вчитель і друг своєї дитини! Спільно з LEGO Foundation ми вирішили дослідити ігри з наукової точки зору — як з їхньою допомогою можна допомогти дитині рости й розвиватися.

БУДУЮЧИ ВЕЖУ, ДИТИНА ПРАКТИКУЄ ФІЗИЧНІ НАВИЧКИ

Складаючи предмети один на один, дитина вчиться розуміти рух і простір, практикуючи сенсорні навички та моторику й розвиваючи просторове мислення. Цей набір навичок важливий для виховання здорового, активного тіла. Взаємодійте з дитиною: відзначайте, що вона будує, реагуйте звуками й мімікою, а також по черзі додавайте предмети до вежі — перевірте, наскільки високою її можна зробити!

ЗА ДОПОМОГОЮ БЕЗЗМІСТОВНИХ ЗВУКІВ ДИТИНА ФОРМУЄ СОЦІАЛЬНІ НАВИЧКИ

Малюки природно прагнуть до взаємодії з іншими за допомогою лепету, міміки й жестів. Якщо звертати увагу на дитину, називати те, що вона робить, й реагувати, адаптуючи погляд, голос і рухи, це допомагає будувати й підсилювати нейронні зв'язки в мозку, які відповідають за розвиток комунікативних і соціальних навичок. Така взаємодія також зміцнює зв'язок між вами та вашою дитиною.

ХОВАЮЧИ Й ШУКАЮЧИ РАЗОМ З ВАМИ ПРЕДМЕТИ, ДИТИНА РОЗВИВАЄ КОГНІТИВНІ НАВИЧКИ

Робота над складним (але веселим!) завданням, як-от схованки й пошуки різних предметів у будинку, допомагає дитині працювати над концентрацією уваги, розв'язанням проблем і гнучкістю мислення. Дитина вчиться вирішувати складні завдання та будувати ефективні стратегії подолання перешкод. Якщо дитина в якийсь момент починає дратуватися, дайте їй підказку, але дозвольте самостійно знайти рішення.

СПІВАЮЧИ Й ТАНЦЮЮЧИ, ДИТИНА ФОРМУЄ ЕМОЦІЙНІ НАВИЧКИ

Розуміння й висловлення емоцій та управління ними за допомогою формування самоусвідомлення та вміння не піддаватися на імпульси — надзвичайно важливі аспекти емоційного розвитку й життєвого добробуту вашої дитини. Спів і танці — це чудовий спосіб висловити почуття й розслабитися! Співайте й танцюйте разом — так ви станете ще ближчими одне до одного.

КОЛИ ДИТИНА МАЛЮЄ З УЯВИ, ВОНА РОЗВИВАЄ ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Коли малюк сідає й малює щось своє на папері, він так проявляє творчість і перетворює ідеї на реальність. Коли дитина закінчить, попросіть її розповісти про створений світ і ставте запитання про те, що бачите.

Найкраще те, що дітям для гри й навчання не потрібні дорогі іграшки. Насправді у вас, напевно, вдома вже є все, що потрібно для організації веселої й захопливої гри з малюком. А а ми зібрали для вас вправи та ігри на платформі розвитку дошкільнят НУМО.

Гарної вам гри!

Як управляти відчуттям тривожності?Працюйте зі шкідливими думками.

antoninaskylska — 2023-09-02 14:35:22 UTC

Думки досить часто можуть викликати занепокоєння.

Хоча ми не завжди можемо контролювати свої думки, ми можемо спробувати кинути їм виклик, якщо вони негативні або шкідливі.

Практикуйте “Заземлення”.

«Заземлення» — це термін, який використовують для позначення технік, які можуть допомогти нам зосередитися, віднайти відчуття “тут і зараз” та зупинити почуття тривоги, що набирає обертів.

Дихайте.

Повільне та глибоке дихання може допомогти зберігати спокій і впоратися з тривогою.

Спробуйте цю дихальну вправу:

Зосередьтеся на диханні.

Вдихніть через ніс і видихніть через рот. Старайтесь робити видих довшим та протяжнішим, ніж вдих.

Покладіть руки на живіт.

Спостерігайте, як ваші руки рухаються вгору та вниз під час дихання.

Розслабтесь та потурбуйтесь про себе.

Коли ви відчуваєте тривогу, зробіть щось що вас заспокоює та розслабляє.

Почніть розв'язувати проблеми.

Іноді ми хвилюємося через певні проблеми. Один зі способів впоратися з нашими хвилюваннями навколо цих проблем — спробувати визначити можливі рішення.

Визначте час дня, коли ви можете витратити 20 хвилин на розв'язання проблем. Якщо ви думаєте про проблему поза цим часом, запишіть її та поверніться до неї у відведений на це час. Це може допомогти скоротити час, який ви витрачаєте на хвилювання протягом дня.

Ось послідовність, яка допоможе прийняти рішення та розв'язувати проблему:

Визначте проблему та запишіть список можливих рішень.

Виберіть рішення з цього списку. Якщо вам важко вибрати рішення, скористайтеся списком «за і проти» кожної зі своїх ідей.

Розбийте своє рішення на невеличкі кроки та завдання.

Дійте.

Уникайте уникнення.

Коли ситуації викликають у нас тривогу, виникає спокуса уникнути їх. Хоча, на перший погляд, це має сенс, проте не завжди корисно. Насправді така прокрастинація може підтримувати та посилювати нашу тривогу в довгостроковій перспективі.

Якщо завжди уникати незручних ситуацій, ми стверджуємось, що вони надто складні для нас, щоб з ними впоратися. Таким чином ми продовжуємо відчувати тривогу. Але якщо наважитись зіткнутись з неприємністю, то можна зрозуміти, що нам під силу впоратися, або що ситуація не така погана, як ми собі уявляли. Це може зменшити занепокоєння.

Замість того, щоб уникати ситуацій, які викликають тривогу, спробуйте протистояти їй.

Почніть із написання списку ситуацій, які викликають у вас тривогу.

Згрупуйте їх: ситуації, які викликають у вас невелику тривогу, середню тривогу та сильну тривогу.

Спробуйте взятися за найлегші. Вирішивши їх, у вас з'явиться відчуття контролю та сили почати працювати зі складнішими.

Ведіть щоденник, щоб записувати ситуації, з якими ви стикалися, і те, наскільки вони вас тривожили. І як ви з ними справлялися. У майбутньому ви можете озирнутися назад і порівняти, наскільки ви відчуваєте тривогу в цих ситуаціях до та після того, як кинули їм виклик.

antoninaskylska — 2023-09-02 14:36:31 UTC

Недарма панічна атака зветься саме атакою. Ось людина спілкується, посміхається, а вже наступної миті її охоплює несамовитий страх: світ навколо ніби тікає з-під ніг, у грудях шалено гупає серце — здається, вона от-от помре.

Зазвичай панічні атаки виникають без реальної небезпеки — як наслідок тривалого стресу й втоми. Потужний вияв тривоги захоплює всі наші відчуття та на певний проміжок часу стирає зв’язок із реальністю — звідси почуття приреченості, втрата самоконтролю.

Найкраща протидія панічній атаці — «заземлення», повернення до реальності та усвідомлення цілковитої безпеки.

Ділимось технікою від МОЗ, що допоможе опанувати гостру раптову тривогу — свою чи людини поряд.

БАЗОВІ НАВИЧКИ ТУРБОТИ ПРО СЕБЕ ТА ІНШИХ

antoninaskylska — 2023-09-02 14:37:18 UTC

Особливості спілкування з людиною на відстані (по телефону)

* Якщо ви плануєте говорити на делікатну тему, переконайтесь, що співрозмовник/-ця може говорити.

* Уточніть будь-яке непорозуміння чи помилку комунікації: «Чи могли б ви пояснити, що мали на увазі, коли сказали про ...? Чи могли б ви пояснити детальніше?».

* Залиште час на паузи, якщо співрозмовник/-ця мовчить. Допомагайте співрозмовнику/-ці почуватись комфортно під час паузи («Все добре, не поспішайте», «Я тут, якщо ви хочете поговорити»).

* Намагайтесь мінімізувати недоліки комунікації («Мені не дуже добре вас чути. Чи не могли б ви перейти до тихого місця?»).

* Намагайтеся забезпечити співрозмовника/-цю можливістю бачити й чути вас під час розмови. Якщо є можливість, спробуйте спілкуватися відеозв’язком і підійдіть до світла, щоб співрозмовник/-ця могли бачити вас.

* Якщо ви спілкуєтеся з людиною в сильному стресі, намагайтеся залишатися на лінії, доки ваш співрозмовник/-ця заспокоїться та/ або ви зможете зв’язатися зі службою з надзвичайних ситуацій, яка надасть пряму допомогу.

* Перевірте здатність людини говорити й переконайтеся, що вона почувається комфортно.

* Коли помічаєте ознаки сильного дистресу з вираженими симптомами дезорієнтації, тривоги, втрати контакту тут і тепер, постарайтеся виконати дихальні вправи разом (глибокий вдих та більш протяжний видих животом.

Як допомогти дітям, які постраждали від війни: підказки та поради

antoninaskylska — 2023-09-02 14:39:00 UTC

Через війну багато українців виїхали з дітьми за кордон. Малеча втратила безпечне постійне місце проживання, свою кімнату, ліжко, друзів, спілкування, вулиці, звичну їжу. Діти травмувалися вже самим переїздом. Значно гірше, коли дитина була в окупації, чула вибухи і бачила зруйновані будівлі, стала свідком поранень чи смертей або ж втратила рідних. Це колосальний стрес і порушення для дитини відчуття внутрішньої безпеки.

Як допомогти дитині з усім цим впоратися?

Слід пам’ятати, що мама, батьки чи опікуни передусім повинні стабілізувати свій стан. Адже дитина зчитує імпульси тривоги, неспокою, які ви відчуваєте. Вона хоче мати опору, бачити поруч того, на кого можна покластись. А якщо ви не в ресурсі, дитина переживає травматичні події значно важче. Тому стабілізувати свій стан – завдання №1. Це допоможе вам зрозуміти, куди далі рухатися і як допомагати своїй дитині.

Не менш важливо розуміти, як говорити з дитиною про події, які вона пережила, і робити це. Якщо цього уникати, всі переживання дитини «забиваються» в тіло, і проявляються психосоматичною симптоматикою. У кожного це відбувається індивідуально, але завжди дуже неприємно.

Запишіться в тій країні, де ви знаходитеся, до лікаря-педіатра, паралельно, коли є вже складна симптоматика, до психіатра, та йдіть туди з дитиною.

Занотуйте симптоми, які спостерігаються в дитини: безсоння, розмови у сні, тривога, закреп, понос, нудота, постійне чухання тіла, раптовий кашель, страхи, фізичне знесилення, втрата орієнтації тощо. Це потрібно, аби ви могли докладно розповісти лікарю, що саме відбувається з дитиною. Це важливо.

Як говорити з дитиною про психологічну допомогу:

Передусім необхідно усвідомлювати, що ви мама (батько, опікун), і саме ви відповідаєте за здоров’я своєї дитини.

Поясніть, що ви хочете допомогти, але не можете цього зробити так якісно, як фахівець. Для цього існують психотерапевти – спеціально навчені люди, які допомагають дітям пережити травму.

Не варто очікувати, що ваша дитина погодиться піти до лікаря чи терапевта після першої розмови. Адже психіка дитини травмована, і крім травми, вона може більше нічого не сприймати. Це може бути складно, але ви повинні говорити без тиску. Поясніть, що запрошуєте її піти разом. Бо ви мама (батько, опікун), ви доросла людина, піклуєтеся про дитину і завжди знайдете рішення, як їй допомогти.

Коли дитина втрачає своє безпечне і звичне життя, свій дім, утворюється «пустка», яку необхідно заповнити. Якщо цього не робити, може відбутися надлом у психіці дитини. Він може призвести до розвитку психічних розладів, якщо не звертатися по допомогу вчасно. Не зволікайте. Якщо ви бачите, що ваш малюк не «ок», не відкладайте візит до фахівця. Зробіть це.

Пам’ятайте, психотерапія це не назавжди. А те, що ви отримаєте від неї, стане вам опорою на все життя!

Що я скажу доньці, коли вона трохи підросте: принципи та поради

antoninaskylska — 2023-09-02 14:40:37 UTC

Які настанови чи поради можуть давати батьки своїм донькам, аби ті в майбутньому могли уникнути неприємностей та проблем й уміли відстоювати свої інтереси.

Якщо тебе вдарили – негайно збирай речі. Не приймай вибачень, не вступай у переговори. Будь-яке «вибач мені» завтра обов'язково перетвориться на «ти мене довела». У це болото дуже легко впасти і дуже важко вилізти. Навіть не сумнівайся, біжи.

Будь-яке «ти сама винна» і «ти мене доводиш» – брехня.

Якщо відчуваєш, що тобі потрібна допомога – шукай її будь-де. Звертайся до батьків, друзів, знайомих чи психологів. Розповідай про те, що тобі болить, усім, хто готовий слухати. Ніколи не соромся приймати допомогу.

Стосунки ніколи не починаються з побоїв. Перші ластівки виглядають як «якого біса ти втручаєшся», «так що ти розумієш», «я сказав, значить, ти йдеш». Спочатку прохання перетворюється в наказ. Потім дрібні приниження стають нормою. Хамство видається за близькість. Нікому не дозволяй принижувати тебе і спеціально завдавати болю.

Якщо йдеться про домашнє насилля, то головний твій ворог – відчуття «ну начебто здалося». Сьогодні людина поводиться абсолютно адекватно, а завтра на неї щось находить, і вона перетворюється в роздратованого садиста. Тому тобі «не здалося». Якщо таке відбувається часто – варто насторожитися. Це відчуття – головний симптом, на який можна опиратися. У стосунках із такою людиною не заходь занадто далеко.

Нехай у тебе завжди будуть власні гроші. Свої джерела заробітку. Обговори це з партнером до того, як опинишся в декреті. Це дуже важливо.

Не дозволяй, щоб стосунки стали єдиним важливим у твоєму житті. Це небезпечна конструкція. Друзі, робота, спорт, захоплення – нехай все це обов'язково буде. Заробляй. Вчися.

Стеж за своїм здоров'ям, дбай про себе та свої інтереси.

Ніколи не потрапляй у пастку «всі так живуть». Це не правда.

Експериментуй, пробуй нове. Нові роботи, нові стрижки, нові види спорту. Нові страви, нові правила в сім'ї. Чим більше нового ти зможеш впустити у своє життя, тим впевненіше почуватимешся у стосунках.

Синдром дефіциту уваги та гіперактивність Як батькам допомогти дитині з СДУГ?

antoninaskylska — 2023-09-02 14:46:05 UTC

Повинні бути чіткі правила, рамки, режим дня, і вони не повинні змінюватися кожного дня. У комунікації потрібно дочекатися контакту «очі в очі» і говорити чітко і конкретно, особливо з маленькими дітьми. Ваші розлогі нотації, аргументи - для дитини абстракція, вона їх не розуміє і не чує. Наприклад, замість «прибери, наведи порядок» потрібно говорити «прибери іграшки в цей ящик». Простір, в якому живе дитина, має бути упорядкованим, речі повинні лежати на одних і тих же місцях. Потрібно просити дитину дотримуватися цього порядку і хвалити, якщо у неї виходить.

Хорошу поведінку потрібно стимулювати, на поганій не акцентувати увагу. Слід зосередитися на сильних сторонах дитини, якщо вона любить футбол, то давайте їй цим займатися. Вивчайте щось нове через те, що цікаво і вже відомо дитині. Наприклад, якщо вона любить динозаврів, то кольори можна вчити розмальовуючи їх.

Діток, і не тільки емоційно лабільних, але всіх, потрібно готувати до перебування поза домом. Всім хочеться вау-ефекту, сюрпризів, але дітям з СДУГ вони небажані. Якщо ви йдете на день народження або в лікарню до лікаря, то потрібно розповісти, що її чекає. Наприклад, до лікаря можна привести свого «хворого» зайчика, прийти з дитячим набором лікаря. Тоді дитина легше йде на контакт з лікарем і охоче включається в гру, їй не так тривожно. Всі ми, і дорослі в тому числі, боїмося невідомості. Якщо дитина приходить в нове місце з чимось своїм, вона відчуває себе безпечніше і спокійніше. Крім того, хочу зазначити, що в турботах про дитину (а мова йде про гіперактивну дитину) батьки забувають часто про себе. Батьки особливих діток виснажені, це важка робота без вихідних. І часто такі дітки - тільки на мамі, в той час як тато на роботі. Необхідно планувати час для себе, розподіляти обов'язки, просити допомоги бабусь чи няні. Емоційно та фізично виснажена мама не найкращий приклад та помічник для дитини.

«ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ»

antoninaskylska — 2023-09-02 14:47:40 UTC

Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування. Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для організованих дитячих колективів, у першу чергу, школі, рідко – у ЗДО.

Булінгом називається агресія одних дітей стосовно інших, коли наявні нерівність сил агресора та жертви, агресія має тенденцію повторюватися, при цьому відповідь жертви показує, як сильно її зачепило те, що відбувається.

Булінг може виявлятися у багатьох формах.

Він може бути:

Фізичним (завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності);
Словесним (обзивання, глузування);
Соціальним (розповсюдження пліток, чуток);
Письмовим (написання записок, образливих знаків);
Електронним (розповсюдження образливих чуток, коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів і сайтів соціальних мереж).

Булінг може виникати як компенсація за невдачі:

у навчанні;
суспільному житті;
відтиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих;
при недостатній увазі з боку дорослих;
як крайній засіб, коли дитина вичерпала всі інші можливості для задоволення своїх потреб;
у випадках, коли діти протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо у своєму оточенні.

Окрім того, причинами булінгу може бути:

помилкове уявлення про те, що агресивна поведінка допустима;
бажання завоювати авторитет в очах друзів та однолітків;
бажанняпривернутиувагувпливовихдорослих;
нудьга, здирство;
часто діти вважають знущання способом стати популярними, керувати та мати вплив на інших, привернути увагу, змусити інших їх боятися;
булінг у дитячому середовищі може виникати і тоді, коли відбувається боротьба між дітьми за вищий статус у групі, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю свого мікросоціуму.

Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу.

Ось кілька порад про це:

Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.
Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.
Цікавтеся у дитини, як пройшов їхній день у садочку, школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про своє середовище, своїх друзів і проблеми.
Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають.
Якщо ви бачите, що когось ображають, обов’язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.
Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.
Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають у дома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або говорите неправду про когось, вона буде чинити так само.
Підтримуйте освітні програми, боріться з булінгом.

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.

Якщо ваша дитина не звертається до вас по допомогу, зверніть увагу на такі ознаки, які свідчать про те, що вона стала жертвою булінгу:

Дитина стає замкнутою.
Втрачає друзів.
Гірше вчиться.
Втрачає інтерес до занять, які раніше любила.
Її одяг порваний або забруднений.
Вона приходить додому із синцями.
Просить більше кишенькових грошей.

Якщо ви думаєте, що вашу дитину ображають або ж вона сама вам про це сказала, ви можете їй допомогти. Батьки найкраще впливають на впевненість дитини в собі й можуть навчити її найкращих способів вирішення проблем.

Ось як ви можете допомогти своїй дитині:

Порозмовляйте з вихователем дитини, не варто відразу конфліктувати з батьками кривдника. Якщо вихователь нічого не зробить, зверніться до директора.
Навчіть дитину неагресивних способів протистояти булінгу – нехай вона уникає кривдника або ухиляється від нього, переключиться на спілкування із друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти.
Допоможіть дитині діяти впевнено. Привчіть її ходити з розправленими плечима, дивитись іншим в очі, розмовляти чітко й голосно.
Не закликайте дітей вирішувати проблеми за допомогою кулаків. Дитина може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити конфлікт зі своїми кривдниками.
Залучіть дитину до позашкільних занять. Тоді в неї буде більш широке коло спілкування й більше друзів.

Якщо кривдником є ваша дитина

Кожному з батьків складно повірити в те, що їхня дитина ображає інших, але іноді це трапляється. Але якщо вона знущається над іншими зараз, це ще не означає, що дитина буде так робити в майбутньому. Батьки можуть допомогти їй змінитись і почати добре спілкуватися зі своїми одногрупниками.

Ваша дитина може бути кривдником, якщо вона:

Не співчуває іншим.
Цінує агресивність.
Любить командувати.
Проявляє нахабство переможця, який не любить програвати.
Часто свариться із братами й сестрами.
Імпульсивна.

Що ви можете зробити, щоб допомогти дитині:

Поставтеся до цього серйозно. Не сприймайте булінг як щось тимчасове.
Якщо вас не хвилює, як це позначиться на вашій дитині, пригадайте про те, що страждає хтось інший.
Порозмовляйте з дитиною, дізнайтеся, чому вона ображає інших. Дуже часто діти так поводяться, коли відчувають смуток, злість, самотність або невпевненість. Іноді причиною такої поведінки стають якісь зміни вдома, у сім’ї.
Навчіть дитину співчувати іншим, поясніть їй, як почувається той, кого ображають.
Запитайте у вихователя або практичного психолога, чи є у вашої дитини якісь проблеми у дошкільному закладі. Може, вона відстає з якогось предмету або їй складно завести друзів. Запитайте у них, як ви можете допомогти дитині вирішити цю проблему.
Запитайте себе, чи не ображають вашу дитинувдома. Дуже часто діти, якізнущаються над іншими, самі стали жертвою знущання батьків або членів сім’ї.

Ігри під час війни: як допомогти дитині почуватися в безпеці

antoninaskylska — 2023-09-02 15:44:22 UTC

Кожна гра має свою мету: розвиток мислення, уваги, уяви, комунікативних навичок, зняття фізичної напруги тощо. І важливо пропонувати дитині актуальну гру.

«Чарівна кімната» — рухлива гра, яка допоможе зняти фізичну напругу та розслабити м’язи.

Правила: розкажіть дитині історію про чарівника, в кімнаті якого вона щойно опинилася. Її власника зараз немає вдома. Кімната не звичайна, а зачарована. Кожної миті вона змінює свій зовнішній вигляд. І от кімната перетворилась на пустелю — починаємо із дитиною рухатись, ніби у пустелі, стрибаючи на пекучому піску; тепер ми в акваріумі — починаємо плисти; та ось ми й на скелі — імітуємо підйом угору; далі вигадуємо все нові й нові місця, відповідно до обставин.

«Що змінилось?» — гра, яка сприятиме розвитку уваги та пам’яті.

Правила: викладіть перед дитиною декілька предметів: ляльку, набір геометричних фігурок, різноколірні олівці тощо. Попросіть їх запам’ятати. Далі попросіть дитину відвернутися чи заплющити очі та щось змініть: зачіску ляльки, додайте предмет чи заберіть його, поміняйте їх місцями. Дитина має визначити, що змінилось.

«Що було б, якби…?» — гра, яка сприяє розвитку уяви та креативності.

Правила: дайте волю фантазії дитини: нехай вигадує питання та дає розгорнуті відповіді.

– Що було б, якби собаки вміли літати?

– Що було б, якби море пчихало?

– Що було б, якби до вас завітали слони на сніданок?

– Що було б, якби всі футболки перетворилися на книги?

«Історія 2.0» — гра з елементами казкотерапії, яка розвиває уяву та може мати терапевтичний ефект.

Правила: запропонуйте дитині написати історію про продовження пригод улюбленого казкового героя. Можна окреслити конкретну проблематику. Наприклад, а як би цей герой діяв в ситуації повітряної тривоги чи бомбосховищі? Така гра може допомогти дитині виплеснути свої переживання в історію та віднайти відповіді на питання, які хвилюють.

Руханка, яку можна проводити вранці як зарядку (Авторка – Ольга Бабяк)

У саду, у нашому яблунька цвіла.

Пишні свої гілочки до сонця підняла. (імітуємо рухи)

А на гілках квіточки голівками кивають, (імітуємо рухи)

Щоб вродили яблучка, бджілок виглядають. (імітуємо рухи).

Інформація для педагогів

antoninaskylska — 2023-09-02 15:45:59 UTC

Інформація для батьків

antoninaskylska — 2023-09-02 15:46:51 UTC

Психологічна допомога в час війни. Вправа "емоційний м'яч"

antoninaskylska — 2023-09-02 15:47:58 UTC

antoninaskylska — 2023-09-02 15:50:23 UTC

antoninaskylska — 2023-09-02 15:51:07 UTC

Чи доречно мріяти під час війни? ЯК ДОРОСЛІ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ДІТЯМ І ДОЗВОЛИТИ СОБІ ЗБЕРЕГТИ ЗДАТНІСТЬ МРІЯТИ

antoninaskylska — 2023-09-02 15:52:29 UTC

Мрії – це «паливо» для нашого життя. Вони переносять нас із теперішнього в майбутнє та дають надію. Надія та мрії – один із ресурсів нашого воєнного часу, і важливо дозволити собі ним користуватись.

Стрес та травматизація звужують наше відчуття реальності. Чим більший рівень стресу та травматизації – тим більше ми сфокусовані на минулих переживаннях, які постійно відображаються у нашому теперішньому. А мрії – про майбутнє – це перенесення фокуса. Дозвіл собі радості. Це створення простору відновлення. Тому мрії та творчість – саме зараз – це «терапевтичний інструмент», вони розширюють наш внутрішній простір. Мрії наближують майбутнє, особливо, якщо ми ще й додаємо до них план дій. Саме зараз нам важливо відновлювати зв'язок - минуле (мої здобутки, мої напрацювання, мої якості) - теперішнє (те, що я вмію, прагну, знаю про себе та світ саме зараз) - майбутнє (світ та я - яким я хочу бути).

ЧОМУ ЗАРАЗ СКЛАДНО ДОЗВОЛИТИ СОБІ МРІЯТИ?

Тому що є розчарування, що минулі мрії не здійснились.

Що робити: дітям важливо відчути наше співчуття: “Так, шкода, що саме ця мрія не здійснилася. Ти так цього хотів. Мені самій так важко примиритися з тим, що не здійснилося. Але.... Можливо вона зміниться і стане новою мрією. Давай з тобою помріємо про...." Багато дітей та дорослих розчаровані та болісно переживають втрату "мрій". Мрія може не здійснитись саме так, як ми хотіли, але нам важливо зберегти надію.

Тому що є почуття провини. Мрії, радість під час війни можуть підсилювати відчуття провини того, що ми вижили.

Що робити: важливо розповідати дорослим та дітям про те, що радість – це енергія. Радість пов’язана з роботою нейрогормонів, що додають нам відчуття безпеки, спокою, розслаблення. Ця енергія нам дуже потрібна для відновлення. І це наші ліки. Мрії пов'язані з позитивними емоціями і нам потрібно приймати «вітаміни мрій та радості».

Тому що бажати тільки для себе – це може вважатись за егоїзм.

Що робити: розповідати про те, що тільки коли ми піклуємося про себе, ми можемо відчути потреби та піклуватись про інших. Дозволити собі мріяти – це теж піклування, бо це повернення собі цілісності. У нашому житті є важливі сфери, а в кожній сфері є свої потреби: Тілесність (їжа, спорт, сон, вода, вітаміни, кисень); Реалізація (розвиток, для дитини – навчання); Контакти (близькість); Уява (сфера творчості, мрій, цінностей).

Тому що коли ми переживаємо травматичний досвід, у нас страждає сфера уяви.

Що робити: Дитина повернеться до творчих дій та знов почне мріяти, коли відновиться відчуття безпеки. А безпека для неї – це і наша присутність та надійність, і рутини в нашому житті, і можливість хоч щось проконтролювати, і наскільки можливо – передбачуваність. Ми можемо їй це дати.

Тому що може здаватись, що мрії взагалі зараз недоречні, а мрія може бути тільки про Перемогу.

Що робити: казати про те, що велика Перемога складається з великої кількості наших особистих перемог.

Тому що може здаватись, що мрії - позбавляють нас відчуття контролю та відводять від реальності.

Що робити: важливо питати себе та дітей - що ми можемо робити для наближення мрії? Розповідати дитині, що мрія - це наче енергія, яку ми втілюємо в реальність своїми діями. Що ми можемо зробити першим кроком? Це може бути і малюнок мрії, і створення плану, і крок до вивчення нового.

"СХОДИНКИ МРІЙ"

Ми можемо запропонувати дитині пройтись «сходинками мрій» та помріяти не тільки для себе, але й для інших:

Мрія для себе
Мрія для найближчих
Мрія для родини
Мрія друзів – однокласників – сусідів – громади
Мрія для міста
Мрія для країни
Мрія для світу

Ми, дорослі, створюємо простір і даємо дозвіл на будь-які прояви дитини. Розмову про мрії можна почати зі слів:

“А знаєш, про що я мрію саме зараз?”
“А що ти зробиш першим, коли почуєш слово «Перемога!»?”
“А якби у тебе була чарівна паличка, щоб ти начарував/ла?”

Важливо пам’ятати, що мрії сучасних дітей можуть бути більш матеріальними. А ще саме зараз, щоб відчути більше опори, заземлення, діти та дорослі можуть мріяти та казати про матеріальні, реальні речі. Це додає вкорінення в реальності.

Також нам важливо сформувати зв’язок: мрія – дія. Саме дія – можливість на щось впливати – додає нам сили контролю. Між тим, що залишиться мрією, а що стане реалізованим – є наші дії.

Рух до мрії може також стати «продуктивною рутиною»: у вивченні кожного дня нового слова в іноземній мові, в малюванні кожного дня новим стилем, в тому, що ми кожного дня фіксуємо щось на фото, танцюємо чи робимо маленьку зарядку, робимо те, що раніше не наважувались і те, що наблизить нас до здійснення мрії…

І ми можемо запитати дитину:“А що ти сьогодні зробив/ла, щоб наблизити мрію?”

У мене є красива практика: стати в повний зріст, уявити, що стоїш під зоряним небом. Уявити, що кожна зірка – це наша мрія. Кожна з них – саме для нас, може бути «нашою». Протягнути руку вгору і зняти зірку – ту, яка саме зараз нам здається «нашою». Покласти зірку на грудну клітку чи в кишеню, зі словами “це може бути моїм, це моє”. І пам’ятати, що для нас є багато зірок, мрій та бажань.

Поради щодо підтримки дітей, які сумують за домом

antoninaskylska — 2023-09-02 15:53:43 UTC

Перш за все, емоційний стан дитини залежить від емоційного стану найближчого оточення і про це важливо пам’ятати. Коли дитина ставить вам питання: «Коли ми повернемось додому», «Коли ми побачимо тата», «Коли я побачу друзів» тощо, – нормально не знати відповідь на них. Не давайте дітям обіцянок та інформації, в якій ви не впевнені.

Як підтримати дитину дошкільного віку:

Поясніть дитині, чому ви зараз тут: «Тут немає сирени / гучних звуків, тут тихо».
Поясніть, чому тато/інший значимий дорослий (чоловік чи жінка, який/яка служить в ЗСУ або належить до ТРО), зараз знаходиться не з вами: «Тато/мама/інша людина там, тому що захищає нашу країну/місто/село».
Поясніть, чому інші родичі – не з вами (стосується тих, які є значущими для дитини і залишились вдома): «Вони залишились вдома, тому що вони прийняли таке рішення/ не мали змоги виїхати разом з нами / допомагають стареньким» тощо.
Щоб допомогти дитині впоратися зі смутком, запропонуйте намалювати малюнок своїх відчуттів або малюнок татові/бабусі/діду/брату – тим, хто не поруч.
За можливості, дайте змогу дитині побачитись з близькими, які залишились: покажіть фотографії / відео або спілкуйтесь відеозв’язком.
Запропонуйте дитині пограти у гру, в яку з нею грала близька людина, за якою сумує дитина.
Якщо дитина дуже сумує за якоюсь іграшкою, яка залишилася вдома, спробуйте знайти іншу, запитайте в дитини, щоб натомість це могло бути.
Якщо дитина сумує та плаче за домом, дайте можливість посумувати та поплакати, скажіть: «Я розумію тебе та те, чому тобі сумно, мені також сумно» або запропонуйте: «Ти можеш намалювати сумного смайлика та намалювати або розповісти мені, що би цей смайлик хотів зробити, щоб йому стало добре, або що його може заспокоїти». Далі допоможіть дитині стабілізуватися, включивши її до звичної для неї/улюбленої активності.
Якщо дитина довгий час плаче і застрягла в цьому стані, важливо переключити на просту дію та сприяти тому, щоб дитина проговорила, про що саме вона плаче (наприклад: «Давай я буду мама-кенгуру, а ти зможеш застрибнути в кишеньку з пледу і побути там, поплакати. А коли ти будеш готовий / готова заспокоїтися, то вистрибнеш із цього карманчика»). Необхідно створити безпечне місце, куди дитина може ховатись, плакати, згадувати будиночок, тата або інших родичів, які зараз не з вами. Якщо стан дитини не зміниться протягом 3 тижнів, вкрай важливо звернутися за допомогою до професійного психолога.
Намагайтеся дотримуватися режиму дня та ритуалів, які були звичними вдома: ранкові процедури, прогулянки, казка наніч, сон тощо.
Обіймайте дитину.

Інформація для батьків

antoninaskylska — 2023-09-02 15:54:59 UTC

antoninaskylska — 2023-09-02 15:57:03 UTC

6 повчальних мультфільмів, які варто подивитись з дітьми

antoninaskylska — 2023-09-02 16:01:10 UTC

Всі ми знаємо, що діти - шалені поціновувачі мультфільмів. Нині кількість мультиків і їх різноманіття вражає! Серед них є такі, які принесуть особливу користь для психологічного розвитку дитини. Сьогодні я пропоную вам добірку мультфільмів про справжні життєві цінності. Дивіться з дітками і насолоджуйтесь разом.

1. Забери мене додому - Take me home (2013 р.)
Маленька дівчинка приходить у притулок для тварин, щоб обрати собі собаку, але перед нею постає непростий вибір: обрати гарного чи доброго? Що ж врешті вирішить героїня, дивіться у мультфільмі.

2. Фантастичні літаючі книги містера Морріса Лессмора — The Fantastic Flying Books of Mr. Morris Lessmore (2011 р.)

antoninaskylska — 2023-09-02 16:02:44 UTC

Це світла і повчальна історія про любов до книги і про магію, яка схована в ній. Головний герой мультфільму потрапляє у дивовижну країну, жителі якої — це живі книги. Усі вони хочуть, щоб про них піклувались і щоб їх читали. Мультфільм покликаний прививати дитині любов до читання.

3. Змінна хмарність – Partly Cloudy (2014 р.)

antoninaskylska — 2023-09-02 16:03:29 UTC

Усі знають, що лелеки приносять дітей. Але те, що цих дітей роблять з хмаринок, факт менш відомий. Добрий мультик про дружбу, надію і віру у краще.

4. Місяць — La Luna (2011 р.)

antoninaskylska — 2023-09-02 16:04:27 UTC

Зворушливий мультик про хлопчика, якого тато і дідусь вперше взяли з собою на роботу. Кожен з дорослих хоче взяти участь у вихованні дитини, навчити робити по-своєму, але, не дивлячись на суперечки дорослих, хлопчик обирає свою дорогу.

6. В нужді — Under the fold (2014 р.)

antoninaskylska — 2023-09-02 16:05:40 UTC

У великому сірому мегаполісі тато з сином блукають вулицями в пошуку роботи. І не дивлячись на складне становище, ці двоє не впадають у відчай і знаходять в житті те, що робить їх щасливими.

5. Міст — Bridge (2011 р.)

antoninaskylska — 2023-09-02 16:09:36 UTC

Це історія про чотирьох тварин, які намагаються перейти через міст, але не можуть, оскільки постійно заважають один одному. У всього цьому важливо одне – вміння знаходити компроміс.

БУЛІНГ. 5 мультфільмів, які допоможуть запобігти цькуванню серед дітей

antoninaskylska — 2023-09-02 16:10:51 UTC

1. Мультфільм «Жив собі чорний кіт»

Мультфільм про те, як живеться чорному коту. Через людські забобони з ним ніхто не спілкується, тому він опинився у повній ізоляції. Всьому причина – чорний колір його шерсті.

Що відчуває кошеня, наскільки йому сумно і самотньо? Про це ніхто навіть не замислюється. Щоб не мати клопіту, всі його намагаються обійти десятою дорогою. (Уникання та ігнорування – це також булінг?). Однак варто котові забруднитися у білу фарбу – ставлення до нього вмить змінюється.

Чому одні нетерпимі до інших? Чому той, хто відрізняється від оточуючих, частіше залишається на самоті та стає об’єктом насмішок, а іноді – й проявів колективного цькування, булінгу? В українському суспільстві зараз багато говорять про толерантність. Водночас найпоширенішими проблемами у колективах є булінг та мобінг. Чи можна запобігти виникненню цих явищ?
Перегляньте цей мультфільм з дітьми та проаналізуйте, чи справедливе було ставлення інших до кошеняти? Чи розумно будувати відносини з оточуючими, ґрунтуючись на їхніх вроджених особливостях чи зовнішності? Як вони ставляться до такого явища як булінг?

Пропонуємо чудову добірку змістовних мультфільмів від Освітнього проекту “На урок”, які допомагають запобігати булінгу. Це мультфільми про події з життя тих, хто відрізняється від більшості у спільноті, їхній емоційний стан та способи вирішення конфліктних ситуацій.

За даними численних досліджень, на вміння знаходити спільну мову з оточуючими впливає розвинутість емоційного інтелекту. Зокрема, емпатії – здатності розуміти емоційні стани іншої людини, бачити світ «її очима» та скеровувати власну поведінку відповідно до цього.

Розвиток цих навичок дозволить навчити школярів більш терпимо ставитись один до одного та попередити булінг. Як саме можна розвинути ці здібності? Допоможуть у цьому спеціальні вправи та перегляд відповідних тематичних мультфільмів з обов’язковим сумісним обговоренням.

2. Мультфільм «Курка, яка несла всяку всячину»

antoninaskylska — 2023-09-02 16:11:54 UTC

Це історія про курку, яка мріяла про діточок, і одного разу вона знесла 7 яєць, з яких вилупилося 6 курчаток і один… маленький екскаваторчик.

На відміну від чорного кота, не зважаючи на те, що екскаваторчик був не такий, як курчата, батьки його любили і ставились до нього, як і до інших.

Перегляньте цей мультфільм разом з дітьми. Поясніть дітям, що всі люди різні, однак кожному важливо відчувати себе частиною чогось більшого, ніж він є сам – членом родини, частиною певної спільноти тощо. Однак варто пам’ятати, що відчути себе насправді щасливим можна лише серед тих, хто дійсно схожий на тебе – за вподобаннями чи світосприйняттям.

3.Мультфільм «Про пташок»

antoninaskylska — 2023-09-02 16:14:29 UTC

Історія про зграю горобчиків, які спілкуються між собою, сидячи на дротах. До них прилетіла доброзичлива чуднувата пташка, зовсім не схожа на них, тому горобці не прийняли її до гурту, хоча вона цього хотіла.

Щоб позбутися настирної гості, спільнота горобців спочатку її ігнорує. Потім закльовує, намагаючися зігнати зі спільного дроту, не розуміючи, які саме наслідки це може мати для них самих.

Цей мультфільм демонструє, що будь-які конфлікти і булінг впливають на кожного, незалежно від того, гурт це чи одна особа

4.Мультфільм «Вірте у любов, вірте у Різдво»

antoninaskylska — 2023-09-02 16:15:44 UTC

Це історія про їжачка на ім’я Генріх, який уперше прийшов до нового класу. Він би з радістю подружився з однолітками, однак спілкуватися і гратися йому заважають колючки, через які він і сам страждає.

Минає час, і напередодні Різдва Генріх помічає, що однолітки шепочуться і сміються за його спиною. Коли засмучений їжачок виходить на шкільне подвір’я, його чекає несподіванка – подарунок від однокласників, завдяки якому вони зможуть дружити і гратися!

Подивіться цей зворушливий мультфільм з дітьми та поясніть, що абсолютно з кожним можна знайти спільну мову, якими різними, на перший погляд, ви б не були.

5.Мультфільм-казка «Гидке каченя»

antoninaskylska — 2023-09-02 16:16:29 UTC

«Гидке каченя» – всесвітньо відома казка данського письменника Ганса Крістіана Андерсена. Вперше вона була опублікована у 1843 році, можливо, одна із найдавніших казок про булінг і цькування. Це історія про маленьке лебеденя, яке з незрозумілих причин потрапило до родини качок. Тільки-но вилупившись із яйця, воно отримало прізвисько Гидке каченя за свою непоказну зовнішність, відмінну від «родичів».

Ця казка допоможе пояснити учням молодшого шкільного віку те, що за непоказною зовнішністю насправді може ховатися яскрава непересічна особистість.

«МОТУЗКИ» 2014, Іспанія

antoninaskylska — 2023-09-02 16:37:22 UTC

Красива історія про рівність, солідарність, дружбу і дитячу мудрість, якій варто повчитися навіть дорослим.

«ТАМАРА» 2013, США

antoninaskylska — 2023-09-02 16:42:09 UTC

Зворушливий короткометражний мультфільм про дівчинку Тамару, яка мріє стати танцівницею. Вона танцює під звуки музичної скриньки, не помічаючи нічого навкруги. Але чому так засмучується мама, коли бачить це?

«МАЛЕНЬКА КАСТРУЛЬКА АНАТОЛЯ» 2014, Франція

antoninaskylska — 2023-09-02 16:43:37 UTC

Короткометражка через дитячі образи пояснює, що бути особливим – це нормально.

Методичний посібник "Протидія булінгу в закладах освіти: системний підхід"

antoninaskylska — 2023-09-02 16:49:07 UTC

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу

antoninaskylska — 2023-09-02 16:51:27 UTC

Порядок реагування на доведення випадку булінгу

antoninaskylska — 2023-09-02 16:52:56 UTC

Пам'ятка для педагогів

antoninaskylska — 2023-09-02 16:57:00 UTC

Як пережити стрес правильно: стратегії реагування та вікові особливості

antoninaskylska — 2023-09-02 16:57:47 UTC

Вебінар "Як жити та працювати під час війни"

antoninaskylska — 2023-09-02 16:58:23 UTC

Поради педагогам

antoninaskylska — 2023-09-02 17:00:23 UTC

Робота з дітьми під час війни. Поради педагогам

antoninaskylska — 2023-09-02 17:01:20 UTC

Робота з дітьми під час війни. Поради педагогам

antoninaskylska — 2023-09-02 17:01:58 UTC

Вправа на активізацію мозку, розвиток просторового сприйняття

antoninaskylska — 2023-09-02 17:13:47 UTC

Гра «Чарівний мішечок» - вчимо форму та розмір на дотик

antoninaskylska — 2023-09-02 17:15:10 UTC

Розвиваємо дрібну моторику та формуємо щипковий хват

antoninaskylska — 2023-09-02 17:16:09 UTC

Розвиваємо дрібну моторику кришечками/ вивчаємо кольори

antoninaskylska — 2023-09-02 17:16:37 UTC

Розвиваємо фантазію та креатив

antoninaskylska — 2023-09-02 17:17:07 UTC

Психологічна САМОДОПОМОГА “Безпечне місце” | Вправа на уяву для зниження стресу та тривоги

antoninaskylska — 2023-09-02 17:19:59 UTC

Яка різниця між різними видами психологічної допомоги?

antoninaskylska — 2023-09-05 09:06:05 UTC

Перша психологічна допомога – короткотривалий та невідкладний вид психологічної допомоги, спрямований на попередження розвитку психічних та поведінкових розладів або інших проблем психічного здоров’я, що застосовується до осіб, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.

Психологічна підтримка – спрощені форми психологічного консультування, які є доказово ефективними для покращення певних аспектів психічного здоров’я та психосоціального добробуту особи незалежно від ступеня тяжкості її проблем.

Психологічне консультування – цілісна, свідома та планомірна короткотермінова взаємодія фахівця та особи, яка потребує допомоги, з метою отримання особою допомоги у подоланні психічних, психосоціальних, емоційних, поведінкових проблем та інших проблем психічного здоров’я.

Психотерапія (психотерапевтична допомога) – цілісне, свідоме та планомірне застосування науково обґрунтованих психотерапевтичних методів (методів психотерапії) з метою профілактики чи лікування розладів психічного здоров’я.

Забезпечуємо психологічний супровід / допомога колегам "Підтримуємо колег, які пережили психотравмівні події"

antoninaskylska — 2023-09-05 09:59:48 UTC

Поради для батьків

antoninaskylska — 2023-09-06 04:53:00 UTC

Дитяча психологиня Світлана Ройз спільно з ГО «Смарт освіта» ✨ створили гру для дітей «Невидимі дари: знаходь свою силу». Вона спрямовує до рефлексій, самопізнання та емоційного зцілення.

antoninaskylska — 2023-09-08 19:29:52 UTC

Цілі – в ігровій формі:
📍 повернути контакт із тілом;
📍адаптуватись до нового;
📍навчитись казати «Ні»;
📍відчувати самоконтроль;
📍 сприймати кордони свого тіла;
📍навчитись самопідтримки та заспокоєння.

«Невидимі дари» можна використовувати як у групі, так і з одним гравцем, для дітей від 3 до 10 років 🫶

👌У грі є два шаблони фігурок: хлопчика та дівчинки. Та 13 «дарів-підсилювачів»: хвости, крила, ріг єдинорога, лапки й ратиці, хутро, кігті, зуби, очі, вуха, серце. Їх вирізають і «надягають» на фігурки. Але отвори робимо лише на «дарах», щоб саме тіло залишилось неушкодженим.

🚶‍♀️До кожного «дару» пропонується вправа на розтягування м’язів, вигук чи дотик. Їх можна використовувати як руханку. А «заклинання» на здобуття додаткових сил, яке можна вивчити з дитиною, в будь-якій ситуації додасть «невидимий дар» і почуття впевненості.

❗️Гра доступна до безоплатного завантаження за посиланням: https://bit.ly/3E4mMAf

Можна друкувати, або використовувати онлайн, уявляючи дари на собі.

antoninaskylska — 2023-09-08 19:31:50 UTC

❓ Потребуєте психологічної допомоги?
Сбробуйте ефективний та зручний Онлайн-тренажер психологічної самодопомоги

Більш детальніше тут
➡️https://cutt.ly/Owzfvfdr
🔹🔸🔹🔸🔹🔸🔹🔸🔹🔸

Які ознаки вказують на залежність дитини від гаджетів

antoninaskylska — 2023-09-28 14:13:15 UTC

Важливо знати кожному з батьків.

Які ознаки вказують на залежність дитини від гаджетів. Важливо знати кожному з батьків.

Гаджети — це виклик для багатьох батьків. Коли давати? Як контролювати? Як захистити дитину від залежності?

Щоправда, поки одні батьки б'ються за першість спілкування та активну діяльність у житті дитини, інші не морочаться і дають дитині гаджет у безчасне користування без обмежень, інформує Ukr.Media.

Завдяки таким сміливим батькам, ми маємо можливість вивчити вплив гаджетів на дитячу психіку та розробити стратегію підтримки дитини у просторі цифрових технологій.

Діти, які багато часу проводять із гаджетами, вже дуже скоро починають виявляти такі ознаки залежності.

Сильна внутрішня напруга

Рух, діяльність, гра сприяють зняттю м'язового та психологічного напруження. Проводячи довгий час сидячи на одному місці і ворушачи лише одними пальцями, дитина позбавляється цієї можливості. І вся напруга, накопичена в школі (а її чимало!), осідає у тілі у вигляді м'язових затискачів.

Тривога

Очікування можливості пограти чи подивитися ролики викликає почуття тривоги. Дитина не знає, чим себе зайняти, дивиться на годинник або моментально кидає всі справи, коли настає "екранний час". Якщо є небезпека не отримати гаджет, вона може навіть впасти в істерику.

Маніпуляція та обман

Дитина будь-якими способами намагається отримати гаджет і продовжити час користування. Заради гаджета вона готова на все: і уроки зробити, і підлогу помити. Вона легко вибачиться за провину, буде милою і ласкавою тільки б отримати бажане. Якщо її позбавили телефону, вона попросить мамин, щоб зателефонувати бабусі (про яку не згадувала уже місяць), щоб запитати про її здоров'я, а потім непомітно залишить телефон у себе. Постійний обман та маніпуляції псують стосунки дитини з батьками.

Дратівливість та агресія

Діти називають час, проведений із гаджетом, "відпочинком". Насправді, це не так. В іграх часто відбуваються невдачі, ролики та серіали буяють різного роду емоціями. Тривале спілкування з екраном викликає напругу очей та нервової системи. Це не відпочинок! Психіка не справляється, стомлюється. Як результат — дратівливість та агресія, які виплескуються на рідних.

Апатія

Почуття задоволення від своєї діяльності, творчість і самореалізація — це основа внутрішнього добробуту людини. Заради цього нам хочеться жити. Віртуальний світ цього не може дати. Перемоги та здобуття в іграх ілюзорні. Емоції, прожиті разом із персонажами мультфільмів, мертві. Без живого спілкування, без діяльності рівень енергії падає. Настає стан апатії.

Дитина за своєю природою має пізнавати реальний світ, іти вперед, реалізовувати свої таланти. Але вона не хоче цього, коли її свідомість укладена в екрані гаджета.

Спробуйте уявити, що чекає на неї в майбутньому?

Як привчити дітей виконувати обов'язки

antoninaskylska — 2023-09-28 14:15:36 UTC

Частина 1.

ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ОБОВ'ЯЗКІВ РОЗВИВАЄ У ДИТИНИ НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ В ДОРОСЛОМУ ЖИТТІ

Як привчити дітей виконувати обов'язки

Потрібно привчати дитину до виконання домашніх обов'язків чи можна дозволити їй бути дитиною, залишивши їй весь вільний час на ігри й розваги? Думки батьків із цього приводу не збігаються. Одні кажуть, що дітей не варто перевантажувати роботою, інші впевнені, що діти повинні навчитися виконувати домашню роботу, щоб вирости самостійними. Які ж саме обов'язки можна доручити дітям у різному віці? Спробуймо з’ясувати.

Наскільки важливі домашні обов'язки для дітей

Багато батьків упевнені, що домашня робота – не для дітей. Зрозуміло, діти не повинні виконувати домашню роботу нарівні з дорослими, але деякі обов'язки повинні мати, і ось чому:

допомога по господарству розвиває в дитини навички, необхідні в дорослому житті;
коли дитині доручають виконувати домашні обов'язки, вона вчиться відповідальності й дізнається, що значить учитися на власних помилках;
поширеною є думка: годі дізнатися про сутність тих чи інших явищ, не випробувавши їх на собі. Так само й діти ніколи не зрозуміють, що значить давати раду домашньому господарству, поки не почнуть допомагати вам. Включившись у таку допомогу, вони поважатимуть вас за всю ту роботу, яку ви виконуєте по господарству;
виконання ваших завдань, навіть найменших, може стати для дитини справжнім досягненням і приводом для її гордості;
діти розвивають логічне мислення, виконуючи завдання по господарству;
доручення дітям домашніх обов'язків вивільняє ваш час і дає змогу більше відпочивати;
допомагаючи вдома, діти вчаться працювати в команді. Вони починають розуміти, як можна розділити роботу й доручити частини завдання декільком людям відповідно до їхніх здібностей;
діти краще засвоюють необхідні життєві навички: планування, приготування їжі, прання тощо;
коли дитина нудьгує, домашні обов'язки допомагають їй провести час із користю.

Домашні обов'язки також сприяють розвитку в дитини працьовитості, ввічливості та чесності. Коли ви даєте доручення, чекаючи, що дитина виконає його вчасно, вона розуміє важливість пунктуальності і дотримання термінів. Коли ви заохочуєте її за виконану роботу, вона розуміє необхідність працювати. Дитина також навчається бути чесною, усвідомлюючи потребу довести, що робота виконана, і потім отримати винагороду.

Як привчити дітей виконувати обов'язки

antoninaskylska — 2023-09-28 14:16:20 UTC

Частина 2.

ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ОБОВ'ЯЗКІВ РОЗВИВАЄ У ДИТИНИ НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ В ДОРОСЛОМУ ЖИТТІ

Діти різних вікових груп не можуть однаково добре справлятися з одними й тими ж завданнями. Це необхідно враховувати, доручаючи дитині домашні обов'язки.

2–3 роки

Діти віком 2–3 роки виконують доручену роботу з ентузіазмом. Їм можна давати прості завдання, але перед цим необхідно продемонструвати, як їх виконувати. Дитині можна давати такі доручення:

зібрати іграшки. Це найпростіше заняття для дитини. Їй слід просто взяти з підлоги іграшку й покласти її в ящик. Усе, що вам потрібно зробити, – показати дитині, як це робиться;
викинути підгузок. Це завдання також буде легким для дитини. Навчіть дитину, що підгузок потрібно викидати саме в кошик для сміття, а іграшки туди класти не можна.

Трирічну дитину можна також навчити витирати пил. Покажіть їй один раз, як це робиться, і далі вона справлятиметься з такою роботою самостійно.

Маленькі діти можуть допомагати вам застеляти ліжко – наприклад, розправляти простирадла й укладати подушки.

4–5 років

Діти у віці 4–5-ти років уже мають більше навичок і здібностей. Вони так само охоче, як і молодші діти, допомагають своїм батькам. Їм починають подобатися групові заняття, а це значить, що вони більш охоче допомагатимуть батькам, ніж виконуватимуть щось самі.

Діти в цьому віці можуть не просто збирати свої іграшки в ящик. Їм до снаги сортувати свої іграшки та складати їх у різні ящики. Привчіть дитину робити це щодня, і вона зрозуміє важливе правило: кожна річ повинна мати своє місце;
діти можуть допомагати вам накривати на стіл. Але їм поки що варто давати прості доручення: розставляти тарілки, столове приладдя тощо. 4–5-річній дитині поки ще рано доручати переносити гарячі страви або напої;
коли дитина навчиться накривати на стіл, можна доручати їй прибирати зі столу тарілки після прийому їжі й складати їх у раковину. Учити дитину користуватися посудомийною машиною в такому віці не варто;
дитина може сортувати білий і кольоровий одяг перед пранням. Вона може навіть допомогти скласти одяг у пральну машину, але самостійно управляти пральною машиною вона ще не в змозі. Тому вам потрібно бути поруч;
у цьому віці дитина може витирати пил. Однак, якщо в дитини алергія на пил або астма, не варто давати їй такі доручення;
дитину в цьому віці необхідно навчити складати книги на полиці. Діти 4–5 років неспроможні робити повноцінне прибирання в кімнаті, але навести порядок на книжковій полиці їм цілком до снаги.

У вказаному віці слід послідовно розвивати в дитини навички по одній за раз. Не варто очікувати від дитини повної самостійності – для цього вона ще занадто маленька.

6–7 років

У цьому віці діти більш незалежні, можуть елементарно подбати про себе, безпечно й ефективно виконувати невелику домашню роботу:

молодшим дітям буває складно переносити речі, але у віці 6–7 років діти вже можуть це робити. Ви можете попросити дитину перенести пакети з продуктами з машини в будинок або по дорозі додому з магазину. Однак пам'ятайте, що дитина ще маленька, і їй не можна доручати нести важкі предмети;
коли дитині виповнилося 6 років, привчіть її заправляти ліжко вранці. Вона навіть може допомогти з цим молодшим брату чи сестрі;
складати білизну – більш складне завдання, ніж сортувати її. У віці 7-ми років у дітей розвиваються координація й окомір, тому вони вже можуть охайно складати одяг і ховати його в шафу;
дитина 6–7-ми років легко може забирати з поштової скриньки газети та іншу пошту;
у 6 років дитина все ще не в змозі користуватися посудомийною машиною, але їй уже можна доручати виймати посуд, витирати його й складати. Однак слід контролювати дитину, якщо у її руках порцелянові або скляні предмети;
семирічна дитина здатна мити посуд у раковині. Можна навчити її викидати залишки їжі у відро для сміття, а також користуватися губкою й засобом для миття;
у цьому віці дитина ще не може самостійно прати білизну, але здатна допомагати вам у цьому;
дитина може легко впоратися з дорученням годувати домашніх тварин, оскільки вже розуміє, скільки корму необхідно насипати та через який проміжок часу. Слід чітко проінструктувати дитину перед тим, як дати їй таке доручення;
у 6–7 років дитина може поливати кімнатні рослини.

На перший погляд вам може здаватися, що діти в цьому віці не здатні допомагати вам, а завдання, які ви їм доручаєте, банальні. Однак для самих дітей їх виконання – це велике досягнення.

Пам'ятайте, що скоро діти увійдуть у підлітковий вік. Будьте готові до того, що підлітки намагаються робити все по-своєму.

Як привчити дітей виконувати обов'язки

antoninaskylska — 2023-09-28 14:16:47 UTC

Частина 3.

ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ОБОВ'ЯЗКІВ РОЗВИВАЄ У ДИТИНИ НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ В ДОРОСЛОМУ ЖИТТІ

Але коли ви знаєте, що можна доручити дитині в тому чи іншому віці, виникає закономірне питання: як мотивувати дитину виконувати домашні обов'язки?

Як мотивувати дитину виконувати свої обов'язки

Єдиний спосіб змусити дитину виконувати домашню роботу – зробити так, щоб вона була якомога менше схожа на роботу. Можна також давати дитині невелику винагороду. Доцільно скористатися такими рекомендаціями, щоб мотивувати дитину виконувати домашні обов'язки:

чітко поясніть, що дитина повинна робити. Давайте їй зрозумілі і прості завдання, які легко виконати;
регулярно хваліть дитину за старанне виконання обов'язків;
підтримуйте дитину, пропонуйте їй свою допомогу за потреби;
розробіть спеціальну систему винагороди. Наприкінці місяця дитина може отримати грошову винагороду, частування або інше заохочення. Проте перевагу слід віддавати розвитку навичок, а не матеріальній винагороді;
складіть для дитини графік. Це допоможе їй виконувати свої обов'язки вчасно і стежити за цим процесом;
турбуйтеся про різноманітність завдань для дитини. Якщо вона неохоче виносить сміття, залучайте її до приготування їжі або закупівлі продуктів у магазині;
не давайте дитині занадто багато обов'язків. Об’єднайте їх у декілька категорій і розподіліть протягом тижня. Завдяки цьому дитина почуватиметься менш зайнятою і зможе виконувати всі обов'язки вчасно.

Як уже було сказано, домашні обов'язки потрібні для того, щоб навчити дитину основних навичок, які будуть корисні їй у дорослому житті. Розвиток цих навичок додасть дитині впевненості в дорослому житті.

ЯК ПРАВИЛЬНО ГРАТИ З ДИТИНОЮ?

antoninaskylska — 2023-09-28 14:19:24 UTC

1. Правило взаємної зацікавленості. Таємниця вдалого придбання іграшок

не в тому, щоб наполягти на своєму, користуючись своїм батьківським авторитетом, і не в тому, щоб в черговий раз підкоритися дитині, а в тому, щоб зуміти знайти спільні інтереси, а якщо знайти їх не виходить , то створити їх.

2. Правило різноманітності. Якщо дитина «застряє» на якійсь темі, грі, сюжеті, і ви бачите, що їй цей сюжет або спосіб гри цікавий, варто дати малюкові відіграти його так довго, як йому буде потрібно, вводячи будь-які інші теми, знання, навички прямо в ці ігри і сюжети. Запропонуйте дитині різноманітні способи використання набридлого матеріалу, знайдіть його незвичні для дитини аналоги, разом відкрийте для себе нові техніки, і інтерес обов'язково повернеться.

3. Правило зростаючої складності (зони найближчого розвитку).

4. Правило відповідності віку.

5. Правило гнучкості. Будьте гнучкіше у використанні вашого ігрового арсеналу, і побачивши, що щось виходить за рамки вашого розуміння, не сваріться і не намагайтеся відразу повернути на землю вашого маленького фантазера, а спробуйте підключитися до гри і, якщо відчуєте таку необхідність, допомогти дитині розвинути сюжет.

6. Правило спільної гри. Правило спільної гри говорить, що кожна іграшка (бувають і виключення), кожна книга, кожна гра повинна спочатку пройти через етап спільної гри дорослого і дитини.

Психологічна хвилинка: гра "Назви одним словом"

antoninaskylska — 2023-09-28 14:58:57 UTC

Психологічна хвилина на розвиток уваги, пам'яті "Знайди, чого не вистачає?"

antoninaskylska — 2023-09-28 15:15:32 UTC

Психологічна хвилинка: знайди однаковий предмет

antoninaskylska — 2023-09-28 15:25:24 UTC

Психологічна хвилинка: Гра "Впіймай слово"

antoninaskylska — 2023-09-28 15:33:27 UTC

Психологічна хвилинка: Запам'ятай та повтори

antoninaskylska — 2023-09-28 15:38:09 UTC

Психологічна хвилинка: Скажи слово і повтори жест. Нейровправи, міжпівкульна взаємодія

antoninaskylska — 2023-09-28 15:42:17 UTC

10 способів заспокоїти дитину

antoninaskylska — 2023-10-11 07:01:37 UTC

Вправи для швидкого зниження стресу дитини під час гострих кризових ситуацій

antoninaskylska — 2023-10-11 07:04:08 UTC

Вправи для зняття м’язового напруження в дитини

antoninaskylska — 2023-10-11 07:04:54 UTC

Яких правил дотримувати батькам, щоб обрати безпечну для психіки дитини іграшку

antoninaskylska — 2023-10-11 07:07:15 UTC

Як підтримати дитину, яка боїться голосних звуків і вибухів

antoninaskylska — 2023-10-11 07:08:22 UTC

Як підтримувати братів і сестер дитини,яка зазнала фізичних ушкоджень через війну

antoninaskylska — 2023-10-11 07:08:54 UTC

Як подбати про свій психоемоційний стан батькам дитини, яка зазнала фізичних ушкоджень через війну

antoninaskylska — 2023-10-11 07:09:34 UTC

Як стрес впливає на ваш організм

antoninaskylska — 2023-10-11 07:10:21 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:00:16 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:00:38 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:01:38 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:02:44 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:03:02 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:03:19 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:03:35 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:06:49 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:07:08 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:07:28 UTC

antoninaskylska — 2023-11-21 19:08:01 UTC

Поради батькам

antoninaskylska — 2023-11-21 19:10:30 UTC

Поради для батьків

antoninaskylska — 2023-11-21 19:12:17 UTC

Ознаки того, що страх може бути чимось більшим, і час звернутися за допомогою до фахівців

antoninaskylska — 2023-12-23 17:43:42 UTC

🙅‍♂️Нав’язливе занепокоєння: ваша дитина зосереджується на об’єкті свого страху, часто думає або говорить про нього або навіть коли тригер відсутній. Наприклад, страшенно хвилюватися за місяці до наступного візиту до стоматолога.

🙅‍♂️ Страхи, які обмежують здатність вашої дитини насолоджуватися життям або брати участь у діяльності. Наприклад, відмова піти на екскурсію в парк, тому що там можуть бути собаки.

🙅‍♂️ Інтенсивні, специфічні страхи, які викликають порушення.

🙅‍♂️ Ознаки сильної тривоги, як-от напади паніки, компульсивна чи руйнівна поведінка або відсторонення від діяльності, школи чи сім’ї.

Якщо страхи вашої дитини здаються більш серйозними, запишіться на прийом до фахівця, щоб дізнатися, чи потрібна додаткова допомога.

Як допомогти дитині впоратися зі страхом (не надто допомагаючи)? Частина 6

antoninaskylska — 2023-12-23 17:46:15 UTC

Допомагати дітям навчитися справлятися зі страхами, з якими вони стикаються регулярно, як-от страх темряви або страх піти до лікаря, важливо, але не всі страхи однакові.

Страхи, які не заважають життю дитини, не завжди потребують подолання. Наприклад, якщо дитина не любить страшні фільми, це нормально. Насправді це може бути свідченням їхніх навичок самозахисту. Вирішуючи: «Мені це не подобається, я не буду дивитися», ваша дитина відстоює свої потреби і каже: «Це моя межа».

З іншого боку, якщо страхи вашої дитини є постійними, надмірно інтенсивними або починають заважати її повсякденному життю, можливо, настав час звернутися за допомогою.

Як допомогти дитині впоратися зі страхом (не надто допомагаючи)? Частина 5

antoninaskylska — 2023-12-23 17:47:38 UTC

Ви маєте пам’ятати, що зміни потребують часу, а страх – це дуже сильне почуття.

Будьте послідовними та хваліть свою дитину за наполегливу роботу: «Я вважав, що це було дуже сміливо з твого боку залишитися у своїй кімнаті півгодини. Давайте подивимося, чи зможемо ми побути довше завтра!»

Дайте дитині зрозуміти, що ви думаєте, що вона/він може впоратися зі своїми страхами, навіть якщо вона/він ще не настільки впевнена/ний.
Говоріть щось на кшталт: «Ти це зможеш!» або «Ти такий сміливий!».

Дітям, особливо молодшим, може знадобитися кілька спроб, перш ніж все вийде, тому не здавайтеся, якщо ваша дитина все ще просить третю склянку води або ховається від собак на вулиці навіть після того, як ви почали розвивати хоробрість.

Гра для допитливих «Вірю не вірю: космос»

antoninaskylska — 2023-12-23 17:49:56 UTC

Уважно прочитай наступні речення. Постарайся визначити, яке речення правдиве, а яке — ні.
1. У нашій галактиці Чумацький шлях більше зірок, аніж дерев на Землі.
2. Якби ти народився на Венері, твій перший День народження ти міг би відсвяткувати у той самий день.
3. Полярне сяйво — унікальне природне явище, яке можна спостерігати тільки на планеті Земля.

Відповіді:
1. Неправда, три трильйони стовбурів проти 400 мільярдів зірок.
2. Правда, Венера надзвичайно повільно обертається навколо своєї осі. Тож круг навколо Сонця робить швидше, аніж навколо осі.
3. Неправда, полярне сяйво спостерігається також на Марсі, Урані, Юпітері. Зафіксували його і в атмосфері Венері.

Як допомогти дитині впоратися зі страхом (не надто допомагаючи)? Частина 4

antoninaskylska — 2023-12-23 17:52:34 UTC

Працюйте з дитиною над встановленням розумних цілей. Наприклад, якщо вона зазвичай потребує, щоб ви сиділи з нею/ним в кімнаті, поки вона/він не заснуть, ви можете домовитися, що до кінця тижня вона/він спробують вимкнути світло та заснути самі. Коли ви поставили мету, обговоріть кроки, які ви зробите, щоб її досягти, і запасіться терпінням.

Наприклад, план може бути таким:

1️⃣Перший вечір: домовтеся про те, що ви прочитаєте дві сторінки в книзі, вимкнете світло, поставте нічник, а потім спокійно посидите з ним/нею (без розмов і ігор), поки не засне.
2️⃣Другий вечір: прочитайте одну книгу, потім вимкніть світло й увімкніть нічник. Ви залишите двері відчиненими, але самі не в кімнаті.
3️⃣Третій вечір: прочитайте одну сторінку книги, потім увімкніть нічник і зачиніть двері.
4️⃣Четвертий вечір: прочитайте одну сторінку книги, потім вимкніть світло та зачиніть двері.

Як допомогти дитині впоратися зі страхом (не надто допомагаючи)? Частина 3

antoninaskylska — 2023-12-23 17:54:16 UTC

Якщо ви дізналися, чого боїться ваша дитина, рухайтеся далі. Як тільки ви дізнаєтеся, чого боїться дитина, дайте дитині знати, що ви сприймаєте це серйозно. Коли дитина каже щось страшне, ми, дорослі, з великою ймовірністю не думаємо, що це страшне. Але ми завжди маємо починати з підтвердження їхніх почуттів.

Наприклад, замість «О, давай, це було не страшно!» або «Чого тут боятися?» спробуйте: «Друже, схоже, ти злякався!» або: «Я знаю, що багато дітей хвилюються з цього приводу».

Після того, як ви запевнили, що розумієте дитину, важливо швидко рухатися далі. Не треба зосереджуватися на страшному, тому що навіть це може стати підкріпленням і зажити власним життя.

Натомість почніть говорити про те, як ви працюватимете разом та як разом подолаєте цей страх, щоб допомогти дитині почуватися сміливішими та дійти до того моменту, коли вона зможе самостійно впоратися зі страхом.

Корисна інформація

antoninaskylska — 2023-12-23 17:54:51 UTC

Цікаво знати!

antoninaskylska — 2023-12-23 17:55:42 UTC

Як допомогти дитині впоратися зі страхом (не надто допомагаючи)? Частина 2

antoninaskylska — 2023-12-23 17:58:13 UTC

Допоможіть дитині розповісти про те, що її лякає. Діти можуть знати, чого вони бояться, але у них не завжди є слова, щоб пояснити.

Конкретні запитання можуть допомогти. Наприклад, якщо дитина боїться собак, ви можете сказати: «Що лякає тебе в собаках?», «Собака тебе здивувала чи злякала?», «Чи є певна собака, яку ти боїшся?» Коли ви краще зрозумієте, чого боїться ваша дитина, ви матимете чіткіше уявлення про те, як допомогти їй впоратися з цим.

Вправа на роботу з емоціями «Дракончики». Частина 3

antoninaskylska — 2023-12-23 18:00:18 UTC

В перших частинах вправи ми пропонували дитині намалювати дракончиків-емоції, у другій - розповісти, як в дитини проявляються ці емоції.

У третій частині вправи попросіть дитину подумати, як вона б змогла перемогти дракончиків-негативні емоції. Наприклад: дракончик злість був жовтого кольору та кидався блискавками, ми можемо його одягти в зелений плащик та зібрати близкавки в мішечок.

Після цього перепитайте в дитини, як вона може впоратися з діями, які викликають емоції. Допоможіть дитині сформувати альтернативний алгоритм дій при емоціях (злість = бити, ти можеш сказати людині, що тебе розізлило).

Як допомогти дитині впоратися зі страхом (не надто допомагаючи)? Частина 1

antoninaskylska — 2023-12-23 18:01:30 UTC

Деякі поширені дитячі страхи:
✅ Бути самотнім
✅ Темрява
✅ Собаки або інші великі тварини
✅ Прмилятися
✅ Страх висоти
✅ Робити щеплення чи йти до лікаря
✅ Незнайомі або гучні звуки
✅ Уявні монстри — «річ» під ліжком тощо.

Звичайно, війна додає ще групу страхів, які з нею пов’язані. Наприклад:
✅ Страх повітряної тривоги (навіть після двох років повномаштабної війни великий відсоток дітей його відчувають);
✅ Страх обстрілів
✅ Страх укриття
✅ Страх смерті
✅ Страх за батьків, особливо якщо хтось з нихвоює
✅ Страх наступу, тощо.

Ви можете поділитися в коментарях тим, що викликає страх у ваших дітей.

Вправа на роботу з емоціями «Ведмедики»

antoninaskylska — 2023-12-23 18:04:09 UTC

Роздивіться з дитиною малюнок. Визначте та назвіть з дитиною емоції, які відчувають ведмедики на малюнку. Попросіть дитину назвати ситуації, в яких вони відчувають ті ж самі емоціії як на малюкну ведмедики.

Ваше завдання навчити дитину розпізнавати емоції та називати їх словами, а також навчити дитину пояснювати причини своїх емоцій.

Поради для батьків

antoninaskylska — 2023-12-23 18:07:13 UTC

Вправа на роботу з емоціями «Чому сумує Ведмедик?»

antoninaskylska — 2023-12-23 18:09:24 UTC

Роздивіться з дитиною малюнок. Спитайте в дитини, яка емоція у ведмедика? Якщо дитина назве емоцію, як сумну, то перепитайте в дитини: «Чому ведмедик сумний?».

Ваше основне завдання дати дитині можливість розповісти про те, які події викликають в неї емоцію суму, переносячи свою розповідь на ведмедика.

Цікаво знати!

antoninaskylska — 2023-12-23 18:10:07 UTC

Вправа на роботу з емоціями «Дракончики». Частина 2

antoninaskylska — 2023-12-23 18:11:20 UTC

Поверніться до малюнків драконів, які дитина виконала за вашим завданням під час виконання першої частини вправи.

Попросіть дитину назвати кожного з намальованих драконів відповідно до емоції, яку він зображував, та пояснити, чому саме цей дракон відповідає за зазначену емоцію.

Перепитайте дитину, коли вона схожа на дракончика певної обраної емоції. Попросіть описати свій стан під час такої емоції та назвати дію, яка їй на думку дитини може відповідати (наприклад, злість - бʼю, тощо).

Вправа на розвиток мовлення

antoninaskylska — 2023-12-23 18:15:10 UTC

Попросіть дитину пригадати:
- всі зимові розваги (ковзани, сніжки, тощо);
- які умови треба для кожної з цих розваг (крига + ковзани, тощо);
- коли останній раз і з ким займалися зимовими розвагами. При цьому необхідно дітей стимулювати будувати розгорнуті речення та використовувати синоніми.

Вправа на роботу з емоціями «Дракончики». Частина 1

antoninaskylska — 2023-12-23 18:17:47 UTC

Запропонуйте дитині розглянути малюнки та назвати фантастичну тварину, яка зображена.

Попросіть дитину:
- описати драконів;
- придумати їм імена;
- придумати історію про їх дружбу;
- визначитися, який в них настрій;
- розповісти, яка емоція дитини схожа на цих дракончиків;
- намалювати дракончиків, які: злі, ображені, роздратовані, гніваються. Попросіть дитину, аби дракончики мали різний колір, що відповідає емоції, а також по ним було видно, яка це емоція.

Збережіть малюнки для наступних вправ.

Поради для батьків

antoninaskylska — 2023-12-23 18:18:17 UTC

Вправа на розвиток мовлення

antoninaskylska — 2023-12-23 18:20:13 UTC

Розгляньте з дитиною малюнок. Попросіть її назвати казку, де також є три порося, та розповісти її.

Після цього складіть оригінальну казку разом з дитиною, використовуючи як ілюстрацію малюнок.

Поради для батьків

antoninaskylska — 2023-12-23 18:23:44 UTC

Дітям про булінг

antoninaskylska — 2023-12-23 18:34:24 UTC

Про булінг для найменших

antoninaskylska — 2023-12-23 18:36:07 UTC

Поради

antoninaskylska — 2023-12-23 18:39:41 UTC

Вправа "Роби, як курочка і тривоги нема"

antoninaskylska — 2024-01-31 08:09:00 UTC

Інформація для батьків "Чому плакати корисно?"

antoninaskylska — 2024-01-31 08:09:42 UTC

Плекаємо малюка

antoninaskylska — 2024-03-25 08:46:46 UTC

Тандем батьків і педагогів: спільні завдання у вихованні

antoninaskylska — 2024-03-25 09:15:29 UTC

📔👦Дошкільнятам важливо не тільки знати букви й рахувати до десяти, а й вміти діяти в небезпечних ситуаціях.

antoninaskylska — 2025-09-17 13:17:51 UTC

Без паніки, без сліз, впевнено - наскільки це можливо в їхньому віці. Але цьому треба вчити. Поступово, через гру, приклади та розмови.

💟 ДОБРІ ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ ТА БАТЬКАМ 🌞

antoninaskylska — 2025-09-17 13:19:42 UTC

"ІГРИ НА ПОДОЛАННЯ ДИТЯЧОЇ АГРЕСІЇ"💥

💁🏼‍♀️ Дошкільнята тільки починають вчитися розуміти свої емоції. Коли вони сердяться, засмучуються або відчувають страх, їм може бути важко висловити це словами. Тому вони інколи проявляють свої почуття через укуси, штовхання чи інші дії, які можуть травмувати інших. Це не означає, що дитина погана чи агресивна. Вона просто потребує допомоги, щоб навчитися розуміти себе, спокійно висловлювати свої емоції та взаємодіяти з іншими.

Три стадії стресу

antoninaskylska — 2025-09-17 13:23:22 UTC

Ознаки стресу в дітей дошкільного віку

antoninaskylska — 2025-09-17 13:23:52 UTC

Вторинна травматизація

antoninaskylska — 2025-09-17 13:24:48 UTC

Безпечний дорослий

antoninaskylska — 2025-09-17 13:25:18 UTC

Особливості спілкування з дітьми, які пережили травматичну подію

antoninaskylska — 2025-09-17 13:26:31 UTC

Допомога дітям при втраті когось із рідних

antoninaskylska — 2025-09-17 13:27:33 UTC

Захист дитини від булінгу

antoninaskylska — 2025-09-17 13:28:25 UTC

Плануємо осередки діяльності дітей

antoninaskylska — 2025-09-17 13:29:24 UTC

Створюємо комфортне середовище для різноманіття

antoninaskylska — 2025-09-17 13:30:17 UTC

Стереотипи та упередження: вплив на становлення особистості

antoninaskylska — 2025-09-17 13:31:00 UTC

Техніки зцілення для дітей

antoninaskylska — 2025-09-17 13:31:38 UTC

Три кити особистісного простору дитини

antoninaskylska — 2025-09-17 13:32:24 UTC

Учимо дітей порозумітися в конфлікті

antoninaskylska — 2025-09-17 13:33:06 UTC

Цінності та компетентності для культури демократі: сутність і дескриптори

antoninaskylska — 2025-09-17 13:34:58 UTC

Індикатори особистісного простору дитини

antoninaskylska — 2025-09-17 13:35:58 UTC

Дескриптори - інструмент для планування, спостереження процесу, оцінювання результату

antoninaskylska — 2025-09-17 13:37:07 UTC

Як організувати простір у навчальних осередках

antoninaskylska — 2025-09-17 13:38:30 UTC

10 способів заспокоїти дитину

antoninaskylska — 2025-09-17 13:49:12 UTC

Як батькам допомогти дитині пережити стан, коли вона дізнається про фізичні ушкодження

antoninaskylska — 2025-09-17 13:50:54 UTC

Вправи для швидкого зниження стресу дитини під час гострих кризових ситуацій

antoninaskylska — 2025-09-17 13:52:23 UTC

Вправи для зняття м’язового напруження в дитини

antoninaskylska — 2025-09-17 13:53:23 UTC

Як діяти за різних реакцій дитини на фізичні ушкодження

antoninaskylska — 2025-09-17 13:54:42 UTC

Яких правил дотримувати батькам, щоб обрати безпечну для психіки дитини іграшку

antoninaskylska — 2025-09-17 13:56:04 UTC

Як підтримати дитину, яка боїться голосних звуків і вибухів

antoninaskylska — 2025-09-17 13:57:26 UTC

Як підтримувати братів і сестер дитини, яка зазнала фізичних ушкоджень через війну

antoninaskylska — 2025-09-17 13:58:16 UTC

Як подбати про свій психоемоційний стан батькам дитини, яка зазнала фізичних ушкоджень через війну

antoninaskylska — 2025-09-17 13:59:06 UTC

Як стрес впливає на ваш організм

antoninaskylska — 2025-09-17 13:59:46 UTC

Мультфільм про дружбу і толерантність

antoninaskylska — 2025-10-06 11:29:47 UTC

Мультфільм про толерантність 🤝🏻

antoninaskylska — 2025-10-06 11:34:45 UTC

Мультфільм "Подарунок"

antoninaskylska — 2025-10-06 11:35:20 UTC

Територія щасливого дитинства: як розпізнати та зупинити цькування

antoninaskylska — 2026-04-24 05:24:12 UTC

Не просто гра: де закінчуються пустощі й починається булінг?

antoninaskylska — 2026-04-24 05:24:35 UTC

Мобінг: де межа між критикою і цькуванням

antoninaskylska — 2026-04-24 05:25:24 UTC

Як заспокоїти дітей під час стресу

antoninaskylska — 2026-04-24 05:28:10 UTC

Ігри для зняття стресу

antoninaskylska — 2026-04-24 05:28:37 UTC

Як заспокоїти себе під час стресу

antoninaskylska — 2026-04-24 05:29:58 UTC

Про толерантність в колективі

antoninaskylska — 2026-04-24 05:30:57 UTC

Ментальна стійкість педагога в умовах змін

antoninaskylska — 2026-04-24 05:31:44 UTC

Ментальний затишок у стінах ЗДО

antoninaskylska — 2026-04-24 05:32:05 UTC

Як заспокоїти себе під час стресу

antoninaskylska — 2026-04-24 05:32:55 UTC

Культура згоди: вчимося питати дозволу з дитинства

antoninaskylska — 2026-04-24 05:33:16 UTC

Особисті кордони змалечку: як навчити дитину сказати "СТОП"

antoninaskylska — 2026-04-24 05:37:56 UTC

Секрети ментального здоров'я - магія спокою.

antoninaskylska — 2026-04-24 05:38:14 UTC

Толерантність починається з родини

antoninaskylska — 2026-04-24 05:38:53 UTC

День теплих слів та добрих справ (толерантність)

antoninaskylska — 2026-04-24 05:39:27 UTC

Планета Толерантності:подорож у країну Щирості

antoninaskylska — 2026-04-24 05:40:17 UTC