2. Орієнтуйте своє педагогічне мовлення на конкретного учня

3. Використовуйте різні види спілкування.

4. Постійно враховуйте психологічний стан окремих вихованців і колективу загалом.

5. Дивіться на себе збоку, постійно аналізуйте свої вчинки й дії.

6. Вмійте слухати учнів, зважайте на їхню думку.

7. Намагайтеся зрозуміти настрій класу, на цій основі моделюйте спілкування.

8. Спілкування не повинно призводити до конфліктів, а запобігати їм.

9. Не принижуйте дитячої гідності.

10. Спілкування має бути систематичним. Не залишайте поза увагою слабхих дітей.

11. Будьте ініціативним у спілкуванні.

12. У процесі спілкування враховуйте стать вихованців, вік та їх індивідуальні особливості.

13. Постійно шукайте нові форми, засоби, методи і прийоми.

14. У процесі спілкування уникайте абстрактної критики, оскільки це породжує опір.

15. Якомога частіше усміхайтеся: це викликає позитивні емоції, спонукає до продуктивного спілкування.

16. У процесі вашого спілкування частіше висловлюйте схвалення, заохочення.

17. Відкрито виявляйте в колективі своє позитивне ставлення до вихованців.

18. Постійно розвивайте свою комунікативну пам'ять, запам'ятовуючи педагогічні ситуації, їх перебіг.

19. Якщо назріває потреба в індивідуальній бесіді, завчасно розробіть її план.

20. У процесі спілкування в центрі уваги має бути особистість учня, його гідність.

21. Враховуйте соціально-психологічне зростання учнів.

22. Систематично аналізуйте процес спілкування.

23. Технологія й тактика спілкування мають бути скеровані на усунення психологічних бар'єрів між педагогом та учнем.

+24. Враховуйте в процесі спілкування індивідуальні особливості, темперамент, характери учнів.

25. Окремо обдумуйте особливості спілкування з важковиховуваними учнями.

26. У процесі спілкування не зловживайте своїми перевагами як керівника-педагога.

37. Постійно удосконалюйте інструмент спілкування — власне мовлення.