Вихователь, імітуючи голоси тварин, тобто вимовляючи різні звукосполучення, пропонує дітям відгадати: хто так кричить. Коли діти відгадають і правильно назвуть тварину, він пропонує їм визначити: велика ця тварина або маленька.

В и х о в а т е л ь (голосно). Ква – ква - ква! Хто це?

Д і т и. Жабка.

Потім дорослий вимовляє це саме звукосполучення тихо: «А це хто ж?»

Д і т и. Це жабеня.

В и х о в а т е л ь. Як ви здогадалися, що це жабеня?

Д і т и. Жабеня квакає тихо, а жабка — голосно.

Рекомендації до гри

Вихователь прагне до того, щоб усі діти уважно слухали, правильно відповідали на запитання.

Діти утворюють півколо перед столом, на якому розкладені іграшки. Вихователь пошепки називає дитині, яка сидить поряд, один із предметів, що лежать на столі, а вона пошепки повинна

назвати його сусідові. Слово передається по «ланцюжку». Дитина, яка почула слово останньою, підводиться, підходить до столу, відшукує названий предмет і голосно називає його.

Рекомендації до гри

Вихователь має стежити за тим, щоб усі діти, вимовляючи слова пошепки, робили це достатньо виразно.

Вихователь запитує у дітей: чи можна їздити на машині, а потім він просить їх перерахувати, на чому ще можна їздити.

Д і т и. На автобусі, тролейбусі, трамваї.

Після цього вихователь читає оповідання і пропонує дітям плескати в долоні, коли вони почують назви засобів пересування.

В и х о в а т е л ь. У неділю Костик і Світланка зібралися до бабусі на дачу. Вони сіли в тролейбус і поїхали на вокзал. Світлана та Костик улаштувалися біля вікна і з цікавістю озиралися, що діється навколо. Ось повз них проїхала машина. На зупинці їх обігнав автобус. У дитячому парку хлопчики каталися на велосипедах. На вокзалі мама придбала квитки. Незабаром підійшов потяг, і вони сіли у вагон. На дачі їх зустріла бабуся.

Рекомендації до гри

Вихователь має читати, виділяючи голосом потрібні слова.

Вихователь пошепки вимовляє слова і пропонує дітям відтворити їх так само.

В и х о в а т е л ь. Кішка — ніжка, мошка — ложка, дужка — вушка, кішка — мишка, шишки — книжки, замок — танок.

Вихователь прагне до того, щоб усі діти уважно слухали, вимовляли слова тільки пошепки, чисто і виразно, у тій послідовності, яка запропонована дорослим.

Рекомендації до гри

Для відповідей слід викликати дітей індивідуально.

Вихователь називає слово, наприклад «акваріум», і пропонує декільком дітям швидко і чітко повторити його. (Рекомендовані слова: тролейбус, велосипед, телевізор, термометр, поснідали, кукурудза.) Якщо дитина повторила слова неправильно, затрималася з відповіддю, то вона повинна сказати це слово в уповільненому темпі (розтягуючи голосні, виразно вимовляючи кожний приголосний звук).

Рекомендації до гри

Слід викликати тих дітей, які говорять недостатньо виразно, добирати для вправи слова, у яких діти найчастіше припускаються помилок.

Вихователь вимовляє слова і пропонує дітям плескати в долоні тоді, коли вони почують слова, у яких є звук [з] («пісня комарика»). (Рекомендовані слова: зайчик, мишка, кішка, замок, зебра, коза, машина, книга, дзиґа, дзвінок.) Відповіді можуть бути груповими та індивідуальними. Вихователь повинен вимовляти слова повільно (якщо діти не підготовлені, то звук у словах потрібно виділити голосом: «зззза-мок»), після кожного слова робити невелику паузу для того, щоб діти мали нагоду подумати.

Рекомендації до гри

Вихователеві необхідно стежити, щоб усі діти брали у грі активну участь. Для індивідуальних відповідей слід викликати тих дітей, у яких недостатньо сформований фонематичний слух, а також тих, хто неправильно вимовляє цей звук.

Вихователь показує картинку із зображенням дорослої тварини і просить дітей сказати: «Хто це?»

Відповіді дітей.

В и х о в а т е л ь. А як називають дитинчат ведмедя (якщо показував дорослого ведмедя)?

Д і т и. Ведмежата.

В и х о в а т е л ь. А дитинчат їжака?

Д і т и. Їжаченята.

Вихователь стежить за тим, щоб діти чітко вимовляли звук [ж] у словах, виділяючи його голосом: «Ведмежжжжата, жжжжабенята…» Аналогічно можна провести вправу на закріплення правильної

вимови дітьми звука [ч]: вовк — вовченята, зайчик — зайченята, білка — білченята, галка — галченята тощо.

Рекомендації до гри

Потрібно, щоб діти називали дитинчат тварин не тільки у множині, але і в однині: ведмежа, лоша, зайченя, вовченя тощо.

Вихователь вимовляє фразу, але не договорює склад в останньому слові. Діти повинні закінчити це слово.

Ра-ра-ра — починається весела г…(ра).

Ри-ри-ри — я біжу з го…(ри).

Ро-ро-ро — у нас нове від…(ро).

Ру-ру-ру — ми продовжуємо г…(ру).

Ре-ре-ре — Сашко іграшку бе…(ре).

Рі-рі-рі — на гілках снігу…(рі).

Ар-ар-ар — кипить наш само...(вар).

Ор-ор-ор — ось червоний помід…(ор).

Ир-ир-ир — мій тато коман...(дир).

Потім вихователь пропонує дітям самим придумати такі фрази.

Рекомендації до гри

Вихователь прагне до того, щоб діти швидко і правильно додавали склад, якого бракує, чітко вимовляли звуки [р], [р’].

Вихователь показує картинки із зображенням різних потягів.

В и х о в а т е л ь. Коли йде товарний потяг, то його колеса стукають так (вимовляє: «Тук... тук... тук» повільно). Пасажирський потяг їде трохи швидше, і колеса його стукають так (вимовляє: «Тук-тук-тук» у помірному темпі). Швидкий поїзд їде швидко, і його колеса стукають так (вимовляє: «Тук-тук-тук» у прискореному темпі). Діти також вимовляють: «Тук-тук-тук» у різному темпі. Коли вони усвідомлять, як стукають колеса різних потягів, вихователь пропонує їм уважно слухати і визначати на слух, який їде потяг. Вихователь вимовляє: «Тук-тук-тук» то швидко, то в помірному

темпі, то повільно. Діти відгадують.

Рекомендації до гри

Вихователь стежить, щоб діти точно відтворювали запропоновані звукосполучення, правильно визначали на слух за швидкістю вимови «Тук-тук-тук» швидкість руху потягів.

Вихователь показує картинки і запитує дітей, що робить дівчинка. Коли діти назвуть усі дії, зображені на картинках, вихователь пропонує перерахувати, що ще може робити дівчинка. Якщо діти не відповідають, вихователь допомагає їм (їсть, співає, думає, говорить, танцює).

Вихователь звертає увагу дітей на те, як за допомогою багатьох різних слів можна сказати про те, що робить дівчинка.