Повторна комплексна оцінка фахівцями інклюзивно-ресурсного центру проводиться у разі:

✅переходу особи з особливими освітніми потребами з дошкільного закладу освіти в заклад загальної середньої освіти;

✅переходу особи з особливими освітніми потребами між рівнями освіти;

✅переведення особи із спеціального закладу дошкільної освіти, спеціального закладу загальної середньої освіти, закладу загальної середньої освіти до інклюзивної (спеціальної) групи закладу дошкільної освіти або інклюзивного (спеціального) класу закладу загальної середньої освіти.

✏Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини- невід’ємна частина нашої роботи.

✏Завдяки комплексній оцінці фахівці (консультанти) ІРЦ визначають категорію освітніх труднощів та рівень підтримки. Комплексна оцінка проводиться за попереднім записом та у конкретно визначений час.

❗Записатись на проведення комплексної оцінки можна звернувшись до ІРЦ: створити заяву на порталі https://ircenter.gov.ua/

Або через доступні онлайн ресурси за номером телефону 0502883687

ЯК ПРОВОДИТЬСЯ КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ДИТИНИ?

Діагностичний маршрут, планування та напрями комплексної оцінки

Виявлення труднощів

Практика свідчить, що здебільшого саме заклад освіти виявляє існування труднощів, які стримують розвиток дитини й ускладнюють процес навчання. У разі виявлення такої дитини, проводиться первинне оцінювання саме на рівні закладу (командою закладу). Під час первинного оцінювання узагальнюються дані про особливості фізичного розвитку, мовленнєві й комунікативні здібності, когнітивний розвиток. Ці дані є основою для формулювання наступних висновків:

дитина не має труднощів у розвитку і навчанні та не потребує додаткових освітніх послуг, її розвиток відповідає віковим особливостям;

дитина має труднощі в розвитку і навчанні (зазвичай, тимчасові), які можуть бути усунені педагогічними працівниками закладу;

дитина має труднощі у розвитку і навчанні (не тимчасові), які не можуть бути усунені на рівні ресурсів закладу. Потребує проведення комплексної оцінки кваліфікованими фахівцями ІРЦ.

Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дітей

з 2 до 18 років

Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить ДИРЕКТОР Центру, який визначає час та дату проведення комплексної оцінки.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Комплексне оцінювання розвитку дитини може здійснюватися в межах ІРЦ, за місцем навчання та за потреби, за місцем проживання дитини.

Наприклад, можливий виїзд фахівців ІРЦ за місцем проживання або перебування дитини, якщо її пересування ускладнене.

У випадку, коли комплексне оцінювання здійснюється за місцем навчання та/або проживання (перебування) дитини, то графік проведення обов’язково погоджується з керівником закладу освіти, закладу охорони здоров’я та батьками (одним з батьків) або законними представниками дитини за два тижні до початку.

Участь батьків (одного з батьків) або законних представників дитини є обов’язковою. У випадках, коли батьки або законні представники дитини відмовляються пройти комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, керівництво ІРЦ невідкладно інформує службу у справах дітей за місцем проживання дитини, територіальний підрозділ Національної поліції для вжиття заходів щодо захисту прав дитини.

Планування комплексної оцінки

Розгляд запитів щодо проведення

Визначення сфер оцінювання

Визначення педагогічних працівників для проведення оцінки

Визначення терміну оцінювання

Розподіл обов’язків між членами команди

Розробка плану комплексної оцінки

Етапи оцінки

Планування оцінки

Інформування про проведення оцінки

Підготовка матеріалів

Безпосередня оцінка

Звіт фахівців ІРЦ за сферами оцінювання

Розгляд результатів на засіданні фахівців ІРЦ

Підготовка висновку

Інформування батьків та передача їм висновку

Моніторинг реалізації рекомендацій

Надання психолого-педагогічних, корекційно-розвивальних послуг

Інформування про проведення оцінки

ІРЦ письмово інформує батьків (одного з батьків) або законних представників дитини, керівників закладу освіти, закладу охорони здоров’я за два тижні до початку проведення оцінювання. ІРЦ проводить комплексну оцінку не пізніше ніж протягом місяця з моменту звернення.

Підготовка матеріалів для проведення комплексної оцінки

При виборі методик для здійснення комплексної оцінки педагогічні працівники ІРЦ мають враховувати:

вік дитини;

інформацію подану у документах до заяви про проведення оцінки;

можливість невідповідності розвитку дитини віковим особливостям;

можливі прояви поведінки.

Проведення комплексної оцінки передбачає:

Встановлення емоційного контакту

Використання методів оцінювання

Фіксацію записів з дитиною згідно з планом cпостереження

Напрямами оцінки:

Оцінка фізичного розвитку дитини (визначення рівня загального розвитку дитини, її відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо);

Оцінка мовленнєвого розвитку дитини (визначення рівня мовленнєвого розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення тa його структури);

Оцінка когнітивної сфери дитини (визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага);

Оцінка емоційно-вольової сфери дитини (виявлення здатності дитини до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин);

Оцінка освітньої діяльності дитини (визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно да навчальної програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку).

У разі потреби, фахівці ІРЦ можуть проводити комплексну оцінку за іншими напрямами, зокрема визначення рівня соціальної адаптації, взаємовідносин з однолітками, дорослими. Усі напрями оцінювання мають бути спрямовані на визначення позитивних сторін розвитку дитини як основи для її подальшого розвитку, навчання та виховання.

Додаткові умови

Під час проведення комплексної оцінки педагогічні працівники ІРЦ повинні:

створити атмосферу довіри та доброзичливості;

враховувати фізичний та емоційний стан дитини;

зважати наіндивідуальні особливості її розвитку;

враховувати вік, місце проживання, мову спілкування тощо.

Вчитель-реабілітолог надає комплексну допомогу дітям з особливими освітніми потребами, впливаючи на моторну сферу та фізичний розвиток дітей, у яких порушені функції опорно-рухового апарату або є інші розлади рухової діяльності. Сприяє максимально можливому розвитку дитини (фізичному, моторному, психічному тощо), підтримує і відновлює втрачені або послаблені рухові функції та працездатність організму

З огляду на те, що основними умовами та чинниками, які сприяють ефективному розвитку дитини з моторними порушеннями, є систематичне й довготривале запровадження занять з фізичної реабілітації та лікувальної фізичної культури, основними завданнями вчителя-реабілітолога інклюзивно-ресурсного центру є проведення діагностичної оцінки фізичного розвитку дитини з особливими освітніми потребами: визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної та загальної моторики, способу пересування тощо; розроблення рекомендацій щодо освітньої програми для осіб з порушеннями психофізичного розвитку; надання психолого-педагогічних і корекційно-розвивальних послуг відповідно до потенційних можливостей дитини.

Отже, діяльність учителя-реабілітолога інклюзивно-ресурсного центру має комплексний характер і забезпечується діагностичними, психолого-педагогічними, соціально-побутовими, корекційними заходами.

Провівши обстеження, учитель-реабілітолог визначає основні завдання реабілітаційного впливу:

зміцнення загального здоров’я дитини,

розвиток її основних рухових функцій та навичок самообслуговування,

формування альтернативного переміщення,

навчання використовувати допоміжні засоби пересування,

профілактика вторинних ускладнень основного захворювання,

формування мотивації до здорового способу життя,

самостійні заняття спортом чи виконання фізичних вправ.

Фізична реабілітація своєю чергою передбачає застосування з лікувальною і профілактичною метою фізичних вправ та природних чинників у комплексному процесі формування, відновлення здоров’я, фізичного стану, працездатності дітей з особливими освітніми потребами.

Для кожної дитини вчитель-реабілітолог добирає індивідуальні корекційні вправи, комплекси залежно від форми, тяжкості порушення, когнітивного розвитку. Шляхи реалізації корекційного втручання залежать від індивідуальних можливостей і потреб дитини, що дозволяє домогтися покращення функціонування опорно-рухового апарату та її психоемоційного стану.

Основна форма проведення занять – індивідуальна, рідше – малогрупова. Заняття передбачають роботу вчителя-реабілітолога в безпосередньому контакті з дитиною та практичному навчанні батьків.

від Міжнародної психологічної асоціації проективних методик

Час швидко плине. І для своєчасного виявлення освітніх проблем та подальшого супроводу з урахуванням корекційної роботи з вашими дітьми, просимо звернути увагу!

Шановні батьки, Міністерство освіти і науки України презентувало застосунок АС «ІРЦ» з використанням, якого ви зможете швидко і зручно подати заяву для проходження комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини та отримати відповіді на питання, щодо організації навчання вашої дитини. Інструкцію, щодо того, як користуватися мобільним застосунком, можна отримати за посиланням

bit.ly/34ph5eZ. Для того щоб завантажити мобільний додаток, користувачі у додатках Google Play або AppStore мають здійснити пошуковий запит «Клієнт ІРЦ». Користувачам Apple потрібно перед цим виконати попередню авторизацію, зайшовши на сайт «Україна. Інклюзія» з комп’ютера.

З повагою, директор Центру Світлана Гаврилюк

За наявності захворювання або патологічного стану чи неможливості забезпечення відповідних умов, замість ЗНО, ЄВІ та ЄФВВ, особи з особливими освітніми потребами можуть проходити вступні випробування у формі іспитів безпосередньо в закладах освіти.

У разі подання документів на участь у конкурсному відборі особами з особливими освітніми потребами заклад вищої освіти має забезпечити відповідні умови для проходження ними вступних іспитів, творчих конкурсів та співбесід.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ, ЩОБИ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ОСОБЛИВІ УМОВИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗНО?

Особам з інвалідністю. Для створення особливих умов особа з інвалідністю має надати відповідний медичний висновок під час реєстрації на сайті Українського центру оцінювання якості освіти чи надіслати його до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти. Медичний висновок треба подати разом із іншими реєстраційними документами, а під час формування реєстраційної картки вказати на необхідність створення особливих умов, зазначити номер і дату виданої закладом охорони здоров’я форми № 086-3/о. Докладніше.

Особам, які використовують рельєфно-крапковий шрифт Брайля. Особи з порушеннями зору мають можливість під час додаткової сесії пройти зовнішнє незалежне оцінювання з використанням завдань, надрукованих рельєфно-крапковим шрифтом Брайля, з української мови і літератури, математики, історії України та біології. Для того, щоб учасник тестування був забезпечений тестовим зошитом із завданнями, надрукованими шрифтом Брайля, необхідно під час реєстрації або під час подачі документів до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти, вказати на необхідність створення особливих умов, зазначити номер і дату виданої закладом охорони здоров’я форми № 086-3/о. Більше за посиланням.

ХТО МОЖЕ БУТИ ЗВІЛЬНЕНИЙ ВІД ЗНО?

Відповідно до Наказу МОН “Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації” від ЗНО можуть бути звільнені особи з ООП, які:

мають захворювання чи патологічний стан, зазначений у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

за рішенням регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти отримали відмову в реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні через неможливість створення особливих (спеціальних) умов.

ХТО МОЖЕ ПРОХОДИТИ ВСТУПНІ ВИПРОБУВАННЯ У ФОРМІ ІСПИТІВ ЗАМІСТЬ ЗНО, ЄВІ ТА ЄФВВ?

Відповідно до Наказу МОН про затвердження Умов прийому для здобуття вищої освіти в 2020 році вступні випробування у формі іспитів можуть проходити особи з особливими освітніми потребами:

яким за рішенням регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти відмовлено в реєстрації для участі в 2020 році в зовнішньому незалежному оцінюванні через неможливість створення особливих (спеціальних) умов;

які в 2020 році не брали участі в основній та додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання з певних навчальних предметів через наявність захворювання або патологічного стану, зазначеного в Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

які не можуть взяти участі в єдиному вступному іспиті та/або єдиному фаховому вступному випробуванні через наявність у них захворювань, зазначених у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

які для виконання єдиного вступного іспиту або єдиного фахового вступного випробування потребують створення інших особливих умов, ніж зазначені у Переліку особливих (спеціальних) умов, що створюються для осіб із особливими освітніми потребами в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ МАЄ ПОДАТИ ОСОБА З ООП ДО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ, ЩОБ ПРОЙТИ ВИПРОБУВАННЯ У ФОРМІ ІСПИТІВ?

Відповідно до листа МОН щодо інформаційних матеріалів про документи вступників до ЗВО від 27 травня 2020 року вступник до закладу вищої освіти пред’являє:

документ, що посвідчує особу;

документ державного зразка (оригінал) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ, і додаток до нього;

військовий квиток або посвідчення про приписку;

документи, що підтверджують його право на зарахування за співбесідою, на зарахування в межах встановлених квот та першочергове зарахування.

Інформація про захворювання чи патологічний стан, що може бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, єдиного вступного або фахового іспиту, зазначається в одному з нижчезазначених документів:

листок непрацездатності;

індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (вікова категорія від 0 до 18 років);

індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (вікова категорія від 18 років і старше);

довідка про хворобу згідно з переліком (Форма № 086-3/о). «Медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання» оформлюється згідно з рішенням лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я (ЛКК) або медичної комісії з питань створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

Згідно з Законом України “Про освіту” батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття освіти для дитини. Школа чи дитячий садок, до яких звернулись батьки дитини з особливими освітніми потребами, зобов'язані створити інклюзивний клас або групу.

ЗАПИТАННЯ/ВІДПОВІДЬ

ЯК РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ДИТИНИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ АБО ГРУПІ?

Батьки мають звернутись до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) за місцем проживання. До ІРЦ можуть звернутись батьки дітей, віком від 2 до 18 років, які відчувають занепокоєння щодо розвитку дитини, незалежно від наявності в дитини інвалідності чи встановленого діагнозу.

Фахівці інклюзивно-ресурсного центру ВПРОДОВЖ 10 ДНІВ проводять комплексну психологічно-педагогічну оцінку дитини ЗА ПОПЕРЕДНІМ ЗАПИСОМ АБО ПОДАЧЕЮ ДОКУМЕНТІВ ОН ЛАЙН .

Батьки отримують висновок про комплексну оцінку.

Батьки подають висновок про комплексну оцінку дитини разом із заявою про зарахування до закладу освіти.

Школа чи дитячий садок обов’язково мають створити інклюзивний клас або групу, якщо батьки подали висновок про комплексну оцінку дитини.

Наказом директора в закладі освіти створюється команда психолого-педагогічного супроводу (відповідно до Наказу МОН № 609 від 08.06.2018 року) до якої входять: директор закладу чи його заступник, учителі/вихователі, асистент учителя/вихователя, практичний психолог, батьки, асистент дитини та всі інші особи, залучені до освітнього процесу. Команда супроводу створює індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини.

Батьки в обов'язковому порядку мають ознайомитись з ІПР та підписати її.

В інклюзивному класі чи групі мають створити умови для здобуття освіти дитини з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку з урахуванням потреб і можливостей учня (учениці)/вихованця.

До роботи інклюзивного класу чи групи долучають асистента вчителя чи вихователя. Ця людина НЕ Є ОСОБИСТИМ ПЕДАГОГОМ ДИТИНИ , а допомагає вчителю чи вихователю проводити освітній процес.

Якщо фахівці інклюзивно-ресурсного центру у висновку зазначили, що дитина потребує додаткової підтримки, то вона має право на асистента дитини. Роль асистента дитини можуть виконувати батьки, уповноважені ними особи чи соціальні працівники.

Подати заявку на відвідування інклюзивно-ресурсного центру та отримати запрошення на консультацію можна онлайн за допомогою порталу https://ircenter.gov.ua/. На цьому порталі можна зареєструватись та прийти на прийом у призначений час без черг та очікування.

Портал ІРЦ

IRCENTER.GOV.UA

Портал ІРЦ

Фонд Крок за кроком, публікація "Практика асистента педагога: міжнародний та український контекст" 28.01.2021

1. Логопедія. Підручник. За ред. М.К.Шеремет. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2010. - 376 с.: іл.

2. Малярчук А. Обстеження мовлення дітей. Дидактичний матеріал. Дидактичний матеріал. — К.: Літера ЛТД, 2002. — 104 с.: іл.

3. Блінова Г., Пічугіна Т. Дидактичний матеріал для подолання вад письма у дітей. К.: Благовіст, 2004. - 194 с.

4. Виправлення недоліків вимови й мовлення в учнів: метод. посібник / Г. А. Олійник. - Тернопіль : Підручники & посібники, 1997. - 40 с. - (Початкова школа). - ISBN 966-562-112-2

5. Трофименко Л. І. Шляхи подолання загального недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку: монографія / Л.І.Трофименко. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. – 104 с.

6. Трофименко Л. І. Діагностика та корекція загального недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку Навчально-методичний посібник − К. – 2015.

7. Рібцун Ю.В. Мовленнєві намистинки для маленької дитинки: навчально-методичний посібник / Ю.В.Рібцун. - К.: Літера ЛТД, 2010. - 160 с.

8. Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно розмовляти: Від народження ло 5 років: Поради батькам. - К.: Літера ЛТД, 2006. - 128 с., іл.

9. Гаврилова Н.С. Порушення фонетичного боку мовлення у дітей: Монографія. - Камянець-Подільський: ТОВ "Друк-Сервіс", 2011. - 200 с.

10. Чуб Н.В. Комплексні тести готовності дитини до школи / Художник Є.А.Мартиненко. - Х.: Вид. група "Основа", 2007. - 144 с.

11. Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини дошкільного віку (Методичні рекомендації). / уклад.: Т.А. Волошина, Л.О. Ходус, Т.А. Шведун, С.Л. Кузнецова, Л.М. Павлова - Тернопіль: ФОП Осадца Ю.В., 2018.- 52 с.

12. Гаяш О.В. Поради вчителям щодо навчання дітей з особливими лсвітніми потребами у класі з інклюзивним начанням: Методичні рекомендації / Укладач О.В. Гаяш. - Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2014. - 108 с.

13. Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини шкільного віку (Методичні рекомендації). / уклад.: Т.А. Волошина, Л.О. Ходус, Т.А. Шведун, - Тернопіль: ФОП Осадца Ю.В., 2018. - 196 с.

14. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К., 2010. – 363 с.

15. Екопсихологічні основи соціальної роботи із людьми з інвалідністю. / уклад. А.М. Льовочкіна. Київ. 2020.

-        Книжечка – розмальовка з копінг стратегіями https://resursna-skrynia.nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/10_coloring_book.pdf

-        Шаблон для спостережень та рефлексій з тілесної усвідомленості https://resursna-skrynia.nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/06_human.pdf

-        «Пастка для злості» - шаблон саморобки – розмальовки для секровування агресії https://resursna-skrynia.nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/11_catch.pdf

-        Плакат «Я можу» - для пояснення дитині що таке «вікно толерантності» і пропозицією стратегій, як в нього повертатись https://resursna-skrynia.nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/12_poster.pdf

-        «Оголошення» - пропозиція дій, які допомогають при сумі та злості https://resursna-skrynia.nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/04_notice.pdf

2.      Твоя сила – стабілізаційний практикум для дітей 8-14 років. З 22 практиками ресурсності, усвідомлення емоцій, самопідтримки. (саме його часто використовують в роботі із супроводом дітей в проживанні горювання). Можна використовувати як в індивідуальній, так і в груповій роботі. https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2022/05/Your_Power_praktikum_web.pdf

3.      Дихальні картки – Дихальні практики, адаптовані для використання з дітьми. Можна використовувати і в індивідуальній, і в груповій роботі https://www.facebook.com/171923206205552/posts/pfbid0ZMvZbQTYXaxpLVjaHWbNsdGQCuMTKvF6hRmSq5wPD8bs1PwKafjLLdAtJ3hXyL3Yl/

4.      Картки Сили – «картки стійкості».  Можна використовувати і в роботі з групами чи в індивідуальній терапії онлай та офлайн. Картки сили - практикум для дітей (картки з зображенням тварин, природних явищ, різних об'єктів із пропозицією тілесних вправ, метафор сили, ігр) https://www.facebook.com/171923206205552/posts/pfbid021dqmpCPbACQYoENm8BJHybffZKDuLTKoBcwK8PrNpcy75jSq3Q6GSUMs9mKKHFWwl/

5.      Обійманці - практикум близькості (для відновлення контакту, відчуття безпеки, повернення до тілесності, корегування дистанції при контакті). До ігрових карток з пропозиціями різних «обійманців» пропонується розмальовки- поробки, з яких можна зробити листівки з обіймами. Завантажити 12 карток і розгорток можна тут: https://bit.ly/3VbNZqR  Стикерпаки з обійманцями для месенжерів  Viber: https://bit.ly/3jgJFJu Телеграм: https://bit.ly/3BPvhhR

6.      Карткова гра для дітей та дорослих. "Скажи мені. Сила запитань". Гра для  груп, родин, індивідуальної та групової терапії, можна використовувати онлайн та офлайн. Гра для відновлення та встановлення близькості, стабілізації, для скеровування до рефлексій. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid022YeRhtivYYSErbeuZ7CZqNGFaUkk2iQYsrjWKMWpwUwmkU7hXvpBPm8uSerAyXdEl&id=100000708430176

7.      Стійкість для Стійких – 20 анімацій з тілесними стабілізаційними практиками (по 20сек) https://drive.google.com/drive/folders/1bhR1r4Td4W5IkJmSmbWY3H_i9THSfOoF

8.      Ресурсний календар – 52 ілюстровані практики уважності (прості двохвилинні практики) https://nus.org.ua/kalendar-poradnyk/

9.      Тілесні ігри та практики https://www.unicef.org/ukraine/media/17266/file?fbclid=IwAR2_Xz87o3xWFSQckoHpOxgZl6pWTqUENuPrnNF1F9mTaZIUiRwAFoQTWuE

Журнал є фаховим виданням! Внесено до Перелiку наукових фахових видань України категорії «Б»:

- у галузі педагогічних наук (016 – Спеціальна освіта) (Наказ Міністерства освіти і науки України № 894 від 10.10.2022 р.)

- у галузі психологічних наук (053 – Психологія) (Наказ МОН України № 920 від 26.06. 2024 р. ) 

Пропонуємо ознайомитися з роботами наших авторів:

ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ – Павло Сушко, Леся Прохоренко «Аналіз діяльності інклюзивно-ресурсних центрів в Україні в умовах війни» (https://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/172/147); Лариса Сухарєва «Шляхи подолання проблем під час дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах НУШ» (https://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/173/148); Євгенія Линдіна «Внесок науковців у розвиток теорії та практики логопедії в Україні: історичний аспект» (https://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/174/149); Олег Хотенюк «Інклюзивна компетентність керівника закладу освіти з інклюзивним навчанням як невід’ємна складова його управлінської діяльності» (https://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/175/150); Олександр Шульженко «Професійна самосвідомість ортопедагогів» (https://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/176/151); Тетяна Скакодуб, Ганна Блеч «До проблеми формування екологічної компетентності у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку» (https://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/177/152);  

ПОШУКИ Й ЕКСПЕРИМЕНТИ – Галина Воробель «Освіта дітей з порушенням слуху в умовах війни (з досвіду Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи №33)» (https://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/178/153); Олена Друганова, Вікторія Коваленко, Наталія Сінопальнікова «Навчання через дослідження як основа підготовки вчителялогопеда: на прикладі досвіду навчання здобувачів в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди» (https://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/179/154); 

ПЕРСОНАЛІЇ - Лідія Рапіна «Іван Соколянський – видатний український вчений, засновник школи вітчизняної тифлосурдопедагогіки. (До 135-річчя від дня народження)» (https://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/180/155).

Привіт, дорогі підписники. Сьогодні хочу поділитися з вами важливою інформацією про те, чому дозована фізична активність є ключем до здоров'я суглобів, особливо при їх травмах.

Важливе рішення, коли стикаємося з травмами суглобів, - не припиняти фізичну активність, але робити це розумно. Довгий період нерухомості може призвести до проблем у майбутньому, тому дотримання дозованої активності є критичним.

Чим швидше ви повертаєтеся до руху після травми, тим ефективніше відновлення. Дозована фізична активність підвищує кровопостачання, поліпшує живлення хрящової тканини та збільшує еластичність зв'язково-капсульного апарату.

Можливо, ви чули, що тривала нерухомість може призвести до обмежень руху та болісних відчуттів. Знаю, що ніхто не хоче цього в майбутньому. Отже, рекомендую вам включити у своє життя дозовані фізичні вправи, спрямовані на зміцнення суглобів та покращення їх функціональності.

Нехай ваша фізична активність буде вашим союзником у відновленні після травм. Рухайтеся розумно, слухайте своє тіло і, звісно ж, не забувайте про консультацію з фахівцем.

Давайте разом зберігати здоров'я наших суглобів та отримувати радість від активного життя!

Я завжди тут, щоб вас підтримати і надихнути. До зустрічі на шляху до здоров'я та активності!

#ЗаЗдоровіСуглоби #ФізичнаАктивність #Відновленняпіслятравми

У роботі з розумово відсталими дітьми для формування знань використовуються методи слова, наочної інформації та методи практичних вправ.

Формування рухових дій містить дві сторони: смислову та процесуальну (рухову).

Смисловий бік потребує мислення, пам'яті, уяви та регулюється свідомістю. Це найскладніше завдання для дітей з розумовою відсталістю, оскільки порушення пізнавальної діяльності та психічних процесів, пов'язаних з нею, і становить основний дефект. Освоєння будь-яких рухів можливе лише в тому разі, якщо дитина відчуває своє тіло, розуміючи призначення і можливості його частин, оскільки від цього розуміння залежить формування просторового сприйняття, диференціювання рухів тощо.

Діти з розумовою відсталістю нерідко насилу опановують уявлення про схему власного тіла і, отже, про основні напрямки руху та просторову орієнтацію.

Формування цих уявлень має здійснюватися в таких напрямах.

1. Закріплення знань про будову тіла та його частини:

голова - обличчя, потилиця, лоб, підборіддя, шия;

тулуб - спина, груди, живіт, бік;

руки - плече, лікоть, кисть, пальці;

ноги - стегно, коліно, стопа, п'ята, носок, пальці.

Знання про просторову орієнтацію в спортивній залі, на стадіоні, вдома: вхід, стіни, стеля, кути, доріжка, середина, центр, стартова лінія тощо.

Назви спортивного інвентарю та обладнання: м'ячі, кеглі, обручі, канат, гімнастична лава, скакалка, гімнастична стінка, перекладина, мати тощо.

Знання про вихідні положення: стоячи (основна стійка, ноги на ширині плечей), лежачи (на спині, на животі, на боці), сидячи (на підлозі, на лавці), положеннях рук, тулуба і ніг щодо власного тіла.

Знання понять, що позначають елементарні види рухів, і вміння виконувати їх за словесною інструкцією: підняти(ся) - опуститися); зігнути(ся) - розігнути(ся); нахилити(ся) - випрямити(ся); повернути(ся), сісти(ся), сісти (сидіти), встати (стояти), іти, бігти, перелазити, повзати, кидати (кинути, підкинути, перекинути), котити, підняти, ловити (зловити).

Знання просторових орієнтирів:

- напрямки рухів тіла та його частин: вперед-назад, вправо-вліво, вниз-вгору;

побудови: у колону, шеренгу, у коло, у пари;

уявлення про рухи, що означають місце розташування (із прийменниками перед, за, через, з, на, між, близько, під): встати перед гімнастичною лавкою, вишикуватися за гімнастичною лавкою, перестрибнути через гімнастичну лавку, встати на гімнастичну лавку, зістрибнути з гімнастичної лавки, проповзти під гімнастичною лавкою [3].

Знання рухливих ігор: назви, правил, розуміння сюжету та рольових функцій, послідовності дій, лічилок, речитативів, якщо вони є в грі.

Знання про гігієнічні вимоги до спортивної форми, одягу, взуття для занять у залі, на відкритих майданчиках, у басейні, на лижних прогулянках.

#реабілітологи_ірц #синдром_дауна #фізична_реабілітація

"Береш коробку сірників і розсипаєш їх по всій квартирі...

Потім береш і збираєш їх назад у коробочку.

- Мммм, Цілю, а в чому прикол?

- Прикол у тому, що збирати треба по одній штучці...

Нахилився, взяв один сірник і пішов на кухню, і поклав назад у коробочку...

Повернувся, нахилився, взяв один сірник і знову на кухню в коробочку...

І так поки не збереш всю коробку.

- І що в результаті?

- У результаті ми маємо за одну годину...

скільки там сірників у коробці?

60!

О, ми маємо за годину... 60 нахилів чи присідань...

і кілька кілометрів пішки на кухню і назад...

І все це задоволення не варте нічого.

Ну, тільки треба купити коробочку сірників."

Уривок із оповідання (с) Марина Гарник.

Перекладено та адаптовано для занять фізкультурою.

Діти з особливими освітніми потребами мають право на рівний доступ до освіти, проте їм може знадобитися допомога, щоб ефективно навчатися, розвиватися та реалізувати свій потенціал. Організувати освітній процес для дітей з ООП у закладі освіти допомагає асистент вчителя / вихователя.

Асистент учителя / вихователя відіграє важливу роль у підтримці дитини з ООП й допомагає не лише полегшити процес навчання, а сприяє розвитку компетенцій та забезпеченню ресурсами для ефективного навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Хто такий асистент учителя?

Асистент учителя допомагає дітям з особливими освітніми потребами здобувати освіту в інклюзивному або спеціальному класі. Він входить до складу команди психолого-педагогічного супроводу дитини, у межах цієї роботи спостерігає за дитиною, щоб краще зрозуміти її індивідуальні особливості, інтереси та потреби, і допомагає організувати освітній процес, адаптуючи його до можливостей дитини.

Асистент учителя повинен мати педагогічну освіту, вільно володіти державною мовою  та мати відповідну професійну кваліфікацію. Асистент учителя, як і кожен педагогічний працівник, повинен мати моральні якості, які дозволяють працювати з дітьми та виконувати свої робочі обов’язки.

Кожна дитина потребує індивідуального підходу для реалізації свого потенціалу, проте діти з особливими освітніми потребами можуть потребувати додаткової уваги, щоб досягти успіху та використати свої можливості.  Щоб допомогти дітям з ООП, асистент учителя адаптує навчальні матеріали для кожної дитини та спільно з учителями бере участь у розробці індивідуальної програми розвитку.

Окрім цього, асистент учителя оцінює разом з учителями, наскільки дитина досягає поставлених цілей, і готує інформацію для команди спеціалістів, яка супроводжує дитину, а також для батьків.

Асистент учителя працює не лише з дітьми, які мають особливі освітні потреби, а й допомагає всім іншим учням класу, тому його робота та оплата праці не прив’язана до конкретної дитини. Асистент учителя не проводить самостійно уроки і не виконує обов'язки вчителів, а лише підсилює їхню роль у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Асистента вчителя призначає на посаду керівник закладу освіти.

Хто такий асистент вихователя?

Асистент вихователя має аналогічні обов’язки та функції, як і асистент учителя, проте працює з вихователями в дитячих садочках або в групах подовженого дня в закладах загальної середньої освіти.

Він також обов’язково має педагогічну освіту й відповідну кваліфікацію для роботи. Його завдання – підтримувати вихователів у процесі організації та адаптації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами.

Асистент вихователя також бере участь у виховній роботі. Він слідкує за поступом дитини з особливими освітніми  потребами та досягненням поставлених цілей. Асистента вихователя також призначає керівник закладу освіти.

Хто такий асистент дитини?

Деякі діти з особливими освітніми потребами потребують більшої підтримки, аніж входить у межі обов’язків асистента вчителя та вихователя. У такому випадку може бути додатково залучений асистент дитини (учня), який допоможе організувати інші потреби дитини протягом її перебування у закладі освіти.

Асистент дитини (учня) не є педагогічним працівником, а може бути соціальним робітником, одним із батьків / інших законних представників дитини або уповноваженою ними особою. Асистент дитини (учня) забезпечує соціально-побутові потреби дитини: перевдягання, харчування тощо.

Асистента дитини обирають батьки / інші законні представники дитини. Для того щоб асистент дитини (учня) розпочав свою роботу, необхідно укласти відповідний договір між закладом освіти та особою, яка буде виконувати функції асистента дитини (учня). Такий спеціаліст буде працювати спільно з учителем/вихователем та асистентом учителя/вихователя, проте безпосереднього залучення до освітнього процесу не матиме.

Що робити, якщо заклад освіти не хоче призначати асистента вчителя / вихователя?

Завдання керівників закладів освіти – організувати освітній процес дитини з особливими освітніми потребами відповідно до законодавства України. Пошук асистентів вчителя / вихователя – також відповідальність керівника.

Якщо заклад освіти відмовляється створити необхідні умови для навчання дитини з особливими освітніми потребами, варто письмово звернутися до органів управління освітою.

Ольга Кивлюк.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 23.10.2024

Чому важливо давати дитині час на відпочинок?

❤️Сучасні діти часто перевантажені навчанням, додатковими гуртками та технологіями, що залишає їм мало часу на відпочинок. Проте відпочинок — це не лише можливість розслабитися, але й необхідна умова для фізичного, емоційного та інтелектуального розвитку дитини. Ось 20 причин, чому важливо забезпечити дитині якісний час для відпочинку.

✍️

1. Відновлення енергії

Відпочинок дає дитині змогу поповнити запаси енергії для нових досягнень.

Рекомендація: Регулярні перерви між заняттями знижують втому та підвищують продуктивність.

2. Профілактика стресу

Постійна зайнятість може спричинити стрес і втому.

Рекомендація: Забезпечте час для релаксації, щоб зменшити емоційну напругу.

3. Розвиток уяви

Вільний час стимулює розвиток творчого мислення.

Рекомендація: Дозвольте дитині вигадувати власні ігри чи історії.

4. Фізичне здоров’я

Відпочинок важливий для відновлення м’язів і нормального функціонування організму.

Рекомендація: Замість постійного сидіння за уроками запропонуйте активну прогулянку.

5. Поліпшення сну

Втомлена без відпочинку дитина може мати проблеми зі сном.

Рекомендація: Дотримуйтеся режиму дня, включаючи періоди спокійного відпочинку.

6. Розвиток соціальних навичок

Вільний час дає змогу дитині спілкуватися з однолітками без тиску.

Рекомендація: Заохочуйте дитину гратися у дворі чи відвідувати друзів.

7. Зниження перевантаження інформацією

Сучасні діти отримують забагато інформації, що може викликати перевтому.

Рекомендація: Забезпечте час без гаджетів і навчання.

8. Розвиток самостійності

Вільний час допомагає дитині навчитися самостійно приймати рішення.

Рекомендація: Дайте дитині можливість самій вирішувати, чим займатися.

9. Підвищення настрою

Відпочинок сприяє виробленню "гормонів щастя".

Рекомендація: Влаштуйте сімейний пікнік чи вечір гри в настільні ігри.

10. Краще засвоєння знань

Після відпочинку дитина здатна краще зосереджуватися і запам’ятовувати нову інформацію.

Рекомендація: Робіть перерви під час навчання, особливо після важких завдань.

для батьків та фахівців

досягнень учнів

з особливими

освітніми

потребами

Гайд-посібник розроблено ГО Dignity Online у межах проєкту Child-Led Initiatives from the eSafety Children’s Council (Ініціативи дітей від Ради з питань електронної безпеки дітей) та був профінансований UK International Development від імені уряду Великої Британії; однак висловлені думки не обов’язково відображають офіційну політику уряду Великої Британії