1.     Грегуару  13 років, він навчається в 6 класі.

2.     Грегуар  ненавидів школу. Ненавидів її більш за  все на світі.

3.     Хлопчику вчитися було цікаво, але у нього були проблеми з читанням.

4.     Батьки хлопчика постійно сварилися через погане навчання сина.

5.     Дідусь Леон якось сказав Грегуару : « Не даремно прожитий той день, коли ти щось зробив своїми руками».

6.     Завдяки виховательці Марі Грегуар зрозумів: більш за все на світі йому цікаві його руки і те, що вони здатні змайструвати.

7.      Коли Грегуар переходив в підготовчий клас, Марі подарувала йому книгу  « 100 справ для умілих рук».

8.     В педагогічній характеристиці Марі написала: « У цього хлопчика голова, як решето, золоті руки і величезне серце. Якщо постаратися, із нього вийде толк».

9.     Грегуара відрахували зі школи через математику.

10. В житті хлопчика була одна людина, яка його розуміла і любила всім серцем, - тато.

11.  Дідусь Леон був таким же майстром на всі руки, як і Грегуар. 

12.  Дідів закуток – це місце, де Грегуару було найкраще у світі. Запах його сарайчика  для хлопчика – запах щастя.

13. Коли Грегуар знову залишився на другий рік, тато йому сказав :  « Нещасним бути куди легше, ніж бути щасливим …Роби що- небудь, щоб бути щасливим.»

14. Спорт хлопчик ненавидів майже так само, як і школу.

15.  Грегуар так мріяв учитися в технічному ліцеї Граншан, що навіть написав листа директору цього ліцею.

16. Грегуар послав в ліцей Граншан  креслення машинки для чищення картоплі, яку він зробив, коли йому було 7 років. 

17.  Грегуар думає про батьків, коли проходить вступні випробування  в Граншані. 

18. Грегуар не став першим учнем в Граншані, до відмінників йому було далеко, але вчителі його чомусь любили.

19.  Навчаючись в Граншані, Грегуар з малювання та праці був поза конкуренцією, особливо з праці.

20.  Грегуар намагається передати хворому дідусю для одужання силу, яку він отримує сам, спілкуючись з природою : « Візьми це все, дідусю. Дихай цим чистим повітрям. Вбирай цей запах землі і туману. Я тут. Я - твої легені, твоє дихання, твоє серце. Я допоможу тобі».

21.  Фінал твору – сумний : дідусь Леон помирає.