Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року у селі Біївці. Це невелике полтавське село, що єдиною зеленою вулицею біжить до Лубен, Полтави та Києва. На тій вулиці над Удаєм-рікою стоїть старенька селянська хата. З її окон дивився у світ допитливими очима юний Василько.

«Свої Біївці я не проміняю і на швейцарські Альпи», - щиро зізнавався своїм друзям.

Все своє життя Симоненко носив у душі образ рідного краю, ту купочку землі, яка постійно стукотіла у грудях.

"Весна починається із Шевченка". Так називаються щорічні традиційні літературні читання, присвячені творчості Тараса Шевченка.

«І досі сниться: під горою…». Читає Христина Хомич.

"Як не любити". Читає Марія Козянчук.

Спікерка, Інна Харитюк, поділилася практичними порадами щодо структурування дослідження, уникнення плагіату та ефективної взаємодії з науковими керівниками. Особливу увагу приділила правильному оформленню вступу, основної частини та списку використаних джерел.

Крім теоретичної частини, захід передбачав обговорення актуальних питань. Тому здобувачі освіти мали змогу ставити питання, дискутувати, ділитися досвідом та отримувати рекомендації щодо власних проектів.

Ця онлайн-зустріч стала корисною майданчиком для обміну досвідом і сприятиме підвищенню рівня наукової підготовки здобувачів освіти, а також удосконаленню методичних підходів до написання курсових робіт.

Здобувачі освіти представили свої наукові тези, в яких змістовно висвітлили різноманітні питання.

Нелегкі, але водночас цікаві та різноманітні завдання допоможуть виявити найкращих знавців англійської мови.

Успіхів, дорогі студенти!

Про результати конкурсу повідомимо сьогодні ввечері.

До методичної вітальні "Актуальні аспекти формування графічних навичок першокласників в умовах НУШ" завітали вчительки початкових класів Ліцею N5 імені Т.Г.Шевченка Коростишівської міської ради Ірина Василівна Віскушенко та Оксана Іванівна Яцкевич.

Гості щедро ділилися досвідом роботи з використання найефективніших прийомів навчання письма, формування навичок гігієни письма, розвитку моторики дрібних м'язів руки.

Особливу увагу було звернено на методику визначення домінуючої руки школяра, специфіку навчання письма ліворуких першокласників з урахуванням їх психофізіологічних особливостей.

Майбутні педагоги мали нагоду переконатися, що професія вчителя початкових класів важлива, творча, необхідна, бо педагог не лише передає знання, а й формує особистість, сучасну, креативну, багатогранну.

Запрошуємо до педагогічної сушки для перегляду!

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану.

Цього дня на Майдані Незалежності у Києві відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких назвали небесною сотнею.

Під час прощання із загиблими лунала жалобна лемківська пісня «Пливе кача» - неймовірно

тужливий діалог між матір'ю та сином. Пісня знайшла відгук у серцях українців, адже шкірна мати виховує сина не для того, щоб відпускати на війну, будь-хто не хоче загинути на чужині, сестра чи брат не готові втрачати найближчих.

Пісня “Пливе кача” стала символом національної скорботи та боротьби.

Гімн-реквієм Революції гідності проникливо та майстерно виконує Анастасія Руденко.

Аранжування - Артем Новосельський

Студенти тренувалися визначати у текстах факти, які часто підтверджуються цифрами, датами, нормативними законодавчими документами; знаходили різницю між загальновідомими фактами та такими, що потребують перевірки; визначали надійність джерела інформації. З'ясували, що будь-який факт можна перевірити: встановити істинний він чи хибний.

Часто відрізнити факт від думки дуже важко, бо факт може ховатись за узагальненими фразами: всім відомо, дехто вважає, це означає, звідси випливає, це є свідченням…

Коли чиясь думка подається поруч із фактом, вона «забарвлює» факт, програмує нас на

сприйняття його під певним кутом зору. Цей прийом і використовують у медіа для маніпулювання думками людей, тому разом із медіатренерами порівнювали судження з фактами, знаходили слова-маркери з позитивним чи негативним забарвленням. Вплив інформаційних потоків на суспільство, погодьтеся, ставши величезним, особливо тепер. У цьому потоці новин важко розпізнати пропаганду, маніпуляцію, фейки. Тому важливо думати та формувати вміння самостійно та глибоко оцінювати інформацію, достовірність якої можна перевірити, якщо навчишся відрізняти факти від думок.

- Ні.

- А Леся Українка?

- Ні.

- А Франко?

- Теж ні.

– А живі письменники бують?

- Звичайно, бують)

- А їх хтось бачив?

А ми бачили! Вчора зустрічалися з місцевою письменницею, авторкою багатьох історичних та жіночих романів Євдокія Макаренка.

Зустріч позбавила неймовірних вражень! Ось деякі відгуки:

«Дякуємо за цікавий розповідь про шлях до успіху та формування таланту, про містику та любов, про стійкість і жіночність.Щиро вдячні за спілкування. Сподіваємось, що нові зустрічі неодмінно будуть...», - Галина Старинець

«Щиро вдячні за цікаву розповідь, можливість прилучитися до таїни створення художніх творів, корисні поради», - Iryna Klymenko .

«Щиро дякую за цю зустріч.Було неймовірно цікаво слухати, як Ви ділилися своїми роботами та любов'ю до книги. Все було подано легко, доступно та дуже вдохновлено. Я дізналася багато нового, а деякі речі змусили замислитися. Враження справді залишилися незабутніми.Ви - неймовірна!

Тепер точно знаю, яку книгу буду читати наступною.Дякую ще раз за натхнення та гарний настрій.», - Надія Помінчук .

«Розвиток духовно-творчого потенціалу майбутніх фахівців у сучасному соціально-культурному просторі засобами літератури», організованому Комунальним закладом Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний коледж імені О.С.Макаренка» в межах

засідання регіонального методичного об'єднання викладачів гуманітарно-філологічних дисциплін педагогічних ЗФПО Центрального регіону України.

«Минають дні, минають ночі…»

Читає Юлія Власенко

#НМЦВФПО_Єднаймо_душі_словом_Кобзаря

У школі Василь Андрійович навчався тільки на відмінно. Десятирічку закінчивши із золотою медаллю.

А учитися йому було нелегко. 5 класів закінчивши у Біївцях, а решту – у сусідніх селах Єнківцях та Тарандинцях.

А це 9 км лише за один кінець.

Весною чи осенью – то ще нічого, а взимку – суща біда. Повоєнні ж зими сніжні і люті. А пальто у Васі пошарпане, а чоботи діряві. Іноді Ганна Федорівна, мама поета, плекала: «Тяжко тобі, Васю?» А він весело відмовляв: «Та чого там тяжко? Доки дійду до школи, то всі уроки повторю, а як назад вертаюся, то всі пісні переспіваю.

На уроках він був серйозний, аж надто. Виділявся серед учнів своїм розумом та бідним одягом. Дуже багато читав. Навіть учителі не читали стільки книжок, скільки їх читав Василь.

Зростав Василь без батька, який залишивши сім'ю.

«У мене була лише мати. Та був ще сивий дід. - Нікому не сказавши "тату". І вірив, що так і слід.

А так хотілося, щоб був тато.

Вищу освіту Василь Андрійович Симоненко отримав у Київському університеті ім. Т. Шевченка на факультеті журналістики.

Вірші почав писати ще у школі, але друкував їх неохоче. Аж у 1962 році побачивши першу збірку «Тиша і грім».

Відкривши читачеві Симоненка-поета, як це часто буває, випадок.

Після закінчення університету молодий журналіст працює у газеті «Черкаська правда». Багато їздити області, вишукує цікаві матеріали, пише і друкує власні статті, рецензії, відгуки.

У 1960 році переходити до газети «Молодь Черкащини». Там складається молодий цікавий колектив однодумців.

Весною 1962 року до них приїхала з Києва Надія Павлівна Лісовенко – редактор Держлітвидаву. Зібрала членів обласного літературного об'єднання. Читали вірші.

Василь Симоненко кілька з них проаналізував, та так, що Надія Павлівна запитала, чи не пише вірші Василь Симоненко.

– Так, пишу.

- А чи багато вже написали?

- Та з сотні три набереться.

Надія Павлівна забрала вірші Симоненка до Києва. Критик Крижанівський дав їм високу оцінку, а поезії «Жорна» та «Дід помер» назвавши геніальними.

Невдовзі Василя Симоненка викликали до Києва. 8 січня 1963 року у спілці письменників України відбулося обговорення поезій Вінграновського та Симоненка.

Вінграновський, актор і співає, читав свої вірші першим, читав блискуче, артистично.

Василь Симоненко, попросивши вибачення за відсутність ораторських здібностей, тихо продекламував своїх «монархів». Зал вибухнув аплодисментами. Тріумф був повний.

А друзі чекали, поки все закінчиться, щоби привітати з подвійним святом - народженням як поета і 27-річчям.

Інший збірник «Земне тяжіння» вийшов у 1964 році.

Пісня УПА "Засинає чорний ліс". Слова та музика народні. Виконує ансамбль "Юність".

Всеукраїнський літературно-музичний фестиваль ушанування воїнів України «Розстріляна молодість», присвячений Дню Героїв Небесної Сотні, проводитиметься з метою формування у молоді високої патріотичної свідомості на прикладах героїчної боротьби українського народу за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Основними завданнями фестивалю є:

• виховання громадянської свідомості у підростаючого покоління;

• сприяння набуттю молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі у процесах державотворення;

• вшанування подвигу воїнів, мужності та героїзму;

• популяризація серед учнівської молоді героїзму військового подвигу;

• привернення уваги суспільства до проблем ветеранів війни, учасників операції об'єднаних сил, воїнів;

• залучення до волонтерської діяльності;

• привернення уваги молоді до військової служби до захисту Батьківщини;

• популяризація української пісні розвиток та популяризація таланту творчої, обдарованої молоді.

Було в житті Василя Симоненка і велику любов. Його обраницею стала Людмила Півторадні – кур'єр газети "Черкаська правда".

Познайомилися вони, коли Василь Симоненко проходив переддипломну практику.

Йдучи довгим коридором редакції, Василь раптом зупинився, вражений блискавицями синіх очей невисокої дівчини.

Вийшовши з кабінету заступника редактора, дівчина гордо пройшла повз нього і зникла за дверима редакционної бібліотеки. Блискавки тих синіх очей назавжди порушили душевний спокій поета.

8 січня 1957 року Симоненкові виповнилося 22 роки. Закінчувалась переддипломна практика, і ті, за чиєю допомогою вона відбувалася, охоче погодилися відзначити цей день. Запитавши Василя до себе на день народження та редакционного кур'єра Людмилу.

Люся:

- Я відмовлялася: не зручно йти на квартиру до хлопця. Василь сказав, що ми будемо не самі. Погодилася. Одяглася у все найкраще, що в мене було. Зараз аж смішно згадувати - бант у мене великий ще з випускного вечора залишився, то я його начепила. Пішла. А Василь кімнатку знімав біля будиночка, на місці якого «Оптика» зараз. Прийшла, постукала у двері.

Василь: (рвучко відчиняє двері, радісно). - Люсю, прийшла! Від молодця! Проходь, будь ласка. Всі зібралися.(допомагає зняти пальто, проводити до кімнати).Знайомтеся, це Люся - любов моя!

Люся (густо почервоніла):

- Дуже неудобно було серед гостей, а особливо як перешиптувалися жінки та на мене скоса поглядали, почула: «Та вона ж лише кур'єрша». А тут ще про бант згадала, ну хоч плач. Завели патефон, почали танцювати, а я в коридор, пальто накинула й скоріше додому. Іду бульваром, плачу… Аж на розі вулиці Кірова почула кроки.

Василь(заплям):

- Ледве наздогнавши. Чого ти втекла?

- Соромно. Всім оголосивши, що я твоя любов.

- Від дурненька! То правда! Хай знають! Я тобі дуже люблю!

Люся:

-Стояли ми під крислатим каштаном і цілувалися до нестями. Вдруг я відчула, що хтось зупинився поруч, розплющила очі: за кілька кроків стоїть сивочолий, сивобородий чоловік без шапки, у полотняній сорочці і чомусь босий на снігу, похитує головою та й каже: «Цілуйтеся молодята, бо щастя ваше не Я здригнулася від тих слів.

Василь (пригортає голову коханої до грудей):

- Чого ти, ластів'ятко моє? Чи не бійся. Він не пророк, а ще й помилився. У нас буде довге щастя, від побачиш.

Організатор: Комунальний заклад Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж».

Співорганізатори: методичне об'єднання викладачів гуманітарно-філологічних дисциплін педагогічних ЗФПО Центрального регіону України.

4700 вихованців художніх гуртків з Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей та міста Києва.

У номінації «Музичне мистецтво» на розгляд журі були надіслані різноманітні музичні твори духових оркестрів, народних інструментів, інструментальних ансамблів, скрипалів тощо. Переможці виконаних музичних творів відзначилися технічним рівнем оркестрового виконання, динамікою, мелодійністю, ритмом, гармонією. Вітаємо ансамбль "Юність" із перемогою!

1 курс

1 місце

Яна Лендєл

2 місце

Катерина Червона

Катерина Лацяця

Аріана Пахлюк

Руслан Уніченко

3 місце

Андрій Котенко

2 курс

1 місце

Зоряна Ройда

2 місце

Дар'я Кузьменко

Альона Халімівська

3 місце

Вікторія Демченко

Анна Коденець

Дистанційне навчання, самостійна робота учнів здійснюються завдяки використанню технічних та інформаційних засобів електронної пошти, соціальних мереж, онлайн-зв'язку. Отже, проходячи практику в дистанційному форматі, майбутні вчителі покращують свою цифрову грамотність, успішно оволодівають інформаційно-комунікаційними технологіями, набувають практичних умінь проводити різні форми роботи, застосовувати інтерактивні методи та прийоми навчання.

Бажаємо не зупинятися на досягнутому та бути успішними в опануванні професійних навичок за будь-яких умов!

5 березня 2025 року відбувся онлайн-хаб «Інноваційна діяльність у закладах позашкільної освіти», майданчиком якого став Житомирський міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді, відомий не лише на теренах області, а й України. У його гостинній чисельній аудиторії зібралися педагоги закладів позашкільного освіти, викладачі та студенти Коростишівського педагогічного професійного коледжу, щоб обмінятися досвідом, глибше пізнати сучасні виклики діяльності закладів позашкілля.

Захід відбувся на високому науково-методичному рівні, викликавши у учасників неймовірне захоплення від сучасних лабораторій, зайняти гуртків, творчих натхненних керівників та гуртківців, від усієї інноваційної діяльності, злагодженої командної роботи. Колектив ЖМЦНТТУМ продемонстрував обладнання та роботу STEM-лабораторії, особливості застосування штучного інтелекту для розробки моделей та роботи з різними матеріалами, використання 3-Д принтера під час підготовки до конкурсів, сучасного обладнання в гуртках художньо-естетичного напряму. Перспективи науково-технічного напряму були представлені організацією зайняти робототехніку та управління БПЛА.

А запорукою впровадження інновацій є систематична цілеспрямована науково-методична робота закладу, створення умів для розвитку молодих талантів та мотивація керівників гуртків.

Для студентів коледжу доля в онлайн-хабі стала поштовхом до постійного розвитку, пошуку нових ідей, самоствердження, до професійного визначення та зростання.

“На день народження бабуся подарувала мені гроші та сказала, щоб я купивши на них усе, що захочу. Я сказав, що куплю собі хайлайтер, консилер, пауербанк для айфону, світшот та гіроскутер. На решту відвідаю барбершоп і вип'ю смузі. Бабуся забрала гроші(“

Бідна бабуся, мабуть, злякалася, що онук накупляє чогось шкідливого.

А ви, дорогі наші читачі мудрого віку,розумієтеся на молодіжному сленгу?

Якщо ні, наш проект «Говори без кринжу. Молодіжний сленг вам у поміч.

До речі, пам'ятаєте, що таке кринж?

З англійської cringe означає коробити, пересмікувати. По суті, це оцінне судження, що має на увазі несхвалення, сміття та обурення. Отож, коли людина робить щось погане, сміливо можете сказати: "Чел, ну це ж кринж!"

"Весна починається із Шевченка". Так називаються щорічні традиційні літературні читання, присвячені творчості Тараса Шевченка.

«Маленькій Мар'яні». Читає Ганна Романчук.

«За сонцем хмаронька пливе». Читає Ганна Касянчук

"Весна починається із Шевченка". Так називаються щорічні традиційні літературні читання, присвячені творчості Тараса Шевченка.

"Село". Читає Богдана Остапчук

«Думка». Читає Надія Помінчук

"Весна починається із Шевченка". Так називаються щорічні традиційні літературні читання, присвячені творчості Тараса Шевченка.

"Село". Читає Богдана Остапчук

«Думка». Читає Надія Помінчук

"Весна починається із Шевченка". Так називаються щорічні традиційні літературні читання, присвячені творчості Тараса Шевченка.

"Мені однаково, чи буду ...". Читає Наталі Репчук

"Весна починається із Шевченка". Так називаються щорічні традиційні літературні читання, присвячені творчості Тараса Шевченка.

«Садок вишневий біля хати». Виконує Тетяна Грабовська

"Весна починається із Шевченка". Так називаються щорічні традиційні літературні читання, присвячені творчості Тараса Шевченка.

"Тополь". Читає Олександра Іващук

«Світає, край неба палає…». Читає Каріна Головченко

Визначення етімологічного словника англійської мови дає таку інформацію, що поняття неологізм (переклад поняття з французької мови) було вперше використане в 1772 році, утворилося від грецьких слів neos (новий) та logos (слово), означає процес інновацій у мові, використання нових слів або надання нових значень слів.

Слово позбавляється неологізмом, доки несе новизну, тобто це відносне поняття. Отже, неологізм - новостворене лексичне поняття, яке входити до загальновживаної лексики. Проблема цього поняття в тому, що точно не можна визначити, який проміжок часу воно вважається новим, адже спочатку неологізм починає використовуватись у усному мовленні, а потім фіксується та закріплюється у словнику.

Нові лексичні одиниці проходять процес засвоєння в загальновживану лексику і переходять із пасивного словника в активний.

Явище, яке колись було новим, стало освоєним, а неологізм – загальновживаним.

Такі слова, як, наприклад, кастинг чи картридж, тролінг чи трейлер, тренінг

чи тьютор, нині вже не сприймаються як нові.

Воркшоп "Нові реалії української мовної культури" допоміг нашим студентам-другокурсникам з'ясувати, які неологізми увійшли до нашої мови через коронавірусну пандемію та війну.

Крім студентів 2 курсу та викладачів філологічних дисциплін, участь у воркшопі взяли викладачі педагогічно-соціальних дисциплін Андрій Алексєєв та Інна Долінська.

Особлива вдячність нашим студентам Марії Старинець, Оля Корченюк та Іллі Гуменюку за цікаві виступи на воркшопі.

Викладачі та студенти мали змогу порівняти особливості української та турецької культур, зокрема дізнатися про мету та сенс священного Рамадану – місяця посту, роздумів, оновлення та гармонії, його значення у житті мусульман.

https://dpu.edu.ua/novyny.../mizhnarodna-hostova-lektsiia-8

Лекцію провели

Ахмет Тевке, директор Культурно-історичного комплексу "Медресе Сінан-паша", https://www.instagram.com/sinanpasha1594/p/C0_4GYhsgWi/

Тімошев Ельдар, голова представницького офісу культурного та історичного комплексу "Сінан-Паша" у Східній Європі,

Льовкіна Олена, д.ф.н., професор, професор кафедри психології, педагогіки та соціальних дисциплін Державного податкового університету.

Переклад по-русски здійснювала Соловйова Надія, здобувачка групи ПСМЗ 23-1 спеціальності Психологія Державного податкового університету.