Діти часто прокидаються від тихого звуку і довго не можуть заснути, їхній сон переривистий і сповнений кошмарів, а прокинувшись, вони відчувають себе втомленими. Невиспана дитина погано зосереджується на уроках і часто буває роздратована.

Що робити дорослим?

У найтривожніший час ви тимчасово можете спати з дитиною. Дайте їй зрозуміти, що ви поруч, а вона в безпеці. Можливо, дитина швидше заспокоїться, якщо ви просто обіймете її. Згодом у спокійній атмосфері обговоріть, коли саме ви повернетеся до звичного способу вкладання і сну. Щоб полегшити відвикання від ваш ої присутності, ви можете посидіти поруч з ліжечком, коли дитина засинає.

Обов’язково попросіть, щоб вона говорила вам, коли знову стане страшно.

Кожен з нас знаходиться в зоні психологічної стійкості, яка може бути втрачена внаслідок зовнішніх чи внутрішніх факторів. Сьогоднішні новини, щодо активізації та часткової мобілізації в росії, мають ряд психологічних фітбеків до подій 24 лютого і здатні підвищити рівень тривожності, а отже дестабілізувати наш стан. Більш того, такі емоції, у випадку якщо з ними не працювати, можуть викликати вторинну психологічну травму внаслідок відчуття колективної небезпеки.

Ви можете допомогти собі та здійснити наступні кроки, аби стабілізувати ваш стан:

✅зробити декілька дихальних вправ аби використати інші техніки заспокоєння;

✅ проаналізувати, що саме викликає у вас найбільші емоції та тривогу;

✅проаналізувати, що реально зміниться відносно тої ситуації, в якій ми вже є. Так, війна буде тривати й не буде завтра нашої Перемоги, але ми вже пережили 210 днів війни та все ще є, живі, тримаймося;

-  Покажіть, як ішов ведмідь, перевалювався. 
-  Яка лисичка? (руда, хитра). 

-  Як ішла лисичка, покажіть? 

-  Що сказала лисичка колобку? (колобок, колобок, я тебе з’їм). 

-  Яким голосом говорила лисичка? (хитрим). 

-  А що ж відповідав колобок? (не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю). 

-  Яким голосом говорив колобок? (лагідним, веселим). 
-  Чому його з'їла лисичка? (бо він був неслухняним, утік від баби і діда до лісу). 

Зміст

Жив-був в одному казковому місті маленький Котик. У нього були мама і тато, а ще він ходив в школу. Так-так, навіть в казковому місті маленькі кошенята теж ходять в школу.

Але наш Котик не любив ходити в школу. Він завжди вередував, коли збирався туди вранці. Потім він довго турбувався, поки їхав до школи в автобусі. Далі - більше: майже всі уроки Котик мало не плакав від страху, ховаючись за книжкою, щоб його ненароком не помітив вчитель ... Назад додому він пробирався по дворах, не чекаючи своїх друзів.

Мама Котика дуже засмучувалася, коли дізнавалася про це. І одного разу, укладаючи синочка спати, мама-кішка підіткнула йому ковдру тепліше, погладила по шерстці і запитала:

«Малюк, я бачу, ти не хочеш ходити в школу? Чому? »

- «Я весь час боюся, мамо, - зізнався котик, - боюся їхати в автобусі, боюся сидіти на уроці і боюся йти по вулиці зі звірятами з нашого класу».

«Чого тут боятися?» - здивувалася мама.

- Ах, мамо ти нічого не розумієш. Я весь час хвилююся, що я що-небудь зроблю не так: в автобусі я боюся, що на повороті Шльопнуся на підлогу, і всі будуть сміятися. У школі я боюся, що неправильно відповім і вчителька поставить мені двійку. А на вулиці я боюся, що всі звірята почнуть бігати наввипередки або кидати шишки - хто далі, і раптом у мене не вийде і ніхто не буде зі мною дружити?»- сказав Котик і мало не розплакався - так йому стало себе шкода.

- Ну гаразд, не горюй, малюк, - ласкаво сказала мама-кішка.- Я тобі допоможу. Але це завтра, а зараз пора спати.

Зрадів Котик і заснув задоволений. А мама задумалася: «Чим же допомогти моєму малюку?» Думала-думала і придумала.

На ранок мама дала Котику коробочку з льодяниками і сказала так: «Це не прості цукерки, а чарівні. Як тільки почнеш боятися щось зробити не так, дістань одну цукерку, з'їж і скажи три рази чарівні слова: Чого мені хвилюватися? - і все пройде ».

Увечері Котик прибіг зі школи радісний і закричав: «Ура! Мамочка, я сьогодні нічого не боявся, і в школі отримав п'ятірку, і прибіг швидше за всіх! Які чудові чарівні цукерки!» Мама-кішка посміхнулася і сказала:« Малюк, я хочу розкрити тобі один секрет. Справа в тому, що я дала тобі не чарівні, а звичайнісінькі цукерки ».

-« Як звичайні? - не повірив котик.

- А чому ж я не боявся, чому п'ятірку отримав і втік швидше за всіх? Ти мене, напевно, обманюєш? ».

-« Не обманюю, - сказала мама. - Я насправді поклала в коробочку звичайнісінькі льодяники. А раз вони не чарівні, то допомогти тобі вони ніяк не могли. Значить, ти сам собі допоміг. Ти повірив в свої сили і переміг страх. Значить, ти прогнав його назавжди, мій маленький герой ».

Як здорово, що я більше не буду турбуватися! - закричав котик.

- Це чудово, що я переміг свій страх сам! Я, напевно, зараз навіть сам би засміявся, якби гепнувся на підлогу. Це ж зовсім не так прикро. А-ну! - сказав Котик і негайно гепнувся на підлогу, розтягнувшись на зразок морської зірки.- Ха-ха! Як смішно! Це швидше весело, ніж прикро. Мабуть, потрібно спробувати ще отримати двійку.

- Ну-ну, що ще за фокуси? - захвилювалася мама-кішка.- Навіщо тобі двійка! Перестань, будь ласка.

- Ну що ти, мамо, про двійку це я пожартував, просто пожартував. А якщо ти починаєш за мене турбуватися - з'їж цукерку і скажи три рази «Чого мені хвилюватися?» І все пройде. Перевірений засіб!

Питання для обговорення

Чому Котик не хотів ходити в школу?

Чого і чому він боявся?

Чим чарівні слова допомогли Котику?

Придумай сам нові, більш сильні чарівні слова.