Друга порада. Знайди себе, свій образ. Учитель — індивідуальність, інакше не може бути й мови про творчість. До майстрів придивляйся, бери від них те, що тобі здається твоїм, що тобі відповідає, прислухайся до критичних зауважень, але в тебе повинне бути внутрішнє відчуття істини.

Третя порада. Не замикайся у своїй учительській діяльності. Грай на гітарі, співай, грай у волейбол, іди в гори, збирай марки, ходи в театр і на виставки. Розширюй коло друзів і знайомих. Спілкуйся з різними людьми. Ти повинен бути цікавим дітям, адже цього не буде, якщо будеш зосереджений лише на самому собі. Захопленість, різноманітні інтереси потрібні вчителеві не просто так, самі по собі, а у зв'язку з особливістю його професії.

Четверта порада. Пам'ятай про комплексний характер учительської праці. Все має значення, все необхідне: й ерудиція, і методика, і позакласна робота, і психологія спілкування, і любов до дітей, і дисципліна. Будь порядною людиною, виконуй усе, що потрібно.

П'ята порада. Будь щасливим! Будь оптимістом! Віруй! Це щось страшне, коли вчитель не бачить нічого хорошого ні нині, ні в майбутньому, коли він ходить і ниє, як учителі з чеховських п'єс. Життя — це подолання важких і навіть критичних ситуацій. Збери свою волю! Не опускай крил! Борись! Вір і добивайся свого! Діти не повинні бачити в тобі невдаху. Невдах не люблять. Усередині в тебе має бути все чітко і впевнено.