2.Вправа “Уявне малювання”

Уявіть себе художниками. Якими фарбами ви намалювали б свій сьогоднішній день? Чому?

3. Вправа “Відгадай”

Прочитайте та відгадайте загадку.

Тут багато експонатів,

Буде друзям що сказати:

Мамонти і динозаври;

Древні люди, їх наряди;

Хто що їв, робив, як жив,

Як творив, шукав ідеї…

Вам цікаво? Йдіть в …

Які слова вам допомогли відгадати загадку?

Чи почули ви нові слова? Які?

Якби ви складали загадку про музей, що в ній розповіли б?

Чи доводилося вам бувати в музеях? У яких?

Довідничок: Експонат — предмет, виставлений для огляду в музеї або на виставці.

4. Повідомлення теми уроку

З якими словами у вас асоціюється слово “музей”?

5. Знайомство з автором і книжкою.

Домівка для минулого. Про музеї, історію та мистецтво” — це збірка оповідань Романа Клочка, яка запрошує читачів за лаштунки різноманітних музеїв і розповідає, як вони працюють. Яка знахідка допомогла розшифрувати давньоєгипетські написи? Як відома на весь світ «“Мона Ліза” опинилася… в королівській лазні? Що означають сцени, зображені на легендарній Скіфській пекторалі? Як узагалі з’явилися перші музеї, яка річ може стати експонатом та як відбувається реставрація? Шукайте у книжці відповіді на всі ці запитання, а також дізнавайтеся про “смачні”, літературні, технічні музеї та навіть про цілі музейні містечка!

5. Опрацювання уривка “Як з’явилися музеї”

Читання уривка (підр., с. 40)

6.Вправа “Дай відповідь”

Про що ви дізналися з тексту?

То як з’явилися музеї?

Яка інформація про музеї для вас була новою?

Яка інформація вас зацікавила / здивувала?

Про що захотілося дізнатися більше? Чому?

Чи виникло бажання прочитати книжку Романа Клочка?

 

Руханка.

https://www.youtube.com/watch?v=cvUoyeeqc9w&ab_channel=%D0%96%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BA.%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA.

 

7. Вправа “Два запитання”

Сформулюйте й запишіть два запитання за змістом прочитаного тексту(зош., с. 19, завд. 1).

8. Вправа “Продовж речення”

Продовжте речення (зош., с. 19, завд. 2).

Музей — це місце де…

Яка інформація з оповідання справила на вас найбільше враження?

9.Домашнє завдання.

С.40,чит.і переказ.текст

У зош.с.19 завд.3

2.Вправа “Так — ні”

-Чи  погоджуєтеся із твердженнями.

Сьогодні чудовий день.

Зараз урок математики.

Вересень – перший місяць осені.

Я буду уважно виконувати всі завдання.

Восени всі птахи відлітають у вирій.

3.Вправа “Поясни”

Бабуся Мар’яни — професорка історії. Вона часто повторює: “Без знання минулого не побудуєш майбутнього”. Як ви розумієте цей вислів? Поясніть (підр., с. 42, завд. 1).

 

Всі ми живемо сьогодні, але часто згадуємо про минуле. Без минулого немає сьогодення і майбутнього. Ми тісно пов’язані з людьми, які жили до нас і з подіями, які відбувалися раніше. Навіщо сучасні люди заглядають в минуле і вивчають історію? Минуле вчить нас, як уникнути багатьох помилок. Поради і знання, накопичені тисячоліттями, стають необхідними сьогодні.

4.Вправа “Наведи приклад”

Мар’яна пояснює вислів бабусі так: “Коли я вперше сіла на велосипед, то впала і розбила коліно. Тож тепер завжди перед катанням надягаю захист”. Наведіть приклади ситуацій з минулого, які вплинули на ваше сьогодення. (підр., с. 42, завд. 2).

Як гадаєте, що об’єднує всі ці вправи? Про що вони?

Чи можете вигадати свою вправу на цю ж тему?

У кожній вправі так чи інакше йшлося про минуле — країни, родини, людини. А ще ми розмірковували, як минуле може вплинути на наше теперішнє та навіть на майбутнє.

У кожної людини є власна історія. Так само власну історію має кожна родина, кожен народ, кожна держава. Сьогодні ми будемо з’ясовувати, чому важливо знати своє минуле, вивчати історію.

3. Ознайомлюємося з новим поняттям.

Так що ж таке історія?

4. Розповідь учителя

Слово “історія” — багатозначне. Прочитайте визначення цього поняття в підручнику (с. 42).

Історія — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення про події.

Придумайте й запишіть у зошит два запитання за змістом визначення.

Пригадайте, коли ми вживаємо це слово у мовленні. Які ще значення воно має?

У перекладі з грецької історія — це оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле. Якщо зазирнемо у словник чи в інтернет, знайдемо ще кілька пояснень.

Історія — жанр літератури; оповідання тощо.

5.Вправа “Доповни”

Історія завжди була наукою, яка вивчала життя і діяльність людей у минулому. Зверніть увагу на перше слово. Наука — це те, що дає нам знання, досвід, навчає. Науки існують різні. Математика вивчає числа та обчислення, геометричні фігури, їх розташування на площині та у просторі тощо. Біологія досліджує всі живі організми та їх взаємодію. Як ви гадаєте, що виокремлює історію з-поміж інших наук?

Історія — це розповідь про життя людини, про події, що вже відбулися.

Пригадуєте, як ми кажемо: “Ну й історію ти мені розповів!”.

Що дає людині історія? 

 

(Вона відповідає на такі запитання: Де? Коли? Як жили? Що робили люди? Як діяли?)

6. Перегляд відео “Що таке історія”

Уважно перегляньте відео й запишіть у зошит нові слова, що стосуються нашої теми.

Що нового ви дізналися з відео?

7. Домашнє завдання.

Написати,що,на вашу думку, означає слово «історія».

1.Емоційне налаштування.

-Я дарую вам усмішку, гарний настрій, тепле слово і бажаю успіху на уроці.

2. Пригадуємо вивчене

Пригадаємо,про що йшла мова на минулому уроці?

-Що ви вже знаєте про історію? Запишіть у своїх зошитах.

3. Вправа “Поясни”

Прочитайте вислів і поясніть, як ви його розумієте.

4. Вправа “Продовж речення”

Прочитайте речення, поміркуйте і продовжте його (зош., с. 20, завд. 2).

Я вважаю, що минуле свого народу важливо знати, бо…

5. Тема уроку.

Про минуле ми можемо дізнаватися, читаючи художні твори. У них немовби дихає старовина, постає життя наших предків. Минуле оживає в нашій уяві, яскраво постає перед нашими очима. Сьогодні на уроці ми вирушимо у захопливу мандрівку шляхами історії, з’ясуємо, чому важливо знати своє минуле.

6. Вправа “Прочитай”

Прочитайте вірш та уявіть описане в ньому. Намалюйте ілюстрацію (зош., с. 20, завд. 1).

7. Вправа “Істинне — хибне”

Визначте, які висловлювання істинні, а які — хибні.

Історія — це наука, яка вивчає минуле людства.

ТАК / НІ

15 жовтня українці відзначають День захисників і захисниць України.

ТАК / НІ

Леонід Кравчук — перший президент України.

ТАК / НІ

-У який спосіб можна перевірити правильність кожного твердження? 

Руханка.

Перейдіть за посиланням та відпочиньте.

8. Вправа “Поміркуй”

Бабуся розповіла Мар’яні, що 14 жовтня — День захисників і захисниць України. Чому важливо відзначати таке свято на державному рівні? Поміркуй (підр., с. 42, завд. 3).

14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше — Свято Покрови Божої Матері, друге — День українського козацтва, третє свято — День захисників і захисниць України.

Усі ці свята взаємопов’язані.

14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі кажуть: “Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем”. Це свято є одним із найбільш шанованих в Україні.

Зі святом Покрови збігається День українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою всього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрови Богородиці з її іконою. Саме цього дня козаки збирали Велику раду, на якій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Цікаво, що козаки так глибоко й щиро шанували образ Божої Матері, вірили в її силу й урочисто святкували день Покрови, що в народі закріпилася друга назва свята — Козацька Покрова.

Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, що захищає честь і волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож козак в українській культурі — звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність і звичаї нашого народу.

 

З 2015 року 14 жовтня є державним святом — Днем захисників і захисниць України. Тодішній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович мотивував вибір дати 14 жовтня для Дня захисників і захисниць України історичною традицією вшанування українського війська на Покрову.

9. Вправа “Напиши”

Напиши привітання з Днем захисників і захисниць України (зош., с. 20, завд. 3).

10. Вправа “Поясни”

Розгляньте портрети відомих захисників і захисниць України. Розкажіть,чому пам’ять про них передається із покоління в покоління.

11. Домашнє завдання

Завдання у підручнику, с. 43, н5

Перегляньте “Пам’ятку”, як зробити колаж.

1. Вправа “Дарую усмішку”

Усміхніться, подаруйте усмішку оточуючим й скажіть: “Я сьогодні найкращий / найкраща!”. І з таким настроєм розпочни урок.

2..Вправа “Уявне малювання”

Уявіть себе художниками й художницями. Якими фарбами ви намалювали б свій сьогоднішній ранок? Чому?

3. Тема уроку.

Сьогодні нас запрошує у подорож поетеса, закохана в красу рідного краю — Марійка Підгірянка. Такий псевдонім вона обрала тому, що народилася поблизу Карпатських гір.

Пригадайте, яка природа Карпат. Що ви можете розповісти про цей край?

Розкажіть, що ви знаєте про Марійку Підгірянку.

Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. У них — мрії про майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат.

3. Перегляд відео “Квітка з полонини”

Перегляньте уважно відео й запишіть три факти з біографії поетеси, які вас зацікавили.

Що ви дізналися про Марійку Підгірянку?

Які факти вас зацікавили / здивували в біографії поетеси?

Відпочиньте. Порухайтесь у веселому українському таночку.

4. Вправа “Добери”

(підр., с. 44, завд. 2).

5. Вправа “Спробуй дізнатися”

 (підр., с. 45, завд. 3).

6. Робота з уривком вірша М. Підгірянки “Осінні дні”

Самостійне читання уривка вірша (підр., с. 44, завд. 1)

7.Вправа “Дай відповідь”

Чи здогадалися ви, хто є авторкою цього уривка?

Які ознаки осені описала поетеса у своєму творі?

А чим приваблює осінь вас? Розкажіть про осінь, використовуючи яскраві слова з вірша.

8. Підсумок. Домашнє завдання.

Онлайн-вправа “М. Підгірянка. Загадки”

Відгадайте загадки, які написала для дітей М. Підгірянка.

https://svitdovkola.org/metodic/ik4/tema2/lessons/media4 

1. Вправа “Продовж речення”

Пригадай тему вчорашнього уроку і продовж речення.

Вчора я дізнався / дізналася…

Мені було цікаво…

Мене здивувало…

Тепер я знаю…

2. Вправа “Збери слова”

Розв’яжи буквені вирази та поміркуй, чи мають відгадки щось спільне. 

Сто + (лід – д + т) + (листя – лис) = ?

Сто + (рік – к + ч) + (час – ас + я) = ?

Вітер – тер + кіт – іт = ?

Чи можна записати ці відгадки одним числом? Яким саме?

Поясни, як ти розумієш значення цих слів. Коли ми їх використовуємо?

Століття (сторіччя, вік) — проміжок часу, який дорівнює ста рокам. Століття іменуються числами, починаючи з першого, яке тривало з 1 до 100 року. Наприклад, 20 століття почалося 1 січня 1901 року, а закінчилося 31 грудня 2000 року.

3. Вправа “Поміркуй”

Розглянь таблицю років і століть (підр., с. 45).

Пригадай, який зараз рік, і скажи, у якому столітті ми живемо. Чи є це століття в таблиці?

Продовж таблицю у своєму зошиті.

У якому столітті народився ти? Чи знаєш ти, у якому столітті народилися твої братик та сестричка, мама й тато, дідусі та бабусі?

Хто з твоїх родичів народився раніше за всіх? А пізніше за всіх?

4. Онлайн-вправа “Граємо у століття”

Подивися, у які роки відбулися події. Напиши, яке це століття.

 

 

5. Тема уроку.

На уроці ми з’ясуємо, як далеко в минуле ми можемо зазирнути, і як люди дізнаються про події минулого. Нам для цього потрібна машина часу, чи достатньо мати інформацію та багату уяву?Як ти вважаєш?

6. Вправа “Поміркуй”

Поміркуй, як люди дізнаються про події минулого. Люди яких професій це роблять і як саме?

Людина в будь-які часи залишала після себе «сліди» своєї діяльності — залишки посуду, домівок, знаряддя праці, зброю, книжки, записки тощо. Звісно, далеко не все дійшло до наших часів.

 

Як гадаєте, чому так сталося?

Пригадайте, які речі з минулого ми можемо побачити в музеях. У яких саме?

Кожна знайдена річ або документ є для нас джерелом інформації про минуле — історичним джерелом. Вчені ретельно вивчають кожне історичне джерело, щоб отримати якомога більше інформації про власників, технології створення, події минулого. Так інформація дає вченим змогу описувати минуле. Звісно, не про все можуть розповісти речі. Деякі з них дійшли до нас дуже пошкодженими, та й люди записували далеко не все, що може зацікавити істориків.

Величезну цінність становлять писемні пам’ятки — глиняні таблички, єгипетські папіруси, літописи тощо. На жаль, не всі з них збереглися до наших днів. Багато писемних пам’яток було знищено під час війн і стихійних лих. Та й навчилися писати люди приблизно 5 тис. років тому, але ж ми хочемо знати і про те, що було до цього часу.

Як же вчені-історики дізналися про те далеке минуле, коли писемності ще не було? У таких випадках на допомогу історикам приходять такі науки, як археологія, антропологія, етнологія.

Археологія — це наука, яка вивчає минуле за речовими історичними джерелами, такими, як стоянки давніх людей, їхні поселення, знаряддя праці, посуд, прикраси, предмети побуту, мистецтва, тобто сліди життя та діяльності людини на Землі.

Величезне значення для вивчення минулого людства має антропологія – наука, яка вивчає рештки викопних істот, походження та розвиток людини. За формою та будовою кісток учені можуть відтворити зовнішній вигляд первісних людей та імовірних предків людини, а також вигляд тварин і рослин дуже далекого минулого, навіть тих часів, коли на Землі ще не було людей.

Наука, яка вивчає походження, розселення різних народів нашої планети, досліджує їхній побут і звичаї, називається етнологією.

7. Руханка.

Відпочинь, порухайся у веселому таночку.

8. Створення коміксу (ознайомлення з процесом створення)(у зош.с.21 завд. 1)

Про які події минулого ви добре пам’ятаєте? Створи комікс про них.

Для гарного результату скористайся порадами.

1. Вигадай 2-3 персонажів.

2. Уяви, який у них характер, який вигляд вони мають.

3. Придумай невеличкий сюжет.

4. Поміркуй, що ти намалює, що напиш, а про що читачі зможуть здогадатися самостійно.

5. Створи ілюстрацію.

6. Придумай короткі фрази — репліки персонажів.

Тексти в коміксах мають специфічну форму “словесних бульбашок” або “хмарин думок” (їх називають виносками), які передають мовлення чи думки персонажів і ніби видуваються з їхніх вуст.

Три найпоширеніші типи виносок:

мовлення,

думка ,

крик.

10. Домашнє завдання.

Створити комікс у зош.на с.21 завд.1

1. Емоційне налаштування

Покажи за допомогою міміки та жестів, який у тебе зараз настрій.

Усміхнися!

2. Пригадуємо свої захоплення

Вправа “Покажи”

Підведися, якщо ти любиш співати.

Помахай рукою , якщо ти  любиш малювати.

Пострибай на місці , якщо ти любиш танцювати.

Присядь,якщо ти  любиш спорт.

Обійми себе ,якщо ти  любиш читати книжки.

Поплескай в долоні,якщо ти  захоплюєшся музикою.

Яким одним словом ми називаємо наші улюблені заняття?

Чи всі твої захоплення я назвала? Які ще можна доповнити?

3.Хмара слів “Захоплення”

У світі багато цікавого та захопливого. І кожен може знайти собі щось до душі. Захоплення людини — це те, що вона робить не тому, що потрібно, а тому, що їй це подобається, їй цікаво.

Майже кожна людина має захоплення. Одні люблять співати, інші — танцювати. Хтось захоплюється малюванням, хтось цікавиться музикою, спортом. А хтось сам вигадав собі захоплення — збирає машинки, фантики, пісні певного виконавця… Захоплення дає можливість повною мірою виявити себе.

Намалюй велику хмару на листку, напиши слово «захоплення».

Запиши слова, які спадають  на думку, пов’язані зі словом “захоплення”

Добери і запиши синоніми до слова “захоплення”. Як по-іншому можна назвати це слово?

4.Вправа “Упізнай”

Упізнай захоплення.

Командна гра, у якій гравці ключкою забивають шайбу у ворота суперника.

Вистежування тварин із фотоапаратом.

Вудочка або спінінг.

Командна гра, у якій гравці ударами ніг забивають м’яч у ворота суперника.

Вистежування птахів із фотоапаратом.

Пензлик, фарби.

Пластилін, стек, глина.

Ритмічні рухи під музику.

Збирання монет, марок, значків тощо.

5.Вправа “Добери”

Поміркуй та добери спільнокореневі слова до слова колекціонування.

Колекціонувáння — цілеспрямоване збирання, зазвичай, однорідних предметів, що мають певну цінність для власника колекції (наукову, історичну, художню тощо), а також упорядкування та вивчення знахідок.

Предметом колекціонування можуть бути пам’ятки матеріальної та духовної культури (рукописи, книжки, монети, поштові марки, витвори образотворчого мистецтва, відеоігри тощо), об’єкти природи (мінерали, рослини, комахи тощо).

Є люди, які колекціонують зовсім незвичайні речі: чашки, ложки, афіші, ґудзики, голоси птахів, вірші про тварин, анекдоти, марки, монети, листівки, капелюшки тощо. Аби справа була до душі.

Людей, які колекціонують щось, називають колекціонерами. А зібрані та впорядковані предмети — колекцією.

А чи знаєте ви, що означає бути колекціонером?

Надзвичайно цікавим захопленням є колекціонування.

А зараз відпочинь, перейди за посиланням.

 

6. Перегляд відео “Цікаве про колекції”

Яка інформація з відео зацікавила / здивувала?

7. Домашнє завдання.

Переглянувши відео «Цікаве про колекції» дай письмові відповіді на запитання:

Про які види колекціонування дізнався/дізналася?

Які правила колекціонування запам’ятав/запам’ятала?

Де зафіксовані незвичайні колекції світу?

1.Пригадуємо вивчене.

Про які види колекціонування дізнався,переглядаючи відео?

Які правила колекціонування запам’яталив?

Де зафіксовані незвичайні колекції світу?

2. Онлайн-вправа “Упорядкуй колекції”

Марійка, Петрик та Уляна роздивлялися колекції одне одного й перемішали всі експонати. Допоможіть дітям зібрати всі колекції відповідно до назв.

https://svitdovkola.org/metodic/ik4/tema2/lessons/media5

Які експонати можна порекомендувати дітям додати до колекцій?

Як звернешся до дітей?

Як варто надавати рекомендації?

3. Повідомлення теми проєкту й підготовка до роботи над ним

Як ти гадаєш, що люблять колекціонувати діти?

Можливо,ти є колекціонером? Розкажи, що колекціонуєш ти.

4. Робота з підручником,с.46-47

5.Домашнє завдання.

Розпочати готувати проєкт.

1. Емоційне налаштування

Усміхніться, подумки побажайте собі успіхів на весь день.

2. Асоціативний кущ

Пригадайте, які асоціації у вас виникають, коли чуєте слово “музей”. Складіть асоціативний кущ із цим словом.

3.Вправа “Ланцюжок слів”

Прочитайте ланцюжок слів. Уявіть, якій події він може відповідати. Як ви гадаєте, чи все правильно? Чому?

Музей - виставка - експонати - шоколад,огірок,солодощі,хліб.

Що вас здивувало в цьому ланцюжку?

Як ви думаєте, про що будемо говорити на уроці?

Про які музеї ви вже чули, знаєте?

Про які хотіли б дізнатися?

4. Повідомлення теми уроку

Продовжуємо подорожувати музеями. Сьогодні побуваємо у «смачних» музеях, які є в Україні.

5. Робота над уривком “«Смачні» музеї”

1.Самостійне читання уривка (підр., с. 48)

2.Вправа “Дай відповідь”

Пригадайте зміст уривка, який ви прочитали, і дайте відповіді на запитання.

Де можна дізнатися про історію різноманітних продуктів?

Де розташований музей, присвячений історії цукру?

Чим цікавий цей музей?

Хто вживав картоплю в їжу тоді, коли в Європі про неї ще навіть не чули?

Де існують “картопляні” музеї?

Які експонати можна побачити в цих музеях?

Який із цих музеїв вам захотілося відвідати? Чому?

3.Вправа “Обери”

Пригадайте події, про які йдеться у прочитаному уривку, та оберіть правильні варіанти відповідей (зош., с. 22, завд. 1).

4.Онлайн-вправа “Незвичайні музеї”

Пригадайте прочитаний фрагмент “«Смачні» музеї” за твором Романа Клочка та відновіть речення.

5. Вправа “Наведи власний приклад”

Четвертокласників зацікавила тема «смачних» музеїв, і вони почали пригадувати, у яких містах України вшановують смаколики. Наведіть власні приклади (підр., с. 49, завд. 1).

Музей хліба

Недарма кажуть: хліб — усьому голова. У Києві в еколого-натуралістичному центрі для молоді був створений музей хліба. Тут можна побачити знаряддя праці, за допомогою яких вирощували злаки наші предки, дізнатися, як у давнину готували тісто, взяти участь у майстер класі: навчитися робити прикраси для короваю.

У музеї є зразки хлібних виробів з різних країн світу. Є навіть космічний хліб — малесенькі буханочки, які брали в політ космонавти. Особливі почуття викликає експозиція, присвячена трагічним подіям: Голодомору, блокаді Ленінграда під час Другої світової війни. Один зі зразків хліба виготовлений за рецептом блокадного міста: у ньому лише мала дещиця житнього борошна, а решта — домішки: висівки, макуха і навіть целюлоза. Навчившись цінувати хліб, ви із задоволенням прямо в музеї купите і скуштуєте випічку, виготовлену за старовинними рецептами наших предків.

Музей шоколаду

“Країна Шоколандія” — таку назву має музей шоколаду у Львові. І це справді казкова країна з архітектурними шедеврами різних країн світу. Тут є свої Колізей, Біг-Бен, Ейфелева вежа, Андріївська церква. Усі ці мініатюри виготовлені з шоколаду. Окрім того, ви побачите різні пакування шоколадних плиток минулого століття, шоколадні квіти, туфельку та інші цікаві фігури. При музеї є дегустаційний зал, де можна скуштувати солодощі й чудово відпочити.

В Одесі теж є музей шоколаду. Тут можна побачити не тільки фігурки та скульптури, а й унікальні картини. Виготовляють їх так: на дошку з бортиками спочатку наносять основу з білого шоколаду, а зверху художник малює темним, молочним шоколадом або білим з різними добавками.

Пам'ятник галушці

У Полтаві так шанують традиційну страву свого краю, що увічнили галушки в камені. Величезна миска з полтавськими галушками і велика ложка стали одним із туристичних символів міста. На щастя, символом можна не тільки милуватися — поряд із пам’ятником розташований ресторан, де всіх охочих нагодують справжніми полтавськими галушками з м’ясом, сиром, шкварками і ще безліччю різних начинок. Окрім того, біля пам’ятника традиційно щороку відбувається свято галушки — справжній фестиваль смаку.

Пам’ятник деруну

У місті Коростень на Житомирщині увічнили традиційну поліську страву з картоплі — деруни.

Пам’ятник ніжинському огірку

У Ніжині, де розташований відомий консервний завод, є пам’ятник огірку. Ніжинські огірки — найкращі для засолювання, бо в них не утворюється порожнеч. Та й на смак вони чудові.

6. Вправа “Доповни текст”

Доповніть текст, вклеївши відповідні наліпки (зош., с. 22, завд. 2).

7. Домашнє завдання.

Відвідавши музей шоколаду, Наталя записала свої враження у щоденник. Вона припустилася кількох помилок. Відшукайте їх і виправте (зош., с. 22, завд. 3).

1.Відгадай загадки.

Ці сестрички —

В блискучих спідничках.

Хоч маленькі —

Та солоденькі!

* * *

В розмальованій хустині,

Солоденька всередині.

Коли нею почастують,

Діти тішаться, ласують.

Добери й запиши спільнокореневі слова до слова “цукерка”. Визнач, до яких частин мови належать спільнокореневі слова.

2. Тема уроку.

Чи здогадався/здогадалася, про що будемо говорити на уроці?

Сьогодні в нас солодкий урок — ми дізнаватимемося історію цукерок. Цукерка — кондитерський виріб, виготовлений переважно із цукру або шоколаду.

Слово “цукерка” походить від слова “цукор”, адже саме він є одним з основних складників цього кондитерського виробу.

Сьогодні ми здійснимо мандрівку в минуле, щоб дізнатися, де з’явилися цукерки та з чого їх виготовляли.

3. Вправа “Розгадай”

Розгадай ребус і довідайся, яку країну вважають батьківщиною цукерок (підр., с. 50, завд. 1).

4. Вправа “Збери речення”

Склади речення з поданих слів і довідайся, якими були перші цукерки (підр., с. 50, завд. 2)

5. Перегляд відео “Світ чекає на відкриття. Цукерки"

https://youtu.be/vRB1TXs5zxE

Що нового дізнався/дізналася про цукерки?

Яка інформація зацікавила / здивувала?

Про що захотілося дізнатися більше?

6. Домашнє завдання.

Виконати завдання в зошиті,с.23 завд.1