Українське оперне мистецтво має багату історію, а опера «Запорожець за Дунаєм» стала одним із найяскравіших його символів.

Український композитор, співак, драматург і актор. Він мав чудовий голос, виступав на оперній сцені та зробив вагомий внесок у розвиток української музики.

Його найвідоміший твір — опера «Запорожець за Дунаєм», яка стала класикою українського оперного мистецтва

Твір розповідає про українських козаків, які після зруйнування Запорозької Січі опинилися за Дунаєм і мріяли повернутися на рідну землю.

Опера поєднує історичні мотиви, український гумор, народнопісенні інтонації та щирі людські почуття.

Герої живуть далеко від рідного краю, але зберігають свою мову, звичаї, пісні та прагнення повернутися додому.

Козак із веселою вдачею, кмітливий і дотепний. Його образ додає опері гумору та народного колориту.

Дружина Карася, емоційна, енергійна та дотепна. Їхні діалоги створюють чимало комічних моментів.

Молоді закохані, які мріють про щасливе спільне майбутнє. Їхні почуття нерозривно пов'язані з надією повернутися до рідного краю.

У творі звучать мелодії, близькі до українських народних пісень. Тут є ліричні дуети, комічні сцени, виразні арії та ансамблі.

Особливе місце посідає пісня Карася «Ой, казала мені Солоха», яка демонструє гумористичний характер героя.

Мова — жива, образна та сповнена народного гумору.

Музика — мелодійна, з інтонаціями українських пісень.

Персонажі — зі знайомими рисами народного характеру.

Головна ідея — любов до рідної землі, родини та власного коріння.

Саме ці риси роблять оперу близькою українським слухачам різних поколінь.

У київській Національній опері сучасна редакція вистави з музичною редакцією та оркеструванням Мирослава Скорика була представлена 28 лютого 2015 року.

Запорожець за Дунаєм» — це не лише музична вистава. Це історія про людей, які навіть далеко від дому зберігають любов до рідної землі, мови й традицій. Її мелодії нагадують нам, що українська культура живе доти, доки ми її пізнаємо, цінуємо та передаємо наступним поколінням.