ЗДО № 85 м. Миколаїв

Коли вдягаю вишиванку.

Лиш серце радісно палає,

Мов промінь сонця на світанку.

Дошкільний підрозділ Іванівської гімназії

ЗДО "Дзвіночок" Первомайської СГ

Вишиванка – символ України, Кожної великої родини, Нашої історії та мови Залюбки вдягаємо її знову.

Його культура, потяг до краси.

Вона тепер диктує в світі моду

І ти її із гордістю носи.

Орнаментами душу зігріва.

У цій сорочці все – і погляд мами,

І батькові наставницькі слова…

Вишиванка для українців – не просто традиційний предмет народного одягу. Це символ українства, ознака належності до нашої великої нації, уособлення багатих традицій та любові до рідної країни.

З вечора пригожого аж до ранку

Вишивала дівчина вишиванку.

Вишивала дівчина, вишивала

Чорну та червону нитку брала.

Микола Сом

Вишиваю сину квіти і пташини.

Скарб минулих літ

Щоби знали всюди

Ми є з України

З краю вишиванок,

То наш оберіг.

Людмила Галінська

Я - українка!

На вишитому рушникові хліб несу.

Горджуся Україною своєю

І в серці бережу її красу,

Історію, традицію і пісню,

Й правдиве слово-думу Кобзаря...

То ж вишиванку я до серця тисну

І вірю, що зійде моя зоря.

Надія Красоткіна

І землю гріє променем ясним

А я іду по світу в Вишиванці

Я - українка і пишаюсь цим!

Прасувала вранці рано

На ній квіточки гарненькі

І великі, і маленькі:

Ружі, маки і барвінок,

Чорнобривці і калина.

Вишиванку одягаю

І до друзів поспішаю.

І Миколка, і Василь

Не відводять з мене зір:

“Ой, і гарна ж ти, Даринка,

Як мальована картинка!”

Котова І.О.

Й по білім світі гордо в ній піду.

У ній зустріну пору світанкову

І щастя світле я у ній знайду.

Я – українець! Дуже гордий з цього.

Несу у світ традиції свої

Для себе в Бога не прошу нічого,

Все в мене є: і гори, і гаї,

Поля родючі, повноводні ріки,

Озера сині, чисті небеса...

Я син землі від роду і навіки,

В краю, де поруч казка і краса.

Я – українець з щедрою душею,

На вишитому рушникові хліб несу.

Горджуся Україною своєю.

Надія Красоткіна

(Надія Красоткіна)

Кожної великої родини,

Нашої історії та мови

Залюбки вдягаєм її знову.

Кожної великої родини,

Нашої історії та мови

Залюбки вдягаємо її .

Знають всі від мами й татка

Про символіку ми дбаємо

І традиції зберігаємо.

Красивий, щедрий, рідний край

I мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

(П. Воронько)

Хай побачить українців світ -

Молодих, відважних, дужих,

У єднанні на сто тисяч літ.

Василь Дерій

Розквітла вишиванка кольорами,

Орнаментами душу зігріва.

У цій сорочці все – і погляд мами,

І батькові наставницькі слова,

І пісня українська колискова,

Й світанки фантастичні на полях…

Я вишиванку одягаю знову,

І серце в грудях – наче вільний птах!

Вікторія Чорній

Закодована вічність в узорах.

Їй ніколи нема забуття.

Геній Роду не стерти на порох!

Заквітчана стежинка вдаль біжить.

Вдягни, дитино, гарну вишиванку,

Вона для українця – значить жить!

Батьківщину любим всі

Хочем жити в мирі, щасті

Гарними людьми рости.

Любим гратися, радіти,

В мирі жити з усіма.

Та з дитинства знають діти -

Батьківщина в нас одна.

Ту сорочку моя Україна.

Насадила добра біля хати,

Щоб втішалася кожна дитина.

Хай побачить українців світ-

Молодих, відважних, дужих,

У єднанні на багато літ!

Синьо-жовта стрічка

В мене у волоссі.

Я хоч ще маленька

Та заплітаю коси.

Одягаю вишиванку

Та іду в садочок зранку.

Орнаментами душу зігріва.

У цій сорочці все - і погляд мами,

І батькові наставницькі слова,

І пісня українська колискова,

Й світанки фантастичні на полях…

Я вишиванку одягаю знову,

І серце в грудях - наче вільний птах!

Вікторія Чорній