Мой гармонично холст by Іра Гринько https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo Реализована великая мечта en-us 2020-04-09 13:52:54 UTC 2020-04-09 14:02:26 UTC hello@padlet.com Філософія античності. Аристотель. grinkoira123 https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500567582 Будучи учнем Платона, продовжував вивчати і доводити його ідеї про душу і тіло людини. Але на противагу своєму вчителеві, він стверджував, що душа є не окремою субстанцією, але і не є тілом, як вважав Демокріт. Душа є формою, енергією. Душа не може жити окремо без тіла, але і тіло живиться душею. У трактаті «Про душу» він розрівняв «душу» і «дух». Ставлячи дух вище за душу і вважаючи його не так тісно прикутим до тіла. Душа це те, що надає руху тілові і сприймає чуттєві предмети; для неї характерні саможивлення, чутливість, мислення й рушійна сила; але духові властива вища функція мислення, зовсім не дотична до тіла чи до чуттів. Тому дух може бути безсмертним, хоча решта душі не може. ]]> 2020-04-09 13:53:31 UTC https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500567582 Новий час. Декарт grinkoira123 https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500569431 Вважалось, що головним є мислення і серце. Вони є єдиним достовірним свідченням людського існування. Декарт вважав, що існування душі та тіла є незалежним, він говорив, що ці два поняття протилежні один одному, і говорить що основна властивість душі є мислення, але пізніше, вже наприкінці, він підходить до висновку що все ж таки душа пов’язана з тілом, і вони залежать один від одного. ]]> 2020-04-09 13:54:29 UTC https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500569431 Класична німецька філософія. Кант grinkoira123 https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500570789 Людину він характеризував двоїсто: з одного боку, вона як частина чуттєвого світу підпорядкована причинній закономірності; а, з другого боку, вона як носій духовного начала належить до надчуттєвого світу вищих моральних цінностей та ідеалів і, як володар чистого розуму та волі, являється законодавцем морального світу свободи та абсолютних цінностей. Отже, за І. Кантом, людина – цілісна біосоціальна істота, яка належить і до світу природного (”особливий вид тварин”), і до сфери моралі та свободи. Вона належить як світові природи, де панує необхідність, так і світові свободи. ]]> 2020-04-09 13:55:09 UTC https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500570789 Гегель grinkoira123 https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500573592 Людина є носієм загальнозначимого об’єктивного духу, суб’єктом духовної діяльності, який створює світ культури. Людина повертається в центр філософських досліджень, — вона розглядається як чуттєво тілесна істота — з боку здоров’я, сили, краси тощо.  ]]> 2020-04-09 13:56:34 UTC https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500573592 Марксизм grinkoira123 https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500574451 Марксизм підтримував теорію Дарвіна. З позиції філософів було обґрунтовано трудову концепцію антропогенезу, в якій істотними факторами походження людини вважалися праця, мислення та мова. Процес антропогенезу пов’язували з тим, що адаптування до змін природних умов життя примусило майбутню людину використовувати у власній діяльності природні знаряддя – каміння, палиці, розпрямитися для кращої орієнтації в просторі. Руки, що звільнилися, стали органом та одночасно продуктом праці. Виробництво знарядь праці потребувало комунікації в колективі. Потреба передати інформацію іншій людині поступово виявилась в мові. Створення знарядь, мова, розвиток мислення характеризують перехід від біологічної еволюції людини до соціального розвитку. В суспільстві всі вияви людини мають саме соціальний, а не біологічний характер – біологічне перейшло в соціальне. ]]> 2020-04-09 13:56:59 UTC https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500574451 Феноменологія. Гусерль grinkoira123 https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500575427 Специфіку людини визначає чуттєвість, а саме процес переживання, спрямований на зовнішній світ, від якого людина невіддільна.  ]]> 2020-04-09 13:57:30 UTC https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500575427 Література grinkoira123 https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500583964

1. Дмитро Сепетий. Співвідношення понять субстанційного союзу і взаємодії душі й тіла у філософії Декарта

2.     Андрущенко В.М., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. — К., 1996
3.     Сартр Ж.-П. Буття і Ніщо. Нарис феноменології (фрагменти) // Філософська і соціологічна думка. – 1995. - № 5.

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-phil-human.htm 
]]> 2020-04-09 14:01:52 UTC https://padlet.com/grinkoira123/rr8dc1owhkdinppo/wish/500583964