• Вступ, що містить тезу – положення, яке вимагає доказів;
• Аргументи: не менше 2-3 доказів думок, викладених у тезі;
• Висновок, в якому остаточно підтверджується теза;
• Об’єм твору розраховується за формулою:

• особистий досвід; досвід інших людей (за їхніми розповідями);
• тексти з книжок, журналів, газет;
• довідкову літературу;
• радіо- та телепередачі;
• матеріали інтернету (але будьте обережні).

• факти з історії та життя відомих історичних осіб, які є частиною загального історичного досвіду людства і мають велике значення для переконання;
• приклади з художньої літератури збагачують розповідь, підсилюють авторську позицію і характеризують автора твору як вдумливого читача, обізнаного у світовій (або національній) літературі

• Починайте висновок підсумовуючою фразою:

«Таким чином, автор дає зрозуміти читачам, що …», «Отже, завершуючи роздуми про …, ми приходимо до висновку», «Підводячи підсумок сказаному, хочеться ще раз нагадати про важливість проблеми …» та ін.

• Не варто ще раз перелічувати те, що розглядалося вище: висновок – це узагальнення, квінтесенція найціннішого, про що йдеться у творі. Використовуйте вступні слова «по-перше», «по-друге», «по-третє» для перерахування власних відкриттів в темі.
• Твір-роздум як жанр не передбачає остаточних висновків. Ви виступаєте в ролі дослідника, висуваючи гіпотезу і підбираючи до неї докази, але категоричність тут недоречна. Набагато краще виглядає висновок, в якому ви закликаєте читача до роздумів:

«Така особливість класичної літератури: теми, підняті письменниками, вічні. І хто може поручитися, що в критичній ситуації не стане шукати виправдання чужий жорстокості?»