Сакура — відомий символ Японії та японської культури. Японці здавна шанують цю рослину. З часів Мейдзі зображення сакури містяться на головних уборах учнів і військових, як вказівник рангу. В наш час^[коли?] використовується на гербах поліції та сил самооборони Японії. Крім того, сакура — традиційний символ жіночої молодості та краси.

Весняне цвітіння сакури в Японії за урочистістю можна прирівняти до національного свята. Згідно з географічним розташуванням ця подія неодночасна, офіційно вважається що

Початок, закінчення і тривалість цвітіння залежить від температури та опадів. Регіональні відмінності дуже сприяють туризму, адже бажаючі помилуватися красою природи охоче подорожують з півдня на північ, забезпечуючи собі щонайменше тиждень естетичної насолоди. Ритуал споглядання квіток, прогулянка між квітучих дерев та вживання спеціального бенто на природі називається Ханамі. Дуже цінуються передостанні дні цвітіння, коли дерева ще рясно вкриті квітками, але пелюстки вже легко відділяються і літають навколо з вітерцем, що часто порівнюється зі сніговою хуртовиною. Заради цього була навіть створена спеціальна служба повідомлення, яка за допомогою радіо то телебачення інформує, де і коли почалося цвітіння, скільки днів триває та чи спостерігається вже опадання.

Саме в Ужгороді знаходиться найбільша в Європі алея сакур, що простягнулася вздовж берега Ужа. Цвітіння короткочасно, триває воно 2-3 тижні максимум.Закарпатська легенда свідчить, що одного разу японці їхали з візитом до австрійського імператора Франца-Йосифа I і в подарунок везли сакури. Їхній шлях пролягав через Закарпатті, тому і на нічліг посли зупинилися в Мукачево. Звістка про візит японців миттєво облетіла все місто. Вночі місцеві жителі вкрали саджанці японської вишні, а потім під виглядом фруктових дерев продали в Ужгороді.