<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Історія Бердичева  by Тарас Приходько</title>
      <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd</link>
      <description>Зроблено з великими мріями</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-05-25 21:19:26 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2025-09-28 21:09:13 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Заснування </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199944822</link>
         <description><![CDATA[<div>У 1430 році великий князь литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та Звенигородському наміснику Калинику. Його підданий Бердич і заснував тут хутір, який згодом почав називатися Бердичевом.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-05-25 21:46:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199944822</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Середньовіччя </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199947319</link>
         <description><![CDATA[<div>Після Люблінської унії (1569 рік) Бердичів відійшов до Польщі. Місцеве населення зазнавало багато лиха від постоїв жовнірів. Наприкінці XVI ст. Януш Тишкевич почав споруджувати замок, збудував млин, 1627 року — монастир. З цього часу Бердичів став містечком. У 1630 році власник його подарував замок католицькому ордену босих кармелітів, що утримував для свого захисту військовий гарнізон з кількома гарматами</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1693755058/1e93677fcd08bb9cbe24c73bdaf542ac/200px_Janusz_Tyszkiewicz.jpg" />
         <pubDate>2022-05-25 21:50:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199947319</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бердичів в період Національно визвольної війни</title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199952930</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Коли в Україні почалася визвольна війна під проводом <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Богдана Хмельницького</a>, загони повстанців на чолі з <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%81">Максимом Кривоносом</a> у червні—липні <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1648">1648</a> року завдали польсько-шляхетському війську ряд нищівних ударів і визволили містечко від поляків, зруйнувавши при цьому замок і монастир.<br>Населений пункт увійшов до <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA">Київського полку</a>. Протягом усієї війни в Бердичеві стояв козацький гарнізон.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1693755058/5a044730ad118bac0b37bcdaa8f10df2/i.jpeg" />
         <pubDate>2022-05-25 21:59:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199952930</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Андрусівське перемир&#39;я і Бердичів </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199957980</link>
         <description><![CDATA[<div>За <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%80%27%D1%8F">Андрусівським перемир'ям</a> <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1667">1667</a> року Бердичів відійшов до Польщі в складі Брацлавського воєводства. Відновлення кріпацтва обурило селян, які почали групуватися навколо відомих козацьких ватажків, зокрема, фастівського полковника Семена Палія. Коли у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1702">1702</a>—<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1704">1704</a> рр. вибухнуло народне повстання, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9">Семен Палій</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%81%D1%8C">Самусь</a> <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1703">1703</a> року розбили під Бердичевом польсько-шляхетське військо</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1693755058/30d49e35447689bf39a14b6301edce39/8002ca59defe5887a242e57e4cbfb216.jpg" />
         <pubDate>2022-05-25 22:09:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199957980</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бердичів в російській імперії </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199960399</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1793">1793</a> року, після <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%97">другого поділу Речі Посполитої</a> і приєднання Правобережної України до Росії, Бердичів увійшов до складу Волинської губернії як містечко Житомирського повіту. У <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1798">1798</a> році в ньому налічувалося 864 будинки й 4820 чоловік. Возз'єднання сприяло розвитку промисловості, тут діяло 2 шовкові фабрики, шкірзавод, цегельня, пивоварня, 2 млини. У 1844 році Бердичів включено до Махнівського повіту <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F">Київської губернії</a>, а в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1846">1846</a> — він став повітовим містом, де жило понад 41 тис. населення, зростанню якого сприяв дальший розвиток промисловості. За даними <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1845">1845</a> року, тут було 8 цегелень, 4 миловарні, пивоварня, 2 свічкових, воскоробний та маслоробний заводи, каретна, кортова, макаронна й 6 капелюшних фабрик</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-05-25 22:13:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199960399</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Розвиток торгівлі в Бердичеві </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199961201</link>
         <description><![CDATA[<div>Починаючи з другої половини XVIII ст., у Бердичеві швидко розвивалася торгівля. Цьому сприяло вигідне розташування його на перехресті шляхів, що йшли з Західної Європи до Росії, й надане 1765 року право щороку проводити десять <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B8">ярмарків</a>. Сюди з'їжджалися купці з <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Галичини</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D1%96%D1%8F">Королівства Пруссія</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F">Османській імперії</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F">Австрії</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Києва</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2">Чернігова</a> й <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0">Москви</a>. Річний обіг ярмарок, що проводились у Бердичеві, перевищував 20 млн крб. золотом. Завдяки цьому після 1800 року місто швидко набуло роль найголовнішого банківського центру <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F">Російської Імперії</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-05-25 22:15:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199961201</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Зростання міста </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199962632</link>
         <description><![CDATA[<div>З розвитком промисловості, ремесла, торгівлі зростало й саме місто. 1846 року в ньому налічувалося 1893 будинки, з яких лише 69 споруджені з цегли. Місто було невпорядкованим. У ньому налічувалося 11 вулиць, 80 провулків та 4 площі. Оноре де Бальзак, побувавши тут 1850 року. писав про його забудову, що будинки в місті танцюють польку, одні нахилені вправо, інші — вліво, ще інші — наперед.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1693755058/44ea0563e6dfbdd3a1d4a963c8621698/hbalzac.jpg" />
         <pubDate>2022-05-25 22:17:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199962632</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тарас Шевченко в Бердичеві </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199964022</link>
         <description><![CDATA[<div>Восени 1846 року в місті побував <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE">Т. Г. Шевченко</a>, який зробив тут кілька малюнків історичних пам'ятників та записав кілька народних пісень.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1693755058/7ee926cf1ea327f55f3eb8df4485d5c2/i__1_.jpeg" />
         <pubDate>2022-05-25 22:19:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199964022</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Розвиток промисловості </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199965554</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Реформа <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1861">1861</a> року дала поштовх для зростання промисловості і в Бердичеві. Цьому сприяло також будівництво залізниць, що в 1870 році зв'язали місто з Козятином, трохи згодом — з Шепетівкою, а 1896 року — з Житомиром. Уже в 1872 році в Бердичеві налічувалося 25 заводів і фабрик. Це були невеличкі, кустарні підприємства, де переважала ручна праця. Через чотири роки тут засновано один з найбільших в Україні шкіряний завод.<br>У 1877 році в Бердичеві виникло чавуноливарне підприємство, яке виготовляло апаратуру для цукрової промисловості. 1897 року воно стало власністю бельгійського акціонерного товариства й перетворено на машинобудівний завод під назвою «Прогрес». Крім обладнання для цукрової. винокурної й пивоварної промисловості, тут почали випускати нескладні сільськогосподарські машини та парові котли.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1693755058/c64fd05d6db70da86e98fd78cfa8e87f/i__2_.jpeg" />
         <pubDate>2022-05-25 22:22:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199965554</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Розвиток після першої світової </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199969321</link>
         <description><![CDATA[<div>З 1920 року почав працювати драматичний театр, на шкірзаводі, цукровому, заводі «Прогрес» та інших — робітничі клуби (всього 11). На 1925 рік у Бердичеві діяли кінотеатр, 10 бібліотек, музей. З 1919 по червень 1925 року в різний час виходила газета під назвами «Известия», «Вісті», «Голос труда», «Голос праці».</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-05-25 22:28:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199969321</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Освітній розвиток </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199970024</link>
         <description><![CDATA[<div><br>1930 року засновано <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82">інститут соціального виховання</a>, який 1933 року реорганізований у педагогічний, а в 1936 — в учительський. Напередодні війни в ньому навчалося 500 студентів на стаціонарному й 2700 — на заочному відділеннях. Діяли також механічний, медичний та педагогічний технікуми, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5_%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5">ремісниче училище</a>.<br>У 1940 році в Бердичеві було 22 школи, у тому числі 10 середніх, 10 семирічних та 2 початкові, де навчалося 9,5 тис. учнів. Крім того, діяло три школи робітничої молоді<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-05-25 22:30:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199970024</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Друга світова війна </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199971623</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Оскільки Бердичів був переважно єврейським містом, то він став місцем масового знищення людей. Було страчено 38 536 людей, більшість з яких були євреями. Крім того, на каторгу до Німеччини вивезли 11,5 тис. жителів.<br>У місті з серпня 1941 року діяло кілька підпільних організацій. Значну роботу проводила підпільна група залізничників у складі 50 чоловік, очолювана комуністом А. Р. Яворським. Вона виводила з ладу паровози та вагони, псувала колійне господарство, мала невеличку підпільну друкарню, в якій друкувала антифашистські листівки.&nbsp;<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-05-25 22:32:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199971623</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Руйнування під час другої світової </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199972205</link>
         <description><![CDATA[<div>Відступаючи, гітлерівці завдали значної шкоди промисловості міста, повністю зруйнували цукровопісочний завод, приміщення залізничної станції, навчальні та культурно-освітні заклади, 449 будинків. За час окупації більш як у 4 рази зменшилася кількість населення й на січень 1944 року становила лише 18 тисяч.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-05-25 22:33:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199972205</guid>
      </item>
      <item>
         <title>60—70-ті роки 20-го ст.  Бердичева</title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199974818</link>
         <description><![CDATA[<div>позначилися реконструкцією старих підприємств і будівництвом нових. На заводі «Прогрес» збудовано головний виробничий корпус площею понад одну тис.кв.м., на заводі «Комсомолець» збудовані і введені в дію виробничі площі 12600 квадратних метрів. З 1961 на шкірзаводі ім. Ілліча почала діяти перша в Радянському Союзі напівавтоматична лінія виготовлення хрому. Зросли виробничі потужності й обсяги виробництва на рафінадному заводі, швейній фабриці, м'ясокомбінаті.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-05-25 22:37:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199974818</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Наступний розвиток Бердичева</title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199975985</link>
         <description><![CDATA[<div>З підключенням Бердичева (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1950">1950</a>) до газопроводу <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0">Дашава</a>-<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Київ</a> мешканці стали користуватися газом, у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1967">1967</a> році уведено в дію ценральну автоматичну телефонну станцію на 3000 номерів типу АТС-54а, збудовано готель, новий універмаг, що отримав назву «Ювілейний». Вулиці міста вкрилися асфальтом, обабіч їх з'явилися дерева й чагарники. У лікарні, поліклініці, санепідемстанції, протитуберкульозному й онкологічному диспансерах, пологовому будинку працювало 167 лікарів, 76 фармацевтів та 665 медпрацівників із середньою спеціальною освітою</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-05-25 22:39:03 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199975985</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бердичів в Незалежній Україні </title>
         <author>student80043</author>
         <link>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199978568</link>
         <description><![CDATA[<div>1991р Україна стала незалежною суверенною державою ,а Бердичів став одною із великих кількість частинок України</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1693755058/c403e715b308ad02af74948af1f761ce/1440476466_4744ea70_4222_48ec_8ebb_e5e924358f9c_mw1024_s_n.jpg" />
         <pubDate>2022-05-25 22:43:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/student80043/regu41ig3dtgd6vd/wish/2199978568</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
