<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Архітектура і мистецтво доби Середньовіччя. by Olga S</title>
      <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq</link>
      <description>У нижньому правому куточку натисніть на +. У віконечку введіть своє прізвище, назву, фото або відео, коротку інформацію про одну з пам&#39;яток архітектури, або скульптури, або мистецтва доби Середньовіччя.</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2019-03-16 19:38:33 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-05-21 17:43:19 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Міланський собор (італ. Duomo di Milano) — кафедральний собор в Мілані, що присвячений різдву святої Діви Марії. Побудований в готичному стилі з білого мармуру. У римську епоху на місці Міланського собору знаходився храм, присвячений Мінерві, а в перші християнські часи — церква Санта-Марія Маджоре і церква Санта-Текла. До XVI ст. обидві ці церкви були знесені. Перший камінь у його фундамент був закладений в 1386 році (ця дата вважається найбільш достовірною, оскільки точна дата невідома), а останній — тільки в першій половині XX століття Наполеон Бонапарт обрав цей собор для коронації. Пишна церемонія вступу Наполеона на пост короля Італії відбулася 20 травня 1805 під ажурними склепіннями Дуомо. На честь цієї пам&#39;ятної події була виготовлена статуя Бонапарта, яка прикрашає один з шпилів собору. У 1806 році Наполеон замовив послуги Карло Аматі, італійського архітектора, щоб доопрацювати собор остаточно за проектом першого зодчого.Панорама, П&#39;яцца Дуомо, 1909З середини 16 століття і до цього моменту церква була частково відкрита для прихожан, в ній відбувалися обряди тільки у виняткових випадках. Останні роботи з реконструкції собору були здійснені в 2003—2009.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2585081065</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2042357400/c2a61d55225e07e22907c84bc1186a54/Screenshot_2023_05_10_10_28_36_698.jpeg" />
         <pubDate>2023-05-10 07:35:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2585081065</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Зайцева Аріна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2587137416</link>
         <description><![CDATA[<div>Кельнський собор – це найбільший готичний собор Німеччини, який з 1996 року входить до списку об’єктів Всесвітньої культурної спадщини. Два могутніх 157-метрових шпиля домінують над усім містом. Завдяки ним собор займає третє місце серед найвищих церков світу. А ще Кельнський собор має найбільший в світі фасад. Будівництво храму велося в два етапи – з 1248 по 1437 рік і з 1842 по 1880 рік.<br>Кельнський собор – це не тільки місце проведення церковних служб, а й великий музей, де за століття зібрана вражаюча колекція картин, скульптур і коштовностей. Серед творів мистецтва в першу чергу слід назвати ряди лавок в хорі, фрески над ними, головний вівтар та скульптури на огорожі хору. На верхніх рядах вікон сяють чудові вітражі, а деякі вікна, розташовані в бічній капелі, збереглися з XIII століття. Але головним скарбом собору є мощі трьох волхвів – Каспара, Мельхіора і Балтазара, які принесли Ісусу дари на Різдво.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2045359154/faee095a4ff0f86d43e42e0ce8a74a2d/3.jpg" />
         <pubDate>2023-05-11 12:44:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2587137416</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Білик Єва &quot; Чорна кам`яниця&quot;. Чорна кам&#39;яниця або кам&#39; яниця Анчевських - житловий будинок номер 4 на площі Ринок у Львові, архітектурна пам&#39;ятка. Збудована 1577 року Петром Красовським у стилі ренесансу . Фасад і фланкувальні пілястри вкриті тесаним каменем. Фасад оздоблено орнаментами й сюжетною різьбою. У Чорній кам&#39; яниця тепер міститься Львівський історичний музей</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2590005260</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><em><br><br></em></strong><br></div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2048507854/bc8a7d37b3de563e81934b7b80886833/Screenshot_20230514_152259_com_android_chrome.jpg" />
         <pubDate>2023-05-14 12:34:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2590005260</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2590122045</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Замок Нойшванштайн</strong>  — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_(%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0)">замок</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIX століття</a>, що знаходиться поблизу містечка <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%8E%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BD">Фюссен</a> та замку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%93%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D2%91%D0%B0%D1%83">Гоеншванґау</a> в південно-західній <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F">Баварії</a>, недалеко від <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F">австрійського</a> кордону. Палац є колишньою резиденцією останнього короля Баварії <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3_II_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%91%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97)">Людвіга II</a>, і був побудований на його замовлення на знак пошани до <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%92%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D1%80">Ріхарда Вагнера</a>.<br><br></div><div><br>Замок повинен був стати особистим притулком короля, але був відкритий для публіки невдовзі після смерті Людвіга у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1886">1886</a> році. З того часу його відвідало більше ніж 61 мільйон осіб зі всього світу.<br><br></div><div><br>За різними оцінками Нойшванштайн є «найгарнішим» із замків і палаців Німеччини. Щороку замок відвідує понад 1,3 млн відвідувачів, а в літній час кількість туристів складає майже 6 000 за добу.<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B9%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD#cite_note-5"><sup><br></sup></a><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1812249574/01b0572fc0cdd9f6ccf0b23695c38841/1562939579_16_9_10401.jpg" />
         <pubDate>2023-05-14 16:02:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2590122045</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Артем Таран </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2590223228</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Бережанський замок, Бережани</strong></div><div>Родове гніздечко, яке у свій час ревно оберігав рід Синявських, нині руйнується. Всі зусилля, спрямовані на укріплення унікального п’ятикутного бастіону, який здобув славу неприступного, пішли на марне. Сьогодні до Бережанського замку може потрапити кожен охочий. Навіть оглянути його макет. Поки тут спромоглися тільки на мініатюрну копію того, яким би міг бути замок у стилі ренесансу, якби взялися за його реконструкцію…</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-14 18:54:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2590223228</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мірошніченко Сергій</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2590224695</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Монастир Різдва Богородиці, Новий Загорів</strong></div><div>Монастир Різдва Богородиці засновано ще у 16 столітті, на місці храму. Невеличку церкву ченці тут заснували ще у 12 столітті. Монастир постав завдяки місцевому багатію Петру Загуровському. Подейкують, він взявся за будівництво як подяку за зцілення від численних недуг. Найбільшої шкоди монастирю завдали бої у 40-х роках 20 століття між вояками УПА та нацистами. Тут неодноразово проводили реконструкції військових сутичок, проте уже на фоні руїн монастиря…<br>Монастир розташований у с. Новий Загорів, Локачинського району, Волинської області.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2048687485/97184a5b2a9b6d9428ecc2d9ff98c6cb/_.jpg" />
         <pubDate>2023-05-14 18:56:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2590224695</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Stonehenge</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2590293363</link>
         <description><![CDATA[<div>Мегалистичні побудови несли в собі образний початок й були художнім вираженням ідеологічних, духовних й естетичних потреб. Так, <em>менгіри</em> - вертикально поставлені камені іноді із зображенням голови - позначали місце суспільних церемоній. <em>Дольмени</em> - складалися зазвичай із двох або чотирьох вертикально поставлених каменів, перекритих каменем, служили місцем поховання членів роду.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1803846489/fef6801ffb8a9abd69519623fcec620f/img_SJh69g.jpg" />
         <pubDate>2023-05-14 21:24:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2590293363</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Прізвище</title>
         <author>skripchenko_s</author>
         <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2591161814</link>
         <description><![CDATA[<div>лдоалрплоалоплаопооа<br>проа</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/259675362/d3142d17f3dcb048ce2604a11f09e16b/DpX.gif" />
         <pubDate>2023-05-15 11:21:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2591161814</guid>
      </item>
      <item>
         <title>базарова марія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2591174284</link>
         <description><![CDATA[<div>Рома́нське мисте́цтво також Романіка — стиль та однойменна епоха у мистецтві середньовічної Європі від дороманики до готики; охоплює живопис, скульптуру і архітектуру. Хронологічно у різних частинах Європи її генезис та панування відрізняється — у архітектурі воно стає помітним з 1000 року, а кінець та перехід до готики відбувся протягом XIII ст. (у Франції трохи раніше — вже у 1130 році).На території сучасної України періодом розвитку романського мистецтва вважається початок ХІІ ст. — кінець ХІІІ ст.<br><br>Романіка вважається першою великою загальноєвропейською епохою у мистецтві після падіння Риму у V ст. і, таким чином, кінця античності. У архітектурі типовими рисами романських будівель вважаються круглі арки, невеликі круглі аркові вікна, стовпи з блокоподібними капітелями та товсті стіни з підкреслено масивними кам'яними блоками; так що будівля нагадує фортецю. Плани поверхів і будівлі слідують простим геометричним формам.<br><br>Саме фахове поняття «романіка» (фр. l'art roman) у науковий та загальномовний обіг у 1820 ввели французькі історики, археологи та мистецтвознавці Шарль де Жервіль та Арсіс де Комон (Charles de Gerville, Arcisse de Caumont).</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2042541014/3714f0f5877e2a8217a09ae45d18de4d/Speyer___Cathedral___South_View____Gentry_.jpg" />
         <pubDate>2023-05-15 11:34:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2591174284</guid>
      </item>
      <item>
         <title> Барановська Софія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2598949360</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;Йоркський собор-один з найвеличніших соборів у світі. З VII століття собор знаходиться в центрі християнства на півночі Англії. Це також найбільший середньовічний готичний собор у Північній Європі: йоркський собор має понад 152 м  завдовжки і 30 м завширшки і має деякі з найстаріших і найкращих вітражів у країні. Вважається, що перша міська церква була побудована на тому ж місці в 7 столітті, в той час як серце стародавньої Римської фортеці також знаходиться під Собором, залишки якого можна побачити, заглянувши в надра собору. Класичний готичний стиль був передовим під час будівництва (між 1220 і 1472 роками), і каменярі не були впевнені в несучій здатності колон, тому вони побудували вражаючі склепіння з дерева (ранній приклад практичності Йоркшира). У сьогоднішніх реставраційних роботах використовується вапняк з того ж кар'єру, що і оригінал.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2055041697/d0e0bce2e173504b3299ada698fe4f42/york_minster_2.jpg" />
         <pubDate>2023-05-21 17:43:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/skripchenkolga/rc06sirz54xq/wish/2598949360</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
