<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці XX ст. Гійом Аполлінер (1880-1918) – поет авангардист. Зв&#39;язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині літератури by Аміна Гарус</title>
      <link>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-12-06 20:34:21 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2022-12-06 20:54:38 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet.net/icons/png/1f427.png</url>
      </image>
      <item>
         <title>Течії модернізму</title>
         <author>garusaa</author>
         <link>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411265855</link>
         <description><![CDATA[<div>Авангардизм&nbsp; — антитрадиційний напрям у літературі й мистецтві ХХ ст., зорієнтований на руйнування звичних художніх форм і канонів.<br>Дадаїзм&nbsp; — авангардистська літературно-мистецька течія, у якій абсолютизовано авангардистські принципи, заперечено будь-які авторитети й традиції.<br>Колаж — технічний прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введенні у твір різних за фактурою та кольором предметів; у широкому розумінні колаж — це включення за допомогою монтажу у твори літератури, театру, кіно, живопису, музики різностильових об’єктів або тем для посилення естетичного ефекту.<br>Сюрреалізм — авангардистська течія, представники якої наголошували на важливості у творчій практиці підсвідомого та несвідомого, використовували прийоми автоматичного письма, правила випадковості, сновидіння тощо.<br>Імажизм — модерністська течія у зарубіжній літературі, провідним у якій є поняття образу як самодостатньої одиниці поетики художнього твору. Імажиністи впроваджували верлібр (вільний вірш).</div><div>Герметизм — течія в італійській поезії, яка спиралася на принципи закритого, ізольованого від світу мистецтва; для нього характерна спрямованість до виявлення символічних можливостей поетичного слова, що має передати читачеві найширші контексти зовнішнього та внутрішнього світів. Унаслідок багатозначності образів герметичний твір припускав водночас кілька тлумачень, що досить часто унеможливлювало його осягнення у межах традиційної логіки.</div><div>Поетизм — модерністська течія, що поширилася у 1920- 1930-ті рр.; увібрала естетичний досвід сюрреалізму та футуризму, проте більшою мірою, ніж європейський авангард, вона була орієнтована на широкий читацький загал.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-12-06 20:39:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411265855</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Аполлінер Гійом(1880-1918)</title>
         <author>garusaa</author>
         <link>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411268993</link>
         <description><![CDATA[<div>Справжнє ім'я — Вільгельм Аполлінарій Костровицький. Французький поет, відомий представник світового авангардизму.<br>Починав поетичний шлях як символіст, розробив і засади модернового підходу до розвитку мистецтва, переніс у поезію принцип симультанеїзму, кубізму, широко використовував техніку кубістського живопису. Аполлінер відмовився від розділових знаків, вважав, що "справжня пунктуація — ритм і паузи вірша", створив неперевершені каліграми (вірші у вигляді малюнка).</div><div>Поетичні збірки: "Звіролов, або Почет Орфея" (1911), "Алкоголі. Вірші 1899—1913 рр." (1913), "Каліграми. Вірші миру та вірші війни" (1918).</div><div>У творчому доробку Аполлінера є прозові, драматичні твори, літературно-критичні статті.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.ukrlib.com.ua/my/images/full/apolliner-hiyom.jpg" />
         <pubDate>2022-12-06 20:42:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411268993</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Анкета Ґійома Аполлінера</title>
         <author>garusaa</author>
         <link>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411273759</link>
         <description><![CDATA[<div><br></div><div>■ Повне ім’я: Вільгельм Альберт Владімір Александр Аполлінарій Костровицький.</div><div>■ Дата народження: 26 серпня 1880 р.<br>■ Місце народження: Рим.</div><div>■ Національність: італієць.</div><div>■ Знання мов: італійська, польська, французька.</div><div>■ Освіта: релігійний коледж Св. Карла у Монако, ліцей Станіслава у Каннах.</div><div>■ Громадянство: Франція (отримав 9 березня 1916 року).</div><div>■ Кохана жінка: англійка Анна Плейден.</div><div>■ Рік початку творчої діяльності: 1897.</div><div>■ Дебют у пресі (рік): 1901.</div><div>■ Приєднався до авангардистів (рік): 1903.</div><div>■ Рік виходу друком статті «Футуристична антитрадиція» та книги «художники-кубісти: міркування про мистецтво»: 1913.</div><div>■ Рік видання віршів-каліграм: 1914.</div><div>■ Пішов добровольцем на фронт (рік): 1915.</div><div>■ Рік смерті: 1918<br>■ Основні твори: збірки віршів «Каліграми. Вірші Миру і Війни», «Алкоголі...», збірка розповідей «Убивство поета», комедія «Казанова», п’єса «Груди Тирезія», поеми «Зона», «Пісня нелюбого».</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-12-06 20:47:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411273759</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>garusaa</author>
         <link>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411275264</link>
         <description><![CDATA[<div>Аполлінер повернув у поезію реально-чуттєве начало, але повернув на нових естетичних засадах. Його прагнення всебічно охопити життя виявляється у поєднанні епічного й ліричного, різних виявів духовного та матеріального, найтонших порухів душі та прози повсякдення. Поет використовував техніку «прямого слова» — тобто слова в його прямому значенні. Митець спирався на принцип політематичності (наявність і одночасний розвиток у творі кількох тем), асоціативні зв’язки та техніку монтажу — спосіб поєднання різноманітних елементів для відображення розмаїття життя. Пошуки у царині форми привели поета до створення зорової поезії — каліграм, написаних так, що їхній текст утворював певний малюнок.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://images.unsplash.com/photo-1636380699390-66cd19540e16?crop=entropy&amp;cs=tinysrgb&amp;fm=jpg&amp;ixid=Mnw3ODI2fDB8MXxzZWFyY2h8OHx8JUQwJTkwJUQwJUJGJUQwJUJFJUQwJUJCJUQwJUJCJUQxJTk2JUQwJUJEJUQwJUI1JUQxJTgwJTIwJUQwJTkzJUQxJTk2JUQwJUI5JUQwJUJFJUQwJUJDJTI4MTg4MC0xOTE4JTI5fGVufDF8fHx8MTY3MDM1OTMxMA&amp;ixlib=rb-4.0.3&amp;q=80" />
         <pubDate>2022-12-06 20:49:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411275264</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>garusaa</author>
         <link>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411275938</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;Аполлінер намагався поєднати поезію та «життєву прозу». Для цього він звернувся до народнопоетичної творчості. Прикладом цього є його перша збірка «Звірослов, або Почет Орфея». Кожен вірш збірки — мініатюра, що описує якусь тварину. Поет відштовхується від характерної риси звіра або комахи, яких змальовує, і робить жартівливі узагальнення щодо явищ людського життя.У цій збірці поет показав зразок модерного використання народнопоетичних джерел, створивши веселу «міні-енциклопедію» різноманітних проявів життя. Ця збірка стала прелюдією до авангардистського перевороту, який своєю творчістю здійснив Аполлінер.</div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.ukrlib.com.ua/my/images/medium/md_apolliner-hiyom_2.jpg" />
         <pubDate>2022-12-06 20:50:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411275938</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Вірш «Міст Мірабо»</title>
         <author>garusaa</author>
         <link>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411279379</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;— один із найліричніших творів Аполлінера — належить до збірки «Алкоголі. Вірші 1898-1913 років». Ця поезія — про плинність часу, про кохання, про вічне коло життя. Основою для написання вірша став особистий досвід нерозділеного кохання поета. Вірш насичений образами-символами:<br>■ міст Мірабо — символ об’єднання як двох берегів, так і двох сердець;</div><div>■ вода символізує одвічний рух, швидкоплинність почуттів і самого життя;<br>■ годинник, який визначає час для всього земного, і саме годинник нагадує ліричному героєві про те, що все минає — і позитивне, і негативне,— а життя людини триває (ці рядки є рефреном у вірші).<br><br><br>Автор ніби нагадує читачеві, що, навіть коли настає ніч — час темряви, час невідомого,— це теж мине, і тим приємніше почуватися частиною нового дня; не втратити оптимізму, не зневіритися допомагає кохання. І хоча почуття не вічні, але вони поступаються місцем новим емоціям і почуттям, тому слід цінувати кожну миттєвість життя.</div><div>Вірш Аполлінера сповнений музикальності: завдяки використанню алітерації ([пл] — [сп] — [чт] — [хч]) можна почути, як вода тече, хлюпоче, шепоче. Образ води, що постійно рухається, надає віршу динамічності.</div><div>У вірші відсутні розділові знаки, що дає змогу читачеві самостійно визначити його інтонацію й ритміку. Це зробити нескладно: смислове навантаження вірша від перших рядків наче підказує, як потрібно його читати. реальну картину, що постає перед нами (Сена, міст, закохані, годинник, ніч), висвітлено через внутрішній світ героя, що змінює реальне світовідчуття і створює нову реальність — сюрреалістичну.</div><div>Поезія не втратить своєї актуальності, допоки людство хвилюють питання плинності земного життя, міжособистісних взаємин, цінності почуттів.</div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://zarlit.com/lesson/11klas_3/27.html" />
         <pubDate>2022-12-06 20:54:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/garusaa/r4drg7avhkj4cz07/wish/2411279379</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
