“Цей робот розроблений в Європі, у Барселоні, якщо бути точнішим. Ми дуже раді, що поліція Дубаю обрала нашу компанію для співпраці з-поміж усіх інших компаній світу,” – розповідає комерційний директор PALROBOTICS Карлос Вівас.




Паралізований примат знову може пересуватися. Її нижні кінцівки знову повноцінно рухаються. Мавпа зазнала травми спинного мозку, яка, здавалося, прирекла її на нерухомість і загибель. Зцілення стало можливим завдяки двом імплантатам, які стали місточком над ураженою частиною спинного мозку.

Фахівці зі Швейцарії, які багато років вивчали такі проблеми, кажуть, що їхня розробка — надія для багатьох паралізованих людей відновити здатність пересуватися.

Ушкодження спинного мозку призводить до того, що сигнали, які йдуть від нього, перестають досягати нейронів, а ті — не віддають команду м‘язам, і людина не може більше рухатись.

Завдання — не відновити пошкоджену тканину спинного мозку, а відновити зв‘язок між свого роду командними центрами. За рух різних кінцівок відповідають різні відділи головного мозку. Відновити зв‘язок допомагає імплантат, що стає свого роду радіопередавачем команд.

Ґреґуар Куртін, нейробіолог Лозаннського інституту технологій: “Завдяки цьому імплантату тварина з паралізованою ногою думає про рух ногами. Ця стимуляція допомагає тварині відновити скоординовану ходу. Всередині спинного мозку є свого роду інтелект. Йдеться не лише про рефлекторну активацію м‘язів в автоматичному режимі. У спинному мозку є мережі нейронів, які здатні приймати свої власні рішення.”
Експеримент провели у Китаї, де ліберальніше законодавство щодо досліджень з приматами, аніж у Європі. Мавпа відновила рух кінцівкою за шість днів. Поки що розробка стосувалася лише приматів. Наступний етап, як кажуть експерти, — це дослідження за участю людей.
Ґреґуар Куртін, нейробіолог Лозаннського інституту технологій: “Ми не будемо собі уявляти, що вже завтра паралізована людина раптом зможе знову ходити завдяки імплантатам на спинному мозку. Для нас першим застосуванням цієї технології буде полегшення у відновленні рухової активності пацієнта під час реабілітації.”
Науковці кажуть, що цю технологію зможуть застосувати у дослідженнях за участю людей через близько десяти років.
 


Хуліан Лопес Гомес, euronews:

“Як захисти від хакерів майже 50 мільярдів електронних пристроїв, які, на думку деяких експертів, будуть підключені до інтернету до 2020 року? Ці дослідники певні, що частина відповідей міститься у цих схемах”.

Ця компанія прагне захистити Вас та Ваш бізнес від хакерів. Експерти мають чіткий план. Він спрямований на забезпечення мікросхем кожного електронного пристрою, підключеного до інтернету, унікальним ідентифікатором.

“Ми працюємо над створенням пристрою з біометричною технологією. Він подібний до відбитків людських пальців, до біометрії. Завдяки цій технології ми зможемо ідентифікувати кожен окремий пристрій. Ця технологія дуже потрібна, адже щодня дедалі більше пристроїв підключаються до інтернету. Незабаром ми матимемо близько 50 мільярдів пристроїв, підключених до мережі”.

Ці електронні чіпи з відбитками пальців розроблені так, аби було неможливо їх відтворити, клонувати чи розшифрувати.

Пристрій випробовують на стійкість до екстремальних температур і максимального напруження, аби забезпечити його надійність у використанні.

“Для нас ці тести дуже важливі, оскільки нам потрібно переконатися, що наша технологія спрацює у пристроях споживачів у різних умовах. Будь-то температура нижче нуля чи клімат пустелі, потрібно, аби наша технологія була дієвою. Вона завжди має бути надійною”.

“Усі ці дослідження отримали у Братиславі додаткове визнання”.

Саме у Братиславі компанія INTRINSIC-ID виграла цьогорічну премію “Радар” за інновації, якою у Європі нагороджують винахідників з високим потенціалом.

Журі визнало зусилля компанії у здійсненні інноваційних досліджень разом із створенням чіткої дорожньої карти для виведення пристрою на ринок.

*Мікаела Якова, член журі інноваційної премії RADAR, NEULOGYVENTURES:*

“Як правило, відмінність між простим винаходом і інновацією полягає в деталі, що називається комерціалізацією. Це, в принципі, винахід або гарна ідея, які допомагають зекономити або заробити гроші. Зазвичай, така продукція і справді є привабливою для ринку. І це підтверджено зацікавленістю користувачів, клієнтів та компаній, які готові купити пристрій. Тож гарна ідея і справді робить економіку ефективнішою і економнішою”.

Ініціатива інновацій Radar підтримується Європейською Комісією з метою допомогти винахідникам реалізувати їхній потенціал на ринку.

“Нам потрібно відстоювати тих, хто здійснив інноваційний винахід з метою просування його на ринок. Ідея полягає в тому, аби продемонструвати, що ми можемо не лише придумувати і запроваджувати інновації, але можемо також і перетворити їх на чудову продукцію, яку можна постачати на ринок”.

Винахідники у Нідерландах кажуть, що бачать для розробленої ними технології безліч можливостей на ринку.

“Ми бачимо чудові шанси для цієї технології на кількох ринках, де важливим фактором є безпека: у промисловості, автомобілебудуванні, медицині та фінансах. Загальний обсяг ринку становить близько 20 трильйонів доларів.А сегмент ринку, що припадає на безпеку, оцінюють у 20 мільярдів доларів”.

В компанії повідомили, що ця технологія вже отримала визнання деяких споживачів з приватного та державного секторів.




Паризького автосалону. Ford, Mercedes, BMW and Volvo поки що лише випробовують функції, що дозволять авто пересуватися без водія. А компанії-новатори ринку, наприклад, Tesla, вже обладнали свої моделі деякими функціями автономного керування, але і зареєстрували перші ДТП, пов‘язані із помилкою автопілота. На повну відмову від водіїв в умовах великого міста доведеться чекати ще роки.

“Технологія автономного керування постійно розвивається. Наступного року ми почнемо бачити її в автомобілях у продажу. Ці технології дозволять відпустити кермо на 30 секунд і автомобіль буде сам скеровувати себе на автомагістралі. І далі у такий спосіб, крок за кроком, цей напрямок буде розвиватися. Передбачається, що кожних 5-10 років водій зможе виконувати все менше функцій. Таким чином через 10-15 років він, можливо зможе, відкинутися на сидінні і дозволити автомобілю повністю робити його роботу,” – говорить фахівець з журналу Autocar Джим Холдер.

Тим часом компанії багато інвестують у зв‘язок їхніх автомобілів та у нові сервіси зі стеження за автомобільним рухом. Автомобілі без водія сильно змінять вигляд цього транспорту та відносини людини із ним. І взагалі, чи захочуть люди платити більше за швидкість, якщо самі не зможуть тиснути на газ?

“Все це на підході. Але виробники багато сперечаються про те як багато контролю потрібно віддати автомобілю, а скільки має робити водій? Є також законодавче питання, якщо трапиться транспортна пригода, хто буде винний? І взагалі, чи автомобіль можна вважати автомобілем, якщо людина більше не буде його контролювати,” – пояснює експерт.

Чи готові люди відмовитися від керування? Спитаємо, що думають про це перехожі на вулицях Парижа:

“Це еволюція. Для чого я буду їхати на роботу і витріщатися на дорогу, якщо натомість я можу читати газету чи книжку, або дрімати дорогою додому? Я думаю, що це дуже круто,” – говорить консультант з технологій з Амстердама.

“Зараз я таким автомобілям не довіряю. Вони мусять довести, що варті довіри у наступні роки. Поки я краще буду водити сам,” – вважає житель французького містечка Шалон-сюр-Сон.

Тим часом у Сингапурі перші таксі з автономним керуванням починають підбирати пасажирів. Мета міста до 2018 року повністю організувати таксі-сервіс без водіїв, який допоможе зменшити кількість авто на дорозі.


Шимон Нємчура, директор компанії kontakt.io:

“Ця інновація дозволила нам створити додаток для лікарень, де система мобільного зв‘язку не діє. З цією карткою можна одразу локалізувати будь-якого лікаря чи медсестру.

У цьому регіоні дуже багато талантів; ми констатуємо це з постійним новим припливом людей з місцевих університетів”.

Анжеліка проходить стажування у цій компанії. Вона вивчає прикладну інформатику в Гірничо-металургійній академії Кракова і вважає, що практика з новими технологіями надзвичайно важлива.

“Ми маємо доступ до найновіших технологій та надсучасного обладнання, можемо практикуватися тут. З часом ми зможемо скористатися цим досвідом у справжній роботі над справжніми проектами”.

Щороку понад 50 тисяч із 180 тисяч випускників 31 університету в регіоні мають пільги завдяки пріоритетній стратегії місцевого уряду.

“У місцевому уряді ми намагаємось підтримувати студентів на кожному етапі, створюємо належні технічні інфраструктури. А після завершення навчання ми надаємо їм доступ до бізнес-інкубаторів”.

Краків посідає у Польщі друге місце за кількістю розташованих тут стартапів. В регіоні існують різні центри підтримки бізнесу та інновацій, де молодь може розвивати свої проекти.

“Розвиток стартапів у Польщі швидко зростає. У Технологічному парку Кракова діють понад шістдесят компаній з галузей інформаційних технологій, мультимедіа та відео-ігор. Стартапам та малим компаніям тут надають різноманітне обладнання, і все це сприяє розвитку креативного та інноваційного бізнес-середовища”.

Технологічний парк Кракова бере участь у щорічному Фестивалі інновацій. Він був заснований компаніями, науково-дослідними інститутами та університетами. Семінари та мережі корисних контактів допомагають новим інноваційним компаніям вийти на ринок.

“Фестиваль інновацій у Малопольському регіоні організовують для того, щоби підтримати людей, які починають бізнес і мають технологічні ідеї. Це допомагає їм знайти людей, які сприятимуть втіленню їхніх ідей. Тому, якщо в Європі ми хочемо мати інноваційний бізнес високої якості, нам потрібно мати велику кількість людей, здатних піклуватися про нові компанії та сприяти їхньому розвитку”.

Берлінський зоопарк використовує новітню технологію у нещодавно випущеному додатку для смартфонів. Додаток берлінського зоопарку дозволяє відвідувачам отримувати масу інформацію швидко, і не відриваючи пальці від екрану телефону.

Технологія, що її використано у додатку, побудована таким чином, що відвідувачі отримують цікаву і корисну інформацію про ту чи іншу тварину, коли наближаються до її клітки чи вольєра.

“Ми встановили спеціальні антени у деяких клітках. Це маленькі передавачі, які надсилають сигнал смартфонам, в яких встановлено наш додаток. І тоді відвідувачі можуть читати інформацію про ту чи іншу тварину.”

Берлінський зоопарк відкрився 1844 року. Зараз тут мешкає понад 20 тисяч тварин, що є представниками півтори тисячі видів. Це один з найбільших зоопарків Європи.

Його відвідують понад три мільйони людей щороку!

І дехто вже встиг покористуватися додатком.

“Так, цей додаток дуже корисний. Можна отримувати масу інформації. Це вже цілком нормально у наш час – отримувати інформацію зі смартфона, а не з книжки чи папірця,” – розповів один гість.

Додаток безкоштовний та не містить реклами. Єдине, що треба зробити відвідувачам зоопарку, – включити bluetooth та отримувати задоволення.

“Ця технологія відчуває, коли ви зовсім близько від того чи іншого об‘єкту. Для туріндустрії вона вкрай важлива, її випробовувати упродовж останніх 20 років. Зараз зручність у тому, що всю інформацію можна відправляти прямо на смартфон. Будь-яка інформація доступна таким чином!” – пояснила співробітниця зоопарку.

Це перший додаток, оприлюднений берлінським зоопарком, а розробили його спільно з компанією Keylight. Його можна завантажити як в App store для айфонів, так і в Google play store для андроїдів.

“Це – мікроскопічне зображення змодельованої тканини головного мозку людини, створеної зі стовбурових клітин в Університеті Люксембургу. Вчені закладу вважають, що подібна біоінженерія може розширити межі їхніх знань в галузі біомедицини без використання лабораторних тестів на тваринах. У цьому репортажі ви побачите, що вченим не бракує ідей для досягнення цієї мети”.

Дослідники взялися за вирощування біоштучних мініатюрних екземплярів мозку з певною метою: вони вивчають можливі підходи до розробки нових методів лікування хвороби Паркінсона. І не тільки…

“Ми працюємо з людськими стовбуровими клітинами. Більшість цих клітин ми беремо в пацієнтів, тому вони мають безпосередній стосунок до цієї хвороби. Сподіваємось, що ці методи допоможуть нам замінити лабораторні тести на тваринах у дослідженнях хвороби Паркінсона. Є певні докази того, що подібні системи відображають процес захворювання більш точно, ніж моделі, виготовленні із застосуванням тварин. Тож, так, подібними методами можна буде дійсно замінити тести на тваринах. І не лише замінити їх, але і отримати значні результати”.

Люксембурзький університет та інші дослідницькі заклади Європи вивчають альтернативні методи для зменшення чи й повного уникнення лабораторних експериментів на тваринах. Ці методи базовані або на пробіркових, або на комп‘ютерних моделях.

В італійському місті Іспра перевіряють безпеку цих обнадійливих методів для застосування на людях. Науковці, наприклад, довели, що вирощені у пробірках стовбурові клітини дуже чутливі до токсичних речовин.

“Завдяки цим експериментам можна зрозуміти, як ці клітини мозку функціонують, і як нейрони передають електричні імпульси. Можна також визначити вплив, який матимуть токсичні речовини, такі як пестициди та гербіциди на електричну активність нейронів. А ще ці системи, засновані на клітинах людини, дозволяють зрозуміти на пробірковому рівні, як працюють всі ці механізми. Тож, так, це дійсно альтернатива для випробувань на тваринах у нейро-токсикології”.

Вчені з Об‘єднаного дослідницького центру сприяють популяризації нових лабораторних методів без застосування тварин, забезпечують нагляд та бази даних для цих альтернативних підходів.

“Діалог між різними учасниками експерименту є надзвичайно важливим. Потрібно обговорювати разом способи забезпечення якості, гарантування надійності та стійкості цих альтернативних методів без перешкод для інновацій”.

У Люксембургу вчені цієї лабораторії використовують біоштучну людську шкіру для вивчення можливих подразнень від косметики. Частину цих тестів раніше здійснювали на кроликах.

*Барт де Вевер, директор компанії ATERA:*

“Шкіра кролика дуже відрізняється від людської. І відколи ми здатні імітувати шкіру людини в лабораторії, це набагато краще для досліджень. Після пробних досліджень та порівнянь цього методу з моделями тестів на тваринах ми бачимо, що очікування себе виправдали. Це набагато надійніше, набагато ближче до реальності і, ймовірно, дешевше”.

Суворе законодавство і зміна ставлення суспільства до використання тварин створює чималий попит на безпечні, надійні й доступні альтернативні методи. Чи зможуть вони повністю замінити тести на тваринах?

“Я щиро вірю, що це просто питання часу. Думаю, що ми здійснили дуже помітний прогрес у цілій низці напрямів. Але попереду ще багато роботи. Ці нові технології не просто замінять тести на тваринах. Вони стануть новим набором інструментів для можливості вирішувати дослідницькі питання у зовсім інший спосіб”.

Дослідики вважають, що ці нові методи спочатку повинні бути випробувані належним чином для безпечного застосування на людях.

Таким був вид з вікна дизайнера Даана Роозеґаарде, коли він відвідував Пекін три роки тому. Тоді він задумався над створенням певної очисної машини. І розробив 7-метрову вежу для очищеня повітря, яка ловить забруднені частинки і перетворює на чорний порошок. Одним словом, технологія засмоктує брудне повітря і видихає чисте.

“У дизайні цієї конструкції я взяв за ідею китайський храм. Це щось на кшталт храму чистого повітря. Брудне повітря приходить зверху, очищується на нано-рівні,” – говорить Роозеґаарде. – Потім чисте повітря проходить сюди і, нарешті, виходить назовні, до нас. Таким чином утворюються ділянки, де повітря стає на 75% чистішим, ніж в інших частинах міста. У такий спосіб ми зараз перебуваємо на одній з найчастіших територій у Пекіні,” – говорить розробник.

Він сподівається, що його винахід надихне й інших людей, які живуть у забруднених країнах, задуматися над рішенням проблеми. Він стверджує, що щодня його пристрій може очистити повітря на території, наближеній за площею до одного футбольного поля. До цього всього, із брудних частинок, які Роозеґаарде та його команда виймають з пристрою, вони виробляють каблучки.

“Ви бачите такий кубічний об‘єкт, він створений з надзвичайно брудних частинок, які ми виловлюємо на тисячі кубічних метрів повітря. Тоді ми їх збираємо до купи, огортаємо захисним матеріалом, тому що вони дуже брудні. А потім створюємо от такі каблучки, молодята купують їх як символ справжньої любові, дарують їх один одному,” – каже Роозеґарде.

Купуючи персні, додає він, люди щоразу дарують місту тисячі і тисячі кубічних метрів чистого повітря. Вежа вже працює у Пекіні і планує з‘явитися в інших китайських містах.
    



Новітні технології допомагають читати стародавні тексти. Цей рукопис – найстаріший, з усіх відомих людству, приклад біблійного тексту. Науковці вважають, що стародавньому манускрипту близько двох тисяч років. Вчені не наважувалися відкрити його, побоюючись, що в руках він може просто перетворитися на крихти.

Обвуглений сувій археологи знайшли у древній синагозі в Ейн-Геді у 1970 році. Там містилися копії біблійних текстів, а такох цей обвуглений згорток книги Левит. Папери добре збереглися завдяки сухому клімату, однак коли археологи торкнулися одного з них, він відразу перетворився на попіл.

“Цей шматок вугілля колись був прекрасним сувоєм з текстом на ньому. Він згорів і тепер його неможливо прочитати. Завдяки віртуалізації манускрипту, ми змогли розгорнути його, розділити на різні шари і знайти в якій частині найкраще зберігся текст”, – розповідає науковець Фіна Шор.

Про відкриття було оголошено у науковому журналі Science Advances, де дослідники написали статтю про віртуальне розгортання манускрипту у цифровому форматі 3D, який базується на технології рентгенівського сканування. Вперше науковцям вдалося прочитати давній манускрипт, фізично не торкаючись до нього.

Віртуальне розгортання можливе завдяки тривимірному зображенню сканованого пошкодженого рукопису.

Сканер роздяліє манускрипт на сегменти і показує внутрішню частину сувою. Коли ми розглядаємо об‘єкт у форматі 3D, то можемо відокремити його шари і вивчати їх по черзі, один за одним, щоб потім скласти це в одну картинку, як пазл.

Далі тривиміріній моделі манускрипту надається текстура за допомогою яскравіших пікселів, і так науковці можуть вже вивчати текст. Завдяки новітнім технологіям вдалося з‘ясувати і щільність матеріалу. Так, дослідники виявили у давньому чорнилі залишки заліза або свинця.

Але через те, що манускрипт загорнутий у сувій, текст неможливо читати з однієї точки. Спеціальні технології вирівнюють рукопис і полегшують науковцям вивчання тексту.

Для того, щоб досягти найкращих результатів дослідникам треба працювати над кожним шматком рукопису окремо, і чим менша ця частинка, тим якіснішим буде результат.

“Ця нова технологія відкриває нові горизонти в галузі наукових досліджень, в тому сенсі, що ми тепер не повинні обов‘язково розкривати рукопис, тим самим знищуючи його. Тепер ми зможемо зазирнути всередину будь-якого виду об‘єкта без необхідності фізичного втручання “.

Дослідники сподіваються, що їм вдасться прочитати інші стародавні рукописи, які можуть дати людству нове уявлення про створення Біблії.



Як перетворити відходи на їжу? Як зробити продукти харчопрому здоровими і смачними? Чи є майбутнє у фермерських ринків в епоху супермаркетів?
 

Мобільний додаток для пасічника

“Жива природа і традиційне землеробство могли прокормити наших далеких предків. Але тепер у світі — 7,5 мільярдів людей. Нашому урбанізованому суспільству не обійтися без нових технологій. У цьому спецвипуску програми “Футуріс” ми побачимо, як на допомогу фермерам і промисловцям приходять учені та інженери”.

Грецький пасічник Александрос Ґусіаріс доглядає за сімома сотнями вуликів.

Аби з‘ясувати стан справ у кожному з них, треба раз на кілька днів перевіряти за різними показниками.

Александрос — математик за фахом. Він допоміг розробити мобільний додаток Beenotes, який суттєво полегшує роботу пасічника.
 
“Цей додаток дає нам, пасічникам два цифрові помічники: один супроводжує нас під час польових робіт, інший — удома, коли ми опрацьовуємо зібрані дані у мережі Інтернет”, — каже пасічник. 
 
Для збору даних про кожен вулик програма ставить голосові запитання і записує відповіді. Пасічник використовує систему hands-free. Додаток також обробляє аудіозаписи та поповнює ними базу даних в Інтернеті.

“Самостійно опрацьовувати зібрані аудіозаписи на смартфоні, які зробив біля кожного з семисот вуликів, у мене б забирало 8 годин часу. Тепер немає практично жодної потреби прослуховувати записи”, — тішиться Александрос. 
 
Мобільний додаток для пасічників розробляють у межах Європейського дослідницького проекту.

На інтернет-сторінці “Beenotes” Александрос аналізує зібрані дані для більш ефективного керівництва господарством.
 
“Програма дозволяє відібрати найкращих бджіл з найкращими матками для розмноження. Це поступово дозволить збільшити кількість і підвищити якість бджіл”, — розповідає Насос Кацаманіс, інженер компанії Beenotes.
 
Програма, що наразі у бета-версії, працює кількома мовами (англійська, грецька, іспанська). Нею вже послуговуються сотні пасічників у різних куточках світу, допомагаючи вдосконалити алгоритми мобільного додатка.
 
“Уперше пасічники збирають дані у глобальному масштабі. Це дає нам можливість розробити нові обчислювальні інструменти, які дозволять відкрити нову сторінку в історії бджільництва”, — каже Кацаманіс.
 

Ковбаса: солона, жирна та корисна

Ковбаси і сосиски — популярна їжа, однак підходить вона далеко не всім. Чи можуть м‘ясні продукти промислової переробки стати більш здоровими, але при цьому зберегти свій смак?
 
На заводі Boadas-1880 у Жироні (Каталонія) виробляють шинку серрано, а також ковбаси салямі та чорісо.

Серед ковбасних підприємств — це найстаріше в Іспанії. Але залишається відкритим до інновацій.

У межах Європейського дослідницького проекту на каталонському підприємстві розробляють аналоги своїх продуктів зі зниженим вмістом жиру та солі.
 
“Для виготовлення і традиційного чорісо і чорісо зі зниженим вмістом жиру ми використовуємо свинину найвищої якості; головна відмінність у тому, що свинина для чорісо з низьким вмістом жиру має лише 3% жиру”, — каже Жорді Бушеда, технічний директор Boadas-1880.
 
Традиційна ковбаса чорісо має близько 30% жиру, завдяки чому у неї характерний смак та текстура.

У здоровому рецепті тваринний жир замінили спеціально розробленою емульсією із соняшниковою олією.
 
Нова ковбаса чорісо від Boadas-1880 містить на 60% менше жиру і на 40% менше солі, а смак видається справді дуже схожим. Але як його можна виміряти?
 
Це — завдання науковців французького Інституту сільського господарства (INRA), що у Діжоні.

Він досліджує, як споживачам смакують нові продукти.
 
“Ми працювали із сирами, з м‘ясними продуктами, з тістечками та соусами. Це було складне завдання, оскільки складники цих продуктів багатофункціональні. Наприклад, від солі залежить не лише солоність продукту. Сіль також впливає на його аромат, текстуру і тривалість зберігання”, — розповів Крістіан Салль, спеціаліст INRA у галузі хімії харчів.

Зміна рецепту означає зміну усієї хімії смаку. Дегустаторам у ніс вставляють спеціальні датчики для того, аби визначити аромати, які вивільняються під час пережовування зразка їжі.

“Через зміни у приготуванні їжі певні молекули у складниках продукту вивільняються інтенсивніше, ніж інші. Отже, певні аромати можуть бути відчутнішими. Тому нам потрібно також дослідити, як саме людині смакує новий виріб”, — пояснює Етьєн Семон, інший хімік INRА.

Сільське господарство у місті

Їж місцеве — девіз багатьох, хто відповідально ставиться до свого здоров‘я, доброботу фермерських господарств і довкілля. Але чи можна вирощувати їжу безпосередньо у місті?

У Роттердамі місцевий стартап RotterZwam збирає кавову гущу з офісів для її нового використання.

Відходи з кавових машин на 99% складаються зі складників смажених кавових зерен, що містять чимало поживних речовин.

“Кавову гущу можна використовувати по-різному — наприклад, як добрива, а ми вирощуємо на ній їжу. Але, як правило, у Роттердамі, кавові відходи, досі сприймають як звичайне сміття, і спрямовують їх на сміттєспалювальні заводи”, — розповідає Сандра де Гаан, менеджер з розвитку бізнесу RotterZwam.
 
Нідерландські інноватори використовують зібрану кавову гущу як основу для суміші, на якій вирощують гриби.

Цей проект урбаністичного фермерства зараз у фокусі європейського соціологічного дослідження.

Мета проекту — пошук моделей, що наближають виробництво харчів до міста.

“Мешканці міста стали далекими від виробництва їжі. Вони не хочуть за неї платити, не знають, що для них корисне, і це усе — через це відчуження. Урбаністичним фермерством ми намагаємося знову поєднати виробництво їжі з її споживанням”, — каже нідерландський економіст Ян-Віллем Сханс.

Щомісяця група із семи людей виробляє 400 кг глив. Це їстівні гриби, що зазвичай ростуть на деревах. Їх купують роттердамські ресторани.

Інноватори також організовують тренінги для охочих займатися бізнесом, якому місто гарантує і сировину, і попит на продукцію. 
 
Предметом цього ж соціологічного дослідження про зв‘язок між виробництвом їжі та її споживанням є вуличний ринок у столиці Латвії, в історичному кварталі Калнцієма.

Це єдиний продуктовий ринок у Ризі, який зумів зберегти рентабельність.

Як і в інших країнах, у Латвії фермерські ринки зникають. Їх витісняють мережі супермаркетів.

Однак, Калнцієма процвітає. Тут 100 тисяч відвідувачів щороку. Для Риги — це дуже багато.

Соціологи звертають увагу на те, що ринок став місцем злиття культури харчування і мистецтва.

Безкоштовні мистецькі заходи, а також заходи для дітей сприяли згуртуванню сільгоспвиробників і споживачів у спільноту, що поділяє погляди на здоровий спосіб життя та культурну спадщину.

На цьому полі супермаркети ризькому ринку — не конкуренти.
 
“Секрет успіху цього місця — у його надзвичайному культурному внеску в систему постачання їжі до міста. Вражає, як можна збільшити постачання якісної їжі до міста через культурні заходи і дозвілля”, — розповів соціолог Таліс Тісенкопфс.




через 1900 років після його смерті. Відкриття стало можливим завдяки новітнім технологіям, які дали змогу провести 3D-реконструкцію лиця стародавнього воїна-правителя.

Правитель Сіпану — гробниця високопоставленої особи 3 століття культури Моче. Її виявили 1987 року на території Перу. Таким чином, тоді археологи вперше знайшли неушкоджений пам‘ятник перуанської цивілізації, що передувала інкам.

Вальтер Альва, археолог: “Це наближає нас до пізнання культури корінного населення. Ми бачимо, що лице Правителя Сіпану дуже схоже на обличчя могікан із Сікана, які живуть дотепер. Отже, рибалки та фермери з цього регіону є прямими нащадками цієї творчої культури.”

Команда дослідників, яка працювала над проектом, включала фахівців з одонтології та судово-медичних експертів, які допомогли відтворити обличчя давнього правителя до найдрібніших деталей.

Пауло Едуардо Діас, одонтолог: “Вигляд черепа добре зберігся. Він дійшов до нас із деформацією, яка виникла з плином великого періоду часу. Знадобилося дуже багато часу, щоб розібрати різні частинки у такий спосіб, щоб вони залишилися поєднуваними з точки зору анатомії. Після цього ми приступили до технічного застосування процесів судово-медичної експертизи.”

Завдяки аналізу ДНК вдалося встановити колір шкіри Правителя Сіпану, тип губ, волосся, колір очей та інші риси. Воїн мав зріст 1,67м. У його вбранні міститься кілька сотень коштовностей, зокрема такі, що вказують на вірування культури Моче.

Індус Суміт Дагар поєднав смартфон з таблицею Брайля. Завдяки його винаходу два мільйони людей з вадами зору зможуть долучитися до використання сучасних технологій. Клавіші та екран цього пристрою обладнані системою рухомих штиків, що дозволить незрячим взаємодіяти зі смартфоном та зчитувати динамічну інформацію.Користувачі такого пристрою зможуть не лише відправляти та отримувати повідомлення і здійснювати дзвінки, але й користуватися усіма можливостями меню, зокрема іграми та відео. Завдяки вбудованій камері смартфон зможе переводити візуальну інформацію з навколишнього світу у шрифт Брайля. Серійна модель такого пристрою з’явиться на ринку в кінці року та коштуватиме приблизно 185 доларів США.

Шолом створює об'ємне зображення, подаючи дві різні картинки кожному оку. Крім того, шолом може містити гіроскопічний або інфрачервоний датчик положення голови.

На даний момент шоломи віртуальної реальності сильно дешевшають і незабаром можливо перетворяться на такий же необхідний атрибут комп'ютерних ігор, як джойстик або миша. На ринку вже представлено кілька доступних моделей відеоокулярів за ціною, що не перевищує вартість хорошого керма для гоночних комп'ютерних ігор. Основними недоліками бюджетних моделей є відсутність вбудованого трекера для відстеження позиції голови, невелике розширення відеоекранів. Деякі відеоокуляри мають тільки один відеоекран і не здатні створювати тривимірне зображення.

Oculus Rift
Oculus Rift — окуляри віртуальної реальності, які надали, за заявами творців, більш широке поле зору, чим більш ранні розробки. Пристрій створений компанією Oculus VR (спочатку близько 20 працівників), що отримала фінансування в розмірі 91 млн доларів США, з яких 2,4 млн було зібрано на краудфандінговой платформі Kickstarter. Компанія Заснована Палмером Лаки і Джоном Кармак (пізніше став технічним директором в Oculus VR)

Опытная модель ракетного ранца P12 была представлена разработчиками на парижском авиасалоне в Ле Бурже. Уже при демонстрации возможностей аппарат произвел ожидаемый фурор. Конструкция устройства выполнена из легких материалов на основе углепластика и алюминиевых сплавов. Агрегат приводится в движение силами двухтактного бензинового двигателя. Мощность ранца исчисляется двумя сотнями лошадиных сил.

Исследователи, занимающиеся разработкой роботов, всеми силами стараются сделать этих роботов максимально похожими на нас, и это происходит из-за того, что люди в большинстве случаев предпочитают иметь дело с себе подобными. Возможность создания полноценных "искусственных людей" стала еще на один шаг ближе благодаря исследователям из Массачусетского технологического института, которые разработали

 искусственные мышцы, изготовленные из дешевого пластика - нейлона. А дальнейшие работы в данном направлении могут привести, в конечном счете, даже к созданию фантастических тематических парков, наподобие тех, которые были продемонстрированы нам в фантастическом фильме "Западный мир" и в его более современном телевизионном варианте.