Щоб команда була ефективна, вона має працювати у середовищі, вільному від осуду, де можна висловлювати думки, ставити запитання та пропонувати ідеї без страху, що тебе не так зрозуміють або що ти чогось не зрозумів. Так кожен член команди відчуватиме, що він важливий для компанії.

Щоб створити психологічно безпечне середовище в команді, потрібно те саме, що й для побудови стосунків в особистому житті: увага, активне слухання та співпереживання.

Ось тому приклад, наведений нижче

Чарльз Дахіґґ у статті для New York Times пише, що в командах, де панує атмосфера захищеності й комфорту, люди не бояться висловлюватися і вільно спілкуються одне з одним. Скажімо, новачок може приєднатися до більш досвідчених працівників, які щось обговорюють. Робота таких команд іноді здається неорганізованою, адже вирішення важливих питань може розпочатися, наприклад, із розмов про те, хто чим займався на вихідні. Та завдяки такому підходу працівники розвивають соціальну чутливість, тому лідер команди чи будь-хто з членів команди може відверто сказати: «Ти сьогодні розсіяний, у тебе щось сталося вдома?» або «Бачу, тебе дуже захопила ця ідея, хочеш вести проєкт?».

Посилання на статтю: https://www.nytimes.com/2016/02/28/magazine/what-google-learned-from-its-quest-to-build-the-perfect-team.html

У своїй статті Чарльз Дахіґґ розповідає, як один лідер команди у Google поділився тим, що має четверту стадію раку, тому цей проєкт для нього — майже прощання з колективом.
Приклад, наведений вище, можливо, й нетиповий, але дуже промовистий.

Посилання на статтю: https://www.nytimes.com/2016/02/28/magazine/what-google-learned-from-its-quest-to-build-the-perfect-team.html