Література рідного краю by Світлана Єфремовська

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:00:21 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:03:01 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:03:52 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:12:19 UTC

Біографія А.Богаченко

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:14:46 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:30:22 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:33:08 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:40:38 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:41:58 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:43:25 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:44:04 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:45:18 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:46:43 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:48:32 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 17:50:59 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 18:03:01 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 18:05:21 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 18:08:01 UTC

Вірш "Смерть Івана Сірка"

efremovskaya101 — 2023-05-04 18:11:52 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 18:32:24 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 18:33:38 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 18:48:53 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 18:52:04 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 18:56:04 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 18:57:56 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 19:00:26 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 19:02:08 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 19:10:43 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-04 19:22:15 UTC

Бузковий кіноурок

efremovskaya101 — 2023-05-05 07:12:48 UTC

Бузковий кіноурок

efremovskaya101 — 2023-05-05 07:14:01 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 13:17:22 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 13:21:39 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 14:35:29 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 14:39:45 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:10:41 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:13:15 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:16:15 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:17:54 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:21:43 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:25:04 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:28:29 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:32:25 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:35:08 UTC

Я напишу ще свій найкращий твір, І ти, мій друже, цим словам повір. Бо ще не все дозріло у душі, І ще не всі лягли в рядки вірші. Бо ще звучить зворушливо у серці Мажорний лад моїх життєвих терцій. Іще зоря, порадниця моя, Не прописала у реєстр ім’я. Ще горизонт моїх не міряв кроків У світ мистецтва – зрілий і високий. Моє натхнення – в творчім передгроззі, І хоч здобутки – десь лише в дорозі, Та вже чекають ручка і папір…Я напишу ще свій найкращий твір.

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:37:21 UTC

Прощальний поцілунок листопада Яка краса! І щем який терпкий…Уклали вітровій з дощем угоду. На тротуарі мокрому – листки –Прощальна аплікація природи. Але ж який яскравий майстер-клас! В багряних барвах – вишукані квіти! І хоч благенький промінь сонця згас, Та вміє осінь до останку гріти. У ароматі дивних хризантем – Ще різнобарвна передзимня знада. Троянди ронять смуток під дощем – Прощальний поцілунок листопада.

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:39:25 UTC

Осінній парк Осінній парк – у тихому чеканні Непроханих чудних метаморфоз. Вчорашній день уже в тумани канув, А нинішній – не виправдав прогноз. Ще сподівання грілись в позолоті Кленово- ясенових світлих риз, Та вже поклав жалі свої на ноти Жовтневий передчасний падолист. Звучить його зворушлива соната – Він сам собі – музИка й диригент. Кружляє муза в осяйному златі – Їй в реверансі поклонився клен. У цій красі – така жага поривна І загадковий шарм натхненних лір! Немов коштовне бурштинове диво, Сліди лишає осінь на землі.

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:42:02 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:45:26 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:46:42 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:48:03 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:50:11 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:57:27 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 15:59:42 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 16:02:59 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 16:04:50 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-11 16:06:58 UTC

efremovskaya101 — 2023-05-15 11:13:52 UTC

"Кобзар 2000"

efremovskaya101 — 2023-05-15 11:18:42 UTC

Запотоцький Олексій, учень 11 класу

efremovskaya101 — 2023-05-16 17:25:06 UTC

Довгопола Карина, учениця 11 класу

efremovskaya101 — 2023-05-16 17:27:47 UTC

Рожкова Юлія, учениця 11 класу

efremovskaya101 — 2023-05-24 17:32:46 UTC

"Місячна соната" - це захоплюючий поетичний твір, написаний українським поетом Дмитром Кременем. Ця поезія пронизана почуттями, мріями та роздумами про таємничість місячної ночі. У першому рядку поет звертається до самого Місяця, відчуваючи його присутність і бажаючи з ним спілкуватися. Він вважає Місяць своїм другом і розмовляє з ним про свої таємниці та нездійснені мрії. Поет описує Місяць як джерело світла, яке пробивається крізь темряву і наповнює все навколо ними. Це світло нагадує йому про його надії та мрії, які також пробиваються крізь скрутні часи і дають йому силу йти вперед.Поет розмірковує про те, як Місяць спостерігає за землею і бачить усі її таємниці. Він уявляє, що Місяць може бачити його власні думки і почуття, і відчуває зв'язок між ними.У заключній частині поезії поет висловлює свою вдячність Місяцю за його присутність і те, що він дарує йому натхнення і спокій. Він сподівається, що ця місячна соната стане мостом між ним і Місяцем, щоб вони могли спілкуватися навіть у самітні моменти.Таким чином, "Місячна соната" Д. Кременя є виразом поетичного захоплення природою, містикою та спробою знайти розуміння в універсальних символах, які надають тобі спокою та відділення від повсякденних клопотів (Бутурлакін Олександр, учень 10 класу)

efremovskaya101 — 2023-05-27 15:51:32 UTC

Стукалюк Роман, учень 10 класу

efremovskaya101 — 2023-05-28 06:56:18 UTC

Казки ("Цвіркунчик", "Домовичок"...)

efremovskaya101 — 2023-08-30 08:29:23 UTC

efremovskaya101 — 2023-08-30 08:42:02 UTC

Вірші "Листи із саду"

efremovskaya101 — 2023-08-30 08:43:56 UTC

Анатолій Качан. Біографія

efremovskaya101 — 2023-08-30 08:46:43 UTC

"Ледь шелестить вологими губами..."

efremovskaya101 — 2023-11-20 09:41:20 UTC

Крук Софія, учениця 11 класу

efremovskaya101 — 2023-12-22 20:06:53 UTC

"Шпрее пише листа Інгулу"

efremovskaya101 — 2023-12-22 20:08:21 UTC

А.Богаченко

efremovskaya101 — 2023-12-23 08:41:06 UTC

ЛРК, 5 клас

efremovskaya101 — 2024-01-03 15:28:31 UTC

ЛРК, 5 клас

efremovskaya101 — 2024-01-03 15:29:20 UTC

Яговдік Аліна, учениця 11 класу

efremovskaya101 — 2024-01-03 16:43:41 UTC

efremovskaya101 — 2024-01-25 16:48:48 UTC

Ходімте в сад. Я покажу вам сад,

Де на колінах яблуні спить вітер.

А згорблений чумацький небопад

Освітлює пахучі очі квітів.

Я покажу вам сливи на сучках,

Що настромились, падаючи мовчки.

Затисла груша в жовтих кулачках

Смачного сонця лагідні жовточки.

У полі спить зоря під колоском

І сонно слуха думу колоскову,

І сонна тиша сонним язиком

Шепоче саду сиву колискову.

То кажани. То кажаниний ряд

Заплутався у сонному волоссі ночі…

Ходімте в сад. Я покажу вам сад.

Його сумління покажу вам очі.

(Микола Вінграновський)

efremovskaya101 — 2024-01-25 17:24:55 UTC

Сама собою річка ця тече,

Маленька річечка, вузенька, як долоня.

Ця річечка Дніпра тихенька синя доня,

Маленька донечка без імені іще.

Вона тече в городі в нас під кленом,

І наша хата пахне їй борщем.

Цвіте над нею небо здоровенно

Солодкими хмаринами з дощем.

Ця річечка тече для клена і для мене,

Її й тоді я бачу, коли сплю.

Я річечку оцю в городі в нас під кленом

Як тата й маму і як мед люблю.

efremovskaya101 — 2024-01-25 17:30:41 UTC

Що робить сонце уночі,
Коли у лісу на плечі
Тоненька зіронька сидить,
Що робить сонце? Сонце спить.
Що робить місяць по ночах,
Коли земля йому в очах,
Земля, ромашка і вода,—
Тоді він сонце вигляда.
Що роблять сонце й місяць вдвох,
Коли в снігах біліє мох,
На сіножать сніги сніжать
І снігурі в снігу лежать?
Тоді їм холодно обом
З нашим собакою й котом,
З них кожен холодно сія,
І літа ждуть вони, як я.

Проєкт "Мій улюблений поет-шістдесятник", 11 клас

efremovskaya101 — 2024-01-27 19:04:20 UTC

С.Єфремовська "Пам'ять" (присвячується Д.Кременю)

efremovskaya101 — 2024-06-13 15:10:48 UTC

Д.Кремінь "Місячна соната"

efremovskaya101 — 2024-06-13 15:21:18 UTC

efremovskaya101 — 2024-09-04 15:35:59 UTC

Гуморески

efremovskaya101 — 2024-09-04 15:38:56 UTC

Біографія П.Глазового

efremovskaya101 — 2024-09-04 15:41:07 UTC

Видатний творець гумору

efremovskaya101 — 2024-09-04 15:42:40 UTC

Д/ф "Сміхотворець Павло Глазовий"

efremovskaya101 — 2024-09-04 15:44:21 UTC

Гуморески Павла Глазового

efremovskaya101 — 2024-09-04 15:45:44 UTC

Літературний серіал "А завтра була війна", 11 клас

efremovskaya101 — 2024-09-04 15:48:26 UTC

Проєкт, 11 клас

efremovskaya101 — 2024-09-04 16:04:38 UTC

А.Богаченко "Шпрее пише листа Інгулу"

efremovskaya101 — 2024-10-30 18:10:21 UTC

Інтимна лірика М.Вінграновського. "Хто воно за таке любов?.."

efremovskaya101 — 2025-01-30 15:53:07 UTC

efremovskaya101 — 2025-02-15 10:29:28 UTC

Брати Капранови, Віталій і Дмитро, дитинство провели на Миколаївщині, в Очакові, звідки родом були їхні батьки.

efremovskaya101 — 2025-05-16 10:56:47 UTC

efremovskaya101 — 2025-05-16 11:04:21 UTC

29 березня 2022 року у Миколаєві після прямого влучання російської ракети у приміщення обласної державної адміністрації загинула поетеса і художниця, член Національної спілки письменників України Надія Агафонова. Вона стала однією з 37 жертв, похованих під завалами будівлі того трагічного дня. 1 лютого 2023 року їй мало би виповнитися 45 років...

efremovskaya101 — 2025-05-16 11:05:15 UTC

Вірші Н.Агафонової

efremovskaya101 — 2025-05-16 11:08:39 UTC

Вечірня кава. Аромат грози.

efremovskaya101 — 2025-05-16 11:10:45 UTC

Ридма ридає небо над собором.

І хмари-чумаки, йдучи у гору,

Волочать понад шпилями вози.

Одного маленького плацу

efremovskaya101 — 2025-05-16 11:17:35 UTC

Достатньо,

Аби в центрі його

Відчути себе геніальною інсталяцією

Найвідомішого небесного Майстра.

Місто мертвих годинників —

efremovskaya101 — 2025-05-16 11:22:38 UTC

пазл із битих шибок.

Ти складаєш його уві сні,

шукаєш полинну музику,

аби воскресити квітень,

у Прип’яті розіп'ятий.

І як же добре ти знаєш, що справа даремна:

доки сонце зійде —

пам’ять очі виїсть…

Усе своє маєш тепер при собі,

efremovskaya101 — 2025-05-19 06:16:49 UTC

Найголовніше – вицвілу

Стрічку

Від паперового змія.

Того дня він злетів понад

Хмари

І не повернувся.

Того дня ви поїхали геть

І не повернулися.

"Прагнули світла й хотіли жити": добірка віршів українських митців, які загинули.

efremovskaya101 — 2025-05-19 06:20:27 UTC

Павло Глазовий – Допитливий син

efremovskaya101 — 2025-05-25 15:10:56 UTC

— Чуєш, тату, — син питає, — що таке хамелеон?

— Відчепися, я не знаю, — каже Филимон.

— Чуєш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?

— Відчепися, я не знаю, — злиться Филимон.

Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш?

Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.

— Не кричи, — говорить батько. — Я люблю балакать з ним.

Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.

П.Глазовий "Турок"

efremovskaya101 — 2025-05-25 15:12:19 UTC

Збирається мій знайомий

В далеку мандрівку.

Придбав собі в Туреччину

На тиждень путівку.

Костюм купив елегантний,

Вчить турецьку мову.

Уже знає, як звуть турки

Свиню і корову,

Як спитати по-турецьки,

Почім у них шуби,

Де купити мило й пасту,

Яка чистить зуби.

Голова тріщить у нього

Від отих уроків...

Він, до речі, в Україні

Живе тридцять років.

Ходить всюди, як хазяїн,

Аж дверима гурка,

Хоча мову українську

Знає гірше турка.

П.Глазовий "Буйні предки"

efremovskaya101 — 2025-05-25 15:15:29 UTC

Вдарив батько спересердя
Хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав
Та й питає в нього:
— Тебе, татку, бив твій татко?
— Бив, та ще й немало.
— Ну, а татка твого били?
— Теж перепадало.
І сказало хлопченятко,
Заломивши ручки:
— Тепер ясно, звідки в тебе
Хуліганські штучки.

П.Глазовий "Залізний характер"

efremovskaya101 — 2025-05-25 15:17:49 UTC

— Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм,
Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм,
Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі.
В цьому треба розібратись, громадяни любі.
Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу
Натопталось душ п’ятнадцять женського народу.
Треба місцем поступитись. А кому охота?
Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота.
Я до публіки й звернувся: “Женщини і дами!
Хто найстарша і найтовща буде тут між вами?”
Всі мовчать, як без’язикі, мов заклало вуха.
Я й кивнув одній бабусі: “Йди сідай, старуха!”
А вона попалась, видно, із єхідних штучок.
“Та сиди вже там, — говорить, — теж мені онучок”.
Я до іншої звертаюсь благородно й чітко:
“Ви, по-моєму, найтовща. Йдіть сідайте, тітко”.
А вона стоїть, як скеля, наче й не до неї.
Не оцінює культури й чемності моєї.
Я до третьої заходжу з іншого вже краю.
“Вам, мамашо, скільки років стукнуло?” — питаю.
А вона скривилась гірко і сказала строго:
“То тебе об стінку лобом стукнули малого!”
Як почув таку я фразу, сів на місце зразу.
Більше женщинам я місця не давав ні разу.
І мене тепер не стягне найсильніший трактор.
Ми, мужчини, теж умієм показать характер.

Вишневий сад М.Вінграновського

efremovskaya101 — 2025-05-31 18:17:48 UTC

"Батько з Португалії"

efremovskaya101 — 2025-08-14 18:01:54 UTC

efremovskaya101 — 2025-08-14 18:04:01 UTC

"Шоколад"

efremovskaya101 — 2025-08-14 18:06:25 UTC