Завдання: Почитати  про культуру та мистецтво.Тут посилання:
https://stud.com.ua/37418/etika_ta_estetika/mistetstvo_kultura

Кожна історико-культурна епоха дивиться на світ своїми очима і створює власну картину світу і власне, тільки для неї характерне мистецтво. Зі зміною культури змінюється також породжується нею мистецтво.

Культура як контекст розвитку мистецтва. Вимагає насамперед уточнення центральна опозиція "природа - культура".

Під культурою далі розуміється все те, що створено руками й розумом людини в процесі його історичного існування. Культура включає матеріальну і духовну частини. До культури ставляться як створені людиною в процесі його життєдіяльності будівлі, машини, канали, предмети повсякденного життя і т.п., так і створені ним ідеї, цінності, релігії, наукові теорії, норми, традиції, правила граматики й ритуалу і т.п .

Під природою розуміється все існуюче і нс створене людиною. Можна сказати, таким чином, що культура - це все те, що не існувало б і не здатне було б існувати надалі без постійних зусиль і підтримки людини, а природа - все те, що не є результатом людської діяльності і може існувати незалежно від неї . Очевидно, що з розширенням сфери культури область природи відповідним чином звужується; якщо культура хиріє, зменшується і гасне, сфера природного розширюється. Йдеться, отже, про протиставлення понять "культура" і "природа", про їх опозиції.

Таке розуміння співвідношення культури і природи є, на наш погляд, єдино прийнятним при обговоренні спільних проблем культури, і зокрема проблеми бачення конкретними культурами природи. Це розуміння є, можна сказати, класичним, хоча воно, звичайно, далеко не єдине [1].^[1]

При широкому розумінні культури як всього того, що створено людиною і існує тільки завдяки його діяльності, в культуру включаються релігія, церква, право, держава, моральність, наука, мова, література, мистецтво, господарство, а також необхідні для його функціонування технічні засоби і т.д. Розширення поняття культури з включенням в нього початкових ступенів культури і стадії її занепаду, а також явищ, що сприяють або перешкоджають культурі, дозволяє сказати, що це поняття охоплює собою всі об'єкти науки про релігію, юриспруденції, історії, філології, політичної економії і т.д .
Ідея культурно-історичної визначеності художнього процесу розглядається в наявних роботах насамперед з змістовної її боку, в плані залежності тематики, змісту творів мистецтва від відбуваються в суспільстві процесів, від пануючого світогляду, специфічного світовідчуття і стилю мислення. Але така залежність може бути простежено і стосовно до формальним характеристикам мистецтва. Вплив культури епохи на форму творів мистецтва, на способи інтерпретації художником предметного змісту особливо виразно проявляються в конструюванні художнього простору, що представляє собою інтегральну характеристику твори мистецтва.

Мистецтво змінюється від епохи до епохи. Античний людина відчуває себе простий частинкою величезного гармонійного космосу. Він розчинений у невпинному круговому русі космічного цілого і бачить свою відмінність від інших живих істот тільки в своїй розумності. Античне мистецтво представляє людини і навколишній світ як природну і невід'ємну частину космічного цілого.

У середньовічній культурі головним об'єктом уваги є всемогутній, всезнаючий і всеблагий бог, який створив і людину, і весь навколишній світ і продовжує визначати взаємні зв'язки всіх існуючих речей. Мистецтво має бути насамперед відображенням бога, більше того, воно є одним з його творінь і вважається вартим уваги людини лише остільки, оскільки тільки через земне, уявлюване у творах мистецтва, можна пізнавати божественне. Різниця між творами мистецтва та іншими продуктами людської діяльності багато в чому стерто. В епоху Відродження людина зосереджується на самому собі, на своїх богоподібних творчих здібностях, завдяки яким створюється світ "другої природи" - культури. Природа виявляється тут лише фоном людської діяльності. Людина бачить і цінує красу природи, взятої сама по собі, але ще не відчуває потреби, та й нс має можливості зосередитися на ній як на специфічному предметі свого інтересу.

Завдання: Вправи  по виконанню  таблиць  та  змішування  кольорів  крапочками.
Матеріали: гуаш, листок для рисунку або акварелі А-3, пензлі, вода.
Накреслити на форматі А-3  чотири  колонки. Зробити чотири різні оптичні змішування на одному папері.
А) палітра біло-чорних кольорів (ахроматична гама)
Б)палітра: червоного і жовтого;
В) палітра: жовтий  і синій;
Г) палітра: червоний і синій.
Послідовність виконання:
1) малюєте роботу олівцем,
2) потім наносите крапочками фарбу одного кольору на частину площини, чекаєте поки фарба висохне і тільки тоді можна ставити крапочки іншого кольору. Крапочки не мають змішуватися між собою.
Для  вас буде корисно переглянути це відео:
https://www.youtube.com/watch?v=X1ifwTl3uho
Перегляньте цю презентацію
https://naurok.com.ua/prezentaciya-peredavannya-nastroyu-u-peyzazhi-za-dopomogoyu-koloru-puantilizm-6-kl-44012.html
Тут зразки робіт в цій техніці:

 Граттаж  або гратографія  (від франц. Gratter — шкребти, дряпати) – це спосіб виконання малюнка шляхом процарапуваня гострим інструментом паперу або картону, залитих тушшю.
 Матеріали:  1  аркуш А3 формату акварельний, 1 аркуш А-3 формату для креслення, чорна художня туш, акварельні або гуашеві фарби, свічка, мило, гострий олівець.
 Поетапність роботи: 
1. Спочатку  робимо декілька ескізів цього натюрморту, вивчаємо форму предметів.
2. Після цього переносимо побудову на формат А-3 для креслення.
3. На  листку акварельному А-3 малюємо різними кольорами плями, мазочки, зафарбовуємо весь листок  різними фарбами.
4. Як фарба підсохне натираємо весь листок свічкою дуже щільно без пропусків.
5. Потім змішуємо туш із милом і покриваємо весь листок.
6. Як туш підсохне, беремо інший листок з рисунком і побудовою і накладаємо на чорний лист. Робимо дирки циркульом  по контуру малюнку.
МАЛЮЄМО  ОСЬ   ЦЕЙ НАТЮРМОРТ!!